Версия 12:49, 17 декабря 2010

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >> Біологія: Клас Однодольні. Родина Лілійні. Повні уроки Мета: Описати основні риси класу однодольних та родину лілійних, як одну з представників однодольних.

Хдід роботи:

1 Розказати про основні ознаки однодольних.

2 Розповісти про родину лілійних, її основні риси.

3 Розказати про найвідомішого представника сімейства лілійних.

Клас Однодольні.

До однодольних відносять, за різними оцінками, від четверті до 1/7 всього видового різноманіття покритонасінних. Однодольні чітко відмежовані від дводольних. Найважливіша відмінність – наявність у зародку однієї, а не двох сім’ядоль. Двосім’ядольний зародок вважають вихідним для покритонасінних. Існує багато гіпотез, як міг виникнути зародок з однією сім’ядолею. Найчастіше говорять про те, що одна сім’ядоля могла не зникнути, а стати першим листом на головному пагоні. Також іноді вважають, що дві сім’ядолі зрослись і утворили одну. 

У більшості однодольних основа листа повністю охоплює стебло. Також у однодольних немає нормально функціонуючого пучкового камбію. Внаслідок цього більшість однодольних – трав’янисті рослини. Деревні та кущові однодольні сильно відрізняються від дводольних дерев та кущів. Вони або не мають вторинного потовщення стебла, або вторинне потовщення носить аномальний характер і пов’язане з функціонуванням особливої унілатеральної меристеми.

Через відсутність камбію гіпокотиль зазвичай не здатен забезпечити необхідну дорослій рослині пропускну здатність ксилеми і флоеми (доросла рослина набагато більша проростку, але має той же діаметр гіпокотиля). Тому для однодольних характерне придаткове укорінення пагонів, і як наслідок – мочкувата коренева система. З відсутністю камбію пов’язано те, що коріння не здатне до вторинного потовщення і зразу виростає відносно товстим та має міцний тяж прокамбію.

У апексі кореня однодольних по – іншому, ніж у коренях більшості дводольних іде закладання кореневого чохлика та ризодерми.

Листя однодольних з широкою основою, зазвичай має багато пучкові листові сліди. Листя часто має паралельне або дугове жилкування, що пов’язане з входженням у лист великої кількості провідних пучків. У багатьох однодольних листя не розчленоване на черешок та пластинку, коли таке розчленування має місце, не можливо сказати, гомологічні вони черешку та пластинці листя дводольних. Можливо, що листя однодольних відповідають лише основі та черешку листя дводольних. Для однодольних не характерні складні листки. Розчленування листя пальм відбувається зовсім інакше, ніж складні листи дводольних.

Для однодольних типові квітки з двома тримірними колами простою оцвітиною, двома тримірними колами андроцею та трьома плодолистиками. Можливо, що цей тип був вихідним для однодольних. 

Родина Лілійні.

Налічує приблизно 750 видів. 

Розповсюджені у помірних та субтропічних областях Північної півкулі. Представлені багаторічними трав’янистими життєвими формами з цибулинами. Запилюються комахами, плоди мають коробочки.

Лілійні мають найбільш чітко виявлені ознаки класу однодольних: тридольну квітку, лінійне листя, провідну систему з розкиданих провідних пучків, мичкувату кореневу систему.

Лілійні – геофіти (бруньки відновлення знаходяться у грунті), які зимують у стадії підземного органу – цибулини. Цибулини можуть бути багаторічними і однорічними. У однорічних цибулин під кінець сезону всі луски відмирають і у старих оболонках залишається нова заміщуюча цибулина. Більшість цибулин мають особливі втягуючі (контрактильні) товсті та соковиті корені, які при висиханні вкорочуються у вертикальному напрямку та втягують цибулину, часто на велику глибину. У тюльпанів заміщуюча цибулина втягується у грунт за допомогою столону заглиблення, в середині якого вона знаходиться.

Квітконосне стебло, що часто зветься квітковою срілкою, безлисте, або має листя і несе один або кілька квіток у суцвітті – китиці. Великі і яскраво забарвлені двостатеві актиноморфні квітки лілійних складаються з шести вільних листочків, шести пиляків та верхнього зав’язку, що утворений трьома повністю зрослими плодолистиками. Плід – суха коробочка, що має 3 – 6 граней та несе у собі численні, зазвичай крилаті насінини, що розносяться вітром. Насіння деяких лілійних має придатки, що приваблюють мурах. 

За способом розповсюдження насіння лілійні найчастіше відносяться до баллістів, у яких насіння розповсюджується шляхом кидання. Необхідною умовою для такого засобу розповсюдження насіння є прямостояче, пружне на момент плодоносіння стебло, що розкачується від ударів вітру або інших чинників та викидає насіння, подібно до древніх осадових машин. Для багатьох лілейних характерні різкі зміни положення квітконіжок на момент плодоносіння, карпотропічні вигини, коли горизонтальні або загнуті униз квітконіжки вигинаються дугоподібно або під прямим кутом вгору, що перешкоджає насінню самостійно висипатись. 

У деяких лілійних у пазухах листя утворюються вивідкові цибулини. 

Серед лілійних є рослини – ефемероїди, які швидко проходять фази вегетації, цвітіння та плодоносіння  в період, коли у грунті ще достатньо весінньої вологи, або ще не розпустилися листя на деревах.

У складі родини дуже багато прекрасних декоративних рослин, багато з яких введені у культуру: лілія саранка, тюльпани. 

Тюльпан потрапив у Відень у 1554 році з саду турецького султану та не менш ніж через 100 років розповсюдився по всій Європі. Особливо сприятливими для тюльпанів виявились умови Голландії, яка захопилась цією квіткою. Тюльпани розводились повсюди, цибулини продавались за величезну ціну, нові сорти можна було обміняти на дім, або на цілий маєток. Негри Гаарлема захотіли мати чорний тюльпан і він був виведений. Гонорар за цей сорт складав сто тисяч гульденів золотом.

Вважають, що за історію культивування приблизно 12 тисяч сортів змінили один одного і приблизно 3 тисячі сортів існує зараз.

У Східній Азії у якості їжі використовують цибулини деяких лілій, багаті на цукри та крохмаль цибулини тюльпанів їдять багато диких тварин. Квітки та цибулини лілії білої та тигрової використовують у медицині.

Контролюючий блок:

1 Яка основна відмінність однодольних від дводольних?

2 Які квітки типові для однодольних?

3 Які ознаки роблять родину лілейних найкласичнішим представником однодольних?

4 Хто є найвідомішим представником родини лілійних?