http://edufuture.biz/index.php?action=history&feed=atom&title=62._%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F 2026-04-16T21:02:24Z История изменений этой страницы в вики MediaWiki 1.16.0 http://edufuture.biz/index.php?title=62._%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=185614&oldid=prev 2012-07-18T08:43:08Z

<p></p> <a href="http://edufuture.biz/index.php?title=62._%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=185614&amp;oldid=18619">Внесённые изменения</a>

User4 http://edufuture.biz/index.php?title=62._%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=18619&oldid=prev 2009-12-02T11:29:15Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 11:29, 2 декабря 2009</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 33:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 33:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>Поняття «ступінь окиснення», хоча й є формальним, широко використовується в хімії (особливо в неорганічній) під час класифікації хімічних процесів, складання хімічних рівнянь тощо.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;u&gt;Bисновки&lt;/u&gt;&lt;br&gt;З розвитком науки змінився зміст поняття «валентність». Воно має чіткий і однозначний сенс тільки для сполук молекулярної будови, де хімічні зв'язки — ковалентні, що здійснюються парою електронів.&lt;br&gt;Поняття «валентність» не можна застосовувати до атомів елементів, що входять до складу сполук немолекулярної будови.&lt;br&gt;У неорганічній хімії замість валентності використовується ступінь окиснення. Це поняття умовне, реального змісту воно не має.&lt;br&gt;Ступінь окиснення елемента можна визначати за періодичною системою хімічних елементів, у якій найвищий позитивний ступінь окиснення елемента чисельно дорівнює номеру групи, в якій розміщено елемент.&lt;br&gt;Про негативний ступінь окиснення елемента можна дізнатися, якщо від номера групи, де він розміщений, відняти 8.&lt;br&gt;Знання ступенів окиснення дає змогу складати формули бінарних сполук. У свою чергу, за формулами бінарних сполук можна обчислювати ступені окиснення елементів.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;u&gt;Завдання для самоконтролю&lt;/u&gt;&lt;br&gt;1. Як ти розумієш зміст поняття «ступінь окиснення»? У чому виявляється його подібність і відмінність порівняно з поняттям «валентність»?&lt;br&gt;2. Визнач ступені окиснення атомів елементів у сполуках, формули яких:&lt;br&gt;(a) N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, NO&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, NO, N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;, N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O, N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;; &lt;br&gt;(б) MnSO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;, MnO&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Mn&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;7&lt;/sub&gt;, Mn&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;;&lt;br&gt;(в) As&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, AsH&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O;&lt;br&gt;(г) Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;7&lt;/sub&gt;, Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O, O&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;, Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;. &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>Поняття «ступінь окиснення», хоча й є формальним, широко використовується в хімії (особливо в неорганічній) під час класифікації хімічних процесів, складання хімічних рівнянь тощо.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;u&gt;Bисновки&lt;/u&gt;&lt;br&gt;З розвитком науки змінився зміст поняття «валентність». Воно має чіткий і однозначний сенс тільки для сполук молекулярної будови, де хімічні зв'язки — ковалентні, що здійснюються парою електронів.&lt;br&gt;Поняття «валентність» не можна застосовувати до атомів елементів, що входять до складу сполук немолекулярної будови.&lt;br&gt;У неорганічній хімії замість валентності використовується ступінь окиснення. Це поняття умовне, реального змісту воно не має.&lt;br&gt;Ступінь окиснення елемента можна визначати за періодичною системою хімічних елементів, у якій найвищий позитивний ступінь окиснення елемента чисельно дорівнює номеру групи, в якій розміщено елемент.&lt;br&gt;Про негативний ступінь окиснення елемента можна дізнатися, якщо від номера групи, де він розміщений, відняти 8.&lt;br&gt;Знання ступенів окиснення дає змогу складати формули бінарних сполук. У свою чергу, за формулами бінарних сполук можна обчислювати ступені окиснення елементів.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;u&gt;Завдання для самоконтролю&lt;/u&gt;&lt;br&gt;1. Як ти розумієш зміст поняття «ступінь окиснення»? У чому виявляється його подібність і відмінність порівняно з поняттям «валентність»?&lt;br&gt;2. Визнач ступені окиснення атомів елементів у сполуках, формули яких:&lt;br&gt;(a) N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, NO&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, NO, N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;, N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O, N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;; &lt;br&gt;(б) MnSO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;, MnO&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Mn&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;7&lt;/sub&gt;, Mn&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;;&lt;br&gt;(в) As&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, AsH&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O;&lt;br&gt;(г) Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;7&lt;/sub&gt;, Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O, O&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;, Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;. &nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>3. Визнач ступені окиснення атомів елементів у сполуках, формули яких:&lt;br&gt;(а) H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;, SO&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, MgSO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;;&lt;br&gt;(б) HClO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;, HPO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, Ba(NO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Al&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;(SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, P&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;;&lt;br&gt;(в) Ca&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;(PO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, AI(NO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, K&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, Na&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;.&lt;br&gt;4. У молекулі білого фосфору <del class="diffchange diffchange-inline">Р4 </del>валентність і ступінь окиснення атома Фосфору дорівнюють відповідно&lt;br&gt;(а)1 і +3;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (б)3 і +3;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (в) 3 і 0;&amp;nbsp; &amp;nbsp; (г) 2 і 0.&lt;br&gt;5. Атоми Нітрогену мають однаковий ступінь окиснення в сполуках, формули яких&lt;br&gt;(a) HNO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (б) Ca&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (в) NH&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;Cl;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (г) N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;.&lt;br&gt;&lt;br&gt; &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>3. Визнач ступені окиснення атомів елементів у сполуках, формули яких:&lt;br&gt;(а) H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;, SO&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, MgSO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;;&lt;br&gt;(б) HClO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;, HPO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, Ba(NO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Al&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;(SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, P&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;;&lt;br&gt;(в) Ca&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;(PO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, AI(NO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, K&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, Na&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;.&lt;br&gt;4. У молекулі білого фосфору <ins class="diffchange diffchange-inline">Р&lt;sup&gt;4&lt;/sup&gt; </ins>валентність і ступінь окиснення атома Фосфору дорівнюють відповідно&lt;br&gt;(а)1 і +3;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (б)3 і +3;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (в) 3 і 0;&amp;nbsp; &amp;nbsp; (г) 2 і 0.&lt;br&gt;5. Атоми Нітрогену мають однаковий ступінь окиснення в сполуках, формули яких&lt;br&gt;(a) HNO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (б) Ca&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (в) NH&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;Cl;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (г) N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;.&lt;br&gt;&lt;br&gt; &nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>&lt;u&gt;Додаткові завдання&lt;/u&gt;&lt;br&gt;6. Найменший ступінь окиснення атомів Сульфуру має речовина, формула якої&lt;br&gt;(a) H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (б) Na&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (в) SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (г) Al&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;(SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;.&lt;br&gt;7*. Ступінь окиснення атома Фосфору в йоні <del class="diffchange diffchange-inline">НР04&quot; </del>дорівнює&lt;br&gt;(а) + 5;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (б) + 3;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (в) 0;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (г) - 5.&lt;br&gt;8*. Передбач мінімальний і максимальний ступені окиснення Селену. &lt;br&gt;9*. Визнач ступені окиснення атомів елементів у таких сполуках: O&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O, Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, OF&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, ВаН&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, NaH, H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;S.&lt;br&gt;&lt;br&gt; &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&lt;u&gt;Додаткові завдання&lt;/u&gt;&lt;br&gt;6. Найменший ступінь окиснення атомів Сульфуру має речовина, формула якої&lt;br&gt;(a) H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (б) Na&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (в) SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (г) Al&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;(SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;.&lt;br&gt;7*. Ступінь окиснення атома Фосфору в йоні <ins class="diffchange diffchange-inline">НР0&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;&lt;sup&gt;2-&lt;/sup&gt; </ins>дорівнює&lt;br&gt;(а) + 5;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (б) + 3;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (в) 0;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (г) - 5.&lt;br&gt;8*. Передбач мінімальний і максимальний ступені окиснення Селену. &lt;br&gt;9*. Визнач ступені окиснення атомів елементів у таких сполуках: O&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O, Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, OF&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, ВаН&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, NaH, H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;S.&lt;br&gt;&lt;br&gt; &nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>----</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>----</div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:18474:newid:18619 --> </table>

User1 http://edufuture.biz/index.php?title=62._%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=18474&oldid=prev 2009-12-01T17:02:22Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 17:02, 1 декабря 2009</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 19:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 19:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>Негативне значення ступеня окиснення -1 завжди має Флуор у всіх сполуках.&lt;br&gt; &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>Негативне значення ступеня окиснення -1 завжди має Флуор у всіх сполуках.&lt;br&gt; &nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>Нульове значення ступенів окиснення мають атоми в простих речовинах, наприклад Сl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, 0&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Br&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, F&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, оскільки у них зв'язувальна електронна пара не зміщена в жоден бік, а розміщена симетрично.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Під час обчислення ступенів окиснення слід пам'ятати, що:&lt;br&gt;1) алгебрична сума ступенів окиснення всіх атомів у сполуці має дорівнювати нулю, наприклад у ферум(ІІІ) хлориді FeCl&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt; сума усіх ступенів окиснення дорівнює:&lt;br&gt;+3 + (-1) -3 = 0;&lt;br&gt;2) ступінь окиснення елементів у простих речовинах дорівнює нулю;&lt;br&gt;3) ступінь окиснення лужних металів завжди дорівнює +1;&lt;br&gt;4) ступінь окиснення Гідрогену в сполуках, як правило, дорівнює +1;&lt;br&gt;5) Флуор в усіх сполуках має ступінь окиснення -1;&lt;br&gt;6) ступінь окиснення Оксигену в сполуках, як правило, дорівнює -2.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Наприклад,&lt;br&gt;&lt;sub&gt;+1 +6 -2&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; 0&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; -3 +1&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; +1 +7 -2&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; + 1 -2&lt;/sub&gt;&lt;br&gt;H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;,&amp;nbsp;&amp;nbsp; N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;,&amp;nbsp; NH&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, &amp;nbsp; KMnO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;, &amp;nbsp;&amp;nbsp; H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;S</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>Нульове значення ступенів окиснення мають атоми в простих речовинах, наприклад Сl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, 0&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Br&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, F&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, оскільки у них зв'язувальна електронна пара не зміщена в жоден бік, а розміщена симетрично.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Під час обчислення ступенів окиснення слід пам'ятати, що:&lt;br&gt;1) алгебрична сума ступенів окиснення всіх атомів у сполуці має дорівнювати нулю, наприклад у ферум(ІІІ) хлориді FeCl&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt; сума усіх ступенів окиснення дорівнює:&lt;br&gt;+3 + (-1) -3 = 0;&lt;br&gt;2) ступінь окиснення елементів у простих речовинах дорівнює нулю;&lt;br&gt;3) ступінь окиснення лужних металів завжди дорівнює +1;&lt;br&gt;4) ступінь окиснення Гідрогену в сполуках, як правило, дорівнює +1;&lt;br&gt;5) Флуор в усіх сполуках має ступінь окиснення -1;&lt;br&gt;6) ступінь окиснення Оксигену в сполуках, як правило, дорівнює -2.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Наприклад,&lt;br&gt;&lt;sub&gt;+1 +6 -2&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; 0&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; -3 +1&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; +1 +7 -2&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; + 1 -2&lt;/sub&gt;&lt;br&gt;H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;,&amp;nbsp;&amp;nbsp; N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;,&amp;nbsp; NH&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, &amp;nbsp; KMnO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;, &amp;nbsp;&amp;nbsp; H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;S &nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>Ступінь окиснення не слід ототожнювати з валентністю навіть у тому разі, коли їхні значення збігаються. Наприклад, у хлороводні НСl ступінь окиснення Гідрогену +1, Хлору -1 і валентність того й іншого елемента — 1. А в молекулі азоту N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt; (N=N) є три електронні пари між атомами Нітрогену, тому він тривалентний. Проте ступінь окиснення Нітрогену дорівнює нулю, оскільки спільні електронні пари розміщені симетрично й однаковою мірою належать обом атомам. Через це в усіх простих речовинах ступінь окиснення елементів дорівнює нулю. &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>Ступінь окиснення не слід ототожнювати з валентністю навіть у тому разі, коли їхні значення збігаються. Наприклад, у хлороводні НСl ступінь окиснення Гідрогену +1, Хлору -1 і валентність того й іншого елемента — 1. А в молекулі азоту N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt; (N=N) є три електронні пари між атомами Нітрогену, тому він тривалентний. Проте ступінь окиснення Нітрогену дорівнює нулю, оскільки спільні електронні пари розміщені симетрично й однаковою мірою належать обом атомам. Через це в усіх простих речовинах ступінь окиснення елементів дорівнює нулю. &nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>[[<del class="diffchange diffchange-inline">Файл</del>:<del class="diffchange diffchange-inline">валентности</del>.jpg]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>[[<ins class="diffchange diffchange-inline">Image</ins>:<ins class="diffchange diffchange-inline">Валентности</ins>.jpg]] &nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>Періодична система елементів дає змогу за місцем того чи іншого елемента в ній дізнатися про ступінь його окиснення (табл. 15).&lt;br&gt;&lt;br&gt;Таблиця 15. Деякі значення ступенів окиснення елементів 3-го періоду періодичної системи&lt;br&gt;[[Image:Таблиця 15. Деякі значення ступенів окиснення елементів 3-го періоду періодичної системи.jpg]]&lt;br&gt;&lt;br&gt;Наприклад, для Сульфуру як елемента VI групи ступінь окиснення дорівнює +6, для Нітрогену, елемента V групи, +5, для Барію, елемента II групи, +2. На підставі теорії будови атома це легко пояснити. Адже зовнішній електронний шар атомів цих елементів містить відповідно 6, 5 і 2 валентні електрони. Під час взаємодії з більш електронегативним елементом, наприклад з Оксигеном, електрони зміщуються в бік Оксигену, а сполучені з ним елементи набувають ступеня окиснення відповідно +6, +5, +2. Прикладами можуть бути сполуки SО&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, Р&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;О&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;, ВаО. &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>Періодична система елементів дає змогу за місцем того чи іншого елемента в ній дізнатися про ступінь його окиснення (табл. 15).&lt;br&gt;&lt;br&gt;Таблиця 15. Деякі значення ступенів окиснення елементів 3-го періоду періодичної системи&lt;br&gt;[[Image:Таблиця 15. Деякі значення ступенів окиснення елементів 3-го періоду періодичної системи.jpg]]&lt;br&gt;&lt;br&gt;Наприклад, для Сульфуру як елемента VI групи ступінь окиснення дорівнює +6, для Нітрогену, елемента V групи, +5, для Барію, елемента II групи, +2. На підставі теорії будови атома це легко пояснити. Адже зовнішній електронний шар атомів цих елементів містить відповідно 6, 5 і 2 валентні електрони. Під час взаємодії з більш електронегативним елементом, наприклад з Оксигеном, електрони зміщуються в бік Оксигену, а сполучені з ним елементи набувають ступеня окиснення відповідно +6, +5, +2. Прикладами можуть бути сполуки SО&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, Р&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;О&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;, ВаО. &nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>Винятком є Флуор та Оксиген як найбільш електронегативні елементи (Флуор ніколи не виявляє позитивного ступеня окиснення, а Оксиген інколи виявляє, &lt;br&gt; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;sub&gt;&amp;nbsp; +2 -1&lt;/sub&gt; &lt;br&gt; тільки у сполуках з Флуором, наприклад флуорид оксигену&amp;nbsp; OF&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;), а також деякі елементи VIII групи і підгрупи Купруму з І групи. &lt;br&gt; &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>Винятком є Флуор та Оксиген як найбільш електронегативні елементи (Флуор ніколи не виявляє позитивного ступеня окиснення, а Оксиген інколи виявляє, &lt;br&gt; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;sub&gt;&amp;nbsp; +2 -1&lt;/sub&gt; &lt;br&gt; тільки у сполуках з Флуором, наприклад флуорид оксигену&amp;nbsp; OF&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;), а також деякі елементи VIII групи і підгрупи Купруму з І групи. &lt;br&gt; &nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>&lt;br&gt; Найвищий ступінь окиснення у сполуках з Оксигеном, що чисельно дорівнює номеру групи, виявляють елементи не лише головних підгруп, а й побічних, незважаючи на те, що на зовнішньому електронному шарі їхніх атомів найчастіше міститься 1—2 електрони незалежно від того, в якій групі вони перебувають. Наприклад, в оксиді мангану(VII) Мn&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;0&lt;sub&gt;7&lt;/sub&gt; ступінь окиснення Мангану, елемента VII групи, дорівнює +7, хоча на зовнішньому електронному шарі атома Мангану містяться два електрони (ще 5 валентних електронів розміщені на передостанньому шарі). &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>&lt;br&gt; Найвищий ступінь окиснення у сполуках з Оксигеном, що чисельно дорівнює номеру групи, виявляють елементи не лише головних підгруп, а й побічних, незважаючи на те, що на зовнішньому електронному шарі їхніх атомів найчастіше міститься 1—2 електрони незалежно від того, в якій групі вони перебувають. Наприклад, в оксиді мангану(VII) Мn&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;0&lt;sub&gt;7&lt;/sub&gt; ступінь окиснення Мангану, елемента VII групи, дорівнює +7, хоча на зовнішньому електронному шарі атома Мангану містяться два електрони (ще 5 валентних електронів розміщені на передостанньому шарі). &nbsp;</div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:18472:newid:18474 --> </table>

User1 http://edufuture.biz/index.php?title=62._%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=18472&oldid=prev 2009-12-01T17:00:37Z

<p></p> <a href="http://edufuture.biz/index.php?title=62._%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&amp;diff=18472&amp;oldid=18469">Внесённые изменения</a>

User1 http://edufuture.biz/index.php?title=62._%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=18469&oldid=prev 2009-12-01T16:48:58Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 16:48, 1 декабря 2009</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;gt;&amp;gt;[[Хімія|Хімія]]&amp;gt;&amp;gt;[[Хімія 8 клас|Хімія 8 клас]]&amp;gt;&amp;gt;Хімія: Ступінь окиснення''' &lt;metakeywords&gt;Хімія, клас, урок, на Тему, Ступінь окиснення&lt;/metakeywords&gt; &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;gt;&amp;gt;[[Хімія|Хімія]]&amp;gt;&amp;gt;[[Хімія 8 клас|Хімія 8 клас]]&amp;gt;&amp;gt;Хімія: Ступінь окиснення''' &lt;metakeywords&gt;Хімія, клас, урок, на Тему, Ступінь окиснення&lt;/metakeywords<ins class="diffchange diffchange-inline">&gt; &lt;br&gt;&lt;br</ins>&gt; &nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>&lt;br&gt; &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">Тут буде текст </del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&lt;br&gt;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">'''ВАЛЕНТНІСТЬ І СТУПІНЬ ОКИСНЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ'''&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;u&gt;Тобі треба&lt;br&gt;розуміти:&lt;/u&gt; сучасний зміст поняття валентності; зміст поняття «ступінь окиснення»;&lt;br&gt;&lt;u&gt;уміти:&lt;/u&gt; складати формули бінарних сполук за ступенем окиснення елементів; визначати ступінь окиснення елементів за формулами бінарних сполук.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Пригадуєш, ми вивчали раніше поняття «валентність» і на його підставі складали формули різних сполук та їх назви за сучасною номенклатурою. І ти вже знаєш, що валентність — це здатність атома приєднувати або заміщувати певне число інших атомів або атомних груп з утворенням хімічного зв'язку. А чому це так? Зрозуміти фізичний зміст валентності допомогла електронна теорія будови атома і хімічного зв'язку. З розвитком цієї теорії змінилося і саме поняття валентності. У наш час валентність визначається числом ковалентних зв'язків, якими атом з'єднаний з іншими атомами.&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">А число зв'язків, які може утворювати атом, дорівнює числу його неспарених електронів, які йдуть на утворення спільних електронних пар. При цьому полярність утворених зв'язків не враховується, а тому валентність не має знака. Вона не може бути ні позитивною, ні негативною. Наприклад, у молекулах азоту N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt; та амоніаку NH&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt; атом Нітрогену N тривалентний, оскільки він з'єднаний з N і з Н трьома спільними електронними парами (три зв'язки). Отже, валентність визначається тільки числом ковалентних зв'язків. Ось чому поняття «валентність» не можна застосовувати для сполук немолекулярної будови (з йонним, атомним, металічним зв'язками). Саме тому замість поняття «валентність» використовується поняття «ступінь окиснення».&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;'''''Ступінь окиснення''''' — це умовний заряд атома в речовині, який виник би на атомі за умови, що спільні електронні пари повністю змістилися б до більш електронегативного атома.&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Ступінь окиснення, на відміну від валентності, може мати позитивне, негативне і нульове значення. Це значення зі знаком плюс чи мінус перед арабською цифрою зазначається над символом елемента або римською цифрою без знака у дужках після назви елемента. Наприклад:&lt;br&gt;&lt;sub&gt;+1 &amp;nbsp;&amp;nbsp; -2&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; 0&lt;/sub&gt;&lt;br&gt;Na, O,&amp;nbsp; Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;,&lt;br&gt;де ступені окиснення Натрію +1, Оксигену -2, Гідрогену 0; або Ферум(ІІІ), Купрум(ІІ), Нітроген(V) тощо.&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Якщо сполука бінарна, то один із елементів має позитивний ступінь окиснення, а інший — негативний. Так, у більшості сполук Гідроген має ступінь окиснення +1, а Оксиген -2. Наприклад, у формулі води:&lt;br&gt;&lt;sub&gt;+1 -2&lt;/sub&gt;&lt;br&gt;Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Але це зовсім не означає, що атоми елемента, наприклад Гідрогену, несуть на собі заряд +1, а атоми Оксигену -2. Це умовні числа, якими домовилися позначати ступінь окиснення.&lt;br&gt;А як дізнатися, який елемент у сполуці виявляє позитивний ступінь окиснення, а який — негативний?&lt;br&gt;З цією метою потрібно звернутися до ряду електронегативності хімічних елементів:&lt;br&gt;&lt;br&gt;'''&amp;nbsp; F &amp;nbsp; О &amp;nbsp;&amp;nbsp; N&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; CI&amp;nbsp;&amp;nbsp; Br&amp;nbsp;&amp;nbsp; S&amp;nbsp; &amp;nbsp; Р &amp;nbsp;&amp;nbsp; С&amp;nbsp; &amp;nbsp; Н &amp;nbsp;&amp;nbsp; Si&amp;nbsp; &amp;nbsp; Al&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Mg&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Са&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Na&amp;nbsp;&amp;nbsp; Cs'''&lt;br&gt;&lt;br&gt;У бінарних сполуках хімічний елемент, що стоїть у цьому ряду лівіше, виявляє негативний ступінь окиснення, а той, що стоїть правіше, — позитивний. Так, у сполуці MgO хімічний елемент Магній мас позитивний ступінь окиснення +2, а Оксиген — негативний ступінь окиснення -2.&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Позитивні значення ступенів окиснення мають ті атоми, які віддали свої електрони іншим атомам (зв'язувальна електронна хмара зміщена від них). Наприклад, атоми металів.&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Негативні значення ступенів окиснення мають ті атоми, які приєднали електрони від інших атомів (зв'язувальна електронна хмара зміщена до них). &lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Негативне значення ступеня окиснення -1 завжди має Флуор у всіх сполуках.&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Нульове значення ступенів окиснення мають атоми в простих речовинах, наприклад Сl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, 0&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Br&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, F&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, оскільки у них зв'язувальна електронна пара не зміщена в жоден бік, а розміщена симетрично.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Під час обчислення ступенів окиснення слід пам'ятати, що:&lt;br&gt;1) алгебрична сума ступенів окиснення всіх атомів у сполуці має дорівнювати нулю, наприклад у ферум(ІІІ) хлориді FeCl&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt; сума усіх ступенів окиснення дорівнює:&lt;br&gt;+3 + (-1) -3 = 0;&lt;br&gt;2) ступінь окиснення елементів у простих речовинах дорівнює нулю;&lt;br&gt;3) ступінь окиснення лужних металів завжди дорівнює +1;&lt;br&gt;4) ступінь окиснення Гідрогену в сполуках, як правило, дорівнює +1;&lt;br&gt;5) Флуор в усіх сполуках має ступінь окиснення -1;&lt;br&gt;6) ступінь окиснення Оксигену в сполуках, як правило, дорівнює -2.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Наприклад,&lt;br&gt;Ступінь окиснення не слід ототожнювати з валентністю навіть у тому разі, коли їхні значення збігаються. Наприклад, у хлороводні НСl ступінь окиснення Гідрогену +1, Хлору -1 і валентність того й іншого елемента — 1. А в молекулі азоту N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt; (N=N) є три електронні пари між атомами Нітрогену, тому він тривалентний. Проте ступінь окиснення Нітрогену дорівнює нулю, оскільки спільні електронні пари розміщені симетрично й однаковою мірою належать обом атомам. Через це в усіх простих речовинах ступінь окиснення елементів дорівнює нулю.</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Періодична система елементів дає змогу за місцем того чи іншого елемента в ній дізнатися про ступінь його окиснення (табл. 15).&lt;br&gt;&lt;br&gt;Таблиця 15. Деякі значення ступенів окиснення елементів 3-го періоду періодичної системи&lt;br&gt;[[Файл:Таблиця 15. Деякі значення ступенів окиснення елементів 3-го періоду періодичної системи.jpg]]&lt;br&gt;&lt;br&gt;Наприклад, для Сульфуру як елемента VI групи ступінь окиснення дорівнює +6, для Нітрогену, елемента V групи, +5, для Барію, елемента II групи, +2. На підставі теорії будови атома це легко пояснити. Адже зовнішній електронний шар атомів цих елементів містить відповідно 6, 5 і 2 валентні електрони. Під час взаємодії з більш електронегативним елементом, наприклад з Оксигеном, електрони зміщуються в бік Оксигену, а сполучені з ним елементи набувають ступеня окиснення відповідно +6, +5, +2. Прикладами можуть бути сполуки S0&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, Р&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;О&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;, ВаО.</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Винятком є Флуор та Оксиген як найбільш електронегативні елементи (Флуор ніколи не виявляє позитивного ступеня окиснення, а Оксиген інколи виявляє,</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;sub&gt;&amp;nbsp; +2 -1&lt;/sub&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">тільки у сполуках з Флуором, наприклад флуорид оксигену&amp;nbsp; OF&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;), а також деякі елементи VIII групи і підгрупи Купруму з І групи.</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Найвищий ступінь окиснення у сполуках з Оксигеном, що чисельно дорівнює номеру групи, виявляють елементи не лише головних підгруп, а й побічних, незважаючи на те, що на зовнішньому електронному шарі їхніх атомів найчастіше міститься 1—2 електрони незалежно від того, в якій групі вони перебувають. Наприклад, в оксиді мангану(VII) Мn&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;0&lt;sub&gt;7&lt;/sub&gt; ступінь окиснення Мангану, елемента VII групи, дорівнює +7, хоча на зовнішньому електронному шарі атома Мангану містяться два електрони (ще 5 валентних електронів розміщені на передостанньому шарі).</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Поняття «ступінь окиснення», хоча й є формальним, широко використовується в хімії (особливо в неорганічній) під час класифікації хімічних процесів, складання хімічних рівнянь тощо.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;u&gt;Bисновки&lt;/u&gt;&lt;br&gt;З розвитком науки змінився зміст поняття «валентність». Воно має чіткий і однозначний сенс тільки для сполук молекулярної будови, де хімічні зв'язки — ковалентні, що здійснюються парою електронів.&lt;br&gt;Поняття «валентність» не можна застосовувати до атомів елементів, що входять до складу сполук немолекулярної будови.&lt;br&gt;У неорганічній хімії замість валентності використовується ступінь окиснення. Це поняття умовне, реального змісту воно не має.&lt;br&gt;Ступінь окиснення елемента можна визначати за періодичною системою хімічних елементів, у якій найвищий позитивний ступінь окиснення елемента чисельно дорівнює номеру групи, в якій розміщено елемент.&lt;br&gt;Про негативний ступінь окиснення елемента можна дізнатися, якщо від номера групи, де він розміщений, відняти 8.&lt;br&gt;Знання ступенів окиснення дає змогу складати формули бінарних сполук. У свою чергу, за формулами бінарних сполук можна обчислювати ступені окиснення елементів.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;&lt;u&gt;Завдання для самоконтролю&lt;/u&gt;&lt;br&gt;1. Як ти розумієш зміст поняття «ступінь окиснення»? У чому виявляється його подібність і відмінність порівняно з поняттям «валентність»?&lt;br&gt;2. Визнач ступені окиснення атомів елементів у сполуках, формули яких:&lt;br&gt;(a) N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, NO&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, NO, N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;, N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O, N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;; &lt;br&gt;(б) MnSO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;, MnO&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Mn&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;7&lt;/sub&gt;, Mn&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;;&lt;br&gt;(в) As&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, AsH&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O;&lt;br&gt;(г) Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;7&lt;/sub&gt;, Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O, O&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;, Cl&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;.</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">3. Визнач ступені окиснення атомів елементів у сполуках, формули яких:&lt;br&gt;(а) H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;, SO&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, MgSO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;;&lt;br&gt;(б) HClO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;, HPO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, Ba(NO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Al&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;(SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, P&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;5&lt;/sub&gt;;&lt;br&gt;(в) Ca&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;(PO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, AI(NO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, K&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;, Na&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;.&lt;br&gt;4. У молекулі білого фосфору Р4 валентність і ступінь окиснення атома Фосфору дорівнюють відповідно&lt;br&gt;(а)1 і +3;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (б)3 і +3;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (в) 3 і 0;&amp;nbsp; &amp;nbsp; (г) 2 і 0.&lt;br&gt;5. Атоми Нітрогену мають однаковий ступінь окиснення в сполуках, формули яких&lt;br&gt;(a) HNO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (б) Ca&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (в) NH&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;Cl;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (г) N&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;.&lt;br&gt;&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;u&gt;Додаткові завдання&lt;/u&gt;&lt;br&gt;6. Найменший ступінь окиснення атомів Сульфуру має речовина, формула якої&lt;br&gt;(a) H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (б) Na&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (в) SO&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (г) Al&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;(SO&lt;sub&gt;4&lt;/sub&gt;)&lt;sub&gt;3&lt;/sub&gt;.&lt;br&gt;7*. Ступінь окиснення атома Фосфору в йоні НР04&quot; дорівнює&lt;br&gt;(а) + 5;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (б) + 3;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (в) 0;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; (г) - 5.&lt;br&gt;8*. Передбач мінімальний і максимальний ступені окиснення Селену. &lt;br&gt;9*. Визнач ступені окиснення атомів елементів у таких сполуках: O&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O, Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;O&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, OF&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, Н&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, ВаН&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;, NaH, H&lt;sub&gt;2&lt;/sub&gt;S.&lt;br&gt;&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">----</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">Н.М. Буринська, Хімія, 8 клас&lt;br&gt;Вислано читачами інтернет-сайту&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt; &lt;sub&gt;Безкоштовні [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|підручники]] по всім предметам, уроки хімії за 8 клас [[Хімія_8_клас|онлайн]], конспекти уроків&lt;/sub&gt; &lt;br&gt; </ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;">&lt;br&gt; </del></div></td><td colspan="2">&nbsp;</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;">&lt;sub&gt;Безкоштовні підручники по всім предметам безкоштовно, уроки хімії за 8 клас онлайн, конспекти уроків&lt;/sub&gt;</del></div></td><td colspan="2">&nbsp;</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;">&lt;br&gt; </del></div></td><td colspan="2">&nbsp;</td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>&nbsp; '''&lt;u&gt;Зміст уроку&lt;/u&gt;'''</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>&nbsp; '''&lt;u&gt;Зміст уроку&lt;/u&gt;'''</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>&nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>&nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;</div></td></tr> <tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 42:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 81:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>&nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>&nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt; </ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>&lt;br&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>&lt;br&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline"> </del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].</div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:18214:newid:18469 --> </table>

User1 http://edufuture.biz/index.php?title=62._%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=18214&oldid=prev 2009-11-30T16:59:34Z

<p>Создана новая страница размером &#39;&#39;&#39;<a href="/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96!" title="Гіпермаркет Знань - перший в світі!">Гіпермаркет Знань</a>&gt;&gt;<a href="/index.php?title=%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F" title="Хімія">Хімія</a>&amp;...</p> <p><b>Новая страница</b></p><div>'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;gt;&amp;gt;[[Хімія|Хімія]]&amp;gt;&amp;gt;[[Хімія 8 клас|Хімія 8 клас]]&amp;gt;&amp;gt;Хімія: Ступінь окиснення''' &lt;metakeywords&gt;Хімія, клас, урок, на Тему, Ступінь окиснення&lt;/metakeywords&gt; <br /> &lt;br&gt; <br /> Тут буде текст <br /> <br /> &lt;br&gt; <br /> &lt;sub&gt;Безкоштовні підручники по всім предметам безкоштовно, уроки хімії за 8 клас онлайн, конспекти уроків&lt;/sub&gt;<br /> &lt;br&gt; <br /> '''&lt;u&gt;Зміст уроку&lt;/u&gt;'''<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас <br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку <br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання <br /> <br /> '''&lt;u&gt;Практика&lt;/u&gt;'''<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка <br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання <br /> <br /> '''&lt;u&gt;Ілюстрації&lt;/u&gt;'''<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати<br /> <br /> '''&lt;u&gt;Доповнення&lt;/u&gt;'''<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні <br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи <br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті <br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів <br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше <br /> <br /> '''&lt;u&gt;Тільки для вчителів&lt;/u&gt;'''<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] <br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік <br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації <br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми<br /> [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]<br /> <br /> <br /> <br /> &lt;br&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br /> <br /> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].</div>

User1