Шляхи створення проблемних ситуацій на уроках української літератури - История изменений

Лира в 08:05, 13 августа 2009

2009-08-13T08:05:19Z

← Предыдущая		Версия 08:05, 13 августа 2009
Строка 1:		Строка 1:
-	'''Шляхи створення проблемних ситуацій на уроках української літератури'''	+	'''Шляхи створення проблемних ситуацій на уроках української літератури'''

-	<br>Проблемна ситуація виникає на основі усвідомлення суперечності між уже пізнаним і тим, що повинно бути засвоєно. постановка перед учнями проблеми вимагає, щоб вони знайшли шляхи її розв’язання .	+	<br><metakeywords>українська література, клас, урок, на тему,Шляхи створення проблемних ситуацій на уроках української літератури.</metakeywords>Проблемна ситуація виникає на основі усвідомлення суперечності між уже пізнаним і тим, що повинно бути засвоєно. постановка перед учнями проблеми вимагає, щоб вони знайшли шляхи її розв’язання .

		+	<br>

		+	Виділяють такі етапи: <br>1. постановка завдання перед учнями завдання;<br>2. вибір можливих шляхів розв’язання пізнавального завдання;<br>3. обґрунтування учнями своїх суджень;<br>4. остаточна відповідь на поставлену проблему.

-	~~Виділяють такі етапи: ~~<br>~~1. постановка завдання перед~~ учнями завдання;<br>2. вибір можливих шляхів розв’язання пізнавального завдання;<br>3. обґрунтування учнями своїх суджень;<br>4. остаточна відповідь на поставлену проблему.	+	<br>Проблемна ситуація може виникнути сама по собі і розв’язатися вчителем, учнями чи спільними зусиллями. найчастіші випадки:

-	<br>~~Проблемна ситуація може виникнути сама по собі~~ і ~~розв’язатися вчителем~~, ~~учнями~~ чи ~~спільними зусиллями~~. ~~найчастіші випадки:~~	+	<br>1. При зіставленні протилежних висловлювань двох літ. критиків про один і той же твір, лір. героя, майстерність худ. зображення. – не слід допускати суб’єктивізму учнів в оцінюванні мистецьких явищ.<br>2. Необхідність активної пошукової діяльності учнів виникає і тоді, коли є суперечність між об’єктивним змістом і його художнім зображенням – щоб збудити розумову активність демонстуються фільми, ілюстрації, музичні інтерпретації…<br>3. Якщо суперечність закладена в самому змісті твору (суперечливі образи, напр., Чіпка).<br>4. При зіставленні життєвих явищ, покладених в основу худ. твору, та їх змалювання письменником чи творів , написаних на споріднені твори.

-	<br>~~1. При зіставленні протилежних висловлювань двох літ. критиків про один і той же твір~~, ~~лір~~. ~~героя, майстерність худ. зображення. – не слід допускати суб’єктивізму учнів~~ в ~~оцінюванні мистецьких явищ.<br>2. Необхідність активної пошукової діяльності~~ учнів ~~виникає і тоді~~, коли є суперечність між об’єктивним змістом і його художнім зображенням – щоб збудити розумову активність демонстуються фільми, ~~ілюстрації, музичні інтерпретації…<br>3. Якщо суперечність закладена в самому змісті~~ твору (суперечливі образи, напр., Чіпка).<br>4. При зіставленні життєвих явищ, покладених в основу худ. твору, та їх змалювання письменником чи творів , написаних на споріднені твори.	+	<br>Характер проблемних завдань диктується метою , яку необхідно досягти на уроці . вони повинні бути важливими передовсім з погляду формування в учнів світогляду , моральних переконань , виховання навиків аналізу художнього твору.

-	<br>~~Характер~~ проблемних завдань ~~диктується метою~~ , ~~яку необхідно досягти на уроці . вони повинні бути важливими передовсім з погляду формування~~ в ~~учнів світогляду~~ , ~~моральних переконань , виховання навиків~~ аналізу ~~художнього твору~~.	+	<br>До проблемних завдань слід звертатися і під час опитування, і під час пояснення нового матеріалу, їх можна ставити в процесі ознайомлення з біографією письменника, аналізу худ. творів, опрацювання оглядових тем , літературно-критичних статей, з’ясування оглядових тем.

-	<br>~~До проблемних завдань слід звертатися і під час опитування~~, ~~і під час пояснення нового матеріалу~~, ~~їх можна ставити в процесі ознайомлення з біографією письменника~~, ~~аналізу худ~~. ~~творів, опрацювання оглядових тем , літературно-критичних статей~~, ~~з’ясування оглядових тем~~.	+	<br>За своїм характером проблемні запитання є завжди пізнавальними , проте одне й теж запитання може сприйматися то як дидактична проблема , що вимагає вирішення шляхом пошукової діяльності, то як завдання , розраховане на репродуктивне відтворення знань. усе залежить від того, на якому етапі вивчення ставиться воно перед учнями.

-	<br>~~За своїм характером проблемні~~ запитання ~~є завжди пізнавальними~~ , ~~проте одне й теж запитання може сприйматися то як дидактична проблема , що~~ вимагає ~~вирішення шляхом пошукової діяльності~~, то як ~~завдання~~ , ~~розраховане на репродуктивне відтворення знань~~. ~~усе залежить від~~ того, ~~на якому етапі вивчення ставиться воно перед учнями~~.~~ ~~	+	<br>Проблемні запитання можуть бути різними і з погляду інтенсивності розумових зусиль, які необхідно прикласти для розв’язання. Проблемний підхід у навчанні вимагає врахування можливостей учнів, повинен ускладнюватись з кожним роком ( щоб було цікаво) і проводитись як в старших, так і середніх класах. Крім того вчитель повинен не лише викликати проблемну ситуацію , а й спрямувати міркування учнів, уміло і тактовно зіставити різні точки зору, надати дискусії гостроти.

-	<br>~~Проблемні запитання можуть бути різними~~ і ~~з погляду інтенсивності розумових зусиль~~, ~~які необхідно прикласти для розв’язання~~. ~~Проблемний підхід у навчанні вимагає врахування можливостей учнів~~, ~~повинен ускладнюватись з кожним роком ( щоб було цікаво) і проводитись як в старших, так і середніх класах~~. ~~Крім того~~ вчитель ~~повинен не лише викликати проблемну ситуацію~~ , ~~а й спрямувати міркування учнів~~, ~~уміло і тактовно зіставити різні точки зору, надати~~ дискусії ~~гостроти~~.	+	<br>* Вчитель може сам ставити проблему і вирішувати її , демонструючи шлях наукового пошуку- це проблемний виклад матеріалу.<br>* Ефективність вища, коли учні самі розв’язують проблему. Іноді на проблемі може триматися вивчення всього твору.<br>* Пошуково – частковий рівень – коли вчитель пояснення матеріалу здійснює інформаційним шляхом, на певному етапі ставить проблемні запитання.<br>* Постановка проб. запитань повинна бути педагогічно виправданою, дискусія повинна бути не заради дискусії, а щоб глибше проникнути у твір.

-	<br>* Вчитель може сам ставити проблему і вирішувати її , демонструючи шлях наукового пошуку- це проблемний виклад матеріалу.<br>* Ефективність вища, коли учні самі розв’язують проблему. Іноді на проблемі може триматися вивчення всього твору.<br>* Пошуково – частковий рівень – коли вчитель пояснення матеріалу здійснює інформаційним шляхом, на певному етапі ставить проблемні запитання.<br>* Постановка проб. запитань повинна бути педагогічно виправданою, дискусія повинна бути не заради дискусії, а щоб глибше проникнути у твір.	+	<br>Проблемні завдання і їх роль вивчали досить ґрунтовно і давно : Коменський, Песталоцці, Дістервег, Ушинський. Проблемність визначали типом навчання, у наукових працях мала місце універсалізація проблемності в навчальному процесі, намагання відсунути на зад план репродуктивні методи навчання. А нещодавно з’явилась тенденція протиставляти процес творчого мислення запам’ятовуванню. Проте це не виправдано, бо: 1) не вся інформація вимагає пошукових форм осмислення, 2) інформаційні методи є економними , дійовими способами передачі учням нової інформації;3) для вироблення власних висновків необхідне важливе теоретичне підґрунтя. Таким чином , лише вдале, методично виправдане поєднання репродуктивних і пошукових форм набуття нових знань створює сприятливу основу для успішного навчання учнів , глибокого осмислення наукової інформації.<br><br><br>
-		+
-	<br>Проблемні завдання і їх роль вивчали досить ґрунтовно і давно : Коменський, Песталоцці, Дістервег, Ушинський. Проблемність визначали типом навчання, у наукових працях мала місце універсалізація проблемності в навчальному процесі, намагання відсунути на зад план репродуктивні методи навчання. А нещодавно з’явилась тенденція протиставляти процес творчого мислення запам’ятовуванню. Проте це не виправдано, бо: 1) не вся інформація вимагає пошукових форм осмислення, 2) інформаційні методи є економними , дійовими способами передачі учням нової інформації;3) для вироблення власних висновків необхідне важливе теоретичне підґрунтя. Таким чином , лише вдале, методично виправдане поєднання репродуктивних і пошукових форм набуття нових знань створює сприятливу основу для успішного навчання учнів , глибокого осмислення наукової інформації.<br><br><br>	+

Лира: Создана новая страница размером '''Шляхи створення проблемних ситуацій на уроках української літ...

2009-08-13T08:04:16Z

Создана новая страница размером '''Шляхи створення проблемних ситуацій на уроках української літ...

Новая страница

'''Шляхи створення проблемних ситуацій на уроках української літератури'''

 Проблемна ситуація виникає на основі усвідомлення суперечності між уже пізнаним і тим, що повинно бути засвоєно. постановка перед учнями проблеми вимагає, щоб вони знайшли шляхи її розв’язання .

Виділяють такі етапи:  1. постановка завдання перед учнями завдання; 2. вибір можливих шляхів розв’язання пізнавального завдання; 3. обґрунтування учнями своїх суджень; 4. остаточна відповідь на поставлену проблему.

 Проблемна ситуація може виникнути сама по собі і розв’язатися вчителем, учнями чи спільними зусиллями. найчастіші випадки:

 1. При зіставленні протилежних висловлювань двох літ. критиків про один і той же твір, лір. героя, майстерність худ. зображення. – не слід допускати суб’єктивізму учнів в оцінюванні мистецьких явищ. 2. Необхідність активної пошукової діяльності учнів виникає і тоді, коли є суперечність між об’єктивним змістом і його художнім зображенням – щоб збудити розумову активність демонстуються фільми, ілюстрації, музичні інтерпретації… 3. Якщо суперечність закладена в самому змісті твору (суперечливі образи, напр., Чіпка). 4. При зіставленні життєвих явищ, покладених в основу худ. твору, та їх змалювання письменником чи творів , написаних на споріднені твори.

 Характер проблемних завдань диктується метою , яку необхідно досягти на уроці . вони повинні бути важливими передовсім з погляду формування в учнів світогляду , моральних переконань , виховання навиків аналізу художнього твору. 

 До проблемних завдань слід звертатися і під час опитування, і під час пояснення нового матеріалу, їх можна ставити в процесі ознайомлення з біографією письменника, аналізу худ. творів, опрацювання оглядових тем , літературно-критичних статей, з’ясування оглядових тем. 

 За своїм характером проблемні запитання є завжди пізнавальними , проте одне й теж запитання може сприйматися то як дидактична проблема , що вимагає вирішення шляхом пошукової діяльності, то як завдання , розраховане на репродуктивне відтворення знань. усе залежить від того, на якому етапі вивчення ставиться воно перед учнями. 

 Проблемні запитання можуть бути різними і з погляду інтенсивності розумових зусиль, які необхідно прикласти для розв’язання. Проблемний підхід у навчанні вимагає врахування можливостей учнів, повинен ускладнюватись з кожним роком ( щоб було цікаво) і проводитись як в старших, так і середніх класах. Крім того вчитель повинен не лише викликати проблемну ситуацію , а й спрямувати міркування учнів, уміло і тактовно зіставити різні точки зору, надати дискусії гостроти.

 *** Вчитель може сам ставити проблему і вирішувати її , демонструючи шлях наукового пошуку- це проблемний виклад матеріалу. *** Ефективність вища, коли учні самі розв’язують проблему. Іноді на проблемі може триматися вивчення всього твору. *** Пошуково – частковий рівень – коли вчитель пояснення матеріалу здійснює інформаційним шляхом, на певному етапі ставить проблемні запитання. *** Постановка проб. запитань повинна бути педагогічно виправданою, дискусія повинна бути не заради дискусії, а щоб глибше проникнути у твір.

 Проблемні завдання і їх роль вивчали досить ґрунтовно і давно : Коменський, Песталоцці, Дістервег, Ушинський. Проблемність визначали типом навчання, у наукових працях мала місце універсалізація проблемності в навчальному процесі, намагання відсунути на зад план репродуктивні методи навчання. А нещодавно з’явилась тенденція протиставляти процес творчого мислення запам’ятовуванню. Проте це не виправдано, бо: 1) не вся інформація вимагає пошукових форм осмислення, 2) інформаційні методи є економними , дійовими способами передачі учням нової інформації;3) для вироблення власних висновків необхідне важливе теоретичне підґрунтя. Таким чином , лише вдале, методично виправдане поєднання репродуктивних і пошукових форм набуття нових знань створює сприятливу основу для успішного навчання учнів , глибокого осмислення наукової інформації.