Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.Повні уроки - История изменений

User1 в 19:38, 29 октября 2012

2012-10-29T19:38:13Z

← Предыдущая		Версия 19:38, 29 октября 2012
Строка 50:		Строка 50:
	Видатний музикант Р. Штраус		Видатний музикант Р. Штраус

-	[[Image:Max Liebermann Bildnis Richard Strauss.jpeg\|240px]]	+	[[Image:Max Liebermann Bildnis Richard Strauss.jpeg\|240px\|Max Liebermann Bildnis Richard Strauss.jpeg]]

	Штраус був сином валторніста Франца Штрауса, який дав йому початкову музичну освіту. В 1882 поступив до Мюнхенського університету, де вивчав історію та філософію, однак через рік кинув його і переїхав до Мюнхена. В 1885 став асистентом Ганса фон Бюлова, тоді — придворного капельмейстера в Мюнхені, а через рік зайняв його місце на цій посаді. Перші композиції Штрауса близькі за стилем Мендельсону і Р.Шуману. У Мюнхені Штраус захопився творчістю Р. Вагнера, цьому сприяло знайомство зі скрипальом Александро Ріттером, чоловіком однієї з племінниць Вагнера.		Штраус був сином валторніста Франца Штрауса, який дав йому початкову музичну освіту. В 1882 поступив до Мюнхенського університету, де вивчав історію та філософію, однак через рік кинув його і переїхав до Мюнхена. В 1885 став асистентом Ганса фон Бюлова, тоді — придворного капельмейстера в Мюнхені, а через рік зайняв його місце на цій посаді. Перші композиції Штрауса близькі за стилем Мендельсону і Р.Шуману. У Мюнхені Штраус захопився творчістю Р. Вагнера, цьому сприяло знайомство зі скрипальом Александро Ріттером, чоловіком однієї з племінниць Вагнера.

-	[[Image:Р. Вагнер.jpeg\|240px]]	+	[[Image:Р. Вагнер.jpeg\|240px\|Р. Вагнер.jpeg]]

	<span class="s1">Р. Вагнер</span>		<span class="s1">Р. Вагнер</span>

-	<br> Нове зацікавлення породило симфонічну поему «Дон Жуан», що вважається першим зрілим твором Р.Штрауса. Прем'єра поеми в 1889 році розділила публіку, однак сам [[І. ~~Франко~~. ~~Казка~~ \|автор]] так описав свої враження: «Тепер тішу себе думкою, що став на шлях, який хотів би обрати, цілком свідомий, що не було митця, якого люди не вважали би божевільним». В наступних роках він написав ще ряд симфонічних поем: Tod und Verklärung (Смерть і визволення, 1888-89), Till Eulenspigels lustige Streiche (Пригоди Тіля Уленшпігеля, 1894-95), Also sprach Zarathustra (Так говорив Заратустра, 1896), Don Kichot (Дон Кіхот, 1897) i Ein Heldenleben (Життя героя, 1897-98).	+	<br> Нове зацікавлення породило симфонічну поему «Дон Жуан», що вважається першим зрілим твором Р.Штрауса. Прем'єра поеми в 1889 році розділила публіку, однак сам [[І._Франко._Казка_"Фарбований_лис"._Мова_автора_і_мова_персонажів\|автор]] так описав свої враження: «Тепер тішу себе думкою, що став на шлях, який хотів би обрати, цілком свідомий, що не було митця, якого люди не вважали би божевільним». В наступних роках він написав ще ряд симфонічних поем: Tod und Verklärung (Смерть і визволення, 1888-89), Till Eulenspigels lustige Streiche (Пригоди Тіля Уленшпігеля, 1894-95), Also sprach Zarathustra (Так говорив Заратустра, 1896), Don Kichot (Дон Кіхот, 1897) i Ein Heldenleben (Життя героя, 1897-98).

-	[[Image:Postcard Strauss Richard.jpeg\|240px]]	+	[[Image:Postcard Strauss Richard.jpeg\|240px\|Postcard Strauss Richard.jpeg]]

	фото з поштової листівки. Р.Штраус в 40 річному віці, 1910 р.		фото з поштової листівки. Р.Штраус в 40 річному віці, 1910 р.
Строка 66:		Строка 66:
	В 1901- 09 Ріхард Штраус очолює Всенімецьку музичну спілку. В цей час він звертається до оперного жанру. Перші дві опери — Гутрам (1894) i «Згаслі вогні» (1901) не були вдалі, однак «Саломею» (1905) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і Дон Жуана. Нетрадиційна тематика, як і дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість.		В 1901- 09 Ріхард Штраус очолює Всенімецьку музичну спілку. В цей час він звертається до оперного жанру. Перші дві опери — Гутрам (1894) i «Згаслі вогні» (1901) не були вдалі, однак «Саломею» (1905) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і Дон Жуана. Нетрадиційна тематика, як і дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість.

-	[[Image:Solomea1.jpeg\|480px]]<br>	+	[[Image:Solomea1.jpeg\|480px\|Solomea1.jpeg]]<br>

	"Саломея" Р.Штрауса в Віденській опері		"Саломея" Р.Штрауса в Віденській опері
Строка 72:		Строка 72:
	В Нью-Йорку через протести публіки оперу зняли вже після першої вистави. В інших оперних театрах ця опера мала успіх, що дозволило Ріхарду Штраусу побудувати свій будинок в Гарміш-Партенкірхені виключно за рахунок доходів від уявлень цієї опери. Наступною оперою Штрауса була «Електра», в якій Штраус ще інтенсивніше використовує дисонанси. З цієї опери починається співпраця Штрауса з поетом Гуґо фон Гофмансталем. Їх спільна робота над іншими творами була довгою і плідною. Однак, у своїх наступних операх Штраус більш обережний у використанні гармонічної [[Ілюстрації до теми «Дієслово як частина мови»\|мови]], тому такі твори, як Кавалер троянди (1910) отримують великий успіх у публіки. З 1908 року Р.Штраус обіймає посаду генерал-музик-директора в Берліні, в 1917—1920 викладав композицію в Берлінській академії мистецтв, у 1919—1924 — головний диригент Віденської опери, де поряд із класичним репертуаром поставив свої опери «Аріадна на Наксосі» (вперше у 1912 році) і «Жінка без тіні» (1919). В 1924 виїхав у Гарміш-Партенкірхен, але продовжував виступати з концертами у Відні. З приходом до влади нацистів, 1933 року Штраус був призначений головою Імперської музичної палати. Будучи на цьому посту, 1936 року Штраус написав гімн до Олімпійських ігор і сам продиригував їм. 1938 року він написав одноактну оперу «День миру», що сприймалося як завуальована критика нацизму, з початком війни опера була знята з репертуару. Упродовж війни Штраусу неодноразово довелося докладати зусиль, щоб врятувати свою невістку Алісу, що мала єврейське походження. 1945 року Штраус був притягнений за звинуваченням у співпраці з нацистами, але вирок був виправдовувальним. Три останні роки свого життя Штраус прожив у Швейцарії, помер композитор у Німеччині, в Гарміш-Партенкірхен. Незадовго до смерті Штраус так оцінив своє життя "У моєму житті було все, про що дозволено мріяти, якщо бог позбавить мене цього - ми з ним будемо квити. Але я до кінця залишуся оптимістом"		В Нью-Йорку через протести публіки оперу зняли вже після першої вистави. В інших оперних театрах ця опера мала успіх, що дозволило Ріхарду Штраусу побудувати свій будинок в Гарміш-Партенкірхені виключно за рахунок доходів від уявлень цієї опери. Наступною оперою Штрауса була «Електра», в якій Штраус ще інтенсивніше використовує дисонанси. З цієї опери починається співпраця Штрауса з поетом Гуґо фон Гофмансталем. Їх спільна робота над іншими творами була довгою і плідною. Однак, у своїх наступних операх Штраус більш обережний у використанні гармонічної [[Ілюстрації до теми «Дієслово як частина мови»\|мови]], тому такі твори, як Кавалер троянди (1910) отримують великий успіх у публіки. З 1908 року Р.Штраус обіймає посаду генерал-музик-директора в Берліні, в 1917—1920 викладав композицію в Берлінській академії мистецтв, у 1919—1924 — головний диригент Віденської опери, де поряд із класичним репертуаром поставив свої опери «Аріадна на Наксосі» (вперше у 1912 році) і «Жінка без тіні» (1919). В 1924 виїхав у Гарміш-Партенкірхен, але продовжував виступати з концертами у Відні. З приходом до влади нацистів, 1933 року Штраус був призначений головою Імперської музичної палати. Будучи на цьому посту, 1936 року Штраус написав гімн до Олімпійських ігор і сам продиригував їм. 1938 року він написав одноактну оперу «День миру», що сприймалося як завуальована критика нацизму, з початком війни опера була знята з репертуару. Упродовж війни Штраусу неодноразово довелося докладати зусиль, щоб врятувати свою невістку Алісу, що мала єврейське походження. 1945 року Штраус був притягнений за звинуваченням у співпраці з нацистами, але вирок був виправдовувальним. Три останні роки свого життя Штраус прожив у Швейцарії, помер композитор у Німеччині, в Гарміш-Партенкірхен. Незадовго до смерті Штраус так оцінив своє життя "У моєму житті було все, про що дозволено мріяти, якщо бог позбавить мене цього - ми з ним будемо квити. Але я до кінця залишуся оптимістом"

-	[[Image:Аріадна на Наксосі.jpeg\|480px]]	+	[[Image:Аріадна на Наксосі.jpeg\|480px\|Аріадна на Наксосі.jpeg]]

	«Аріадна на Наксосі»		«Аріадна на Наксосі»

User1 в 19:37, 29 октября 2012

2012-10-29T19:37:00Z

Внесённые изменения

User1 в 18:18, 29 октября 2012

2012-10-29T18:18:38Z

Внесённые изменения

User14 в 09:06, 10 мая 2011

2011-05-10T09:06:27Z

← Предыдущая		Версия 09:06, 10 мая 2011
Строка 68:		Строка 68:
	В 1901- 09 Ріхард Штраус очолює Всенімецьку музичну спілку. В цей час він звертається до оперного жанру. Перші дві опери — Гутрам (1894) i «Згаслі вогні» (1901) не були вдалі, однак «Саломею» (1905) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і Дон Жуана. Нетрадиційна тематика, як і дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість.		В 1901- 09 Ріхард Штраус очолює Всенімецьку музичну спілку. В цей час він звертається до оперного жанру. Перші дві опери — Гутрам (1894) i «Згаслі вогні» (1901) не були вдалі, однак «Саломею» (1905) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і Дон Жуана. Нетрадиційна тематика, як і дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість.

-	[[Image:~~solomea1~~.jpeg]]<br>	+	[[Image:Solomea1.jpeg]]<br>

	"Саломея" Р.Штрауса в Віденській опері		"Саломея" Р.Штрауса в Віденській опері

User14 в 16:30, 7 мая 2011

2011-05-07T16:30:05Z

← Предыдущая		Версия 16:30, 7 мая 2011
Строка 68:		Строка 68:
	В 1901- 09 Ріхард Штраус очолює Всенімецьку музичну спілку. В цей час він звертається до оперного жанру. Перші дві опери — Гутрам (1894) i «Згаслі вогні» (1901) не були вдалі, однак «Саломею» (1905) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і Дон Жуана. Нетрадиційна тематика, як і дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість.		В 1901- 09 Ріхард Штраус очолює Всенімецьку музичну спілку. В цей час він звертається до оперного жанру. Перші дві опери — Гутрам (1894) i «Згаслі вогні» (1901) не були вдалі, однак «Саломею» (1905) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і Дон Жуана. Нетрадиційна тематика, як і дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість.

-	[[Image:~~Solomea~~.jpeg]]	+	[[Image:solomea1.jpeg]]<br>

	"Саломея" Р.Штрауса в Віденській опері		"Саломея" Р.Штрауса в Віденській опері

-	В Нью-Йорку через протести публіки оперу зняли вже після першої вистави. В інших оперних театрах ця опера мала успіх, що дозволило Ріхарду Штраусу побудувати свій будинок в Гарміш-Партенкірхені виключно за рахунок доходів від уявлень цієї опери. Наступною оперою Штрауса була «Електра», в якій Штраус ще інтенсивніше використовує дисонанси. З цієї опери починається співпраця Штрауса з поетом Гуґо фон Гофмансталем. Їх спільна робота над іншими творами була довгою і плідною. Однак, у своїх наступних операх Штраус більш обережний у використанні гармонічної мови, тому такі твори, як Кавалер троянди (1910) отримують великий успіх у публіки. З 1908 року Р.Штраус обіймає посаду генерал-музик-директора в Берліні, в 1917—1920 викладав композицію в Берлінській академії мистецтв, у 1919—1924 — головний диригент Віденської опери, де поряд із класичним репертуаром поставив свої опери «Аріадна на Наксосі» (вперше у 1912 році) і «Жінка без тіні» (1919). В 1924 виїхав у Гарміш-Партенкірхен, але продовжував виступати з концертами у Відні. З приходом до влади нацистів, 1933 року Штраус був призначений головою Імперської музичної палати. Будучи на цьому посту, 1936 року Штраус написав гімн до Олімпійських ігор і сам продиригував їм. 1938 року він написав одноактну оперу «День миру», що сприймалося як завуальована критика нацизму, з початком війни опера була знята з репертуару. Упродовж війни Штраусу неодноразово довелося докладати зусиль, щоб врятувати свою невістку Алісу, що мала єврейське походження. 1945 року Штраус був притягнений за звинуваченням у співпраці з нацистами, але вирок був виправдовувальним. Три останні роки свого життя Штраус прожив у Швейцарії, помер композитор у Німеччині, в Гарміш-Партенкірхен. Незадовго до смерті Штраус так оцінив своє життя "У моєму житті було все, про що дозволено мріяти, якщо бог позбавить мене цього - ми з ним будемо квити. Але я до кінця залишуся оптимістом"	+	В Нью-Йорку через протести публіки оперу зняли вже після першої вистави. В інших оперних театрах ця опера мала успіх, що дозволило Ріхарду Штраусу побудувати свій будинок в Гарміш-Партенкірхені виключно за рахунок доходів від уявлень цієї опери. Наступною оперою Штрауса була «Електра», в якій Штраус ще інтенсивніше використовує дисонанси. З цієї опери починається співпраця Штрауса з поетом Гуґо фон Гофмансталем. Їх спільна робота над іншими творами була довгою і плідною. Однак, у своїх наступних операх Штраус більш обережний у використанні гармонічної мови, тому такі твори, як Кавалер троянди (1910) отримують великий успіх у публіки. З 1908 року Р.Штраус обіймає посаду генерал-музик-директора в Берліні, в 1917—1920 викладав композицію в Берлінській академії мистецтв, у 1919—1924 — головний диригент Віденської опери, де поряд із класичним репертуаром поставив свої опери «Аріадна на Наксосі» (вперше у 1912 році) і «Жінка без тіні» (1919). В 1924 виїхав у Гарміш-Партенкірхен, але продовжував виступати з концертами у Відні. З приходом до влади нацистів, 1933 року Штраус був призначений головою Імперської музичної палати. Будучи на цьому посту, 1936 року Штраус написав гімн до Олімпійських ігор і сам продиригував їм. 1938 року він написав одноактну оперу «День миру», що сприймалося як завуальована критика нацизму, з початком війни опера була знята з репертуару. Упродовж війни Штраусу неодноразово довелося докладати зусиль, щоб врятувати свою невістку Алісу, що мала єврейське походження. 1945 року Штраус був притягнений за звинуваченням у співпраці з нацистами, але вирок був виправдовувальним. Три останні роки свого життя Штраус прожив у Швейцарії, помер композитор у Німеччині, в Гарміш-Партенкірхен. Незадовго до смерті Штраус так оцінив своє життя "У моєму житті було все, про що дозволено мріяти, якщо бог позбавить мене цього - ми з ним будемо квити. Але я до кінця залишуся оптимістом"

	[[Image:Аріадна на Наксосі.jpeg]]		[[Image:Аріадна на Наксосі.jpeg]]

User14 в 16:28, 7 мая 2011

2011-05-07T16:28:24Z

← Предыдущая		Версия 16:28, 7 мая 2011
Строка 52:		Строка 52:
	=== Видатний музикант Р. Штраус ===		=== Видатний музикант Р. Штраус ===

-	[[Image:~~Max_Liebermann_Bildnis_Richard_Strauss~~.jpeg]]	+	[[Image:Max Liebermann Bildnis Richard Strauss.jpeg]]

-	Штраус був сином валторніста Франца Штрауса, який дав йому початкову музичну освіту. В 1882 поступив до Мюнхенського університету, де вивчав історію та філософію, однак через рік кинув його і переїхав до Мюнхена. В 1885 став асистентом Ганса фон Бюлова, тоді — придворного капельмейстера в Мюнхені, а через рік зайняв його місце на цій посаді. Перші композиції Штрауса близькі за стилем Мендельсону і Р.Шуману. У Мюнхені Штраус захопився творчістю Р. Вагнера, цьому сприяло знайомство зі скрипальом Александро Ріттером, чоловіком однієї з племінниць Вагнера.	+	Штраус був сином валторніста Франца Штрауса, який дав йому початкову музичну освіту. В 1882 поступив до Мюнхенського університету, де вивчав історію та філософію, однак через рік кинув його і переїхав до Мюнхена. В 1885 став асистентом Ганса фон Бюлова, тоді — придворного капельмейстера в Мюнхені, а через рік зайняв його місце на цій посаді. Перші композиції Штрауса близькі за стилем Мендельсону і Р.Шуману. У Мюнхені Штраус захопився творчістю Р. Вагнера, цьому сприяло знайомство зі скрипальом Александро Ріттером, чоловіком однієї з племінниць Вагнера.

-	[[Image:Р. Вагнер.jpeg]]	+	[[Image:Р. Вагнер.jpeg]]

-	~~<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html~~; charset=UTF-8"></meta> <meta http-equiv="Content-Style-Type" content="text/css"></meta> <title></title> <meta name="Generator" content="Cocoa HTML Writer"></meta> <meta name="CocoaVersion" content="1038.35"></meta> <style type="text/css">p.p1 {margin: 0.0px 0.0px 0.0px 0.0px; font: 14.0px 'Times New Roman'} span.s1 {letter-spacing: 0.0px} </style>	+	<span class="s1">Р. Вагнер</span>
-	<span class="s1">Р. Вагнер</span>	+

		+	<br> Нове зацікавлення породило симфонічну поему «Дон Жуан», що вважається першим зрілим твором Р.Штрауса. Прем'єра поеми в 1889 році розділила публіку, однак сам автор так описав свої враження: «Тепер тішу себе думкою, що став на шлях, який хотів би обрати, цілком свідомий, що не було митця, якого люди не вважали би божевільним». В наступних роках він написав ще ряд симфонічних поем: Tod und Verklärung (Смерть і визволення, 1888-89), Till Eulenspigels lustige Streiche (Пригоди Тіля Уленшпігеля, 1894-95), Also sprach Zarathustra (Так говорив Заратустра, 1896), Don Kichot (Дон Кіхот, 1897) i Ein Heldenleben (Життя героя, 1897-98).

-	Нове зацікавлення породило симфонічну поему «Дон Жуан», що вважається першим зрілим твором Р.Штрауса. Прем'єра поеми в 1889 році розділила публіку, однак сам автор так описав свої враження: «Тепер тішу себе думкою, що став на шлях, який хотів би обрати, цілком свідомий, що не було митця, якого люди не вважали би божевільним». В наступних роках він написав ще ряд симфонічних поем: Tod und Verklärung (Смерть і визволення, 1888-89), Till Eulenspigels lustige Streiche (Пригоди Тіля Уленшпігеля, 1894-95), Also sprach Zarathustra (Так говорив Заратустра, 1896), Don Kichot (Дон Кіхот, 1897) i Ein Heldenleben (Життя героя, 1897-98).	+	[[Image:Postcard Strauss Richard.jpeg]]
-		+
-	[[Image:~~Postcard_Strauss_Richard~~.jpeg]]	+

	фото з поштової листівки. Р.Штраус в 40 річному віці, 1910 р.		фото з поштової листівки. Р.Штраус в 40 річному віці, 1910 р.

-	В 1901- 09 Ріхард Штраус очолює Всенімецьку музичну спілку. В цей час він звертається до оперного жанру. Перші дві опери — Гутрам (1894) i «Згаслі вогні» (1901) не були вдалі, однак «Саломею» (1905) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і Дон Жуана. Нетрадиційна тематика, як і дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість.	+	В 1901- 09 Ріхард Штраус очолює Всенімецьку музичну спілку. В цей час він звертається до оперного жанру. Перші дві опери — Гутрам (1894) i «Згаслі вогні» (1901) не були вдалі, однак «Саломею» (1905) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і Дон Жуана. Нетрадиційна тематика, як і дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість.
-		+
-	~~[[Image:solomea.jpeg]]~~	+

-	~~<meta charset="utf-8"></meta><span class="Apple-style-span" style="line-height~~: 15px; font-family: arial, sans-serif; font-size: small; "> </span><span class="Apple-style-span" style="line-height: 15px; font-family: arial, sans-serif; font-size: small; ">"Саломея" Р.Штрауса </span><span class="Apple-style-span" style="line-height: 15px; font-family: arial, sans-serif; font-size: small; " /><span class="Apple-style-span" style="line-height: 15px; font-family: arial, sans-serif; font-size: small; ">в Віденській опері </span>	+	[[Image:Solomea.jpeg]]

-	~~<meta charset=~~"~~utf-8~~"~~></meta>~~	+	"Саломея" Р.Штрауса в Віденській опері

-	В Нью-Йорку через протести публіки оперу зняли вже після першої вистави. В інших оперних театрах ця опера мала успіх, що дозволило Ріхарду Штраусу побудувати свій будинок в Гарміш-Партенкірхені виключно за рахунок доходів від уявлень цієї опери. Наступною оперою Штрауса була «Електра», в якій Штраус ще інтенсивніше використовує дисонанси. З цієї опери починається співпраця Штрауса з поетом Гуґо фон Гофмансталем. Їх спільна робота над іншими творами була довгою і плідною. Однак, у своїх наступних операх Штраус більш обережний у використанні гармонічної мови, тому такі твори, як Кавалер троянди (1910) отримують великий успіх у публіки. З 1908 року Р.Штраус обіймає посаду генерал-музик-директора в Берліні, в 1917—1920 викладав композицію в Берлінській академії мистецтв, у 1919—1924 — головний диригент Віденської опери, де поряд із класичним репертуаром поставив свої опери «Аріадна на Наксосі» (вперше у 1912 році) і «Жінка без тіні» (1919). В 1924 виїхав у Гарміш-Партенкірхен, але продовжував виступати з концертами у Відні. З приходом до влади нацистів, 1933 року Штраус був призначений головою Імперської музичної палати. Будучи на цьому посту, 1936 року Штраус написав гімн до Олімпійських ігор і сам продиригував їм. 1938 року він написав одноактну оперу «День миру», що сприймалося як завуальована критика нацизму, з початком війни опера була знята з репертуару. Упродовж війни Штраусу неодноразово довелося докладати зусиль, щоб врятувати свою невістку Алісу, що мала єврейське походження. 1945 року Штраус був притягнений за звинуваченням у співпраці з нацистами, але вирок був виправдовувальним. Три останні роки свого життя Штраус прожив у Швейцарії, помер композитор у Німеччині, в Гарміш-Партенкірхен. Незадовго до смерті Штраус так оцінив своє життя "У моєму житті було все, про що дозволено мріяти, якщо бог позбавить мене цього - ми з ним будемо квити. Але я до кінця залишуся оптимістом"	+	В Нью-Йорку через протести публіки оперу зняли вже після першої вистави. В інших оперних театрах ця опера мала успіх, що дозволило Ріхарду Штраусу побудувати свій будинок в Гарміш-Партенкірхені виключно за рахунок доходів від уявлень цієї опери. Наступною оперою Штрауса була «Електра», в якій Штраус ще інтенсивніше використовує дисонанси. З цієї опери починається співпраця Штрауса з поетом Гуґо фон Гофмансталем. Їх спільна робота над іншими творами була довгою і плідною. Однак, у своїх наступних операх Штраус більш обережний у використанні гармонічної мови, тому такі твори, як Кавалер троянди (1910) отримують великий успіх у публіки. З 1908 року Р.Штраус обіймає посаду генерал-музик-директора в Берліні, в 1917—1920 викладав композицію в Берлінській академії мистецтв, у 1919—1924 — головний диригент Віденської опери, де поряд із класичним репертуаром поставив свої опери «Аріадна на Наксосі» (вперше у 1912 році) і «Жінка без тіні» (1919). В 1924 виїхав у Гарміш-Партенкірхен, але продовжував виступати з концертами у Відні. З приходом до влади нацистів, 1933 року Штраус був призначений головою Імперської музичної палати. Будучи на цьому посту, 1936 року Штраус написав гімн до Олімпійських ігор і сам продиригував їм. 1938 року він написав одноактну оперу «День миру», що сприймалося як завуальована критика нацизму, з початком війни опера була знята з репертуару. Упродовж війни Штраусу неодноразово довелося докладати зусиль, щоб врятувати свою невістку Алісу, що мала єврейське походження. 1945 року Штраус був притягнений за звинуваченням у співпраці з нацистами, але вирок був виправдовувальним. Три останні роки свого життя Штраус прожив у Швейцарії, помер композитор у Німеччині, в Гарміш-Партенкірхен. Незадовго до смерті Штраус так оцінив своє життя "У моєму житті було все, про що дозволено мріяти, якщо бог позбавить мене цього - ми з ним будемо квити. Але я до кінця залишуся оптимістом"

-	[[Image:Аріадна на Наксосі.jpeg]]	+	[[Image:Аріадна на Наксосі.jpeg]]

-	~~<meta charset="utf-8"></meta>~~«Аріадна на Наксосі»	+	«Аріадна на Наксосі»

	=== Прослуховування музичних творів ===		=== Прослуховування музичних творів ===

User14 в 16:22, 7 мая 2011

2011-05-07T16:22:19Z

← Предыдущая		Версия 16:22, 7 мая 2011
Строка 15:		Строка 15:
	*Дослідити  яскраве явище культури – пізній романтизм та визначити причини його виникнення;		*Дослідити  яскраве явище культури – пізній романтизм та визначити причини його виникнення;
	*Визначити характерні ознаки стилю;		*Визначити характерні ознаки стилю;
-	*Прослідкувати романтичні тенденції в творчості видатних музикантів: С.Рахманінова, Р. Штрауса, ~~І.Стравінського, П.Хіндеміта.~~	+	*Прослідкувати романтичні тенденції в творчості видатних музикантів: С.Рахманінова, Р. Штрауса,

	=== Задачі уроку ===		=== Задачі уроку ===

-	Ознайомити студентів з історією музичної культури, зародженням нової течії в музиці	+	*Ознайомити студентів з історією музичної культури, зародженням нової течії в музиці;
-		+
	*Розвинути художньо-історичне мислення учнів;		*Розвинути художньо-історичне мислення учнів;
-	*Показати соціально-політичну обумовленість музично-історичного руху;	+	*Показати соціально-політичну обумовленість музично-історичного руху;
-		+	*Підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.
-	~~підвищення~~ загальноосвітнього і культурного рівня.	+

	=== Хід уроку ===		=== Хід уроку ===
Строка 54:		Строка 52:
	=== Видатний музикант Р. Штраус ===		=== Видатний музикант Р. Штраус ===

-	Штраус був сином валторніста Франца Штрауса, який дав йому початкову музичну освіту. В 1882 поступив до Мюнхенського університету, де вивчав історію та філософію, однак через рік кинув його і переїхав до Мюнхена. В 1885 став асистентом Ганса фон Бюлова, тоді — придворного капельмейстера в Мюнхені, а через рік зайняв його місце на цій посаді. Перші композиції Штрауса близькі за стилем Мендельсону і Р.Шуману. У Мюнхені Штраус захопився творчістю Р. Вагнера, цьому сприяло знайомство зі скрипальом Александро Ріттером, чоловіком однієї з племінниць Вагнера. Нове зацікавлення породило симфонічну поему «Дон Жуан», що вважається першим зрілим твором Р.Штрауса. Прем'єра поеми в 1889 році розділила публіку, однак сам автор так описав свої враження: «Тепер тішу себе думкою, що став на шлях, який хотів би обрати, цілком свідомий, що не було митця, якого люди не вважали би божевільним». В наступних роках він написав ще ряд симфонічних поем: Tod und Verklärung (Смерть і визволення, 1888-89), Till Eulenspigels lustige Streiche (Пригоди Тіля Уленшпігеля, 1894-95), Also sprach Zarathustra (Так говорив Заратустра, 1896), Don Kichot (Дон Кіхот, 1897) i Ein Heldenleben (Життя героя, 1897-98).	+	[[Image:Max_Liebermann_Bildnis_Richard_Strauss.jpeg]]
		+
		+	Штраус був сином валторніста Франца Штрауса, який дав йому початкову музичну освіту. В 1882 поступив до Мюнхенського університету, де вивчав історію та філософію, однак через рік кинув його і переїхав до Мюнхена. В 1885 став асистентом Ганса фон Бюлова, тоді — придворного капельмейстера в Мюнхені, а через рік зайняв його місце на цій посаді. Перші композиції Штрауса близькі за стилем Мендельсону і Р.Шуману. У Мюнхені Штраус захопився творчістю Р. Вагнера, цьому сприяло знайомство зі скрипальом Александро Ріттером, чоловіком однієї з племінниць Вагнера.
		+
		+	[[Image:Р. Вагнер.jpeg]]
		+
		+	<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=UTF-8"></meta> <meta http-equiv="Content-Style-Type" content="text/css"></meta> <title></title> <meta name="Generator" content="Cocoa HTML Writer"></meta> <meta name="CocoaVersion" content="1038.35"></meta> <style type="text/css">p.p1 {margin: 0.0px 0.0px 0.0px 0.0px; font: 14.0px 'Times New Roman'} span.s1 {letter-spacing: 0.0px} </style>
		+	<span class="s1">Р. Вагнер</span>
		+
		+
		+	Нове зацікавлення породило симфонічну поему «Дон Жуан», що вважається першим зрілим твором Р.Штрауса. Прем'єра поеми в 1889 році розділила публіку, однак сам автор так описав свої враження: «Тепер тішу себе думкою, що став на шлях, який хотів би обрати, цілком свідомий, що не було митця, якого люди не вважали би божевільним». В наступних роках він написав ще ряд симфонічних поем: Tod und Verklärung (Смерть і визволення, 1888-89), Till Eulenspigels lustige Streiche (Пригоди Тіля Уленшпігеля, 1894-95), Also sprach Zarathustra (Так говорив Заратустра, 1896), Don Kichot (Дон Кіхот, 1897) i Ein Heldenleben (Життя героя, 1897-98).
		+
		+	[[Image:Postcard_Strauss_Richard.jpeg]]
		+
		+	фото з поштової листівки. Р.Штраус в 40 річному віці, 1910 р.
		+
		+	В 1901- 09 Ріхард Штраус очолює Всенімецьку музичну спілку. В цей час він звертається до оперного жанру. Перші дві опери — Гутрам (1894) i «Згаслі вогні» (1901) не були вдалі, однак «Саломею» (1905) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і Дон Жуана. Нетрадиційна тематика, як і дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість.
		+
		+	[[Image:solomea.jpeg]]
		+
		+	<meta charset="utf-8"></meta><span class="Apple-style-span" style="line-height: 15px; font-family: arial, sans-serif; font-size: small; "> </span><span class="Apple-style-span" style="line-height: 15px; font-family: arial, sans-serif; font-size: small; ">"Саломея" Р.Штрауса </span><span class="Apple-style-span" style="line-height: 15px; font-family: arial, sans-serif; font-size: small; " /><span class="Apple-style-span" style="line-height: 15px; font-family: arial, sans-serif; font-size: small; ">в Віденській опері </span>
		+
		+	<meta charset="utf-8"></meta>
		+
		+	В Нью-Йорку через протести публіки оперу зняли вже після першої вистави. В інших оперних театрах ця опера мала успіх, що дозволило Ріхарду Штраусу побудувати свій будинок в Гарміш-Партенкірхені виключно за рахунок доходів від уявлень цієї опери. Наступною оперою Штрауса була «Електра», в якій Штраус ще інтенсивніше використовує дисонанси. З цієї опери починається співпраця Штрауса з поетом Гуґо фон Гофмансталем. Їх спільна робота над іншими творами була довгою і плідною. Однак, у своїх наступних операх Штраус більш обережний у використанні гармонічної мови, тому такі твори, як Кавалер троянди (1910) отримують великий успіх у публіки. З 1908 року Р.Штраус обіймає посаду генерал-музик-директора в Берліні, в 1917—1920 викладав композицію в Берлінській академії мистецтв, у 1919—1924 — головний диригент Віденської опери, де поряд із класичним репертуаром поставив свої опери «Аріадна на Наксосі» (вперше у 1912 році) і «Жінка без тіні» (1919). В 1924 виїхав у Гарміш-Партенкірхен, але продовжував виступати з концертами у Відні. З приходом до влади нацистів, 1933 року Штраус був призначений головою Імперської музичної палати. Будучи на цьому посту, 1936 року Штраус написав гімн до Олімпійських ігор і сам продиригував їм. 1938 року він написав одноактну оперу «День миру», що сприймалося як завуальована критика нацизму, з початком війни опера була знята з репертуару. Упродовж війни Штраусу неодноразово довелося докладати зусиль, щоб врятувати свою невістку Алісу, що мала єврейське походження. 1945 року Штраус був притягнений за звинуваченням у співпраці з нацистами, але вирок був виправдовувальним. Три останні роки свого життя Штраус прожив у Швейцарії, помер композитор у Німеччині, в Гарміш-Партенкірхен. Незадовго до смерті Штраус так оцінив своє життя "У моєму житті було все, про що дозволено мріяти, якщо бог позбавить мене цього - ми з ним будемо квити. Але я до кінця залишуся оптимістом"

-	~~фото з поштової листівки. Р.Штраус в 40 річному віці, 1910 р~~.	+	[[Image:Аріадна на Наксосі.jpeg]]

-	~~В 1901~~- 09 Ріхард Штраус очолює Всенімецьку музичну спілку. В цей час він звертається до оперного жанру. Перші дві опери — Гутрам (1894) i «Згаслі вогні» (1901) не були вдалі, однак «Саломею» (1905) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і Дон Жуана. Нетрадиційна тематика, як і сповнене дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість. В Нью-Йорку через протести публіки оперу зняли вже після першої вистави. В інших оперних театрах ця опера мала успіх, що дозволило Ріхарду Штраусу побудувати свій будинок в Гарміш-Партенкірхені виключно за рахунок доходів від уявлень цієї опери. Наступною оперою Штрауса була «Електра», в якій Штраус ще інтенсивніше використовує дисонанси. З цієї опери починається співпраця Штрауса з поетом Гуґо фон Гофмансталем. Їх спільна робота над іншими творами була довгою і плідною. Однак, у своїх наступних операх Штраус більш обережний у використанні гармонічної мови, тому такі твори, як Кавалер троянди (1910) отримують великий успіх у публіки. З 1908 року Р.Штраус обіймає посаду генерал-музик-директора в Берліні, в 1917—1920 викладав композицію в Берлінській академії мистецтв, у 1919—1924 — головний диригент Віденської опери, де поряд із класичним репертуаром поставив свої опери «Аріадна на Наксосі» (вперше у 1912 році) і «Жінка без тіні» (1919). В 1924 виїхав у Гарміш-Партенкірхен, але продовжував виступати з концертами у Відні. З приходом до влади нацистів, 1933 року Штраус був призначений головою Імперської музичної палати. Будучи на цьому посту, 1936 року Штраус написав гімн до Олімпійських ігор і сам продиригував їм. 1938 року він написав одноактну оперу «День миру», що сприймалося як завуальована критика нацизму, з початком війни опера була знята з репертуару. Упродовж війни Штраусу неодноразово довелося докладати зусиль, щоб врятувати свою невістку Алісу, що мала єврейське походження. 1945 року Штраус був притягнений за звинуваченням у співпраці з нацистами, але вирок був виправдовувальним. Три останні роки свого життя Штраус прожив у Швейцарії, помер композитор у Німеччині, в Гарміш-Партенкірхен. Незадовго до смерті Штраус так оцінив своє життя "У моєму житті було все, про що дозволено мріяти, якщо бог позбавить мене цього - ми з ним будемо квити. Але я до кінця залишуся оптимістом"	+	<meta charset="utf-8"></meta>«Аріадна на Наксосі»

	=== Прослуховування музичних творів ===		=== Прослуховування музичних творів ===

User14 в 16:00, 7 мая 2011

2011-05-07T16:00:40Z

← Предыдущая		Версия 16:00, 7 мая 2011
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Музика\|Музика]]>>[[Музика 8 клас.Повні уроки\|Музика 8 клас.Повні уроки]]>> Музика: Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.Повні уроки'''		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Музика\|Музика]]>>[[Музика 8 клас.Повні уроки\|Музика 8 клас.Повні уроки]]>> Музика: Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.Повні уроки'''

-	~~===~~ <metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас, Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.</metakeywords> ~~===~~	+	<metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас, Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.</metakeywords>

	=== Тема ===		=== Тема ===
Строка 81:		Строка 81:
	----		----

-	Над уроком працювали: учитель Козубська А.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст Муха О.М	+	Над уроком працювали: учитель Козубська А.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст Муха О.М<br>

		+	<br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

-	[[~~категория~~:Музика]]~~<br>~~	+	[[Category:Музика]]
-		+
-		+
-	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.	+

User14 в 15:58, 7 мая 2011

2011-05-07T15:58:52Z

← Предыдущая		Версия 15:58, 7 мая 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Музика\|Музика]]>>[[Музика 8 клас. Повні уроки]]>> Музика: Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.Повні уроки'''	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Музика\|Музика]]>>[[Музика 8 клас.Повні уроки\|Музика 8 клас.Повні уроки]]>> Музика: Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.Повні уроки'''

	=== <metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас, Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.</metakeywords> ===		=== <metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас, Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.</metakeywords> ===
Строка 83:		Строка 83:
	Над уроком працювали: учитель Козубська А.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст Муха О.М		Над уроком працювали: учитель Козубська А.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст Муха О.М

-	[[категория:~~Музика_8_клас~~]]	+
		+	[[категория:Музика]]<br>
		+

	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.		Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

User14: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>Музика>>[[Музика 8...»

2011-05-07T15:56:42Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>Музика>>[[Музика 8...»

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Музика|Музика]]>>[[Музика 8 клас. Повні уроки]]>> Музика: Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.Повні уроки'''

=== <metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас, Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.</metakeywords> ===

=== Тема ===

Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус.

=== Тип уроку ===

Комбінований

=== Мета ===

*Дослідити  яскраве явище культури – пізній романтизм та визначити причини його виникнення;
*Визначити характерні ознаки стилю;
*Прослідкувати романтичні тенденції в творчості видатних музикантів: С.Рахманінова, Р. Штрауса, І.Стравінського, П.Хіндеміта.

=== Задачі уроку ===

Ознайомити студентів з історією музичної культури, зародженням нової течії в музиці

*Розвинути художньо-історичне мислення учнів;
*Показати соціально-політичну обумовленість музично-історичного руху;

підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.

=== Хід уроку ===

*Вступне слово вчителя.
*Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
*Дискусія, робота по групам. Висновок по темі

=== Учень повинен знати ===

Окремі художні явища у соціокультурному просторі; Основні риси, течії пізнього романтизму і конкретні прояви у творчості композитора; Досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.

=== Учень повинен вміти ===

Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.

=== Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв) ===

Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.<br>

=== Пізній романтизм ===

В 1930-ті роки музичне мистецтво розвивається в умовах напруженої суспільно-політичної ситуації, що склалася напередодні Другої світової війни. Тоталітарні режими Німеччини, Італії та СРСР встановлюють жорсткі ідеологічні рамки для розвитку культур в цих країнах, тоді як інакомислячі зазнають переслідувань. Зокрема, в ці роки радянською владою було репресовано і страчено чимало діячів в галузі кобзарського мистецтва. Знаковою для музичного мистецтва СРСР стала також стаття «Сумбур замість музики», що відкрила потужну кампанії проти мистецтва, що ставить перед собою складні художні задачі. 1930-ті роки — епоха бурхливого розвитку індустрії звукозапису, радіомовлення, та телебачення, що дозволяли оперативно, у великих обсягах записувати і транслювати музику на великі віддалі. В історії культури 1930-ті роки можна вважати кульмінаційним етапом третьої інформаційної революції, яка прискорить процеси культурної глобалізації, зокрема зумовить експансію неєвропейських музичних традицій у європейський музичний простір.

=== Імпресіонізм ===

Романтизм на початку XX ст. вилився не в один, а у два напрями (залишаючись, окрім того, у межах традиційного русла). Якщо експресіонізм продовжив лінію втілення ліричного пафосу, то спостерігальне і обєктивістське відбиття лірики вилилося в імпресіонізм. Зрештою, така диференціація аж ніяк не виникла несподівано, а поступово наростала у надрах романтичного стилю. Імпресіоністична тенденція була другим боком романтизму; емоційній насиченості протистояла споглядальність, напруженій мелодичній і гармонічній лінії-барвистість. В момент свого виникнення імпресіонізм, а відтак й експресіонізм (останній тільки після створення нової звуковисотної системи - додекафонії, тому що спочатку його гармонічні і оркестрові прийоми навіть ототожнювались з імпресіонізмом) ставились у різко заперечливу позицію до романтизму, як єдино вірні шляхи подальшого розвитку музики. Настільки гострого і явного антагонізму не спостерігалося в попередні епохи поміж змінюючими одна одну системами засобів вираження. Зокрема, прийоми готики природно використовувались ренесансом, бароко - класицизмом, а класичні - у романтичному стилі. Боротьба відбувалася в ідеологічній і естетичній сферах (церковної і світської музики на площині поліфонії, відтак монодії оперного і концертного жанрів та багатоголосся церковного і придворного мистецтва. Інакша ситуація у музиці XX сторіччя, коли тут на перший план виступають вузькотехнічні принципи. Незважаючи на численність гасел і декларацій, суть справи зводиться до суперництва типів виражальних засобів. Причина цього полягає не стільки у впливі збільшеної ролі точних наук, як у кризовому стані ідеології. Зрозуміло, що за кожною течією, що виникає, приховується окреслена соціологічна настанова, однак ці ідейні стимули мають дрібний, відокремлений характер, вони далекі від великих філософських концепцій минулого.

=== Видатний музикант Р. Штраус ===

Штраус був сином валторніста Франца Штрауса, який дав йому початкову музичну освіту. В 1882 поступив до Мюнхенського університету, де вивчав історію та філософію, однак через рік кинув його і переїхав до Мюнхена. В 1885 став асистентом Ганса фон Бюлова, тоді — придворного капельмейстера в Мюнхені, а через рік зайняв його місце на цій посаді. Перші композиції Штрауса близькі за стилем Мендельсону і Р.Шуману. У Мюнхені Штраус захопився творчістю Р. Вагнера, цьому сприяло знайомство зі скрипальом Александро Ріттером, чоловіком однієї з племінниць Вагнера. Нове зацікавлення породило симфонічну поему «Дон Жуан», що вважається першим зрілим твором Р.Штрауса. Прем'єра поеми в 1889 році розділила публіку, однак сам автор так описав свої враження: «Тепер тішу себе думкою, що став на шлях, який хотів би обрати, цілком свідомий, що не було митця, якого люди не вважали би божевільним». В наступних роках він написав ще ряд симфонічних поем: Tod und Verklärung (Смерть і визволення, 1888-89), Till Eulenspigels lustige Streiche (Пригоди Тіля Уленшпігеля, 1894-95), Also sprach Zarathustra (Так говорив Заратустра, 1896), Don Kichot (Дон Кіхот, 1897) i Ein Heldenleben (Життя героя, 1897-98).

фото з поштової листівки. Р.Штраус в 40 річному віці, 1910 р.

В 1901- 09 Ріхард Штраус очолює Всенімецьку музичну спілку. В цей час він звертається до оперного жанру. Перші дві опери — Гутрам (1894) i «Згаслі вогні» (1901) не були вдалі, однак «Саломею» (1905) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і Дон Жуана. Нетрадиційна тематика, як і сповнене дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість. В Нью-Йорку через протести публіки оперу зняли вже після першої вистави. В інших оперних театрах ця опера мала успіх, що дозволило Ріхарду Штраусу побудувати свій будинок в Гарміш-Партенкірхені виключно за рахунок доходів від уявлень цієї опери. Наступною оперою Штрауса була «Електра», в якій Штраус ще інтенсивніше використовує дисонанси. З цієї опери починається співпраця Штрауса з поетом Гуґо фон Гофмансталем. Їх спільна робота над іншими творами була довгою і плідною. Однак, у своїх наступних операх Штраус більш обережний у використанні гармонічної мови, тому такі твори, як Кавалер троянди (1910) отримують великий успіх у публіки. З 1908 року Р.Штраус обіймає посаду генерал-музик-директора в Берліні, в 1917—1920 викладав композицію в Берлінській академії мистецтв, у 1919—1924 — головний диригент Віденської опери, де поряд із класичним репертуаром поставив свої опери «Аріадна на Наксосі» (вперше у 1912 році) і «Жінка без тіні» (1919). В 1924 виїхав у Гарміш-Партенкірхен, але продовжував виступати з концертами у Відні. З приходом до влади нацистів, 1933 року Штраус був призначений головою Імперської музичної палати. Будучи на цьому посту, 1936 року Штраус написав гімн до Олімпійських ігор і сам продиригував їм. 1938 року він написав одноактну оперу «День миру», що сприймалося як завуальована критика нацизму, з початком війни опера була знята з репертуару. Упродовж війни Штраусу неодноразово довелося докладати зусиль, щоб врятувати свою невістку Алісу, що мала єврейське походження. 1945 року Штраус був притягнений за звинуваченням у співпраці з нацистами, але вирок був виправдовувальним. Три останні роки свого життя Штраус прожив у Швейцарії, помер композитор у Німеччині, в Гарміш-Партенкірхен. Незадовго до смерті Штраус так оцінив своє життя "У моєму житті було все, про що дозволено мріяти, якщо бог позбавить мене цього - ми з ним будемо квити. Але я до кінця залишуся оптимістом"

=== Прослуховування музичних творів ===

{{#ev:youtube|y5HXGsunoiU}}

{{#ev:youtube|O3hZGoHgrkE}}

{{#ev:youtube|ZLVBreglJbU}}

----

'''Список використаної літератури'''

*Урок на тему "Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус" учителя музичної школи № 1  Козубської В.М. з м.Луцька Волинська область
*Урок на тему "Шляхи розвитку музики після романтизму. Р.Штраус" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
*Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Киркової Світлани Анатоліївни
*Антонець О. А. Еволюція салонної музики в європейській культурі : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 / О. А. Антонець. – Х., 2006. – 21 с.
*Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003.
*youtube. com

----

Над уроком працювали: учитель Козубська А.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст Муха О.М

[[категория:Музика_8_клас]]

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.