<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%3A_%D0%9D%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8.</id>
		<title>Фішки до теми: Нуклеїнові кислоти. - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%3A_%D0%9D%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8."/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:_%D0%9D%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8.&amp;action=history"/>
		<updated>2026-05-21T10:14:30Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:_%D0%9D%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8.&amp;diff=96050&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 12:55, 5 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:_%D0%9D%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8.&amp;diff=96050&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-05T12:55:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:55, 5 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 8:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 8:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Тема '''«[[Тема 9. Нуклеїнові кислоти: ДНК та РНК.|Нуклеїнові кислоти]]»'''. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Тема '''«[[Тема 9. Нуклеїнові кислоти: ДНК та РНК.|Нуклеїнові кислоти]]»'''. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;'''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Нуклеїнові кислоти '''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Нуклеїнові кислоти &lt;/del&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Нуклеїнові кислоти містять в собі генетичний матеріал всіх живих організмів. З'ясування їх структури відкрило нову еру в наших знаннях про природу.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Складовими частинами нуклеїнових кислот є нуклеотиди. Молекула нуклеотиду складається з пентози, азотистої підстави і фосфорної кислоти. Залежно від типа цукру розрізняють рибонуклеїнову кислоту (РНК; у її склад входить рибоза) і дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК; у її склад входить цукор дезоксирибоза, в якого на один атом кисню менше). У обох типах нуклеїнових кислот містяться чотири типи підстав: аденин (А), гуанин (Г), цитозин (Ц), тимін (Т; у РНК замість нього міститься урацил (У)). Перші дві підстави відносяться до класу пуринів, останні – до пиримидинам. Фосфорна кислота визначає кислотні властивості нуклеїнових кислот.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Структура нуклеотиду. Гуанозін-1-рибо-2-дифосфат (ГДФ)&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Перша фотографія ДНК&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;З&lt;/del&gt;'&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;єднуючись один з одним фосфодиэфирной зв&lt;/del&gt;'&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;язком (3&lt;/del&gt;'&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;-фосфатная група одного і 5&lt;/del&gt;'&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;-сахар іншого нуклеотиду), два нуклеотиди утворюють дінуклеотид. При синтезі полінуклеотидів цей процес повторюється мільйони разів. Фосфодіефірний місток є міцним ковалентним зв&lt;/del&gt;'&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;язком, забезпечуючи всьому ланцюгу стабільність і зменшуючи ризик «поломок» ДНК.&amp;lt;br&amp;gt;З'ясувати структуру ДНК удалося в 1953 році англійським ученим Д. Уотсону і Ф. Крику. Вони показали, що ДНК складається з двох полинуклеотидных ланцюгів. Кожен ланцюг закручений в спіраль управо, і обоє ланцюга свити разом, утворюючи подвійну спіраль. Крок спіралі складає 3,4 нм (по 10 пар підстав у витку), а діаметр витка – 2 нм. Фосфатні угрупування знаходяться зовні спіралі, а азотисті підстави – усередині. ДНК – дуже крихка молекула, просте перемішування її розчину може привести до розриву ланцюгів на дрібніші шматки.&amp;lt;br&amp;gt;Число адениновых підстав в будь-якій ДНК дорівнює числу тиминовых підстав, число гуаниновых підстав завжди дорівнює числу цитозиновых підстав. Жодних обмежень відносно послідовності нуклеотидів в одному ланцюзі не існує, але ця послідовність в одному ланцюзі повністю визначає собою послідовність нуклеотидів в іншій. Пари з'єднуються водневими зв'язками між підставами в строго певному порядку (аденин з тиміном, гуанин з цитозином). Таким чином, ланцюги подвійної спіралі комплементарны один одному.&amp;lt;br&amp;gt;Для того, щоб ДНК була генетичним матеріалом, вона має бути здатна нести в собі закодовану інформацію і точно відтворюватися (реплицироваться). Подальші дослідження довели, що ДНК дійсно містить в собі генетичну інформацію.&amp;lt;br&amp;gt;Молекула РНК на відміну від ДНК полягає, як правило, з одного ланцюга і має набагато менші розміри. Існує три основні види РНК: транспортна (Т-РНК), інформаційна (І-РНК) і рибосомна (Р-РНК). Інформаційна РНК (І-РНК) є матрицею, яку рибосоми використовують при синтезі білка. Її нуклеотидная послідовність комплементарна повідомленню, що міститься в певній ділянці ДНК. Транспортні РНК переносить амінокислоти до місця синтезу. Декілька видів Р-РНК є основним компонентом рибосом. Нуклеотідниє послідовності Т-РНК і Р-РНК також визначаються певними ділянками ДНК.&amp;lt;br&amp;gt;ДНК знаходиться, головним чином, в ядрі клітки (в прокариот розосереджена по клітці), будучи основною речовиною хромосом. РНК сконцентрована в ядерці, цитоплазмі і частково в хромосомах. Молекул РНК в клітці значно більше (інколи їх десятки тисяч), чим молекул ДНК.&amp;lt;br&amp;gt;Роль нуклеотидів полягає не лише в синтезі нуклеїнових кислот. Деякі нуклеотиди грають важливу роль в життєдіяльності організмів, будучи коферментами. Прикладом можуть служити аденозинфосфорные кислоти, що містять аденин, рибозу і декілька залишків фосфорної кислоти. Приєднання кожної нової фосфатної групи до кислоти супроводиться акумуляцією енергії, а їх відщеплення – виділенням. Перетворення аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) в аденозиндифосфорную (АДФ) є основою енергетичного обміну усередині клітки.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''''&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Нуклеїнові кислоти містять в собі генетичний матеріал всіх живих організмів. З'ясування їх структури відкрило нову еру в наших знаннях про природу.'''''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Складовими частинами нуклеїнових кислот є нуклеотиди. Молекула нуклеотиду складається з пентози, азотистої підстави і фосфорної кислоти. Залежно від типа цукру розрізняють рибонуклеїнову кислоту (РНК; у її склад входить рибоза) і дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК; у її склад входить цукор дезоксирибоза, в якого на один атом кисню менше). У обох типах нуклеїнових кислот містяться чотири типи підстав: аденин (А), гуанин (Г), цитозин (Ц), тимін (Т; у РНК замість нього міститься урацил (У)). Перші дві підстави відносяться до класу пуринів, останні – до пиримидинам. Фосфорна кислота визначає кислотні властивості нуклеїнових кислот.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:4-11-17.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Структура нуклеотиду. Гуанозін-1-рибо-2-дифосфат (ГДФ)&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:4-11-18.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Перша фотографія ДНК&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;З'єднуючись один з одним фосфодиэфирной зв'язком (3'-фосфатная група одного і 5'-сахар іншого нуклеотиду), два нуклеотиди утворюють дінуклеотид. При синтезі полінуклеотидів цей процес повторюється мільйони разів. Фосфодіефірний місток є міцним ковалентним зв'язком, забезпечуючи всьому ланцюгу стабільність і зменшуючи ризик «поломок» ДНК.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;З'ясувати структуру ДНК удалося в 1953 році англійським ученим Д. Уотсону і Ф. Крику. Вони показали, що ДНК складається з двох полинуклеотидных ланцюгів. Кожен ланцюг закручений в спіраль управо, і обоє ланцюга свити разом, утворюючи подвійну спіраль. Крок спіралі складає 3,4 нм (по 10 пар підстав у витку), а діаметр витка – 2 нм. Фосфатні угрупування знаходяться зовні спіралі, а азотисті підстави – усередині. ДНК – дуже крихка молекула, просте перемішування її розчину може привести до розриву ланцюгів на дрібніші шматки.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Число адениновых підстав в будь-якій ДНК дорівнює числу тиминовых підстав, число гуаниновых підстав завжди дорівнює числу цитозиновых підстав. Жодних обмежень відносно послідовності нуклеотидів в одному ланцюзі не існує, але ця послідовність в одному ланцюзі повністю визначає собою послідовність нуклеотидів в іншій. Пари з'єднуються водневими зв'язками між підставами в строго певному порядку (аденин з тиміном, гуанин з цитозином). Таким чином, ланцюги подвійної спіралі комплементарны один одному.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Для того, щоб ДНК була генетичним матеріалом, вона має бути здатна нести в собі закодовану інформацію і точно відтворюватися (реплицироваться). Подальші дослідження довели, що ДНК дійсно містить в собі генетичну інформацію.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Молекула РНК на відміну від ДНК полягає, як правило, з одного ланцюга і має набагато менші розміри. Існує три основні види РНК: транспортна (Т-РНК), інформаційна (І-РНК) і рибосомна (Р-РНК). Інформаційна РНК (І-РНК) є матрицею, яку рибосоми використовують при синтезі білка. Її нуклеотидная послідовність комплементарна повідомленню, що міститься в певній ділянці ДНК. Транспортні РНК переносить амінокислоти до місця синтезу. Декілька видів Р-РНК є основним компонентом рибосом. Нуклеотідниє послідовності Т-РНК і Р-РНК також визначаються певними ділянками ДНК.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;ДНК знаходиться, головним чином, в ядрі клітки (в прокариот розосереджена по клітці), будучи основною речовиною хромосом. РНК сконцентрована в ядерці, цитоплазмі і частково в хромосомах. Молекул РНК в клітці значно більше (інколи їх десятки тисяч), чим молекул ДНК.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Роль нуклеотидів полягає не лише в синтезі нуклеїнових кислот. Деякі нуклеотиди грають важливу роль в життєдіяльності організмів, будучи коферментами. Прикладом можуть служити аденозинфосфорные кислоти, що містять аденин, рибозу і декілька залишків фосфорної кислоти. Приєднання кожної нової фосфатної групи до кислоти супроводиться акумуляцією енергії, а їх відщеплення – виділенням. Перетворення аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) в аденозиндифосфорную (АДФ) є основою енергетичного обміну усередині клітки.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею &amp;quot;Гранд&amp;quot; Івановою Н.С. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею &amp;quot;Гранд&amp;quot; Івановою Н.С. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:96049:newid:96050 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:_%D0%9D%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8.&amp;diff=96049&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16: Новая страница: «&lt;metakeywords&gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія 10 клас, клас, урок, ...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:_%D0%9D%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8.&amp;diff=96049&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-05T12:52:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія 10 клас, клас, урок, ...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія 10 клас, клас, урок, на Тему, Тема &lt;br /&gt;
Тема 9, Нуклеїнові кислоти, ДНК, РНК, фішки для допитливих&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія ]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас|Біологія 10 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Тема 9. Нуклеїнові кислоти: ДНК та РНК.''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фішки для допитливих до предмету '''[[Біологія 10 клас|Біологія 10 клас]]'''. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема '''«[[Тема 9. Нуклеїнові кислоти: ДНК та РНК.|Нуклеїнові кислоти]]»'''. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нуклеїнові кислоти &amp;lt;br&amp;gt;Нуклеїнові кислоти містять в собі генетичний матеріал всіх живих організмів. З'ясування їх структури відкрило нову еру в наших знаннях про природу.&amp;lt;br&amp;gt;Складовими частинами нуклеїнових кислот є нуклеотиди. Молекула нуклеотиду складається з пентози, азотистої підстави і фосфорної кислоти. Залежно від типа цукру розрізняють рибонуклеїнову кислоту (РНК; у її склад входить рибоза) і дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК; у її склад входить цукор дезоксирибоза, в якого на один атом кисню менше). У обох типах нуклеїнових кислот містяться чотири типи підстав: аденин (А), гуанин (Г), цитозин (Ц), тимін (Т; у РНК замість нього міститься урацил (У)). Перші дві підстави відносяться до класу пуринів, останні – до пиримидинам. Фосфорна кислота визначає кислотні властивості нуклеїнових кислот.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Структура нуклеотиду. Гуанозін-1-рибо-2-дифосфат (ГДФ)&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Перша фотографія ДНК&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;З'єднуючись один з одним фосфодиэфирной зв'язком (3'-фосфатная група одного і 5'-сахар іншого нуклеотиду), два нуклеотиди утворюють дінуклеотид. При синтезі полінуклеотидів цей процес повторюється мільйони разів. Фосфодіефірний місток є міцним ковалентним зв'язком, забезпечуючи всьому ланцюгу стабільність і зменшуючи ризик «поломок» ДНК.&amp;lt;br&amp;gt;З'ясувати структуру ДНК удалося в 1953 році англійським ученим Д. Уотсону і Ф. Крику. Вони показали, що ДНК складається з двох полинуклеотидных ланцюгів. Кожен ланцюг закручений в спіраль управо, і обоє ланцюга свити разом, утворюючи подвійну спіраль. Крок спіралі складає 3,4 нм (по 10 пар підстав у витку), а діаметр витка – 2 нм. Фосфатні угрупування знаходяться зовні спіралі, а азотисті підстави – усередині. ДНК – дуже крихка молекула, просте перемішування її розчину може привести до розриву ланцюгів на дрібніші шматки.&amp;lt;br&amp;gt;Число адениновых підстав в будь-якій ДНК дорівнює числу тиминовых підстав, число гуаниновых підстав завжди дорівнює числу цитозиновых підстав. Жодних обмежень відносно послідовності нуклеотидів в одному ланцюзі не існує, але ця послідовність в одному ланцюзі повністю визначає собою послідовність нуклеотидів в іншій. Пари з'єднуються водневими зв'язками між підставами в строго певному порядку (аденин з тиміном, гуанин з цитозином). Таким чином, ланцюги подвійної спіралі комплементарны один одному.&amp;lt;br&amp;gt;Для того, щоб ДНК була генетичним матеріалом, вона має бути здатна нести в собі закодовану інформацію і точно відтворюватися (реплицироваться). Подальші дослідження довели, що ДНК дійсно містить в собі генетичну інформацію.&amp;lt;br&amp;gt;Молекула РНК на відміну від ДНК полягає, як правило, з одного ланцюга і має набагато менші розміри. Існує три основні види РНК: транспортна (Т-РНК), інформаційна (І-РНК) і рибосомна (Р-РНК). Інформаційна РНК (І-РНК) є матрицею, яку рибосоми використовують при синтезі білка. Її нуклеотидная послідовність комплементарна повідомленню, що міститься в певній ділянці ДНК. Транспортні РНК переносить амінокислоти до місця синтезу. Декілька видів Р-РНК є основним компонентом рибосом. Нуклеотідниє послідовності Т-РНК і Р-РНК також визначаються певними ділянками ДНК.&amp;lt;br&amp;gt;ДНК знаходиться, головним чином, в ядрі клітки (в прокариот розосереджена по клітці), будучи основною речовиною хромосом. РНК сконцентрована в ядерці, цитоплазмі і частково в хромосомах. Молекул РНК в клітці значно більше (інколи їх десятки тисяч), чим молекул ДНК.&amp;lt;br&amp;gt;Роль нуклеотидів полягає не лише в синтезі нуклеїнових кислот. Деякі нуклеотиди грають важливу роль в життєдіяльності організмів, будучи коферментами. Прикладом можуть служити аденозинфосфорные кислоти, що містять аденин, рибозу і декілька залишків фосфорної кислоти. Приєднання кожної нової фосфатної групи до кислоти супроводиться акумуляцією енергії, а їх відщеплення – виділенням. Перетворення аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) в аденозиндифосфорную (АДФ) є основою енергетичного обміну усередині клітки.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею &amp;quot;Гранд&amp;quot; Івановою Н.С. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Біологія за 10 клас безкоштовно [[Біологія|скачати]], плани конспектів уроків, готуємось до школи [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Тема_9._Нуклеїнові_кислоти:_ДНК_та_РНК._Фішки_для_допитливих]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	</feed>