Фішки до теми: Нуклеїнові кислоти. - История изменений

User16 в 12:55, 5 ноября 2010

2010-11-05T12:55:00Z

← Предыдущая		Версия 12:55, 5 ноября 2010
Строка 8:		Строка 8:
	Тема '''«[[Тема 9. Нуклеїнові кислоти: ДНК та РНК.\|Нуклеїнові кислоти]]»'''.		Тема '''«[[Тема 9. Нуклеїнові кислоти: ДНК та РНК.\|Нуклеїнові кислоти]]»'''.

		+	<br>

		+	'''                                                 Нуклеїнові кислоти '''

-	~~Нуклеїнові кислоти~~ <br>Нуклеїнові кислоти містять в собі генетичний матеріал всіх живих організмів. З'ясування їх структури відкрило нову еру в наших знаннях про природу.<br>Складовими частинами нуклеїнових кислот є нуклеотиди. Молекула нуклеотиду складається з пентози, азотистої підстави і фосфорної кислоти. Залежно від типа цукру розрізняють рибонуклеїнову кислоту (РНК; у її склад входить рибоза) і дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК; у її склад входить цукор дезоксирибоза, в якого на один атом кисню менше). У обох типах нуклеїнових кислот містяться чотири типи підстав: аденин (А), гуанин (Г), цитозин (Ц), тимін (Т; у РНК замість нього міститься урацил (У)). Перші дві підстави відносяться до класу пуринів, останні – до пиримидинам. Фосфорна кислота визначає кислотні властивості нуклеїнових кислот.<br> <br>Структура нуклеотиду. Гуанозін-1-рибо-2-дифосфат (ГДФ)<br><br> <br><br>Перша фотографія ДНК<br><br>З'~~єднуючись один з одним фосфодиэфирной зв~~'~~язком (3~~'~~-фосфатная група одного і 5~~'-сахар іншого нуклеотиду), два нуклеотиди утворюють дінуклеотид. При синтезі полінуклеотидів цей процес повторюється мільйони разів. Фосфодіефірний місток є міцним ковалентним зв'язком, забезпечуючи всьому ланцюгу стабільність і зменшуючи ризик «поломок» ДНК.<br>З'ясувати структуру ДНК удалося в 1953 році англійським ученим Д. Уотсону і Ф. Крику. Вони показали, що ДНК складається з двох полинуклеотидных ланцюгів. Кожен ланцюг закручений в спіраль управо, і обоє ланцюга свити разом, утворюючи подвійну спіраль. Крок спіралі складає 3,4 нм (по 10 пар підстав у витку), а діаметр витка – 2 нм. Фосфатні угрупування знаходяться зовні спіралі, а азотисті підстави – усередині. ДНК – дуже крихка молекула, просте перемішування її розчину може привести до розриву ланцюгів на дрібніші шматки.<br>Число адениновых підстав в будь-якій ДНК дорівнює числу тиминовых підстав, число гуаниновых підстав завжди дорівнює числу цитозиновых підстав. Жодних обмежень відносно послідовності нуклеотидів в одному ланцюзі не існує, але ця послідовність в одному ланцюзі повністю визначає собою послідовність нуклеотидів в іншій. Пари з'єднуються водневими зв'язками між підставами в строго певному порядку (аденин з тиміном, гуанин з цитозином). Таким чином, ланцюги подвійної спіралі комплементарны один одному.<br>Для того, щоб ДНК була генетичним матеріалом, вона має бути здатна нести в собі закодовану інформацію і точно відтворюватися (реплицироваться). Подальші дослідження довели, що ДНК дійсно містить в собі генетичну інформацію.<br>Молекула РНК на відміну від ДНК полягає, як правило, з одного ланцюга і має набагато менші розміри. Існує три основні види РНК: транспортна (Т-РНК), інформаційна (І-РНК) і рибосомна (Р-РНК). Інформаційна РНК (І-РНК) є матрицею, яку рибосоми використовують при синтезі білка. Її нуклеотидная послідовність комплементарна повідомленню, що міститься в певній ділянці ДНК. Транспортні РНК переносить амінокислоти до місця синтезу. Декілька видів Р-РНК є основним компонентом рибосом. Нуклеотідниє послідовності Т-РНК і Р-РНК також визначаються певними ділянками ДНК.<br>ДНК знаходиться, головним чином, в ядрі клітки (в прокариот розосереджена по клітці), будучи основною речовиною хромосом. РНК сконцентрована в ядерці, цитоплазмі і частково в хромосомах. Молекул РНК в клітці значно більше (інколи їх десятки тисяч), чим молекул ДНК.<br>Роль нуклеотидів полягає не лише в синтезі нуклеїнових кислот. Деякі нуклеотиди грають важливу роль в життєдіяльності організмів, будучи коферментами. Прикладом можуть служити аденозинфосфорные кислоти, що містять аденин, рибозу і декілька залишків фосфорної кислоти. Приєднання кожної нової фосфатної групи до кислоти супроводиться акумуляцією енергії, а їх відщеплення – виділенням. Перетворення аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) в аденозиндифосфорную (АДФ) є основою енергетичного обміну усередині клітки.<br><br>	+	'''''<br>Нуклеїнові кислоти містять в собі генетичний матеріал всіх живих організмів. З'ясування їх структури відкрило нову еру в наших знаннях про природу.'''''

		+	Складовими частинами нуклеїнових кислот є нуклеотиди. Молекула нуклеотиду складається з пентози, азотистої підстави і фосфорної кислоти. Залежно від типа цукру розрізняють рибонуклеїнову кислоту (РНК; у її склад входить рибоза) і дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК; у її склад входить цукор дезоксирибоза, в якого на один атом кисню менше). У обох типах нуклеїнових кислот містяться чотири типи підстав: аденин (А), гуанин (Г), цитозин (Ц), тимін (Т; у РНК замість нього міститься урацил (У)). Перші дві підстави відносяться до класу пуринів, останні – до пиримидинам. Фосфорна кислота визначає кислотні властивості нуклеїнових кислот.<br>

		+	[[Image:4-11-17.jpg]] <br>Структура нуклеотиду. Гуанозін-1-рибо-2-дифосфат (ГДФ)<br><br> <br>[[Image:4-11-18.jpg]]<br>Перша фотографія ДНК<br><br>З'єднуючись один з одним фосфодиэфирной зв'язком (3'-фосфатная група одного і 5'-сахар іншого нуклеотиду), два нуклеотиди утворюють дінуклеотид. При синтезі полінуклеотидів цей процес повторюється мільйони разів. Фосфодіефірний місток є міцним ковалентним зв'язком, забезпечуючи всьому ланцюгу стабільність і зменшуючи ризик «поломок» ДНК.
		+
		+	З'ясувати структуру ДНК удалося в 1953 році англійським ученим Д. Уотсону і Ф. Крику. Вони показали, що ДНК складається з двох полинуклеотидных ланцюгів. Кожен ланцюг закручений в спіраль управо, і обоє ланцюга свити разом, утворюючи подвійну спіраль. Крок спіралі складає 3,4 нм (по 10 пар підстав у витку), а діаметр витка – 2 нм. Фосфатні угрупування знаходяться зовні спіралі, а азотисті підстави – усередині. ДНК – дуже крихка молекула, просте перемішування її розчину може привести до розриву ланцюгів на дрібніші шматки.
		+
		+	Число адениновых підстав в будь-якій ДНК дорівнює числу тиминовых підстав, число гуаниновых підстав завжди дорівнює числу цитозиновых підстав. Жодних обмежень відносно послідовності нуклеотидів в одному ланцюзі не існує, але ця послідовність в одному ланцюзі повністю визначає собою послідовність нуклеотидів в іншій. Пари з'єднуються водневими зв'язками між підставами в строго певному порядку (аденин з тиміном, гуанин з цитозином). Таким чином, ланцюги подвійної спіралі комплементарны один одному.
		+
		+	Для того, щоб ДНК була генетичним матеріалом, вона має бути здатна нести в собі закодовану інформацію і точно відтворюватися (реплицироваться). Подальші дослідження довели, що ДНК дійсно містить в собі генетичну інформацію.
		+
		+	Молекула РНК на відміну від ДНК полягає, як правило, з одного ланцюга і має набагато менші розміри. Існує три основні види РНК: транспортна (Т-РНК), інформаційна (І-РНК) і рибосомна (Р-РНК). Інформаційна РНК (І-РНК) є матрицею, яку рибосоми використовують при синтезі білка. Її нуклеотидная послідовність комплементарна повідомленню, що міститься в певній ділянці ДНК. Транспортні РНК переносить амінокислоти до місця синтезу. Декілька видів Р-РНК є основним компонентом рибосом. Нуклеотідниє послідовності Т-РНК і Р-РНК також визначаються певними ділянками ДНК.
		+
		+	ДНК знаходиться, головним чином, в ядрі клітки (в прокариот розосереджена по клітці), будучи основною речовиною хромосом. РНК сконцентрована в ядерці, цитоплазмі і частково в хромосомах. Молекул РНК в клітці значно більше (інколи їх десятки тисяч), чим молекул ДНК.
		+
		+	Роль нуклеотидів полягає не лише в синтезі нуклеїнових кислот. Деякі нуклеотиди грають важливу роль в життєдіяльності організмів, будучи коферментами. Прикладом можуть служити аденозинфосфорные кислоти, що містять аденин, рибозу і декілька залишків фосфорної кислоти. Приєднання кожної нової фосфатної групи до кислоти супроводиться акумуляцією енергії, а їх відщеплення – виділенням. Перетворення аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) в аденозиндифосфорную (АДФ) є основою енергетичного обміну усередині клітки.
		+
		+	<br><br>
		+
		+	<br>

	Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею "Гранд" Івановою Н.С.		Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею "Гранд" Івановою Н.С.

User16: Новая страница: «Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія 10 клас, клас, урок, ...»

2010-11-05T12:52:58Z

Новая страница: «<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія 10 клас, клас, урок, ...»

Новая страница

<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія 10 клас, клас, урок, на Тему, Тема
Тема 9, Нуклеїнові кислоти, ДНК, РНК, фішки для допитливих</metakeywords>

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія ]]>>[[Біологія 10 клас|Біологія 10 клас]]>> Біологія: Тема 9. Нуклеїнові кислоти: ДНК та РНК.'''

Фішки для допитливих до предмету '''[[Біологія 10 клас|Біологія 10 клас]]'''.

Тема '''«[[Тема 9. Нуклеїнові кислоти: ДНК та РНК.|Нуклеїнові кислоти]]»'''.

Нуклеїнові кислоти Нуклеїнові кислоти містять в собі генетичний матеріал всіх живих організмів. З'ясування їх структури відкрило нову еру в наших знаннях про природу. Складовими частинами нуклеїнових кислот є нуклеотиди. Молекула нуклеотиду складається з пентози, азотистої підстави і фосфорної кислоти. Залежно від типа цукру розрізняють рибонуклеїнову кислоту (РНК; у її склад входить рибоза) і дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК; у її склад входить цукор дезоксирибоза, в якого на один атом кисню менше). У обох типах нуклеїнових кислот містяться чотири типи підстав: аденин (А), гуанин (Г), цитозин (Ц), тимін (Т; у РНК замість нього міститься урацил (У)). Перші дві підстави відносяться до класу пуринів, останні – до пиримидинам. Фосфорна кислота визначає кислотні властивості нуклеїнових кислот.   Структура нуклеотиду. Гуанозін-1-рибо-2-дифосфат (ГДФ)   Перша фотографія ДНК З'єднуючись один з одним фосфодиэфирной зв'язком (3'-фосфатная група одного і 5'-сахар іншого нуклеотиду), два нуклеотиди утворюють дінуклеотид. При синтезі полінуклеотидів цей процес повторюється мільйони разів. Фосфодіефірний місток є міцним ковалентним зв'язком, забезпечуючи всьому ланцюгу стабільність і зменшуючи ризик «поломок» ДНК. З'ясувати структуру ДНК удалося в 1953 році англійським ученим Д. Уотсону і Ф. Крику. Вони показали, що ДНК складається з двох полинуклеотидных ланцюгів. Кожен ланцюг закручений в спіраль управо, і обоє ланцюга свити разом, утворюючи подвійну спіраль. Крок спіралі складає 3,4 нм (по 10 пар підстав у витку), а діаметр витка – 2 нм. Фосфатні угрупування знаходяться зовні спіралі, а азотисті підстави – усередині. ДНК – дуже крихка молекула, просте перемішування її розчину може привести до розриву ланцюгів на дрібніші шматки. Число адениновых підстав в будь-якій ДНК дорівнює числу тиминовых підстав, число гуаниновых підстав завжди дорівнює числу цитозиновых підстав. Жодних обмежень відносно послідовності нуклеотидів в одному ланцюзі не існує, але ця послідовність в одному ланцюзі повністю визначає собою послідовність нуклеотидів в іншій. Пари з'єднуються водневими зв'язками між підставами в строго певному порядку (аденин з тиміном, гуанин з цитозином). Таким чином, ланцюги подвійної спіралі комплементарны один одному. Для того, щоб ДНК була генетичним матеріалом, вона має бути здатна нести в собі закодовану інформацію і точно відтворюватися (реплицироваться). Подальші дослідження довели, що ДНК дійсно містить в собі генетичну інформацію. Молекула РНК на відміну від ДНК полягає, як правило, з одного ланцюга і має набагато менші розміри. Існує три основні види РНК: транспортна (Т-РНК), інформаційна (І-РНК) і рибосомна (Р-РНК). Інформаційна РНК (І-РНК) є матрицею, яку рибосоми використовують при синтезі білка. Її нуклеотидная послідовність комплементарна повідомленню, що міститься в певній ділянці ДНК. Транспортні РНК переносить амінокислоти до місця синтезу. Декілька видів Р-РНК є основним компонентом рибосом. Нуклеотідниє послідовності Т-РНК і Р-РНК також визначаються певними ділянками ДНК. ДНК знаходиться, головним чином, в ядрі клітки (в прокариот розосереджена по клітці), будучи основною речовиною хромосом. РНК сконцентрована в ядерці, цитоплазмі і частково в хромосомах. Молекул РНК в клітці значно більше (інколи їх десятки тисяч), чим молекул ДНК. Роль нуклеотидів полягає не лише в синтезі нуклеїнових кислот. Деякі нуклеотиди грають важливу роль в життєдіяльності організмів, будучи коферментами. Прикладом можуть служити аденозинфосфорные кислоти, що містять аденин, рибозу і декілька залишків фосфорної кислоти. Приєднання кожної нової фосфатної групи до кислоти супроводиться акумуляцією енергії, а їх відщеплення – виділенням. Перетворення аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) в аденозиндифосфорную (АДФ) є основою енергетичного обміну усередині клітки. 

Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею "Гранд" Івановою Н.С.

 Біологія за 10 клас безкоштовно [[Біологія|скачати]], плани конспектів уроків, готуємось до школи [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]]

[[Category:Тема_9._Нуклеїнові_кислоти:_ДНК_та_РНК._Фішки_для_допитливих]]