<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%3A_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B2.</id>
		<title>Фішки до теми: Будова і властивості білків. - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%3A_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B2."/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B2.&amp;action=history"/>
		<updated>2026-05-21T10:14:37Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B2.&amp;diff=96045&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 12:44, 5 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B2.&amp;diff=96045&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-05T12:44:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:44, 5 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 36:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 36:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Календарно-тематичне планування з біології, завдання та відповіді школяру [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], курси учителю з біології [[Біологія|скачати]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Календарно-тематичне планування з біології, завдання та відповіді школяру [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], курси учителю з біології [[Біологія|скачати]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Білки_–_складні_біополімери&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;_Будова_і_властивості_білків&lt;/del&gt;._Фішки_для_допитливих]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Тема 7&lt;/ins&gt;. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Білки – складні біополімери. Будова і властивості білків&lt;/ins&gt;._Фішки_для_допитливих]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:96041:newid:96045 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B2.&amp;diff=96041&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 12:41, 5 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B2.&amp;diff=96041&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-05T12:41:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:41, 5 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 8:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 8:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Тема '''«[[Тема 7. Білки – складні біополімери. Будова і властивості білків.|Будова і властивості білків.]]»'''. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Тема '''«[[Тема 7. Білки – складні біополімери. Будова і властивості білків.|Будова і властивості білків.]]»'''. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Білки '''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Як вже наголошувалося вище, завдяки пептидним зв'язкам амінокислоти утворюють білки. Частина білків утворює комплекси з молекулами, що містять сірку, фосфор, залізо, цинк і мідь. Молекулярна маса білкових ланцюгів вагається від декількох тисяч до декількох мільйонів (у вірусі тютюнової мозаїки – близько 40 000 000 молекул); у їх склад входять сотні (інколи – сотні тисяч) амінокислотних залишків.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Потенційне різноманіття білків дуже велике – кожному білку відповідає своя особлива послідовність амінокислот, контрольована генетично. Білків припадає на частку близько половини сухої маси клітки.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:4-11-15.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;До складу молока входить білок казеїн&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Класифікація білків украй утруднена їх різноманіттям і складністю молекул. До простих білок, що складаються лише з амінокислот, відносять альбумін (яєчний альбумін і сироватковий альбумін крові), глобуліни (антитіла в крові, фібрин), гистоны, склеропротеины (кератин волосся, шкіри і пір'я, колаген сухожиль, еластин в'язок). До складних білок, що включають небілковий матеріал, відносять фосфопротеины (казеїн молока, вітелін яєчного жовтка), глікопротеїни (плазма крові, муцин), нуклеопротеїни (хромосоми і рибосоми), хромопротеїни (гемоглобін, фітохром, цитохром), липопротеины, флавопротеїни, металопротеїни.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Білки &amp;lt;br&amp;gt;Як вже наголошувалося вище, завдяки пептидним зв'язкам амінокислоти утворюють білки. Частина білків утворює комплекси з молекулами, що містять сірку, фосфор, залізо, цинк і мідь. Молекулярна маса білкових ланцюгів вагається від декількох тисяч до декількох мільйонів (у вірусі тютюнової мозаїки – близько 40 000 000 молекул); у їх склад входять сотні (інколи – сотні тисяч) амінокислотних залишків.&amp;lt;br&amp;gt;Потенційне різноманіття білків дуже велике – кожному білку відповідає своя особлива послідовність амінокислот, контрольована генетично. Білків припадає на частку близько половини сухої маси клітки.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;До складу молока входить білок казеїн&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Класифікація білків украй утруднена їх різноманіттям і складністю молекул. До простих білок, що складаються лише з амінокислот, відносять альбумін (яєчний альбумін і сироватковий альбумін крові), глобуліни (антитіла в крові, фібрин), гистоны, склеропротеины (кератин волосся, шкіри і пір'я, колаген сухожиль, еластин в'язок). До складних білок, що включають небілковий матеріал, відносять фосфопротеины (казеїн молока, вітелін яєчного жовтка), глікопротеїни (плазма крові, муцин), нуклеопротеїни (хромосоми і рибосоми), хромопротеїни (гемоглобін, фітохром, цитохром), липопротеины, флавопротеїни, металопротеїни.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;По структурі білки діляться на фіблярних (третинна структура майже не виражена, нерастворимы, є довгі поліпептидні ланцюги), глобулярних (третинна структура добре виражена, растворимы) і проміжних (фіблярні, але розчинні). Перші входять до складу сполучних тканин, другі грають роль ферментів, гормонів, антитіл.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Функціонально білки можуть бути структурними (компоненты сполучних тканин, слизистих секретів), транспортними (перенесення крові, ліпідів), захисними (антитіла, тромбоутворення), скоротливими (у м'язових тканинах), запасними (молоко, білок), ферментами, гормонами, токсинами (зміїна отрута).&amp;lt;br&amp;gt;Кожному білку властива особлива геометрична структура. При описі просторової структури зазвичай описують чотири різні рівні організації.&amp;lt;br&amp;gt;Під первинною структурою білка зазвичай розуміють послідовність амінокислот. Первинна структура інсуліну була відкрита Ф. Сенгером в 1944–54 роках; в даний час відома первинна структура декількох сотень білків. Послідовність амінокислот визначає біологічну функцію білка, і заміна однієї єдиної амінокислоти може різко змінити цю функцію.&amp;lt;br&amp;gt;Зазвичай білкова молекула має форму спіралі. Це так звана вторинна структура, що стабілізується водневими зв'язками, що виникають між CO- і NH-группами. На один виток спіралі доводиться 3,6 амінокислотного залишку. Існують і інші форми вторинної структури, наприклад, потрійна спіраль колагену і складчастий шар фібрину.&amp;lt;br&amp;gt;Дисульфідні, іонні і водневі зв'язки, а також гідрофобна взаємодія заставляють більшість білкових ланцюгів згортатися в компактну глобулу. Це так звана третинна структура білка. Нарешті, багато білок з особливо складною будовою складаються з декількох поліпептидних ланцюгів – спосіб їх упаковки називається четвертинною структурою.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Структура білка&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Ряд причин (нагрівання, дія яких-небудь випромінювань, сильні кислоти і луги, важкі метали, органічні розчинники) можуть викликати денатурацію білка. Молекула тимчасово або постійно втрачає свою третинну структуру і «згортається» або випадає в осад. Використання спирту як дезинфецирующего засіб пов'язане саме з тим, що він викликає денатурацію білка будь-яких бактерій.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;По структурі білки діляться на фіблярних (третинна структура майже не виражена, нерастворимы, є довгі поліпептидні ланцюги), глобулярних (третинна структура добре виражена, растворимы) і проміжних (фіблярні, але розчинні). Перші входять до складу сполучних тканин, другі грають роль ферментів, гормонів, антитіл.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Функціонально білки можуть бути структурними (компоненты сполучних тканин, слизистих секретів), транспортними (перенесення крові, ліпідів), захисними (антитіла, тромбоутворення), скоротливими (у м'язових тканинах), запасними (молоко, білок), ферментами, гормонами, токсинами (зміїна отрута).&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Кожному білку властива особлива геометрична структура. При описі просторової структури зазвичай описують чотири різні рівні організації.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Під первинною структурою білка зазвичай розуміють послідовність амінокислот. Первинна структура інсуліну була відкрита Ф. Сенгером в 1944–54 роках; в даний час відома первинна структура декількох сотень білків. Послідовність амінокислот визначає біологічну функцію білка, і заміна однієї єдиної амінокислоти може різко змінити цю функцію.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Зазвичай білкова молекула має форму спіралі. Це так звана вторинна структура, що стабілізується водневими зв'язками, що виникають між CO- і NH-группами. На один виток спіралі доводиться 3,6 амінокислотного залишку. Існують і інші форми вторинної структури, наприклад, потрійна спіраль колагену і складчастий шар фібрину.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Дисульфідні, іонні і водневі зв'язки, а також гідрофобна взаємодія заставляють більшість білкових ланцюгів згортатися в компактну глобулу. Це так звана третинна структура білка. Нарешті, багато білок з особливо складною будовою складаються з декількох поліпептидних ланцюгів – спосіб їх упаковки називається четвертинною структурою.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:4-11-16.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Структура білка&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Ряд причин (нагрівання, дія яких-небудь випромінювань, сильні кислоти і луги, важкі метали, органічні розчинники) можуть викликати денатурацію білка. Молекула тимчасово або постійно втрачає свою третинну структуру і «згортається» або випадає в осад. Використання спирту як дезинфецирующего засіб пов'язане саме з тим, що він викликає денатурацію білка будь-яких бактерій.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею &amp;quot;Гранд&amp;quot; Івановою Н.С. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею &amp;quot;Гранд&amp;quot; Івановою Н.С. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:96040:newid:96041 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B2.&amp;diff=96040&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16: Новая страница: «&lt;metakeywords&gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія 10 клас, клас, урок, ...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:_%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%96%D0%B2.&amp;diff=96040&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-05T12:39:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія 10 клас, клас, урок, ...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія 10 клас, клас, урок, на Тему, Тема &lt;br /&gt;
Тема 7, Білки, складні біополімери, Будова, властивості білків, фішки для допитливих&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія ]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас|Біологія 10 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Тема 7. Білки – складні біополімери. Будова і властивості білків.''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фішки для допитливих до предмету '''[[Біологія 10 клас|Біологія 10 клас]]'''. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема '''«[[Тема 7. Білки – складні біополімери. Будова і властивості білків.|Будова і властивості білків.]]»'''. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Білки &amp;lt;br&amp;gt;Як вже наголошувалося вище, завдяки пептидним зв'язкам амінокислоти утворюють білки. Частина білків утворює комплекси з молекулами, що містять сірку, фосфор, залізо, цинк і мідь. Молекулярна маса білкових ланцюгів вагається від декількох тисяч до декількох мільйонів (у вірусі тютюнової мозаїки – близько 40 000 000 молекул); у їх склад входять сотні (інколи – сотні тисяч) амінокислотних залишків.&amp;lt;br&amp;gt;Потенційне різноманіття білків дуже велике – кожному білку відповідає своя особлива послідовність амінокислот, контрольована генетично. Білків припадає на частку близько половини сухої маси клітки.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;До складу молока входить білок казеїн&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Класифікація білків украй утруднена їх різноманіттям і складністю молекул. До простих білок, що складаються лише з амінокислот, відносять альбумін (яєчний альбумін і сироватковий альбумін крові), глобуліни (антитіла в крові, фібрин), гистоны, склеропротеины (кератин волосся, шкіри і пір'я, колаген сухожиль, еластин в'язок). До складних білок, що включають небілковий матеріал, відносять фосфопротеины (казеїн молока, вітелін яєчного жовтка), глікопротеїни (плазма крові, муцин), нуклеопротеїни (хромосоми і рибосоми), хромопротеїни (гемоглобін, фітохром, цитохром), липопротеины, флавопротеїни, металопротеїни.&amp;lt;br&amp;gt;По структурі білки діляться на фіблярних (третинна структура майже не виражена, нерастворимы, є довгі поліпептидні ланцюги), глобулярних (третинна структура добре виражена, растворимы) і проміжних (фіблярні, але розчинні). Перші входять до складу сполучних тканин, другі грають роль ферментів, гормонів, антитіл.&amp;lt;br&amp;gt;Функціонально білки можуть бути структурними (компоненты сполучних тканин, слизистих секретів), транспортними (перенесення крові, ліпідів), захисними (антитіла, тромбоутворення), скоротливими (у м'язових тканинах), запасними (молоко, білок), ферментами, гормонами, токсинами (зміїна отрута).&amp;lt;br&amp;gt;Кожному білку властива особлива геометрична структура. При описі просторової структури зазвичай описують чотири різні рівні організації.&amp;lt;br&amp;gt;Під первинною структурою білка зазвичай розуміють послідовність амінокислот. Первинна структура інсуліну була відкрита Ф. Сенгером в 1944–54 роках; в даний час відома первинна структура декількох сотень білків. Послідовність амінокислот визначає біологічну функцію білка, і заміна однієї єдиної амінокислоти може різко змінити цю функцію.&amp;lt;br&amp;gt;Зазвичай білкова молекула має форму спіралі. Це так звана вторинна структура, що стабілізується водневими зв'язками, що виникають між CO- і NH-группами. На один виток спіралі доводиться 3,6 амінокислотного залишку. Існують і інші форми вторинної структури, наприклад, потрійна спіраль колагену і складчастий шар фібрину.&amp;lt;br&amp;gt;Дисульфідні, іонні і водневі зв'язки, а також гідрофобна взаємодія заставляють більшість білкових ланцюгів згортатися в компактну глобулу. Це так звана третинна структура білка. Нарешті, багато білок з особливо складною будовою складаються з декількох поліпептидних ланцюгів – спосіб їх упаковки називається четвертинною структурою.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Структура білка&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Ряд причин (нагрівання, дія яких-небудь випромінювань, сильні кислоти і луги, важкі метали, органічні розчинники) можуть викликати денатурацію білка. Молекула тимчасово або постійно втрачає свою третинну структуру і «згортається» або випадає в осад. Використання спирту як дезинфецирующего засіб пов'язане саме з тим, що він викликає денатурацію білка будь-яких бактерій.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею &amp;quot;Гранд&amp;quot; Івановою Н.С. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Календарно-тематичне планування з біології, завдання та відповіді школяру [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], курси учителю з біології [[Біологія|скачати]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Білки_–_складні_біополімери._Будова_і_властивості_білків._Фішки_для_допитливих]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	</feed>