<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%3A%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C_%D1%97%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%2C_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.</id>
		<title>Фішки до теми:Вуглеводи, їх будова, властивості. - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%3A%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C_%D1%97%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%2C_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96."/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%97%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0,_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.&amp;action=history"/>
		<updated>2026-05-21T11:03:18Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%97%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0,_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.&amp;diff=96014&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 12:15, 5 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%97%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0,_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.&amp;diff=96014&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-05T12:15:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:15, 5 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Вуглеводи '''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Переходячи до розгляду органічних речовин, не можна не відзначити значення вуглецю для життя. Вступаючи в хімічні реакції, вуглець утворює міцні ковалентні зв'язки, обобществляя чотири електрони. Атоми вуглецю, з'єднуючись між собою, здатні утворювати стабільні ланцюги і кільця, службовці скелетами макромолекул. Вуглець також може утворювати кратні ковалентні зв'язки з іншими вуглецевими атомами, а також з азотом і киснем. Всі ці властивості забезпечують унікальну різноманітність органічних молекул.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Вуглеводи &amp;lt;br&amp;gt;Переходячи до розгляду органічних речовин, не можна не відзначити значення вуглецю для життя. Вступаючи в хімічні реакції, вуглець утворює міцні ковалентні зв&lt;/del&gt;'&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;язки, обобществляя чотири електрони. Атоми вуглецю, з&lt;/del&gt;'&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;єднуючись між собою, здатні утворювати стабільні ланцюги і кільця, службовці скелетами макромолекул. Вуглець також може утворювати кратні ковалентні зв&lt;/del&gt;'&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;язки з іншими вуглецевими атомами, а також з азотом і киснем. Всі ці властивості забезпечують унікальну різноманітність органічних молекул.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;Макромолекули, що становлять близько 90 % маси зневодненої клітки, синтезуються з простіших молекул, званих мономерами. Існують три основні типи макромолекул: полісахариди, білки і нуклеїнові кислоти; мономерами для них є, відповідно, моносахариди, амінокислоти і нуклеотиди.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Вуглеводами називають речовини із загальною формулою Cx(H2O) в, де x і в – натуральні числа. Назва «вуглеводи» говорить про те, що в їх молекулах водень і кисень знаходяться в тому ж відношенні, що і у воді.&amp;lt;br&amp;gt;У тваринних клітках міститься невелика кількість вуглеводів, а в рослинних – майже 70 % від загальної кількості органічних речовин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Глюкоза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Вуглеводи діляться на простих (моносахариди) і складних (дисахариды і полісахариди). Моносахариди мають загальну формулу (CH2O) n, де n змінюється від 3 до 9. Найпоширеніші моносахариди – глюкоза і фруктоза, що мають формулу (CH2O) 6. Всі моносахариди мають солодкий смак, кристалізуються і легко розчиняються у воді.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Сахароза – звичайний цукор з магазина&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Моносахариди грають роль проміжних продуктів в процесах дихання і фотосинтезу, беруть участь в синтезі нуклеїнових кислот, коферментів, АТФ і полісахаридів, служать джерелами енергії, що вивільняється при окисленні в процесі дихання. Похідні моносахаридів – цукрові спирти, цукрові кислоти, дезоксисахара і аміноцукри – мають важливе значення в процесі дихання, а також використовуються при синтезі ліпідів, ДНК і інших макромолекул.&amp;lt;br&amp;gt;Дісахаріди утворюються в результаті реакції конденсації між двома моносахаридами. Інколи вони використовуються як запасні живильні речовини. Найбільш поширеними з них є мальтоза (глюкоза + глюкоза), лактоза (глюкоза + галактоза) і сахароза (глюкоза + фруктоза). Лактоза міститься лише в молоці. Сахароза (тростинний цукор) найбільш поширена в рослинах; це і є той самий «цукор», який ми зазвичай споживаємо.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Мальтоза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Лактоза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Сахароза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Полісахариди складаються з моносахаридів. Великі розміри роблять їх молекули практично нерозчинними у воді; вони не роблять вплив на клітку і тому зручні як запасні речовини. При необхідності вони можуть бути перетворені назад в цукру шляхом гідролізу.&amp;lt;br&amp;gt;Крохмаль (полімер глюкози) запасається в клітках у вигляді так званих крохмальних зерен. Еквівалентом крохмалю в тваринному організмі є глікоген (в хребетних він міститься в печінці і м&lt;/del&gt;'&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;язах). Крохмаль і глікоген грають роль резерву їжі і енергії.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Особливий багато крохмалю в бульбах картоплі, а також в насінні бобах і злаків&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Целюлоза – основний компонент стінок рослинних кліток і найпоширеніша на Землі органічна речовина&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Целюлоза також є полімером глюкози. У ній поміщено близько 50 % вуглецю, що міститься в рослинах. По загальній масі на Землі целюлоза займає перше місце серед органічних сполук. Форма молекули (довгі ланцюги з промовцями назовні –OH-группами) забезпечує міцне зчеплення між сусідніми ланцюгами. При всій своїй міцності, макрофібрили, що складаються з таких ланцюгів, легко пропускають воду і розчинені в ній речовини і тому служать ідеальним будівельним матеріалом для стінок рослинної клітки. Целюлоза – коштовне джерело глюкози, проте для її розщеплювання необхідний фермент целюлаза, що порівняно рідко зустрічається в природі. Тому в їжу целюлозу вживають лише деякі тварини (наприклад, жуйні). Велике і промислове значення целюлози – з цієї речовини виготовляють бавовняні тканини і папір.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Целюлоза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Хітин&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Інколи прості цукру вступають в реакцію з цукровими спиртами і кислотами. Речовини, що утворюються при цьому, близькі до полісахаридів і носять назву мукополисахаридов. Муреїн грає роль структурного компонента в клітках прокариот. Хітин близький до целюлози; він зустрічається в деяких форм грибів, а також як важливий компонент зовнішнього скелета деяких тварин. Глікопротеїни і гліколіпіди визначають антигенні властивості кліток. Гіалуронова кислота і хондроитинсульфат – важливі компоненты сполучної тканини хребетних. Камедь і слизи мають важливу захисну функцію в організмах рослин і тварин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Хітин є основним компонентом зовнішнього скелета членистоногих&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;Макромолекули, що становлять близько 90&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&lt;/ins&gt;% маси зневодненої клітки, синтезуються з простіших молекул, званих мономерами. Існують три основні типи макромолекул: полісахариди, білки і нуклеїнові кислоти; мономерами для них є, відповідно, моносахариди, амінокислоти і нуклеотиди.'&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;'''''Вуглеводами називають речовини із загальною формулою Cx(H2O) в, де x і в – натуральні числа. Назва «вуглеводи» говорить про те, що в їх молекулах водень і кисень знаходяться в тому ж відношенні, що і у воді.'''''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;У тваринних клітках міститься невелика кількість вуглеводів, а в рослинних – майже 70&amp;amp;nbsp;% від загальної кількості органічних речовин.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:4-11-2.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Глюкоза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Вуглеводи діляться на простих (моносахариди) і складних (дисахариды і полісахариди). Моносахариди мають загальну формулу (CH2O) n, де n змінюється від 3 до 9. Найпоширеніші моносахариди – глюкоза і фруктоза, що мають формулу (CH2O) 6. Всі моносахариди мають солодкий смак, кристалізуються і легко розчиняються у воді.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:4-11-3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Сахароза – звичайний цукор з магазина&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Моносахариди грають роль проміжних продуктів в процесах дихання і фотосинтезу, беруть участь в синтезі нуклеїнових кислот, коферментів, АТФ і полісахаридів, служать джерелами енергії, що вивільняється при окисленні в процесі дихання. Похідні моносахаридів – цукрові спирти, цукрові кислоти, дезоксисахара і аміноцукри – мають важливе значення в процесі дихання, а також використовуються при синтезі ліпідів, ДНК і інших макромолекул.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;'''''Дісахаріди утворюються в результаті реакції конденсації між двома моносахаридами. Інколи вони використовуються як запасні живильні речовини. Найбільш поширеними з них є мальтоза (глюкоза + глюкоза), лактоза (глюкоза + галактоза) і сахароза (глюкоза + фруктоза). Лактоза міститься лише в молоці. Сахароза (тростинний цукор) найбільш поширена в рослинах; це і є той самий «цукор», який ми зазвичай споживаємо.&amp;lt;br&amp;gt;'''''&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:4-11-4.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Мальтоза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:4-11-5.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Лактоза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:4-11-6.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Сахароза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Полісахариди складаються з моносахаридів. Великі розміри роблять їх молекули практично нерозчинними у воді; вони не роблять вплив на клітку і тому зручні як запасні речовини. При необхідності вони можуть бути перетворені назад в цукру шляхом гідролізу.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Крохмаль (полімер глюкози) запасається в клітках у вигляді так званих крохмальних зерен. Еквівалентом крохмалю в тваринному організмі є глікоген (в хребетних він міститься в печінці і м'язах). Крохмаль і глікоген грають роль резерву їжі і енергії.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:4-11-7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Особливий багато крохмалю в бульбах картоплі, а також в насінні бобах і злаків&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:4-11-8.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Целюлоза – основний компонент стінок рослинних кліток і найпоширеніша на Землі органічна речовина&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Целюлоза також є полімером глюкози. У ній поміщено близько 50&amp;amp;nbsp;% вуглецю, що міститься в рослинах. По загальній масі на Землі целюлоза займає перше місце серед органічних сполук. Форма молекули (довгі ланцюги з промовцями назовні –OH-группами) забезпечує міцне зчеплення між сусідніми ланцюгами. При всій своїй міцності, макрофібрили, що складаються з таких ланцюгів, легко пропускають воду і розчинені в ній речовини і тому служать ідеальним будівельним матеріалом для стінок рослинної клітки. Целюлоза – коштовне джерело глюкози, проте для її розщеплювання необхідний фермент целюлаза, що порівняно рідко зустрічається в природі. Тому в їжу целюлозу вживають лише деякі тварини (наприклад, жуйні). Велике і промислове значення целюлози – з цієї речовини виготовляють бавовняні тканини і папір.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:4-11-9.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Целюлоза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:4-11-10.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Хітин&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Інколи прості цукру вступають в реакцію з цукровими спиртами і кислотами. Речовини, що утворюються при цьому, близькі до полісахаридів і носять назву мукополисахаридов. Муреїн грає роль структурного компонента в клітках прокариот. Хітин близький до целюлози; він зустрічається в деяких форм грибів, а також як важливий компонент зовнішнього скелета деяких тварин. Глікопротеїни і гліколіпіди визначають антигенні властивості кліток. Гіалуронова кислота і хондроитинсульфат – важливі компоненты сполучної тканини хребетних. Камедь і слизи мають важливу захисну функцію в організмах рослин і тварин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:4-11-11.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Хітин є основним компонентом зовнішнього скелета членистоногих&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею &amp;quot;Гранд&amp;quot; Івановою Н.С. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею &amp;quot;Гранд&amp;quot; Івановою Н.С. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:96013:newid:96014 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%97%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0,_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.&amp;diff=96013&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16: Новая страница: «&lt;metakeywords&gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія 10 клас, клас, урок, ...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8:%D0%92%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8,_%D1%97%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0,_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.&amp;diff=96013&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-05T12:08:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія 10 клас, клас, урок, ...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія 10 клас, клас, урок, на Тему, Тема 5, Органічні сполуки, їх загальна характеристика, Вуглеводи, їх будова, властивості, фішки для допитливих&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія ]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас|Біологія 10 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Тема 5. Органічні сполуки, їх загальна характеристика. Вуглеводи, їх будова, властивості. ''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фішки для допитливих до предмету '''[[Біологія 10 клас|Біологія 10 клас]]'''. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тема '''«[[Тема 5. Органічні сполуки, їх загальна характеристика. Вуглеводи, їх будова, властивості.|Вуглеводи, їх будова, властивості]]»'''. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Вуглеводи &amp;lt;br&amp;gt;Переходячи до розгляду органічних речовин, не можна не відзначити значення вуглецю для життя. Вступаючи в хімічні реакції, вуглець утворює міцні ковалентні зв'язки, обобществляя чотири електрони. Атоми вуглецю, з'єднуючись між собою, здатні утворювати стабільні ланцюги і кільця, службовці скелетами макромолекул. Вуглець також може утворювати кратні ковалентні зв'язки з іншими вуглецевими атомами, а також з азотом і киснем. Всі ці властивості забезпечують унікальну різноманітність органічних молекул.&amp;lt;br&amp;gt;Макромолекули, що становлять близько 90 % маси зневодненої клітки, синтезуються з простіших молекул, званих мономерами. Існують три основні типи макромолекул: полісахариди, білки і нуклеїнові кислоти; мономерами для них є, відповідно, моносахариди, амінокислоти і нуклеотиди.&amp;lt;br&amp;gt;Вуглеводами називають речовини із загальною формулою Cx(H2O) в, де x і в – натуральні числа. Назва «вуглеводи» говорить про те, що в їх молекулах водень і кисень знаходяться в тому ж відношенні, що і у воді.&amp;lt;br&amp;gt;У тваринних клітках міститься невелика кількість вуглеводів, а в рослинних – майже 70 % від загальної кількості органічних речовин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Глюкоза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Вуглеводи діляться на простих (моносахариди) і складних (дисахариды і полісахариди). Моносахариди мають загальну формулу (CH2O) n, де n змінюється від 3 до 9. Найпоширеніші моносахариди – глюкоза і фруктоза, що мають формулу (CH2O) 6. Всі моносахариди мають солодкий смак, кристалізуються і легко розчиняються у воді.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Сахароза – звичайний цукор з магазина&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Моносахариди грають роль проміжних продуктів в процесах дихання і фотосинтезу, беруть участь в синтезі нуклеїнових кислот, коферментів, АТФ і полісахаридів, служать джерелами енергії, що вивільняється при окисленні в процесі дихання. Похідні моносахаридів – цукрові спирти, цукрові кислоти, дезоксисахара і аміноцукри – мають важливе значення в процесі дихання, а також використовуються при синтезі ліпідів, ДНК і інших макромолекул.&amp;lt;br&amp;gt;Дісахаріди утворюються в результаті реакції конденсації між двома моносахаридами. Інколи вони використовуються як запасні живильні речовини. Найбільш поширеними з них є мальтоза (глюкоза + глюкоза), лактоза (глюкоза + галактоза) і сахароза (глюкоза + фруктоза). Лактоза міститься лише в молоці. Сахароза (тростинний цукор) найбільш поширена в рослинах; це і є той самий «цукор», який ми зазвичай споживаємо.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Мальтоза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Лактоза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Сахароза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Полісахариди складаються з моносахаридів. Великі розміри роблять їх молекули практично нерозчинними у воді; вони не роблять вплив на клітку і тому зручні як запасні речовини. При необхідності вони можуть бути перетворені назад в цукру шляхом гідролізу.&amp;lt;br&amp;gt;Крохмаль (полімер глюкози) запасається в клітках у вигляді так званих крохмальних зерен. Еквівалентом крохмалю в тваринному організмі є глікоген (в хребетних він міститься в печінці і м'язах). Крохмаль і глікоген грають роль резерву їжі і енергії.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Особливий багато крохмалю в бульбах картоплі, а також в насінні бобах і злаків&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Целюлоза – основний компонент стінок рослинних кліток і найпоширеніша на Землі органічна речовина&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Целюлоза також є полімером глюкози. У ній поміщено близько 50 % вуглецю, що міститься в рослинах. По загальній масі на Землі целюлоза займає перше місце серед органічних сполук. Форма молекули (довгі ланцюги з промовцями назовні –OH-группами) забезпечує міцне зчеплення між сусідніми ланцюгами. При всій своїй міцності, макрофібрили, що складаються з таких ланцюгів, легко пропускають воду і розчинені в ній речовини і тому служать ідеальним будівельним матеріалом для стінок рослинної клітки. Целюлоза – коштовне джерело глюкози, проте для її розщеплювання необхідний фермент целюлаза, що порівняно рідко зустрічається в природі. Тому в їжу целюлозу вживають лише деякі тварини (наприклад, жуйні). Велике і промислове значення целюлози – з цієї речовини виготовляють бавовняні тканини і папір.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Целюлоза&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Хітин&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Інколи прості цукру вступають в реакцію з цукровими спиртами і кислотами. Речовини, що утворюються при цьому, близькі до полісахаридів і носять назву мукополисахаридов. Муреїн грає роль структурного компонента в клітках прокариот. Хітин близький до целюлози; він зустрічається в деяких форм грибів, а також як важливий компонент зовнішнього скелета деяких тварин. Глікопротеїни і гліколіпіди визначають антигенні властивості кліток. Гіалуронова кислота і хондроитинсульфат – важливі компоненты сполучної тканини хребетних. Камедь і слизи мають важливу захисну функцію в організмах рослин і тварин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Хітин є основним компонентом зовнішнього скелета членистоногих&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Надіслано учителем біології Міжнародного ліцею &amp;quot;Гранд&amp;quot; Івановою Н.С. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн]] бібліотека з підручниками і книгами, плани конспектів уроків з біології, завдання з біології 10 класу [[Біологія|скачати]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Органічні_сполуки,_їх_загальна_характеристика._Вуглеводи,_їх_будова,_властивості._Фішки_для_допитливих]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	</feed>