Уславлення боротьби за незалежність у творі.Повні уроки - История изменений

User13 в 20:32, 18 августа 2012

2012-08-18T20:32:55Z

← Предыдущая		Версия 20:32, 18 августа 2012
Строка 28:		Строка 28:
	=== Вплив України на творчість Рільке ===		=== Вплив України на творчість Рільке ===

-	Драматичною, кривавою, величною і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть буття людини, духовні цінності традиційної культури поставлені суспільством під сумнів.  У пошуках сенсу буття, виходу з ситуації, яка склалася, Рільке прагне повернутися до основ життя, відшукати втрачену цивілізацією гармонію зі світом. Рятувальне в своїй чистоті слово, яке є втіленням єдності з природою, світлом, хворобливо шукає Рільке, коли пише поетичні цикли «Дунайські  елегії» і «Сонети до Орфея».	+	Драматичною, кривавою, величною і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть буття [[Людина_і_суспільство\|'''людини''']], духовні цінності традиційної культури поставлені суспільством під сумнів.  У пошуках сенсу буття, виходу з ситуації, яка склалася, Рільке прагне повернутися до основ життя, відшукати втрачену цивілізацією гармонію зі світом. Рятувальне в своїй чистоті слово, яке є втіленням єдності з природою, світлом, хворобливо шукає Рільке, коли пише поетичні цикли «Дунайські  елегії» і «Сонети до Орфея».

	[[Image:Z37-4.jpg\|180x254px]]     [[Image:Z37-8.jpg\|167x254px]]<br>   Подорожуючи Україною, Рільке пильно приглядається і прислухається до легендарної музичної і літературної казни українського народу. Рівним Богові виникає простий український кобзар Остап в його «Пісні про Правду». Рільке стверджує: справжнє мистецтво, сила слова чіпає душі людей, піднімає на боротьбу проти пригноблювачів, дарує перемогу над часом.		[[Image:Z37-4.jpg\|180x254px]]     [[Image:Z37-8.jpg\|167x254px]]<br>   Подорожуючи Україною, Рільке пильно приглядається і прислухається до легендарної музичної і літературної казни українського народу. Рівним Богові виникає простий український кобзар Остап в його «Пісні про Правду». Рільке стверджує: справжнє мистецтво, сила слова чіпає душі людей, піднімає на боротьбу проти пригноблювачів, дарує перемогу над часом.
Строка 36:		Строка 36:
	=== «Пісня про Правду» ===		=== «Пісня про Правду» ===

-	У «Пісні про Правду» Рільке переносить нас в далеке минуле в тихі самотні степи, які носять назву Україна, коли там господарювали поляки. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей в руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були виснажені лише фізично, а і духовно.<br>   Твір побудований як «розповідь в розповіді», де ніби не зв'язані поняття - Бог і незвичайні люди-українці - знаходяться в нерозривній єдності завдяки великій силі мистецтва слова. Герой розповіді Евальд хоче послухати щось про російських співців, поскаржившись розповідачеві, що в попередньому творі нічого не було про Бога.	+	У «Пісні про Правду» Рільке переносить нас в далеке минуле в тихі самотні степи, які носять назву [[Тема_1._Маленька_Україна_чи_велика%3F\|'''Україна''']], коли там господарювали поляки. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей в руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були виснажені лише фізично, а і духовно.<br>   Твір побудований як «розповідь в розповіді», де ніби не зв'язані поняття - Бог і незвичайні люди-українці - знаходяться в нерозривній єдності завдяки великій силі мистецтва слова. Герой розповіді Евальд хоче послухати щось про російських співців, поскаржившись розповідачеві, що в попередньому творі нічого не було про Бога.

-	[[Image:Z37-3.jpg\|192x226px]]     [[Image:Z37-6.jpg\|176x226px]]<br>   Автор-розповідач починає розповідати про степи України, в яких живуть незвичайні люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, чоботаря за фахом, що малює ікони. Звичайний хід подій в сім'ї змінює прихід кобзаря. Пісня мандруючого співця Остапа хвилює і окриляє на боротьбу за волю хлопчика Олексія, який відчував духовні сили, але не знаходив їм призначення. Старий сліпий кобзар зрівнявся з Богом в своєму мистецтві впливу на душі людей. Навіть мати Олексія теж пройнялася силою слова про Правду і Несправедливість, тому розуміє відчуття сина і відпускає його, цілуючи і обіймаючи, може, востаннє. {{#ev:youtube\|AQjIly0dmcE&feature}} <br>   Прослухавши розповідь, ніби підсумовуючи сказане, Евальд робить висновок відносно кобзаря: «Цей старий був самим Богом». Так австрійський поет і письменник Рільке допоміг Європі відкрити для себе незвичайну країну - Україну з її знаменитою героїчною історією, сильною за людським характером і своєрідним національним колоритом. Прототипом сліпого Остапа з твору Рільке став Остап Вересай, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих і сатиричних пісень. Виконуючи думи, Остап Вересай умів надати простому сюжету глибокого вмісту і сили експресії. Передаючи стан великої скорботи, спів кобзаря переходить в трагічний крик, стогін. Вересай майстерно використовував уповільнення ритму, модуляцію голосу, об'єднання речитативу і розлогого співу, які разом з майстерною грою на кобзі справляє незабутнє враження.	+	[[Image:Z37-3.jpg\|192x226px]]     [[Image:Z37-6.jpg\|176x226px]]<br>   Автор-розповідач починає розповідати про степи України, в яких живуть незвичайні люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, чоботаря за фахом, що малює ікони. Звичайний хід подій в сім'ї змінює прихід кобзаря. Пісня мандруючого співця Остапа хвилює і окриляє на боротьбу за волю хлопчика Олексія, який відчував духовні сили, але не знаходив їм призначення. Старий сліпий кобзар зрівнявся з Богом в своєму мистецтві впливу на душі людей. Навіть мати Олексія теж пройнялася силою слова про Правду і Несправедливість, тому розуміє відчуття сина і відпускає його, цілуючи і обіймаючи, може, востаннє. {{#ev:youtube\|AQjIly0dmcE&feature}} <br>   Прослухавши розповідь, ніби підсумовуючи сказане, Евальд робить висновок відносно кобзаря: «Цей старий був самим Богом». Так австрійський поет і письменник Рільке допоміг Європі відкрити для себе незвичайну країну - Україну з її знаменитою героїчною [[Історія_України\|'''історією''']], сильною за людським характером і своєрідним національним колоритом. Прототипом сліпого Остапа з твору Рільке став Остап Вересай, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих і сатиричних пісень. Виконуючи думи, Остап Вересай умів надати простому сюжету глибокого вмісту і сили експресії. Передаючи стан великої скорботи, спів кобзаря переходить в трагічний крик, стогін. Вересай майстерно використовував уповільнення ритму, модуляцію голосу, об'єднання речитативу і розлогого співу, які разом з майстерною грою на кобзі справляє незабутнє враження.

	[[Image:Z37-11.jpg]]		[[Image:Z37-11.jpg]]
Строка 46:		Строка 46:
	=== Образ Остапа Вересая ===		=== Образ Остапа Вересая ===

-	Яскраву грань творчої індивідуальності Остапа Вересая представляє виконання ним гумористичних і сатиричних пісень. Потрібного ефекту співак досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, характерною мімікою, пританцьовуванням в такт пісні, відповідною поведінці і характеру героя інтонацією. Це був, вживаючи сучасну термінологію, справжній театр одного актора, який не лише давав високе естетичне задоволення, а і ніс велике ідеологічне навантаження. Саме це і відрізняло творчу манеру Остапа Вересая і зробило його ім'я відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Остап Вересай викликав у слухачів відчуття пошани до своєї історії, високі естетичні і патріотичні відчуття. Це добре розуміли Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая, опікувались його долею. {{#ev:youtube\|t4UedRZPnh4&feature}} <br>   Не лише Рільке, а й іншим приїжджим іноземцям, які слухали Остапа Вересая, зокрема французькому професору, пізніше міністру освіти Франції Альфреду Рамбо, французькому професору Луї Леже, міністру освіти Югославії Стояну Новаковичу, професору з Відня Ватрославу Ягичу, українські пісні в його талановитому виконанні відкрили до цих пір невідому Україну, душу її народу, її історію. Професор Луї Леже під впливом виконаних пісень Вересаєм почав активно пропагувати у Франції українську культуру, навіть читав курс української мови. Професор Оксфордського університету В. Морфілл, який також слухав Остапа Вересая, відзначав, що у виконаних ним думах є дуже багато цінностей.	+	Яскраву грань творчої індивідуальності Остапа Вересая представляє виконання ним гумористичних і сатиричних [[Родинно-побутові_пісні\|'''пісень''']]. Потрібного ефекту співак досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, характерною мімікою, пританцьовуванням в такт пісні, відповідною поведінці і характеру героя інтонацією. Це був, вживаючи сучасну термінологію, справжній театр одного актора, який не лише давав високе естетичне задоволення, а і ніс велике ідеологічне навантаження. Саме це і відрізняло творчу манеру Остапа Вересая і зробило його ім'я відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Остап Вересай викликав у слухачів відчуття пошани до своєї історії, високі естетичні і патріотичні відчуття. Це добре розуміли Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая, опікувались його долею. {{#ev:youtube\|t4UedRZPnh4&feature}} <br>   Не лише Рільке, а й іншим приїжджим іноземцям, які слухали Остапа Вересая, зокрема французькому професору, пізніше міністру освіти Франції Альфреду Рамбо, французькому професору Луї Леже, міністру освіти Югославії Стояну Новаковичу, професору з Відня Ватрославу Ягичу, українські пісні в його талановитому виконанні відкрили до цих пір невідому Україну, душу її народу, її історію. Професор Луї Леже під впливом виконаних пісень Вересаєм почав активно пропагувати у Франції українську культуру, навіть читав курс української мови. Професор Оксфордського університету В. Морфілл, який також слухав Остапа Вересая, відзначав, що у виконаних ним думах є дуже багато цінностей.

	[[Image:Z37-7.jpg\|212x285px]]		[[Image:Z37-7.jpg\|212x285px]]
Строка 56:		Строка 56:
	Цікавив спів «українського Гомера» і Київське губернське жандармське управління, яке в донесенні про роботу III Археологічного з'їзду, який відбувся в Києві, було стривожене проявом українофільських тенденцій і доповідало, що «доставлений до Києва старець-бандурист Остап Вересай своїми піснями і типовим виглядом немало сприяв збудженню симпатії до гетьманщини, яка віджила свій вік».		Цікавив спів «українського Гомера» і Київське губернське жандармське управління, яке в донесенні про роботу III Археологічного з'їзду, який відбувся в Києві, було стривожене проявом українофільських тенденцій і доповідало, що «доставлений до Києва старець-бандурист Остап Вересай своїми піснями і типовим виглядом немало сприяв збудженню симпатії до гетьманщини, яка віджила свій вік».

-	[[Image:Z37-12.jpg\|250x363px]]  [[Image:Z37-9.jpg\|242x362px]]<br>   Так само поліцію турбувала популярність виступів Остапа Вересая в Петербурзі. У донесенні III відділенню, яке опікувалось політичними справами, 17 березня 1975 року наголошувалося: виконані Остапом Вересаєм в Благородних зборах пісні «можуть при справжніх обставинах в очах пропагандистів служити опорою до виправдання діяльності однодумців їх в очах народу». III відділення відразу ж припинило виступи небезпечного гастролера в Україні. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоча майже не виїздив з великого міста ,а мандрував селами Чернігівщини.<br> {{#ev:youtube\|rxygoA1o890&feature}}	+	[[Image:Z37-12.jpg\|250x363px]]  [[Image:Z37-9.jpg\|242x362px]]<br>   Так само поліцію турбувала популярність виступів Остапа Вересая в Петербурзі. У донесенні III відділенню, яке опікувалось політичними справами, 17 березня 1975 року наголошувалося: виконані Остапом Вересаєм в Благородних зборах пісні «можуть при справжніх обставинах в очах пропагандистів служити опорою до виправдання діяльності однодумців їх в очах народу». III відділення відразу ж припинило виступи небезпечного гастролера в Україні. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоча майже не виїздив з великого [[Тема_24._Історія_твого_міста._Природні_та_культурно-історичні_пам%27ятки_рідного_краю.\|'''міста''']] ,а мандрував селами Чернігівщини.<br> {{#ev:youtube\|rxygoA1o890&feature}}

	----		----

User3 в 10:36, 15 марта 2011

2011-03-15T10:36:30Z

← Предыдущая		Версия 10:36, 15 марта 2011
Строка 84:		Строка 84:

	Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.		Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.
		+

	<br>		<br>
Строка 97:		Строка 98:
	Запорожець Н.В.		Запорожець Н.В.

-	~~Жоленко Д.Ю.~~	+	<br>
		+
	----		----

Строка 103:		Строка 105:

	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>		Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
-


	[[Category:Зарубіжна_література_7_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_7_клас]]

User11 в 12:57, 14 марта 2011

2011-03-14T12:57:16Z

← Предыдущая		Версия 12:57, 14 марта 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Уславлення боротьби за незалежність у творі. Повні уроки.'''	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Уславлення боротьби за незалежність у творі. Повні уроки.'''

	<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Уславлення боротьби, за незалежність у творі.</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Уславлення боротьби за незалежність у творі.</u><br>		<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Уславлення боротьби, за незалежність у творі.</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Уславлення боротьби за незалежність у творі.</u><br>
Строка 87:		Строка 87:
	<br>		<br>

-	~~Если у вас есть исправления~~ или ~~предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишите нам~~].	+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Санін В.І.
		+
		+	Прокопік П.В.
		+
		+	Запорожець Н.В.
		+
		+	Жоленко Д.Ю.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

	[[Category:Зарубіжна_література_7_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_7_клас]]

User3 в 12:20, 2 марта 2011

2011-03-02T12:20:40Z

← Предыдущая		Версия 12:20, 2 марта 2011
Строка 30:		Строка 30:
	Драматичною, кривавою, величною і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть буття людини, духовні цінності традиційної культури поставлені суспільством під сумнів.  У пошуках сенсу буття, виходу з ситуації, яка склалася, Рільке прагне повернутися до основ життя, відшукати втрачену цивілізацією гармонію зі світом. Рятувальне в своїй чистоті слово, яке є втіленням єдності з природою, світлом, хворобливо шукає Рільке, коли пише поетичні цикли «Дунайські  елегії» і «Сонети до Орфея».		Драматичною, кривавою, величною і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть буття людини, духовні цінності традиційної культури поставлені суспільством під сумнів.  У пошуках сенсу буття, виходу з ситуації, яка склалася, Рільке прагне повернутися до основ життя, відшукати втрачену цивілізацією гармонію зі світом. Рятувальне в своїй чистоті слово, яке є втіленням єдності з природою, світлом, хворобливо шукає Рільке, коли пише поетичні цикли «Дунайські  елегії» і «Сонети до Орфея».

-	[[Image:~~z37~~-4.jpg]]  [[Image:~~z37~~-8.jpg]]<br>   Подорожуючи Україною, Рільке пильно приглядається і прислухається до легендарної музичної і літературної казни українського народу. Рівним Богові виникає простий український кобзар Остап в його «Пісні про Правду». Рільке стверджує: справжнє мистецтво, сила слова чіпає душі людей, піднімає на боротьбу проти пригноблювачів, дарує перемогу над часом.	+	[[Image:Z37-4.jpg\|180x254px]]     [[Image:Z37-8.jpg\|167x254px]]<br>   Подорожуючи Україною, Рільке пильно приглядається і прислухається до легендарної музичної і літературної казни українського народу. Рівним Богові виникає простий український кобзар Остап в його «Пісні про Правду». Рільке стверджує: справжнє мистецтво, сила слова чіпає душі людей, піднімає на боротьбу проти пригноблювачів, дарує перемогу над часом.

	<br>		<br>
Строка 38:		Строка 38:
	У «Пісні про Правду» Рільке переносить нас в далеке минуле в тихі самотні степи, які носять назву Україна, коли там господарювали поляки. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей в руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були виснажені лише фізично, а і духовно.<br>   Твір побудований як «розповідь в розповіді», де ніби не зв'язані поняття - Бог і незвичайні люди-українці - знаходяться в нерозривній єдності завдяки великій силі мистецтва слова. Герой розповіді Евальд хоче послухати щось про російських співців, поскаржившись розповідачеві, що в попередньому творі нічого не було про Бога.		У «Пісні про Правду» Рільке переносить нас в далеке минуле в тихі самотні степи, які носять назву Україна, коли там господарювали поляки. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей в руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були виснажені лише фізично, а і духовно.<br>   Твір побудований як «розповідь в розповіді», де ніби не зв'язані поняття - Бог і незвичайні люди-українці - знаходяться в нерозривній єдності завдяки великій силі мистецтва слова. Герой розповіді Евальд хоче послухати щось про російських співців, поскаржившись розповідачеві, що в попередньому творі нічого не було про Бога.

-	[[Image:~~z37~~-3.jpg]]   [[Image:~~z37~~-6.jpg]]<br>   Автор-розповідач починає розповідати про степи України, в яких живуть незвичайні люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, чоботаря за фахом, що малює ікони. Звичайний хід подій в сім'ї змінює прихід кобзаря. Пісня мандруючого співця Остапа хвилює і окриляє на боротьбу за волю хлопчика Олексія, який відчував духовні сили, але не знаходив їм призначення. Старий сліпий кобзар зрівнявся з Богом в своєму мистецтві впливу на душі людей. Навіть мати Олексія теж пройнялася силою слова про Правду і Несправедливість, тому розуміє відчуття сина і відпускає його, цілуючи і обіймаючи, може, востаннє. {{#ev:youtube\|AQjIly0dmcE&feature}} <br>   Прослухавши розповідь, ніби підсумовуючи сказане, Евальд робить висновок відносно кобзаря: «Цей старий був самим Богом». Так австрійський поет і письменник Рільке допоміг Європі відкрити для себе незвичайну країну - Україну з її знаменитою героїчною історією, сильною за людським характером і своєрідним національним колоритом. Прототипом сліпого Остапа з твору Рільке став Остап Вересай, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих і сатиричних пісень. Виконуючи думи, Остап Вересай умів надати простому сюжету глибокого вмісту і сили експресії. Передаючи стан великої скорботи, спів кобзаря переходить в трагічний крик, стогін. Вересай майстерно використовував уповільнення ритму, модуляцію голосу, об'єднання речитативу і розлогого співу, які разом з майстерною грою на кобзі справляє незабутнє враження.	+	[[Image:Z37-3.jpg\|192x226px]]     [[Image:Z37-6.jpg\|176x226px]]<br>   Автор-розповідач починає розповідати про степи України, в яких живуть незвичайні люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, чоботаря за фахом, що малює ікони. Звичайний хід подій в сім'ї змінює прихід кобзаря. Пісня мандруючого співця Остапа хвилює і окриляє на боротьбу за волю хлопчика Олексія, який відчував духовні сили, але не знаходив їм призначення. Старий сліпий кобзар зрівнявся з Богом в своєму мистецтві впливу на душі людей. Навіть мати Олексія теж пройнялася силою слова про Правду і Несправедливість, тому розуміє відчуття сина і відпускає його, цілуючи і обіймаючи, може, востаннє. {{#ev:youtube\|AQjIly0dmcE&feature}} <br>   Прослухавши розповідь, ніби підсумовуючи сказане, Евальд робить висновок відносно кобзаря: «Цей старий був самим Богом». Так австрійський поет і письменник Рільке допоміг Європі відкрити для себе незвичайну країну - Україну з її знаменитою героїчною історією, сильною за людським характером і своєрідним національним колоритом. Прототипом сліпого Остапа з твору Рільке став Остап Вересай, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих і сатиричних пісень. Виконуючи думи, Остап Вересай умів надати простому сюжету глибокого вмісту і сили експресії. Передаючи стан великої скорботи, спів кобзаря переходить в трагічний крик, стогін. Вересай майстерно використовував уповільнення ритму, модуляцію голосу, об'єднання речитативу і розлогого співу, які разом з майстерною грою на кобзі справляє незабутнє враження.

-	[[Image:~~z37~~-11.jpg]]	+	[[Image:Z37-11.jpg]]

	<br>		<br>
Строка 48:		Строка 48:
	Яскраву грань творчої індивідуальності Остапа Вересая представляє виконання ним гумористичних і сатиричних пісень. Потрібного ефекту співак досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, характерною мімікою, пританцьовуванням в такт пісні, відповідною поведінці і характеру героя інтонацією. Це був, вживаючи сучасну термінологію, справжній театр одного актора, який не лише давав високе естетичне задоволення, а і ніс велике ідеологічне навантаження. Саме це і відрізняло творчу манеру Остапа Вересая і зробило його ім'я відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Остап Вересай викликав у слухачів відчуття пошани до своєї історії, високі естетичні і патріотичні відчуття. Це добре розуміли Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая, опікувались його долею. {{#ev:youtube\|t4UedRZPnh4&feature}} <br>   Не лише Рільке, а й іншим приїжджим іноземцям, які слухали Остапа Вересая, зокрема французькому професору, пізніше міністру освіти Франції Альфреду Рамбо, французькому професору Луї Леже, міністру освіти Югославії Стояну Новаковичу, професору з Відня Ватрославу Ягичу, українські пісні в його талановитому виконанні відкрили до цих пір невідому Україну, душу її народу, її історію. Професор Луї Леже під впливом виконаних пісень Вересаєм почав активно пропагувати у Франції українську культуру, навіть читав курс української мови. Професор Оксфордського університету В. Морфілл, який також слухав Остапа Вересая, відзначав, що у виконаних ним думах є дуже багато цінностей.		Яскраву грань творчої індивідуальності Остапа Вересая представляє виконання ним гумористичних і сатиричних пісень. Потрібного ефекту співак досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, характерною мімікою, пританцьовуванням в такт пісні, відповідною поведінці і характеру героя інтонацією. Це був, вживаючи сучасну термінологію, справжній театр одного актора, який не лише давав високе естетичне задоволення, а і ніс велике ідеологічне навантаження. Саме це і відрізняло творчу манеру Остапа Вересая і зробило його ім'я відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Остап Вересай викликав у слухачів відчуття пошани до своєї історії, високі естетичні і патріотичні відчуття. Це добре розуміли Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая, опікувались його долею. {{#ev:youtube\|t4UedRZPnh4&feature}} <br>   Не лише Рільке, а й іншим приїжджим іноземцям, які слухали Остапа Вересая, зокрема французькому професору, пізніше міністру освіти Франції Альфреду Рамбо, французькому професору Луї Леже, міністру освіти Югославії Стояну Новаковичу, професору з Відня Ватрославу Ягичу, українські пісні в його талановитому виконанні відкрили до цих пір невідому Україну, душу її народу, її історію. Професор Луї Леже під впливом виконаних пісень Вересаєм почав активно пропагувати у Франції українську культуру, навіть читав курс української мови. Професор Оксфордського університету В. Морфілл, який також слухав Остапа Вересая, відзначав, що у виконаних ним думах є дуже багато цінностей.

-	[[Image:~~z37~~-7.jpg]]	+	[[Image:Z37-7.jpg\|212x285px]]

	<br>		<br>
Строка 54:		Строка 54:
	=== Роль пісні Вересая в творі ===		=== Роль пісні Вересая в творі ===

-	Цікавив спів «українського Гомера» і Київське губернське жандармське управління, яке в донесенні про роботу III Археологічного з'їзду, який відбувся в Києві, було стривожене проявом українофільських тенденцій і доповідало, що «доставлений до Києва старець-бандурист Остап Вересай своїми піснями і типовим виглядом немало сприяв збудженню симпатії до гетьманщини, яка віджила свій вік».	+	Цікавив спів «українського Гомера» і Київське губернське жандармське управління, яке в донесенні про роботу III Археологічного з'їзду, який відбувся в Києві, було стривожене проявом українофільських тенденцій і доповідало, що «доставлений до Києва старець-бандурист Остап Вересай своїми піснями і типовим виглядом немало сприяв збудженню симпатії до гетьманщини, яка віджила свій вік».

-	[[Image:~~z37~~-12.jpg]]  [[Image:~~z37~~-9.jpg]]<br>   Так само поліцію турбувала популярність виступів Остапа Вересая в Петербурзі. У донесенні III відділенню, яке опікувалось політичними справами, 17 березня 1975 року наголошувалося: виконані Остапом Вересаєм в Благородних зборах пісні «можуть при справжніх обставинах в очах пропагандистів служити опорою до виправдання діяльності однодумців їх в очах народу». III відділення відразу ж припинило виступи небезпечного гастролера в Україні. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоча майже не виїздив з великого міста ,а мандрував селами Чернігівщини.<br> {{#ev:youtube\|rxygoA1o890&feature}}	+	[[Image:Z37-12.jpg\|250x363px]]  [[Image:Z37-9.jpg\|242x362px]]<br>   Так само поліцію турбувала популярність виступів Остапа Вересая в Петербурзі. У донесенні III відділенню, яке опікувалось політичними справами, 17 березня 1975 року наголошувалося: виконані Остапом Вересаєм в Благородних зборах пісні «можуть при справжніх обставинах в очах пропагандистів служити опорою до виправдання діяльності однодумців їх в очах народу». III відділення відразу ж припинило виступи небезпечного гастролера в Україні. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоча майже не виїздив з великого міста ,а мандрував селами Чернігівщини.<br> {{#ev:youtube\|rxygoA1o890&feature}}

	----		----

User3 в 12:11, 2 марта 2011

2011-03-02T12:11:38Z

← Предыдущая		Версия 12:11, 2 марта 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная_страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Уславлення боротьби за незалежність у творі. Повні уроки.'''	+	'''[[Заглавная страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Уславлення боротьби за незалежність у творі. Повні уроки.'''

	<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Уславлення боротьби, за незалежність у творі.</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Уславлення боротьби за незалежність у творі.</u><br>		<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Уславлення боротьби, за незалежність у творі.</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Уславлення боротьби за незалежність у творі.</u><br>
Строка 28:		Строка 28:
	=== Вплив України на творчість Рільке ===		=== Вплив України на творчість Рільке ===

-	Драматичною, кривавою, величною і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть буття людини, духовні цінності традиційної культури поставлені суспільством під сумнів.  У пошуках сенсу буття, виходу з ситуації, яка склалася, Рільке прагне повернутися до основ життя, відшукати втрачену цивілізацією гармонію зі світом. Рятувальне в своїй чистоті слово, яке є втіленням єдності з природою, світлом, хворобливо шукає Рільке, коли пише поетичні цикли «Дунайські  елегії» і «Сонети до Орфея». <br>   Подорожуючи Україною, Рільке пильно приглядається і прислухається до легендарної музичної і літературної казни українського народу. Рівним Богові виникає простий український кобзар Остап в його «Пісні про Правду». Рільке стверджує: справжнє мистецтво, сила слова чіпає душі людей, піднімає на боротьбу проти пригноблювачів, дарує перемогу над часом.	+	Драматичною, кривавою, величною і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть буття людини, духовні цінності традиційної культури поставлені суспільством під сумнів.  У пошуках сенсу буття, виходу з ситуації, яка склалася, Рільке прагне повернутися до основ життя, відшукати втрачену цивілізацією гармонію зі світом. Рятувальне в своїй чистоті слово, яке є втіленням єдності з природою, світлом, хворобливо шукає Рільке, коли пише поетичні цикли «Дунайські  елегії» і «Сонети до Орфея».
		+
		+	[[Image:z37-4.jpg]]  [[Image:z37-8.jpg]]<br>   Подорожуючи Україною, Рільке пильно приглядається і прислухається до легендарної музичної і літературної казни українського народу. Рівним Богові виникає простий український кобзар Остап в його «Пісні про Правду». Рільке стверджує: справжнє мистецтво, сила слова чіпає душі людей, піднімає на боротьбу проти пригноблювачів, дарує перемогу над часом.

	<br>		<br>
Строка 34:		Строка 36:
	=== «Пісня про Правду» ===		=== «Пісня про Правду» ===

-	У «Пісні про Правду» Рільке переносить нас в далеке минуле в тихі самотні степи, які носять назву Україна, коли там господарювали поляки. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей в руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були виснажені лише фізично, а і духовно.<br>   Твір побудований як «розповідь в розповіді», де ніби не зв'язані поняття - Бог і незвичайні люди-українці - знаходяться в нерозривній єдності завдяки великій силі мистецтва слова. Герой розповіді Евальд хоче послухати щось про російських співців, поскаржившись розповідачеві, що в попередньому творі нічого не було про Бога. <br>   Автор-розповідач починає розповідати про степи України, в яких живуть незвичайні люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, чоботаря за фахом, що малює ікони. Звичайний хід подій в сім'ї змінює прихід кобзаря. Пісня мандруючого співця Остапа хвилює і окриляє на боротьбу за волю хлопчика Олексія, який відчував духовні сили, але не знаходив їм призначення. Старий сліпий кобзар зрівнявся з Богом в своєму мистецтві впливу на душі людей. Навіть мати Олексія теж пройнялася силою слова про Правду і Несправедливість, тому розуміє відчуття сина і відпускає його, цілуючи і обіймаючи, може, востаннє. {{#ev:youtube\|AQjIly0dmcE&feature}} <br>   Прослухавши розповідь, ніби підсумовуючи сказане, Евальд робить висновок відносно кобзаря: «Цей старий був самим Богом». Так австрійський поет і письменник Рільке допоміг Європі відкрити для себе незвичайну країну - Україну з її знаменитою героїчною історією, сильною за людським характером і своєрідним національним колоритом. Прототипом сліпого Остапа з твору Рільке став Остап Вересай, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих і сатиричних пісень. Виконуючи думи, Остап Вересай умів надати простому сюжету глибокого вмісту і сили експресії. Передаючи стан великої скорботи, спів кобзаря переходить в трагічний крик, стогін. Вересай майстерно використовував уповільнення ритму, модуляцію голосу, об'єднання речитативу і розлогого співу, які разом з майстерною грою на кобзі справляє незабутнє враження.	+	У «Пісні про Правду» Рільке переносить нас в далеке минуле в тихі самотні степи, які носять назву Україна, коли там господарювали поляки. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей в руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були виснажені лише фізично, а і духовно.<br>   Твір побудований як «розповідь в розповіді», де ніби не зв'язані поняття - Бог і незвичайні люди-українці - знаходяться в нерозривній єдності завдяки великій силі мистецтва слова. Герой розповіді Евальд хоче послухати щось про російських співців, поскаржившись розповідачеві, що в попередньому творі нічого не було про Бога.
		+
		+	[[Image:z37-3.jpg]]   [[Image:z37-6.jpg]]<br>   Автор-розповідач починає розповідати про степи України, в яких живуть незвичайні люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, чоботаря за фахом, що малює ікони. Звичайний хід подій в сім'ї змінює прихід кобзаря. Пісня мандруючого співця Остапа хвилює і окриляє на боротьбу за волю хлопчика Олексія, який відчував духовні сили, але не знаходив їм призначення. Старий сліпий кобзар зрівнявся з Богом в своєму мистецтві впливу на душі людей. Навіть мати Олексія теж пройнялася силою слова про Правду і Несправедливість, тому розуміє відчуття сина і відпускає його, цілуючи і обіймаючи, може, востаннє. {{#ev:youtube\|AQjIly0dmcE&feature}} <br>   Прослухавши розповідь, ніби підсумовуючи сказане, Евальд робить висновок відносно кобзаря: «Цей старий був самим Богом». Так австрійський поет і письменник Рільке допоміг Європі відкрити для себе незвичайну країну - Україну з її знаменитою героїчною історією, сильною за людським характером і своєрідним національним колоритом. Прототипом сліпого Остапа з твору Рільке став Остап Вересай, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих і сатиричних пісень. Виконуючи думи, Остап Вересай умів надати простому сюжету глибокого вмісту і сили експресії. Передаючи стан великої скорботи, спів кобзаря переходить в трагічний крик, стогін. Вересай майстерно використовував уповільнення ритму, модуляцію голосу, об'єднання речитативу і розлогого співу, які разом з майстерною грою на кобзі справляє незабутнє враження.
		+
		+	[[Image:z37-11.jpg]]

	<br>		<br>
Строка 41:		Строка 47:

	Яскраву грань творчої індивідуальності Остапа Вересая представляє виконання ним гумористичних і сатиричних пісень. Потрібного ефекту співак досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, характерною мімікою, пританцьовуванням в такт пісні, відповідною поведінці і характеру героя інтонацією. Це був, вживаючи сучасну термінологію, справжній театр одного актора, який не лише давав високе естетичне задоволення, а і ніс велике ідеологічне навантаження. Саме це і відрізняло творчу манеру Остапа Вересая і зробило його ім'я відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Остап Вересай викликав у слухачів відчуття пошани до своєї історії, високі естетичні і патріотичні відчуття. Це добре розуміли Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая, опікувались його долею. {{#ev:youtube\|t4UedRZPnh4&feature}} <br>   Не лише Рільке, а й іншим приїжджим іноземцям, які слухали Остапа Вересая, зокрема французькому професору, пізніше міністру освіти Франції Альфреду Рамбо, французькому професору Луї Леже, міністру освіти Югославії Стояну Новаковичу, професору з Відня Ватрославу Ягичу, українські пісні в його талановитому виконанні відкрили до цих пір невідому Україну, душу її народу, її історію. Професор Луї Леже під впливом виконаних пісень Вересаєм почав активно пропагувати у Франції українську культуру, навіть читав курс української мови. Професор Оксфордського університету В. Морфілл, який також слухав Остапа Вересая, відзначав, що у виконаних ним думах є дуже багато цінностей.		Яскраву грань творчої індивідуальності Остапа Вересая представляє виконання ним гумористичних і сатиричних пісень. Потрібного ефекту співак досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, характерною мімікою, пританцьовуванням в такт пісні, відповідною поведінці і характеру героя інтонацією. Це був, вживаючи сучасну термінологію, справжній театр одного актора, який не лише давав високе естетичне задоволення, а і ніс велике ідеологічне навантаження. Саме це і відрізняло творчу манеру Остапа Вересая і зробило його ім'я відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Остап Вересай викликав у слухачів відчуття пошани до своєї історії, високі естетичні і патріотичні відчуття. Це добре розуміли Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая, опікувались його долею. {{#ev:youtube\|t4UedRZPnh4&feature}} <br>   Не лише Рільке, а й іншим приїжджим іноземцям, які слухали Остапа Вересая, зокрема французькому професору, пізніше міністру освіти Франції Альфреду Рамбо, французькому професору Луї Леже, міністру освіти Югославії Стояну Новаковичу, професору з Відня Ватрославу Ягичу, українські пісні в його талановитому виконанні відкрили до цих пір невідому Україну, душу її народу, її історію. Професор Луї Леже під впливом виконаних пісень Вересаєм почав активно пропагувати у Франції українську культуру, навіть читав курс української мови. Професор Оксфордського університету В. Морфілл, який також слухав Остапа Вересая, відзначав, що у виконаних ним думах є дуже багато цінностей.
		+
		+	[[Image:z37-7.jpg]]

	<br>		<br>
Строка 46:		Строка 54:
	=== Роль пісні Вересая в творі ===		=== Роль пісні Вересая в творі ===

-	Цікавив спів «українського Гомера» і Київське губернське жандармське управління, яке в донесенні про роботу III Археологічного з'їзду, який відбувся в Києві, було стривожене проявом українофільських тенденцій і доповідало, що «доставлений до Києва старець-бандурист Остап Вересай своїми піснями і типовим виглядом немало сприяв збудженню симпатії до гетьманщини, яка віджила свій вік».<br>   Так само поліцію турбувала популярність виступів Остапа Вересая в Петербурзі. У донесенні III відділенню, яке опікувалось політичними справами, 17 березня 1975 року наголошувалося: виконані Остапом Вересаєм в Благородних зборах пісні «можуть при справжніх обставинах в очах пропагандистів служити опорою до виправдання діяльності однодумців їх в очах народу». III відділення відразу ж припинило виступи небезпечного гастролера в Україні. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоча майже не виїздив з великого міста ,а мандрував селами Чернігівщини.<br> {{#ev:youtube\|rxygoA1o890&feature}}	+	Цікавив спів «українського Гомера» і Київське губернське жандармське управління, яке в донесенні про роботу III Археологічного з'їзду, який відбувся в Києві, було стривожене проявом українофільських тенденцій і доповідало, що «доставлений до Києва старець-бандурист Остап Вересай своїми піснями і типовим виглядом немало сприяв збудженню симпатії до гетьманщини, яка віджила свій вік».
		+
		+	[[Image:z37-12.jpg]]  [[Image:z37-9.jpg]]<br>   Так само поліцію турбувала популярність виступів Остапа Вересая в Петербурзі. У донесенні III відділенню, яке опікувалось політичними справами, 17 березня 1975 року наголошувалося: виконані Остапом Вересаєм в Благородних зборах пісні «можуть при справжніх обставинах в очах пропагандистів служити опорою до виправдання діяльності однодумців їх в очах народу». III відділення відразу ж припинило виступи небезпечного гастролера в Україні. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоча майже не виїздив з великого міста ,а мандрував селами Чернігівщини.<br> {{#ev:youtube\|rxygoA1o890&feature}}

	----		----

User3 в 12:01, 2 марта 2011

2011-03-02T12:01:11Z

← Предыдущая		Версия 12:01, 2 марта 2011
Строка 34:		Строка 34:
	=== «Пісня про Правду» ===		=== «Пісня про Правду» ===

-	У «Пісні про Правду» Рільке переносить нас в далеке минуле в тихі самотні степи, які носять назву Україна, коли там господарювали поляки. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей в руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були виснажені лише фізично, а і духовно.<br>   Твір побудований як «розповідь в розповіді», де ніби не зв'язані поняття - Бог і незвичайні люди-українці - знаходяться в нерозривній єдності завдяки великій силі мистецтва слова. Герой розповіді Евальд хоче послухати щось про російських співців, поскаржившись розповідачеві, що в попередньому творі нічого не було про Бога. <br>   Автор-розповідач починає розповідати про степи України, в яких живуть незвичайні люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, чоботаря за фахом, що малює ікони. Звичайний хід подій в сім'ї змінює прихід кобзаря. Пісня мандруючого співця Остапа хвилює і окриляє на боротьбу за волю хлопчика Олексія, який відчував духовні сили, але не знаходив їм призначення. Старий сліпий кобзар зрівнявся з Богом в своєму мистецтві впливу на душі людей. Навіть мати Олексія теж пройнялася силою слова про Правду і Несправедливість, тому розуміє відчуття сина і відпускає його, цілуючи і обіймаючи, може, востаннє.<br>   Прослухавши розповідь, ніби підсумовуючи сказане, Евальд робить висновок відносно кобзаря: «Цей старий був самим Богом». Так австрійський поет і письменник Рільке допоміг Європі відкрити для себе незвичайну країну - Україну з її знаменитою героїчною історією, сильною за людським характером і своєрідним національним колоритом. Прототипом сліпого Остапа з твору Рільке став Остап Вересай, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих і сатиричних пісень. Виконуючи думи, Остап Вересай умів надати простому сюжету глибокого вмісту і сили експресії. Передаючи стан великої скорботи, спів кобзаря переходить в трагічний крик, стогін. Вересай майстерно використовував уповільнення ритму, модуляцію голосу, об'єднання речитативу і розлогого співу, які разом з майстерною грою на кобзі справляє незабутнє враження.	+	У «Пісні про Правду» Рільке переносить нас в далеке минуле в тихі самотні степи, які носять назву Україна, коли там господарювали поляки. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей в руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були виснажені лише фізично, а і духовно.<br>   Твір побудований як «розповідь в розповіді», де ніби не зв'язані поняття - Бог і незвичайні люди-українці - знаходяться в нерозривній єдності завдяки великій силі мистецтва слова. Герой розповіді Евальд хоче послухати щось про російських співців, поскаржившись розповідачеві, що в попередньому творі нічого не було про Бога. <br>   Автор-розповідач починає розповідати про степи України, в яких живуть незвичайні люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, чоботаря за фахом, що малює ікони. Звичайний хід подій в сім'ї змінює прихід кобзаря. Пісня мандруючого співця Остапа хвилює і окриляє на боротьбу за волю хлопчика Олексія, який відчував духовні сили, але не знаходив їм призначення. Старий сліпий кобзар зрівнявся з Богом в своєму мистецтві впливу на душі людей. Навіть мати Олексія теж пройнялася силою слова про Правду і Несправедливість, тому розуміє відчуття сина і відпускає його, цілуючи і обіймаючи, може, востаннє. {{#ev:youtube\|AQjIly0dmcE&feature}} <br>   Прослухавши розповідь, ніби підсумовуючи сказане, Евальд робить висновок відносно кобзаря: «Цей старий був самим Богом». Так австрійський поет і письменник Рільке допоміг Європі відкрити для себе незвичайну країну - Україну з її знаменитою героїчною історією, сильною за людським характером і своєрідним національним колоритом. Прототипом сліпого Остапа з твору Рільке став Остап Вересай, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих і сатиричних пісень. Виконуючи думи, Остап Вересай умів надати простому сюжету глибокого вмісту і сили експресії. Передаючи стан великої скорботи, спів кобзаря переходить в трагічний крик, стогін. Вересай майстерно використовував уповільнення ритму, модуляцію голосу, об'єднання речитативу і розлогого співу, які разом з майстерною грою на кобзі справляє незабутнє враження.

	<br>		<br>
Строка 40:		Строка 40:
	=== Образ Остапа Вересая ===		=== Образ Остапа Вересая ===

-	Яскраву грань творчої індивідуальності Остапа Вересая представляє виконання ним гумористичних і сатиричних пісень. Потрібного ефекту співак досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, характерною мімікою, пританцьовуванням в такт пісні, відповідною поведінці і характеру героя інтонацією. Це був, вживаючи сучасну термінологію, справжній театр одного актора, який не лише давав високе естетичне задоволення, а і ніс велике ідеологічне навантаження. Саме це і відрізняло творчу манеру Остапа Вересая і зробило його ім'я відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Остап Вересай викликав у слухачів відчуття пошани до своєї історії, високі естетичні і патріотичні відчуття. Це добре розуміли Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая, опікувались його долею.<br>   Не лише Рільке, а й іншим приїжджим іноземцям, які слухали Остапа Вересая, зокрема французькому професору, пізніше міністру освіти Франції Альфреду Рамбо, французькому професору Луї Леже, міністру освіти Югославії Стояну Новаковичу, професору з Відня Ватрославу Ягичу, українські пісні в його талановитому виконанні відкрили до цих пір невідому Україну, душу її народу, її історію. Професор Луї Леже під впливом виконаних пісень Вересаєм почав активно пропагувати у Франції українську культуру, навіть читав курс української мови. Професор Оксфордського університету В. Морфілл, який також слухав Остапа Вересая, відзначав, що у виконаних ним думах є дуже багато цінностей.	+	Яскраву грань творчої індивідуальності Остапа Вересая представляє виконання ним гумористичних і сатиричних пісень. Потрібного ефекту співак досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, характерною мімікою, пританцьовуванням в такт пісні, відповідною поведінці і характеру героя інтонацією. Це був, вживаючи сучасну термінологію, справжній театр одного актора, який не лише давав високе естетичне задоволення, а і ніс велике ідеологічне навантаження. Саме це і відрізняло творчу манеру Остапа Вересая і зробило його ім'я відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Остап Вересай викликав у слухачів відчуття пошани до своєї історії, високі естетичні і патріотичні відчуття. Це добре розуміли Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая, опікувались його долею. {{#ev:youtube\|t4UedRZPnh4&feature}} <br>   Не лише Рільке, а й іншим приїжджим іноземцям, які слухали Остапа Вересая, зокрема французькому професору, пізніше міністру освіти Франції Альфреду Рамбо, французькому професору Луї Леже, міністру освіти Югославії Стояну Новаковичу, професору з Відня Ватрославу Ягичу, українські пісні в його талановитому виконанні відкрили до цих пір невідому Україну, душу її народу, її історію. Професор Луї Леже під впливом виконаних пісень Вересаєм почав активно пропагувати у Франції українську культуру, навіть читав курс української мови. Професор Оксфордського університету В. Морфілл, який також слухав Остапа Вересая, відзначав, що у виконаних ним думах є дуже багато цінностей.

	<br>		<br>
Строка 46:		Строка 46:
	=== Роль пісні Вересая в творі ===		=== Роль пісні Вересая в творі ===

-	Цікавив спів «українського Гомера» і Київське губернське жандармське управління, яке в донесенні про роботу III Археологічного з'їзду, який відбувся в Києві, було стривожене проявом українофільських тенденцій і доповідало, що «доставлений до Києва старець-бандурист Остап Вересай своїми піснями і типовим виглядом немало сприяв збудженню симпатії до гетьманщини, яка віджила свій вік».<br>   Так само поліцію турбувала популярність виступів Остапа Вересая в Петербурзі. У донесенні III відділенню, яке опікувалось політичними справами, 17 березня 1975 року наголошувалося: виконані Остапом Вересаєм в Благородних зборах пісні «можуть при справжніх обставинах в очах пропагандистів служити опорою до виправдання діяльності однодумців їх в очах народу». III відділення відразу ж припинило виступи небезпечного гастролера в Україні. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоча майже не виїздив з великого міста ,а мандрував селами Чернігівщини.<br>	+	Цікавив спів «українського Гомера» і Київське губернське жандармське управління, яке в донесенні про роботу III Археологічного з'їзду, який відбувся в Києві, було стривожене проявом українофільських тенденцій і доповідало, що «доставлений до Києва старець-бандурист Остап Вересай своїми піснями і типовим виглядом немало сприяв збудженню симпатії до гетьманщини, яка віджила свій вік».<br>   Так само поліцію турбувала популярність виступів Остапа Вересая в Петербурзі. У донесенні III відділенню, яке опікувалось політичними справами, 17 березня 1975 року наголошувалося: виконані Остапом Вересаєм в Благородних зборах пісні «можуть при справжніх обставинах в очах пропагандистів служити опорою до виправдання діяльності однодумців їх в очах народу». III відділення відразу ж припинило виступи небезпечного гастролера в Україні. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоча майже не виїздив з великого міста ,а мандрував селами Чернігівщини.<br> {{#ev:youtube\|rxygoA1o890&feature}}

	----		----

User3 в 11:53, 2 марта 2011

2011-03-02T11:53:49Z

← Предыдущая		Версия 11:53, 2 марта 2011
Строка 25:		Строка 25:

	<br>		<br>
		+
		+	=== Вплив України на творчість Рільке ===
		+
		+	Драматичною, кривавою, величною і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть буття людини, духовні цінності традиційної культури поставлені суспільством під сумнів.  У пошуках сенсу буття, виходу з ситуації, яка склалася, Рільке прагне повернутися до основ життя, відшукати втрачену цивілізацією гармонію зі світом. Рятувальне в своїй чистоті слово, яке є втіленням єдності з природою, світлом, хворобливо шукає Рільке, коли пише поетичні цикли «Дунайські  елегії» і «Сонети до Орфея». <br>   Подорожуючи Україною, Рільке пильно приглядається і прислухається до легендарної музичної і літературної казни українського народу. Рівним Богові виникає простий український кобзар Остап в його «Пісні про Правду». Рільке стверджує: справжнє мистецтво, сила слова чіпає душі людей, піднімає на боротьбу проти пригноблювачів, дарує перемогу над часом.
		+
		+	<br>
		+
		+	=== «Пісня про Правду» ===
		+
		+	У «Пісні про Правду» Рільке переносить нас в далеке минуле в тихі самотні степи, які носять назву Україна, коли там господарювали поляки. Вони були жорстокими володарями. У цих жорстоких людей в руках були наші церковні ключі, які видавалися за певну окрему платню. Люди були виснажені лише фізично, а і духовно.<br>   Твір побудований як «розповідь в розповіді», де ніби не зв'язані поняття - Бог і незвичайні люди-українці - знаходяться в нерозривній єдності завдяки великій силі мистецтва слова. Герой розповіді Евальд хоче послухати щось про російських співців, поскаржившись розповідачеві, що в попередньому творі нічого не було про Бога. <br>   Автор-розповідач починає розповідати про степи України, в яких живуть незвичайні люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, чоботаря за фахом, що малює ікони. Звичайний хід подій в сім'ї змінює прихід кобзаря. Пісня мандруючого співця Остапа хвилює і окриляє на боротьбу за волю хлопчика Олексія, який відчував духовні сили, але не знаходив їм призначення. Старий сліпий кобзар зрівнявся з Богом в своєму мистецтві впливу на душі людей. Навіть мати Олексія теж пройнялася силою слова про Правду і Несправедливість, тому розуміє відчуття сина і відпускає його, цілуючи і обіймаючи, може, востаннє.<br>   Прослухавши розповідь, ніби підсумовуючи сказане, Евальд робить висновок відносно кобзаря: «Цей старий був самим Богом». Так австрійський поет і письменник Рільке допоміг Європі відкрити для себе незвичайну країну - Україну з її знаменитою героїчною історією, сильною за людським характером і своєрідним національним колоритом. Прототипом сліпого Остапа з твору Рільке став Остап Вересай, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих і сатиричних пісень. Виконуючи думи, Остап Вересай умів надати простому сюжету глибокого вмісту і сили експресії. Передаючи стан великої скорботи, спів кобзаря переходить в трагічний крик, стогін. Вересай майстерно використовував уповільнення ритму, модуляцію голосу, об'єднання речитативу і розлогого співу, які разом з майстерною грою на кобзі справляє незабутнє враження.
		+
		+	<br>
		+
		+	=== Образ Остапа Вересая ===
		+
		+	Яскраву грань творчої індивідуальності Остапа Вересая представляє виконання ним гумористичних і сатиричних пісень. Потрібного ефекту співак досягав грайливістю мелодії, жвавістю ритму, характерною мімікою, пританцьовуванням в такт пісні, відповідною поведінці і характеру героя інтонацією. Це був, вживаючи сучасну термінологію, справжній театр одного актора, який не лише давав високе естетичне задоволення, а і ніс велике ідеологічне навантаження. Саме це і відрізняло творчу манеру Остапа Вересая і зробило його ім'я відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Остап Вересай викликав у слухачів відчуття пошани до своєї історії, високі естетичні і патріотичні відчуття. Це добре розуміли Т. Шевченко, П. Куліш, І. Карпенко-Карий, М. Лисенко, П. Чубинський, які пропагували творчість Вересая, опікувались його долею.<br>   Не лише Рільке, а й іншим приїжджим іноземцям, які слухали Остапа Вересая, зокрема французькому професору, пізніше міністру освіти Франції Альфреду Рамбо, французькому професору Луї Леже, міністру освіти Югославії Стояну Новаковичу, професору з Відня Ватрославу Ягичу, українські пісні в його талановитому виконанні відкрили до цих пір невідому Україну, душу її народу, її історію. Професор Луї Леже під впливом виконаних пісень Вересаєм почав активно пропагувати у Франції українську культуру, навіть читав курс української мови. Професор Оксфордського університету В. Морфілл, який також слухав Остапа Вересая, відзначав, що у виконаних ним думах є дуже багато цінностей.
		+
		+	<br>
		+
		+	=== Роль пісні Вересая в творі ===
		+
		+	Цікавив спів «українського Гомера» і Київське губернське жандармське управління, яке в донесенні про роботу III Археологічного з'їзду, який відбувся в Києві, було стривожене проявом українофільських тенденцій і доповідало, що «доставлений до Києва старець-бандурист Остап Вересай своїми піснями і типовим виглядом немало сприяв збудженню симпатії до гетьманщини, яка віджила свій вік».<br>   Так само поліцію турбувала популярність виступів Остапа Вересая в Петербурзі. У донесенні III відділенню, яке опікувалось політичними справами, 17 березня 1975 року наголошувалося: виконані Остапом Вересаєм в Благородних зборах пісні «можуть при справжніх обставинах в очах пропагандистів служити опорою до виправдання діяльності однодумців їх в очах народу». III відділення відразу ж припинило виступи небезпечного гастролера в Україні. Останні роки життя Остап Вересай продовжував виконувати пісні, хоча майже не виїздив з великого міста ,а мандрував селами Чернігівщини.<br>

	----		----

User3: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

2011-03-02T11:45:49Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

Новая страница

'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Уславлення боротьби за незалежність у творі. Повні уроки.'''

 <metakeywords>Світова література, 7 клас, Уславлення боротьби, за незалежність у творі.</metakeywords>'''ТЕМА:''' Уславлення боротьби за незалежність у творі. 

 

=== Мета уроку ===

*Ознайомлення з новелою «Пісня про Правду»
*Визначення значення пісні в новелі

 

=== Задачі уроку ===

*Ознайомитись із сюжетом «Пісні про Правду»
*Визначити роль пісні в новелі

 

=== План уроку ===

#«Пісня про Правду»
#Значення пісні в новелі.

 

----

=== Запитання ===

#Яку мету переслідує Рільке, написавши поетичні цикли «Дунайські елегії» і «Сонети до Орфея»?
#Чим цікавиться поет, подорожуючи Україною?
#Як побудовано новелу «Пісня про Правду»?
#Ким являється головний герой новели?
#Хто є прототипом сліпого Остапа в творі Рільке?
#Для кого з відомих людей «Пісня про Правду» відкрила до цих пір невідому їм Україну?
#Яке значення мають пісні Вересая в новелі Рільке?

 

=== Список використаних джерел ===

#Урок на тему: Життя та творчість Рільке, Санін В.І., учитель української та зарубіжної літератури, сш №2, м.Канів
#Урок на тему: Україна в житті та творчості Рільке, Прокопік П.В., учитель зарубіжної літератури, сш №3, м.Канів.
#Рільке Р.М. Поезії / Пер. з нім. М.Бажана. К., 2007
#www.1kessay.ru

 

----

Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.

 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

[[Category:Зарубіжна_література_7_клас]]