Українська мова уроки - История изменений

← Предыдущая		Версия 11:02, 23 февраля 2011
Строка 7:		Строка 7:
	<br>''"Мово моя! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б`ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров`я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо “Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог”. <br>                                                                                                                                                                                                    К. Мотрич''		<br>''"Мово моя! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б`ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров`я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо “Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог”. <br>                                                                                                                                                                                                    К. Мотрич''

-	[[Image:Мова1.jpg\|right\|350px]]	+	Українська мова – мова східної групи слов'янської гілки індоєвропейської родини мов,  національна мова українського народу <br>Історія української мови почиласяя зі праслов’янської (спільнослов'янської) мовної єдності, котра в ІІІ тис. до н. е.  виділилася з індоєвропейської прамови.  Праслов'янська доба тривала близько 2000 років. <br>До недавна панувала  традиційна версієя походження східнослов'янських мов, згідно з якою після завершення праслов'янської епохи розпочався спільний східнослов'янський період, який тривав понад 500 років та закінчився в XI-XII ст. За цією версією,  сформувалася й спільна для всіх східних слов'ян давньоруська мова, на основі якої з XIII ст. виникли три східнослов'янські мови — українська, російська та білоруська. Основа даного підходу -  ідеологічні настанови спочатку доби царської Росії, а згодом радянської епохи. <br>Нині вчені виокремлюють українську мову безпосередньо з праслов’янської мови, а три східнослов’янські мови, українська, білоруська й російська, зростали незалежно одна від одної, як мови самостійні, й відповідно “праруської ” спільної мови не було. <br>В часи, коли до Київської Русі прийшло християнство, виникла  старослов'янська (або церковнослов’янська) мова, на базі давньоболгарських діалектів Кирилом і Мефодієм Довгий час вона була радше писемною мовою, аніж розмовною. Були відомі два типи письма – кирилиця і глаголиця. Азбука глаголиці складалася з 39 літер, які мали дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, з'єднаних між собою. Кирилиця —складна творча переробка грецького алфавіту. Азбука кирилиці складалася з 43 літер, зокрема з 24 грецьких і 19 оригінальних слов'янських. Графіка кириличної азбуки близька до грецького та візантійського алфавітів. Такі накреслення літер у подальшому стали графічною основою сучасної української, російської, білоруської, болгарської, сербської та македонської писемності. <br><br>З XIV по XVIII ст. на Україні використовували  староукраїнську мову, зокрема і як писемну. В ХІХ ст. на основі  полтавсько-наддніпрянських говірок  виникла новоукраїнської мови.  Її зачинателем вважають письменника І.Котляревський. До основного словникового фонду української мови входять чотири пласти слов’янських слів: спільноіндоєвропейська лексика; праслов’янські слова; власне українські слова, наявні тільки в українській мові; запозичення з інших слов’янських мов. За радянських часів до лексичного складу ввійшло багато русизмів, які часто вводилися без адаптування до вимог граматичної системи. Загальний розвиток мови відбувається за рахунок внутрішньомовних ресурсів: творення нових  слова на базі вже існуючих. Окрім того,  лексичний склад активно поповнюється запозиченнями з англійської мови. <br>До українська абетка складається з 33 літери <br>21 літера позначає приголосні звуки: б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ; 10 — голосні звуки, з яких а, е, и, і, о, у передають кожна по одному звуку, а літери є, ю, я позначають по одному звуку лише після м’яких приголосних (синє, люди, ряд), а на початку слова, після голосних і після апострофа ( ‘ ) — по два [ й + е ] , [ й + у ] , [ й + а ] — має, юнак, в’янути; літера ї завжди позначає два звуки [ й + і ] — їжа, з’їзд ; літера й перед о позначає приголосний [ j ] — його, а в інших позиціях — нескладовий голосний [ і] — йду, гай; літера ь звукового значення не має, а вживається для позначення м’якості приголосного звука (кінь, льон). Літера г позначає фарингальний [ h ] (голова), а ґ — задньоязиковий проривний приголосний [ g ] (ґава, ґрунт, ґудзик). Літера щ позначає сполучення звуків [шч] — щука. Літери українського алфавіту за формою бувають великі й малі, а за різновидом — друковані й писані. <br>Українську мову регулює Національна академією наук України: Інститутом української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Українським мовно-інформаційним фондом НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститутом мовознавства ім. О. Потебні НАНУ (зіставна лінгвістика).<br><br>Нині українська національна мова існує у вищій формі загальнонародної мови – сучасній українській літературній мові; а також у нижчих формах загальнонародної мови – її територіальних одиницях - діалектах.<br>Законодавство щодо української мови<br>24 березня 1918 p. було прийнято Закон Центральної Ради про запровадження української мови у банківській і торговій сфері, в якому зазначено, що «мовою в діловодстві має бути державна українська».<br>3 січня 1919 р. Директорія видала закон про державну українську мову в УНР та про обов’язкове вживання української мови у діловодстві Української Академії Наук.<br>21 вересня 1920 р. Радою Народних Комісарів УСРР було ухвалено декрет про українську мову , згідно з яким українська мова викладалась у школах і вживалась в державних закладах та установах.<br>22 листопада 1922 р. ВУЦВК затвердив «Кодекс законів про народну освіту в УСРР», де зазначено: «українська мова як мова більшости населення України, особливо на селі, і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова, мають в УСРР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки».<br>1 серпня 1923 р. Раднарком УРСР видав декрет «Про заходи забезпечення рівноправності мов і сприяння роз¬виткові української мови». В 1925 р. В Україні почали виходити  постанови про українізацію: про від¬криття шкіл з українською мовою навчання, збільшення кіль¬кості видань різної літератури, зокрема підручників, газет, журналів, українською мовою, вивчення української мови державними службовцями, переведення діловодства на україн¬ську мову тощо. З 22 листопада 1933 р., коли ЦК КП(б)У ухвалила постанову про припинення українізації, почався зворотний процес звуження функцій української мо¬ви й витіснення її російською.<br>1989 р. Конституцією було визнаено й закріплено державний статус української мо¬ви в Україні, а 28 жовтня 1989 p. прийнято Закон про мови в Українській РСР, в якому у багатьох його статтях поруч зі словосполученням «українською мовою» стояли слова «або ро¬сійською». <br>У 16 липня 1990 p. була прийнята  Декларація про державний суверенітет України, в якій вказувалося: «Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його істо¬ричної свідомості і традицій, національно-етнографічних особ¬ливостей, функціонування української мови в усіх сферах сус¬пільного життя».<br>Нині в Конституції України в ст. 10 (Розділ І — «Загальні засади») українська мова є єдиною державною мовою України.<br>Стаття 10. <br>«Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом».<br><br>Українська мова - державна мова України, вона є рідною для 67,5% населення України і має до 50 мільйонів носіїв (рідна та друга мова) в Україні та за її межами. У результаті кількох хвиль еміграції, носії української мови проживають у Росії  (Воронезька, Ростовська області, Краснодарський, Ставропольський край, Поволжя, Алтай, Далекий Схід), пострадянських державах (Молдова, Казахстан та ін.), західнослов'янських країнах, Румунії, Угорщині, Сербії, Хорватії, Канаді, США, Бразилії, Австралії та ін. <br>Як показало всеукраїнське опитування Інституту соціології НАН України, у 2005 році:<br>•    українську мову вважали рідною лише 64,3 % населення,<br>•    російську 34,4 %,<br>•    іншу — 1,5 %.<br>Мовою спілкування дорослого населення в родинній сфері були:<br>•    переважно українська — 41,8 %,<br>•    переважно російська — 36,4 %,<br>•    обидві мови (залежно від обставин) — 21,6 %.<br><br>Річний тираж журналів та інших періодичних видань українською мовою у 2004 році склав 28 % від загальної кількості, тоді як ще в 1995 р. складав 70 % (для російськомовних видань ці цифри навпаки зростають з 18 % до 64 %).<br><br>Вивчаючи українську мову у школі, кожна людина не лише ознайомлюється з правилами написання слів (орфографією) й пунктуацією, а й вчиться правильному літературному українському мовленню.''<br>''
		+
		+	[[Image:Мова1.jpg\|right\|350px\|Мова1.jpg]]

User11 в 14:20, 22 февраля 2011

2011-02-22T14:20:05Z

← Предыдущая		Версия 14:20, 22 февраля 2011
Строка 3:		Строка 3:
	[[Image:Search Computer.jpg\|left\|Search Computer.jpg]]'''Визначення терміну'''<br>		[[Image:Search Computer.jpg\|left\|Search Computer.jpg]]'''Визначення терміну'''<br>

-	Українська мова – мова східної групи слов'янської гілки індоєвропейської родини мов,  національна мова українського народу.	+	Українська мова – мова східної групи слов'янської гілки індоєвропейської родини мов,  національна мова українського народу.

-	<br>''"Мово моя! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б`ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров`я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо “Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог”. <br>                                                                                                                                                                                                    К. Мотрич''	+	<br>''"Мово моя! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б`ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров`я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо “Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог”. <br>                                                                                                                                                                                                    К. Мотрич''

-	[[Image:~~мова1~~.jpg]]	+	[[Image:Мова1.jpg\|right\|350px]]

User11 в 14:18, 22 февраля 2011

2011-02-22T14:18:45Z

← Предыдущая		Версия 14:18, 22 февраля 2011
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова\|Українська мова]]'''		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова\|Українська мова]]'''

-	[[Image:Search Computer.jpg\|left\|Search Computer.jpg]]'''Визначення терміну'''<br>	+	[[Image:Search Computer.jpg\|left\|Search Computer.jpg]]'''Визначення терміну'''<br>
		+
		+	Українська мова – мова східної групи слов'янської гілки індоєвропейської родини мов,  національна мова українського народу.
		+
		+	<br>''"Мово моя! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б`ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров`я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо “Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог”. <br>                                                                                                                                                                                                    К. Мотрич''
		+
		+	[[Image:мова1.jpg]]

User11: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Українська мова|Українська ...»

2011-02-22T13:53:25Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Українська мова|Українська ...»

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова|Українська мова]]'''

[[Image:Search Computer.jpg|left|Search Computer.jpg]]'''Визначення терміну'''<br>