Тихий океан – найбільший океан Землі. Повні уроки - История изменений

Marisha в 14:43, 8 июня 2015

2015-06-08T14:43:08Z

User16 в 10:03, 8 июня 2015

2015-06-08T10:03:44Z

Внесённые изменения

User16 в 18:57, 12 сентября 2012

2012-09-12T18:57:53Z

Внесённые изменения

User16 в 19:42, 4 июля 2012

2012-07-04T19:42:15Z

← Предыдущая		Версия 19:42, 4 июля 2012
Строка 99:		Строка 99:
	<br>		<br>

-	[[Image:Znaliwo.jpg]]~~'''<u>~~А ви знали, що …?~~</u>'''~~<br>•    «Тихим» назвав океан Магелан, коли протягом 3 місяців плавання не стикнувся ні з однією бурею.<br>•    До берегів Тихого океану виходять території понад 50 країн, у яких проживає майже 1/2 населення Землі.<br>•    Міжнародна наукова експедиція виявила прадавню форму життя на землі – здатних дихати азотом мікробів. Серія гігантських полів цих мікробів знаходиться на великій глибині в Тихому океані на захід від Латинської Америки.<br>•    Найтеплішим океаном є Тихий, його середня температура +19,37 °С.<br>•    Найбільше і найглибше на планеті море — Філіппінське, що в Тихому океані. Площа цього моря 5,7 млн км2, а найбільша глибина — 10 625 метрів у Філіппінському жолобі.<br>•    На крайньому півночі Тихого океану в Беринґовій протоці майже поряд розташовані два порівняно невеликі острови — російський Великий Діомід і американський Малий Діомід. Між цими островами проходить морський кордон між Росією та США, їх розділяє так звана лінія зміни дат, що проходить по 180¬му меридіану. Тому, коли на острові Великий Діомід, наприклад, настав новий день, досить подолати відстань усього в 4160 м, щоб повернутися у день вчорашній.<br><br>~~'''<u>~~Унікальні куточки Землі~~</u>'''~~<br>{{#ev:youtube\|Rakx7n_eIsg}}	+	[[Image:Znaliwo.jpg]]
		+	==А ви знали, що …?==
		+	<br>•    «Тихим» назвав океан Магелан, коли протягом 3 місяців плавання не стикнувся ні з однією бурею.<br>•    До берегів Тихого океану виходять території понад 50 країн, у яких проживає майже 1/2 населення Землі.<br>•    Міжнародна наукова експедиція виявила прадавню форму життя на землі – здатних дихати азотом мікробів. Серія гігантських полів цих мікробів знаходиться на великій глибині в Тихому океані на захід від Латинської Америки.<br>•    Найтеплішим океаном є Тихий, його середня температура +19,37 °С.<br>•    Найбільше і найглибше на планеті море — Філіппінське, що в Тихому океані. Площа цього моря 5,7 млн км2, а найбільша глибина — 10 625 метрів у Філіппінському жолобі.<br>•    На крайньому півночі Тихого океану в Беринґовій протоці майже поряд розташовані два порівняно невеликі острови — російський Великий Діомід і американський Малий Діомід. Між цими островами проходить морський кордон між Росією та США, їх розділяє так звана лінія зміни дат, що проходить по 180¬му меридіану. Тому, коли на острові Великий Діомід, наприклад, настав новий день, досить подолати відстань усього в 4160 м, щоб повернутися у день вчорашній.<br><br>
		+	==Унікальні куточки Землі==
		+	<br>{{#ev:youtube\|Rakx7n_eIsg}}

	<br>[[Image:Testyou.jpg]]		<br>[[Image:Testyou.jpg]]

User16 в 19:03, 4 июля 2012

2012-07-04T19:03:24Z

Внесённые изменения

User16 в 19:00, 4 июля 2012

2012-07-04T19:00:01Z

Внесённые изменения

User11 в 14:19, 14 марта 2011

2011-03-14T14:19:40Z

← Предыдущая		Версия 14:19, 14 марта 2011
Строка 87:		Строка 87:
	1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.		1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти.

-	2. Урок Карпюк Г. І. , ~~викладач~~ Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка	+	2. Урок Карпюк Г. І. , викладача Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка

	3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.		3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович. :Географія.Довідник.
Строка 95:		Строка 95:
	<br> Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.<br>		<br> Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.<br>

-	<br> ~~Если у вас есть исправления~~ или ~~предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишите нам~~].	+	<br> ---
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Мазуренко М.С.
		+
		+	Карпюк Г. І.
		+
		+	Микитенко У.Д.
		+	----
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/Образовательный форум].

	[[Category:Географія_7_клас]]		[[Category:Географія_7_клас]]

User16 в 21:40, 30 января 2011

2011-01-30T21:40:12Z

← Предыдущая		Версия 21:40, 30 января 2011
Строка 19:		Строка 19:
	<br>На півночі через Берингову протоку океан сполучається з Північним Льодовитим океаном. У південній частині умовні межі між трьома океанами – Тихим та Індійським, Тихим та Атлантичним – проводяться по меридіанах від крайньої південної материкової або острівної точки до антарктичних берегів. <br>   Найбільше островів різних за своїм походженням зосереджено у західній частині океану.		<br>На півночі через Берингову протоку океан сполучається з Північним Льодовитим океаном. У південній частині умовні межі між трьома океанами – Тихим та Індійським, Тихим та Атлантичним – проводяться по меридіанах від крайньої південної материкової або острівної точки до антарктичних берегів. <br>   Найбільше островів різних за своїм походженням зосереджено у західній частині океану.

-	<br>'''<u>2. Хронологія найважливіших досліджень</u>'''<br>Початок освоєння європейцями Тихого океану поклав Ф. Магеллан, експедиція якого здійснила в 1519-1521 рр. навколосвітню подорож. Багато відомостей про природу океану було зібрано під час плавань А. Тасмана, В. Беринга та Дж. Кука. <br>   З початку XVIII ст. до кінця XIX ст. вивчалися фізичні властивості океанічних вод та проводились глибоководні дослідження океану. Особливо важливі результати мали експедиції англійського судна "Челленджер". Провів значні дослідження в Тихому океані адмірал Степан Макаров, що був членом експедиції на кораблі "Витязь". <br>   Період з кінця XIX ст. характеризується комплексними дослідженнями океану, що проводяться з морських суден та берегових станцій. У другій половині XX ст. цікаві і різнобічні дослідження в межах Тихого океану проводили норвежець Тур Хейєрдал та француз Жак-Ів Кусто На сучасному етапі вивченням природи Тихого океану займаються спеціально створені міжнародні організації.<br>[[Image:Doclidniki.jpg]]<br>'''<u>Хронологія найвизначніших моментів у дослідженні Тихого океану</u>'''	+	<br>'''<u>2. Хронологія найважливіших досліджень</u>'''<br>Початок освоєння європейцями Тихого океану поклав Ф. Магеллан, експедиція якого здійснила в 1519-1521 рр. навколосвітню подорож. Багато відомостей про природу океану було зібрано під час плавань А. Тасмана, В. Беринга та Дж. Кука. <br>   З початку XVIII ст. до кінця XIX ст. вивчалися фізичні властивості океанічних вод та проводились глибоководні дослідження океану. Особливо важливі результати мали експедиції англійського судна "Челленджер". Провів значні дослідження в Тихому океані адмірал Степан Макаров, що був членом експедиції на кораблі "Витязь". <br>   Період з кінця XIX ст. характеризується комплексними дослідженнями океану, що проводяться з морських суден та берегових станцій. У другій половині XX ст. цікаві і різнобічні дослідження в межах Тихого океану проводили норвежець Тур Хейєрдал та француз Жак-Ів Кусто На сучасному етапі вивченням природи Тихого океану займаються спеціально створені міжнародні організації.<br>[[Image:Doclidniki.jpg]]<br>'''<u>Хронологія найвизначніших моментів у дослідженні Тихого океану</u>'''

		+	<br>

		+	1'''874   '''          початок виявлення підводних гір Маркус-Неккер, Північно-Східної, Північно-Західної, Алеутської і Центральної котловин, Японського, Курило-    Камчатського і Алеутського жолобів, Алеутського підводного хребта    (Дж. Белкнеп)

-	1'''~~874  ~~ '''  ~~&nbsp~~;~~       початок виявлення~~ підводних ~~гір Маркус~~-~~Неккер~~, Північно-Східної, Північно-Західної~~, Алеутської~~ і ~~Центральної котловин, Японського, Курило-~~    ~~Камчатського і Алеутського жолобів, Алеутського підводного хребта~~    (Дж. ~~Белкнеп~~)	+	<br>'''1874—1875 '''   початок відкриттів Тасманової, Південної і Чилійської котловин; підводних хребтів Лорд-Хау, Колвілл-Лау; Гавайського і Східно-Тихоокеанського піднять; продовження відкриття Японського жолоба, Північно-Східної і Північно-Західної котловин; відкриття і дослідження на протяжності 1 300 км Чилійського підняття; виділення двох глибоководних зон — абісальної і батіальної    (Ч. У. Томсон, Ф. Томсон, Дж. Меррей)

-	<br>'''~~1874—1875 ~~'''   ~~початок відкриттів Тасманової, Південної і Чилійської котловин~~; ~~підводних хребтів Лорд-Хау~~, ~~Колвілл~~-~~Лау; Гавайського~~ і ~~Східно-Тихоокеанського піднять~~; продовження відкриття Японського жолоба, Північно-Східної і Північно-Західної котловин; відкриття і дослідження на протяжності 1 300 км Чилійського підняття; виділення двох глибоководних зон — абісальної і батіальної    (Ч. ~~У. Томсон, Ф~~. ~~Томсон~~, Дж. ~~Меррей~~)	+	<br>'''1875—1876'''    виявлення в підводного хребта Норфолк, Південно-Фіджійської котловини і котловини Беллінсгаузена; продовження відкриття Південної котловини  (  Г. Шлейніц, Г. Неймайєр)

-	<br>~~1875—1876~~    виявлення ~~в підводного хребта Норфолк, Південно-Фіджійської котловини~~ і ~~котловини Беллінсгаузена~~; ~~продовження відкриття Південної котловини~~  (  ~~Г. Шлейніц, Г. Неймайєр~~)	+	<br>'''1889, 1895 '''   виявлення глибоководних жолобів Кермадек і Тонга    (експедиція на «Пінгвіні»)

-	<br>'''~~1889~~, ~~1895~~ '''~~   виявлення глибоководних жолобів Кермадек і Тонга~~    (~~експедиція на «Пінгвіні»~~)	+	<br>'''1907, 1912   ''' відкриття Філіппінського глибоководного жолоба    (В. Лебан, В. Бреннеке)

-	<br>'''~~1907~~, ~~1912 ~~  ''' ~~відкриття Філіппінського глибоководного жолоба~~    (~~В. Лебан~~, В. ~~Бреннеке~~)	+	<br>'''1932, 1938  '''  виявлення підводних піднять Чатем і Південно-Тихоокеанського (прослідженого на 2 000 км) і Новозеландського плато; продовження виявлення Східно-Тихоокеанського підняття, котловин Беллінсгаузена і Південної   ( експедиція на Діскавері-ІІ, У. Кері)

-	<br>'''~~1932~~, ~~1938 ~~ '''  ~~виявлення~~ підводних піднять Чатем і Південно-Тихоокеанського (прослідженого на 2 000 км) і Новозеландського плато; продовження виявлення Східно-Тихоокеанського підняття, ~~котловин Беллінсгаузена~~ і ~~Південної~~   ~~( експедиція на Діскавері-ІІ, У~~. ~~Кері~~)	+	<br>'''1941—1942, 1948 '''   відкритття гайотів — плосковерхих підводних гір, крупних розломів Сорол і Муссау  (  Г. Хесс)

-	<br>'''~~1941—1942, 1948 ~~'''   ~~відкритття гайотів~~ — ~~плосковерхих~~ підводних ~~гір~~, ~~крупних розломів Сорол~~ і ~~Муссау~~  (  Г. ~~Хесс~~)	+	<br>'''1949—1955'''    виявлення в Берінговому морі підводного хребта Ширшова; в Охотському морі — впадин Дерюгіна і ТІНРО, підводних підвищень Академії Наук і Інституту океанології, жолобів Макарова, Петра Шмідта і Лебедя; в Японському морі — підводних підвищень «Витязя» і хребта Богорова; в північно-західній частині Тихого океану — підводного хребта «Витязя»; дослідження Курило-Камчатського жолоба; виявлення підводних підвищень Зенкевича і Обручова; відкриття північного продовження Гавайського хребта.   ( експедиція на «Витязі»)

-	<br>'''1949—1955'''    виявлення в Берінговому морі підводного хребта Ширшова; в Охотському морі — впадин Дерюгіна і ТІНРО, підводних підвищень Академії Наук і Інституту океанології, жолобів Макарова, Петра Шмідта і Лебедя; в Японському морі — підводних підвищень «Витязя» і хребта Богорова; в північно-західній частині Тихого океану — підводного хребта «Витязя»; дослідження Курило-Камчатського жолоба; виявлення підводних підвищень Зенкевича і Обручова; відкриття північного продовження Гавайського хребта.   ( експедиція на «Витязі»)	+	<br>'''1950'''    продовження відкрить підводних гір Маркус-Неккер   ( експедиція на «Хорайзні»)
-		+
-	<br>'''1950'''    продовження відкрить підводних гір Маркус-Неккер   ( експедиція на «Хорайзні»)	+

	<br>'''1968 '''   виявлення в західній частині океану екваторіальної підповерхневої протитечії .  (  експедиція на «А. І. Воєйкові»)<br><br>		<br>'''1968 '''   виявлення в західній частині океану екваторіальної підповерхневої протитечії .  (  експедиція на «А. І. Воєйкові»)<br><br>

User16 в 21:39, 30 января 2011

2011-01-30T21:39:39Z

← Предыдущая		Версия 21:39, 30 января 2011
Строка 19:		Строка 19:
	<br>На півночі через Берингову протоку океан сполучається з Північним Льодовитим океаном. У південній частині умовні межі між трьома океанами – Тихим та Індійським, Тихим та Атлантичним – проводяться по меридіанах від крайньої південної материкової або острівної точки до антарктичних берегів. <br>   Найбільше островів різних за своїм походженням зосереджено у західній частині океану.		<br>На півночі через Берингову протоку океан сполучається з Північним Льодовитим океаном. У південній частині умовні межі між трьома океанами – Тихим та Індійським, Тихим та Атлантичним – проводяться по меридіанах від крайньої південної материкової або острівної точки до антарктичних берегів. <br>   Найбільше островів різних за своїм походженням зосереджено у західній частині океану.

-	<br>'''<u>2. Хронологія найважливіших досліджень</u>'''<br>Початок освоєння європейцями Тихого океану поклав Ф. Магеллан, експедиція якого здійснила в 1519-1521 рр. навколосвітню подорож. Багато відомостей про природу океану було зібрано під час плавань А. Тасмана, В. Беринга та Дж. Кука. <br>   З початку XVIII ст. до кінця XIX ст. вивчалися фізичні властивості океанічних вод та проводились глибоководні дослідження океану. Особливо важливі результати мали експедиції англійського судна "Челленджер". Провів значні дослідження в Тихому океані адмірал Степан Макаров, що був членом експедиції на кораблі "Витязь". <br>   Період з кінця XIX ст. характеризується комплексними дослідженнями океану, що проводяться з морських суден та берегових станцій. У другій половині XX ст. цікаві і різнобічні дослідження в межах Тихого океану проводили норвежець Тур Хейєрдал та француз Жак-Ів Кусто На сучасному етапі вивченням природи Тихого океану займаються спеціально створені міжнародні організації.<br>[[Image:Doclidniki.jpg]]<br><br>	+	<br>'''<u>2. Хронологія найважливіших досліджень</u>'''<br>Початок освоєння європейцями Тихого океану поклав Ф. Магеллан, експедиція якого здійснила в 1519-1521 рр. навколосвітню подорож. Багато відомостей про природу океану було зібрано під час плавань А. Тасмана, В. Беринга та Дж. Кука. <br>   З початку XVIII ст. до кінця XIX ст. вивчалися фізичні властивості океанічних вод та проводились глибоководні дослідження океану. Особливо важливі результати мали експедиції англійського судна "Челленджер". Провів значні дослідження в Тихому океані адмірал Степан Макаров, що був членом експедиції на кораблі "Витязь". <br>   Період з кінця XIX ст. характеризується комплексними дослідженнями океану, що проводяться з морських суден та берегових станцій. У другій половині XX ст. цікаві і різнобічні дослідження в межах Тихого океану проводили норвежець Тур Хейєрдал та француз Жак-Ів Кусто На сучасному етапі вивченням природи Тихого океану займаються спеціально створені міжнародні організації.<br>[[Image:Doclidniki.jpg]]<br>'''<u>Хронологія найвизначніших моментів у дослідженні Тихого океану</u>'''
		+
		+
		+
		+	1'''874   '''          початок виявлення підводних гір Маркус-Неккер, Північно-Східної, Північно-Західної, Алеутської і Центральної котловин, Японського, Курило-    Камчатського і Алеутського жолобів, Алеутського підводного хребта    (Дж. Белкнеп)
		+
		+	<br>'''1874—1875 '''   початок відкриттів Тасманової, Південної і Чилійської котловин; підводних хребтів Лорд-Хау, Колвілл-Лау; Гавайського і Східно-Тихоокеанського піднять; продовження відкриття Японського жолоба, Північно-Східної і Північно-Західної котловин; відкриття і дослідження на протяжності 1 300 км Чилійського підняття; виділення двох глибоководних зон — абісальної і батіальної    (Ч. У. Томсон, Ф. Томсон, Дж. Меррей)
		+
		+	<br>1875—1876    виявлення в підводного хребта Норфолк, Південно-Фіджійської котловини і котловини Беллінсгаузена; продовження відкриття Південної котловини  (  Г. Шлейніц, Г. Неймайєр)
		+
		+	<br>'''1889, 1895 '''   виявлення глибоководних жолобів Кермадек і Тонга    (експедиція на «Пінгвіні»)
		+
		+	<br>'''1907, 1912   ''' відкриття Філіппінського глибоководного жолоба    (В. Лебан, В. Бреннеке)
		+
		+	<br>'''1932, 1938  '''  виявлення підводних піднять Чатем і Південно-Тихоокеанського (прослідженого на 2 000 км) і Новозеландського плато; продовження виявлення Східно-Тихоокеанського підняття, котловин Беллінсгаузена і Південної   ( експедиція на Діскавері-ІІ, У. Кері)
		+
		+	<br>'''1941—1942, 1948 '''   відкритття гайотів — плосковерхих підводних гір, крупних розломів Сорол і Муссау  (  Г. Хесс)
		+
		+	<br>'''1949—1955'''    виявлення в Берінговому морі підводного хребта Ширшова; в Охотському морі — впадин Дерюгіна і ТІНРО, підводних підвищень Академії Наук і Інституту океанології, жолобів Макарова, Петра Шмідта і Лебедя; в Японському морі — підводних підвищень «Витязя» і хребта Богорова; в північно-західній частині Тихого океану — підводного хребта «Витязя»; дослідження Курило-Камчатського жолоба; виявлення підводних підвищень Зенкевича і Обручова; відкриття північного продовження Гавайського хребта.   ( експедиція на «Витязі»)
		+
		+	<br>'''1950'''    продовження відкрить підводних гір Маркус-Неккер   ( експедиція на «Хорайзні»)
		+
		+	<br>'''1968 '''   виявлення в західній частині океану екваторіальної підповерхневої протитечії .  (  експедиція на «А. І. Воєйкові»)<br><br>

	<br>'''3. Рельєф дна. Клімат. Течії. Рослинний та тваринний світ Тихого океану'''<br><br>Тихий океан має дуже складний рельєф дна. Шельф займає невелику площу. Біля берегів Північної і Південної Америки його ширина не перевищує десятків кілометрів, а поблизу берегів Євразії вона виміряється сотнями кілометрів. У периферійних частинах океану розташовані глибоководні жолоби. У Тихому океані розміщені більшість глибоководних жолобів Світового океану (25 х 35, що мають глибину більш як 5 км) і всі чотири жолоби глибиною понад 10 км. Серед останніх Маріанський жолоб з найглибшою відміткою дна Світового океану — 11022 м. Великі підняття, окремі гори і хребти розділяють ложе океану на улоговини. На південному сході розташоване Східнотихоокеанське підняття, що входить в систему серединно-океанічних хребтів.<br>Більша частина океану лежить на Тихоокеанській літосферній плиті, що взаємодіє із сусідніми плитами. Саме із зонами взаємодії пов'язані глибоководні жолоби та острівні дуги.		<br>'''3. Рельєф дна. Клімат. Течії. Рослинний та тваринний світ Тихого океану'''<br><br>Тихий океан має дуже складний рельєф дна. Шельф займає невелику площу. Біля берегів Північної і Південної Америки його ширина не перевищує десятків кілометрів, а поблизу берегів Євразії вона виміряється сотнями кілометрів. У периферійних частинах океану розташовані глибоководні жолоби. У Тихому океані розміщені більшість глибоководних жолобів Світового океану (25 х 35, що мають глибину більш як 5 км) і всі чотири жолоби глибиною понад 10 км. Серед останніх Маріанський жолоб з найглибшою відміткою дна Світового океану — 11022 м. Великі підняття, окремі гори і хребти розділяють ложе океану на улоговини. На південному сході розташоване Східнотихоокеанське підняття, що входить в систему серединно-океанічних хребтів.<br>Більша частина океану лежить на Тихоокеанській літосферній плиті, що взаємодіє із сусідніми плитами. Саме із зонами взаємодії пов'язані глибоководні жолоби та острівні дуги.

User16 в 21:35, 30 января 2011

2011-01-30T21:35:16Z

Внесённые изменения

← Предыдущая		Версия 14:43, 8 июня 2015
Строка 37:		Строка 37:
	Кораловими рифами оточені архіпелаги Каролінські, Маршаллових островів, Лайн, Фіджі, Тонга та багатьох інших.		Кораловими рифами оточені архіпелаги Каролінські, Маршаллових островів, Лайн, Фіджі, Тонга та багатьох інших.

-	На північних і західних околицях Тихий океан включає моря: Берингове, Охотське, Японське, Східно-і Південно-Китайські, Арафурське і малі моря Індонезійських островів. Ці моря займають близько 8% площі океану. ~~Безпосередньо~~ в самому океані виділяються великі акваторії, традиційно також звані морями: Філіппінське, Ново-Гвінейській, Коралове, Фіджі, Тасманове на заході, Росса, Амундсена, Беллінсгаузена на півдні. На північному сході виділяється залив Аляска. Острівні дуги і підводні хребти відокремлюють океан від окраїнних морів і ~~розділяють~~ ложе океану на ~~велике~~ число великих і дрібних улоговин, багато з яких мають жолоба з глибоководними западинами глибиною понад 6 км. Характерною особливістю Тихого океану, в порівнянні з іншими, є велика кількість островів, особливо в його центральній і західній частинах. Всього їх ~~налічується близько~~ 10 тис. загальною площею 1,26 млн. км2 і населенням понад 8,3 млн. чоловік.	+	На північних і західних околицях Тихий океан включає моря: Берингове, Охотське, Японське, Східно-і Південно-Китайські, Арафурське і малі моря Індонезійських островів. Ці моря займають близько 8% площі океану. одночасно в самому океані виділяються великі акваторії, традиційно також звані морями: Філіппінське, Ново-Гвінейській, Коралове, Фіджі, Тасманове на заході, Росса, Амундсена, Беллінсгаузена на півдні. На північному сході виділяється залив Аляска. Острівні дуги і підводні хребти відокремлюють океан від окраїнних морів і поділяють ложе океану на чимале число великих і дрібних улоговин, багато з яких мають жолоба з глибоководними западинами глибиною понад 6 км. Характерною особливістю Тихого океану, в порівнянні з іншими, є велика кількість островів, особливо в його центральній і західній частинах. Всього їх налічують біля 10 тис. загальною площею 1,26 млн. км2 і населенням понад 8,3 млн. чоловік.

	Величезні розміри океану і значна віддаленість його центральних областей від материків зумовлюють високу стабільність гідрологічних умов у просторі і в часі в порівнянні з іншими океанами. З розмірами Тихого океану пов'язані і його своєрідні «рекорди»: найсильніші вітри, найвищі і найдовші хвилі, найбільші антарктичні айсберги, найбільш руйнівні хвилі - цунамі тощо.		Величезні розміри океану і значна віддаленість його центральних областей від материків зумовлюють високу стабільність гідрологічних умов у просторі і в часі в порівнянні з іншими океанами. З розмірами Тихого океану пов'язані і його своєрідні «рекорди»: найсильніші вітри, найвищі і найдовші хвилі, найбільші антарктичні айсберги, найбільш руйнівні хвилі - цунамі тощо.
Строка 45:		Строка 45:
	Води Тихого океану простягаються від антарктичних до північних полярних широт. У південній частині океан інтенсивно обмінюється водами з Індійським і Атлантичним. У північній частині обмін через Берингову протоку дуже малий, і потік холодних арктичних вод і льодів на південь практично відсутній. Внаслідок цього широтні контрасти властивостей океанічних вод на північ від 40 ° пн. ш. значно менші, ніж в Атлантичному океані.		Води Тихого океану простягаються від антарктичних до північних полярних широт. У південній частині океан інтенсивно обмінюється водами з Індійським і Атлантичним. У північній частині обмін через Берингову протоку дуже малий, і потік холодних арктичних вод і льодів на південь практично відсутній. Внаслідок цього широтні контрасти властивостей океанічних вод на північ від 40 ° пн. ш. значно менші, ніж в Атлантичному океані.

-	У порівнянні з іншими океанами Тихий має найбільшу ширину в екваторіально-тропічній зоні обох півкуль, тобто в зоні найбільш інтенсивного накопичення тепла. Середня температура на його поверхні (19,37 °) вище, ніж в Атлантичному (17,58 °) та Індійському (17,85 °) океанах. У той же час температура всієї товщі вод (до 6000 м) в Тихому океані (3,66 °) менше, ніж в Атлантичному (3,74 °) та Індійському океанах (3,99 °). ~~Це пояснюється~~ тим, що в його загальному теплозапасі частка холодних глибинних вод значно вище, ~~ніж~~ в ~~інших~~ океанах.	+	У порівнянні з іншими океанами Тихий має найбільшу ширину в екваторіально-тропічній зоні обох півкуль, тобто в зоні найбільш інтенсивного накопичення тепла. Середня температура на його поверхні (19,37 °) вище, ніж в Атлантичному (17,58 °) та Індійському (17,85 °) океанах. У той же час температура всієї товщі вод (до 6000 м) в Тихому океані (3,66 °) менше, ніж в Атлантичному (3,74 °) та Індійському океанах (3,99 °). Тлумачиться це тим, що в його загальному теплозапасі частка холодних глибинних вод значно вище, аніж в других океанах.

	<h2>Рельєф дна Тихого океану</h2>		<h2>Рельєф дна Тихого океану</h2>
Строка 53:		Строка 53:
	<br>		<br>

-	Тихий океан ~~займає~~ особливе місце на нашій планеті як за своїми гігантськими розмірами, так і за особливостями геологічної будови дна. Для розуміння геологічної будови і еволюції Землі необхідно вивчати будову дна Тихого океану.	+	Тихий океан посідає особливе місце на нашій планеті як за своїми гігантськими розмірами, так і за особливостями геологічної будови дна. Для розуміння геологічної будови і еволюції Землі необхідно вивчати будову дна Тихого океану.

	Середня глибина Тихого океану - 3980 м, максимальна - 11022 м. До країв океану приурочені максимальні контрасти рельєфу Землі. Перевищення південноамериканських Анд над Перуанско-Чилійським жолобом складає 14 750 м, Камчатки над Курило-Камчатський жолобом - 11750 м, Маріанських островів над прилеглим жолобом - 11500 м.		Середня глибина Тихого океану - 3980 м, максимальна - 11022 м. До країв океану приурочені максимальні контрасти рельєфу Землі. Перевищення південноамериканських Анд над Перуанско-Чилійським жолобом складає 14 750 м, Камчатки над Курило-Камчатський жолобом - 11750 м, Маріанських островів над прилеглим жолобом - 11500 м.

-	На півночі, заході і південному заході Тихий океан оточений складною перехідною ~~по відношенню~~ до материків зоною - системою жолобів, острівних дуг і крайових морів, південні і східні обриси більш прості. Гігантська чаша океану розчленована підводними хребтами на ряд улоговин.	+	На півночі, заході і південному заході Тихий океан оточений складною перехідною у відношенні до материків зоною - системою жолобів, острівних дуг і крайових морів, південні і східні обриси більш прості. Гігантська чаша океану розчленована підводними хребтами на ряд улоговин.

	Ложе Тихого океану займає 62,6% його площі. Серединно-океанічним хребтом, а також різними хребтами, валами і підняттями, ложе розділяється на ряд улоговин, межі між якими проводяться досить умовно.		Ложе Тихого океану займає 62,6% його площі. Серединно-океанічним хребтом, а також різними хребтами, валами і підняттями, ложе розділяється на ряд улоговин, межі між якими проводяться досить умовно.
Строка 67:		Строка 67:
	<h2>Рослинний та тваринний світ Тихого океану</h2>		<h2>Рослинний та тваринний світ Тихого океану</h2>

-	На долю Тихого океану припадає понад 50% всієї біомаси Світового океану. Життя в океані представлена численно і різноманітно, особливо в тропічній та субтропічній зонах між узбережжями Азії та Австралії, де величезні території зайняті кораловими рифами та мангровими заростями. Фітопланктон Тихого океану в основному складається з мікроскопічних одноклітинних водоростей, які налічують близько 1300 видів. Близько половини видів відносяться до перидиней і дещо менше - до діатомей. У мілководних районах і в зонах апвелинга зосереджена велика частина рослинності. Донна рослинність Тихого океану налічує близько ~~4 тисяч~~ видів водоростей і до 29 ~~видів~~ квіткових рослин. У помірних і холодних регіонах Тихого океану масово поширені бурі водорості, ~~особливо~~ з групи ламінарієвих, причому в південній півкулі зустрічаються гіганти з цього сімейства довжиною до 200 м. У тропіках ~~особливо~~ поширені фукусові, великі зелені і особливо відомі червоні водорості, які поряд з кораловими поліпами є рифоутворюючими організмами.	+	На долю Тихого океану припадає понад 50% всієї біомаси Світового океану. Життя в океані представлена численно і різноманітно, особливо в тропічній та субтропічній зонах між узбережжями Азії та Австралії, де величезні території зайняті кораловими рифами та мангровими заростями. Фітопланктон Тихого океану в основному складається з мікроскопічних одноклітинних водоростей, які налічують близько 1300 видів. Близько половини видів відносяться до перидиней і дещо менше - до діатомей. У мілководних районах і в зонах апвелинга зосереджена велика частина рослинності. Донна рослинність Тихого океану налічує близько 4000 видів водоростей і біля 29 різновидів квіткових рослин. У помірних і холодних регіонах Тихого океану масово поширені бурі водорості, зокрема з групи ламінарієвих, причому в південній півкулі зустрічаються гіганти з цього сімейства довжиною до 200 метрів. У тропіках надзвичайно поширені фукусові, великі зелені і особливо відомі червоні водорості, які поряд з кораловими поліпами є рифоутворюючими організмами.

	<br>		<br>
Строка 77:		Строка 77:
	<br>		<br>

-	Тваринний світ Тихого океану за видовим складом у 3 - 4 рази багатший, ~~ніж~~ в ~~інших~~ океанах, ~~особливо~~ в тропічних водах. В індонезійських морях відомо більше 2 тисяч видів риб, у північних морях їх налічується лише близько 300. У тропічній зоні океану налічується більше 6000 видів молюсків, а в Беринговому морі їх ~~близько 200~~. ~~Для~~ фауни Тихого океану ~~характерними особливостями~~ є древність багатьох систематичних груп і ендемізм. Тут мешкає велика кількість древніх видів морських їжаків, примітивні роди мечохвостів, деякі дуже давні риби, що не ~~збереглися~~ в ~~інших~~ океанах (~~наприклад~~, іорданія, гільбертідія); 95% всіх видів лососевих мешкають в Тихому океані. Ендемічні види ссавців: дюгонь, морський котик, сивуч, морський бобер. Для багатьох видів фауни Тихого океану ~~властивий~~ гігантизм. У північній частині океану ~~відомі~~ гігантські мідії та устриці, в екваторіальній зоні ~~живе найбільший~~ двостулковий молюск тридакна, ~~маса якого досягає 300 кг~~. У Тихому океані найбільш яскраво представлена ультраабісальна фауна. В умовах величезного тиску, низької температури води на глибині більше 8,5 км мешкає близько 45 ~~видів~~, з яких більше 70% ендеміки. Серед цих видів переважають голотурії, що ведуть дуже малорухливий ~~спосіб~~ життя і ~~здатні~~ пропускати через травний тракт величезну кількість ґрунту, який є ~~єдиним~~ джерелом живлення на цих глибинах.	+	Тваринний світ Тихого океану за видовим складом у 3 - 4 рази багатший, аніж в доугих океанах, зокрема в тропічних водах. В індонезійських морях відомо більше 2 тисяч видів риб, у північних морях їх налічується лише близько 300. У тропічній зоні океану налічується більше 6000 видів молюсків, а в Беринговому морі їх біля двухсот. Характерними особлтвостями фауни Тихого океану є древність багатьох систематичних груп і ендемізм. Тут мешкає велика кількість древніх видів морських їжаків, примітивні роди мечохвостів, деякі дуже давні риби, що не вижили в других океанах (таких як, іорданія, гільбертідія); 95% всіх видів лососевих мешкають в Тихому океані. Ендемічні види ссавців: дюгонь, морський котик, сивуч, морський бобер. Для багатьох видів фауни Тихого океану притаманний гігантизм. В північній частині океану популярні гігантські мідії та устриці, в екваторіальній зоні проживає самий здоровий двостулковий молюск тридакна, масою до трьохсот кілограм. У Тихому океані найбільш яскраво представлена ультраабісальна фауна. В умовах величезного тиску, низької температури води на глибині більше 8,5 км мешкає близько 45 різновидів, з яких більше 70% ендеміки. Серед цих видів переважають голотурії, що ведуть дуже малорухливий стиль життя і можуть пропускати через травний тракт величезну кількість ґрунту, який є унікальним джерелом живлення на цих глибинах.

	<br>		<br>