Тема 5. Микола Вороний «Євшан-зілля» - История изменений

User1: Удалено содержимое страницы

2009-11-05T14:40:30Z

Удалено содержимое страницы

User1 в 09:12, 21 октября 2009

2009-10-21T09:12:27Z

← Предыдущая		Версия 09:12, 21 октября 2009
Строка 103:		Строка 103:
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

-	~~<br>~~

	<br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].		<br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

User1 в 09:59, 20 октября 2009

2009-10-20T09:59:05Z

← Предыдущая		Версия 09:59, 20 октября 2009
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 6 клас\|Українська література 6 клас]]>>Українська література: Микола Вороний «Євшан-зілля»''' <metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Микола Вороний, Євшан-зілля</metakeywords> <br> '''МИКОЛА ВОРОНИЙ<br>(1871-1938)'''<br>		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 6 клас\|Українська література 6 клас]]>>Українська література: Микола Вороний «Євшан-зілля»''' <metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Микола Вороний, Євшан-зілля</metakeywords> <br> '''МИКОЛА ВОРОНИЙ<br>(1871-1938)'''<br>
		+
		+	Микола Вороний народився на Дніпропетровщині.

	Немає, мабуть, дитини, яка б не знала прекрасного вірша «Сніжинки», автор якого — Микола Вороний. У його поетичній спадщині є багато чудових творів, які, на жаль, маленьким читачам ще не відомі. Річ у тім, що М. Вороний тривалий час був пасербком у рідному краї, його ім'я тричі викреслювалося з історії української культури.<br>		Немає, мабуть, дитини, яка б не знала прекрасного вірша «Сніжинки», автор якого — Микола Вороний. У його поетичній спадщині є багато чудових творів, які, на жаль, маленьким читачам ще не відомі. Річ у тім, що М. Вороний тривалий час був пасербком у рідному краї, його ім'я тричі викреслювалося з історії української культури.<br>

User1 в 09:57, 20 октября 2009

2009-10-20T09:57:45Z

← Предыдущая		Версия 09:57, 20 октября 2009
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 6 клас\|Українська література 6 клас]]>>Українська література: Микола Вороний «Євшан-зілля»''' <metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Микола Вороний ~~«Євшан~~-~~зілля»~~</metakeywords> <br> '''МИКОЛА ВОРОНИЙ<br>(1871-1938)'''<br>	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 6 клас\|Українська література 6 клас]]>>Українська література: Микола Вороний «Євшан-зілля»''' <metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Микола Вороний, Євшан-зілля</metakeywords> <br> '''МИКОЛА ВОРОНИЙ<br>(1871-1938)'''<br>

	Немає, мабуть, дитини, яка б не знала прекрасного вірша «Сніжинки», автор якого — Микола Вороний. У його поетичній спадщині є багато чудових творів, які, на жаль, маленьким читачам ще не відомі. Річ у тім, що М. Вороний тривалий час був пасербком у рідному краї, його ім'я тричі викреслювалося з історії української культури.<br>		Немає, мабуть, дитини, яка б не знала прекрасного вірша «Сніжинки», автор якого — Микола Вороний. У його поетичній спадщині є багато чудових творів, які, на жаль, маленьким читачам ще не відомі. Річ у тім, що М. Вороний тривалий час був пасербком у рідному краї, його ім'я тричі викреслювалося з історії української культури.<br>
Строка 61:		Строка 61:
	Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту.		Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту.

-	<br> <sub>Програми з української літератури, [[~~Гіпермаркет_Знань_~~-~~_перший_в_світі~~!\|бібліотека онлайн]], конспекти уроків з [[~~Українська_література_6_клас~~\|української літератури]], домашнє завдання</sub>	+	<br> <sub>Програми з української літератури, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|бібліотека онлайн]], конспекти уроків з [[Українська література 6 клас\|української літератури]], домашнє завдання</sub>

	<br>		<br>

User1 в 09:47, 20 октября 2009

2009-10-20T09:47:04Z

← Предыдущая		Версия 09:47, 20 октября 2009
Строка 13:		Строка 13:
	<sup>1 </sup>Улан — військовий у російській армії.<br><sup>2 </sup>Зрусифікуватися — зректися рідної мови на користь російської.<br><sup>3 </sup>Гайдамака — учасник народно-визвольної боротьби проти польської шляхти.<br><sup>4 </sup>Поема (грец. — твір, творіння) — великий поетичний оповідний твір.		<sup>1 </sup>Улан — військовий у російській армії.<br><sup>2 </sup>Зрусифікуватися — зректися рідної мови на користь російської.<br><sup>3 </sup>Гайдамака — учасник народно-визвольної боротьби проти польської шляхти.<br><sup>4 </sup>Поема (грец. — твір, творіння) — великий поетичний оповідний твір.

-		+	<br>

	'''''Поміркуй''''' ''Висновок із легенди простий: людина мусить мати в душі найдорожче — любов до рідної землі, до батька-матері, до волі, а вже потім — усе інше!''		'''''Поміркуй''''' ''Висновок із легенди простий: людина мусить мати в душі найдорожче — любов до рідної землі, до батька-матері, до волі, а вже потім — усе інше!''
Строка 21:		Строка 21:
	<br>		<br>

-	'''ЄВШАН-ЗІЛЛЯ<sup>1</sup>'''<br>Поема<br>        ''Да луче єсть на своєй землі костью лечі, інелі на чуже славну бити.''<br>         Літопис за Іпатським списком<br><br>В давніх літописах наших <br>Єсть одно оповідання, <br>Що зворушує у серці <br>Найсвятіші почування.<br>Не блищить воно красою <br>Слів гучних і мальовничих, <br>Не вихвалює героїв <br>І їх вчинків войовничих.<br>Ні, про інше щось говорить <br>Те старе оповідання... <br>Між рядками слів <br>таїться В нім якесь пророкування.<br>І воно живить надію,<br>Певну віру в ідеали<br>Тим, котрі вже край свій рідний<br>Зацурали, занедбали...<br>* * *<br>Жив у Києві, в неволі, <br>Ханський син, малий хлопчина, — <br>Половецького б то хана<sup>2</sup> <br>Найулюблена дитина.<br>Мономах, князь Володимир, <br>Взяв його під час походу<br>З ясирем<sup>3</sup> в полон і потім <br>При собі лишив за вроду<br>Оточив його почотом <br>І розкошами догідно — І<br>~~ ~~жилось тому хлоп'яті <br>І безпечно, і вигідно.<br>Час минав, і став помалу <br>Рідний степ він забувати, <br>Край чужий, чужі звичаї <br>Як за рідні уважати.<br>Та не так жилося хану <br>Без коханої дитини: <br>Тяжко віку доживати <br>Під вагою самотини.<br>Зажурився, засмутився... <br>Вдень не їсть, а серед ночі <br>Плаче, бідний, та зітхає, <br>Сну не знають його очі.<br>Ні від кого він не має <br>Ні утіхи, ні поради. <br>Світ увесь йому здається <br>Без краси і без принади.<br>Кличе він гудця<sup>4</sup> до себе <br>І таку держить промову, <br>Що, мов кров'ю з його серця, <br>Слово точиться по слову:<br>«Слухай, старче, ти шугаєш <br>Ясним соколом у хмарах, <br>Сірим вовком в полі скачеш, <br>Розумієшся на чарах.<br>Божий дар ти маєш з неба <br>Людям долю віщувати, <br>Словом, піснею своєю <br>Всіх до себе привертати.<br>Ти піди у землю Руську — <br>Ворогів наших країну, — <br>Відшукай там мого сина, <br>Мою любую дитину.<br>Розкажи, як побиваюсь <br>Я за ним і дні, і ночі, <br>Як давно вже виглядають <br>Його звідтіль мої очі.<br>Заспівай ти йому пісню <br>Нашу, рідну, половецьку, <br>Про життя привільне наше, <br>Нашу вдачу молодецьку.<br>А як все те не поможе, <br>Дай йому євшану-зілля, <br>Щоб, понюхавши, згадав він <br>Степу рідного привілля».<br>І пішов гудець в дорогу. <br>Йде він три дні і три ночі, <br>На четвертий день приходить <br>В місто Київ опівночі.<br>Крадькома пройшов, мов злодій, <br>Він до сина свого пана <br>І почав казати стиха <br>Мову зрадженого хана.<br>Улещає, намовляє... <br>Та слова його хлопчину <br>Не вражають, бо забув вже <br>Він і батька, і родину.<br>І гудець по струнах вдарив! <br>Наче вітер у негоду, <br>Загула невпинна пісня — <br>Пісня вільного народу:<br>Про славетнії події — <br>Ті події половецькі, <br>Про лицарськії походи — <br>Ті походи молодецькі!<br>Мов скажена хуртовина, <br>Мов страшні Перуна громи, <br>Так ревли-стогнали струни <br>І той спів гудця-сіроми!<br>Але ось вже затихає <br>Бренькіт дужий акордовий<sup>5</sup> — <br>І замісто<sup>6</sup> його чути <br>Спів народний, колисковий.	+	'''ЄВШАН-ЗІЛЛЯ<sup>1</sup>'''<br>Поема<br>        ''Да луче єсть на своєй землі костью лечі, інелі на чуже славну бити.''<br>         Літопис за Іпатським списком<br><br>В давніх літописах наших <br>Єсть одно оповідання, <br>Що зворушує у серці <br>Найсвятіші почування.<br>Не блищить воно красою <br>Слів гучних і мальовничих, <br>Не вихвалює героїв <br>І їх вчинків войовничих.<br>Ні, про інше щось говорить <br>Те старе оповідання... <br>Між рядками слів <br>таїться В нім якесь пророкування.<br>І воно живить надію,<br>Певну віру в ідеали<br>Тим, котрі вже край свій рідний<br>Зацурали, занедбали...<br>* * *<br>Жив у Києві, в неволі, <br>Ханський син, малий хлопчина, — <br>Половецького б то хана<sup>2</sup> <br>Найулюблена дитина.<br>Мономах, князь Володимир, <br>Взяв його під час походу<br>З ясирем<sup>3</sup> в полон і потім <br>При собі лишив за вроду<br>Оточив його почотом <br>І розкошами догідно — <br>І жилось тому хлоп'яті <br>І безпечно, і вигідно.<br>Час минав, і став помалу <br>Рідний степ він забувати, <br>Край чужий, чужі звичаї <br>Як за рідні уважати.<br>Та не так жилося хану <br>Без коханої дитини: <br>Тяжко віку доживати <br>Під вагою самотини.<br>Зажурився, засмутився... <br>Вдень не їсть, а серед ночі <br>Плаче, бідний, та зітхає, <br>Сну не знають його очі.<br>Ні від кого він не має <br>Ні утіхи, ні поради. <br>Світ увесь йому здається <br>Без краси і без принади.<br>Кличе він гудця<sup>4</sup> до себе <br>І таку держить промову, <br>Що, мов кров'ю з його серця, <br>Слово точиться по слову:<br>«Слухай, старче, ти шугаєш <br>Ясним соколом у хмарах, <br>Сірим вовком в полі скачеш, <br>Розумієшся на чарах.<br>Божий дар ти маєш з неба <br>Людям долю віщувати, <br>Словом, піснею своєю <br>Всіх до себе привертати.<br>Ти піди у землю Руську — <br>Ворогів наших країну, — <br>Відшукай там мого сина, <br>Мою любую дитину.<br>Розкажи, як побиваюсь <br>Я за ним і дні, і ночі, <br>Як давно вже виглядають <br>Його звідтіль мої очі.<br>Заспівай ти йому пісню <br>Нашу, рідну, половецьку, <br>Про життя привільне наше, <br>Нашу вдачу молодецьку.<br>А як все те не поможе, <br>Дай йому євшану-зілля, <br>Щоб, понюхавши, згадав він <br>Степу рідного привілля».<br>І пішов гудець в дорогу. <br>Йде він три дні і три ночі, <br>На четвертий день приходить <br>В місто Київ опівночі.<br>Крадькома пройшов, мов злодій, <br>Він до сина свого пана <br>І почав казати стиха <br>Мову зрадженого хана.<br>Улещає, намовляє... <br>Та слова його хлопчину <br>Не вражають, бо забув вже <br>Він і батька, і родину.<br>І гудець по струнах вдарив! <br>Наче вітер у негоду, <br>Загула невпинна пісня — <br>Пісня вільного народу:<br>Про славетнії події — <br>Ті події половецькі, <br>Про лицарськії походи — <br>Ті походи молодецькі!<br>Мов скажена хуртовина, <br>Мов страшні Перуна громи, <br>Так ревли-стогнали струни <br>І той спів гудця-сіроми!<br>Але ось вже затихає <br>Бренькіт дужий акордовий<sup>5</sup> — <br>І замісто<sup>6</sup> його чути <br>Спів народний, колисковий.

	То гудець співає тихо <br>Пісню тую, що співала <br>Мати синові своєму, <br>Як маленьким колисала.<br>Наче лагідна молитва, <br>Журно пісня та лунає. <br>Ось її акорд останній <br>В пітьмі ночі потопає...<br>Але спів цей ніжний, любий, <br>Ані перший, сильний, дужий. <br>Не вразив юнацьке серце, — <br>Він сидить німий, байдужий.<br>І схилилася стареча <br>Голова гудця на груди — <br>Там, де пустка замість серця, <br>Порятунку вже не буде!..<br>Але ні! Ще є надія <br>Тут, на грудях в сповиточку!.. <br>І тремтячими руками <br>Роздирає він сорочку,<br>І з грудей своїх знімає <br>Той євшан, чарівне зілля, <br>І понюхать юнакові <br>Подає оте бадилля<sup>7</sup>.<br>Що ж це враз з юнаком сталось? <br>Твар<sup>8</sup> поблідла у небоги, <br>Затремтів, очима блиснув <br>І зірвавсь на рівні ноги.<br>Рідний степ — широкий, вільний, <br>Пишнобарвний і квітчастий — <br>Раптом став перед очима, <br>З ним і батенько нещасний!..<br>Воля, воленька кохана! <br>Рідні шатра, рідні люди... <br>Все це разом промайнуло, <br>Стисло горло, сперло груди.<br>«Краще в ріднім краї милім <br>Полягти кістьми, сконати, <br>Ніж в землі чужій, ворожій <br>В славі й шані пробувати!» —<br>Так він скрикнув, і в дорогу <br>В нічку темну та пригожу <br>Подались вони обоє, <br>Обминаючи сторожу.<br>Байраками та ярами <br>Неутомно походжали — <br>В рідний степ, у край веселий <br>Простували, поспішали.<br>* * *<br>Україно, мамо люба!<br>Чи не те ж з тобою сталось?<br>Чи синів твоїх багато<br>На степах твоїх зосталось?<br>Чи вони ж не відцурались, <br>Не забули тебе, неньку, <br>Чи сховали жаль до тебе <br>І кохання у серденьку?<br>Марна річ! Були і в тебе <br>Кобзарі — гудці народні, <br>Що співали-віщували <br>Заповіти благородні, —<br>А проте тієї сили, <br>Духу, що зрива на ноги, <br>В нас нема, і манівцями <br>Ми блукаєм без дороги!..<br>Де ж того євшану взяти,<br>Того зілля-привороту,<br>Що на певний шлях направить, —<br>Шлях у край свій повороту?!<br><br><sup>1 </sup>Євшан-зілля — степовий запашний полин. Приворот.<br><sup>2 </sup>Хан — володар держави, правитель у багатьох країнах Сходу.<br><sup>3 </sup>Ясир — бранці, полонені.<br><sup>4</sup> Гудець — віщун, пророк, провидець.<br><sup>5 </sup>Акорд — гармонійне поєднання кількох музичних звуків.<br><sup>6 </sup>Замісто — замість.<br><sup>7 </sup>Бадилля — стебла і листя трав'янистої рослини.<br><sup>8 </sup>Твар — обличчя.<br><br><u>'''?'''</u> Що ти знаєш про князя Володимира Мономаха з уроків історії? <br><br>'''''Пам 'ятай'''''<br>''Троп ''— слово чи вислів, ужиті в переносному, образному значенні (метафора, гіпербола, літота тощо).<br>''Строфи'' — група віршованих рядків, об'єднаних змістом і порядком римування, який повторюється у творі.<br><br>'''''Відтворюємо прочитане'''''		То гудець співає тихо <br>Пісню тую, що співала <br>Мати синові своєму, <br>Як маленьким колисала.<br>Наче лагідна молитва, <br>Журно пісня та лунає. <br>Ось її акорд останній <br>В пітьмі ночі потопає...<br>Але спів цей ніжний, любий, <br>Ані перший, сильний, дужий. <br>Не вразив юнацьке серце, — <br>Він сидить німий, байдужий.<br>І схилилася стареча <br>Голова гудця на груди — <br>Там, де пустка замість серця, <br>Порятунку вже не буде!..<br>Але ні! Ще є надія <br>Тут, на грудях в сповиточку!.. <br>І тремтячими руками <br>Роздирає він сорочку,<br>І з грудей своїх знімає <br>Той євшан, чарівне зілля, <br>І понюхать юнакові <br>Подає оте бадилля<sup>7</sup>.<br>Що ж це враз з юнаком сталось? <br>Твар<sup>8</sup> поблідла у небоги, <br>Затремтів, очима блиснув <br>І зірвавсь на рівні ноги.<br>Рідний степ — широкий, вільний, <br>Пишнобарвний і квітчастий — <br>Раптом став перед очима, <br>З ним і батенько нещасний!..<br>Воля, воленька кохана! <br>Рідні шатра, рідні люди... <br>Все це разом промайнуло, <br>Стисло горло, сперло груди.<br>«Краще в ріднім краї милім <br>Полягти кістьми, сконати, <br>Ніж в землі чужій, ворожій <br>В славі й шані пробувати!» —<br>Так він скрикнув, і в дорогу <br>В нічку темну та пригожу <br>Подались вони обоє, <br>Обминаючи сторожу.<br>Байраками та ярами <br>Неутомно походжали — <br>В рідний степ, у край веселий <br>Простували, поспішали.<br>* * *<br>Україно, мамо люба!<br>Чи не те ж з тобою сталось?<br>Чи синів твоїх багато<br>На степах твоїх зосталось?<br>Чи вони ж не відцурались, <br>Не забули тебе, неньку, <br>Чи сховали жаль до тебе <br>І кохання у серденьку?<br>Марна річ! Були і в тебе <br>Кобзарі — гудці народні, <br>Що співали-віщували <br>Заповіти благородні, —<br>А проте тієї сили, <br>Духу, що зрива на ноги, <br>В нас нема, і манівцями <br>Ми блукаєм без дороги!..<br>Де ж того євшану взяти,<br>Того зілля-привороту,<br>Що на певний шлях направить, —<br>Шлях у край свій повороту?!<br><br><sup>1 </sup>Євшан-зілля — степовий запашний полин. Приворот.<br><sup>2 </sup>Хан — володар держави, правитель у багатьох країнах Сходу.<br><sup>3 </sup>Ясир — бранці, полонені.<br><sup>4</sup> Гудець — віщун, пророк, провидець.<br><sup>5 </sup>Акорд — гармонійне поєднання кількох музичних звуків.<br><sup>6 </sup>Замісто — замість.<br><sup>7 </sup>Бадилля — стебла і листя трав'янистої рослини.<br><sup>8 </sup>Твар — обличчя.<br><br><u>'''?'''</u> Що ти знаєш про князя Володимира Мономаха з уроків історії? <br><br>'''''Пам 'ятай'''''<br>''Троп ''— слово чи вислів, ужиті в переносному, образному значенні (метафора, гіпербола, літота тощо).<br>''Строфи'' — група віршованих рядків, об'єднаних змістом і порядком римування, який повторюється у творі.<br><br>'''''Відтворюємо прочитане'''''
Строка 61:		Строка 61:
	Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту.		Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту.

-	<br> <sub>Програми з української літератури, бібліотека онлайн, конспекти уроків з української літератури, домашнє завдання</sub>	+	<br> <sub>Програми з української літератури, [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!\|бібліотека онлайн]], конспекти уроків з [[Українська_література_6_клас\|української літератури]], домашнє завдання</sub>

	<br>		<br>
Строка 103:		Строка 103:
	<br>		<br>

-	<br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].	+	<br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
-	<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].	+

User1 в 09:43, 20 октября 2009

2009-10-20T09:43:42Z

Внесённые изменения

User1 в 09:35, 20 октября 2009

2009-10-20T09:35:04Z

← Предыдущая		Версия 09:35, 20 октября 2009
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 6 клас\|Українська література 6 клас]]>>Українська література: Микола Вороний «Євшан-зілля»''' <metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Микола Вороний «Євшан-зілля»</metakeywords>	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 6 клас\|Українська література 6 клас]]>>Українська література: Микола Вороний «Євшан-зілля»''' <metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Микола Вороний «Євшан-зілля»</metakeywords> <br> '''МИКОЛА ВОРОНИЙ<br>(1871-1938)'''<br>
-	<br>	+
-	~~Тут буде текст~~	+	Немає, мабуть, дитини, яка б не знала прекрасного вірша «Сніжинки», автор якого — Микола Вороний. У його поетичній спадщині є багато чудових творів, які, на жаль, маленьким читачам ще не відомі. Річ у тім, що М. Вороний тривалий час був пасербком у рідному краї, його ім'я тричі викреслювалося з історії української культури.<br>
		+
		+	Зростав майбутній поет у заможній родині ремісника, де зберігалися давні українські традиції. їх підтримував не батько, а дід Павло Денисович, старезний і міцний дідуган, який, доживши до сторічного віку, розмовляв виключно українською мовою. І це після двадцятип'ятирічної служби в уланському<sup>1</sup> полку, де він так і не зрусифікувався!<sup>2</sup><br>
		+
		+	У характері майбутнього поета водночас поєднувались бунтівлива вдача і твереза розважливість. Причини очевидні: його прадід по батькові був гайдамакою<sup>3</sup>, а прадід по матері — ректором Києво-Могилянської академії. Від матері разом із піснями й казками засвоїв і першу науку, яку потім продовжував у гімназії та школах Харкова й Ростова-на-Дону. Ще з юних років за революційну діяльність перебував під наглядом поліції та не мав права навчатись у вищих навчальних закладах Росії. Тому вищу освіту здобував у Віденському і Львівському університетах.<br>
		+
		+	Писати почав ще учнем ремісничого училища. Поступово сформувався як цікавий поет, літературний критик, перекладач. Вірші Миколи Вороного патріотичні, сповнені глибокої шани до рідного народу, до людини праці. Серед доробку Миколи Вороного особливо вирізняється поема<sup>4</sup> «Євшан-зілля», що глибоко пройнята високим патріотизмом і щирою любов'ю митця до рідної України. Поема створена на основі легенди з Галицько-Волинського літопису. <br>
		+
		+	Ось кульмінаційний момент із неї: «"Мов же ти йому слова мої, співай же йому пісні половецькії. А якщо він не хоче — дай йому понюхати зілля, що зветься Євшан". Той же не схотів (ні) вернутися, ні послухати. І дав (Ор) йому зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: "Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути», і прийшов він у землю свою"».<br>
		+
		+	<sup>1 </sup>Улан — військовий у російській армії.<br><sup>2 </sup>Зрусифікуватися — зректися рідної мови на користь російської.<br><sup>3 </sup>Гайдамака — учасник народно-визвольної боротьби проти польської шляхти.<br><sup>4 </sup>Поема (грец. — твір, творіння) — великий поетичний оповідний твір.
		+
		+	<br>'''''Чи знаєш ти, що...''' Микола Вороний усе життя марив чужими краями, далекими землями, а найбільше — Європою. «Мене манила Європа», — зізнавався у спогадах поет. Ще будучи юнаком, на порозі зрілого життя, усвідомив, що єдиний вихід у світ — це навчання. Доля понадміру вділила йому радощів і страждань, успіхів та невдач, тріумфів і падінь.<br>Діда М. Вороного по-вуличному звали Уланом, тому і вся його сім'я дістала прізвисько Уланенки.''<br>
		+
	<br>		<br>

-	<br>	+	'''''Поміркуй''''' ''Висновок із легенди простий: людина мусить мати в душі найдорожче — любов до рідної землі, до батька-матері, до волі, а вже потім — усе інше!''<br>
		+
		+
		+
		+	----
		+
		+	Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту.
		+
		+
		+	<sub>Програми з української літератури, бібліотека онлайн, конспекти уроків з української літератури, домашнє завдання</sub>
		+

	'''<u>Зміст уроку</u>'''		'''<u>Зміст уроку</u>'''
Строка 42:		Строка 65:
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

-		+	<br>

	<br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].		<br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
-

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].	+	<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

User1: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська л...

2009-10-20T08:31:03Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська л...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 6 клас|Українська література 6 клас]]>>Українська література: Микола Вороний «Євшан-зілля»''' <metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Микола Вороний «Євшан-зілля»</metakeywords>
 
Тут буде текст
 

 

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].