Тема 41. Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні - История изменений

User4 в 18:26, 18 июля 2012

2012-07-18T18:26:44Z

← Предыдущая		Версия 18:26, 18 июля 2012
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас\|Біологія 7 клас]]>>~~Біологія:~~ Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні ''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Загальна характеристика насінних, насінних рослин, Відділ Голонасінні</metakeywords> <br>	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас\|Біологія 7 клас]]>>Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні ''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Загальна характеристика насінних, насінних рослин, Відділ Голонасінні</metakeywords> <br>

	<br>		<br>

-	<u>Пригадайте</u> Які рослини називають вічнозеленими, листопадними, однодомними, дводомними? Яка будова та значення насінини в житті рослин? Що таке ліани, стрижнева та мичкувата кореневі системи?<br>	+	<u>Пригадайте</u> Які [[Ілюстрації_«Тема_4._Загальна_характеристики_Царства_Рослини.»\|рослини ]]називають вічнозеленими, листопадними, однодомними, дводомними? Яка будова та значення [[Насінина_і_плід._Повні_уроки\|насінини]] в житті рослин? Що таке ліани, стрижнева та мичкувата кореневі системи?<br>

	<br>		<br>

-	Чим характеризуються голонасінні? Ви пам'ятаєте, що покритонасінні рослини розмножуються за допомогою насіння, оточеного оплоднем. Голонасінні також розмножуються насінням, але в них не утворюються плоди. Насінини в цих рослин не захищені оплоднем, їхні насінні зачатки розташовані на лусках шишок відкрито, звідки й походить назва цього відділу рослин. Не мають голонасінні й квіток, тому пилкові зерна в них потрапляють безпосередньо на насінний зачаток.<br>Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин. Це дерев'янисті, переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани або кущі). В одних видів листки великі, в інших дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок (мал. 155).<br>[[Image:Мал. 155. Різні типи листків голонасінних.jpg]]<br>Мал. 155. Різні типи листків голонасінних: гінкго (1), тис (2), сосна (3), туя (4)<br><br>Голонасінні поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Цей відділ налічує кілька класів, але переважна більшість видів голонасінних (близько 560) належить до класу Хвойні. Це такі всім відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, яловець, тис. Майже 95 % лісів земної кулі складаються лише із хвойних рослин або є мішаними. Великі хвойні ліси помірних широт Північної півкулі називають тайгою. Десятки видів хвойних зростають також і в Південній півкулі. А в горах ці рослини утворюють високогірні хвойні ліси.	+	Чим характеризуються голонасінні? Ви пам'ятаєте, що покритонасінні рослини розмножуються за допомогою насіння, оточеного оплоднем. Голонасінні також [[Ілюстрації_«Тема_21._Способи_розмноження_рослин»\|розмножуються ]]насінням, але в них не утворюються плоди. Насінини в цих рослин не захищені оплоднем, їхні насінні зачатки розташовані на лусках шишок відкрито, звідки й походить назва цього відділу рослин. Не мають голонасінні й квіток, тому пилкові зерна в них потрапляють безпосередньо на насінний зачаток.<br>Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин. Це дерев'янисті, переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани або кущі). В одних видів листки великі, в інших дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок (мал. 155).<br>[[Image:Мал. 155. Різні типи листків голонасінних.jpg\|Різні типи листків голонасінних: гінкго (1), тис (2), сосна (3), туя (4). фото]]<br>''Мал. 155. Різні типи листків голонасінних: гінкго (1), тис (2), сосна (3), туя (4)''<br><br>Голонасінні поширені на всіх континентах, окрім [[Ілюстрації_до_теми_Антарктида._Будова_поверхні._Підлідний_рельєф._Кліматичні_умови._Лід\|Антарктиди]]. Цей відділ налічує кілька класів, але переважна більшість видів голонасінних (близько 560) належить до класу Хвойні. Це такі всім відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, яловець, тис. Майже 95 % лісів земної кулі складаються лише із хвойних рослин або є мішаними. Великі хвойні ліси помірних широт Північної півкулі називають тайгою. Десятки видів хвойних зростають також і в Південній півкулі. А в горах ці рослини утворюють високогірні хвойні ліси.

-	<br>Які особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних? У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок (мал. 155). Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному розрізі округлі, або ребристі (у сосни, ялини), або нагадують плоскі видовжені луски (у тиса, кипариса, туї). Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.<br>Стовбури хвойних характеризуються тим, що мають тонкий шар кори та слаборозвинену серцевину (мал. 156). Натомість деревина розвинена добре, і в ній помітні річні кільця. Вони утворюються завдяки діяльності камбію. У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. їх вистилають клітини, здатні виділяти густу рідину - живицю. У разі ушкодження стовбура на його поверхні швидко з'являються краплини живиці, яка затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороб та шкідників.<br>Коренева система зазвичай стрижнева: вона складається з головного та бічних коренів. Часто корені хвойних рослин вступають у взаємовигідне співжиття з грибами.<br>[[Image:Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни.jpg]]<br>Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни. <br><br><br>Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної (мал. 157). Насіння сосна починає утворювати на 12-15-му році життя.<br>Пилкові зерна та насінні зачатки формуються у шишках. Це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині. У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а у жіночих - насінні зачатки.<br>Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Вони розташовані поодинці на верхівках пагонів. Жіночі шишки мають луски двох типів. Зовнішні луски - покривні -захищають внутрішні луски з насінними зачатками від ушкоджень. По два насінні зачатки (а потім і насінини) розміщені на кожній лусці відкрито.<br>[[Image:Мал. 157. Схема розмноження сосни звичайної.jpg]]<br>Мал. 157. Схема розмноження сосни звичайної. Чоловічі (1) та жіночі (2) шишки<br><br>Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини - повітряні мішки (мал. 157). Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані. Наприклад, велику кількість пилкових зерен виявили у повітрі над океаном на відстані понад 2 тис. км від найближчих соснових лісів.<br>Перед запиленням усі луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення луски розходяться, а насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно. Після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців з часу запилення.<br>Під час росту пилкової трубки по ній до насінного зачатка рухаються два спермії. Один із сперміїв гине, а другий - зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу. У подальшому із зиготи формується зародок насінини. У зрілої насінини зародок складається із зародкових корінця, стебла та кількох сім'ядоль (у сосни їх, наприклад, до восьми). Покриви насінного зачатка перетворюються на насінну шкірку. Ендосперм утворюється ще до запліднення з клітин насінного зачатка.<br>Дозріває насіння сосни наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа. Спочатку жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розходяться, і насіння висипається. Насіння в шишках, таким чином, дозріває протягом двох-трьох років.<br>Завдяки крилоподібним виростам насіння добре розсіюється вітром. Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози, але паростки не витримують затінення.<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>хвоя, шишки<br><br>~~<u>~~Підсумки~~</u>~~<br>Голонасінні не мають квіток і не утворюють плодів. Насінні зачатки та пиляки розвиваються у шишках. Голонасінні - це дерева та кущі, більшість із них - вічнозелені рослини. Найбільше видів голонасінних належить до класу Хвойні. У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок, які називають хвоєю.<br><br>~~<u>~~Запитання для контролю~~</u>~~<br>1. Які ознаки характерні для голонасінних рослин?<br>2. Чим голонасінні рослини відрізняються від покритонасінних? <br>3. Які особливості будови хвойних? <br>4. Як відбувається розмноження сосни? <br>5. Що таке шишка? Які типи шишок є у сосни? <br>6. Чим розрізняються чоловічі й жіночі шишки сосни? <br>7. Які особливості запилення і запліднення у голонасінних?<br><br>~~<u>~~Поміркуйте~~</u>~~<br>Чому голонасінні ростуть переважно великими групами?<br>	+	<br>Які особливості будови та процесів життєдіяльності [[Тест:_Загальні_ознаки_Хвойних\|хвойних]]? У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок (мал. 155). Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному розрізі округлі, або ребристі (у сосни, ялини), або нагадують плоскі видовжені луски (у тиса, кипариса, туї). Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.<br>Стовбури хвойних характеризуються тим, що мають тонкий шар кори та слаборозвинену серцевину (мал. 156). Натомість деревина розвинена добре, і в ній помітні річні кільця. Вони утворюються завдяки діяльності камбію. У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. їх вистилають клітини, здатні виділяти густу рідину - живицю. У разі ушкодження стовбура на його поверхні швидко з'являються краплини живиці, яка затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороб та шкідників.<br>Коренева система зазвичай стрижнева: вона складається з головного та бічних коренів. Часто корені хвойних рослин вступають у взаємовигідне співжиття з [[Гриби._Презентація_уроку\|грибами]].<br>[[Image:Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни.jpg\|Поперечний розріз стебла сосни. фото]]<br>''Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни. ''<br><br><br>Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної (мал. 157). Насіння сосна починає утворювати на 12-15-му році життя.<br>Пилкові зерна та насінні зачатки формуються у шишках. Це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині. У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а у жіночих - насінні зачатки.<br>Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Вони розташовані поодинці на верхівках пагонів. Жіночі шишки мають луски двох типів. Зовнішні луски - покривні -захищають внутрішні луски з насінними зачатками від ушкоджень. По два насінні зачатки (а потім і насінини) розміщені на кожній лусці відкрито.<br>[[Image:Мал. 157. Схема розмноження сосни звичайної.jpg\|Схема розмноження сосни звичайної. Чоловічі (1) та жіночі (2) шишки. фото]]<br>''Мал. 157. Схема розмноження сосни звичайної. Чоловічі (1) та жіночі (2) шишки''<br><br>Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини - повітряні мішки (мал. 157). Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані. Наприклад, велику кількість пилкових зерен виявили у повітрі над океаном на відстані понад 2 тис. км від найближчих соснових лісів.<br>Перед запиленням усі луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення луски розходяться, а насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно. Після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців з часу запилення.<br>Під час росту пилкової трубки по ній до насінного зачатка рухаються два спермії. Один із сперміїв гине, а другий - зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу. У подальшому із зиготи формується зародок насінини. У зрілої насінини зародок складається із зародкових корінця, стебла та кількох сім'ядоль (у сосни їх, наприклад, до восьми). Покриви насінного зачатка перетворюються на насінну шкірку. Ендосперм утворюється ще до запліднення з клітин насінного зачатка.<br>Дозріває насіння сосни наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа. Спочатку жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розходяться, і насіння висипається. Насіння в шишках, таким чином, дозріває протягом двох-трьох років.<br>Завдяки крилоподібним виростам насіння добре розсіюється вітром. Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози, але паростки не витримують затінення.<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>хвоя, шишки<br><br>'''Підсумки'''<br>Голонасінні не мають квіток і не утворюють плодів. Насінні зачатки та пиляки розвиваються у шишках. Голонасінні - це дерева та кущі, більшість із них - вічнозелені рослини. Найбільше видів голонасінних належить до класу Хвойні. У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок, які називають хвоєю.<br><br>'''Запитання для контролю'''<br>''1. Які ознаки характерні для голонасінних рослин?<br>2. Чим голонасінні рослини відрізняються від покритонасінних? <br>3. Які особливості будови хвойних? <br>4. Як відбувається розмноження сосни? <br>5. Що таке шишка? Які типи шишок є у сосни? <br>6. Чим розрізняються чоловічі й жіночі шишки сосни? <br>7. Які особливості запилення і запліднення у голонасінних?''<br><br>'''Поміркуйте'''<br>''Чому голонасінні ростуть переважно великими групами?<br>''

-	~~----~~

-	М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту	+	''М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, [[Біологія_7_клас\|Біологія, 7 клас]]<br>Вислано читачами інтернет-сайту''

	<br> <sub>Книги та підручники [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|онлайн]], учням та вчителям на допомогу, планування уроків [[Біологія 7 клас\|біології]] для 7 класу</sub> <br>		<br> <sub>Книги та підручники [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|онлайн]], учням та вчителям на допомогу, планування уроків [[Біологія 7 клас\|біології]] для 7 класу</sub> <br>

ВикторияМора в 16:03, 5 июня 2012

2012-06-05T16:03:41Z

Внесённые изменения

User1 в 15:43, 25 ноября 2009

2009-11-25T15:43:40Z

← Предыдущая		Версия 15:43, 25 ноября 2009
Строка 7:		Строка 7:
	<br>		<br>

-	Чим характеризуються голонасінні? Ви пам'ятаєте, що покритонасінні рослини розмножуються за допомогою насіння, оточеного оплоднем. Голонасінні також розмножуються насінням, але в них не утворюються плоди. Насінини в цих рослин не захищені оплоднем, їхні насінні зачатки розташовані на лусках шишок відкрито, звідки й походить назва цього відділу рослин. Не мають голонасінні й квіток, тому пилкові зерна в них потрапляють безпосередньо на насінний зачаток.<br>Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин. Це дерев'янисті, переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани або кущі). В одних видів листки великі, в інших дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок (мал. 155).<br>[[Image:Мал. 155. Різні типи листків голонасінних.jpg]]<br>Мал. 155. Різні типи листків голонасінних: гінкго (1), тис (2), сосна (3), туя (4)<br><br>Голонасінні поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Цей відділ налічує кілька класів, але переважна більшість видів голонасінних (близько 560) належить до класу Хвойні. Це такі всім відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, яловець, тис. Майже 95 % лісів земної кулі складаються лише із хвойних рослин або є мішаними. Великі хвойні ліси помірних широт Північної півкулі називають тайгою. Десятки видів хвойних зростають також і в Південній півкулі. А в горах ці рослини утворюють високогірні хвойні ліси.<br>Які особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних? У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок (мал. 155). Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному розрізі округлі, або ребристі (у сосни, ялини), або нагадують плоскі видовжені луски (у тиса, кипариса, туї). Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.<br>Стовбури хвойних характеризуються тим, що мають тонкий шар кори та слаборозвинену серцевину (мал. 156). Натомість деревина розвинена добре, і в ній помітні річні кільця. Вони утворюються завдяки діяльності камбію. У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. їх вистилають клітини, здатні виділяти густу рідину - живицю. У разі ушкодження стовбура на його поверхні швидко з'являються краплини живиці, яка затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороб та шкідників.<br>Коренева система зазвичай стрижнева: вона складається з головного та бічних коренів. Часто корені хвойних рослин вступають у взаємовигідне співжиття з грибами.<br>[[Image:Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни.jpg]]<br>Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни. <br><br><br>Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної (мал. 157). Насіння сосна починає утворювати на 12-15-му році життя.<br>Пилкові зерна та насінні зачатки формуються у шишках. Це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині. У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а у жіночих - насінні зачатки.<br>Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Вони розташовані поодинці на верхівках пагонів. Жіночі шишки мають луски двох типів. Зовнішні луски - покривні -захищають внутрішні луски з насінними зачатками від ушкоджень. По два насінні зачатки (а потім і насінини) розміщені на кожній лусці відкрито.<br>[[Файл:Мал. 157. Схема розмноження сосни звичайної.jpg]]<br>Мал. 157. Схема розмноження сосни звичайної. Чоловічі (1) та жіночі (2) шишки<br><br>Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини - повітряні мішки (мал. 157). Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані. Наприклад, велику кількість пилкових зерен виявили у повітрі над океаном на відстані понад 2 тис. км від найближчих соснових лісів.<br>Перед запиленням усі луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення луски розходяться, а насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно. Після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців з часу запилення.<br>Під час росту пилкової трубки по ній до насінного зачатка рухаються два спермії. Один із сперміїв гине, а другий - зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу. У подальшому із зиготи формується зародок насінини. У зрілої насінини зародок складається із зародкових корінця, стебла та кількох сім'ядоль (у сосни їх, наприклад, до восьми). Покриви насінного зачатка перетворюються на насінну шкірку. Ендосперм утворюється ще до запліднення з клітин насінного зачатка.<br>Дозріває насіння сосни наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа. Спочатку жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розходяться, і насіння висипається. Насіння в шишках, таким чином, дозріває протягом двох-трьох років.<br>Завдяки крилоподібним виростам насіння добре розсіюється вітром. Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози, але паростки не витримують затінення.<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>хвоя, шишки<br><br><u>Підсумки</u><br>Голонасінні не мають квіток і не утворюють плодів. Насінні зачатки та пиляки розвиваються у шишках. Голонасінні - це дерева та кущі, більшість із них - вічнозелені рослини. Найбільше видів голонасінних належить до класу Хвойні. У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок, які називають хвоєю.<br><br><u>Запитання для контролю</u><br>1. Які ознаки характерні для голонасінних рослин?<br>2. Чим голонасінні рослини відрізняються від покритонасінних? <br>3. Які особливості будови хвойних? <br>4. Як відбувається розмноження сосни? <br>5. Що таке шишка? Які типи шишок є у сосни? <br>6. Чим розрізняються чоловічі й жіночі шишки сосни? <br>7. Які особливості запилення і запліднення у голонасінних?<br><br><u>Поміркуйте</u><br>Чому голонасінні ростуть переважно великими групами?<br>	+	Чим характеризуються голонасінні? Ви пам'ятаєте, що покритонасінні рослини розмножуються за допомогою насіння, оточеного оплоднем. Голонасінні також розмножуються насінням, але в них не утворюються плоди. Насінини в цих рослин не захищені оплоднем, їхні насінні зачатки розташовані на лусках шишок відкрито, звідки й походить назва цього відділу рослин. Не мають голонасінні й квіток, тому пилкові зерна в них потрапляють безпосередньо на насінний зачаток.<br>Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин. Це дерев'янисті, переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани або кущі). В одних видів листки великі, в інших дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок (мал. 155).<br>[[Image:Мал. 155. Різні типи листків голонасінних.jpg]]<br>Мал. 155. Різні типи листків голонасінних: гінкго (1), тис (2), сосна (3), туя (4)<br><br>Голонасінні поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Цей відділ налічує кілька класів, але переважна більшість видів голонасінних (близько 560) належить до класу Хвойні. Це такі всім відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, яловець, тис. Майже 95 % лісів земної кулі складаються лише із хвойних рослин або є мішаними. Великі хвойні ліси помірних широт Північної півкулі називають тайгою. Десятки видів хвойних зростають також і в Південній півкулі. А в горах ці рослини утворюють високогірні хвойні ліси.
		+
		+	<br>Які особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних? У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок (мал. 155). Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному розрізі округлі, або ребристі (у сосни, ялини), або нагадують плоскі видовжені луски (у тиса, кипариса, туї). Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.<br>Стовбури хвойних характеризуються тим, що мають тонкий шар кори та слаборозвинену серцевину (мал. 156). Натомість деревина розвинена добре, і в ній помітні річні кільця. Вони утворюються завдяки діяльності камбію. У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. їх вистилають клітини, здатні виділяти густу рідину - живицю. У разі ушкодження стовбура на його поверхні швидко з'являються краплини живиці, яка затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороб та шкідників.<br>Коренева система зазвичай стрижнева: вона складається з головного та бічних коренів. Часто корені хвойних рослин вступають у взаємовигідне співжиття з грибами.<br>[[Image:Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни.jpg]]<br>Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни. <br><br><br>Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної (мал. 157). Насіння сосна починає утворювати на 12-15-му році життя.<br>Пилкові зерна та насінні зачатки формуються у шишках. Це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині. У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а у жіночих - насінні зачатки.<br>Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Вони розташовані поодинці на верхівках пагонів. Жіночі шишки мають луски двох типів. Зовнішні луски - покривні -захищають внутрішні луски з насінними зачатками від ушкоджень. По два насінні зачатки (а потім і насінини) розміщені на кожній лусці відкрито.<br>[[Image:Мал. 157. Схема розмноження сосни звичайної.jpg]]<br>Мал. 157. Схема розмноження сосни звичайної. Чоловічі (1) та жіночі (2) шишки<br><br>Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини - повітряні мішки (мал. 157). Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані. Наприклад, велику кількість пилкових зерен виявили у повітрі над океаном на відстані понад 2 тис. км від найближчих соснових лісів.<br>Перед запиленням усі луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення луски розходяться, а насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно. Після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців з часу запилення.<br>Під час росту пилкової трубки по ній до насінного зачатка рухаються два спермії. Один із сперміїв гине, а другий - зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу. У подальшому із зиготи формується зародок насінини. У зрілої насінини зародок складається із зародкових корінця, стебла та кількох сім'ядоль (у сосни їх, наприклад, до восьми). Покриви насінного зачатка перетворюються на насінну шкірку. Ендосперм утворюється ще до запліднення з клітин насінного зачатка.<br>Дозріває насіння сосни наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа. Спочатку жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розходяться, і насіння висипається. Насіння в шишках, таким чином, дозріває протягом двох-трьох років.<br>Завдяки крилоподібним виростам насіння добре розсіюється вітром. Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози, але паростки не витримують затінення.<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>хвоя, шишки<br><br><u>Підсумки</u><br>Голонасінні не мають квіток і не утворюють плодів. Насінні зачатки та пиляки розвиваються у шишках. Голонасінні - це дерева та кущі, більшість із них - вічнозелені рослини. Найбільше видів голонасінних належить до класу Хвойні. У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок, які називають хвоєю.<br><br><u>Запитання для контролю</u><br>1. Які ознаки характерні для голонасінних рослин?<br>2. Чим голонасінні рослини відрізняються від покритонасінних? <br>3. Які особливості будови хвойних? <br>4. Як відбувається розмноження сосни? <br>5. Що таке шишка? Які типи шишок є у сосни? <br>6. Чим розрізняються чоловічі й жіночі шишки сосни? <br>7. Які особливості запилення і запліднення у голонасінних?<br><br><u>Поміркуйте</u><br>Чому голонасінні ростуть переважно великими групами?<br>

	----		----

User1 в 15:24, 25 ноября 2009

2009-11-25T15:24:02Z

← Предыдущая		Версия 15:24, 25 ноября 2009
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас\|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні ''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Загальна характеристика насінних, насінних рослин, Відділ Голонасінні</metakeywords> <br>		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас\|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні ''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Загальна характеристика насінних, насінних рослин, Відділ Голонасінні</metakeywords> <br>

		+	<br>

		+	<u>Пригадайте</u> Які рослини називають вічнозеленими, листопадними, однодомними, дводомними? Яка будова та значення насінини в житті рослин? Що таке ліани, стрижнева та мичкувата кореневі системи?<br>

-	<u>Пригадайте</u> Які рослини називають вічнозеленими, листопадними, однодомними, дводомними? Яка будова та значення насінини в житті рослин? Що таке ліани, стрижнева та мичкувата кореневі системи?<br>	+	<br>

-		+	Чим характеризуються голонасінні? Ви пам'ятаєте, що покритонасінні рослини розмножуються за допомогою насіння, оточеного оплоднем. Голонасінні також розмножуються насінням, але в них не утворюються плоди. Насінини в цих рослин не захищені оплоднем, їхні насінні зачатки розташовані на лусках шишок відкрито, звідки й походить назва цього відділу рослин. Не мають голонасінні й квіток, тому пилкові зерна в них потрапляють безпосередньо на насінний зачаток.<br>Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин. Це дерев'янисті, переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани або кущі). В одних видів листки великі, в інших дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок (мал. 155).<br>[[Image:Мал. 155. Різні типи листків голонасінних.jpg]]<br>Мал. 155. Різні типи листків голонасінних: гінкго (1), тис (2), сосна (3), туя (4)<br><br>Голонасінні поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Цей відділ налічує кілька класів, але переважна більшість видів голонасінних (близько 560) належить до класу Хвойні. Це такі всім відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, яловець, тис. Майже 95 % лісів земної кулі складаються лише із хвойних рослин або є мішаними. Великі хвойні ліси помірних широт Північної півкулі називають тайгою. Десятки видів хвойних зростають також і в Південній півкулі. А в горах ці рослини утворюють високогірні хвойні ліси.<br>Які особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних? У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок (мал. 155). Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному розрізі округлі, або ребристі (у сосни, ялини), або нагадують плоскі видовжені луски (у тиса, кипариса, туї). Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.<br>Стовбури хвойних характеризуються тим, що мають тонкий шар кори та слаборозвинену серцевину (мал. 156). Натомість деревина розвинена добре, і в ній помітні річні кільця. Вони утворюються завдяки діяльності камбію. У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. їх вистилають клітини, здатні виділяти густу рідину - живицю. У разі ушкодження стовбура на його поверхні швидко з'являються краплини живиці, яка затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороб та шкідників.<br>Коренева система зазвичай стрижнева: вона складається з головного та бічних коренів. Часто корені хвойних рослин вступають у взаємовигідне співжиття з грибами.<br>[[Image:Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни.jpg]]<br>Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни. <br><br><br>Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної (мал. 157). Насіння сосна починає утворювати на 12-15-му році життя.<br>Пилкові зерна та насінні зачатки формуються у шишках. Це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині. У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а у жіночих - насінні зачатки.<br>Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Вони розташовані поодинці на верхівках пагонів. Жіночі шишки мають луски двох типів. Зовнішні луски - покривні -захищають внутрішні луски з насінними зачатками від ушкоджень. По два насінні зачатки (а потім і насінини) розміщені на кожній лусці відкрито.<br>[[Файл:Мал. 157. Схема розмноження сосни звичайної.jpg]]<br>Мал. 157. Схема розмноження сосни звичайної. Чоловічі (1) та жіночі (2) шишки<br><br>Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини - повітряні мішки (мал. 157). Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані. Наприклад, велику кількість пилкових зерен виявили у повітрі над океаном на відстані понад 2 тис. км від найближчих соснових лісів.<br>Перед запиленням усі луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення луски розходяться, а насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно. Після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців з часу запилення.<br>Під час росту пилкової трубки по ній до насінного зачатка рухаються два спермії. Один із сперміїв гине, а другий - зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу. У подальшому із зиготи формується зародок насінини. У зрілої насінини зародок складається із зародкових корінця, стебла та кількох сім'ядоль (у сосни їх, наприклад, до восьми). Покриви насінного зачатка перетворюються на насінну шкірку. Ендосперм утворюється ще до запліднення з клітин насінного зачатка.<br>Дозріває насіння сосни наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа. Спочатку жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розходяться, і насіння висипається. Насіння в шишках, таким чином, дозріває протягом двох-трьох років.<br>Завдяки крилоподібним виростам насіння добре розсіюється вітром. Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози, але паростки не витримують затінення.<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>хвоя, шишки<br><br><u>Підсумки</u><br>Голонасінні не мають квіток і не утворюють плодів. Насінні зачатки та пиляки розвиваються у шишках. Голонасінні - це дерева та кущі, більшість із них - вічнозелені рослини. Найбільше видів голонасінних належить до класу Хвойні. У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок, які називають хвоєю.<br><br><u>Запитання для контролю</u><br>1. Які ознаки характерні для голонасінних рослин?<br>2. Чим голонасінні рослини відрізняються від покритонасінних? <br>3. Які особливості будови хвойних? <br>4. Як відбувається розмноження сосни? <br>5. Що таке шишка? Які типи шишок є у сосни? <br>6. Чим розрізняються чоловічі й жіночі шишки сосни? <br>7. Які особливості запилення і запліднення у голонасінних?<br><br><u>Поміркуйте</u><br>Чому голонасінні ростуть переважно великими групами?<br>
-		+
-	Чим характеризуються голонасінні? Ви пам'ятаєте, що покритонасінні рослини розмножуються за допомогою насіння, оточеного оплоднем. Голонасінні також розмножуються насінням, але в них не утворюються плоди. Насінини в цих рослин не захищені оплоднем, їхні насінні зачатки розташовані на лусках шишок відкрито, звідки й походить назва цього відділу рослин. Не мають голонасінні й квіток, тому пилкові зерна в них потрапляють безпосередньо на насінний зачаток.<br>Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин. Це дерев'янисті, переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани або кущі). В одних видів листки великі, в інших дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок (мал. 155).<br>[[Файл:Мал. 155. Різні типи листків голонасінних.jpg]]<br>Мал. 155. Різні типи листків голонасінних: гінкго (1), тис (2), сосна (3), туя (4)<br><br>Голонасінні поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Цей відділ налічує кілька класів, але переважна більшість видів голонасінних (близько 560) належить до класу Хвойні. Це такі всім відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, яловець, тис. Майже 95 % лісів земної кулі складаються лише із хвойних рослин або є мішаними. Великі хвойні ліси помірних широт Північної півкулі називають тайгою. Десятки видів хвойних зростають також і в Південній півкулі. А в горах ці рослини утворюють високогірні хвойні ліси.<br>Які особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних? У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок (мал. 155). Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному розрізі округлі, або ребристі (у сосни, ялини), або нагадують плоскі видовжені луски (у тиса, кипариса, туї). Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.<br>Стовбури хвойних характеризуються тим, що мають тонкий шар кори та слаборозвинену серцевину (мал. 156). Натомість деревина розвинена добре, і в ній помітні річні кільця. Вони утворюються завдяки діяльності камбію. У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. їх вистилають клітини, здатні виділяти густу рідину - живицю. У разі ушкодження стовбура на його поверхні швидко з'являються краплини живиці, яка затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороб та шкідників.<br>Коренева система зазвичай стрижнева: вона складається з головного та бічних коренів. Часто корені хвойних рослин вступають у взаємовигідне співжиття з грибами.<br>[[Файл:Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни.jpg]]<br>Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни<br><br>Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної (мал. 157). Насіння сосна починає утворювати на 12-15-му році життя.<br>Пилкові зерна та насінні зачатки формуються у шишках. Це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині. У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а у жіночих - насінні зачатки.<br>Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Вони розташовані поодинці на верхівках пагонів. Жіночі шишки мають луски двох типів. Зовнішні луски - покривні -захищають внутрішні луски з насінними зачатками від ушкоджень. По два насінні зачатки (а потім і насінини) розміщені на кожній лусці відкрито.<br>[[Файл:Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни.jpg]]<br>Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни. Чоловічі (1) та жіночі (2) шишки<br><br>Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини - повітряні мішки (мал. 157). Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані. Наприклад, велику кількість пилкових зерен виявили у повітрі над океаном на відстані понад 2 тис. км від найближчих соснових лісів.<br>Перед запиленням усі луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення луски розходяться, а насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно. Після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців з часу запилення.<br>Під час росту пилкової трубки по ній до насінного зачатка рухаються два спермії. Один із сперміїв гине, а другий - зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу. У подальшому із зиготи формується зародок насінини. У зрілої насінини зародок складається із зародкових корінця, стебла та кількох сім'ядоль (у сосни їх, наприклад, до восьми). Покриви насінного зачатка перетворюються на насінну шкірку. Ендосперм утворюється ще до запліднення з клітин насінного зачатка.<br>Дозріває насіння сосни наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа. Спочатку жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розходяться, і насіння висипається. Насіння в шишках, таким чином, дозріває протягом двох-трьох років.<br>Завдяки крилоподібним виростам насіння добре розсіюється вітром. Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози, але паростки не витримують затінення.<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>хвоя, шишки<br><br><u>Підсумки</u><br>Голонасінні не мають квіток і не утворюють плодів. Насінні зачатки та пиляки розвиваються у шишках. Голонасінні - це дерева та кущі, більшість із них - вічнозелені рослини. Найбільше видів голонасінних належить до класу Хвойні. У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок, які називають хвоєю.<br><br><u>Запитання для контролю</u><br>1. Які ознаки характерні для голонасінних рослин?<br>2. Чим голонасінні рослини відрізняються від покритонасінних? <br>3. Які особливості будови хвойних? <br>4. Як відбувається розмноження сосни? <br>5. Що таке шишка? Які типи шишок є у сосни? <br>6. Чим розрізняються чоловічі й жіночі шишки сосни? <br>7. Які особливості запилення і запліднення у голонасінних?<br><br><u>Поміркуйте</u><br>Чому голонасінні ростуть переважно великими групами?<br>	+

	----		----

-	М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту	+	М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту

	<br> <sub>Книги та підручники [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|онлайн]], учням та вчителям на допомогу, планування уроків [[Біологія 7 клас\|біології]] для 7 класу</sub> <br>		<br> <sub>Книги та підручники [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|онлайн]], учням та вчителям на допомогу, планування уроків [[Біологія 7 клас\|біології]] для 7 класу</sub> <br>

User1 в 15:20, 25 ноября 2009

2009-11-25T15:20:18Z

← Предыдущая		Версия 15:20, 25 ноября 2009
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас\|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні ''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Загальна характеристика насінних, насінних рослин, Відділ Голонасінні</metakeywords> <br> ~~Тут буде текст~~	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас\|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні ''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Загальна характеристика насінних, насінних рослин, Відділ Голонасінні</metakeywords> <br>

-	<br> <sub>Книги та підручники [[~~Гіпермаркет_Знань_~~-~~_перший_в_світі~~!\|онлайн]], учням та вчителям на допомогу, планування уроків [[~~Біологія_7_клас~~\|біології]] для 7 класу</sub> <br>	+
		+
		+	<u>Пригадайте</u> Які рослини називають вічнозеленими, листопадними, однодомними, дводомними? Яка будова та значення насінини в житті рослин? Що таке ліани, стрижнева та мичкувата кореневі системи?<br>
		+
		+
		+
		+	Чим характеризуються голонасінні? Ви пам'ятаєте, що покритонасінні рослини розмножуються за допомогою насіння, оточеного оплоднем. Голонасінні також розмножуються насінням, але в них не утворюються плоди. Насінини в цих рослин не захищені оплоднем, їхні насінні зачатки розташовані на лусках шишок відкрито, звідки й походить назва цього відділу рослин. Не мають голонасінні й квіток, тому пилкові зерна в них потрапляють безпосередньо на насінний зачаток.<br>Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин. Це дерев'янисті, переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани або кущі). В одних видів листки великі, в інших дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок (мал. 155).<br>[[Файл:Мал. 155. Різні типи листків голонасінних.jpg]]<br>Мал. 155. Різні типи листків голонасінних: гінкго (1), тис (2), сосна (3), туя (4)<br><br>Голонасінні поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди. Цей відділ налічує кілька класів, але переважна більшість видів голонасінних (близько 560) належить до класу Хвойні. Це такі всім відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, яловець, тис. Майже 95 % лісів земної кулі складаються лише із хвойних рослин або є мішаними. Великі хвойні ліси помірних широт Північної півкулі називають тайгою. Десятки видів хвойних зростають також і в Південній півкулі. А в горах ці рослини утворюють високогірні хвойні ліси.<br>Які особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних? У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок (мал. 155). Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному розрізі округлі, або ребристі (у сосни, ялини), або нагадують плоскі видовжені луски (у тиса, кипариса, туї). Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.<br>Стовбури хвойних характеризуються тим, що мають тонкий шар кори та слаборозвинену серцевину (мал. 156). Натомість деревина розвинена добре, і в ній помітні річні кільця. Вони утворюються завдяки діяльності камбію. У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. їх вистилають клітини, здатні виділяти густу рідину - живицю. У разі ушкодження стовбура на його поверхні швидко з'являються краплини живиці, яка затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороб та шкідників.<br>Коренева система зазвичай стрижнева: вона складається з головного та бічних коренів. Часто корені хвойних рослин вступають у взаємовигідне співжиття з грибами.<br>[[Файл:Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни.jpg]]<br>Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни<br><br>Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної (мал. 157). Насіння сосна починає утворювати на 12-15-му році життя.<br>Пилкові зерна та насінні зачатки формуються у шишках. Це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині. У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а у жіночих - насінні зачатки.<br>Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Вони розташовані поодинці на верхівках пагонів. Жіночі шишки мають луски двох типів. Зовнішні луски - покривні -захищають внутрішні луски з насінними зачатками від ушкоджень. По два насінні зачатки (а потім і насінини) розміщені на кожній лусці відкрито.<br>[[Файл:Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни.jpg]]<br>Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни. Чоловічі (1) та жіночі (2) шишки<br><br>Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини - повітряні мішки (мал. 157). Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані. Наприклад, велику кількість пилкових зерен виявили у повітрі над океаном на відстані понад 2 тис. км від найближчих соснових лісів.<br>Перед запиленням усі луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення луски розходяться, а насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно. Після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців з часу запилення.<br>Під час росту пилкової трубки по ній до насінного зачатка рухаються два спермії. Один із сперміїв гине, а другий - зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу. У подальшому із зиготи формується зародок насінини. У зрілої насінини зародок складається із зародкових корінця, стебла та кількох сім'ядоль (у сосни їх, наприклад, до восьми). Покриви насінного зачатка перетворюються на насінну шкірку. Ендосперм утворюється ще до запліднення з клітин насінного зачатка.<br>Дозріває насіння сосни наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа. Спочатку жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розходяться, і насіння висипається. Насіння в шишках, таким чином, дозріває протягом двох-трьох років.<br>Завдяки крилоподібним виростам насіння добре розсіюється вітром. Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози, але паростки не витримують затінення.<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>хвоя, шишки<br><br><u>Підсумки</u><br>Голонасінні не мають квіток і не утворюють плодів. Насінні зачатки та пиляки розвиваються у шишках. Голонасінні - це дерева та кущі, більшість із них - вічнозелені рослини. Найбільше видів голонасінних належить до класу Хвойні. У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок, які називають хвоєю.<br><br><u>Запитання для контролю</u><br>1. Які ознаки характерні для голонасінних рослин?<br>2. Чим голонасінні рослини відрізняються від покритонасінних? <br>3. Які особливості будови хвойних? <br>4. Як відбувається розмноження сосни? <br>5. Що таке шишка? Які типи шишок є у сосни? <br>6. Чим розрізняються чоловічі й жіночі шишки сосни? <br>7. Які особливості запилення і запліднення у голонасінних?<br><br><u>Поміркуйте</u><br>Чому голонасінні ростуть переважно великими групами?<br>
		+
		+	----
		+
		+	М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту
		+
		+	<br> <sub>Книги та підручники [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|онлайн]], учням та вчителям на допомогу, планування уроків [[Біологія 7 клас\|біології]] для 7 класу</sub> <br>

	'''<u>Зміст уроку</u>'''		'''<u>Зміст уроку</u>'''

User1: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Біологія|Біо...

2009-11-12T17:28:55Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Біологія|Біо...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Загальна характеристика насінних рослин. Відділ Голонасінні ''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Загальна характеристика насінних, насінних рослин, Відділ Голонасінні</metakeywords> Тут буде текст

 Книги та підручники [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|онлайн]], учням та вчителям на допомогу, планування уроків [[Біологія_7_клас|біології]] для 7 класу 

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

 

 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].