<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96</id>
		<title>Тема 39. Папоротеподібні - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-16T15:59:31Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;diff=185755&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 18:15, 18 июля 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;diff=185755&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-07-18T18:15:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;amp;diff=185755&amp;amp;oldid=17591&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;diff=17591&amp;oldid=prev</id>
		<title>User1 в 15:06, 25 ноября 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;diff=17591&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-11-25T15:06:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 15:06, 25 ноября 2009&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;u&amp;gt;Пригадайте&amp;lt;/u&amp;gt; Що таке кореневище, корені, ризоїди, статеве та нестатеве покоління?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Численною групою вищих спорових рослин є папоротеподібні. Су часних видів налічують близько 12 тис. (в Україні - близько 50), понад 300 млн років тому ці рослини панували у тодішньому рослин ному світі. На той час серед них було багато дерев'янистих видів, як сягали заввишки до 30-40 м. Сучасні папоротеподібні - здебільшог багаторічні трав'янисті рослини. Лише у тропіках трапляютьс, дерев'янисті види (наприклад, диксонія, яка сягає заввишки до 25 м (мал. 145). Папороті поширені від пустель до боліт, багато видів мешканці прісних водойм.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Мал. 145. Деревоподібна папороть.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 145. Деревоподібна папороть&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Чим характеризуються представники відділу Папоротеподібні? Усі&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;види папоротей, які трапляються на території нашої країни, - виключно трав'янисті рослини (мал. 146). На луках та лісових галявинах можна побачити орляк, у лісах також зростає щитник чоловічий. А у прісних водоймах мешкає сальвінія плаваюча. За сприятливих умов ця рослина може вкривати значну частину поверхні озера або ставка. Ознайомимося з будовою папоротей на прикладі щитника чоловічого.&amp;lt;br&amp;gt;Цей вид існує на нашій планеті &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;в^ке &lt;/del&gt;близько 100 млн років! Погляньте на малюнок 147, на якому зображено життєвий цикл цієї рослини. У папоротеподібних, як і у мохів, у життєвому циклі чергуються статеве та нестатеве покоління. Проте, на відміну від мохів, переважають особини нестатевого покоління. Те, що ми звикли називати папороттю, і є особина, яка розмножується нестатево. Ця рослина має підземний пагін - кореневище. Від нього відходять додаткові корені. Над поверхнею ґрунту розташовані лише великі листки, які у щитника&amp;lt;br&amp;gt;можуть сягати до 1,5 м заввишки. Листки ці ростуть повільно своєю верхівкою. Зачатковий листок скручений равликоподібно, і лише на третій рік свого життя він розкручується.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Мал. 146. Різноманітні папоротеподібні.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 146. Різноманітні папоротеподібні: листовик (1), ключ-трава (2), марсилія (3), страусове перо звичайне (4), сальвінія (5), вудсія альпійська (6)&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;На нижній поверхні листка можна побачити невеличкі коричневі горбки. Це групи спорангіїв, укриті спільним покривальцем. Коли спори дозрівають, покривальця руйнуються і спори висипаються. За сприятливих умов зі спори розвивається особина статевого покоління, яку називають заростком. Вона зовсім не схожа на особину нестатевого покоління. Заросток має вигляд невеличкої серцеподібної пластинки діаметром 1-1,5 см. Від його нижньої частини відходять ризоїди. Там само розташовані й чоловічі та жіночі статеві органи. Але яйцеклітини та сперматозоїди в однієї особини дозрівають неодночасно, тому самозапліднення не відбувається. Як і в мохоподібних, у папоротеподібних запліднення можливе лише за наявності води.&amp;lt;br&amp;gt;Після запліднення із зиготи розвивається особина нестатевого покоління. Спочатку вона отримує поживні речовини від заростка, а коли той відмирає, починає живитися самостійно.&amp;lt;br&amp;gt;Яке значення папоротеподібних у природі та житті людини? Усі ви знаєте кам'яне вугілля, яке людина використовує як паливо. Застосовують його й у хімічній промисловості для виробництва лаків, фарб, асфальту. А чи знаєте ви, що утворилося кам'яне вугілля з решток викопних папоротеподібних? Це відбувалося протягом&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;лише одного періоду історії нашої планети, який так і назвали кам'яновугільним (мал. 148). Клімат у ті часи був не такий, як нині. Він був теплим і вологим, а суходіл вкривали неглибокі заплави та численні болота. Після відмирання стовбури дерев'янистих папоротей та інших вищих спорових рослин (хвощів та плаунів) потрапляли у воду. Там їх поступово заносило піском та мулом. За умов нестачі кисню поступово сформувалися потужні поклади кам'яного вугілля. В Україні їх багато на сході країни, зокрема в Донецькому кам'яновугільному басейні. Саме там розвинена і вуглевидобувна промисловість. Отже, спалюючи кам'яне вугілля, ми фактично використовуємо енергію Сонця, яку завдяки фотосинтезу запасали давні папоротеподібні.&amp;lt;br&amp;gt;[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Файл&lt;/del&gt;:Мал. 147. Життєвий цикл щитника чоловічого.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 147. Життєвий цикл щитника чоловічого&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Поклади кам'яного вугілля цікавлять і вчених, які досліджують тваринний та рослинний світ минулих епох. У його пластах нерідко знаходять чіткі відбитки та скам'янілості різних організмів (мал. 149).&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Мал. 148. Вищі спорові рослини кам'яновугільного періоду.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 148. Вищі спорові рослини кам'яновугільного періоду &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;u&amp;gt;Пригадайте&amp;lt;/u&amp;gt; Що таке кореневище, корені, ризоїди, статеве та нестатеве покоління?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Численною групою вищих спорових рослин є папоротеподібні. Су часних видів налічують близько 12 тис. (в Україні - близько 50), понад 300 млн років тому ці рослини панували у тодішньому рослин ному світі. На той час серед них було багато дерев'янистих видів, як сягали заввишки до 30-40 м. Сучасні папоротеподібні - здебільшог багаторічні трав'янисті рослини. Лише у тропіках трапляютьс, дерев'янисті види (наприклад, диксонія, яка сягає заввишки до 25 м (мал. 145). Папороті поширені від пустель до боліт, багато видів мешканці прісних водойм.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Мал. 145. Деревоподібна папороть.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 145. Деревоподібна папороть&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Чим характеризуються представники відділу Папоротеподібні? Усі види папоротей, які трапляються на території нашої країни, - виключно трав'янисті рослини (мал. 146). На луках та лісових галявинах можна побачити орляк, у лісах також зростає щитник чоловічий. А у прісних водоймах мешкає сальвінія плаваюча. За сприятливих умов ця рослина може вкривати значну частину поверхні озера або ставка. Ознайомимося з будовою папоротей на прикладі щитника чоловічого.&amp;lt;br&amp;gt;Цей вид існує на нашій планеті &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;вжке &lt;/ins&gt;близько 100 млн років! Погляньте на малюнок 147, на якому зображено життєвий цикл цієї рослини. У папоротеподібних, як і у мохів, у життєвому циклі чергуються статеве та нестатеве покоління. Проте, на відміну від мохів, переважають особини нестатевого покоління. Те, що ми звикли називати папороттю, і є особина, яка розмножується нестатево. Ця рослина має підземний пагін - кореневище. Від нього відходять додаткові корені. Над поверхнею ґрунту розташовані лише великі листки, які у щитника&amp;lt;br&amp;gt;можуть сягати до 1,5 м заввишки. Листки ці ростуть повільно своєю верхівкою. Зачатковий листок скручений равликоподібно, і лише на третій рік свого життя він розкручується.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Мал. 146. Різноманітні папоротеподібні.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 146. Різноманітні папоротеподібні: листовик (1), ключ-трава (2), марсилія (3), страусове перо звичайне (4), сальвінія (5), вудсія альпійська (6)&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;На нижній поверхні листка можна побачити невеличкі коричневі горбки. Це групи спорангіїв, укриті спільним покривальцем. Коли спори дозрівають, покривальця руйнуються і спори висипаються. За сприятливих умов зі спори розвивається особина статевого покоління, яку називають заростком. Вона зовсім не схожа на особину нестатевого покоління. Заросток має вигляд невеличкої серцеподібної пластинки діаметром 1-1,5 см. Від його нижньої частини відходять ризоїди. Там само розташовані й чоловічі та жіночі статеві органи. Але яйцеклітини та сперматозоїди в однієї особини дозрівають неодночасно, тому самозапліднення не відбувається. Як і в мохоподібних, у папоротеподібних запліднення можливе лише за наявності води.&amp;lt;br&amp;gt;Після запліднення із зиготи розвивається особина нестатевого покоління. Спочатку вона отримує поживні речовини від заростка, а коли той відмирає, починає живитися самостійно.&amp;lt;br&amp;gt;Яке значення папоротеподібних у природі та житті людини? Усі ви знаєте кам'яне вугілля, яке людина використовує як паливо. Застосовують його й у хімічній промисловості для виробництва лаків, фарб, асфальту. А чи знаєте ви, що утворилося кам'яне вугілля з решток викопних папоротеподібних? Це відбувалося протягом лише одного періоду історії нашої планети, який так і назвали кам'яновугільним (мал. 148). Клімат у ті часи був не такий, як нині. Він був теплим і вологим, а суходіл вкривали неглибокі заплави та численні болота. Після відмирання стовбури дерев'янистих папоротей та інших вищих спорових рослин (хвощів та плаунів) потрапляли у воду. Там їх поступово заносило піском та мулом. За умов нестачі кисню поступово сформувалися потужні поклади кам'яного вугілля. В Україні їх багато на сході країни, зокрема в Донецькому кам'яновугільному басейні. Саме там розвинена і вуглевидобувна промисловість. Отже, спалюючи кам'яне вугілля, ми фактично використовуємо енергію Сонця, яку завдяки фотосинтезу запасали давні папоротеподібні.&amp;lt;br&amp;gt;[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Image&lt;/ins&gt;:Мал. 147. Життєвий цикл щитника чоловічого.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 147. Життєвий цикл щитника чоловічого&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Поклади кам'яного вугілля цікавлять і вчених, які досліджують тваринний та рослинний світ минулих епох. У його пластах нерідко знаходять чіткі відбитки та скам'янілості різних організмів (мал. 149).&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Мал. 148. Вищі спорові рослини кам'яновугільного періоду.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 148. Вищі спорові рослини кам'яновугільного періоду &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Мал. 149. Відбитки рослин минулих епох.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 149. Відбитки рослин минулих епох &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Мал. 149. Відбитки рослин минулих епох.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 149. Відбитки рослин минулих епох &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:17583:newid:17591 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User1</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;diff=17583&amp;oldid=prev</id>
		<title>User1 в 14:56, 25 ноября 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;diff=17583&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-11-25T14:56:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;amp;diff=17583&amp;amp;oldid=17577&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User1</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;diff=17577&amp;oldid=prev</id>
		<title>User1 в 14:53, 25 ноября 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;diff=17577&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-11-25T14:53:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 14:53, 25 ноября 2009&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Папоротеподібні''' &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на Тему, Папоротеподібні&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Тут буде текст &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Папоротеподібні''' &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на Тему, Папоротеподібні&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Шкільна бібліотека [[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Гіпермаркет_Знань_&lt;/del&gt;-&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;_перший_в_світі&lt;/del&gt;!|онлайн]], уроки [[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Біологія_7_клас&lt;/del&gt;|біології]] для 7 класу, календарно-тематичне планування&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;u&amp;gt;Пригадайте&amp;lt;/u&amp;gt; Що таке кореневище, корені, ризоїди, статеве та нестатеве покоління?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Численною групою вищих спорових рослин є папоротеподібні. Су часних видів налічують близько 12 тис. (в Україні - близько 50), понад 300 млн років тому ці рослини панували у тодішньому рослин ному світі. На той час серед них було багато дерев'янистих видів, як сягали заввишки до 30-40 м. Сучасні папоротеподібні - здебільшог багаторічні трав'янисті рослини. Лише у тропіках трапляютьс, дерев'янисті види (наприклад, диксонія, яка сягає заввишки до 25 м (мал. 145). Папороті поширені від пустель до боліт, багато видів мешканці прісних водойм.&amp;lt;br&amp;gt;[[Файл:Мал. 145. Деревоподібна папороть.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 145. Деревоподібна папороть&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Чим характеризуються представники відділу Папоротеподібні? Усі&amp;lt;br&amp;gt;види папоротей, які трапляються на території нашої країни, - виключно трав'янисті рослини (мал. 146). На луках та лісових галявинах можна побачити орляк, у лісах також зростає щитник чоловічий. А у прісних водоймах мешкає сальвінія плаваюча. За сприятливих умов ця рослина може вкривати значну частину поверхні озера або ставка. Ознайомимося з будовою папоротей на прикладі щитника чоловічого.&amp;lt;br&amp;gt;Цей вид існує на нашій планеті в^ке близько 100 млн років! Погляньте на малюнок 147, на якому зображено життєвий цикл цієї рослини. У папоротеподібних, як і у мохів, у життєвому циклі чергуються статеве та нестатеве покоління. Проте, на відміну від мохів, переважають особини нестатевого покоління. Те, що ми звикли називати папороттю, і є особина, яка розмножується нестатево. Ця рослина має підземний пагін - кореневище. Від нього відходять додаткові корені. Над поверхнею ґрунту розташовані лише великі листки, які у щитника&amp;lt;br&amp;gt;можуть сягати до 1,5 м заввишки. Листки ці ростуть повільно своєю верхівкою. Зачатковий листок скручений равликоподібно, і лише на третій рік свого життя він розкручується.&amp;lt;br&amp;gt;[[Файл:Мал. 146. Різноманітні папоротеподібні.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 146. Різноманітні папоротеподібні: листовик (1), ключ-трава (2), марсилія (3), страусове перо звичайне (4), сальвінія (5), вудсія альпійська (6)&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;На нижній поверхні листка можна побачити невеличкі коричневі горбки. Це групи спорангіїв, укриті спільним покривальцем. Коли спори дозрівають, покривальця руйнуються і спори висипаються. За сприятливих умов зі спори розвивається особина статевого покоління, яку називають заростком. Вона зовсім не схожа на особину нестатевого покоління. Заросток має вигляд невеличкої серцеподібної пластинки діаметром 1-1,5 см. Від його нижньої частини відходять ризоїди. Там само розташовані й чоловічі та жіночі статеві органи. Але яйцеклітини та сперматозоїди в однієї особини дозрівають неодночасно, тому самозапліднення не відбувається. Як і в мохоподібних, у папоротеподібних запліднення можливе лише за наявності води.&amp;lt;br&amp;gt;Після запліднення із зиготи розвивається особина нестатевого покоління. Спочатку вона отримує поживні речовини від заростка, а коли той відмирає, починає живитися самостійно.&amp;lt;br&amp;gt;Яке значення папоротеподібних у природі та житті людини? Усі ви знаєте кам'яне вугілля, яке людина використовує як паливо. Застосовують його й у хімічній промисловості для виробництва лаків, фарб, асфальту. А чи знаєте ви, що утворилося кам'яне вугілля з решток викопних папоротеподібних? Це відбувалося протягом&amp;lt;br&amp;gt;лише одного періоду історії нашої планети, який так і назвали кам'яновугільним (мал. 148). Клімат у ті часи був не такий, як нині. Він був теплим і вологим, а суходіл вкривали неглибокі заплави та численні болота. Після відмирання стовбури дерев'янистих папоротей та інших вищих спорових рослин (хвощів та плаунів) потрапляли у воду. Там їх поступово заносило піском та мулом. За умов нестачі кисню поступово сформувалися потужні поклади кам'яного вугілля. В Україні їх багато на сході країни, зокрема в Донецькому кам'яновугільному басейні. Саме там розвинена і вуглевидобувна промисловість. Отже, спалюючи кам'яне вугілля, ми фактично використовуємо енергію Сонця, яку завдяки фотосинтезу запасали давні папоротеподібні.&amp;lt;br&amp;gt;[[Файл:Мал.16.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 147. Життєвий цикл щитника чоловічого&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Поклади кам'яного вугілля цікавлять і вчених, які досліджують тваринний та рослинний світ минулих епох. У його пластах нерідко знаходять чіткі відбитки та скам'янілості різних організмів (мал. 149).&amp;lt;br&amp;gt;[[Файл:Мал. 148. Вищі спорові рослини кам'яновугільного періоду.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 148. Вищі спорові рослини кам'яновугільного періоду&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Файл:Мал. 149. Відбитки рослин минулих епох.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 149. Відбитки рослин минулих епох&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Файл:Мал. 150. Папороть адіантум венерин волос.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Мал. 150. Папороть адіантум венерин волос&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Проте не тільки відмерлі папоротеподібні цікавлять людину. Тривалий час із кореневища щитника чоловічого отримували ліки проти паразитичних червів, які оселяються в організмі людини і тварин. Крім того, відвари та настоянки з листків щитника чоловічого використовують як знеболювальний та протизапальний засіб для загоювання ран.&amp;lt;br&amp;gt;Різні види папоротей споживають тварини, а деякі види, наприклад молоді листки орляка, вживає в їжу й людина.&amp;lt;br&amp;gt;Багато видів папоротей мають красиві листки, тому їх вирощують як декоративні рослини (мал. 150). Людина широко застосовує різні види папоротей для озеленення парків, скверів, подвір'я, приміщень.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;Підсумки&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Папоротеподібні - вищі спорові рослини. Папороті в районах помірного клімату представлені трав'янистими рослинами, а в тропіках трапляються й дерев'янисті форми. Давні папоротеподібні разом з іншими вищими споровими рослинами брали участь в утворенні кам'яного вугілля.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;Запитання для контролю&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Яка будова особини нестатевого покоління папоротеподібних наших широт? &amp;lt;br&amp;gt;2. Яка будова заростка папоротеподібних? &amp;lt;br&amp;gt;3. Порівняйте життєвий цикл мохоподібних та папоротеподібних? &amp;lt;br&amp;gt;4. Що таке кам'яне вугілля, як і коли воно утворилось?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;Поміркуйте&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Існує народне повір'я, що тому, хто в ніч на Івана Купала знайде квітку папороті, пощастить у житті, зокрема він зможе знайти скарби, які охороняють злі сили. Як ви вважаєте, чи може насправді людина знайти квітку папороті?&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;ЛАБОРАТОРНА РОБОТА&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Тема: Будова особини нестатевого покоління щитника чоловічого.&amp;lt;br&amp;gt;Мета: ознайомитися із особливостями будови щитника чоловічого.&amp;lt;br&amp;gt;Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: живі та гербарні зразки нестатевого покоління щитника чоловічого, мікропрепа-рат спорангіїв, препарувальні голки, пінцети, лупи, мікроскопи, таблиці.&amp;lt;br&amp;gt;Хід роботи:&amp;lt;br&amp;gt;1. На живих чи гербарних зразках особин нестатевого покоління роздивіться кореневище, від якого відростають додаткові корені та&amp;lt;br&amp;gt;розетка наземних листків. На верхньому кінці кореневища знайдіть бруньки, молоді равликоподібно закручені та дорослі листки, виявіть зовнішні відміни в їхній будові. З нижнього боку пластинок спробуйте відшукати купки спорангіїв, кожна з яких зверху прикрита бурою пластинкою.&amp;lt;br&amp;gt;2. Замалюйте особину нестатевого покоління й позначте деталі її будови.&amp;lt;br&amp;gt;3. Під мікроскопом на постійному мікропрепараті розгляньте купки спорангіїв та вивчіть їхню будову.&amp;lt;br&amp;gt;4. Замалюйте купку спорангіїв і позначте деталі її будови.&amp;lt;br&amp;gt;5. На підставі виконаних досліджень зробіть висновки.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами інтернет-сайту&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Шкільна бібліотека [[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Гіпермаркет Знань &lt;/ins&gt;- &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;перший в світі&lt;/ins&gt;!|онлайн]], уроки [[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Біологія 7 клас&lt;/ins&gt;|біології]] для 7 класу, календарно-тематичне планування&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:15513:newid:17577 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User1</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;diff=15513&amp;oldid=prev</id>
		<title>User1: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;[[Біологія|Біо...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_39._%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96&amp;diff=15513&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-11-12T17:12:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Создана новая страница размером &amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96!&quot; title=&quot;Гіпермаркет Знань - перший в світі!&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Біологія|Біо...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Папоротеподібні''' &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на Тему, Папоротеподібні&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; Тут буде текст &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Шкільна бібліотека [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|онлайн]], уроки [[Біологія_7_клас|біології]] для 7 класу, календарно-тематичне планування&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User1</name></author>	</entry>

	</feed>