User1 в 14:24, 25 ноября 2009

2009-11-25T14:24:12Z

← Предыдущая		Версия 14:24, 25 ноября 2009
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас\|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Прісноводні водорості. Семестрове оцінювання''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Прісноводні водорості, Семестрове оцінювання</metakeywords> <br> ~~Тут буде текст~~	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас\|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Прісноводні водорості. Семестрове оцінювання''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Прісноводні водорості, Семестрове оцінювання</metakeywords> <br>

-	<br> <sub>Календарно-тематичне планування з [[Біологія\|біології]], біологія у школі, [[~~Біологія_7_клас~~\|конспекти]] з біології 7 клас</sub> <br>	+
		+
		+	'''ОДНОКЛІТИННІ ВОДОРОСТІ'''
		+
		+	<br><u>Пригадайте</u> Що таке подразливість, пігменти, фотосинтез? Які функції хлоропластів та джгутиків?<br><br>Одним із найчисленніших відділів водоростей є Зелені водорості. їх відомо близько 25 тисяч видів.<br>Які ознаки притаманні представникам відділу Зелені водорості? Де вони поширені? Зелені водорості поширені як у прісних, так і у солоних водоймах. Мешкають вони й на зволожених ділянках суходолу, знаходять ці рослини і на снігу чи льоду. Одні із зелених водоростей можуть вільно плавати у товщі води за допомогою джгутиків (наприклад, хламідомонада або вольвокс). Є види без джгутиків, тому їх поширює течія води (спірогіра). Інші зелені водорості ведуть прикріплений спосіб життя (наприклад, улотрикс, хара).<br>Свою назву - зелені водорості - ці рослини дістали тому, що в їхніх клітинах переважає пігмент хлорофіл. Саме він надає цим організмам зеленого забарвлення. Зелені водорості запасають крохмаль. У їхніх клітинах є вакуолі, заповнені клітинним соком. Зеленим водоростям притаманні різні способи розмноження: нестатеве, вегетативне та статеве.<br>Поширеними представниками зелених водоростей є одноклітинні: хламідомонада, хлорела та вольвокс (мал. 130), а також багатоклітинні: улотрикс, спірогіра, хара (мал. 133, 134).<br>Чим характеризуються одноклітинні зелені водорості? Хламідомонада - це прісноводна мікроскопічна одноклітинна рослина (мал. 130).<br>[[Файл:Мал. 130. Одноклітинні зелені водорості.jpg]]<br>Мал. 130. Одноклітинні зелені водорості<br><br>Вона мешкає у різноманітних прісних водоймах, а також лісових ґрунтах. На передньому кінці її грушоподібної клітини розташовані два джгутики, за допомогою яких рослина плаває у товщі води.<br>У клітині хламідомонади, крім великої вакуолі з клітинним соком, є дві невеликі скоротливі вакуолі. Які ж їхні функції? Ці органели є в одноклітинних водоростей і тварин, які мешкають у прісних водоймах. За фізичними законами вода надходитиме у клітину, де концентрація солей нижча, ніж у навколишньому середовищі. Тому, якщо з клітини не видаляти надлишок води, яка безперервно надходить до неї з довкілля, клітина просто зруйнується. Щоб цього не сталося, скоротливі вакуолі мають періодично виводити зайву воду з клітини. Отже, скоротливі вакуолі регулюють тиск усередині клітини.<br>У клітині хламідомонади також можна побачити одне велике ядро, зелений хлоропласт, форма якого нагадує чашу, а також червону пляму - вічко. Вічко бере участь у сприйнятті світла. Рухаючись, хламідомонада за допомогою вічка знаходить найсприятливіші умови для фотосинтезу. За умов нестачі або відсутності світла хламідомонада може втрачати хлорофіл і здатність до фотосинтезу. Тоді хламідомонада живиться, поглинаючи розчинені у воді органічні речовини через оболонку клітини.<br>Хламідомонада може розмножуватися нестатево і статево (мал. 131). Нестатеве розмноження здійснюється за допомогою дводжгутикових спор. Вони утворюються всередині материнської клітини. Згодом спори залишають оболонку материнської клітини та виходять у воду. Вони швидко виростають і вже через добу набувають здатності до розмно-^кення.<br>[[Файл:Мал. 131. Нестатеве (1) і статеве (2) розмноження хламідомонади.jpg]]<br>Мал. 131. Нестатеве (1) і статеве (2) розмноження хламідомонади<br><br>Статеве розмноження здебільшого спостерігають за настання несприятливих умов (зниження температури води, пересихання водойм). Гамети, виходячи з материнських клітин у воду, попарно зливаються і утворюють зиготу. Зигота вкривається товстою оболонкою і в такому стані добре витримує замерзання та висихання. Несприятливі періоди хламідомонада здатна переживати у нерухомому стані. При цьому клітина втрачає джгутики і її оболонка може ослизнюватися. Такий стан може тривати досить довго.<br>Інший представник одноклітинних зелених водоростей - хлорела (мал. 132). На відміну від хламідомонади, хлорела поширена як у прісних, так і у солоних водоймах, а також на зволожених ґрунтах. Клітини хлорели можуть вступати в мутуалістичні взаємозв'язки з одноклітинними та багатоклітинними тваринами. Кулясті клітини хлорели не мають вічка і джгутиків. Ця водорість розмножується виключно нестатевим способом - за допомогою нерухомих спор.<br>Ще один представник прісноводних зелених водоростей - вольвокс. Він живе у товщі води озер, річок, боліт і навіть калюж. Його колонії мають вигляд невеликих (до 2 мм у діаметрі) рухомих зелених кульок (мал. 130). Вони складаються зі значної кількості (до 20 тис.) клітин, кожна з яких загалом подібна до хламідомонади. Ці клітини з'єднані між собою, всередині колонія заповнена драглистою речовиною. Вольвокс здатний розмножуватись як нестатевим, так і статевим способом.<br>[[Файл:Мал. 132. Розмноження хлорели.jpg]]<br>Мал. 132. Розмноження хлорели<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>скоротливі вакуолі<br><br><u>Підсумки</u><br>Зелені водорості - це одноклітинні, колоніальні чи багатоклітинні організми, які містять ті самі пігменти, що і вищі рослини, та запасають крохмаль. Вони поширені у водоймах усіх типів та на зволожених ділянках суходолу. Зелені водорості можуть вступати у симбіоз з іншими організмами. Представники одноклітинних зелених водоростей - хламідомонада, хлорела, вольвокс.<br><u><br>Запитання для контролю</u><br>1. Які ознаки притаманні представникам відділу Зелені водорості? <br>2. Де мешкає хламідомонада? Які особливості її будови? <br>3. Які функції скоротливих вакуоль? <br>4. Які відмінності в будові хламідомонади та хлорели? <br>5. Як розмножуються хламідомонада та хлорела? <br>6. Що собою становить вольвокс?<br><br><u>Поміркуйте</u><br>Яке значення має змішаний тип живлення (тобто здатність до здійснення фотосинтезу та поглинання розчину органічних сполук) у житті хламідомонади?<br><br><br>'''БАГАТОКЛІТИННІ ЗЕЛЕНІ ТА ДІАТОМОВІ ВОДОРОСТІ'''<br><br><u>Пригадайте</u> Чим багатоклітинні організми відрізняються від одноклітинних?<br><br>Серед зелених водоростей трапляється і багато багатоклітинних видів, зокрема це улотрикс, спірогіра та хара (мал. 133).<br>Які особливості будови багатоклітинних зелених водоростей?<br>Улотрикс поширений не лише у прісних водоймах, а й у солоних. Його клітини розташовані в один ряд і утворюють нитку завдовжки до 10 см. Кожна з клітин містить ядро та один хлоропласт, що має вигляд незамкненого кільця, а також вакуолю з клітинним соком. При основі нитки улотрикса розташована безбарвна клітина, за допомогою якої ця водорість кріпиться до субстрату. Розмножується улотрикс вегетативно (уривками нитки), нестатево (за участі чоти-риджгутикових спор) та статевим способом (за участі дводжгутико-вих гамет) (мал. 133).<br>До нитчастих водоростей належить і спірогіра (мал. 134). Спірогіра поширена в стоячих або з повільною течією водоймах. Вона може утворювати значні маси яскраво-зеленого ослизлого жабуриння. її клітини здебільшого видовжені. Вони, так само як і в улотрикса, розташовані в один ряд. У клітинах спірогіри містяться спірально закручені стрічкоподібні хлоропласти (їх може бути від 1 до 4). Розмножується ця водорість вегетативно - фрагментами нитки. Спірогіра статевим<br>способом не розмножується, проте її клітини можуть обмінюватися спадковою інформацією. Дві нитки спірогіри розташовуються паралельно одна одній, і між окремими їхніми клітинами виникають цитоплазматичні містки. По них вміст однієї клітини переходить в іншу, і їхні ядра зливаються (мал. 134, 2, 3).<br>[[Файл:Мал. 133. Багатоклітинні зелені водорості.jpg]]<br>Мал. 133. Багатоклітинні зелені водорості: 1 - кладофора; 2 - ульва; 3 - улотрикс; 4 - хара
		+
		+	<br>[[Файл:Мал. 134. Будова клітини (1) і розмноження (2, 3) спірогіри.jpg]]<br>Мал. 134. Будова клітини (1) і розмноження (2, 3) спірогіри<br><br>Складнішу будову має ще один багатоклітинний представник зелених водоростей - хара (мал. 133). Зовні її слань нагадує вищі рослини:<br>вона має прямостояче «стебельце», від якого відходять розташовані кільчасто бічні відростки -«листочки». А до субстрату хара кріпиться за допомогою ниток -ризоїдів, які нагадують корені (мал. 135).<br>[[Файл:Мал. 135. Ризоїди хари.jpg]]<br>Мал. 135. Ризоїди хари<br><br>Які риси притаманні діатомовим водоростям? Діатомові водорості - мікроскопічні одноклітинні чи колоніальні організми, поширені по всій земній кулі (мал. 136). Цей відділ налічує близько 20 000 видів, які живуть у прісних і солоних водоймах та ґрунті. Вони мають своєрідну будову клітинної оболонки, що нагадує панцир. Він складається з двох половинок, що вкладаються одна в одну та містять сполуки Силіцію. Панцири діатомових водоростей мають мікроскопічні отвори, крізь які здійснюється обмін речовин із довкіллям. Стулки панцира вкриті своєрідним візерунком - у кожного виду він свій. Хлоропласти цих водоростей мають світло-жовте забарвлення, бо, крім хлорофілу, містять ще й бурі пігменти. Розмножуються статевим способом та нестатево - поділом навпіл. Після поділу кожна з дочірніх клітин отримує лише одну зі стулок материнського панцира, а іншу добудовує самостійно.<br>[[Файл:Мал. 136. Діатомові водорості.jpg]]<br>Мал. 136. Діатомові водорості<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>ризоїди<br><br>До багатоклітинних зелених водоростей належать улотрикс, спірогіра та хара. Діатомові водорості -мікроскопічні одноклітинні організми, здатні утворювати колонії, їм притаманна своєрідна будова клітинної оболонки, просоченої сполуками Силіцію. Ця оболонка утворює панцир, що складається з двох стулок.<br><br><u>Запитання для контролю</u><br>1. Які багатоклітинні зелені водорості вам відомі?<br>2. Що спільного та відмінного у будові улотрикса та спірогіри? <br>3. Які особливості будови хари? <br>4. Які ознаки притаманні представникам відділу Діатомові водорості? <br>5. Де поширені діатомові водорості?<br><u><br>Поміркуйте</u><br>Чому хару не можна віднести до вищих рослин?<br><br><br>ЛАОРАТОРНА РОБОТА
		+
		+	Тема: Будова та процеси життєдіяльності зелених водоростей. Мета: ознайомитися з будовою і життєдіяльністю хламідомонади та улотрикса.<br>Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: культура хламідомонад, живі або фіксовані нитки улотрикса, мікроскоп, предметні та накривні скельця, піпетка, фільтрувальний папір, розчин йодиду калію світло-жовтого кольору, таблиці.<br>Варіант 1*. Спостереження за живою хламідомонадою.
		+
		+	* За вибором учителя учні виконують один чи кілька варіантів.<br>Хід роботи:<br>1. За допомогою піпетки наберіть трохи води з посудини з культурою хламідомонад. Нанесіть цю краплину на предметне скло, накрийте накривним скельцем. Знайдіть та розгляньте клітини водорості за малого збільшення мікроскопа, а потім і за великого. Зверніть увагу на характер руху хламідомонад та забарвлення їхніх клітин.<br>2. Прикладіть до краю накривного скельця шматок фільтрувального паперу і відтягніть ним воду з препарату. Одночасно з іншого боку скельця піпеткою введіть краплину розчину йодиду калію. Внаслідок цього хламідомонади втратять здатність до руху, що дасть вам змогу краще роздивитись їх.<br>3. Через кілька хвилин розгляньте знерухомлені хламідомонади. Знайдіть клітинну стінку, цитоплазму, хлоропласт, скоротливі вакуолі, вічко, джгутики. Зверніть увагу, чи змінилося забарвлення клітин після дії на них розчину йодиду калію.<br>4. Замалюйте клітину хламідомонади та позначте на малюнку деталі її будови.<br>5. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.<br>Варіант 2. Вивчення будови клітин улотрикса.<br>Хід роботи:<br>1. Приготуйте тимчасовий мікроскопічний препарат з частини нитки улотрикса.<br>2. Прикладіть до краю накривного скельця шматок фільтрувального паперу і відтягніть ним воду з препарату. Водночас з іншого боку скельця піпеткою введіть краплину розчину йодиду калію.<br>3. Спочатку за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа розгляньте окремі клітини улотрикса. Знайдіть хлоропласт та ядро, розташоване у центрі клітини, а також зернятка крохмалю, забарвлені за допомогою йодиду калію.<br>4. Замалюйте клітину улотрикса і позначте деталі її будови.<br>5. На прикладі хламідомонади та улотрикса порівняйте особливості будови клітин одноклітинних та багатоклітинних водоростей та запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.<br>
		+
		+	----
		+
		+	М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту
		+
		+	<br> <sub>Календарно-тематичне планування з [[Біологія\|біології]], біологія у школі, [[Біологія 7 клас\|конспекти]] з біології 7 клас</sub> <br>

	'''<u>Зміст уроку</u>'''		'''<u>Зміст уроку</u>'''

User1: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Біологія|Біо...

2009-11-12T16:46:40Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Біологія|Біо...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Прісноводні водорості. Семестрове оцінювання''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Прісноводні водорості, Семестрове оцінювання</metakeywords> Тут буде текст

 Календарно-тематичне планування з [[Біологія|біології]], біологія у школі, [[Біологія_7_клас|конспекти]] з біології 7 клас 

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

 

 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

Тема 32. Прісноводні водорості. Семестрове оцінювання - История изменений

User4 в 14:10, 18 июля 2012

User1 в 14:29, 25 ноября 2009

User1 в 14:24, 25 ноября 2009

User1: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Біологія|Біо...