Сатиричне зображення в романі англійської дійсності.Повні уроки - История изменений

User13 в 20:48, 18 августа 2012

2012-08-18T20:48:06Z

← Предыдущая		Версия 20:48, 18 августа 2012
Строка 28:		Строка 28:
	=== Роман «Мандри Гулівера» ===		=== Роман «Мандри Гулівера» ===

-	Автор перлини англійської літератури - книги «Мандри Гулівера» - богослов і священик Джонатан Свіфт. Він народився в 1667 р. в Дубліні в Ірландії в сім'ї англійського священика. Все його життя пройшло під владою королів Вільгельма ІІІ, королеви Анни, Георга II. Тоді ж склалися політичні партії - тоді англійська монархія позбавила прав і волі народи, які увійшли до англійської держави, - ірландців, шотландців. Не маючи можливості прямо викривати англійську монархію, Свіфт писав памфлети, сатиричні твори, де в казковій формі розповідав про причини і наслідки політичних подій, нелади англійського життя.	+	Автор перлини англійської літератури - книги «Мандри Гулівера» - богослов і священик [[Дж._Свіфт_і_його_роман_«Мандри_Гулівера».Повні_уроки\|'''Джонатан Свіфт''']]. Він народився в 1667 р. в Дубліні в Ірландії в сім'ї англійського священика. Все його життя пройшло під владою королів Вільгельма ІІІ, королеви Анни, Георга II. Тоді ж склалися політичні партії - тоді англійська монархія позбавила прав і волі народи, які увійшли до англійської держави, - ірландців, шотландців. Не маючи можливості прямо викривати англійську монархію, Свіфт писав памфлети, сатиричні твори, де в казковій формі розповідав про причини і наслідки політичних подій, нелади англійського життя.

	[[Image:Z42-8.jpg\|211x311px]]<br>   «Мандри Гуллівера» - це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гулівера, який опиняється в цих країнах, автор прагне зрозуміти, чи існує в світі державний устрій, де б звичайній людині було б добре. Гулівер побував в Лілліпутії, в країні маленьких людей - ліліпутів, в країні велетнів - держави Бробдінгнет, на острові літаючих учених - Лалуті, в країні розумних коней - гуїнгмів.		[[Image:Z42-8.jpg\|211x311px]]<br>   «Мандри Гуллівера» - це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гулівера, який опиняється в цих країнах, автор прагне зрозуміти, чи існує в світі державний устрій, де б звичайній людині було б добре. Гулівер побував в Лілліпутії, в країні маленьких людей - ліліпутів, в країні велетнів - держави Бробдінгнет, на острові літаючих учених - Лалуті, в країні розумних коней - гуїнгмів.
Строка 34:		Строка 34:
	[[Image:Z42-14.jpg\|207x220px]]<br>   Перші мандри Гулівера привели його до казкової країни маленьких людей. Ліліпути не вище за 6 дюймів (близько 15 сантиметрів) на зріст. Та і сама Ліліпутія - це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії.<br>   Ліліпутія - монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою і орлиним носом. Це портрет англійського короля Георга. В імперії є столиця, Мідлендо, схожа на Лондон. А опис імператорського палацу нагадує королівський палац в Лондоні. {{#ev:youtube\|GOFn0eCFV8M&feature}} <br>   Все життя ліліпутів дріб'язкове, але вони цього не помічають. Лише Гулівер з висоти свого зросту бачить і розуміє нетямущість їх метушні, дурощі політиків. Імператор править країною лише тому, що він «на ніготь» вище за свої вірнопідданих. Політичні партії - тремексенів та семексенів - можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими або низькими підборами. Низькі підбори - одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, які обмежують владу монарха. У моді - високі підбори, вони прибічники короля і самодержавної влади. Для утримання рівноваги в суспільстві принц повинен ходити в різному взутті - на різних підборах. Саме тому його величність «накульгує».		[[Image:Z42-14.jpg\|207x220px]]<br>   Перші мандри Гулівера привели його до казкової країни маленьких людей. Ліліпути не вище за 6 дюймів (близько 15 сантиметрів) на зріст. Та і сама Ліліпутія - це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії.<br>   Ліліпутія - монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою і орлиним носом. Це портрет англійського короля Георга. В імперії є столиця, Мідлендо, схожа на Лондон. А опис імператорського палацу нагадує королівський палац в Лондоні. {{#ev:youtube\|GOFn0eCFV8M&feature}} <br>   Все життя ліліпутів дріб'язкове, але вони цього не помічають. Лише Гулівер з висоти свого зросту бачить і розуміє нетямущість їх метушні, дурощі політиків. Імператор править країною лише тому, що він «на ніготь» вище за свої вірнопідданих. Політичні партії - тремексенів та семексенів - можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими або низькими підборами. Низькі підбори - одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, які обмежують владу монарха. У моді - високі підбори, вони прибічники короля і самодержавної влади. Для утримання рівноваги в суспільстві принц повинен ходити в різному взутті - на різних підборах. Саме тому його величність «накульгує».

-	[[Image:Z42-6.jpg\|242x348px]]    [[Image:Z42-9.jpg\|214x349px]]<br>   Процедура нагороджень англійськими державними винагородами представлена Свіфтом через розповідь Гулівера, якому ордени здаються просто тонкими шовковими нитками; орден Підв'язки - синій, орден Куполу - червоний, орден Св. Андрія - зелений.<br>   Релігійне життя Англії також знайшло відображення на сторінках твору і Свіфта. Спори різних релігійних конфесій - англійців і пуритан, католиків протестантів, показані в боротьбі «гострокінечників» і «тупокінечників», які  сперечаються з якого кінця треба розбивати яйце. «Тупокінечники» знайшли укриття в сусідній державі Блефусьці (так Свіфт називає Францію). Військову перемогу Англії на морі Свіфт описав в історії викрадання Гулівером флоту Іпієфуська.<br>   Свіфт змалював і королівську розшукову службу, якою керував міністр Р. Уол-Поль. У книзі це розповідь про обшук Гулівера і протокол його обшуку, в якому перераховані всі речі, знайдені в « Чоловіка-гори» (так ліліпути назвали Гулівера).	+	[[Image:Z42-6.jpg\|242x348px]]    [[Image:Z42-9.jpg\|214x349px]]<br>   Процедура нагороджень англійськими державними винагородами представлена Свіфтом через розповідь Гулівера, якому ордени здаються просто тонкими шовковими нитками; орден Підв'язки - синій, орден Куполу - червоний, орден Св. Андрія - зелений.<br>   Релігійне життя Англії також знайшло відображення на сторінках твору і Свіфта. Спори різних релігійних конфесій - англійців і пуритан, католиків протестантів, показані в боротьбі «гострокінечників» і «тупокінечників», які  сперечаються з якого кінця треба розбивати яйце. «Тупокінечники» знайшли укриття в сусідній державі Блефусьці (так Свіфт називає Францію). Військову перемогу Англії на морі Свіфт описав в історії викрадання Гулівером флоту Іпієфуська.<br>   Свіфт змалював і королівську розшукову службу, якою керував міністр Р. Уол-Поль. У [[Урок_позакласного_читання._Твій_друг_–_книга\|'''книзі''']] це розповідь про обшук Гулівера і протокол його обшуку, в якому перераховані всі речі, знайдені в « Чоловіка-гори» (так ліліпути назвали Гулівера).

	[[Image:Z42-7.jpg\|516x345px]]<br>   Гуліверові мандри закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і Свіфт, не знайшов ідеального світу і приходив до висновку, що всі повинні жити на цьому світі, де народилися, хоча він і не найкращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт відмітив: «Описання це, повинен зізнатися, зовсім не стосується британської нації, яка може бути за приклад для цілого світу своєю мудрістю, чесністю і справедливістю.» Але його сучасники добре зрозуміли всі натяки письменника. {{#ev:youtube\|O9FyQjMB-hY&feature}}		[[Image:Z42-7.jpg\|516x345px]]<br>   Гуліверові мандри закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і Свіфт, не знайшов ідеального світу і приходив до висновку, що всі повинні жити на цьому світі, де народилися, хоча він і не найкращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт відмітив: «Описання це, повинен зізнатися, зовсім не стосується британської нації, яка може бути за приклад для цілого світу своєю мудрістю, чесністю і справедливістю.» Але його сучасники добре зрозуміли всі натяки письменника. {{#ev:youtube\|O9FyQjMB-hY&feature}}
Строка 44:		Строка 44:
	Розповідь англійського письменника XVIII ст. Джонатана Свіфта про Гулівера написана  у формі «мандр».<br>   Корабель, на якому пливе лікар Лемюель Гулівер, через велику бурю тоне, а Гулівер опиняється у фантастичній країні Ліліпутії. Фантастичною, оскільки всі люди там такі  малі на зріст, що Гулівер їм здається велетнем. Ліліпути придумали Гуліверу цікаве ім'я - Квінбус Флестрін - Чоловік-гора. Напевно, так само діти сприймають дорослих людей - велетнями. З висоти Гуліверівського зросту люди йому здаються дуже маленькими. Свіфт придумав для них фантастичну назву - ліліпути, оскільки їх країна має назву Ліліпутія. Після Свіфта всіх людей малого зросту називають ліліпутами.<br>   Чому ж Свіфт зробив свого Гулівера велетнем? Напевно, для того, щоб він зміг виявитися не в гущавині життя, а над нею, зміг бачити більше; - а отже, і розуміти більше. Великий зріст Гулівера допомагає йому розгледіти весь пристрій життя в Ліліпутії. Багато хто зі Свіфтових сучасників так і не зрозуміли, що в книжці йдеться не про фантастичну Ліліпутії, а про сучасну йому Англію.		Розповідь англійського письменника XVIII ст. Джонатана Свіфта про Гулівера написана  у формі «мандр».<br>   Корабель, на якому пливе лікар Лемюель Гулівер, через велику бурю тоне, а Гулівер опиняється у фантастичній країні Ліліпутії. Фантастичною, оскільки всі люди там такі  малі на зріст, що Гулівер їм здається велетнем. Ліліпути придумали Гуліверу цікаве ім'я - Квінбус Флестрін - Чоловік-гора. Напевно, так само діти сприймають дорослих людей - велетнями. З висоти Гуліверівського зросту люди йому здаються дуже маленькими. Свіфт придумав для них фантастичну назву - ліліпути, оскільки їх країна має назву Ліліпутія. Після Свіфта всіх людей малого зросту називають ліліпутами.<br>   Чому ж Свіфт зробив свого Гулівера велетнем? Напевно, для того, щоб він зміг виявитися не в гущавині життя, а над нею, зміг бачити більше; - а отже, і розуміти більше. Великий зріст Гулівера допомагає йому розгледіти весь пристрій життя в Ліліпутії. Багато хто зі Свіфтових сучасників так і не зрозуміли, що в книжці йдеться не про фантастичну Ліліпутії, а про сучасну йому Англію.

-	[[Image:Z42-2.jpg]]   [[Image:Z42-3.jpg]]<br>   Якщо людина зійде на високу гору, їй здасться, що внизу все іграшкове, маленьке. Так і Гулівер бачить Ліліпутію-Англію. Бачить дріб'язковість життя, нетямущість метушні ліліпутських політиків. Імператорська «величність», Голбасто Момарем Євлам Гурділо Шефін Мелі Єлі Гью, такий же ліліпут, лише «на ніготь» вище за інших, має таке довге ім'я, яке викликає лише посмішку. Політичні партії, які нагадують англійських вігів і торі, такі схожі одна на одну, що розрізняються лише висотою своїх підборів. Спадкоємці ліліпутського престолу, для того, щоб не сваритися з обома партіями, повинні носити чоботи з різними підборами - і ставати кульгавим! А війна між двома релігійними віруваннями з висоти Гуліверового зросту виглядає як боротьба між «гострокінечниками» і «тупокінечниками» - безглузда суперечка про те, з якого боку розбивати яйце, з гострого чи тупого. {{#ev:youtube\|HRdP7fY6msQ&feature}} <br>   Безглуздою є і війна Ліліпутії з сусідньою державою - Блефуська, під якою Свіфт мав на увазі Францію. Гулівер просто забирає військові кораблі Блефуська і приводить їх в Ліліпутію. За таку велику військову перемогу Гулівера нагороджують, оскільки вважають його допомогу неоціненною. Але при першій же нагоді героя вже називають зрадником і він втікає в Блефуськ.<br>   До багатьох висновків Свіфт заставляє читача доходити самостійно - про державу, його устрій, про звичаї і закони, про людські відносини. Головний висновок, до якого ми доходимо разом зі Свіфтом, дуже простий. Для того, щоб зрозуміти життя не треба мандрувати. Важливо уявити себе Гулівером, піднятися над сьогоднішнім днем, його дріб'язковістю. Тоді все стає зрозумілим, як Гуліверу.	+	[[Image:Z42-2.jpg]]   [[Image:Z42-3.jpg]]<br>   Якщо [[Тема_2._Людина_–_частина_природи.\|'''людина''']] зійде на високу гору, їй здасться, що внизу все іграшкове, маленьке. Так і Гулівер бачить Ліліпутію-Англію. Бачить дріб'язковість життя, нетямущість метушні ліліпутських політиків. Імператорська «величність», Голбасто Момарем Євлам Гурділо Шефін Мелі Єлі Гью, такий же ліліпут, лише «на ніготь» вище за інших, має таке довге ім'я, яке викликає лише посмішку. Політичні партії, які нагадують англійських вігів і торі, такі схожі одна на одну, що розрізняються лише висотою своїх підборів. Спадкоємці ліліпутського престолу, для того, щоб не сваритися з обома партіями, повинні носити чоботи з різними підборами - і ставати кульгавим! А війна між двома релігійними віруваннями з висоти Гуліверового зросту виглядає як боротьба між «гострокінечниками» і «тупокінечниками» - безглузда суперечка про те, з якого боку розбивати яйце, з гострого чи тупого. {{#ev:youtube\|HRdP7fY6msQ&feature}} <br>   Безглуздою є і війна Ліліпутії з сусідньою державою - Блефуська, під якою Свіфт мав на увазі Францію. Гулівер просто забирає військові кораблі Блефуська і приводить їх в Ліліпутію. За таку велику військову перемогу Гулівера нагороджують, оскільки вважають його допомогу неоціненною. Але при першій же нагоді героя вже називають зрадником і він втікає в Блефуськ.<br>   До багатьох висновків Свіфт заставляє читача доходити самостійно - про державу, його устрій, про звичаї і закони, про людські відносини. Головний висновок, до якого ми доходимо разом зі Свіфтом, дуже простий. Для того, щоб зрозуміти життя не треба мандрувати. Важливо уявити себе Гулівером, піднятися над сьогоднішнім днем, його дріб'язковістю. Тоді все стає зрозумілим, як Гуліверу.

	[[Image:Z42-11.jpg\|274x322px]]		[[Image:Z42-11.jpg\|274x322px]]

User3 в 10:40, 15 марта 2011

2011-03-15T10:40:00Z

← Предыдущая		Версия 10:40, 15 марта 2011
Строка 75:		Строка 75:

	Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.		Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.
		+

	<br>		<br>
Строка 88:		Строка 89:
	Запорожець Н.В.		Запорожець Н.В.

-	~~Жоленко Д.Ю.~~	+	<br>
		+
	----		----
		+
		+

	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>		Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>

User11 в 13:02, 14 марта 2011

2011-03-14T13:02:03Z

← Предыдущая		Версия 13:02, 14 марта 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Сатиричне зображення в романі англійської дійсності. Повні уроки.'''	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Сатиричне зображення в романі англійської дійсності. Повні уроки.'''

	<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Сатиричне зображення, в романі, англійської дійсності.</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Сатиричне зображення в романі англійської дійсності.</u><br>		<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Сатиричне зображення, в романі, англійської дійсності.</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Сатиричне зображення в романі англійської дійсності.</u><br>

User11 в 13:01, 14 марта 2011

2011-03-14T13:01:38Z

← Предыдущая		Версия 13:01, 14 марта 2011
Строка 78:		Строка 78:
	<br>		<br>

-	~~Если у вас есть исправления~~ или ~~предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишите нам~~].	+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Станішевський І.В.
		+
		+	Панченко В.В.
		+
		+	Запорожець Н.В.
		+
		+	Жоленко Д.Ю.
		+	----
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

	[[Category:Зарубіжна_література_7_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_7_клас]]

User3 в 12:35, 7 марта 2011

2011-03-07T12:35:34Z

← Предыдущая		Версия 12:35, 7 марта 2011
Строка 28:		Строка 28:
	=== Роман «Мандри Гулівера» ===		=== Роман «Мандри Гулівера» ===

-	Автор перлини англійської літератури - книги «Мандри Гулівера» - богослов і священик Джонатан Свіфт. Він народився в 1667 р. в Дубліні в Ірландії в сім'ї англійського священика. Все його життя пройшло під владою королів Вільгельма ІІІ, королеви Анни, Георга II. Тоді ж склалися політичні партії - тоді англійська монархія позбавила прав і волі народи, які увійшли до англійської держави, - ірландців, шотландців. Не маючи можливості прямо викривати англійську монархію, Свіфт писав памфлети, сатиричні твори, де в казковій формі розповідав про причини і наслідки політичних подій, нелади англійського життя.	+	Автор перлини англійської літератури - книги «Мандри Гулівера» - богослов і священик Джонатан Свіфт. Він народився в 1667 р. в Дубліні в Ірландії в сім'ї англійського священика. Все його життя пройшло під владою королів Вільгельма ІІІ, королеви Анни, Георга II. Тоді ж склалися політичні партії - тоді англійська монархія позбавила прав і волі народи, які увійшли до англійської держави, - ірландців, шотландців. Не маючи можливості прямо викривати англійську монархію, Свіфт писав памфлети, сатиричні твори, де в казковій формі розповідав про причини і наслідки політичних подій, нелади англійського життя.

-	[[Image:~~z42~~-8.jpg]]<br>   «Мандри Гуллівера» - це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гулівера, який опиняється в цих країнах, автор прагне зрозуміти, чи існує в світі державний устрій, де б звичайній людині було б добре. Гулівер побував в Лілліпутії, в країні маленьких людей - ліліпутів, в країні велетнів - держави Бробдінгнет, на острові літаючих учених - Лалуті, в країні розумних коней - гуїнгмів.	+	[[Image:Z42-8.jpg\|211x311px]]<br>   «Мандри Гуллівера» - це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гулівера, який опиняється в цих країнах, автор прагне зрозуміти, чи існує в світі державний устрій, де б звичайній людині було б добре. Гулівер побував в Лілліпутії, в країні маленьких людей - ліліпутів, в країні велетнів - держави Бробдінгнет, на острові літаючих учених - Лалуті, в країні розумних коней - гуїнгмів.

-	[[Image:~~z42~~-14.jpg]]<br>   Перші мандри Гулівера привели його до казкової країни маленьких людей. Ліліпути не вище за 6 дюймів (близько 15 сантиметрів) на зріст. Та і сама Ліліпутія - це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії.<br>   Ліліпутія - монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою і орлиним носом. Це портрет англійського короля Георга. В імперії є столиця, Мідлендо, схожа на Лондон. А опис імператорського палацу нагадує королівський палац в Лондоні. {{#ev:youtube\|GOFn0eCFV8M&feature}} <br>   Все життя ліліпутів дріб'язкове, але вони цього не помічають. Лише Гулівер з висоти свого зросту бачить і розуміє нетямущість їх метушні, дурощі політиків. Імператор править країною лише тому, що він «на ніготь» вище за свої вірнопідданих. Політичні партії - тремексенів та семексенів - можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими або низькими підборами. Низькі підбори - одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, які обмежують владу монарха. У моді - високі підбори, вони прибічники короля і самодержавної влади. Для утримання рівноваги в суспільстві принц повинен ходити в різному взутті - на різних підборах. Саме тому його величність «накульгує».	+	[[Image:Z42-14.jpg\|207x220px]]<br>   Перші мандри Гулівера привели його до казкової країни маленьких людей. Ліліпути не вище за 6 дюймів (близько 15 сантиметрів) на зріст. Та і сама Ліліпутія - це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії.<br>   Ліліпутія - монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою і орлиним носом. Це портрет англійського короля Георга. В імперії є столиця, Мідлендо, схожа на Лондон. А опис імператорського палацу нагадує королівський палац в Лондоні. {{#ev:youtube\|GOFn0eCFV8M&feature}} <br>   Все життя ліліпутів дріб'язкове, але вони цього не помічають. Лише Гулівер з висоти свого зросту бачить і розуміє нетямущість їх метушні, дурощі політиків. Імператор править країною лише тому, що він «на ніготь» вище за свої вірнопідданих. Політичні партії - тремексенів та семексенів - можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими або низькими підборами. Низькі підбори - одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, які обмежують владу монарха. У моді - високі підбори, вони прибічники короля і самодержавної влади. Для утримання рівноваги в суспільстві принц повинен ходити в різному взутті - на різних підборах. Саме тому його величність «накульгує».

-	[[Image:~~z42~~-6.jpg]]    [[Image:~~z42~~-9.jpg]]<br>   Процедура нагороджень англійськими державними винагородами представлена Свіфтом через розповідь Гулівера, якому ордени здаються просто тонкими шовковими нитками; орден Підв'язки - синій, орден Куполу - червоний, орден Св. Андрія - зелений.<br>   Релігійне життя Англії також знайшло відображення на сторінках твору і Свіфта. Спори різних релігійних конфесій - англійців і пуритан, католиків протестантів, показані в боротьбі «гострокінечників» і «тупокінечників», які  сперечаються з якого кінця треба розбивати яйце. «Тупокінечники» знайшли укриття в сусідній державі Блефусьці (так Свіфт називає Францію). Військову перемогу Англії на морі Свіфт описав в історії викрадання Гулівером флоту Іпієфуська.<br>   Свіфт змалював і королівську розшукову службу, якою керував міністр Р. Уол-Поль. У книзі це розповідь про обшук Гулівера і протокол його обшуку, в якому перераховані всі речі, знайдені в « Чоловіка-гори» (так ліліпути назвали Гулівера).	+	[[Image:Z42-6.jpg\|242x348px]]    [[Image:Z42-9.jpg\|214x349px]]<br>   Процедура нагороджень англійськими державними винагородами представлена Свіфтом через розповідь Гулівера, якому ордени здаються просто тонкими шовковими нитками; орден Підв'язки - синій, орден Куполу - червоний, орден Св. Андрія - зелений.<br>   Релігійне життя Англії також знайшло відображення на сторінках твору і Свіфта. Спори різних релігійних конфесій - англійців і пуритан, католиків протестантів, показані в боротьбі «гострокінечників» і «тупокінечників», які  сперечаються з якого кінця треба розбивати яйце. «Тупокінечники» знайшли укриття в сусідній державі Блефусьці (так Свіфт називає Францію). Військову перемогу Англії на морі Свіфт описав в історії викрадання Гулівером флоту Іпієфуська.<br>   Свіфт змалював і королівську розшукову службу, якою керував міністр Р. Уол-Поль. У книзі це розповідь про обшук Гулівера і протокол його обшуку, в якому перераховані всі речі, знайдені в « Чоловіка-гори» (так ліліпути назвали Гулівера).

-	[[Image:~~z42~~-7.jpg]]<br>   Гуліверові мандри закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і Свіфт, не знайшов ідеального світу і приходив до висновку, що всі повинні жити на цьому світі, де народилися, хоча він і не найкращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт відмітив: «Описання це, повинен зізнатися, зовсім не стосується британської нації, яка може бути за приклад для цілого світу своєю мудрістю, чесністю і справедливістю.» Але його сучасники добре зрозуміли всі натяки письменника. {{#ev:youtube\|O9FyQjMB-hY&feature}}	+	[[Image:Z42-7.jpg\|516x345px]]<br>   Гуліверові мандри закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і Свіфт, не знайшов ідеального світу і приходив до висновку, що всі повинні жити на цьому світі, де народилися, хоча він і не найкращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт відмітив: «Описання це, повинен зізнатися, зовсім не стосується британської нації, яка може бути за приклад для цілого світу своєю мудрістю, чесністю і справедливістю.» Але його сучасники добре зрозуміли всі натяки письменника. {{#ev:youtube\|O9FyQjMB-hY&feature}}

	<br>		<br>
Строка 42:		Строка 42:
	=== Значення зросту Гулівера ===		=== Значення зросту Гулівера ===

-	Розповідь англійського письменника XVIII ст. Джонатана Свіфта про Гулівера написана  у формі «мандр».<br>   Корабель, на якому пливе лікар Лемюель Гулівер, через велику бурю тоне, а Гулівер опиняється у фантастичній країні Ліліпутії. Фантастичною, оскільки всі люди там такі  малі на зріст, що Гулівер їм здається велетнем. Ліліпути придумали Гуліверу цікаве ім'я - Квінбус Флестрін - Чоловік-гора. Напевно, так само діти сприймають дорослих людей - велетнями. З висоти Гуліверівського зросту люди йому здаються дуже маленькими. Свіфт придумав для них фантастичну назву - ліліпути, оскільки їх країна має назву Ліліпутія. Після Свіфта всіх людей малого зросту називають ліліпутами.<br>   Чому ж Свіфт зробив свого Гулівера велетнем? Напевно, для того, щоб він зміг виявитися не в гущавині життя, а над нею, зміг бачити більше; - а отже, і розуміти більше. Великий зріст Гулівера допомагає йому розгледіти весь пристрій життя в Ліліпутії. Багато хто зі Свіфтових сучасників так і не зрозуміли, що в книжці йдеться не про фантастичну Ліліпутії, а про сучасну йому Англію.	+	Розповідь англійського письменника XVIII ст. Джонатана Свіфта про Гулівера написана  у формі «мандр».<br>   Корабель, на якому пливе лікар Лемюель Гулівер, через велику бурю тоне, а Гулівер опиняється у фантастичній країні Ліліпутії. Фантастичною, оскільки всі люди там такі  малі на зріст, що Гулівер їм здається велетнем. Ліліпути придумали Гуліверу цікаве ім'я - Квінбус Флестрін - Чоловік-гора. Напевно, так само діти сприймають дорослих людей - велетнями. З висоти Гуліверівського зросту люди йому здаються дуже маленькими. Свіфт придумав для них фантастичну назву - ліліпути, оскільки їх країна має назву Ліліпутія. Після Свіфта всіх людей малого зросту називають ліліпутами.<br>   Чому ж Свіфт зробив свого Гулівера велетнем? Напевно, для того, щоб він зміг виявитися не в гущавині життя, а над нею, зміг бачити більше; - а отже, і розуміти більше. Великий зріст Гулівера допомагає йому розгледіти весь пристрій життя в Ліліпутії. Багато хто зі Свіфтових сучасників так і не зрозуміли, що в книжці йдеться не про фантастичну Ліліпутії, а про сучасну йому Англію.

-	[[Image:~~z42~~-2.jpg]]   [[Image:~~z42~~-3.jpg]]<br>   Якщо людина зійде на високу гору, їй здасться, що внизу все іграшкове, маленьке. Так і Гулівер бачить Ліліпутію-Англію. Бачить дріб'язковість життя, нетямущість метушні ліліпутських політиків. Імператорська «величність», Голбасто Момарем Євлам Гурділо Шефін Мелі Єлі Гью, такий же ліліпут, лише «на ніготь» вище за інших, має таке довге ім'я, яке викликає лише посмішку. Політичні партії, які нагадують англійських вігів і торі, такі схожі одна на одну, що розрізняються лише висотою своїх підборів. Спадкоємці ліліпутського престолу, для того, щоб не сваритися з обома партіями, повинні носити чоботи з різними підборами - і ставати кульгавим! А війна між двома релігійними віруваннями з висоти Гуліверового зросту виглядає як боротьба між «гострокінечниками» і «тупокінечниками» - безглузда суперечка про те, з якого боку розбивати яйце, з гострого чи тупого. {{#ev:youtube\|HRdP7fY6msQ&feature}} <br>   Безглуздою є і війна Ліліпутії з сусідньою державою - Блефуська, під якою Свіфт мав на увазі Францію. Гулівер просто забирає військові кораблі Блефуська і приводить їх в Ліліпутію. За таку велику військову перемогу Гулівера нагороджують, оскільки вважають його допомогу неоціненною. Але при першій же нагоді героя вже називають зрадником і він втікає в Блефуськ.<br>   До багатьох висновків Свіфт заставляє читача доходити самостійно - про державу, його устрій, про звичаї і закони, про людські відносини. Головний висновок, до якого ми доходимо разом зі Свіфтом, дуже простий. Для того, щоб зрозуміти життя не треба мандрувати. Важливо уявити себе Гулівером, піднятися над сьогоднішнім днем, його дріб'язковістю. Тоді все стає зрозумілим, як Гуліверу.	+	[[Image:Z42-2.jpg]]   [[Image:Z42-3.jpg]]<br>   Якщо людина зійде на високу гору, їй здасться, що внизу все іграшкове, маленьке. Так і Гулівер бачить Ліліпутію-Англію. Бачить дріб'язковість життя, нетямущість метушні ліліпутських політиків. Імператорська «величність», Голбасто Момарем Євлам Гурділо Шефін Мелі Єлі Гью, такий же ліліпут, лише «на ніготь» вище за інших, має таке довге ім'я, яке викликає лише посмішку. Політичні партії, які нагадують англійських вігів і торі, такі схожі одна на одну, що розрізняються лише висотою своїх підборів. Спадкоємці ліліпутського престолу, для того, щоб не сваритися з обома партіями, повинні носити чоботи з різними підборами - і ставати кульгавим! А війна між двома релігійними віруваннями з висоти Гуліверового зросту виглядає як боротьба між «гострокінечниками» і «тупокінечниками» - безглузда суперечка про те, з якого боку розбивати яйце, з гострого чи тупого. {{#ev:youtube\|HRdP7fY6msQ&feature}} <br>   Безглуздою є і війна Ліліпутії з сусідньою державою - Блефуська, під якою Свіфт мав на увазі Францію. Гулівер просто забирає військові кораблі Блефуська і приводить їх в Ліліпутію. За таку велику військову перемогу Гулівера нагороджують, оскільки вважають його допомогу неоціненною. Але при першій же нагоді героя вже називають зрадником і він втікає в Блефуськ.<br>   До багатьох висновків Свіфт заставляє читача доходити самостійно - про державу, його устрій, про звичаї і закони, про людські відносини. Головний висновок, до якого ми доходимо разом зі Свіфтом, дуже простий. Для того, щоб зрозуміти життя не треба мандрувати. Важливо уявити себе Гулівером, піднятися над сьогоднішнім днем, його дріб'язковістю. Тоді все стає зрозумілим, як Гуліверу.

-	[[Image:~~z42~~-11.jpg]]	+	[[Image:Z42-11.jpg\|274x322px]]

	----		----

User3 в 12:22, 7 марта 2011

2011-03-07T12:22:39Z

← Предыдущая		Версия 12:22, 7 марта 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная_страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Сатиричне зображення в романі англійської дійсності. Повні уроки.'''	+	'''[[Заглавная страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Сатиричне зображення в романі англійської дійсності. Повні уроки.'''

	<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Сатиричне зображення, в романі, англійської дійсності.</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Сатиричне зображення в романі англійської дійсності.</u><br>		<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Сатиричне зображення, в романі, англійської дійсності.</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Сатиричне зображення в романі англійської дійсності.</u><br>
Строка 28:		Строка 28:
	=== Роман «Мандри Гулівера» ===		=== Роман «Мандри Гулівера» ===

-	Автор перлини англійської літератури - книги «Мандри Гулівера» - богослов і священик Джонатан Свіфт. Він народився в 1667 р. в Дубліні в Ірландії в сім'ї англійського священика. Все його життя пройшло під владою королів Вільгельма ІІІ, королеви Анни, Георга II. Тоді ж склалися політичні партії - тоді англійська монархія позбавила прав і волі народи, які увійшли до англійської держави, - ірландців, шотландців. Не маючи можливості прямо викривати англійську монархію, Свіфт писав памфлети, сатиричні твори, де в казковій формі розповідав про причини і наслідки політичних подій, нелади англійського життя.<br>   «Мандри Гуллівера» - це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гулівера, який опиняється в цих країнах, автор прагне зрозуміти, чи існує в світі державний устрій, де б звичайній людині було б добре. Гулівер побував в Лілліпутії, в країні маленьких людей - ліліпутів, в країні велетнів - держави Бробдінгнет, на острові літаючих учених - Лалуті, в країні розумних коней - гуїнгмів.<br>   Перші мандри Гулівера привели його до казкової країни маленьких людей. Ліліпути не вище за 6 дюймів (близько 15 сантиметрів) на зріст. Та і сама Ліліпутія - це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії.<br>   Ліліпутія - монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою і орлиним носом. Це портрет англійського короля Георга. В імперії є столиця, Мідлендо, схожа на Лондон. А опис імператорського палацу нагадує королівський палац в Лондоні. {{#ev:youtube\|GOFn0eCFV8M&feature}} <br>   Все життя ліліпутів дріб'язкове, але вони цього не помічають. Лише Гулівер з висоти свого зросту бачить і розуміє нетямущість їх метушні, дурощі політиків. Імператор править країною лише тому, що він «на ніготь» вище за свої вірнопідданих. Політичні партії - тремексенів та семексенів - можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими або низькими підборами. Низькі підбори - одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, які обмежують владу монарха. У моді - високі підбори, вони прибічники короля і самодержавної влади. Для утримання рівноваги в суспільстві принц повинен ходити в різному взутті - на різних підборах. Саме тому його величність «накульгує».<br>   Процедура нагороджень англійськими державними винагородами представлена Свіфтом через розповідь Гулівера, якому ордени здаються просто тонкими шовковими нитками; орден Підв'язки - синій, орден Куполу - червоний, орден Св. Андрія - зелений.<br>   Релігійне життя Англії також знайшло відображення на сторінках твору і Свіфта. Спори різних релігійних конфесій - англійців і пуритан, католиків протестантів, показані в боротьбі «гострокінечників» і «тупокінечників», які  сперечаються з якого кінця треба розбивати яйце. «Тупокінечники» знайшли укриття в сусідній державі Блефусьці (так Свіфт називає Францію). Військову перемогу Англії на морі Свіфт описав в історії викрадання Гулівером флоту Іпієфуська.<br>   Свіфт змалював і королівську розшукову службу, якою керував міністр Р. Уол-Поль. У книзі це розповідь про обшук Гулівера і протокол його обшуку, в якому перераховані всі речі, знайдені в « Чоловіка-гори» (так ліліпути назвали Гулівера).<br>   Гуліверові мандри закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і Свіфт, не знайшов ідеального світу і приходив до висновку, що всі повинні жити на цьому світі, де народилися, хоча він і не найкращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт відмітив: «Описання це, повинен зізнатися, зовсім не стосується британської нації, яка може бути за приклад для цілого світу своєю мудрістю, чесністю і справедливістю.» Але його сучасники добре зрозуміли всі натяки письменника. {{#ev:youtube\|O9FyQjMB-hY&feature}}	+	Автор перлини англійської літератури - книги «Мандри Гулівера» - богослов і священик Джонатан Свіфт. Він народився в 1667 р. в Дубліні в Ірландії в сім'ї англійського священика. Все його життя пройшло під владою королів Вільгельма ІІІ, королеви Анни, Георга II. Тоді ж склалися політичні партії - тоді англійська монархія позбавила прав і волі народи, які увійшли до англійської держави, - ірландців, шотландців. Не маючи можливості прямо викривати англійську монархію, Свіфт писав памфлети, сатиричні твори, де в казковій формі розповідав про причини і наслідки політичних подій, нелади англійського життя.
		+
		+	[[Image:z42-8.jpg]]<br>   «Мандри Гуллівера» - це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гулівера, який опиняється в цих країнах, автор прагне зрозуміти, чи існує в світі державний устрій, де б звичайній людині було б добре. Гулівер побував в Лілліпутії, в країні маленьких людей - ліліпутів, в країні велетнів - держави Бробдінгнет, на острові літаючих учених - Лалуті, в країні розумних коней - гуїнгмів.
		+
		+	[[Image:z42-14.jpg]]<br>   Перші мандри Гулівера привели його до казкової країни маленьких людей. Ліліпути не вище за 6 дюймів (близько 15 сантиметрів) на зріст. Та і сама Ліліпутія - це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії.<br>   Ліліпутія - монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою і орлиним носом. Це портрет англійського короля Георга. В імперії є столиця, Мідлендо, схожа на Лондон. А опис імператорського палацу нагадує королівський палац в Лондоні. {{#ev:youtube\|GOFn0eCFV8M&feature}} <br>   Все життя ліліпутів дріб'язкове, але вони цього не помічають. Лише Гулівер з висоти свого зросту бачить і розуміє нетямущість їх метушні, дурощі політиків. Імператор править країною лише тому, що він «на ніготь» вище за свої вірнопідданих. Політичні партії - тремексенів та семексенів - можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими або низькими підборами. Низькі підбори - одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, які обмежують владу монарха. У моді - високі підбори, вони прибічники короля і самодержавної влади. Для утримання рівноваги в суспільстві принц повинен ходити в різному взутті - на різних підборах. Саме тому його величність «накульгує».
		+
		+	[[Image:z42-6.jpg]]    [[Image:z42-9.jpg]]<br>   Процедура нагороджень англійськими державними винагородами представлена Свіфтом через розповідь Гулівера, якому ордени здаються просто тонкими шовковими нитками; орден Підв'язки - синій, орден Куполу - червоний, орден Св. Андрія - зелений.<br>   Релігійне життя Англії також знайшло відображення на сторінках твору і Свіфта. Спори різних релігійних конфесій - англійців і пуритан, католиків протестантів, показані в боротьбі «гострокінечників» і «тупокінечників», які  сперечаються з якого кінця треба розбивати яйце. «Тупокінечники» знайшли укриття в сусідній державі Блефусьці (так Свіфт називає Францію). Військову перемогу Англії на морі Свіфт описав в історії викрадання Гулівером флоту Іпієфуська.<br>   Свіфт змалював і королівську розшукову службу, якою керував міністр Р. Уол-Поль. У книзі це розповідь про обшук Гулівера і протокол його обшуку, в якому перераховані всі речі, знайдені в « Чоловіка-гори» (так ліліпути назвали Гулівера).
		+
		+	[[Image:z42-7.jpg]]<br>   Гуліверові мандри закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і Свіфт, не знайшов ідеального світу і приходив до висновку, що всі повинні жити на цьому світі, де народилися, хоча він і не найкращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт відмітив: «Описання це, повинен зізнатися, зовсім не стосується британської нації, яка може бути за приклад для цілого світу своєю мудрістю, чесністю і справедливістю.» Але його сучасники добре зрозуміли всі натяки письменника. {{#ev:youtube\|O9FyQjMB-hY&feature}}

	<br>		<br>
Строка 34:		Строка 42:
	=== Значення зросту Гулівера ===		=== Значення зросту Гулівера ===

-	Розповідь англійського письменника XVIII ст. Джонатана Свіфта про Гулівера написана  у формі «мандр».<br>   Корабель, на якому пливе лікар Лемюель Гулівер, через велику бурю тоне, а Гулівер опиняється у фантастичній країні Ліліпутії. Фантастичною, оскільки всі люди там такі  малі на зріст, що Гулівер їм здається велетнем. Ліліпути придумали Гуліверу цікаве ім'я - Квінбус Флестрін - Чоловік-гора. Напевно, так само діти сприймають дорослих людей - велетнями. З висоти Гуліверівського зросту люди йому здаються дуже маленькими. Свіфт придумав для них фантастичну назву - ліліпути, оскільки їх країна має назву Ліліпутія. Після Свіфта всіх людей малого зросту називають ліліпутами.<br>   Чому ж Свіфт зробив свого Гулівера велетнем? Напевно, для того, щоб він зміг виявитися не в гущавині життя, а над нею, зміг бачити більше; - а отже, і розуміти більше. Великий зріст Гулівера допомагає йому розгледіти весь пристрій життя в Ліліпутії. Багато хто зі Свіфтових сучасників так і не зрозуміли, що в книжці йдеться не про фантастичну Ліліпутії, а про сучасну йому Англію.<br>   Якщо людина зійде на високу гору, їй здасться, що внизу все іграшкове, маленьке. Так і Гулівер бачить Ліліпутію-Англію. Бачить дріб'язковість життя, нетямущість метушні ліліпутських політиків. Імператорська «величність», Голбасто Момарем Євлам Гурділо Шефін Мелі Єлі Гью, такий же ліліпут, лише «на ніготь» вище за інших, має таке довге ім'я, яке викликає лише посмішку. Політичні партії, які нагадують англійських вігів і торі, такі схожі одна на одну, що розрізняються лише висотою своїх підборів. Спадкоємці ліліпутського престолу, для того, щоб не сваритися з обома партіями, повинні носити чоботи з різними підборами - і ставати кульгавим! А війна між двома релігійними віруваннями з висоти Гуліверового зросту виглядає як боротьба між «гострокінечниками» і «тупокінечниками» - безглузда суперечка про те, з якого боку розбивати яйце, з гострого чи тупого. {{#ev:youtube\|HRdP7fY6msQ&feature}} <br>   Безглуздою є і війна Ліліпутії з сусідньою державою - Блефуська, під якою Свіфт мав на увазі Францію. Гулівер просто забирає військові кораблі Блефуська і приводить їх в Ліліпутію. За таку велику військову перемогу Гулівера нагороджують, оскільки вважають його допомогу неоціненною. Але при першій же нагоді героя вже називають зрадником і він втікає в Блефуськ.<br>   До багатьох висновків Свіфт заставляє читача доходити самостійно - про державу, його устрій, про звичаї і закони, про людські відносини. Головний висновок, до якого ми доходимо разом зі Свіфтом, дуже простий. Для того, щоб зрозуміти життя не треба мандрувати. Важливо уявити себе Гулівером, піднятися над сьогоднішнім днем, його дріб'язковістю. Тоді все стає зрозумілим, як Гуліверу.	+	Розповідь англійського письменника XVIII ст. Джонатана Свіфта про Гулівера написана  у формі «мандр».<br>   Корабель, на якому пливе лікар Лемюель Гулівер, через велику бурю тоне, а Гулівер опиняється у фантастичній країні Ліліпутії. Фантастичною, оскільки всі люди там такі  малі на зріст, що Гулівер їм здається велетнем. Ліліпути придумали Гуліверу цікаве ім'я - Квінбус Флестрін - Чоловік-гора. Напевно, так само діти сприймають дорослих людей - велетнями. З висоти Гуліверівського зросту люди йому здаються дуже маленькими. Свіфт придумав для них фантастичну назву - ліліпути, оскільки їх країна має назву Ліліпутія. Після Свіфта всіх людей малого зросту називають ліліпутами.<br>   Чому ж Свіфт зробив свого Гулівера велетнем? Напевно, для того, щоб він зміг виявитися не в гущавині життя, а над нею, зміг бачити більше; - а отже, і розуміти більше. Великий зріст Гулівера допомагає йому розгледіти весь пристрій життя в Ліліпутії. Багато хто зі Свіфтових сучасників так і не зрозуміли, що в книжці йдеться не про фантастичну Ліліпутії, а про сучасну йому Англію.
		+
		+	[[Image:z42-2.jpg]]   [[Image:z42-3.jpg]]<br>   Якщо людина зійде на високу гору, їй здасться, що внизу все іграшкове, маленьке. Так і Гулівер бачить Ліліпутію-Англію. Бачить дріб'язковість життя, нетямущість метушні ліліпутських політиків. Імператорська «величність», Голбасто Момарем Євлам Гурділо Шефін Мелі Єлі Гью, такий же ліліпут, лише «на ніготь» вище за інших, має таке довге ім'я, яке викликає лише посмішку. Політичні партії, які нагадують англійських вігів і торі, такі схожі одна на одну, що розрізняються лише висотою своїх підборів. Спадкоємці ліліпутського престолу, для того, щоб не сваритися з обома партіями, повинні носити чоботи з різними підборами - і ставати кульгавим! А війна між двома релігійними віруваннями з висоти Гуліверового зросту виглядає як боротьба між «гострокінечниками» і «тупокінечниками» - безглузда суперечка про те, з якого боку розбивати яйце, з гострого чи тупого. {{#ev:youtube\|HRdP7fY6msQ&feature}} <br>   Безглуздою є і війна Ліліпутії з сусідньою державою - Блефуська, під якою Свіфт мав на увазі Францію. Гулівер просто забирає військові кораблі Блефуська і приводить їх в Ліліпутію. За таку велику військову перемогу Гулівера нагороджують, оскільки вважають його допомогу неоціненною. Але при першій же нагоді героя вже називають зрадником і він втікає в Блефуськ.<br>   До багатьох висновків Свіфт заставляє читача доходити самостійно - про державу, його устрій, про звичаї і закони, про людські відносини. Головний висновок, до якого ми доходимо разом зі Свіфтом, дуже простий. Для того, щоб зрозуміти життя не треба мандрувати. Важливо уявити себе Гулівером, піднятися над сьогоднішнім днем, його дріб'язковістю. Тоді все стає зрозумілим, як Гуліверу.
		+
		+	[[Image:z42-11.jpg]]

	----		----

User3 в 12:16, 7 марта 2011

2011-03-07T12:16:58Z

← Предыдущая		Версия 12:16, 7 марта 2011
Строка 28:		Строка 28:
	=== Роман «Мандри Гулівера» ===		=== Роман «Мандри Гулівера» ===

-	Автор перлини англійської літератури - книги «Мандри Гулівера» - богослов і священик Джонатан Свіфт. Він народився в 1667 р. в Дубліні в Ірландії в сім'ї англійського священика. Все його життя пройшло під владою королів Вільгельма ІІІ, королеви Анни, Георга II. Тоді ж склалися політичні партії - тоді англійська монархія позбавила прав і волі народи, які увійшли до англійської держави, - ірландців, шотландців. Не маючи можливості прямо викривати англійську монархію, Свіфт писав памфлети, сатиричні твори, де в казковій формі розповідав про причини і наслідки політичних подій, нелади англійського життя.<br>   «Мандри Гуллівера» - це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гулівера, який опиняється в цих країнах, автор прагне зрозуміти, чи існує в світі державний устрій, де б звичайній людині було б добре. Гулівер побував в Лілліпутії, в країні маленьких людей - ліліпутів, в країні велетнів - держави Бробдінгнет, на острові літаючих учених - Лалуті, в країні розумних коней - гуїнгмів.<br>   Перші мандри Гулівера привели його до казкової країни маленьких людей. Ліліпути не вище за 6 дюймів (близько 15 сантиметрів) на зріст. Та і сама Ліліпутія - це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії.<br>   Ліліпутія - монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою і орлиним носом. Це портрет англійського короля Георга. В імперії є столиця, Мідлендо, схожа на Лондон. А опис імператорського палацу нагадує королівський палац в Лондоні.<br>   Все життя ліліпутів дріб'язкове, але вони цього не помічають. Лише Гулівер з висоти свого зросту бачить і розуміє нетямущість їх метушні, дурощі політиків. Імператор править країною лише тому, що він «на ніготь» вище за свої вірнопідданих. Політичні партії - тремексенів та семексенів - можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими або низькими підборами. Низькі підбори - одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, які обмежують владу монарха. У моді - високі підбори, вони прибічники короля і самодержавної влади. Для утримання рівноваги в суспільстві принц повинен ходити в різному взутті - на різних підборах. Саме тому його величність «накульгує».<br>   Процедура нагороджень англійськими державними винагородами представлена Свіфтом через розповідь Гулівера, якому ордени здаються просто тонкими шовковими нитками; орден Підв'язки - синій, орден Куполу - червоний, орден Св. Андрія - зелений.<br>   Релігійне життя Англії також знайшло відображення на сторінках твору і Свіфта. Спори різних релігійних конфесій - англійців і пуритан, католиків протестантів, показані в боротьбі «гострокінечників» і «тупокінечників», які  сперечаються з якого кінця треба розбивати яйце. «Тупокінечники» знайшли укриття в сусідній державі Блефусьці (так Свіфт називає Францію). Військову перемогу Англії на морі Свіфт описав в історії викрадання Гулівером флоту Іпієфуська.<br>   Свіфт змалював і королівську розшукову службу, якою керував міністр Р. Уол-Поль. У книзі це розповідь про обшук Гулівера і протокол його обшуку, в якому перераховані всі речі, знайдені в « Чоловіка-гори» (так ліліпути назвали Гулівера).<br>   Гуліверові мандри закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і Свіфт, не знайшов ідеального світу і приходив до висновку, що всі повинні жити на цьому світі, де народилися, хоча він і не найкращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт відмітив: «Описання це, повинен зізнатися, зовсім не стосується британської нації, яка може бути за приклад для цілого світу своєю мудрістю, чесністю і справедливістю.» Але його сучасники добре зрозуміли всі натяки письменника.	+	Автор перлини англійської літератури - книги «Мандри Гулівера» - богослов і священик Джонатан Свіфт. Він народився в 1667 р. в Дубліні в Ірландії в сім'ї англійського священика. Все його життя пройшло під владою королів Вільгельма ІІІ, королеви Анни, Георга II. Тоді ж склалися політичні партії - тоді англійська монархія позбавила прав і волі народи, які увійшли до англійської держави, - ірландців, шотландців. Не маючи можливості прямо викривати англійську монархію, Свіфт писав памфлети, сатиричні твори, де в казковій формі розповідав про причини і наслідки політичних подій, нелади англійського життя.<br>   «Мандри Гуллівера» - це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гулівера, який опиняється в цих країнах, автор прагне зрозуміти, чи існує в світі державний устрій, де б звичайній людині було б добре. Гулівер побував в Лілліпутії, в країні маленьких людей - ліліпутів, в країні велетнів - держави Бробдінгнет, на острові літаючих учених - Лалуті, в країні розумних коней - гуїнгмів.<br>   Перші мандри Гулівера привели його до казкової країни маленьких людей. Ліліпути не вище за 6 дюймів (близько 15 сантиметрів) на зріст. Та і сама Ліліпутія - це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії.<br>   Ліліпутія - монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою і орлиним носом. Це портрет англійського короля Георга. В імперії є столиця, Мідлендо, схожа на Лондон. А опис імператорського палацу нагадує королівський палац в Лондоні. {{#ev:youtube\|GOFn0eCFV8M&feature}} <br>   Все життя ліліпутів дріб'язкове, але вони цього не помічають. Лише Гулівер з висоти свого зросту бачить і розуміє нетямущість їх метушні, дурощі політиків. Імператор править країною лише тому, що він «на ніготь» вище за свої вірнопідданих. Політичні партії - тремексенів та семексенів - можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими або низькими підборами. Низькі підбори - одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, які обмежують владу монарха. У моді - високі підбори, вони прибічники короля і самодержавної влади. Для утримання рівноваги в суспільстві принц повинен ходити в різному взутті - на різних підборах. Саме тому його величність «накульгує».<br>   Процедура нагороджень англійськими державними винагородами представлена Свіфтом через розповідь Гулівера, якому ордени здаються просто тонкими шовковими нитками; орден Підв'язки - синій, орден Куполу - червоний, орден Св. Андрія - зелений.<br>   Релігійне життя Англії також знайшло відображення на сторінках твору і Свіфта. Спори різних релігійних конфесій - англійців і пуритан, католиків протестантів, показані в боротьбі «гострокінечників» і «тупокінечників», які  сперечаються з якого кінця треба розбивати яйце. «Тупокінечники» знайшли укриття в сусідній державі Блефусьці (так Свіфт називає Францію). Військову перемогу Англії на морі Свіфт описав в історії викрадання Гулівером флоту Іпієфуська.<br>   Свіфт змалював і королівську розшукову службу, якою керував міністр Р. Уол-Поль. У книзі це розповідь про обшук Гулівера і протокол його обшуку, в якому перераховані всі речі, знайдені в « Чоловіка-гори» (так ліліпути назвали Гулівера).<br>   Гуліверові мандри закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і Свіфт, не знайшов ідеального світу і приходив до висновку, що всі повинні жити на цьому світі, де народилися, хоча він і не найкращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт відмітив: «Описання це, повинен зізнатися, зовсім не стосується британської нації, яка може бути за приклад для цілого світу своєю мудрістю, чесністю і справедливістю.» Але його сучасники добре зрозуміли всі натяки письменника. {{#ev:youtube\|O9FyQjMB-hY&feature}}

	<br>		<br>
Строка 34:		Строка 34:
	=== Значення зросту Гулівера ===		=== Значення зросту Гулівера ===

-	Розповідь англійського письменника XVIII ст. Джонатана Свіфта про Гулівера написана  у формі «мандр».<br>   Корабель, на якому пливе лікар Лемюель Гулівер, через велику бурю тоне, а Гулівер опиняється у фантастичній країні Ліліпутії. Фантастичною, оскільки всі люди там такі  малі на зріст, що Гулівер їм здається велетнем. Ліліпути придумали Гуліверу цікаве ім'я - Квінбус Флестрін - Чоловік-гора. Напевно, так само діти сприймають дорослих людей - велетнями. З висоти Гуліверівського зросту люди йому здаються дуже маленькими. Свіфт придумав для них фантастичну назву - ліліпути, оскільки їх країна має назву Ліліпутія. Після Свіфта всіх людей малого зросту називають ліліпутами.<br>   Чому ж Свіфт зробив свого Гулівера велетнем? Напевно, для того, щоб він зміг виявитися не в гущавині життя, а над нею, зміг бачити більше; - а отже, і розуміти більше. Великий зріст Гулівера допомагає йому розгледіти весь пристрій життя в Ліліпутії. Багато хто зі Свіфтових сучасників так і не зрозуміли, що в книжці йдеться не про фантастичну Ліліпутії, а про сучасну йому Англію.<br>   Якщо людина зійде на високу гору, їй здасться, що внизу все іграшкове, маленьке. Так і Гулівер бачить Ліліпутію-Англію. Бачить дріб'язковість життя, нетямущість метушні ліліпутських політиків. Імператорська «величність», Голбасто Момарем Євлам Гурділо Шефін Мелі Єлі Гью, такий же ліліпут, лише «на ніготь» вище за інших, має таке довге ім'я, яке викликає лише посмішку. Політичні партії, які нагадують англійських вігів і торі, такі схожі одна на одну, що розрізняються лише висотою своїх підборів. Спадкоємці ліліпутського престолу, для того, щоб не сваритися з обома партіями, повинні носити чоботи з різними підборами - і ставати кульгавим! А війна між двома релігійними віруваннями з висоти Гуліверового зросту виглядає як боротьба між «гострокінечниками» і «тупокінечниками» - безглузда суперечка про те, з якого боку розбивати яйце, з гострого чи тупого.<br>   Безглуздою є і війна Ліліпутії з сусідньою державою - Блефуська, під якою Свіфт мав на увазі Францію. Гулівер просто забирає військові кораблі Блефуська і приводить їх в Ліліпутію. За таку велику військову перемогу Гулівера нагороджують, оскільки вважають його допомогу неоціненною. Але при першій же нагоді героя вже називають зрадником і він втікає в Блефуськ.<br>   До багатьох висновків Свіфт заставляє читача доходити самостійно - про державу, його устрій, про звичаї і закони, про людські відносини. Головний висновок, до якого ми доходимо разом зі Свіфтом, дуже простий. Для того, щоб зрозуміти життя не треба мандрувати. Важливо уявити себе Гулівером, піднятися над сьогоднішнім днем, його дріб'язковістю. Тоді все стає зрозумілим, як Гуліверу.	+	Розповідь англійського письменника XVIII ст. Джонатана Свіфта про Гулівера написана  у формі «мандр».<br>   Корабель, на якому пливе лікар Лемюель Гулівер, через велику бурю тоне, а Гулівер опиняється у фантастичній країні Ліліпутії. Фантастичною, оскільки всі люди там такі  малі на зріст, що Гулівер їм здається велетнем. Ліліпути придумали Гуліверу цікаве ім'я - Квінбус Флестрін - Чоловік-гора. Напевно, так само діти сприймають дорослих людей - велетнями. З висоти Гуліверівського зросту люди йому здаються дуже маленькими. Свіфт придумав для них фантастичну назву - ліліпути, оскільки їх країна має назву Ліліпутія. Після Свіфта всіх людей малого зросту називають ліліпутами.<br>   Чому ж Свіфт зробив свого Гулівера велетнем? Напевно, для того, щоб він зміг виявитися не в гущавині життя, а над нею, зміг бачити більше; - а отже, і розуміти більше. Великий зріст Гулівера допомагає йому розгледіти весь пристрій життя в Ліліпутії. Багато хто зі Свіфтових сучасників так і не зрозуміли, що в книжці йдеться не про фантастичну Ліліпутії, а про сучасну йому Англію.<br>   Якщо людина зійде на високу гору, їй здасться, що внизу все іграшкове, маленьке. Так і Гулівер бачить Ліліпутію-Англію. Бачить дріб'язковість життя, нетямущість метушні ліліпутських політиків. Імператорська «величність», Голбасто Момарем Євлам Гурділо Шефін Мелі Єлі Гью, такий же ліліпут, лише «на ніготь» вище за інших, має таке довге ім'я, яке викликає лише посмішку. Політичні партії, які нагадують англійських вігів і торі, такі схожі одна на одну, що розрізняються лише висотою своїх підборів. Спадкоємці ліліпутського престолу, для того, щоб не сваритися з обома партіями, повинні носити чоботи з різними підборами - і ставати кульгавим! А війна між двома релігійними віруваннями з висоти Гуліверового зросту виглядає як боротьба між «гострокінечниками» і «тупокінечниками» - безглузда суперечка про те, з якого боку розбивати яйце, з гострого чи тупого. {{#ev:youtube\|HRdP7fY6msQ&feature}} <br>   Безглуздою є і війна Ліліпутії з сусідньою державою - Блефуська, під якою Свіфт мав на увазі Францію. Гулівер просто забирає військові кораблі Блефуська і приводить їх в Ліліпутію. За таку велику військову перемогу Гулівера нагороджують, оскільки вважають його допомогу неоціненною. Але при першій же нагоді героя вже називають зрадником і він втікає в Блефуськ.<br>   До багатьох висновків Свіфт заставляє читача доходити самостійно - про державу, його устрій, про звичаї і закони, про людські відносини. Головний висновок, до якого ми доходимо разом зі Свіфтом, дуже простий. Для того, щоб зрозуміти життя не треба мандрувати. Важливо уявити себе Гулівером, піднятися над сьогоднішнім днем, його дріб'язковістю. Тоді все стає зрозумілим, як Гуліверу.

	----		----

User3 в 12:12, 7 марта 2011

2011-03-07T12:12:16Z

← Предыдущая		Версия 12:12, 7 марта 2011
Строка 25:		Строка 25:

	<br>		<br>
		+
		+	=== Роман «Мандри Гулівера» ===
		+
		+	Автор перлини англійської літератури - книги «Мандри Гулівера» - богослов і священик Джонатан Свіфт. Він народився в 1667 р. в Дубліні в Ірландії в сім'ї англійського священика. Все його життя пройшло під владою королів Вільгельма ІІІ, королеви Анни, Георга II. Тоді ж склалися політичні партії - тоді англійська монархія позбавила прав і волі народи, які увійшли до англійської держави, - ірландців, шотландців. Не маючи можливості прямо викривати англійську монархію, Свіфт писав памфлети, сатиричні твори, де в казковій формі розповідав про причини і наслідки політичних подій, нелади англійського життя.<br>   «Мандри Гуллівера» - це розповідь письменника про різні види державного устрою. За допомогою свого героя Лемюеля Гулівера, який опиняється в цих країнах, автор прагне зрозуміти, чи існує в світі державний устрій, де б звичайній людині було б добре. Гулівер побував в Лілліпутії, в країні маленьких людей - ліліпутів, в країні велетнів - держави Бробдінгнет, на острові літаючих учених - Лалуті, в країні розумних коней - гуїнгмів.<br>   Перші мандри Гулівера привели його до казкової країни маленьких людей. Ліліпути не вище за 6 дюймів (близько 15 сантиметрів) на зріст. Та і сама Ліліпутія - це Англія крізь зменшувальне скло, зменшене віддзеркалення англійської парламентської монархії.<br>   Ліліпутія - монархія, якою править імператор. У нього виразні мужні риси обличчя з австрійською губою і орлиним носом. Це портрет англійського короля Георга. В імперії є столиця, Мідлендо, схожа на Лондон. А опис імператорського палацу нагадує королівський палац в Лондоні.<br>   Все життя ліліпутів дріб'язкове, але вони цього не помічають. Лише Гулівер з висоти свого зросту бачить і розуміє нетямущість їх метушні, дурощі політиків. Імператор править країною лише тому, що він «на ніготь» вище за свої вірнопідданих. Політичні партії - тремексенів та семексенів - можна розрізнити не за поглядами, а лише за одягом, високими або низькими підборами. Низькі підбори - одяг вігів, «низької церкви», поборників законів, які обмежують владу монарха. У моді - високі підбори, вони прибічники короля і самодержавної влади. Для утримання рівноваги в суспільстві принц повинен ходити в різному взутті - на різних підборах. Саме тому його величність «накульгує».<br>   Процедура нагороджень англійськими державними винагородами представлена Свіфтом через розповідь Гулівера, якому ордени здаються просто тонкими шовковими нитками; орден Підв'язки - синій, орден Куполу - червоний, орден Св. Андрія - зелений.<br>   Релігійне життя Англії також знайшло відображення на сторінках твору і Свіфта. Спори різних релігійних конфесій - англійців і пуритан, католиків протестантів, показані в боротьбі «гострокінечників» і «тупокінечників», які  сперечаються з якого кінця треба розбивати яйце. «Тупокінечники» знайшли укриття в сусідній державі Блефусьці (так Свіфт називає Францію). Військову перемогу Англії на морі Свіфт описав в історії викрадання Гулівером флоту Іпієфуська.<br>   Свіфт змалював і королівську розшукову службу, якою керував міністр Р. Уол-Поль. У книзі це розповідь про обшук Гулівера і протокол його обшуку, в якому перераховані всі речі, знайдені в « Чоловіка-гори» (так ліліпути назвали Гулівера).<br>   Гуліверові мандри закінчилися поверненням героя до Англії. Він, як і Свіфт, не знайшов ідеального світу і приходив до висновку, що всі повинні жити на цьому світі, де народилися, хоча він і не найкращий. А щоб уникнути переслідувань, Свіфт відмітив: «Описання це, повинен зізнатися, зовсім не стосується британської нації, яка може бути за приклад для цілого світу своєю мудрістю, чесністю і справедливістю.» Але його сучасники добре зрозуміли всі натяки письменника.
		+
		+	<br>
		+
		+	=== Значення зросту Гулівера ===
		+
		+	Розповідь англійського письменника XVIII ст. Джонатана Свіфта про Гулівера написана  у формі «мандр».<br>   Корабель, на якому пливе лікар Лемюель Гулівер, через велику бурю тоне, а Гулівер опиняється у фантастичній країні Ліліпутії. Фантастичною, оскільки всі люди там такі  малі на зріст, що Гулівер їм здається велетнем. Ліліпути придумали Гуліверу цікаве ім'я - Квінбус Флестрін - Чоловік-гора. Напевно, так само діти сприймають дорослих людей - велетнями. З висоти Гуліверівського зросту люди йому здаються дуже маленькими. Свіфт придумав для них фантастичну назву - ліліпути, оскільки їх країна має назву Ліліпутія. Після Свіфта всіх людей малого зросту називають ліліпутами.<br>   Чому ж Свіфт зробив свого Гулівера велетнем? Напевно, для того, щоб він зміг виявитися не в гущавині життя, а над нею, зміг бачити більше; - а отже, і розуміти більше. Великий зріст Гулівера допомагає йому розгледіти весь пристрій життя в Ліліпутії. Багато хто зі Свіфтових сучасників так і не зрозуміли, що в книжці йдеться не про фантастичну Ліліпутії, а про сучасну йому Англію.<br>   Якщо людина зійде на високу гору, їй здасться, що внизу все іграшкове, маленьке. Так і Гулівер бачить Ліліпутію-Англію. Бачить дріб'язковість життя, нетямущість метушні ліліпутських політиків. Імператорська «величність», Голбасто Момарем Євлам Гурділо Шефін Мелі Єлі Гью, такий же ліліпут, лише «на ніготь» вище за інших, має таке довге ім'я, яке викликає лише посмішку. Політичні партії, які нагадують англійських вігів і торі, такі схожі одна на одну, що розрізняються лише висотою своїх підборів. Спадкоємці ліліпутського престолу, для того, щоб не сваритися з обома партіями, повинні носити чоботи з різними підборами - і ставати кульгавим! А війна між двома релігійними віруваннями з висоти Гуліверового зросту виглядає як боротьба між «гострокінечниками» і «тупокінечниками» - безглузда суперечка про те, з якого боку розбивати яйце, з гострого чи тупого.<br>   Безглуздою є і війна Ліліпутії з сусідньою державою - Блефуська, під якою Свіфт мав на увазі Францію. Гулівер просто забирає військові кораблі Блефуська і приводить їх в Ліліпутію. За таку велику військову перемогу Гулівера нагороджують, оскільки вважають його допомогу неоціненною. Але при першій же нагоді героя вже називають зрадником і він втікає в Блефуськ.<br>   До багатьох висновків Свіфт заставляє читача доходити самостійно - про державу, його устрій, про звичаї і закони, про людські відносини. Головний висновок, до якого ми доходимо разом зі Свіфтом, дуже простий. Для того, щоб зрозуміти життя не треба мандрувати. Важливо уявити себе Гулівером, піднятися над сьогоднішнім днем, його дріб'язковістю. Тоді все стає зрозумілим, як Гуліверу.

	----		----

User3: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

2011-03-07T12:03:10Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

Новая страница

'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Сатиричне зображення в романі англійської дійсності. Повні уроки.'''

 <metakeywords>Світова література, 7 клас, Сатиричне зображення, в романі, англійської дійсності.</metakeywords>'''ТЕМА:''' Сатиричне зображення в романі англійської дійсності. 

 

=== Мета уроку ===

*Вивчення роману «Мандри Гулівера»
*Розгляд критики людських вад в романі

 

=== Задачі уроку ===

*Ознайомитись з «Мандрами Гулівера»
*Розкрити критику людських вад в романі

 

=== План уроку ===

#Роман «Мандри Гулівера»
#Людські вади в романі

 

----

=== Запитання ===

#В яку епоху жив і творив Джонатан Свіфт?
#В яких країнах побуав Гулівер в романі Свіфта?
#Опишіть жителів Ліліпутії, їх стиль життя та мислення?
#Які ордени отримав Гулівер?
#Чому Свіфт зобразив головного героя роману велетнем?
#Війну з якою державою вела Ліліпутія?
#Чим закінчується роман?
#Чого вчить роман «Мандри Гулівера»?

 

=== Список використаних джерел ===

#Урок на тему: Творчий шлях Джонатана Свіфта, Станішевський І.В., учитель української та зарубіжної літератури, сш №8, м.Львів.
#Урок на тему: Роман Свіфта «Мандри Гулівера», Панченко В.В., учитель зарубіжної літератури, сш №15, м.Львів.
#Свіфт Дж. «Вибрані твори». Л., 2006.
#Свіфт Дж. «Мандри Гулівера». М., 2007.

 

----

Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.

 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

[[Category:Зарубіжна_література_7_клас]]