Романтизм. Музичні ознаки.Повні уроки - История изменений

User1 в 19:36, 29 октября 2012

2012-10-29T19:36:07Z

← Предыдущая		Версия 19:36, 29 октября 2012
Строка 48:		Строка 48:
	Романтизм - це, з одного боку, стійкі ознаки людської свідомості, а з іншого - доба, в яку ці якості стають головними в культурі. Романтизм походить від декількох понять: романський мовний світ початку ХІХ ст. з його народною мовою та романська архітектура того часу. У музиці напрям романтизму склався в 1820-ті роки, розвиток його зайняв XIX ст. Композитори романтики старалися за допомогою музичних засобів виразити глибину і багатство внутрішнього світу людини. Музика стає більш рольової, індивідуальної. Одержують розвиток пісенні жанри, зокрема балада.		Романтизм - це, з одного боку, стійкі ознаки людської свідомості, а з іншого - доба, в яку ці якості стають головними в культурі. Романтизм походить від декількох понять: романський мовний світ початку ХІХ ст. з його народною мовою та романська архітектура того часу. У музиці напрям романтизму склався в 1820-ті роки, розвиток його зайняв XIX ст. Композитори романтики старалися за допомогою музичних засобів виразити глибину і багатство внутрішнього світу людини. Музика стає більш рольової, індивідуальної. Одержують розвиток пісенні жанри, зокрема балада.

-	Представники романтизму в [[~~Жанри в музиці~~. М.~~Катричко~~ \|музиці ]]	+	Представники романтизму в [[Жанри_в_музиці._М.Катричко_"Рідна_мова"._Тактування_у_тридольному_розмірі._Реферат\|музиці ]]

	Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Ськрябін і А. Н. Ськрябін.		Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Ськрябін і А. Н. Ськрябін.

User1 в 19:35, 29 октября 2012

2012-10-29T19:35:25Z

Внесённые изменения

User1 в 18:15, 29 октября 2012

2012-10-29T18:15:08Z

Внесённые изменения

User14 в 10:38, 11 мая 2011

2011-05-11T10:38:08Z

← Предыдущая		Версия 10:38, 11 мая 2011
Строка 90:		Строка 90:
	<br> {{#ev:youtube\|Lybp-0JFQdE&feature=related}}		<br> {{#ev:youtube\|Lybp-0JFQdE&feature=related}}

-	=== Список використаної літератури  ===	+	=== Список використаної літератури  ===

	*Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область		*Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область

User14 в 19:24, 9 апреля 2011

2011-04-09T19:24:54Z

← Предыдущая		Версия 19:24, 9 апреля 2011
Строка 90:		Строка 90:
	<br> {{#ev:youtube\|Lybp-0JFQdE&feature=related}}		<br> {{#ev:youtube\|Lybp-0JFQdE&feature=related}}

-	=== Список використаної літератури <~~/div>~~ ===	+	=== Список використаної літератури  ===

	*Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область		*Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область

User14 в 19:24, 9 апреля 2011

2011-04-09T19:24:27Z

← Предыдущая		Версия 19:24, 9 апреля 2011
Строка 17:		Строка 17:
	*Дослідити напрямок мистецтва романтизм, як систему певних музичних та ідейно-художніх ознак;		*Дослідити напрямок мистецтва романтизм, як систему певних музичних та ідейно-художніх ознак;
	*Прослідкувати романтичні тенденції в творчості видатних музикантів Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса;		*Прослідкувати романтичні тенденції в творчості видатних музикантів Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса;
-	*Зіставити головні риси та стильові прийоми творчості великих митців романтичного стилю Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса;	+	*Зіставити головні риси та стильові прийоми творчості великих митців романтичного стилю Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса;<br>
-		+
-	<br>	+

	=== Задачі уроку ===		=== Задачі уроку ===
Строка 56:		Строка 54:
	Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Ськрябін і А. Н. Ськрябін.		Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Ськрябін і А. Н. Ськрябін.

-	'''{{#ev:youtube\|lAvcmWK7jVE}}'''	+	'''{{#ev:youtube\|lAvcmWK7jVE}}'''

-	<br>	+	<br>

	[[Image:Э. Т. А. Гофман.jpeg]]		[[Image:Э. Т. А. Гофман.jpeg]]
Строка 72:		Строка 70:
	{{#ev:youtube\|f5wFgn3j85U&feature=related}}		{{#ev:youtube\|f5wFgn3j85U&feature=related}}

-	[[Image:~~Франц_Шуберт~~.jpeg]]	+	[[Image:Франц Шуберт.jpeg]]

-	Франц Шуберт	+	Франц Шуберт

	Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).		Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).
Строка 91:		Строка 89:

	<br> {{#ev:youtube\|Lybp-0JFQdE&feature=related}}		<br> {{#ev:youtube\|Lybp-0JFQdE&feature=related}}
-	~~<div><br></div>~~	+
-	=== Список використаної літератури ===	+	=== Список використаної літератури </div> ===

	*Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область		*Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область
-	*Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область	+	*Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
-		+	*Цунікова І. О., учитель із предметів "Музичне мистецтво", "Мистецтво", "Художня культура", Маріупольська школа № 47 Донецької обл.
-	Цунікова І. О., учитель із предметів "Музичне мистецтво", "Мистецтво", "Художня культура", Маріупольська школа № 47 Донецької обл.	+
-		+
	*Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни		*Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни
	*Антонець О. А. Еволюція салонної музики в європейській культурі : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 / О. А. Антонець. – Х., 2006. – 21 с.		*Антонець О. А. Еволюція салонної музики в європейській культурі : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 / О. А. Антонець. – Х., 2006. – 21 с.

User14 в 19:22, 9 апреля 2011

2011-04-09T19:22:06Z

← Предыдущая		Версия 19:22, 9 апреля 2011
Строка 56:		Строка 56:
	Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Ськрябін і А. Н. Ськрябін.		Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Ськрябін і А. Н. Ськрябін.

-	~~===~~ '''{{#ev:youtube\|lAvcmWK7jVE}} ~~===~~'''	+	'''{{#ev:youtube\|lAvcmWK7jVE}}'''

-	~~[[Image:Франц Шуберт.jpeg]]~~	+	<br>
-		+
-	~~Франц Шуберт~~	+

	[[Image:Э. Т. А. Гофман.jpeg]]		[[Image:Э. Т. А. Гофман.jpeg]]
Строка 73:		Строка 71:

	{{#ev:youtube\|f5wFgn3j85U&feature=related}}		{{#ev:youtube\|f5wFgn3j85U&feature=related}}
		+
		+	[[Image:Франц_Шуберт.jpeg]]
		+
		+	Франц Шуберт

	Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).		Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).
Строка 78:		Строка 80:
	При цьому в рамках єдиного стильового напряму одержала велику свободу розвитку індивідуальна манера. Розвиваючись в багатьох країнах, романтизм всюди набував яскравої національної своєрідності, обумовленої власними історичними умовами і національними традиціями. Перші ознаки романтизму з'явилися майже одночасно в різних країнах. Фортепіано стає не тільки досконалим інструментом для втілення емоційного світу людини, але й творчою лабораторією композитора і виконавця, що стверджували крайнощі – новий віртуозний техніцизм і вираження найглибших інтимних настроїв. Загальним критерієм виконавської майстерності стає технічне володіння інструментом, здатність вразити уявлення публіки виконанням, відповідно підібраним репертуаром з салонно-віртуозної літератури.		При цьому в рамках єдиного стильового напряму одержала велику свободу розвитку індивідуальна манера. Розвиваючись в багатьох країнах, романтизм всюди набував яскравої національної своєрідності, обумовленої власними історичними умовами і національними традиціями. Перші ознаки романтизму з'явилися майже одночасно в різних країнах. Фортепіано стає не тільки досконалим інструментом для втілення емоційного світу людини, але й творчою лабораторією композитора і виконавця, що стверджували крайнощі – новий віртуозний техніцизм і вираження найглибших інтимних настроїв. Загальним критерієм виконавської майстерності стає технічне володіння інструментом, здатність вразити уявлення публіки виконанням, відповідно підібраним репертуаром з салонно-віртуозної літератури.

-	[[Image:Ференц Лист1.jpeg]]<br>	+	[[Image:Ференц Лист1.jpeg]]<br>

	Ференц Лист		Ференц Лист

User14 в 19:20, 9 апреля 2011

2011-04-09T19:20:39Z

← Предыдущая		Версия 19:20, 9 апреля 2011
Строка 56:		Строка 56:
	Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Ськрябін і А. Н. Ськрябін.		Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Ськрябін і А. Н. Ськрябін.

-	~~<span class="Apple-style-span" style="font-family: arial, sans-serif; font-size: 11px; line-height: 13px; color: rgb(102, 102, 102); ">~~	+	=== '''{{#ev:youtube\|lAvcmWK7jVE}} ==='''
-	=== ~~'''~~	+
-	'''{{#ev:youtube\|lAvcmWK7jVE}} ===	+
-	~~</span>~~	+

	[[Image:Франц Шуберт.jpeg]]		[[Image:Франц Шуберт.jpeg]]
Строка 69:		Строка 66:
	Э. Т. А. Гофман		Э. Т. А. Гофман

		+	<br> {{#ev:youtube\|1zrQzocD4jo&feature=related}}

-	~~{{#ev:youtube\|1zrQzocD4jo&feature=related}}~~	+	<br> [[Image:Н. А. Римський-Корсаков.jpeg]]
-		+
-		+
-	[[Image:Н. А. Римський-Корсаков.jpeg]]	+

	Н. А. Римський-Корсаков		Н. А. Римський-Корсаков

-	{{#ev:youtube\|f5wFgn3j85U&feature=related}}	+	{{#ev:youtube\|f5wFgn3j85U&feature=related}}

	Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).		Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).
Строка 83:		Строка 78:
	При цьому в рамках єдиного стильового напряму одержала велику свободу розвитку індивідуальна манера. Розвиваючись в багатьох країнах, романтизм всюди набував яскравої національної своєрідності, обумовленої власними історичними умовами і національними традиціями. Перші ознаки романтизму з'явилися майже одночасно в різних країнах. Фортепіано стає не тільки досконалим інструментом для втілення емоційного світу людини, але й творчою лабораторією композитора і виконавця, що стверджували крайнощі – новий віртуозний техніцизм і вираження найглибших інтимних настроїв. Загальним критерієм виконавської майстерності стає технічне володіння інструментом, здатність вразити уявлення публіки виконанням, відповідно підібраним репертуаром з салонно-віртуозної літератури.		При цьому в рамках єдиного стильового напряму одержала велику свободу розвитку індивідуальна манера. Розвиваючись в багатьох країнах, романтизм всюди набував яскравої національної своєрідності, обумовленої власними історичними умовами і національними традиціями. Перші ознаки романтизму з'явилися майже одночасно в різних країнах. Фортепіано стає не тільки досконалим інструментом для втілення емоційного світу людини, але й творчою лабораторією композитора і виконавця, що стверджували крайнощі – новий віртуозний техніцизм і вираження найглибших інтимних настроїв. Загальним критерієм виконавської майстерності стає технічне володіння інструментом, здатність вразити уявлення публіки виконанням, відповідно підібраним репертуаром з салонно-віртуозної літератури.

-	[[Image:Ференц ~~Лист~~.jpeg]]	+	[[Image:Ференц Лист1.jpeg]]<br>

	Ференц Лист		Ференц Лист
Строка 93:		Строка 88:
	С. Рахманінов		С. Рахманінов

-		+	<br> {{#ev:youtube\|Lybp-0JFQdE&feature=related}}
-	{{#ev:youtube\|Lybp-0JFQdE&feature=related}}	+	<div><br></div>
-	<div><br></div>	+
-		+
	=== Список використаної літератури ===		=== Список використаної літератури ===

User14 в 19:17, 9 апреля 2011

2011-04-09T19:17:54Z

← Предыдущая		Версия 19:17, 9 апреля 2011
Строка 56:		Строка 56:
	Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Ськрябін і А. Н. Ськрябін.		Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Ськрябін і А. Н. Ськрябін.

-	~~[[Image~~:~~Франц Шуберт.jpeg]]~~	+	<span class="Apple-style-span" style="font-family: arial, sans-serif; font-size: 11px; line-height: 13px; color: rgb(102, 102, 102); ">
		+	=== '''
		+	'''{{#ev:youtube\|lAvcmWK7jVE}} ===
		+	</span>

-	Франц Шуберт	+	[[Image:Франц Шуберт.jpeg]]

-	~~[[Image:Э. Т. А. Гофман.jpeg]]~~	+	Франц Шуберт

-	Э. Т. А. Гофман	+	[[Image:Э. Т. А. Гофман.jpeg]]

-	~~[[Image:Н~~. А. ~~Римський-Корсаков~~.~~jpeg]]~~	+	Э. Т. А. Гофман

-	Н. А. Римський-Корсаков	+
		+	{{#ev:youtube\|1zrQzocD4jo&feature=related}}
		+
		+
		+	[[Image:Н. А. Римський-Корсаков.jpeg]]
		+
		+	Н. А. Римський-Корсаков
		+
		+	{{#ev:youtube\|f5wFgn3j85U&feature=related}}

	Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).		Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).
Строка 72:		Строка 83:
	При цьому в рамках єдиного стильового напряму одержала велику свободу розвитку індивідуальна манера. Розвиваючись в багатьох країнах, романтизм всюди набував яскравої національної своєрідності, обумовленої власними історичними умовами і національними традиціями. Перші ознаки романтизму з'явилися майже одночасно в різних країнах. Фортепіано стає не тільки досконалим інструментом для втілення емоційного світу людини, але й творчою лабораторією композитора і виконавця, що стверджували крайнощі – новий віртуозний техніцизм і вираження найглибших інтимних настроїв. Загальним критерієм виконавської майстерності стає технічне володіння інструментом, здатність вразити уявлення публіки виконанням, відповідно підібраним репертуаром з салонно-віртуозної літератури.		При цьому в рамках єдиного стильового напряму одержала велику свободу розвитку індивідуальна манера. Розвиваючись в багатьох країнах, романтизм всюди набував яскравої національної своєрідності, обумовленої власними історичними умовами і національними традиціями. Перші ознаки романтизму з'явилися майже одночасно в різних країнах. Фортепіано стає не тільки досконалим інструментом для втілення емоційного світу людини, але й творчою лабораторією композитора і виконавця, що стверджували крайнощі – новий віртуозний техніцизм і вираження найглибших інтимних настроїв. Загальним критерієм виконавської майстерності стає технічне володіння інструментом, здатність вразити уявлення публіки виконанням, відповідно підібраним репертуаром з салонно-віртуозної літератури.

-	[[Image:Ференц Лист.jpeg]]	+	[[Image:Ференц Лист.jpeg]]

-	Ференц Лист	+	Ференц Лист

	Лише в середині ХІХ ст. завдяки музично-просвітницьким старанням Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Ф. Ліста, А. Рубінштейна та їх послідовників стверджується новий підхід до виконавської інтерпретації, що ґрунтується на відчутті гармонії між художнім змістом твору і його виконанням та певній мірі артистичної свободи, пов’язаної з проявом панівної естетики втілення безпосереднього почуття. Стисло охарактеризувавши виконавську манеру Ф. Ліста, С. Рахманінова і Д. Мацуєва, можна дійти висновку, що в емоціоналізованому фортепіанно-виконавському стилі на перший план висувається стихійне начало, яке спонукає піаністів до «укрупнення» техніки, фрескової манери, оркестрово-колористичного розуміння фортепіанного тембру.		Лише в середині ХІХ ст. завдяки музично-просвітницьким старанням Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Ф. Ліста, А. Рубінштейна та їх послідовників стверджується новий підхід до виконавської інтерпретації, що ґрунтується на відчутті гармонії між художнім змістом твору і його виконанням та певній мірі артистичної свободи, пов’язаної з проявом панівної естетики втілення безпосереднього почуття. Стисло охарактеризувавши виконавську манеру Ф. Ліста, С. Рахманінова і Д. Мацуєва, можна дійти висновку, що в емоціоналізованому фортепіанно-виконавському стилі на перший план висувається стихійне начало, яке спонукає піаністів до «укрупнення» техніки, фрескової манери, оркестрово-колористичного розуміння фортепіанного тембру.

-	[[Image:Рахманінов.jpeg]]	+	[[Image:Рахманінов.jpeg]]
		+
		+	С. Рахманінов

-	~~С. Рахманінов~~

-	<br>	+	{{#ev:youtube\|Lybp-0JFQdE&feature=related}}
		+	<div><br></div>

	=== Список використаної літератури ===		=== Список використаної літератури ===

User14 в 19:10, 9 апреля 2011

2011-04-09T19:10:48Z

← Предыдущая		Версия 19:10, 9 апреля 2011
Строка 25:		Строка 25:
	*Ознайомити студентів з історією музичної культури, зародженням течії романтизму в музиці		*Ознайомити студентів з історією музичної культури, зародженням течії романтизму в музиці
	*Розвинути художньо-історичне мислення учнів;		*Розвинути художньо-історичне мислення учнів;
-	*Показати соціально-політичну обумовленість музично-історичного руху;	+	*Показати соціально-політичну обумовленість музично-історичного руху;
-		+	*підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.
-	підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.	+

	=== Хід уроку ===		=== Хід уроку ===
Строка 55:		Строка 54:
	=== Представники романтизму в музиці ===		=== Представники романтизму в музиці ===

-	Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков, П. І.~~Чайковський~~ і А. Н. Ськрябін.	+	Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Ськрябін і А. Н. Ськрябін.

-	Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції). При цьому в рамках єдиного стильового напряму одержала велику свободу розвитку індивідуальна манера ~~художника~~. Розвиваючись в багатьох країнах, романтизм всюди набував яскравої національної своєрідності, обумовленої власними історичними умовами і національними традиціями. Перші ознаки романтизму з'явилися майже одночасно в різних країнах. Фортепіано стає не тільки досконалим інструментом для втілення емоційного світу людини, але й творчою лабораторією композитора і виконавця, що стверджували крайнощі – новий віртуозний техніцизм і вираження найглибших інтимних настроїв. Загальним критерієм виконавської майстерності стає технічне володіння інструментом, здатність вразити уявлення публіки виконанням, відповідно підібраним репертуаром з салонно-віртуозної літератури.	+	[[Image:Франц Шуберт.jpeg]]
		+
		+	Франц Шуберт
		+
		+	[[Image:Э. Т. А. Гофман.jpeg]]
		+
		+	Э. Т. А. Гофман
		+
		+	[[Image:Н. А. Римський-Корсаков.jpeg]]
		+
		+	Н. А. Римський-Корсаков
		+
		+	Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).
		+
		+	При цьому в рамках єдиного стильового напряму одержала велику свободу розвитку індивідуальна манера. Розвиваючись в багатьох країнах, романтизм всюди набував яскравої національної своєрідності, обумовленої власними історичними умовами і національними традиціями. Перші ознаки романтизму з'явилися майже одночасно в різних країнах. Фортепіано стає не тільки досконалим інструментом для втілення емоційного світу людини, але й творчою лабораторією композитора і виконавця, що стверджували крайнощі – новий віртуозний техніцизм і вираження найглибших інтимних настроїв. Загальним критерієм виконавської майстерності стає технічне володіння інструментом, здатність вразити уявлення публіки виконанням, відповідно підібраним репертуаром з салонно-віртуозної літератури.
		+
		+	[[Image:Ференц Лист.jpeg]]
		+
		+	Ференц Лист

	Лише в середині ХІХ ст. завдяки музично-просвітницьким старанням Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Ф. Ліста, А. Рубінштейна та їх послідовників стверджується новий підхід до виконавської інтерпретації, що ґрунтується на відчутті гармонії між художнім змістом твору і його виконанням та певній мірі артистичної свободи, пов’язаної з проявом панівної естетики втілення безпосереднього почуття. Стисло охарактеризувавши виконавську манеру Ф. Ліста, С. Рахманінова і Д. Мацуєва, можна дійти висновку, що в емоціоналізованому фортепіанно-виконавському стилі на перший план висувається стихійне начало, яке спонукає піаністів до «укрупнення» техніки, фрескової манери, оркестрово-колористичного розуміння фортепіанного тембру.		Лише в середині ХІХ ст. завдяки музично-просвітницьким старанням Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Ф. Ліста, А. Рубінштейна та їх послідовників стверджується новий підхід до виконавської інтерпретації, що ґрунтується на відчутті гармонії між художнім змістом твору і його виконанням та певній мірі артистичної свободи, пов’язаної з проявом панівної естетики втілення безпосереднього почуття. Стисло охарактеризувавши виконавську манеру Ф. Ліста, С. Рахманінова і Д. Мацуєва, можна дійти висновку, що в емоціоналізованому фортепіанно-виконавському стилі на перший план висувається стихійне начало, яке спонукає піаністів до «укрупнення» техніки, фрескової манери, оркестрово-колористичного розуміння фортепіанного тембру.
		+
		+	[[Image:Рахманінов.jpeg]]
		+
		+	С. Рахманінов
		+
		+	<br>

	=== Список використаної літератури ===		=== Список використаної літератури ===