Роде наш красний.Повні уроки - История изменений

User13 в 08:39, 14 августа 2012

2012-08-14T08:39:38Z

← Предыдущая		Версия 08:39, 14 августа 2012
Строка 31:		Строка 31:
	[[Image:Rrr4.JPEG]]		[[Image:Rrr4.JPEG]]

-	Козацтво поділялося на вільних і реєстрових козаків. Перші - це знамениті запорожці, які залежали тільки від власної відваги. Другі вели більш «цивільний» спосіб життя: вони селилися станицями, обробляли землю, займалися підготовкою молодих козаків. Реєстрові козаки, на відміну від нереєстрових, мали деякі привілеї від держави.	+	Козацтво поділялося на вільних і реєстрових [[Запорозькі_козаки_як_романтичні_герої.\|'''козаків''']]. Перші - це знамениті запорожці, які залежали тільки від власної відваги. Другі вели більш «цивільний» спосіб життя: вони селилися станицями, обробляли землю, займалися підготовкою молодих козаків. Реєстрові козаки, на відміну від нереєстрових, мали деякі привілеї від держави.

	Слово «воля», мабуть, найголовніше для козака. Ці люди пишалися тим, що не залежали від панів, від землі і родини. Члени Війська Запорізького в мирний час здебільшого займалися полюванням, рибальством і тваринництвом - вони не прив'язували запорожців до певного місця і не ставали спокусою для членів козацького братства. Основним джерелом доходів козаків були військові походи в Туреччину, Крим, на Кавказ. Деякі козаки відкладали кошти на старість, але більшість воліла не економити, адже кожен новий похід міг стати останнім.		Слово «воля», мабуть, найголовніше для козака. Ці люди пишалися тим, що не залежали від панів, від землі і родини. Члени Війська Запорізького в мирний час здебільшого займалися полюванням, рибальством і тваринництвом - вони не прив'язували запорожців до певного місця і не ставали спокусою для членів козацького братства. Основним джерелом доходів козаків були військові походи в Туреччину, Крим, на Кавказ. Деякі козаки відкладали кошти на старість, але більшість воліла не економити, адже кожен новий похід міг стати останнім.
Строка 43:		Строка 43:
	{{#ev:youtube\| NXzQMaPDx2w&feature }}		{{#ev:youtube\| NXzQMaPDx2w&feature }}

-	Гучна слава про козацтво прокотилася по Європі в часи Північної та семирічної війн, потім підтвердилася під час Італійського та Швейцарського походів Суворова. Козаки брали участь і в підкоренні Сибіру, Кавказу та Середньої Азії. На фронтах Першої світової билися близько 300 тис. козаків. Однак поступово козацькі війська були ліквідовані урядом. Надто вже неспокійним було це вільне військо, щоб не побоюватися його реакції на дії влади. Але повністю знищити козацтво виявилося не під силу навіть самим жорстоким тиранам.	+	Гучна слава про козацтво прокотилася по Європі в часи Північної та семирічної війн, потім підтвердилася під час Італійського та Швейцарського походів Суворова. Козаки брали участь і в підкоренні Сибіру, Кавказу та [[Географія\|'''Середньої Азії''']]. На фронтах Першої світової билися близько 300 тис. козаків. Однак поступово козацькі війська були ліквідовані урядом. Надто вже неспокійним було це вільне військо, щоб не побоюватися його реакції на дії влади. Але повністю знищити козацтво виявилося не під силу навіть самим жорстоким тиранам.

	{{#ev:youtube\| k-DTpMIQoL4&feature }}		{{#ev:youtube\| k-DTpMIQoL4&feature }}
Строка 55:		Строка 55:
	=== Українська символіка. ===		=== Українська символіка. ===

-	Українська символіка ніколи не була предметом вивчення на Україні. Вона складалася випадково і епізодично, причому в найбільш критичні моменти української історії, коли в ній несподівано виникала чисто політична потреба. У такі періоди не було ні часу, ні бажання копіткого вивчення даного питання, і матеріал постачався і "розроблявся" найчастіше просто емігрантськими політичними колами, а не неупередженими істориками. Нині, коли Україна переживає не просто критичний, але і єдиний у своєму роді період своєї історії, коли створилася можливість реального існування української держави, знову для потреб політичного і державного життя було затребуване все,що малося в області національно й української символіки та емблематики, і тим самим представилася можливість оглянути в сукупності той арсенал символів і емблем,які визначаються політиками як національно специфічно українські.	+	[[Українська_мова_—_державна_мова_України._Український_алфавіт._Повні_уроки\|'''Українська символіка''']] ніколи не була предметом вивчення на Україні. Вона складалася випадково і епізодично, причому в найбільш критичні моменти української історії, коли в ній несподівано виникала чисто політична потреба. У такі періоди не було ні часу, ні бажання копіткого вивчення даного питання, і матеріал постачався і "розроблявся" найчастіше просто емігрантськими політичними колами, а не неупередженими істориками. Нині, коли Україна переживає не просто критичний, але і єдиний у своєму роді період своєї історії, коли створилася можливість реального існування української держави, знову для потреб політичного і державного життя було затребуване все,що малося в області національно й української символіки та емблематики, і тим самим представилася можливість оглянути в сукупності той арсенал символів і емблем,які визначаються політиками як національно специфічно українські.

	[[Image:Rrr8.JPEG]]		[[Image:Rrr8.JPEG]]
Строка 69:		Строка 69:
	[[Image:Rrr9.JPEG]]		[[Image:Rrr9.JPEG]]

-	Це слід враховувати, щоб ненароком не образити національні почуття українців. Наприклад, уникати дарувати українці червоні квіти, а заміняти їх жовтими, блакитними, білими, фіолетовими. Малиновий колір символізує героїчний час в українській історії, особливо у військовій. Його вживання для українців почесне. Зелений колір означає відродження, пробудження, відновлення, в тому числі й національної українського життя, Білий колір означає "самопосвята", тобто самопожертву, але також і здачу позицій,що веде до двоїстого і суперечливого трактування в застосуванні білого кольору в українській символіці. Чорний колір - скарга, тобто траур,та інших значень не має. Що стосується української символіки знаків, то вона розвинена ще менш,ніж символіка кольору. З символів широко вживається тільки хрест, причому як в основній для України національній формі (волинський хрест), так і в досить випадкових формах, близьких і грецькому, і латинському хресту. Інший, засвоєний українською геральдикою символ - П'ятикутна зірка, хоча Союз колишніх українських козаків вживає також 7-кінцеву (східну) зірку.	+	Це слід враховувати, щоб ненароком не образити національні почуття українців. Наприклад, уникати дарувати українці червоні квіти, а заміняти їх жовтими, блакитними, білими, фіолетовими. Малиновий колір символізує героїчний час в українській [[Історія_України\|'''історії''']], особливо у військовій. Його вживання для українців почесне. Зелений колір означає відродження, пробудження, відновлення, в тому числі й національної українського життя, Білий колір означає "самопосвята", тобто самопожертву, але також і здачу позицій,що веде до двоїстого і суперечливого трактування в застосуванні білого кольору в українській символіці. Чорний колір - скарга, тобто траур,та інших значень не має. Що стосується української символіки знаків, то вона розвинена ще менш,ніж символіка кольору. З символів широко вживається тільки хрест, причому як в основній для України національній формі (волинський хрест), так і в досить випадкових формах, близьких і грецькому, і латинському хресту. Інший, засвоєний українською геральдикою символ - П'ятикутна зірка, хоча Союз колишніх українських козаків вживає також 7-кінцеву (східну) зірку.

	[[Image:Rrr11.JPEG]]		[[Image:Rrr11.JPEG]]

User3 в 06:09, 29 марта 2011

2011-03-29T06:09:24Z

← Предыдущая		Версия 06:09, 29 марта 2011
Строка 130:		Строка 130:

	<br>		<br>
		+	[[категория: Українська література 3 клас]]

User3 в 06:08, 29 марта 2011

2011-03-29T06:08:24Z

← Предыдущая		Версия 06:08, 29 марта 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>'''[[Українська література 3 клас. Повні уроки\|'''Українська література 3 клас.Повні уроки''']]'''>> Українська література: Роде наш красний. Повні уроки.'''	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|<metakeywords>Українська література, Українська література 3 клас, Тема Роде наш красний, Повні уроки</metakeywords>Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>'''[[Українська література 3 клас. Повні уроки\|'''Українська література 3 клас.Повні уроки''']]'''>> Українська література: Роде наш красний. Повні уроки.'''

	=== Тема. ===		=== Тема. ===
Строка 75:		Строка 75:
	З національних знаків відомий тільки тризуб, не тризуб Нептуна, як нерідко думають, а трьохкінцевої - знак Святослава, видозмінений і стилізований до невпізнанності в XX ст.		З національних знаків відомий тільки тризуб, не тризуб Нептуна, як нерідко думають, а трьохкінцевої - знак Святослава, видозмінений і стилізований до невпізнанності в XX ст.

-	[[Image:~~rrr7~~.JPEG]]	+	[[Image:Rrr7.JPEG]]

	=== Запитання до уроку. ===		=== Запитання до уроку. ===

User3 в 06:05, 29 марта 2011

2011-03-29T06:05:20Z

← Предыдущая		Версия 06:05, 29 марта 2011
Строка 69:		Строка 69:
	[[Image:Rrr9.JPEG]]		[[Image:Rrr9.JPEG]]

-	Це слід враховувати, щоб ненароком не образити національні почуття українців. Наприклад, уникати дарувати українці червоні квіти, а заміняти їх жовтими, блакитними, білими, фіолетовими. Малиновий колір символізує героїчний час в українській історії, особливо у військовій. Його вживання для українців почесне. Зелений колір означає відродження, пробудження, відновлення, в тому числі й національної українського життя, Білий колір означає "самопосвята", тобто самопожертву, але також і здачу позицій,що веде до двоїстого і суперечливого трактування в застосуванні білого кольору в українській символіці. Чорний колір - скарга, тобто траур,та інших значень не має. Що стосується української символіки знаків, то вона розвинена ще менш,ніж символіка кольору. З символів широко вживається тільки хрест, причому як в основній для України національній формі (волинський хрест), так і в досить випадкових формах, близьких і грецькому, і латинському хресту. Інший, засвоєний українською геральдикою символ - П'ятикутна зірка, хоча Союз колишніх українських козаків вживає також 7-кінцеву (східну) зірку.	+	Це слід враховувати, щоб ненароком не образити національні почуття українців. Наприклад, уникати дарувати українці червоні квіти, а заміняти їх жовтими, блакитними, білими, фіолетовими. Малиновий колір символізує героїчний час в українській історії, особливо у військовій. Його вживання для українців почесне. Зелений колір означає відродження, пробудження, відновлення, в тому числі й національної українського життя, Білий колір означає "самопосвята", тобто самопожертву, але також і здачу позицій,що веде до двоїстого і суперечливого трактування в застосуванні білого кольору в українській символіці. Чорний колір - скарга, тобто траур,та інших значень не має. Що стосується української символіки знаків, то вона розвинена ще менш,ніж символіка кольору. З символів широко вживається тільки хрест, причому як в основній для України національній формі (волинський хрест), так і в досить випадкових формах, близьких і грецькому, і латинському хресту. Інший, засвоєний українською геральдикою символ - П'ятикутна зірка, хоча Союз колишніх українських козаків вживає також 7-кінцеву (східну) зірку.

-	[[Image:~~rrr11~~.JPEG]]	+	[[Image:Rrr11.JPEG]]

	З національних знаків відомий тільки тризуб, не тризуб Нептуна, як нерідко думають, а трьохкінцевої - знак Святослава, видозмінений і стилізований до невпізнанності в XX ст.		З національних знаків відомий тільки тризуб, не тризуб Нептуна, як нерідко думають, а трьохкінцевої - знак Святослава, видозмінений і стилізований до невпізнанності в XX ст.
		+
		+	[[Image:rrr7.JPEG]]

	=== Запитання до уроку. ===		=== Запитання до уроку. ===

User3 в 06:04, 29 марта 2011

2011-03-29T06:04:04Z

← Предыдущая		Версия 06:04, 29 марта 2011
Строка 67:		Строка 67:
	Червоний колір в українській символіці означає тільки пролиту кров, тобто позбавлений свого регального символічного значення і трактується лише як говорить емблема, тобто означає просто кров. Звідси червоний колір, в залежності від конкретних обставин, може розглядатися або як символ насильства, або як символ помсти. Він ніколи не зв'язується в українській символіці з любов'ю, радістю, уособленням прекрасного, кращого.		Червоний колір в українській символіці означає тільки пролиту кров, тобто позбавлений свого регального символічного значення і трактується лише як говорить емблема, тобто означає просто кров. Звідси червоний колір, в залежності від конкретних обставин, може розглядатися або як символ насильства, або як символ помсти. Він ніколи не зв'язується в українській символіці з любов'ю, радістю, уособленням прекрасного, кращого.

-	[[Image:~~rrr9~~.JPEG]]	+	[[Image:Rrr9.JPEG]]

-	Це слід враховувати, щоб ненароком не образити національні почуття українців. Наприклад, уникати дарувати українці червоні квіти, а заміняти їх жовтими, блакитними, білими, фіолетовими. Малиновий колір символізує героїчний час в українській історії, особливо у військовій. Його вживання для українців почесне. Зелений колір означає відродження, пробудження, відновлення, в тому числі й національної українського життя, Білий колір означає "самопосвята", тобто самопожертву, але також і здачу позицій,що веде до двоїстого і суперечливого трактування в застосуванні білого кольору в українській символіці. Чорний колір - скарга, тобто траур,та інших значень не має. Що стосується української символіки знаків, то вона розвинена ще менш,ніж символіка кольору. З символів широко вживається тільки хрест, причому як в основній для України національній формі (волинський хрест), так і в досить випадкових формах, близьких і грецькому, і латинському хресту. Інший, засвоєний українською геральдикою символ - П'ятикутна зірка, хоча Союз колишніх українських козаків вживає також 7-кінцеву (східну) зірку. З національних знаків відомий тільки тризуб, не тризуб Нептуна, як нерідко думають, а трьохкінцевої - знак Святослава, видозмінений і стилізований до невпізнанності в XX ст.	+	Це слід враховувати, щоб ненароком не образити національні почуття українців. Наприклад, уникати дарувати українці червоні квіти, а заміняти їх жовтими, блакитними, білими, фіолетовими. Малиновий колір символізує героїчний час в українській історії, особливо у військовій. Його вживання для українців почесне. Зелений колір означає відродження, пробудження, відновлення, в тому числі й національної українського життя, Білий колір означає "самопосвята", тобто самопожертву, але також і здачу позицій,що веде до двоїстого і суперечливого трактування в застосуванні білого кольору в українській символіці. Чорний колір - скарга, тобто траур,та інших значень не має. Що стосується української символіки знаків, то вона розвинена ще менш,ніж символіка кольору. З символів широко вживається тільки хрест, причому як в основній для України національній формі (волинський хрест), так і в досить випадкових формах, близьких і грецькому, і латинському хресту. Інший, засвоєний українською геральдикою символ - П'ятикутна зірка, хоча Союз колишніх українських козаків вживає також 7-кінцеву (східну) зірку.
		+
		+	[[Image:rrr11.JPEG]]
		+
		+	З національних знаків відомий тільки тризуб, не тризуб Нептуна, як нерідко думають, а трьохкінцевої - знак Святослава, видозмінений і стилізований до невпізнанності в XX ст.

	=== Запитання до уроку. ===		=== Запитання до уроку. ===

User3 в 06:02, 29 марта 2011

2011-03-29T06:02:21Z

← Предыдущая		Версия 06:02, 29 марта 2011
Строка 63:		Строка 63:
	Головні національні українські кольори - барви - це жовтий і блакитний . Вони вважаються державними і вживаються переважно і найчастіше тільки в поєднанні. Національним кольором вважається також синій (темно-синій), який вживається окремо. Синій колір з'являється в українській символіці з середини XVII ст. як гетьманський, за аналогією з державним кольором молдавських господарів, які не мали право як васали турецького султана вживати червоний регальний колір. Жовто-блакитне поєднання має ще більш пізніше походження і пов'язане з пожалування в 1708 р. Карлом XII Мазепі права вживати як значків (тобто вузьких прапорців) на піках козацьких загонів, які прибули в білоруську ставку Карла XII в Горки, кольору шведського військового прапора - жовтий і ясно-синій. Під цими "національними" квітами загін Мазепи бився проти армії Петра I під Полтавою, під ними ж залишки мазеповців всього в 700 чол. пішли в першу українську політичну еміграцію до Туреччини (Бендери). Під час громадянської війни 1918 - 1920 рр.. жовто-блакитний колір придбав легітимність і вживався як національний військами Петлюри, Директорії і ЗУНР в Галичині, а під час другої світової війни - загонами Бандери. Нині - це офіційний державний колір прапора  України.		Головні національні українські кольори - барви - це жовтий і блакитний . Вони вважаються державними і вживаються переважно і найчастіше тільки в поєднанні. Національним кольором вважається також синій (темно-синій), який вживається окремо. Синій колір з'являється в українській символіці з середини XVII ст. як гетьманський, за аналогією з державним кольором молдавських господарів, які не мали право як васали турецького султана вживати червоний регальний колір. Жовто-блакитне поєднання має ще більш пізніше походження і пов'язане з пожалування в 1708 р. Карлом XII Мазепі права вживати як значків (тобто вузьких прапорців) на піках козацьких загонів, які прибули в білоруську ставку Карла XII в Горки, кольору шведського військового прапора - жовтий і ясно-синій. Під цими "національними" квітами загін Мазепи бився проти армії Петра I під Полтавою, під ними ж залишки мазеповців всього в 700 чол. пішли в першу українську політичну еміграцію до Туреччини (Бендери). Під час громадянської війни 1918 - 1920 рр.. жовто-блакитний колір придбав легітимність і вживався як національний військами Петлюри, Директорії і ЗУНР в Галичині, а під час другої світової війни - загонами Бандери. Нині - це офіційний державний колір прапора  України.

-	[[Image:~~rrr6~~.JPEG]]	+	[[Image:Rrr6.JPEG]]

-	Червоний колір в українській символіці означає тільки пролиту кров, тобто позбавлений свого регального символічного значення і трактується лише як говорить емблема, тобто означає просто кров. Звідси червоний колір, в залежності від конкретних обставин, може розглядатися або як символ насильства, або як символ помсти. Він ніколи не зв'язується в українській символіці з любов'ю, радістю, уособленням прекрасного, кращого. Це слід враховувати, щоб ненароком не образити національні почуття українців. Наприклад, уникати дарувати українці червоні квіти, а заміняти їх жовтими, блакитними, білими, фіолетовими. Малиновий колір символізує героїчний час в українській історії, особливо у військовій. Його вживання для українців почесне. Зелений колір означає відродження, пробудження, відновлення, в тому числі й національної українського життя, Білий колір означає "самопосвята", тобто самопожертву, але також і здачу позицій,що веде до двоїстого і суперечливого трактування в застосуванні білого кольору в українській символіці. Чорний колір - скарга, тобто траур,та інших значень не має. Що стосується української символіки знаків, то вона розвинена ще менш,ніж символіка кольору. З символів широко вживається тільки хрест, причому як в основній для України національній формі (волинський хрест), так і в досить випадкових формах, близьких і грецькому, і латинському хресту. Інший, засвоєний українською геральдикою символ - П'ятикутна зірка, хоча Союз колишніх українських козаків вживає також 7-кінцеву (східну) зірку. З національних знаків відомий тільки тризуб, не тризуб Нептуна, як нерідко думають, а трьохкінцевої - знак Святослава, видозмінений і стилізований до невпізнанності в XX ст.	+	Червоний колір в українській символіці означає тільки пролиту кров, тобто позбавлений свого регального символічного значення і трактується лише як говорить емблема, тобто означає просто кров. Звідси червоний колір, в залежності від конкретних обставин, може розглядатися або як символ насильства, або як символ помсти. Він ніколи не зв'язується в українській символіці з любов'ю, радістю, уособленням прекрасного, кращого.
		+
		+	[[Image:rrr9.JPEG]]
		+
		+	Це слід враховувати, щоб ненароком не образити національні почуття українців. Наприклад, уникати дарувати українці червоні квіти, а заміняти їх жовтими, блакитними, білими, фіолетовими. Малиновий колір символізує героїчний час в українській історії, особливо у військовій. Його вживання для українців почесне. Зелений колір означає відродження, пробудження, відновлення, в тому числі й національної українського життя, Білий колір означає "самопосвята", тобто самопожертву, але також і здачу позицій,що веде до двоїстого і суперечливого трактування в застосуванні білого кольору в українській символіці. Чорний колір - скарга, тобто траур,та інших значень не має. Що стосується української символіки знаків, то вона розвинена ще менш,ніж символіка кольору. З символів широко вживається тільки хрест, причому як в основній для України національній формі (волинський хрест), так і в досить випадкових формах, близьких і грецькому, і латинському хресту. Інший, засвоєний українською геральдикою символ - П'ятикутна зірка, хоча Союз колишніх українських козаків вживає також 7-кінцеву (східну) зірку. З національних знаків відомий тільки тризуб, не тризуб Нептуна, як нерідко думають, а трьохкінцевої - знак Святослава, видозмінений і стилізований до невпізнанності в XX ст.

	=== Запитання до уроку. ===		=== Запитання до уроку. ===

User3 в 06:00, 29 марта 2011

2011-03-29T06:00:51Z

← Предыдущая		Версия 06:00, 29 марта 2011
Строка 55:		Строка 55:
	=== Українська символіка. ===		=== Українська символіка. ===

-	Українська символіка ніколи не була предметом вивчення на Україні. Вона складалася випадково і епізодично, причому в найбільш критичні моменти української історії, коли в ній несподівано виникала чисто політична потреба. У такі періоди не було ні часу, ні бажання копіткого вивчення даного питання, і матеріал постачався і "розроблявся" найчастіше просто емігрантськими політичними колами, а не неупередженими істориками. Нині, коли Україна переживає не просто критичний, але і єдиний у своєму роді період своєї історії, коли створилася можливість реального існування української держави, знову для потреб політичного і державного життя було затребуване все,що малося в області національно й української символіки та емблематики, і тим самим представилася можливість оглянути в сукупності той арсенал символів і емблем,які визначаються політиками як національно специфічно українські.	+	Українська символіка ніколи не була предметом вивчення на Україні. Вона складалася випадково і епізодично, причому в найбільш критичні моменти української історії, коли в ній несподівано виникала чисто політична потреба. У такі періоди не було ні часу, ні бажання копіткого вивчення даного питання, і матеріал постачався і "розроблявся" найчастіше просто емігрантськими політичними колами, а не неупередженими істориками. Нині, коли Україна переживає не просто критичний, але і єдиний у своєму роді період своєї історії, коли створилася можливість реального існування української держави, знову для потреб політичного і державного життя було затребуване все,що малося в області національно й української символіки та емблематики, і тим самим представилася можливість оглянути в сукупності той арсенал символів і емблем,які визначаються політиками як національно специфічно українські.

-	[[Image:~~rrr8~~.JPEG]]	+	[[Image:Rrr8.JPEG]]

-	У результаті, дійсно, можна констатувати, що українська символіка існує як особлива, оскільки в ряді істотних моментів вона відрізняється від європейської класичної і від російської. Найнаочніше це проявляється в символіці кольору. Головні національні українські кольори - барви - це жовтий і блакитний . Вони вважаються державними і вживаються переважно і найчастіше тільки в поєднанні. Національним кольором вважається також синій (темно-синій), який вживається окремо. Синій колір з'являється в українській символіці з середини XVII ст. як гетьманський, за аналогією з державним кольором молдавських господарів, які не мали право як васали турецького султана вживати червоний регальний колір. Жовто-блакитне поєднання має ще більш пізніше походження і пов'язане з пожалування в 1708 р. Карлом XII Мазепі права вживати як значків (тобто вузьких прапорців) на піках козацьких загонів, які прибули в білоруську ставку Карла XII в Горки, кольору шведського військового прапора - жовтий і ясно-синій. Під цими "національними" квітами загін Мазепи бився проти армії Петра I під Полтавою, під ними ж залишки мазеповців всього в 700 чол. пішли в першу українську політичну еміграцію до Туреччини (Бендери). Під час громадянської війни 1918 - 1920 рр.. жовто-блакитний колір придбав легітимність і вживався як національний військами Петлюри, Директорії і ЗУНР в Галичині, а під час другої світової війни - загонами Бандери. Нині - це офіційний державний колір прапора ~~Республіки~~ України.	+	У результаті, дійсно, можна констатувати, що українська символіка існує як особлива, оскільки в ряді істотних моментів вона відрізняється від європейської класичної і від російської. Найнаочніше це проявляється в символіці кольору.
		+
		+	Головні національні українські кольори - барви - це жовтий і блакитний . Вони вважаються державними і вживаються переважно і найчастіше тільки в поєднанні. Національним кольором вважається також синій (темно-синій), який вживається окремо. Синій колір з'являється в українській символіці з середини XVII ст. як гетьманський, за аналогією з державним кольором молдавських господарів, які не мали право як васали турецького султана вживати червоний регальний колір. Жовто-блакитне поєднання має ще більш пізніше походження і пов'язане з пожалування в 1708 р. Карлом XII Мазепі права вживати як значків (тобто вузьких прапорців) на піках козацьких загонів, які прибули в білоруську ставку Карла XII в Горки, кольору шведського військового прапора - жовтий і ясно-синій. Під цими "національними" квітами загін Мазепи бився проти армії Петра I під Полтавою, під ними ж залишки мазеповців всього в 700 чол. пішли в першу українську політичну еміграцію до Туреччини (Бендери). Під час громадянської війни 1918 - 1920 рр.. жовто-блакитний колір придбав легітимність і вживався як національний військами Петлюри, Директорії і ЗУНР в Галичині, а під час другої світової війни - загонами Бандери. Нині - це офіційний державний колір прапора  України.
		+
		+	[[Image:rrr6.JPEG]]

	Червоний колір в українській символіці означає тільки пролиту кров, тобто позбавлений свого регального символічного значення і трактується лише як говорить емблема, тобто означає просто кров. Звідси червоний колір, в залежності від конкретних обставин, може розглядатися або як символ насильства, або як символ помсти. Він ніколи не зв'язується в українській символіці з любов'ю, радістю, уособленням прекрасного, кращого. Це слід враховувати, щоб ненароком не образити національні почуття українців. Наприклад, уникати дарувати українці червоні квіти, а заміняти їх жовтими, блакитними, білими, фіолетовими. Малиновий колір символізує героїчний час в українській історії, особливо у військовій. Його вживання для українців почесне. Зелений колір означає відродження, пробудження, відновлення, в тому числі й національної українського життя, Білий колір означає "самопосвята", тобто самопожертву, але також і здачу позицій,що веде до двоїстого і суперечливого трактування в застосуванні білого кольору в українській символіці. Чорний колір - скарга, тобто траур,та інших значень не має. Що стосується української символіки знаків, то вона розвинена ще менш,ніж символіка кольору. З символів широко вживається тільки хрест, причому як в основній для України національній формі (волинський хрест), так і в досить випадкових формах, близьких і грецькому, і латинському хресту. Інший, засвоєний українською геральдикою символ - П'ятикутна зірка, хоча Союз колишніх українських козаків вживає також 7-кінцеву (східну) зірку. З національних знаків відомий тільки тризуб, не тризуб Нептуна, як нерідко думають, а трьохкінцевої - знак Святослава, видозмінений і стилізований до невпізнанності в XX ст.		Червоний колір в українській символіці означає тільки пролиту кров, тобто позбавлений свого регального символічного значення і трактується лише як говорить емблема, тобто означає просто кров. Звідси червоний колір, в залежності від конкретних обставин, може розглядатися або як символ насильства, або як символ помсти. Він ніколи не зв'язується в українській символіці з любов'ю, радістю, уособленням прекрасного, кращого. Це слід враховувати, щоб ненароком не образити національні почуття українців. Наприклад, уникати дарувати українці червоні квіти, а заміняти їх жовтими, блакитними, білими, фіолетовими. Малиновий колір символізує героїчний час в українській історії, особливо у військовій. Його вживання для українців почесне. Зелений колір означає відродження, пробудження, відновлення, в тому числі й національної українського життя, Білий колір означає "самопосвята", тобто самопожертву, але також і здачу позицій,що веде до двоїстого і суперечливого трактування в застосуванні білого кольору в українській символіці. Чорний колір - скарга, тобто траур,та інших значень не має. Що стосується української символіки знаків, то вона розвинена ще менш,ніж символіка кольору. З символів широко вживається тільки хрест, причому як в основній для України національній формі (волинський хрест), так і в досить випадкових формах, близьких і грецькому, і латинському хресту. Інший, засвоєний українською геральдикою символ - П'ятикутна зірка, хоча Союз колишніх українських козаків вживає також 7-кінцеву (східну) зірку. З національних знаків відомий тільки тризуб, не тризуб Нептуна, як нерідко думають, а трьохкінцевої - знак Святослава, видозмінений і стилізований до невпізнанності в XX ст.

User3 в 05:58, 29 марта 2011

2011-03-29T05:58:31Z

← Предыдущая		Версия 05:58, 29 марта 2011
Строка 41:		Строка 41:
	Козаки були професійними воїнами. Вони прекрасно їздили верхи (фахівці відзначають, що козацьку кінноту тоді вважали найкращою у світі легкої кавалерією), стріляли, були неперевершеними розвідниками.		Козаки були професійними воїнами. Вони прекрасно їздили верхи (фахівці відзначають, що козацьку кінноту тоді вважали найкращою у світі легкої кавалерією), стріляли, були неперевершеними розвідниками.

-	{{#ev:youtube\| NXzQMaPDx2w&feature }}	+	{{#ev:youtube\| NXzQMaPDx2w&feature }}

	Гучна слава про козацтво прокотилася по Європі в часи Північної та семирічної війн, потім підтвердилася під час Італійського та Швейцарського походів Суворова. Козаки брали участь і в підкоренні Сибіру, Кавказу та Середньої Азії. На фронтах Першої світової билися близько 300 тис. козаків. Однак поступово козацькі війська були ліквідовані урядом. Надто вже неспокійним було це вільне військо, щоб не побоюватися його реакції на дії влади. Але повністю знищити козацтво виявилося не під силу навіть самим жорстоким тиранам.		Гучна слава про козацтво прокотилася по Європі в часи Північної та семирічної війн, потім підтвердилася під час Італійського та Швейцарського походів Суворова. Козаки брали участь і в підкоренні Сибіру, Кавказу та Середньої Азії. На фронтах Першої світової билися близько 300 тис. козаків. Однак поступово козацькі війська були ліквідовані урядом. Надто вже неспокійним було це вільне військо, щоб не побоюватися його реакції на дії влади. Але повністю знищити козацтво виявилося не під силу навіть самим жорстоким тиранам.
Строка 55:		Строка 55:
	=== Українська символіка. ===		=== Українська символіка. ===

-	Українська символіка ніколи не була предметом вивчення на Україні. Вона складалася випадково і епізодично, причому в найбільш критичні моменти української історії, коли в ній несподівано виникала чисто політична потреба. У такі періоди не було ні часу, ні бажання копіткого вивчення даного питання, і матеріал постачався і "розроблявся" найчастіше просто емігрантськими політичними колами, а не неупередженими істориками. Нині, коли Україна переживає не просто критичний, але і єдиний у своєму роді період своєї історії, коли створилася можливість реального існування української держави, знову для потреб політичного і державного життя було затребуване все,що малося в області національно й української символіки та емблематики, і тим самим представилася можливість оглянути в сукупності той арсенал символів і емблем,які визначаються політиками як національно специфічно українські. У результаті, дійсно, можна констатувати, що українська символіка існує як особлива, оскільки в ряді істотних моментів вона відрізняється від європейської класичної і від російської. Найнаочніше це проявляється в символіці кольору. Головні національні українські кольори - барви - це жовтий і блакитний . Вони вважаються державними і вживаються переважно і найчастіше тільки в поєднанні. Національним кольором вважається також синій (темно-синій), який вживається окремо. Синій колір з'являється в українській символіці з середини XVII ст. як гетьманський, за аналогією з державним кольором молдавських господарів, які не мали право як васали турецького султана вживати червоний регальний колір. Жовто-блакитне поєднання має ще більш пізніше походження і пов'язане з пожалування в 1708 р. Карлом XII Мазепі права вживати як значків (тобто вузьких прапорців) на піках козацьких загонів, які прибули в білоруську ставку Карла XII в Горки, кольору шведського військового прапора - жовтий і ясно-синій. Під цими "національними" квітами загін Мазепи бився проти армії Петра I під Полтавою, під ними ж залишки мазеповців всього в 700 чол. пішли в першу українську політичну еміграцію до Туреччини (Бендери). Під час громадянської війни 1918 - 1920 рр.. жовто-блакитний колір придбав легітимність і вживався як національний військами Петлюри, Директорії і ЗУНР в Галичині, а під час другої світової війни - загонами Бандери. Нині - це офіційний державний колір прапора Республіки України.	+	Українська символіка ніколи не була предметом вивчення на Україні. Вона складалася випадково і епізодично, причому в найбільш критичні моменти української історії, коли в ній несподівано виникала чисто політична потреба. У такі періоди не було ні часу, ні бажання копіткого вивчення даного питання, і матеріал постачався і "розроблявся" найчастіше просто емігрантськими політичними колами, а не неупередженими істориками. Нині, коли Україна переживає не просто критичний, але і єдиний у своєму роді період своєї історії, коли створилася можливість реального існування української держави, знову для потреб політичного і державного життя було затребуване все,що малося в області національно й української символіки та емблематики, і тим самим представилася можливість оглянути в сукупності той арсенал символів і емблем,які визначаються політиками як національно специфічно українські.
		+
		+	[[Image:rrr8.JPEG]]
		+
		+	У результаті, дійсно, можна констатувати, що українська символіка існує як особлива, оскільки в ряді істотних моментів вона відрізняється від європейської класичної і від російської. Найнаочніше це проявляється в символіці кольору. Головні національні українські кольори - барви - це жовтий і блакитний . Вони вважаються державними і вживаються переважно і найчастіше тільки в поєднанні. Національним кольором вважається також синій (темно-синій), який вживається окремо. Синій колір з'являється в українській символіці з середини XVII ст. як гетьманський, за аналогією з державним кольором молдавських господарів, які не мали право як васали турецького султана вживати червоний регальний колір. Жовто-блакитне поєднання має ще більш пізніше походження і пов'язане з пожалування в 1708 р. Карлом XII Мазепі права вживати як значків (тобто вузьких прапорців) на піках козацьких загонів, які прибули в білоруську ставку Карла XII в Горки, кольору шведського військового прапора - жовтий і ясно-синій. Під цими "національними" квітами загін Мазепи бився проти армії Петра I під Полтавою, під ними ж залишки мазеповців всього в 700 чол. пішли в першу українську політичну еміграцію до Туреччини (Бендери). Під час громадянської війни 1918 - 1920 рр.. жовто-блакитний колір придбав легітимність і вживався як національний військами Петлюри, Директорії і ЗУНР в Галичині, а під час другої світової війни - загонами Бандери. Нині - це офіційний державний колір прапора Республіки України.

	Червоний колір в українській символіці означає тільки пролиту кров, тобто позбавлений свого регального символічного значення і трактується лише як говорить емблема, тобто означає просто кров. Звідси червоний колір, в залежності від конкретних обставин, може розглядатися або як символ насильства, або як символ помсти. Він ніколи не зв'язується в українській символіці з любов'ю, радістю, уособленням прекрасного, кращого. Це слід враховувати, щоб ненароком не образити національні почуття українців. Наприклад, уникати дарувати українці червоні квіти, а заміняти їх жовтими, блакитними, білими, фіолетовими. Малиновий колір символізує героїчний час в українській історії, особливо у військовій. Його вживання для українців почесне. Зелений колір означає відродження, пробудження, відновлення, в тому числі й національної українського життя, Білий колір означає "самопосвята", тобто самопожертву, але також і здачу позицій,що веде до двоїстого і суперечливого трактування в застосуванні білого кольору в українській символіці. Чорний колір - скарга, тобто траур,та інших значень не має. Що стосується української символіки знаків, то вона розвинена ще менш,ніж символіка кольору. З символів широко вживається тільки хрест, причому як в основній для України національній формі (волинський хрест), так і в досить випадкових формах, близьких і грецькому, і латинському хресту. Інший, засвоєний українською геральдикою символ - П'ятикутна зірка, хоча Союз колишніх українських козаків вживає також 7-кінцеву (східну) зірку. З національних знаків відомий тільки тризуб, не тризуб Нептуна, як нерідко думають, а трьохкінцевої - знак Святослава, видозмінений і стилізований до невпізнанності в XX ст.		Червоний колір в українській символіці означає тільки пролиту кров, тобто позбавлений свого регального символічного значення і трактується лише як говорить емблема, тобто означає просто кров. Звідси червоний колір, в залежності від конкретних обставин, може розглядатися або як символ насильства, або як символ помсти. Він ніколи не зв'язується в українській символіці з любов'ю, радістю, уособленням прекрасного, кращого. Це слід враховувати, щоб ненароком не образити національні почуття українців. Наприклад, уникати дарувати українці червоні квіти, а заміняти їх жовтими, блакитними, білими, фіолетовими. Малиновий колір символізує героїчний час в українській історії, особливо у військовій. Його вживання для українців почесне. Зелений колір означає відродження, пробудження, відновлення, в тому числі й національної українського життя, Білий колір означає "самопосвята", тобто самопожертву, але також і здачу позицій,що веде до двоїстого і суперечливого трактування в застосуванні білого кольору в українській символіці. Чорний колір - скарга, тобто траур,та інших значень не має. Що стосується української символіки знаків, то вона розвинена ще менш,ніж символіка кольору. З символів широко вживається тільки хрест, причому як в основній для України національній формі (волинський хрест), так і в досить випадкових формах, близьких і грецькому, і латинському хресту. Інший, засвоєний українською геральдикою символ - П'ятикутна зірка, хоча Союз колишніх українських козаків вживає також 7-кінцеву (східну) зірку. З національних знаків відомий тільки тризуб, не тризуб Нептуна, як нерідко думають, а трьохкінцевої - знак Святослава, видозмінений і стилізований до невпізнанності в XX ст.

User3 в 05:56, 29 марта 2011

2011-03-29T05:56:37Z

← Предыдущая		Версия 05:56, 29 марта 2011
Строка 39:		Строка 39:
	[[Image:Rrr5.JPEG]]		[[Image:Rrr5.JPEG]]

-	Козаки були професійними воїнами. Вони прекрасно їздили верхи (фахівці відзначають, що козацьку кінноту тоді вважали найкращою у світі легкої кавалерією), стріляли, були неперевершеними розвідниками. Гучна слава про козацтво прокотилася по Європі в часи Північної та семирічної війн, потім підтвердилася під час Італійського та Швейцарського походів Суворова. Козаки брали участь і в підкоренні Сибіру, Кавказу та Середньої Азії. На фронтах Першої світової билися близько 300 тис. козаків. Однак поступово козацькі війська були ліквідовані урядом. Надто вже неспокійним було це вільне військо, щоб не побоюватися його реакції на дії влади. Але повністю знищити козацтво виявилося не під силу навіть самим жорстоким тиранам.	+	Козаки були професійними воїнами. Вони прекрасно їздили верхи (фахівці відзначають, що козацьку кінноту тоді вважали найкращою у світі легкої кавалерією), стріляли, були неперевершеними розвідниками.
		+
		+	{{#ev:youtube\| NXzQMaPDx2w&feature }}
		+
		+	Гучна слава про козацтво прокотилася по Європі в часи Північної та семирічної війн, потім підтвердилася під час Італійського та Швейцарського походів Суворова. Козаки брали участь і в підкоренні Сибіру, Кавказу та Середньої Азії. На фронтах Першої світової билися близько 300 тис. козаків. Однак поступово козацькі війська були ліквідовані урядом. Надто вже неспокійним було це вільне військо, щоб не побоюватися його реакції на дії влади. Але повністю знищити козацтво виявилося не під силу навіть самим жорстоким тиранам.

	{{#ev:youtube\| k-DTpMIQoL4&feature }}		{{#ev:youtube\| k-DTpMIQoL4&feature }}
Строка 45:		Строка 49:
	В кінці 80-х - початку 90-х років минулого століття в Україні почалося відродження масового козацького руху. Було зареєстровано кілька козацьких організацій,найвідомішою з яких стало «Українське козацтво». Пізніше до них приєдналися «Козацтво Запорозьке» і «Козацькі війська України». Останнім часом у пресі з'являються публікації, де говориться, що сучасне козацтво - це спроба додати в політику трохи національного колориту. Однак діяльність козаків не обмежується парадами та участю в політичних демонстраціях. Їх організації ведуть і історико-археологічні дослідження, влаштовують змагання на зразок тих,які колсь влаштовували знамениті попередники. Збережені до наших днів народні звичаї і традиції нагадують нам про те, хто ми,звідки прийшли у світ і чим відрізняємося від інших народів. У них - сила народу, запорука існування незалежної і міцної держави, віри в його світле майбутнє. Саме ця впевненість виражена в мудрій народній приказці: «Не за нас Україна настала, не про нас перестане».		В кінці 80-х - початку 90-х років минулого століття в Україні почалося відродження масового козацького руху. Було зареєстровано кілька козацьких організацій,найвідомішою з яких стало «Українське козацтво». Пізніше до них приєдналися «Козацтво Запорозьке» і «Козацькі війська України». Останнім часом у пресі з'являються публікації, де говориться, що сучасне козацтво - це спроба додати в політику трохи національного колориту. Однак діяльність козаків не обмежується парадами та участю в політичних демонстраціях. Їх організації ведуть і історико-археологічні дослідження, влаштовують змагання на зразок тих,які колсь влаштовували знамениті попередники. Збережені до наших днів народні звичаї і традиції нагадують нам про те, хто ми,звідки прийшли у світ і чим відрізняємося від інших народів. У них - сила народу, запорука існування незалежної і міцної держави, віри в його світле майбутнє. Саме ця впевненість виражена в мудрій народній приказці: «Не за нас Україна настала, не про нас перестане».

-	[[Image:~~rrr1~~.JPEG]]	+	[[Image:Rrr1.JPEG]]

	Шлях, який сьогодні обрала України дає нам надію на те, що доля нашого народу буде довгою і щасливою, бо, як кажуть, «Козацькому роду нема переводу». У сучасній Україні відроджуються козацькі звичаї і традиції.		Шлях, який сьогодні обрала України дає нам надію на те, що доля нашого народу буде довгою і щасливою, бо, як кажуть, «Козацькому роду нема переводу». У сучасній Україні відроджуються козацькі звичаї і традиції.

User3 в 05:55, 29 марта 2011

2011-03-29T05:55:06Z

← Предыдущая		Версия 05:55, 29 марта 2011
Строка 41:		Строка 41:
	Козаки були професійними воїнами. Вони прекрасно їздили верхи (фахівці відзначають, що козацьку кінноту тоді вважали найкращою у світі легкої кавалерією), стріляли, були неперевершеними розвідниками. Гучна слава про козацтво прокотилася по Європі в часи Північної та семирічної війн, потім підтвердилася під час Італійського та Швейцарського походів Суворова. Козаки брали участь і в підкоренні Сибіру, Кавказу та Середньої Азії. На фронтах Першої світової билися близько 300 тис. козаків. Однак поступово козацькі війська були ліквідовані урядом. Надто вже неспокійним було це вільне військо, щоб не побоюватися його реакції на дії влади. Але повністю знищити козацтво виявилося не під силу навіть самим жорстоким тиранам.		Козаки були професійними воїнами. Вони прекрасно їздили верхи (фахівці відзначають, що козацьку кінноту тоді вважали найкращою у світі легкої кавалерією), стріляли, були неперевершеними розвідниками. Гучна слава про козацтво прокотилася по Європі в часи Північної та семирічної війн, потім підтвердилася під час Італійського та Швейцарського походів Суворова. Козаки брали участь і в підкоренні Сибіру, Кавказу та Середньої Азії. На фронтах Першої світової билися близько 300 тис. козаків. Однак поступово козацькі війська були ліквідовані урядом. Надто вже неспокійним було це вільне військо, щоб не побоюватися його реакції на дії влади. Але повністю знищити козацтво виявилося не під силу навіть самим жорстоким тиранам.

-	{{#ev:youtube\| k-DTpMIQoL4&feature }}	+	{{#ev:youtube\| k-DTpMIQoL4&feature }}

-	В кінці 80-х - початку 90-х років минулого століття в Україні почалося відродження масового козацького руху. Було зареєстровано кілька козацьких організацій,найвідомішою з яких стало «Українське козацтво». Пізніше до них приєдналися «Козацтво Запорозьке» і «Козацькі війська України». Останнім часом у пресі з'являються публікації, де говориться, що сучасне козацтво - це спроба додати в політику трохи національного колориту. Однак діяльність козаків не обмежується парадами та участю в політичних демонстраціях. Їх організації ведуть і історико-археологічні дослідження, влаштовують змагання на зразок тих,які колсь влаштовували знамениті попередники. Збережені до наших днів народні звичаї і традиції нагадують нам про те, хто ми,звідки прийшли у світ і чим відрізняємося від інших народів. У них - сила народу, запорука існування незалежної і міцної держави, віри в його світле майбутнє. Саме ця впевненість виражена в мудрій народній приказці: «Не за нас Україна настала, не про нас перестане». Шлях, який сьогодні обрала України дає нам надію на те, що доля нашого народу буде довгою і щасливою, бо, як кажуть, «Козацькому роду нема переводу». У сучасній Україні відроджуються козацькі звичаї і традиції.	+	В кінці 80-х - початку 90-х років минулого століття в Україні почалося відродження масового козацького руху. Було зареєстровано кілька козацьких організацій,найвідомішою з яких стало «Українське козацтво». Пізніше до них приєдналися «Козацтво Запорозьке» і «Козацькі війська України». Останнім часом у пресі з'являються публікації, де говориться, що сучасне козацтво - це спроба додати в політику трохи національного колориту. Однак діяльність козаків не обмежується парадами та участю в політичних демонстраціях. Їх організації ведуть і історико-археологічні дослідження, влаштовують змагання на зразок тих,які колсь влаштовували знамениті попередники. Збережені до наших днів народні звичаї і традиції нагадують нам про те, хто ми,звідки прийшли у світ і чим відрізняємося від інших народів. У них - сила народу, запорука існування незалежної і міцної держави, віри в його світле майбутнє. Саме ця впевненість виражена в мудрій народній приказці: «Не за нас Україна настала, не про нас перестане».
		+
		+	[[Image:rrr1.JPEG]]
		+
		+	Шлях, який сьогодні обрала України дає нам надію на те, що доля нашого народу буде довгою і щасливою, бо, як кажуть, «Козацькому роду нема переводу». У сучасній Україні відроджуються козацькі звичаї і традиції.

	=== Українська символіка. ===		=== Українська символіка. ===