Райнер Марія Рільке.«Пісня про правду».Повні уроки - История изменений

User13 в 20:23, 18 августа 2012

2012-08-18T20:23:50Z

← Предыдущая		Версия 20:23, 18 августа 2012
Строка 29:		Строка 29:
	=== Дитинство та освіта Рільке ===		=== Дитинство та освіта Рільке ===

-	Видатний австрійський поет-символіст Райнер Марія Рільке народився 4 грудня 1875 року в Празі в сім'ї скромного службовця залізничної компанії. За 6 днів до Різдва хлопчика охрестили і нарекли Рене Карлом Вільгельмом Йоганном Йозефом Марія. Його батько (Йозеф Рільке) був чоловіком невибагливим і меланхолійним, а мати (Софія Рільке) навпаки - жінкою вельми претензійною, з нелегким характером, але надзвичайно обдарованою.	+	Видатний австрійський поет-символіст Райнер Марія Рільке народився 4 [[Тема_13._Зима._Рослини_взимку._Охорона_здоров’я_зимової_пори.\|'''грудня''']] 1875 року в Празі в сім'ї скромного службовця залізничної компанії. За 6 днів до Різдва хлопчика охрестили і нарекли Рене Карлом Вільгельмом Йоганном Йозефом Марія. Його батько (Йозеф Рільке) був чоловіком невибагливим і меланхолійним, а мати (Софія Рільке) навпаки - жінкою вельми претензійною, з нелегким характером, але надзвичайно обдарованою.

-	[[Image:Z36-8.jpg\|180x273px]]<br>   З 7-річного віку Рене отримував початкову підготовку в аристократичному учбовому закладі празьких піаністів. Через 4 роки батьки віддали його в початкову військову школу, де хлопчик повинен був вчитися до переходу у військовий університет. На родинній раді було вирішено, що Рене повинен стати офіцером і обійняти таку посаду, яку не зміг свого часу отримати батько.	+	[[Image:Z36-8.jpg\|180x273px]]<br>   З 7-річного віку Рене отримував початкову підготовку в аристократичному учбовому закладі празьких піаністів. Через 4 роки батьки віддали його в початкову військову [[Тема_3._Здрастуй,_школо!_Найсильніша_зброя.\|'''школу''']], де хлопчик повинен був вчитися до переходу у військовий університет. На родинній раді було вирішено, що Рене повинен стати офіцером і обійняти таку посаду, яку не зміг свого часу отримати батько.

	[[Image:Z36-1.jpg\|165x195px]]<br>   Пізні роки кадетського виховання спливали в пам'яті Рільке як «буквар жаху», як велике лихо, як роки грубого позбавлення внутрішньої волі. Не дивлячись на відмову від казенщини, Рене був одним з кращих учнів, а його наполегливість і дисциплінованість сприяли тому, що шкільні керівники дозволили йому писати вірші і декламувати їх перед всім класом. Це були хвилини справжнього щастя в житті майбутнього поета. Очікуванням батьків, що син з часом займе солідне місце на службі, не призначено було здійснитися: 6 липня 1891 року Рене звільнили із-за проблем із здоров'ям.		[[Image:Z36-1.jpg\|165x195px]]<br>   Пізні роки кадетського виховання спливали в пам'яті Рільке як «буквар жаху», як велике лихо, як роки грубого позбавлення внутрішньої волі. Не дивлячись на відмову від казенщини, Рене був одним з кращих учнів, а його наполегливість і дисциплінованість сприяли тому, що шкільні керівники дозволили йому писати вірші і декламувати їх перед всім класом. Це були хвилини справжнього щастя в житті майбутнього поета. Очікуванням батьків, що син з часом займе солідне місце на службі, не призначено було здійснитися: 6 липня 1891 року Рене звільнили із-за проблем із здоров'ям.
Строка 43:		Строка 43:
	=== Початок творчого життя Рільке ===		=== Початок творчого життя Рільке ===

-	Після 3 років старанної роботи Рене склав іспити в державній гімназії в Празі, продемонструвавши чудові знання, і вже на початок зимового семестру був зарахований в місцевий університет імені Карла Фердинанда. Саме тоді він познайомився з Валерією Давід-Ронфельд, яка допомогла хлопцю надрукувати перші дві збірки віршів - «Пісні, даровані народові» і «Жертви ларам». Окрилений сприятливими відгуками критиків, Рільке усвідомив свою помилку в обранні спеціальності юриста і терміново, нікого не попереджаючи, виїхав до Мюнхена. Так почалося сповнена жалості і невпевненості мандруюче життя поета. Хлопець вступає вільним слухачем в університет, де наполегливо вивчає історію мистецтва і серйозно починає займатися поетичною творчістю.	+	Після 3 років старанної роботи Рене склав іспити в державній гімназії в Празі, продемонструвавши чудові знання, і вже на початок зимового семестру був зарахований в місцевий університет імені Карла Фердинанда. Саме тоді він познайомився з Валерією Давід-Ронфельд, яка допомогла хлопцю надрукувати перші дві збірки [[Цікаві_повчальні_вірші._«Розмова»,_«Гном»_Д._Павличко\|'''віршів''']] - «Пісні, даровані народові» і «Жертви ларам». Окрилений сприятливими відгуками критиків, Рільке усвідомив свою помилку в обранні спеціальності юриста і терміново, нікого не попереджаючи, виїхав до Мюнхена. Так почалося сповнена жалості і невпевненості мандруюче життя поета. Хлопець вступає вільним слухачем в університет, де наполегливо вивчає історію мистецтва і серйозно починає займатися поетичною творчістю.

	[[Image:Z36-3.jpg\|189x223px]]   [[Image:Z36-6.jpg\|175x225px]]<br>   Рене любив багато подорожувати: він побував в Африці, в Германії, на Близькому Сході. У 1897 р. Рільке познайомився з Лу Андреас-Саломе (росіянкою за походженням). З її ім'ям пов'язана не лише перша закоханість поета, але і відчуття справжнього щастя, оскільки його розуміла рідна, душевно близька людина. З часом їх стосунки стали просто дружніми, вони тривали більше двох десятиліть аж до смерті поета. Лу приголомшувала сучасників своїм розумом, силою характеру, який від природи об'єднувався з її чарівною жіночністю.		[[Image:Z36-3.jpg\|189x223px]]   [[Image:Z36-6.jpg\|175x225px]]<br>   Рене любив багато подорожувати: він побував в Африці, в Германії, на Близькому Сході. У 1897 р. Рільке познайомився з Лу Андреас-Саломе (росіянкою за походженням). З її ім'ям пов'язана не лише перша закоханість поета, але і відчуття справжнього щастя, оскільки його розуміла рідна, душевно близька людина. З часом їх стосунки стали просто дружніми, вони тривали більше двох десятиліть аж до смерті поета. Лу приголомшувала сучасників своїм розумом, силою характеру, який від природи об'єднувався з її чарівною жіночністю.
Строка 51:		Строка 51:
	=== Україна в житті Рільке ===		=== Україна в житті Рільке ===

-	В 1899 р. Рільке, Лу і її чоловік здійснили першу подорож до Росії, під час якої австрійський поет познайомився з Л. Товстим, російськими художниками Леонідом Пастернаком і прославленим Іллею Репіним. Рільке був зачарований тим, як відбувається святкування Пасхи і весняних свят в Росії і Україні. Ці враження залишили слід в «Книзі годинника» (1899 р.), яка написана у формі монологу ченця, зверненого до Бога. Вдруге Рільке поїхав до Росії наодинці з Лу, він мав намір грунтовніше познайомитися з самобутньою російською і українською культурою. Вони побували в Києві, побачили багато пам'ятників архітектури, цікавих витворів мистецтва. Потім Рене і Лу подорожували по Дніпру до Кременчука, звідти поїхали через Полтаву і Харків до Воронежа, а далі - по Волзі.	+	В 1899 р. Рільке, Лу і її чоловік здійснили першу подорож до Росії, під час якої австрійський поет познайомився з Л. Товстим, російськими художниками Леонідом Пастернаком і прославленим Іллею Репіним. Рільке був зачарований тим, як відбувається святкування Пасхи і весняних свят в Росії і Україні. Ці враження залишили слід в «Книзі годинника» (1899 р.), яка написана у формі монологу ченця, зверненого до Бога. Вдруге Рільке поїхав до Росії наодинці з Лу, він мав намір грунтовніше познайомитися з самобутньою російською і українською культурою. Вони побували в [[Тема_24._Історія_твого_міста._Природні_та_культурно-історичні_пам%27ятки_рідного_краю.\|'''Києві''']], побачили багато пам'ятників архітектури, цікавих витворів мистецтва. Потім Рене і Лу подорожували по Дніпру до Кременчука, звідти поїхали через Полтаву і Харків до Воронежа, а далі - по Волзі.

	{{#ev:youtube\|i0Xwwl4tZpU&feature}} <br>   Україна дала творче натхнення поетові, він вбирав в себе неповторну східнослов'янську культуру, багато переводів (розповідь Чехова, деякі повісті Достоєвського). «Згадую полтавські степи, зірки надвечір'я, будиночки, і охоплює душу туга, що мене там немає», - писав він пізніше. Ця подорож надихнула поета на написання вірша «Карл Дванадцятий мчиться по Україні» і новел «Як старий Тимофій співав, вмираючи» і «Пісня про правду». У 1901 р. Рільке одружився з Кларою Вестхоф. Молода подружня пара оселилася в невеликому німецькому містечку Вестерведі, де народилася їх дочка Рут. Але скрутне матеріальне становище стало заважати родинному щастю, і через півтора роки Рене і Клара розійшлися. «Бідність - це мій важкий хрест», - записував тоді поет в своєму щоденнику.		{{#ev:youtube\|i0Xwwl4tZpU&feature}} <br>   Україна дала творче натхнення поетові, він вбирав в себе неповторну східнослов'янську культуру, багато переводів (розповідь Чехова, деякі повісті Достоєвського). «Згадую полтавські степи, зірки надвечір'я, будиночки, і охоплює душу туга, що мене там немає», - писав він пізніше. Ця подорож надихнула поета на написання вірша «Карл Дванадцятий мчиться по Україні» і новел «Як старий Тимофій співав, вмираючи» і «Пісня про правду». У 1901 р. Рільке одружився з Кларою Вестхоф. Молода подружня пара оселилася в невеликому німецькому містечку Вестерведі, де народилася їх дочка Рут. Але скрутне матеріальне становище стало заважати родинному щастю, і через півтора роки Рене і Клара розійшлися. «Бідність - це мій важкий хрест», - записував тоді поет в своєму щоденнику.

User3 в 10:34, 15 марта 2011

2011-03-15T10:34:19Z

← Предыдущая		Версия 10:34, 15 марта 2011
Строка 108:		Строка 108:

	----		----
-
-	~~<br>~~

	'''<u>Над уроком працювали</u>'''		'''<u>Над уроком працювали</u>'''

User3 в 10:32, 15 марта 2011

2011-03-15T10:32:55Z

← Предыдущая		Версия 10:32, 15 марта 2011
Строка 108:		Строка 108:

	----		----
		+
		+	<br>

	'''<u>Над уроком працювали</u>'''		'''<u>Над уроком працювали</u>'''
Строка 116:		Строка 118:

	Запорожець Н.В.		Запорожець Н.В.
		+
		+	<br>

	----		----

User3 в 10:32, 15 марта 2011

2011-03-15T10:32:02Z

← Предыдущая		Версия 10:32, 15 марта 2011
Строка 106:		Строка 106:

	<br>		<br>
		+
	----		----

Строка 115:		Строка 116:

	Запорожець Н.В.		Запорожець Н.В.
		+
	----		----
		+
		+

	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>		Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>

User3 в 10:31, 15 марта 2011

2011-03-15T10:31:08Z

← Предыдущая		Версия 10:31, 15 марта 2011
Строка 102:		Строка 102:

	<br>		<br>
-
-	~~----~~

	Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.		Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.
Строка 118:		Строка 116:
	Запорожець Н.В.		Запорожець Н.В.
	----		----
-
-

	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>		Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>

User11 в 12:53, 14 марта 2011

2011-03-14T12:53:57Z

← Предыдущая		Версия 12:53, 14 марта 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Райнер Марія Рільке (1875 – 1926). «Пісня про правду». Повні уроки.'''	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Райнер Марія Рільке (1875 – 1926). «Пісня про правду». Повні уроки.'''

	<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Райнер Марія Рільке, «Пісня про правду».</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Райнер Марія Рільке (1875 – 1926). «Пісня про правду».</u><br>		<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Райнер Марія Рільке, «Пісня про правду».</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Райнер Марія Рільке (1875 – 1926). «Пісня про правду».</u><br>
Строка 108:		Строка 108:

	<br>		<br>
		+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Санін В.І.
		+
		+	Прокопік П.В.
		+
		+	Запорожець Н.В.
		+	----
		+
		+

-	~~Если у вас есть исправления~~ или ~~предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишите нам~~].	+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

	[[Category:Зарубіжна_література_7_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_7_клас]]

User3 в 11:09, 2 марта 2011

2011-03-02T11:09:02Z

Внесённые изменения

User3 в 10:55, 2 марта 2011

2011-03-02T10:55:15Z

Внесённые изменения

User3 в 10:50, 2 марта 2011

2011-03-02T10:50:19Z

← Предыдущая		Версия 10:50, 2 марта 2011
Строка 29:		Строка 29:
	=== Дитинство та освіта Рільке ===		=== Дитинство та освіта Рільке ===

-	Видатний австрійський поет-символіст Райнер Марія Рільке народився 4 грудня 1875 року в Празі в сім'ї скромного службовця залізничної компанії. За 6 днів до Різдва хлопчика охрестили і нарекли Рене Карлом Вільгельмом Йоганном Йозефом Марія. Його батько (Йозеф Рільке) був чоловіком невибагливим і меланхолійним, а мати (Софія Рільке) навпаки - жінкою вельми претензійною, з нелегким характером, але надзвичайно обдарованою. <br>   З 7-річного віку Рене отримував початкову підготовку в аристократичному учбовому закладі празьких піаністів. Через 4 роки батьки віддали його в початкову військову школу, де хлопчик повинен був вчитися до переходу у військовий університет. На родинній раді було вирішено, що Рене повинен стати офіцером і обійняти таку посаду, яку не зміг свого часу отримати батько.<br>   Пізні роки кадетського виховання спливали в пам'яті Рільке як «буквар жаху», як велике лихо, як роки грубого позбавлення внутрішньої волі. Не дивлячись на відмову від казенщини, Рене був одним з кращих учнів, а його наполегливість і дисциплінованість сприяли тому, що шкільні керівники дозволили йому писати вірші і декламувати їх перед всім класом. Це були хвилини справжнього щастя в житті майбутнього поета. Очікуванням батьків, що син з часом займе солідне місце на службі, не призначено було здійснитися: 6 липня 1891 року Рене звільнили із-за проблем із здоров'ям.<br>   Хлопець поїхав вчитися в торгівельну академію міста Лінц, проте вже через півроку повернувся до Праги. Там жив його дядько, який займався юриспруденцією і хотів з часом передати племінникові в спадок свою адвокатську контору. Він призначив хлопцю щомісячну стипендію в 200 гульденів, і Рене дістав можливість брати приватні уроки, готуючись до іспиту на атестат зрілості, а потім вивчати юриспруденцію в одному з університетів.	+	Видатний австрійський поет-символіст Райнер Марія Рільке народився 4 грудня 1875 року в Празі в сім'ї скромного службовця залізничної компанії. За 6 днів до Різдва хлопчика охрестили і нарекли Рене Карлом Вільгельмом Йоганном Йозефом Марія. Його батько (Йозеф Рільке) був чоловіком невибагливим і меланхолійним, а мати (Софія Рільке) навпаки - жінкою вельми претензійною, з нелегким характером, але надзвичайно обдарованою. <br>   З 7-річного віку Рене отримував початкову підготовку в аристократичному учбовому закладі празьких піаністів. Через 4 роки батьки віддали його в початкову військову школу, де хлопчик повинен був вчитися до переходу у військовий університет. На родинній раді було вирішено, що Рене повинен стати офіцером і обійняти таку посаду, яку не зміг свого часу отримати батько.<br>   Пізні роки кадетського виховання спливали в пам'яті Рільке як «буквар жаху», як велике лихо, як роки грубого позбавлення внутрішньої волі. Не дивлячись на відмову від казенщини, Рене був одним з кращих учнів, а його наполегливість і дисциплінованість сприяли тому, що шкільні керівники дозволили йому писати вірші і декламувати їх перед всім класом. Це були хвилини справжнього щастя в житті майбутнього поета. Очікуванням батьків, що син з часом займе солідне місце на службі, не призначено було здійснитися: 6 липня 1891 року Рене звільнили із-за проблем із здоров'ям.
		+
		+	{{#ev:youtube\|rxygoA1o890&feature}} <br>   Хлопець поїхав вчитися в торгівельну академію міста Лінц, проте вже через півроку повернувся до Праги. Там жив його дядько, який займався юриспруденцією і хотів з часом передати племінникові в спадок свою адвокатську контору. Він призначив хлопцю щомісячну стипендію в 200 гульденів, і Рене дістав можливість брати приватні уроки, готуючись до іспиту на атестат зрілості, а потім вивчати юриспруденцію в одному з університетів.

	<br>		<br>
Строка 41:		Строка 43:
	=== Україна в житті Рільке ===		=== Україна в житті Рільке ===

-	В 1899 р. Рільке, Лу і її чоловік здійснили першу подорож до Росії, під час якої австрійський поет познайомився з Л. Товстим, російськими художниками Леонідом Пастернаком і прославленим Іллею Репіним. Рільке був зачарований тим, як відбувається святкування Пасхи і весняних свят в Росії і Україні. Ці враження залишили слід в «Книзі годинника» (1899 р.), яка написана у формі монологу ченця, зверненого до Бога. Вдруге Рільке поїхав до Росії наодинці з Лу, він мав намір грунтовніше познайомитися з самобутньою російською і українською культурою. Вони побували в Києві, побачили багато пам'ятників архітектури, цікавих витворів мистецтва. Потім Рене і Лу подорожували по Дніпру до Кременчука, звідти поїхали через Полтаву і Харків до Воронежа, а далі - по Волзі.<br>   Україна дала творче натхнення поетові, він вбирав в себе неповторну східнослов'янську культуру, багато переводів (розповідь Чехова, деякі повісті Достоєвського). «Згадую полтавські степи, зірки надвечір'я, будиночки, і охоплює душу туга, що мене там немає», - писав він пізніше. Ця подорож надихнула поета на написання вірша «Карл Дванадцятий мчиться по Україні» і новел «Як старий Тимофій співав, вмираючи» і «Пісня про правду». У 1901 р. Рільке одружився з Кларою Вестхоф. Молода подружня пара оселилася в невеликому німецькому містечку Вестерведі, де народилася їх дочка Рут. Але скрутне матеріальне становище стало заважати родинному щастю, і через півтора роки Рене і Клара розійшлися. «Бідність - це мій важкий хрест», - записував тоді поет в своєму щоденнику.	+	В 1899 р. Рільке, Лу і її чоловік здійснили першу подорож до Росії, під час якої австрійський поет познайомився з Л. Товстим, російськими художниками Леонідом Пастернаком і прославленим Іллею Репіним. Рільке був зачарований тим, як відбувається святкування Пасхи і весняних свят в Росії і Україні. Ці враження залишили слід в «Книзі годинника» (1899 р.), яка написана у формі монологу ченця, зверненого до Бога. Вдруге Рільке поїхав до Росії наодинці з Лу, він мав намір грунтовніше познайомитися з самобутньою російською і українською культурою. Вони побували в Києві, побачили багато пам'ятників архітектури, цікавих витворів мистецтва. Потім Рене і Лу подорожували по Дніпру до Кременчука, звідти поїхали через Полтаву і Харків до Воронежа, а далі - по Волзі.
		+
		+	{{#ev:youtube\|i0Xwwl4tZpU&feature}} <br>   Україна дала творче натхнення поетові, він вбирав в себе неповторну східнослов'янську культуру, багато переводів (розповідь Чехова, деякі повісті Достоєвського). «Згадую полтавські степи, зірки надвечір'я, будиночки, і охоплює душу туга, що мене там немає», - писав він пізніше. Ця подорож надихнула поета на написання вірша «Карл Дванадцятий мчиться по Україні» і новел «Як старий Тимофій співав, вмираючи» і «Пісня про правду». У 1901 р. Рільке одружився з Кларою Вестхоф. Молода подружня пара оселилася в невеликому німецькому містечку Вестерведі, де народилася їх дочка Рут. Але скрутне матеріальне становище стало заважати родинному щастю, і через півтора роки Рене і Клара розійшлися. «Бідність - це мій важкий хрест», - записував тоді поет в своєму щоденнику.

	<br>		<br>
Строка 54:		Строка 58:

	Драматичною, кривавою і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть людського буття, духовні цінності були поставлені під сумнів. В цей час йшли світові війни, рушилися держави і з'являлися нові. Канули в небутті старі уявлення про світ, наставав час нових наукових відкриттів. Райнер Марія Рільке - відомий австрійський поет - подорожуючи Україною, зацікавився її історією і культурою. У пошуках сенсу буття, виходячи з ситуації, що склалася, Рільке намагається повернутися до витоків буття, основ життя, відшукати втрачену гармонію людини зі світом. Порятунок він бачить в єднанні з природою. Подорожуючи по Україні, Рільке вслуховується в музичні твори українського народу. Результатом цієї подорожі стало написання твору «Казки про улюбленого Бога», одна з новел якого називається «Пісня про Правду».<br>   Центральним образом цього твору є образ сліпого співця Остапа, якого Рільке порівнює з Богом. Рільке стверджує: справжнє мистецтво зачіпає душі людей, впливає на них, піднімає на боротьбу, і над ним не владний час. Автор порівнює старого сліпого з міфічним співцем - Орфеєм, чарівний голос якого творив дива. Так і кобзар Остап піднімав народ на боротьбу проти пригноблювачів. Рільке прославляв визвольну боротьбу, а силу могутнього співця порівнював з божественною силою. Твір побудований як розповідь в розповіді, де мистецтво слова пов'язує воєдино людей з Богом. <br>   Герой розповіді - Евальд - хоче почути щось про народних співців. Автор-розповідач починає розповідати про широкі українські степи, де живуть дивні і приголомшливі люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, що малює ікони. Хід подій міняється з приходом співця Остапа. Його спів хвилює і окриляє. Слухаючи розповідь про правду і образу, Евальд робить висновок: «Цей старий був Богом». Так австрійський поет і письменник Рільке відкрив Європі надзвичайну країну Україну з її героїчною історією, сильними людьми і своєрідним національним колоритом. Прототипом сліпого Остапа став Остап Вересай - виконавець народних дум і історичних пісень. Він умів додати простому сюжету глибини і сили. Майстерно передавав красу народної пісні, поєднуючи її з грою на гуслях, надаючи незабутнє враження. Така виразна манера виконання і зробила Остапа Вересая відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Вересай будив в слухачах відчуття пошани до історії і культури України.		Драматичною, кривавою і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть людського буття, духовні цінності були поставлені під сумнів. В цей час йшли світові війни, рушилися держави і з'являлися нові. Канули в небутті старі уявлення про світ, наставав час нових наукових відкриттів. Райнер Марія Рільке - відомий австрійський поет - подорожуючи Україною, зацікавився її історією і культурою. У пошуках сенсу буття, виходячи з ситуації, що склалася, Рільке намагається повернутися до витоків буття, основ життя, відшукати втрачену гармонію людини зі світом. Порятунок він бачить в єднанні з природою. Подорожуючи по Україні, Рільке вслуховується в музичні твори українського народу. Результатом цієї подорожі стало написання твору «Казки про улюбленого Бога», одна з новел якого називається «Пісня про Правду».<br>   Центральним образом цього твору є образ сліпого співця Остапа, якого Рільке порівнює з Богом. Рільке стверджує: справжнє мистецтво зачіпає душі людей, впливає на них, піднімає на боротьбу, і над ним не владний час. Автор порівнює старого сліпого з міфічним співцем - Орфеєм, чарівний голос якого творив дива. Так і кобзар Остап піднімав народ на боротьбу проти пригноблювачів. Рільке прославляв визвольну боротьбу, а силу могутнього співця порівнював з божественною силою. Твір побудований як розповідь в розповіді, де мистецтво слова пов'язує воєдино людей з Богом. <br>   Герой розповіді - Евальд - хоче почути щось про народних співців. Автор-розповідач починає розповідати про широкі українські степи, де живуть дивні і приголомшливі люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, що малює ікони. Хід подій міняється з приходом співця Остапа. Його спів хвилює і окриляє. Слухаючи розповідь про правду і образу, Евальд робить висновок: «Цей старий був Богом». Так австрійський поет і письменник Рільке відкрив Європі надзвичайну країну Україну з її героїчною історією, сильними людьми і своєрідним національним колоритом. Прототипом сліпого Остапа став Остап Вересай - виконавець народних дум і історичних пісень. Він умів додати простому сюжету глибини і сили. Майстерно передавав красу народної пісні, поєднуючи її з грою на гуслях, надаючи незабутнє враження. Така виразна манера виконання і зробила Остапа Вересая відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Вересай будив в слухачах відчуття пошани до історії і культури України.
		+
		+	{{#ev:youtube\|BXLf_mUSHdU&feature}}

	----		----

User3 в 10:42, 2 марта 2011

2011-03-02T10:42:55Z

← Предыдущая		Версия 10:42, 2 марта 2011
Строка 23:		Строка 23:
	#Біографія Рільке		#Біографія Рільке
	#Творчий шлях Рільке		#Творчий шлях Рільке
-	#Новела «Пісня про Правду»	+	#Новела «Пісня про Правду»<br>

	<br>		<br>
		+
		+	=== Дитинство та освіта Рільке ===
		+
		+	Видатний австрійський поет-символіст Райнер Марія Рільке народився 4 грудня 1875 року в Празі в сім'ї скромного службовця залізничної компанії. За 6 днів до Різдва хлопчика охрестили і нарекли Рене Карлом Вільгельмом Йоганном Йозефом Марія. Його батько (Йозеф Рільке) був чоловіком невибагливим і меланхолійним, а мати (Софія Рільке) навпаки - жінкою вельми претензійною, з нелегким характером, але надзвичайно обдарованою. <br>   З 7-річного віку Рене отримував початкову підготовку в аристократичному учбовому закладі празьких піаністів. Через 4 роки батьки віддали його в початкову військову школу, де хлопчик повинен був вчитися до переходу у військовий університет. На родинній раді було вирішено, що Рене повинен стати офіцером і обійняти таку посаду, яку не зміг свого часу отримати батько.<br>   Пізні роки кадетського виховання спливали в пам'яті Рільке як «буквар жаху», як велике лихо, як роки грубого позбавлення внутрішньої волі. Не дивлячись на відмову від казенщини, Рене був одним з кращих учнів, а його наполегливість і дисциплінованість сприяли тому, що шкільні керівники дозволили йому писати вірші і декламувати їх перед всім класом. Це були хвилини справжнього щастя в житті майбутнього поета. Очікуванням батьків, що син з часом займе солідне місце на службі, не призначено було здійснитися: 6 липня 1891 року Рене звільнили із-за проблем із здоров'ям.<br>   Хлопець поїхав вчитися в торгівельну академію міста Лінц, проте вже через півроку повернувся до Праги. Там жив його дядько, який займався юриспруденцією і хотів з часом передати племінникові в спадок свою адвокатську контору. Він призначив хлопцю щомісячну стипендію в 200 гульденів, і Рене дістав можливість брати приватні уроки, готуючись до іспиту на атестат зрілості, а потім вивчати юриспруденцію в одному з університетів.

	<br>		<br>
		+
		+	=== Початок творчого життя Рільке ===
		+
		+	Після 3 років старанної роботи Рене склав іспити в державній гімназії в Празі, продемонструвавши чудові знання, і вже на початок зимового семестру був зарахований в місцевий університет імені Карла Фердинанда. Саме тоді він познайомився з Валерією Давід-Ронфельд, яка допомогла хлопцю надрукувати перші дві збірки віршів - «Пісні, даровані народові» і «Жертви ларам». Окрилений сприятливими відгуками критиків, Рільке усвідомив свою помилку в обранні спеціальності юриста і терміново, нікого не попереджаючи, виїхав до Мюнхена. Так почалося сповнена жалості і невпевненості мандруюче життя поета. Хлопець вступає вільним слухачем в університет, де наполегливо вивчає історію мистецтва і серйозно починає займатися поетичною творчістю.<br>   Рене любив багато подорожувати: він побував в Африці, в Германії, на Близькому Сході. У 1897 р. Рільке познайомився з Лу Андреас-Саломе (росіянкою за походженням). З її ім'ям пов'язана не лише перша закоханість поета, але і відчуття справжнього щастя, оскільки його розуміла рідна, душевно близька людина. З часом їх стосунки стали просто дружніми, вони тривали більше двох десятиліть аж до смерті поета. Лу приголомшувала сучасників своїм розумом, силою характеру, який від природи об'єднувався з її чарівною жіночністю.
		+
		+	<br>
		+
		+	=== Україна в житті Рільке ===
		+
		+	В 1899 р. Рільке, Лу і її чоловік здійснили першу подорож до Росії, під час якої австрійський поет познайомився з Л. Товстим, російськими художниками Леонідом Пастернаком і прославленим Іллею Репіним. Рільке був зачарований тим, як відбувається святкування Пасхи і весняних свят в Росії і Україні. Ці враження залишили слід в «Книзі годинника» (1899 р.), яка написана у формі монологу ченця, зверненого до Бога. Вдруге Рільке поїхав до Росії наодинці з Лу, він мав намір грунтовніше познайомитися з самобутньою російською і українською культурою. Вони побували в Києві, побачили багато пам'ятників архітектури, цікавих витворів мистецтва. Потім Рене і Лу подорожували по Дніпру до Кременчука, звідти поїхали через Полтаву і Харків до Воронежа, а далі - по Волзі.<br>   Україна дала творче натхнення поетові, він вбирав в себе неповторну східнослов'янську культуру, багато переводів (розповідь Чехова, деякі повісті Достоєвського). «Згадую полтавські степи, зірки надвечір'я, будиночки, і охоплює душу туга, що мене там немає», - писав він пізніше. Ця подорож надихнула поета на написання вірша «Карл Дванадцятий мчиться по Україні» і новел «Як старий Тимофій співав, вмираючи» і «Пісня про правду». У 1901 р. Рільке одружився з Кларою Вестхоф. Молода подружня пара оселилася в невеликому німецькому містечку Вестерведі, де народилася їх дочка Рут. Але скрутне матеріальне становище стало заважати родинному щастю, і через півтора роки Рене і Клара розійшлися. «Бідність - це мій важкий хрест», - записував тоді поет в своєму щоденнику.
		+
		+	<br>
		+
		+	=== Теми творів Рільке ===
		+
		+	З часом він переїхав до Парижа, де відбулося його знайомство із скульптором Роденом, який впродовж 5 років залишався для поета недосяжним ідеалом. У 1903 р. Рільке закінчив монографію, присвячену мистецтву свого кумира, яку замовив один з видавців. У 1907 р. вийшла збірка «Нові вірші», в якому Рільке висловив свої міркування відносно суті людського буття і «живого космосу». Тема одного з найкращих віршів -  оповідання про подорож Орфея в царство могутнього Аїда заради звільнення улюбленої Еврідіки. У його основі - міф про Орфея, сила кохання якого не мала собі рівних.<br>   Тема неминучих розбіжностей, сплетення життя, кохання і смерті розкривається у вірші «Народження Венери». Рільке показує, що все на цьому світі взаємопов'язано і, можливо, доповнює один одного. Народження життя, краса - з одного боку, смерть, трагедія - з іншою  представляють цілісність буття і його закономірність; навіть у своїй смерті чоловік зливається зі світом. У 1922 р. в «Сонетах до Орфея» Рільке розглядає лише один аспект діяльності людського духу, але такий, де перетворення реально існуючого світу в «невидимий» світ душі розкривається з особливою красою і переконливістю. Для Рільке мистецтво є вищою формою людської культури, тим, що відкриває справжню суть речей. Таке мистецтво втілює в собі Орфей з його чарівною лірою.<br>   За рік до смерті, важко страждаючи від невиліковної хвороби, але все одно сповнений мрій та надій на майбутнє, Райнер Рільке почав переписуватися з Борисом Пастернаком і Мариною Цвітаєвою. Свої стосунки з двома видатними російськими поетами він назвав «блуканням трьох душ, трьох зірок на небосхилі Всесвіту».<br>   29 грудня 1926 р. Райнер Марія Рільке помер після тривалої боротьби з рідкою формою невиліковної лейкемії.
		+
		+	<br>
		+
		+	=== «Пісня про правду» ===
		+
		+	Драматичною, кривавою і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть людського буття, духовні цінності були поставлені під сумнів. В цей час йшли світові війни, рушилися держави і з'являлися нові. Канули в небутті старі уявлення про світ, наставав час нових наукових відкриттів. Райнер Марія Рільке - відомий австрійський поет - подорожуючи Україною, зацікавився її історією і культурою. У пошуках сенсу буття, виходячи з ситуації, що склалася, Рільке намагається повернутися до витоків буття, основ життя, відшукати втрачену гармонію людини зі світом. Порятунок він бачить в єднанні з природою. Подорожуючи по Україні, Рільке вслуховується в музичні твори українського народу. Результатом цієї подорожі стало написання твору «Казки про улюбленого Бога», одна з новел якого називається «Пісня про Правду».<br>   Центральним образом цього твору є образ сліпого співця Остапа, якого Рільке порівнює з Богом. Рільке стверджує: справжнє мистецтво зачіпає душі людей, впливає на них, піднімає на боротьбу, і над ним не владний час. Автор порівнює старого сліпого з міфічним співцем - Орфеєм, чарівний голос якого творив дива. Так і кобзар Остап піднімав народ на боротьбу проти пригноблювачів. Рільке прославляв визвольну боротьбу, а силу могутнього співця порівнював з божественною силою. Твір побудований як розповідь в розповіді, де мистецтво слова пов'язує воєдино людей з Богом. <br>   Герой розповіді - Евальд - хоче почути щось про народних співців. Автор-розповідач починає розповідати про широкі українські степи, де живуть дивні і приголомшливі люди, знайомить з сім'єю Петра Якимовича, що малює ікони. Хід подій міняється з приходом співця Остапа. Його спів хвилює і окриляє. Слухаючи розповідь про правду і образу, Евальд робить висновок: «Цей старий був Богом». Так австрійський поет і письменник Рільке відкрив Європі надзвичайну країну Україну з її героїчною історією, сильними людьми і своєрідним національним колоритом. Прототипом сліпого Остапа став Остап Вересай - виконавець народних дум і історичних пісень. Він умів додати простому сюжету глибини і сили. Майстерно передавав красу народної пісні, поєднуючи її з грою на гуслях, надаючи незабутнє враження. Така виразна манера виконання і зробила Остапа Вересая відомим серед сучасників. Завдяки своєму таланту Вересай будив в слухачах відчуття пошани до історії і культури України.

	----		----