Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки - История изменений

User23 в 11:06, 20 сентября 2012

2012-09-20T11:06:43Z

← Предыдущая		Версия 11:06, 20 сентября 2012
Строка 5:		Строка 5:
	[[Image:Л7а.jpg]]		[[Image:Л7а.jpg]]

-	Маруся Богуславка — це не [[Історія України\|~~'''~~історична~~'''~~ ~~'''~~особа~~'''~~]], а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, Богуславка не забуває рідної землі і намагається зробити для неї хоч щось корисне. Не маючи змоги повернутися в [[Я і Україна\|~~'''~~Україну~~'''~~]], бо зреклася християнської віри, вона допомагає визволитися невільникам-українцям.	+	Маруся Богуславка — це не [[Історія України\|історична особа]], а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, Богуславка не забуває рідної землі і намагається зробити для неї хоч щось корисне. Не маючи змоги повернутися в [[Я і Україна\|Україну]], бо зреклася християнської віри, вона допомагає визволитися невільникам-українцям.

	<br> <span lang="UK">{{#ev:youtube\|9e7B9r236bg}}</span>		<br> <span lang="UK">{{#ev:youtube\|9e7B9r236bg}}</span>
Строка 27:		Строка 27:
	<br> <span lang="UK">{{#ev:youtube\|_21ATmmciLE}}</span>		<br> <span lang="UK">{{#ev:youtube\|_21ATmmciLE}}</span>

		+	<br>

-		+	Гей, що на Чорному морі,<br>Та на тому білому камені,<br>Там стояла темниця кам'яная,<br>Гей, там стояла темниця кам'яная,<br>А в тій темниці пробувало<br>Сімсот бідних [[Доба героїчних походів і козацьких повстань\|козаків]],<br>А в неволі пробували<br>Та Божого світу<br>І сонця праведного не забачали.<br>Гей, то дівка-бранка,<br>Маруся, попівна Богуславка,<br>А все добре дбає,<br>До кам'яної темниці прибуває,<br>Гей, до козаків словами промовляє:<br>«Гей, козаки, ви, бідні невольники!<br>Чи ви знаєте,<br>Що в нашій [[Тема 52. Зелене диво Землі.\|землі]]<br>Та й день тепера?»<br>Гей, то козаки, бідні невольники,<br>А все зачували<br>Та й до дівки-бранки,<br>Марусі, попівни Богуславки,<br>Словами промовляли,<br>Сльозами проливали,<br>Дівку-бранку, Марусю, попівну<br>Богуславку, називали:<br>«Гей, ти, дівко-бранко,<br>Марусю, попівно Богуславко,<br>А все добре дбаєш,<br>Хотя й ми тебе дівкою-бранкою називаєм,<br>Почому ми знаєм,<br>Що в нашій землі християнській<br>Ой день тепера?»<br>«Гей, козаки, ви, бідні невольники!<br>Ще й у нашій землі та тепера<br>Великодня субота,<br>А завтра дасть Бог святий день,<br>Сороковий день, ой [http://xvatit.com/school/sch-online/compet/98581-paschalnie-tradicii.html Великдень]».<br>Гей, то козаки теє зачували,<br>До дівки-бранки,<br>Марусі, попівни Богуславки,<br>Словами промовляли,<br>Сльозами проливали,<br>Гей, та дівку-бранку,<br>Марусю, попівну Богуславку,<br>Кляли-проклинали:<br>«Бодай ти, дівко-бранко,<br>Марусю, попівно Богуславко,<br>Щастя-долі не мала,<br>Як ти нам святий Великдень сказала!<br>Як ми вже в неволі пробували,<br>А ще в темній темниці проживали,<br>Аж за тридцять три годи<br>Світа Божого не забачали...»<br>То дівка-бранка,<br>Маруся, попівна Богуславка,<br>А ще добре дбала,<br>Козакам казала:<br>«Ой козаки, ви, бідні невольники!<br>Не лайте мене,<br>Не заклинайте мене!<br>Гей, як діждемо святого Великодня,<br>То буде наш пан турецький<br>До мечеті од'їжджати,<br>То буде мені, дівці-бранці,<br>Марусі, попівні Богуславці,<br>Ключі на руки віддавати, —<br>Буду на руки приймати.<br>До кам'яної темниці прибувати.<br>Ой то буду до кам'яної темниці<br>Прибувати, оттирати,<br>Вас, бідних невольників,<br>А з кам'яної темниці випускати.<br>Гей, ви, козаки, ви, бідні невольники!<br>А ще добре дбайте,<br>В городи християнські утікайте,<br>Тільки города Богуслава не минайте!<br>І города Богуслава не минайте,<br>До батька до мого й матері прибувайте<br>І батьку моєму та матері<br>То знать давайте:<br>Нехай буде батько і мати<br>Та ще добре дбати,<br>То статків-маєтків не збувають,<br>Великих скарбів не збирають,<br>Моєї голови<br>А з тяжкої неволі не визволяють,<br>Бо вже я потурчилась,<br>Побусурменилась<br>Для розкоші турецької,<br>Для лакомства нещасного».<br>То визволи нас, Боже,<br>Із тяжкої неволі,<br>На тихі води,<br>На ясні зорі,<br>У край веселий,<br>У мир хрещений!<br>Даруй, Боже, милості вашій,<br>І всім військам запорозьким,<br>І всім слухаючим головам,<br>І всьому товариству і кревному, і сердечному<br>Пошли, Боже, на многая літа<br>І до конця віка!
-	Гей, що на Чорному морі,<br>Та на тому білому камені,<br>Там стояла темниця кам'яная,<br>Гей, там стояла темниця кам'яная,<br>А в тій темниці пробувало<br>Сімсот бідних [[Доба героїчних походів і козацьких повстань\|~~'''~~козаків~~'''~~]],<br>А в неволі пробували<br>Та Божого світу<br>І сонця праведного не забачали.<br>Гей, то дівка-бранка,<br>Маруся, попівна Богуславка,<br>А все добре дбає,<br>До кам'яної темниці прибуває,<br>Гей, до козаків словами промовляє:<br>«Гей, козаки, ви, бідні невольники!<br>Чи ви знаєте,<br>Що в нашій [[Тема 52. Зелене диво Землі.\|~~'''~~землі~~'''~~]]<br>Та й день тепера?»<br>Гей, то козаки, бідні невольники,<br>А все зачували<br>Та й до дівки-бранки,<br>Марусі, попівни Богуславки,<br>Словами промовляли,<br>Сльозами проливали,<br>Дівку-бранку, Марусю, попівну<br>Богуславку, називали:<br>«Гей, ти, дівко-бранко,<br>Марусю, попівно Богуславко,<br>А все добре дбаєш,<br>Хотя й ми тебе дівкою-бранкою називаєм,<br>Почому ми знаєм,<br>Що в нашій землі християнській<br>Ой день тепера?»<br>«Гей, козаки, ви, бідні невольники!<br>Ще й у нашій землі та тепера<br>Великодня субота,<br>А завтра дасть Бог святий день,<br>Сороковий день, ой [http://xvatit.com/school/sch-online/compet/98581-paschalnie-tradicii.html ~~'''~~Великдень~~'''~~]».<br>Гей, то козаки теє зачували,<br>До дівки-бранки,<br>Марусі, попівни Богуславки,<br>Словами промовляли,<br>Сльозами проливали,<br>Гей, та дівку-бранку,<br>Марусю, попівну Богуславку,<br>Кляли-проклинали:<br>«Бодай ти, дівко-бранко,<br>Марусю, попівно Богуславко,<br>Щастя-долі не мала,<br>Як ти нам святий Великдень сказала!<br>Як ми вже в неволі пробували,<br>А ще в темній темниці проживали,<br>Аж за тридцять три годи<br>Світа Божого не забачали...»<br>То дівка-бранка,<br>Маруся, попівна Богуславка,<br>А ще добре дбала,<br>Козакам казала:<br>«Ой козаки, ви, бідні невольники!<br>Не лайте мене,<br>Не заклинайте мене!<br>Гей, як діждемо святого Великодня,<br>То буде наш пан турецький<br>До мечеті од'їжджати,<br>То буде мені, дівці-бранці,<br>Марусі, попівні Богуславці,<br>Ключі на руки віддавати, —<br>Буду на руки приймати.<br>До кам'яної темниці прибувати.<br>Ой то буду до кам'яної темниці<br>Прибувати, оттирати,<br>Вас, бідних невольників,<br>А з кам'яної темниці випускати.<br>Гей, ви, козаки, ви, бідні невольники!<br>А ще добре дбайте,<br>В городи християнські утікайте,<br>Тільки города Богуслава не минайте!<br>І города Богуслава не минайте,<br>До батька до мого й матері прибувайте<br>І батьку моєму та матері<br>То знать давайте:<br>Нехай буде батько і мати<br>Та ще добре дбати,<br>То статків-маєтків не збувають,<br>Великих скарбів не збирають,<br>Моєї голови<br>А з тяжкої неволі не визволяють,<br>Бо вже я потурчилась,<br>Побусурменилась<br>Для розкоші турецької,<br>Для лакомства нещасного».<br>То визволи нас, Боже,<br>Із тяжкої неволі,<br>На тихі води,<br>На ясні зорі,<br>У край веселий,<br>У мир хрещений!<br>Даруй, Боже, милості вашій,<br>І всім військам запорозьким,<br>І всім слухаючим головам,<br>І всьому товариству і кревному, і сердечному<br>Пошли, Боже, на многая літа<br>І до конця віка!	+

	<br> <br>1. ''Знайдіть у думі зачин і кінцівку. У чому їх особливість?<br>2.    Яку настанову дає Маруся Богуславка козакам, визволеним з неволі? Чи погоджуєтесь ви з її думкою?<br>3.    Чому  Маруся  Богуславка  починає  розмову  з  козакаминевільниками про Великоднє свято? Як до цього поставились<br>козаки? За що вони її проклинають?<br>4.    Які рядки у думі повторюються? Для чого вони вжиті?''<br>5.    Знайдіть у тексті тавтологію (слова одного кореня чи близького значення). Поясніть іі роль.<br>6.    Відшукайте у думі постійні епітети, що характеризують тогочасну Україну. Складіть словесний опис змальованої у творі<br>української дійсності або намалюйте ілюстрацію.<br>7. Зверніть увагу па римування в думі. Яка частина мови найчастіше повторюється у римі? Що цим досягається?<br>8.    Схарактеризуйте ритмічну будову твору. У чому його особ-<br>ливості?<br>9.    Визначте ідею думи.		<br> <br>1. ''Знайдіть у думі зачин і кінцівку. У чому їх особливість?<br>2.    Яку настанову дає Маруся Богуславка козакам, визволеним з неволі? Чи погоджуєтесь ви з її думкою?<br>3.    Чому  Маруся  Богуславка  починає  розмову  з  козакаминевільниками про Великоднє свято? Як до цього поставились<br>козаки? За що вони її проклинають?<br>4.    Які рядки у думі повторюються? Для чого вони вжиті?''<br>5.    Знайдіть у тексті тавтологію (слова одного кореня чи близького значення). Поясніть іі роль.<br>6.    Відшукайте у думі постійні епітети, що характеризують тогочасну Україну. Складіть словесний опис змальованої у творі<br>української дійсності або намалюйте ілюстрацію.<br>7. Зверніть увагу па римування в думі. Яка частина мови найчастіше повторюється у римі? Що цим досягається?<br>8.    Схарактеризуйте ритмічну будову твору. У чому його особ-<br>ливості?<br>9.    Визначте ідею думи.

-	<br> '''Літературно-мистецькі паралелі'''	+	<br> '''Літературно-мистецькі паралелі'''
-		+

-	[[Image:Л7г.jpg]]<br>	+	<br> [[Image:Л7г.jpg]]<br>

-		+

-	Михайло   Дерегус   (1904—1997)    видатний   український художник. Народився у с. Веселе на Харківщині. Закінчив Харківський художній інститут. Упродовж шести років був головою правління Спілки художників України; Лауреат Державної премії України імені [[16. Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в синє море...»)\|~~'''~~Тараса Шевченка~~'''~~]], народний художник України. Найвідоміші твори:<br> живописні — «Повернення», серія «Хмельниччина», «Перебендя», «Народження пісні», «Голод. 33 рік»;<br> графічні — цикли «Шляхами війни», «Українські народні думи та історичні пісні».	+	Михайло   Дерегус   (1904—1997)    видатний   український художник. Народився у с. Веселе на Харківщині. Закінчив Харківський художній інститут. Упродовж шести років був головою правління Спілки художників України; Лауреат Державної премії України імені [[16. Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в синє море...»)\|Тараса Шевченка]], народний художник України. Найвідоміші твори:<br> живописні — «Повернення», серія «Хмельниччина», «Перебендя», «Народження пісні», «Голод. 33 рік»;<br> графічні — цикли «Шляхами війни», «Українські народні думи та історичні пісні».

	<br>		<br>

User13 в 09:16, 13 сентября 2012

2012-09-13T09:16:06Z

← Предыдущая		Версия 09:16, 13 сентября 2012
Строка 7:		Строка 7:
	Маруся Богуславка — це не [[Історія України\|'''історична''' '''особа''']], а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, Богуславка не забуває рідної землі і намагається зробити для неї хоч щось корисне. Не маючи змоги повернутися в [[Я і Україна\|'''Україну''']], бо зреклася християнської віри, вона допомагає визволитися невільникам-українцям.		Маруся Богуславка — це не [[Історія України\|'''історична''' '''особа''']], а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, Богуславка не забуває рідної землі і намагається зробити для неї хоч щось корисне. Не маючи змоги повернутися в [[Я і Україна\|'''Україну''']], бо зреклася християнської віри, вона допомагає визволитися невільникам-українцям.

-	<br> <span lang="UK">{{#ev:youtube\|9e7B9r236bg}}</span>	+	<br> <span lang="UK">{{#ev:youtube\|9e7B9r236bg}}</span>

-	Маруся приваблює нас глибоким патріотизмом, незламним духом і гуманізмом. Перебуваючи далеко від рідного краю, вона не забуває про громадянський обов'язок перед своїм народом. У місті Богуславі на Київщині їй встановлено пам'ятник.	+	Маруся приваблює нас глибоким патріотизмом, незламним духом і гуманізмом. Перебуваючи далеко від рідного краю, вона не забуває про громадянський обов'язок перед своїм народом. У місті Богуславі на Київщині їй встановлено пам'ятник.

	[[Image:Л7в.jpg]]		[[Image:Л7в.jpg]]
Строка 15:		Строка 15:
	У деяких думах оспівано героїв національно-визвольної боротьби проти польської шляхти — Богдана Хмельницького, Івана Богуна («Хмельницький і Барабаш», «Іван Богун»), засуджено зрадників і ворогів.		У деяких думах оспівано героїв національно-визвольної боротьби проти польської шляхти — Богдана Хмельницького, Івана Богуна («Хмельницький і Барабаш», «Іван Богун»), засуджено зрадників і ворогів.

-	[[Image:~~л7д~~.jpg]]   [[Image:~~л7е~~.jpg]]	+	[[Image:Л7д.jpg]]   [[Image:Л7е.jpg]]

	Набагато пізніше виник соціально-побутовий цикл народних дум, у якому порушуються проблеми людської моралі.<br><br>   Галера — старовинне військове судно, що пересувалось за допомогою весел.		Набагато пізніше виник соціально-побутовий цикл народних дум, у якому порушуються проблеми людської моралі.<br><br>   Галера — старовинне військове судно, що пересувалось за допомогою весел.
Строка 21:		Строка 21:
	[[Image:Л7б.jpg]]<br> <br>Найвідомішою з таких дум є «Буря на Чорному морі», в якій вирішується проблема відповідності життя і поведінки людини загальнолюдським цінностям, нормам християнської моралі. Під час бурі на морі два брати-запорожці, покаявшись у своїх гріхах, рятуються і повертаються до родинного вогнища.		[[Image:Л7б.jpg]]<br> <br>Найвідомішою з таких дум є «Буря на Чорному морі», в якій вирішується проблема відповідності життя і поведінки людини загальнолюдським цінностям, нормам християнської моралі. Під час бурі на морі два брати-запорожці, покаявшись у своїх гріхах, рятуються і повертаються до родинного вогнища.

-	<br> <span lang="UK">{{#ev:youtube\|fEB0aUPXyds}}</span>	+	<br> <span lang="UK">{{#ev:youtube\|fEB0aUPXyds}}</span>

	<br> Морально-етичні теми, проблеми людських взаємин порушуються в таких народних думах, як «Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат».<br>   Кращі зразки цього жанру усної народної творчості продовжують хвилювати і серця сучасників. Адже, як висловився Михайло Стельмах, «ми і крізь віки вчуваємо в українській думі кипучу пристрасть наших предків, разючий свист козацьких шабель, брязкіт невільницьких кайданів».<br>Думи — пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту, які виконуються речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри.<br><br>Маруся Богуславка		<br> Морально-етичні теми, проблеми людських взаємин порушуються в таких народних думах, як «Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат».<br>   Кращі зразки цього жанру усної народної творчості продовжують хвилювати і серця сучасників. Адже, як висловився Михайло Стельмах, «ми і крізь віки вчуваємо в українській думі кипучу пристрасть наших предків, разючий свист козацьких шабель, брязкіт невільницьких кайданів».<br>Думи — пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту, які виконуються речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри.<br><br>Маруся Богуславка

-	<br> <span lang="UK">{{#ev:youtube\|_21ATmmciLE}}</span>	+	<br> <span lang="UK">{{#ev:youtube\|_21ATmmciLE}}</span>

-	~~<span lang="UK" />~~ Гей, що на Чорному морі,<br>Та на тому білому камені,<br>Там стояла темниця кам'яная,<br>Гей, там стояла темниця кам'яная,<br>А в тій темниці пробувало<br>Сімсот бідних [[Доба героїчних походів і козацьких повстань\|'''козаків''']],<br>А в неволі пробували<br>Та Божого світу<br>І сонця праведного не забачали.<br>Гей, то дівка-бранка,<br>Маруся, попівна Богуславка,<br>А все добре дбає,<br>До кам'яної темниці прибуває,<br>Гей, до козаків словами промовляє:<br>«Гей, козаки, ви, бідні невольники!<br>Чи ви знаєте,<br>Що в нашій [[Тема 52. Зелене диво Землі.\|'''землі''']]<br>Та й день тепера?»<br>Гей, то козаки, бідні невольники,<br>А все зачували<br>Та й до дівки-бранки,<br>Марусі, попівни Богуславки,<br>Словами промовляли,<br>Сльозами проливали,<br>Дівку-бранку, Марусю, попівну<br>Богуславку, називали:<br>«Гей, ти, дівко-бранко,<br>Марусю, попівно Богуславко,<br>А все добре дбаєш,<br>Хотя й ми тебе дівкою-бранкою називаєм,<br>Почому ми знаєм,<br>Що в нашій землі християнській<br>Ой день тепера?»<br>«Гей, козаки, ви, бідні невольники!<br>Ще й у нашій землі та тепера<br>Великодня субота,<br>А завтра дасть Бог святий день,<br>Сороковий день, ой [http://xvatit.com/school/sch-online/compet/98581-paschalnie-tradicii.html '''Великдень''']».<br>Гей, то козаки теє зачували,<br>До дівки-бранки,<br>Марусі, попівни Богуславки,<br>Словами промовляли,<br>Сльозами проливали,<br>Гей, та дівку-бранку,<br>Марусю, попівну Богуславку,<br>Кляли-проклинали:<br>«Бодай ти, дівко-бранко,<br>Марусю, попівно Богуславко,<br>Щастя-долі не мала,<br>Як ти нам святий Великдень сказала!<br>Як ми вже в неволі пробували,<br>А ще в темній темниці проживали,<br>Аж за тридцять три годи<br>Світа Божого не забачали...»<br>То дівка-бранка,<br>Маруся, попівна Богуславка,<br>А ще добре дбала,<br>Козакам казала:<br>«Ой козаки, ви, бідні невольники!<br>Не лайте мене,<br>Не заклинайте мене!<br>Гей, як діждемо святого Великодня,<br>То буде наш пан турецький<br>До мечеті од'їжджати,<br>То буде мені, дівці-бранці,<br>Марусі, попівні Богуславці,<br>Ключі на руки віддавати, —<br>Буду на руки приймати.<br>До кам'яної темниці прибувати.<br>Ой то буду до кам'яної темниці<br>Прибувати, оттирати,<br>Вас, бідних невольників,<br>А з кам'яної темниці випускати.<br>Гей, ви, козаки, ви, бідні невольники!<br>А ще добре дбайте,<br>В городи християнські утікайте,<br>Тільки города Богуслава не минайте!<br>І города Богуслава не минайте,<br>До батька до мого й матері прибувайте<br>І батьку моєму та матері<br>То знать давайте:<br>Нехай буде батько і мати<br>Та ще добре дбати,<br>То статків-маєтків не збувають,<br>Великих скарбів не збирають,<br>Моєї голови<br>А з тяжкої неволі не визволяють,<br>Бо вже я потурчилась,<br>Побусурменилась<br>Для розкоші турецької,<br>Для лакомства нещасного».<br>То визволи нас, Боже,<br>Із тяжкої неволі,<br>На тихі води,<br>На ясні зорі,<br>У край веселий,<br>У мир хрещений!<br>Даруй, Боже, милості вашій,<br>І всім військам запорозьким,<br>І всім слухаючим головам,<br>І всьому товариству і кревному, і сердечному<br>Пошли, Боже, на многая літа<br>І до конця віка!	+
		+
		+	Гей, що на Чорному морі,<br>Та на тому білому камені,<br>Там стояла темниця кам'яная,<br>Гей, там стояла темниця кам'яная,<br>А в тій темниці пробувало<br>Сімсот бідних [[Доба героїчних походів і козацьких повстань\|'''козаків''']],<br>А в неволі пробували<br>Та Божого світу<br>І сонця праведного не забачали.<br>Гей, то дівка-бранка,<br>Маруся, попівна Богуславка,<br>А все добре дбає,<br>До кам'яної темниці прибуває,<br>Гей, до козаків словами промовляє:<br>«Гей, козаки, ви, бідні невольники!<br>Чи ви знаєте,<br>Що в нашій [[Тема 52. Зелене диво Землі.\|'''землі''']]<br>Та й день тепера?»<br>Гей, то козаки, бідні невольники,<br>А все зачували<br>Та й до дівки-бранки,<br>Марусі, попівни Богуславки,<br>Словами промовляли,<br>Сльозами проливали,<br>Дівку-бранку, Марусю, попівну<br>Богуславку, називали:<br>«Гей, ти, дівко-бранко,<br>Марусю, попівно Богуславко,<br>А все добре дбаєш,<br>Хотя й ми тебе дівкою-бранкою називаєм,<br>Почому ми знаєм,<br>Що в нашій землі християнській<br>Ой день тепера?»<br>«Гей, козаки, ви, бідні невольники!<br>Ще й у нашій землі та тепера<br>Великодня субота,<br>А завтра дасть Бог святий день,<br>Сороковий день, ой [http://xvatit.com/school/sch-online/compet/98581-paschalnie-tradicii.html '''Великдень''']».<br>Гей, то козаки теє зачували,<br>До дівки-бранки,<br>Марусі, попівни Богуславки,<br>Словами промовляли,<br>Сльозами проливали,<br>Гей, та дівку-бранку,<br>Марусю, попівну Богуславку,<br>Кляли-проклинали:<br>«Бодай ти, дівко-бранко,<br>Марусю, попівно Богуславко,<br>Щастя-долі не мала,<br>Як ти нам святий Великдень сказала!<br>Як ми вже в неволі пробували,<br>А ще в темній темниці проживали,<br>Аж за тридцять три годи<br>Світа Божого не забачали...»<br>То дівка-бранка,<br>Маруся, попівна Богуславка,<br>А ще добре дбала,<br>Козакам казала:<br>«Ой козаки, ви, бідні невольники!<br>Не лайте мене,<br>Не заклинайте мене!<br>Гей, як діждемо святого Великодня,<br>То буде наш пан турецький<br>До мечеті од'їжджати,<br>То буде мені, дівці-бранці,<br>Марусі, попівні Богуславці,<br>Ключі на руки віддавати, —<br>Буду на руки приймати.<br>До кам'яної темниці прибувати.<br>Ой то буду до кам'яної темниці<br>Прибувати, оттирати,<br>Вас, бідних невольників,<br>А з кам'яної темниці випускати.<br>Гей, ви, козаки, ви, бідні невольники!<br>А ще добре дбайте,<br>В городи християнські утікайте,<br>Тільки города Богуслава не минайте!<br>І города Богуслава не минайте,<br>До батька до мого й матері прибувайте<br>І батьку моєму та матері<br>То знать давайте:<br>Нехай буде батько і мати<br>Та ще добре дбати,<br>То статків-маєтків не збувають,<br>Великих скарбів не збирають,<br>Моєї голови<br>А з тяжкої неволі не визволяють,<br>Бо вже я потурчилась,<br>Побусурменилась<br>Для розкоші турецької,<br>Для лакомства нещасного».<br>То визволи нас, Боже,<br>Із тяжкої неволі,<br>На тихі води,<br>На ясні зорі,<br>У край веселий,<br>У мир хрещений!<br>Даруй, Боже, милості вашій,<br>І всім військам запорозьким,<br>І всім слухаючим головам,<br>І всьому товариству і кревному, і сердечному<br>Пошли, Боже, на многая літа<br>І до конця віка!

	<br> <br>1. ''Знайдіть у думі зачин і кінцівку. У чому їх особливість?<br>2.    Яку настанову дає Маруся Богуславка козакам, визволеним з неволі? Чи погоджуєтесь ви з її думкою?<br>3.    Чому  Маруся  Богуславка  починає  розмову  з  козакаминевільниками про Великоднє свято? Як до цього поставились<br>козаки? За що вони її проклинають?<br>4.    Які рядки у думі повторюються? Для чого вони вжиті?''<br>5.    Знайдіть у тексті тавтологію (слова одного кореня чи близького значення). Поясніть іі роль.<br>6.    Відшукайте у думі постійні епітети, що характеризують тогочасну Україну. Складіть словесний опис змальованої у творі<br>української дійсності або намалюйте ілюстрацію.<br>7. Зверніть увагу па римування в думі. Яка частина мови найчастіше повторюється у римі? Що цим досягається?<br>8.    Схарактеризуйте ритмічну будову твору. У чому його особ-<br>ливості?<br>9.    Визначте ідею думи.		<br> <br>1. ''Знайдіть у думі зачин і кінцівку. У чому їх особливість?<br>2.    Яку настанову дає Маруся Богуславка козакам, визволеним з неволі? Чи погоджуєтесь ви з її думкою?<br>3.    Чому  Маруся  Богуславка  починає  розмову  з  козакаминевільниками про Великоднє свято? Як до цього поставились<br>козаки? За що вони її проклинають?<br>4.    Які рядки у думі повторюються? Для чого вони вжиті?''<br>5.    Знайдіть у тексті тавтологію (слова одного кореня чи близького значення). Поясніть іі роль.<br>6.    Відшукайте у думі постійні епітети, що характеризують тогочасну Україну. Складіть словесний опис змальованої у творі<br>української дійсності або намалюйте ілюстрацію.<br>7. Зверніть увагу па римування в думі. Яка частина мови найчастіше повторюється у римі? Що цим досягається?<br>8.    Схарактеризуйте ритмічну будову твору. У чому його особ-<br>ливості?<br>9.    Визначте ідею думи.

	<br> '''Літературно-мистецькі паралелі'''		<br> '''Літературно-мистецькі паралелі'''
-	~~[[Image:Л7г.jpg]]<br>~~

-	Михайло   Дерегус   (1904—1997)    видатний   український художник. Народився у с. Веселе на Харківщині. Закінчив Харківський художній інститут. Упродовж шести років був головою правління Спілки художників України; Лауреат Державної премії України імені [[16. Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в синє море...»)\|'''Тараса Шевченка''']], народний художник України. Найвідоміші твори:<br> живописні — «Повернення», серія «Хмельниччина», «Перебендя», «Народження пісні», «Голод. 33 рік»;<br> графічні — цикли «Шляхами війни», «Українські народні думи та історичні пісні».	+
		+	[[Image:Л7г.jpg]]<br>
		+
		+
		+
		+	Михайло   Дерегус   (1904—1997)    видатний   український художник. Народився у с. Веселе на Харківщині. Закінчив Харківський художній інститут. Упродовж шести років був головою правління Спілки художників України; Лауреат Державної премії України імені [[16. Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша «Думка» («Тече вода в синє море...»)\|'''Тараса Шевченка''']], народний художник України. Найвідоміші твори:<br> живописні — «Повернення», серія «Хмельниччина», «Перебендя», «Народження пісні», «Голод. 33 рік»;<br> графічні — цикли «Шляхами війни», «Українські народні думи та історичні пісні».

	<br>		<br>

User13 в 09:13, 13 сентября 2012

2012-09-13T09:13:21Z

Внесённые изменения

User13 в 08:59, 13 сентября 2012

2012-09-13T08:59:04Z

Внесённые изменения

User23 в 22:28, 27 июня 2012

2012-06-27T22:28:44Z

Внесённые изменения

User12 в 11:29, 13 декабря 2010

2010-12-13T11:29:33Z

Внесённые изменения

User16 в 12:01, 14 июля 2010

2010-07-14T12:01:20Z

← Предыдущая		Версия 12:01, 14 июля 2010
Строка 51:		Строка 51:
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] підручники основні і допоміжні		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] підручники основні і допоміжні
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] тематичні свята, девізи		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] тематичні свята, девізи
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] статті	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D0%B6_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8E_%D0%B4%D0%BE_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BC_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%96._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96 статті]
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] національні особливості		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] національні особливості
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] словник термінів		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] словник термінів

User16 в 11:53, 14 июля 2010

2010-07-14T11:53:21Z

← Предыдущая		Версия 11:53, 14 июля 2010
Строка 32:		Строка 32:
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] оцінювання	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D0%B6_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8E_%D0%B4%D0%BE_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BC_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%96._%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F оцінювання]

	'''<u>Практика</u>'''		'''<u>Практика</u>'''

User16 в 09:37, 5 июля 2010

2010-07-05T09:37:05Z

← Предыдущая		Версия 09:37, 5 июля 2010
Строка 28:		Строка 28:

	'''<u>Зміст уроку</u>'''		'''<u>Зміст уроку</u>'''
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D0%B6_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8E_%D0%B4%D0%BE_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BC_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%96._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас]
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] презентація уроку		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] презентація уроку
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології

User16 в 09:12, 5 июля 2010

2010-07-05T09:12:07Z

Внесённые изменения

← Предыдущая		Версия 12:01, 14 июля 2010
Строка 51:		Строка 51:
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] підручники основні і допоміжні		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] підручники основні і допоміжні
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] тематичні свята, девізи		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] тематичні свята, девізи
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] статті	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D0%B6_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8E_%D0%B4%D0%BE_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BC_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%96._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96 статті]
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] національні особливості		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] національні особливості
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] словник термінів		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] словник термінів