Правопорушення. Телефонний тероризм. - История изменений

User1 в 18:22, 28 сентября 2012

2012-09-28T18:22:59Z

Внесённые изменения

User1 в 20:21, 20 августа 2012

2012-08-20T20:21:58Z

Внесённые изменения

Lyalya в 12:24, 21 августа 2009

2009-08-21T12:24:46Z

Внесённые изменения

Lyalya в 12:22, 21 августа 2009

2009-08-21T12:22:54Z

← Предыдущая		Версия 12:22, 21 августа 2009
Строка 1:		Строка 1:
-	<u>'''''<metakeywords>я і україна, 4 клас, урок, на тему, Правопорушення. Телефонний тероризм.</metakeywords>Телефонний тероризм'''''</u<br>Почастішали дзвінки в міліцію з повідомленням про нібито закладену бомбу на вокзалі, в кінотеатрі, школі. Як свідчать працівники міліції, в основному   такими    «розіграшами»<br>займаються учні 4 — 7-х класів. Захотів зірвати контрольну чи батьківські збори — зателефонував за номером «02», зробив відповідне повідомлення і гуляй. Чи треба говорити, що на перевірку кожної заяви відволікається маса людей і техніки.<br>Батьки Кирила С. ледь не знепритомніли, коли до них прийшла міліція. Виявилось, що їхній синок приготував їм «сюрприз». Зміненим голосом він повідомив міліцію по телефону, що в школі нібито закладено бомбу. Бомбу не знайшли, зате через дві доби знайшли Кирила. У зв'язку з неповноліттям юного терориста його батькам виписали штраф — 5 тисяч гривень.<br>Запам'ятайте, тепер по голосу можна впізнати не тільки стать (хлопчик чи дівчинка дзвонили), але й вік, вагу, стан здоров'я, регіон, де народився, окремі риси характеру.<br>Обговоріть поведінку Кирила. Про що він, на ваш розсуд, думав, коли телефонував за номером «02»? Чим його вчинок обернувся для нього і його батьків? Чому не можна займатися такими «розіграшами»?<br>Інколи людина все життя шкодує про свій вчинок, бо за скоєне відповідають перед законом.</u>	+	<u>'''''<metakeywords>я і україна, 4 клас, урок, на тему, Правопорушення. Телефонний тероризм.</metakeywords>Телефонний тероризм'''''</u<br>Почастішали дзвінки в міліцію з повідомленням про нібито закладену бомбу на вокзалі, в кінотеатрі, школі. Як свідчать працівники міліції, в основному   такими    «розіграшами»<br>займаються учні 4 — 7-х класів. Захотів зірвати контрольну чи батьківські збори — зателефонував за номером «02», зробив відповідне повідомлення і гуляй. Чи треба говорити, що на перевірку кожної заяви відволікається маса людей і техніки.<br>Батьки Кирила С. ледь не знепритомніли, коли до них прийшла міліція. Виявилось, що їхній синок приготував їм «сюрприз». Зміненим голосом він повідомив міліцію по телефону, що в школі нібито закладено бомбу. Бомбу не знайшли, зате через дві доби знайшли Кирила. У зв'язку з неповноліттям юного терориста його батькам виписали штраф — 5 тисяч гривень.<br>Запам'ятайте, тепер по голосу можна впізнати не тільки стать (хлопчик чи дівчинка дзвонили), але й вік, вагу, стан здоров'я, регіон, де народився, окремі риси характеру.<br>Обговоріть поведінку Кирила. Про що він, на ваш розсуд, думав, коли телефонував за номером «02»? Чим його вчинок обернувся для нього і його батьків? Чому не можна займатися такими «розіграшами»?<br>Інколи людина все життя шкодує про свій вчинок, бо за скоєне відповідають перед законом.</u>

-	<u><br>...Льоня Б. любив стріляти горобців з рогатки. Багато разів йому робили зауваження, але він тільки посміхався.<br>Одного разу камінь, випущений з рогатки, вцілив людині в око. Операція не допомогла — око довелось видалити.<br>Відбувся суд. За скоєння злочину, що призвів до втрати людиною здоров'я, Льоню відправили у спецшколу для неповнолітніх правопорушників. А батьки хлопця змушені були виплачувати постраждалому значні кошти.<br>Коли Льоня вийде зі спецшколи і почне працювати, платити вже буде він сам. Причому протягом усього життя людини, яку він покалічив.</u>	+	<u><br>...Льоня Б. любив стріляти горобців з рогатки. Багато разів йому робили зауваження, але він тільки посміхався.<br>Одного разу камінь, випущений з рогатки, вцілив людині в око. Операція не допомогла — око довелось видалити.<br>Відбувся суд. За скоєння злочину, що призвів до втрати людиною здоров'я, Льоню відправили у спецшколу для неповнолітніх правопорушників. А батьки хлопця змушені були виплачувати постраждалому значні кошти.<br>Коли Льоня вийде зі спецшколи і почне працювати, платити вже буде він сам. Причому протягом усього життя людини, яку він покалічив.</u>

-	<u><br>Як Льоню можна охарактеризувати: пустун, правопорушник, хуліган, невдаха? Обговоріть можливі ситуації, які можуть спричинити лихо.<br> <br>Сергійкові наснився сон.<br>...Перед ним стоїть Дідусь Хоттабич і тримає перед собою здоровенний мішок із грішми.<br>—    Це тобі, — каже Дідусь, — Тут стільки грошей, що тобі на все життя<br>вистачить,  куплятимеш  найдорожчі речі.<br>—    За що ж ти  мені такі  великі гроші віддаєш, — запитав Сергій.<br>—    Ні за що. Є до тебе лише одне не величке прохання: візьми в своєї бабусі перстень і віддай мені.<br>—    Що, вкрасти в своєї бабусі? — аж похолов Сергій.<br>—    Не вкрасти, а взяти і віддати мені.  Тільки  й усього.  А ти бабусі інший купиш.</u>	+	<u><br>Як Льоню можна охарактеризувати: пустун, правопорушник, хуліган, невдаха? Обговоріть можливі ситуації, які можуть спричинити лихо.<br> <br>Сергійкові наснився сон.<br>...Перед ним стоїть Дідусь Хоттабич і тримає перед собою здоровенний мішок із грішми.<br>—    Це тобі, — каже Дідусь, — Тут стільки грошей, що тобі на все життя<br>вистачить,  куплятимеш  найдорожчі речі.<br>—    За що ж ти  мені такі  великі гроші віддаєш, — запитав Сергій.<br>—    Ні за що. Є до тебе лише одне не величке прохання: візьми в своєї бабусі перстень і віддай мені.<br>—    Що, вкрасти в своєї бабусі? — аж похолов Сергій.<br>—    Не вкрасти, а взяти і віддати мені.  Тільки  й усього.  А ти бабусі інший купиш.</u>

-	<u><br>Сергійко трохи подумав і сказав...<br>Закінчи речення. Доведи правильність свого міркування.</u>	+	<u><br>Сергійко трохи подумав і сказав...<br>Закінчи речення. Доведи правильність свого міркування.</u>

-	<u><br>''<u>БОМЖИК-ПЕРЕВЕРТЕНЬ''</u<br>Я — Андрій Кривогуз. Навчаюся у третьому класі. І весь час до мене липнуть якісь пригоди, наче мухи до меду. Ось і вчора на групі подовженого дня ще одна трапилася. Учителька Оксана Миколаївна призначила мене, Жеку й Тимка чергувати.<br>—    Поки  ми будемо на прогулянці,   —  каже,  — провітрите кімнату, поллєте квіти, витрете дошку. Капловухий, білявий першокласник (з нами у групі подовженого дня й першокласники) Сашко Мізін дістав із портфеля велику шоколадку, відламав від неї шматочок, решту залишив на парті й побіг доганяти всіх.<br>Я ретельно тер дошку, Жека поливала квіти, Тимко складав іграшки. Але всі ми, наче загіпнотизовані, час від часу поглядали на шоколадку.	+	<u><br>''<u>БОМЖИК-ПЕРЕВЕРТЕНЬ''</u<br>Я — Андрій Кривогуз. Навчаюся у третьому класі. І весь час до мене липнуть якісь пригоди, наче мухи до меду. Ось і вчора на групі подовженого дня ще одна трапилася. Учителька Оксана Миколаївна призначила мене, Жеку й Тимка чергувати.<br>—    Поки  ми будемо на прогулянці,   —  каже,  — провітрите кімнату, поллєте квіти, витрете дошку. Капловухий, білявий першокласник (з нами у групі подовженого дня й першокласники) Сашко Мізін дістав із портфеля велику шоколадку, відламав від неї шматочок, решту залишив на парті й побіг доганяти всіх.<br>Я ретельно тер дошку, Жека поливала квіти, Тимко складав іграшки. Але всі ми, наче загіпнотизовані, час від часу поглядали на шоколадку.</u>

-	Першим не витримав Тимко:<br> —    А для чого це такому малому Мізіну така велика<br> шоколадка?!<br> —    Та у нього вдома цих шоколадок, мабуть, сто чи<br> тисяча, — припустив я.<br> —    Він і свого цуцика Сандвіча одними шоколадками годує! — вигукнув Тимко.<br> —    Тому його Сандвіч такий миршавий, — погодилася Жека. — Не Сандвіч, а сухарик якийсь.<br> —    Та й маленьким дітям шкідливо їсти багато шоколаду! Від нього карієс буває! — додав Тимко.<br> Він узяв шоколадку, розділив її на три частини. їли ми похапцем. Я навіть не відчув смаку.<br> Згодом у коридорі почувся гомін — діти поверталися з прогулянки. Першим забіг до класу Мізін. Зупинившись біля парти, він здивовано закліпав віями, а потім завив, наче міліцейська сирена:<br> —    У-у-у! Мене пограбували! У-у-у! Моя шоколадка!<br> У-у-у!<br> —    Чергові! Де поділася Сашкова шоколадка?  — запитала Оксана Миколаївна.<br> Ми сиділи, похиливши голови. Я вже навіть хотів був зізнатися в усьому. Але Тимко випередив мене:<br> —    Оксано Миколаївно! Коли ми чергували, до класу забіг якийсь хлопчик, схопив шоколадку і втік. Тільки він не з нашої школи. Мабуть, якийсь бомжик.<br> Учителька трохи помовчала, а потім сказала:<br> —    Справа серйозна. Шукатимемо бомжика. Прошу<br> свідків узяти аркуші паперу й описати зовнішність злодія. Складемо його фоторобот.<br> Зібравши й прочитавши наші описи, Оксана Миколаївна звернулася до всієї групи:<br> —    Справа виявилася серйознішою, аніж я думала спочатку. До нас завітав не просто бомжик, а бомжик-перевертень.    Ось    послухайте.    Андрій    Кривогуз<br> написав:   "До  класу увійшов  хлопчик  з  брудними вухами  й  ногами,   у  кросівках  і  синіх  штанях  із червоною латкою. У бомжика було біляве волосся і зелена сорочка".<br> А ось як описав його Тимко Мірошник: «До класу увірвався хлопчик років восьмидесята. Це був циганчук. Волосся у нього чорне, кучеряве, сорочка червона, в руках тримав батіг. Хлопчик схопив шоколадку й побіг геть». А тепер читаємо опис Жені Гурської: «До класу увійшов високий шатен із блакитними очима. Він був одягнений у білу сорочку і чорні латані штани. Мені він дуже нагадував Гекльберрі Фінна». Жека у нас відмінниця і читає багато книжок. У класі запанувала тиша. Рантом Жека підвелась...<br>''<u>За С. Ферчук</u~~>''~~	+	<u>Першим не витримав Тимко:<br> —    А для чого це такому малому Мізіну така велика<br> шоколадка?!<br> —    Та у нього вдома цих шоколадок, мабуть, сто чи<br> тисяча, — припустив я.<br> —    Він і свого цуцика Сандвіча одними шоколадками годує! — вигукнув Тимко.<br> —    Тому його Сандвіч такий миршавий, — погодилася Жека. — Не Сандвіч, а сухарик якийсь.<br> —    Та й маленьким дітям шкідливо їсти багато шоколаду! Від нього карієс буває! — додав Тимко.<br> Він узяв шоколадку, розділив її на три частини. їли ми похапцем. Я навіть не відчув смаку.<br> Згодом у коридорі почувся гомін — діти поверталися з прогулянки. Першим забіг до класу Мізін. Зупинившись біля парти, він здивовано закліпав віями, а потім завив, наче міліцейська сирена:<br> —    У-у-у! Мене пограбували! У-у-у! Моя шоколадка!<br> У-у-у!<br> —    Чергові! Де поділася Сашкова шоколадка?  — запитала Оксана Миколаївна.<br> Ми сиділи, похиливши голови. Я вже навіть хотів був зізнатися в усьому. Але Тимко випередив мене:<br> —    Оксано Миколаївно! Коли ми чергували, до класу забіг якийсь хлопчик, схопив шоколадку і втік. Тільки він не з нашої школи. Мабуть, якийсь бомжик.<br> Учителька трохи помовчала, а потім сказала:<br> —    Справа серйозна. Шукатимемо бомжика. Прошу<br> свідків узяти аркуші паперу й описати зовнішність злодія. Складемо його фоторобот.<br> Зібравши й прочитавши наші описи, Оксана Миколаївна звернулася до всієї групи:<br> —    Справа виявилася серйознішою, аніж я думала спочатку. До нас завітав не просто бомжик, а бомжик-перевертень.    Ось    послухайте.    Андрій    Кривогуз<br> написав:   "До  класу увійшов  хлопчик  з  брудними вухами  й  ногами,   у  кросівках  і  синіх  штанях  із червоною латкою. У бомжика було біляве волосся і зелена сорочка".<br> А ось як описав його Тимко Мірошник: «До класу увірвався хлопчик років восьмидесята. Це був циганчук. Волосся у нього чорне, кучеряве, сорочка червона, в руках тримав батіг. Хлопчик схопив шоколадку й побіг геть». А тепер читаємо опис Жені Гурської: «До класу увійшов високий шатен із блакитними очима. Він був одягнений у білу сорочку і чорні латані штани. Мені він дуже нагадував Гекльберрі Фінна». Жека у нас відмінниця і читає багато книжок. У класі запанувала тиша. Рантом Жека підвелась...<br>''<u>За С. Ферчук''</u

	<br>Придумай кінцівку оповідання.<br> Схарактеризуй дійових осіб. Хто вони: жартівники, правопорушники, хитруни, обманщики?		<br>Придумай кінцівку оповідання.<br> Схарактеризуй дійових осіб. Хто вони: жартівники, правопорушники, хитруни, обманщики?
Строка 18:		Строка 18:

	<br>Скажи, які почуття не давали спати індійцю.<br>Як про нього можна сказати: хороший, совісний, чесний,<br>дружелюбний? Чому?<br>Як би ти повівся на його місці?<br><br>Інсценуйте це оповідання.<br>		<br>Скажи, які почуття не давали спати індійцю.<br>Як про нього можна сказати: хороший, совісний, чесний,<br>дружелюбний? Чому?<br>Як би ти повівся на його місці?<br><br>Інсценуйте це оповідання.<br>
		+
		+
		+
		+	''Т.М.Байбара, Н.М.Бібік. Я і Україна 4 клас''<br>
		+
		+	''Вислано читачами з інтернет-сайту''
		+
		+

	[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості		[[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості

Lyalya в 09:26, 20 августа 2009

2009-08-20T09:26:51Z

Внесённые изменения

Ольга: Создана новая страница размером '''''Телефонний тероризм'''''Почастішали дзвінки в міліцію з повідомленн...

2009-07-27T20:31:24Z

Создана новая страница размером '''''Телефонний тероризм'''''</u Почастішали дзвінки в міліцію з повідомленн...

Новая страница

'''''Телефонний тероризм'''''</u Почастішали дзвінки в міліцію з повідомленням про нібито закладену бомбу на вокзалі, в кінотеатрі, школі. Як свідчать працівники міліції, в основному   такими    «розіграшами» займаються учні 4 — 7-х класів. Захотів зірвати контрольну чи батьківські збори — зателефонував за номером «02», зробив відповідне повідомлення і гуляй. Чи треба говорити, що на перевірку кожної заяви відволікається маса людей і техніки. Батьки Кирила С. ледь не знепритомніли, коли до них прийшла міліція. Виявилось, що їхній синок приготував їм «сюрприз». Зміненим голосом він повідомив міліцію по телефону, що в школі нібито закладено бомбу. Бомбу не знайшли, зате через дві доби знайшли Кирила. У зв'язку з неповноліттям юного терориста його батькам виписали штраф — 5 тисяч гривень. Запам'ятайте, тепер по голосу можна впізнати не тільки стать (хлопчик чи дівчинка дзвонили), але й вік, вагу, стан здоров'я, регіон, де народився, окремі риси характеру. Обговоріть поведінку Кирила. Про що він, на ваш розсуд, думав, коли телефонував за номером «02»? Чим його вчинок обернувся для нього і його батьків? Чому не можна займатися такими «розіграшами»? Інколи людина все життя шкодує про свій вчинок, бо за скоєне відповідають перед законом.

 ...Льоня Б. любив стріляти горобців з рогатки. Багато разів йому робили зауваження, але він тільки посміхався. Одного разу камінь, випущений з рогатки, вцілив людині в око. Операція не допомогла — око довелось видалити. Відбувся суд. За скоєння злочину, що призвів до втрати людиною здоров'я, Льоню відправили у спецшколу для неповнолітніх правопорушників. А батьки хлопця змушені були виплачувати постраждалому значні кошти. Коли Льоня вийде зі спецшколи і почне працювати, платити вже буде він сам. Причому протягом усього життя людини, яку він покалічив.

 Як Льоню можна охарактеризувати: пустун, правопорушник, хуліган, невдаха? Обговоріть можливі ситуації, які можуть спричинити лихо.   Сергійкові наснився сон. ...Перед ним стоїть Дідусь Хоттабич і тримає перед собою здоровенний мішок із грішми. —    Це тобі, — каже Дідусь, — Тут стільки грошей, що тобі на все життя вистачить,  куплятимеш  найдорожчі речі. —    За що ж ти  мені такі  великі гроші віддаєш, — запитав Сергій. —    Ні за що. Є до тебе лише одне не величке прохання: візьми в своєї бабусі перстень і віддай мені. —    Що, вкрасти в своєї бабусі? — аж похолов Сергій. —    Не вкрасти, а взяти і віддати мені.  Тільки  й усього.  А ти бабусі інший купиш.

 Сергійко трохи подумав і сказав... Закінчи речення. Доведи правильність свого міркування.

 ''БОМЖИК-ПЕРЕВЕРТЕНЬ'' Я — Андрій Кривогуз. Навчаюся у третьому класі. І весь час до мене липнуть якісь пригоди, наче мухи до меду. Ось і вчора на групі подовженого дня ще одна трапилася. Учителька Оксана Миколаївна призначила мене, Жеку й Тимка чергувати. —    Поки  ми будемо на прогулянці,   —  каже,  — провітрите кімнату, поллєте квіти, витрете дошку. Капловухий, білявий першокласник (з нами у групі подовженого дня й першокласники) Сашко Мізін дістав із портфеля велику шоколадку, відламав від неї шматочок, решту залишив на парті й побіг доганяти всіх. Я ретельно тер дошку, Жека поливала квіти, Тимко складав іграшки. Але всі ми, наче загіпнотизовані, час від часу поглядали на шоколадку.

Першим не витримав Тимко: —    А для чого це такому малому Мізіну така велика шоколадка?! —    Та у нього вдома цих шоколадок, мабуть, сто чи тисяча, — припустив я. —    Він і свого цуцика Сандвіча одними шоколадками годує! — вигукнув Тимко. —    Тому його Сандвіч такий миршавий, — погодилася Жека. — Не Сандвіч, а сухарик якийсь. —    Та й маленьким дітям шкідливо їсти багато шоколаду! Від нього карієс буває! — додав Тимко. Він узяв шоколадку, розділив її на три частини. їли ми похапцем. Я навіть не відчув смаку. Згодом у коридорі почувся гомін — діти поверталися з прогулянки. Першим забіг до класу Мізін. Зупинившись біля парти, він здивовано закліпав віями, а потім завив, наче міліцейська сирена: —    У-у-у! Мене пограбували! У-у-у! Моя шоколадка! У-у-у! —    Чергові! Де поділася Сашкова шоколадка?  — запитала Оксана Миколаївна. Ми сиділи, похиливши голови. Я вже навіть хотів був зізнатися в усьому. Але Тимко випередив мене: —    Оксано Миколаївно! Коли ми чергували, до класу забіг якийсь хлопчик, схопив шоколадку і втік. Тільки він не з нашої школи. Мабуть, якийсь бомжик. Учителька трохи помовчала, а потім сказала: —    Справа серйозна. Шукатимемо бомжика. Прошу свідків узяти аркуші паперу й описати зовнішність злодія. Складемо його фоторобот. Зібравши й прочитавши наші описи, Оксана Миколаївна звернулася до всієї групи: —    Справа виявилася серйознішою, аніж я думала спочатку. До нас завітав не просто бомжик, а бомжик-перевертень.    Ось    послухайте.    Андрій    Кривогуз написав:   "До  класу увійшов  хлопчик  з  брудними вухами  й  ногами,   у  кросівках  і  синіх  штанях  із червоною латкою. У бомжика було біляве волосся і зелена сорочка".  А ось як описав його Тимко Мірошник: «До класу увірвався хлопчик років восьмидесята. Це був циганчук. Волосся у нього чорне, кучеряве, сорочка червона, в руках тримав батіг. Хлопчик схопив шоколадку й побіг геть». А тепер читаємо опис Жені Гурської: «До класу увійшов високий шатен із блакитними очима. Він був одягнений у білу сорочку і чорні латані штани. Мені він дуже нагадував Гекльберрі Фінна». Жека у нас відмінниця і читає багато книжок. У класі запанувала тиша. Рантом Жека підвелась... ''За С. Ферчук''

 Придумай кінцівку оповідання.  Схарактеризуй дійових осіб. Хто вони: жартівники, правопорушники, хитруни, обманщики?

 ''СОВІСТЬ ЛІКУЄ'' Саме совість допомагає людині поводитися чесно. Навіть тоді, коли цього ніхто не бачить. Адже говорять: «робити по совісті». У чесної людини совість спокійна і чиста. Хто чесний, той живе без мук совісті. Існують загальні правила поведінки. У суспільстві прийняті норми, обов'язкові для всіх. Чесність — одне з головних правил життя. Якщо всі будуть чесними, життя буде приємним і радісним. Часто людина сама встановлює для себе життєві правила. Наприклад, один хлопчик вирішив захищати дівчаток, якщо їх ображають. А інша дівчинка звикла допомагати людям похилого віку. Кожний може для себе встановити якісь правила. Головне — завжди виконувати їх. ''За А. Нікітіним''

 Запишіть правила, які б вам хотілося виконувати. Обговоріть ці правила у класі.   ''ДОБРОСОВІСНИЙ ДИКУН'' Дикий індієць попросив у свого сусіда тютюну, сусід був не скупим, поліз у кишеню і вийняв звідти повну пригорщу. На ранок перший знову прийшов до свого сусіда і приніс йому срібну монету, яку знайшов г тютюні. «Чому ж ти її не залишив собі? — запитав перехожий, який став свідком цієї події. — Той, хто подарував тютюн, подарував тобі і гроші». Тоді дикун поклав руку на серце і сказав: «Тут у мене сидить дві людини — добра і зла. Добра каже: Гроші тобі не належать. Віддай їх тому, чиї вони», їла людина каже: «Тобі їх віддали — вони твої». Добра сказала на це: «Неправда, тютюн твій, а гроші не твої». Зла людина знову сказала: «Не турбуйся: піди й купи собі щось». Я не знав, що вирішити, і ліг спати,  зла і добра людини не переставали сперечатися у   серці й не давали заснути всю ніч. Тому вранці я скочив з ліжка і відніс гроші назад».

 Скажи, які почуття не давали спати індійцю. Як про нього можна сказати: хороший, совісний, чесний, дружелюбний? Чому? Як би ти повівся на його місці? Інсценуйте це оповідання.