Осінь щедра, осінь золотава.Повні уроки - История изменений

User13 в 11:24, 10 августа 2012

2012-08-10T11:24:53Z

← Предыдущая		Версия 11:24, 10 августа 2012
Строка 25:		Строка 25:
	=== Астрономічна осінь. ===		=== Астрономічна осінь. ===

-	Астрономічна осінь настає пізніше календарної: Північна півкуля 1 вересня - 30 листопада . Осіннє рівнодення (22-23 вересня) - зимове сонцестояння (21-22 грудня) . За кількістю надходжень на землю від Сонця енергії рівнодення повинні бути серединою відповідних сезонів. Але затримка в зміні температури (викликана фізичними властивостями води і землі) затримує кліматичні сезони щодо астрономічних. Температурна затримка змінюється в залежності від конкретного місця, тому в одних культурах осіннє рівнодення розцінюється як середина осені, а в інших - як початок осені. До XVIII століття в Московській державі осінь (Есень) тривала від 23 вересня до Різдва Христового - тобто до 25 грудня. У кожному пори року вважалося по 91 дню і по пів на четверту години.	+	Астрономічна [[Тема_11._Осінь._Рослини_восени._Охорона_здоров’я_восени.\|'''осінь''']] настає пізніше календарної: Північна півкуля 1 вересня - 30 листопада . Осіннє рівнодення (22-23 вересня) - зимове сонцестояння (21-22 грудня) . За кількістю надходжень на землю від Сонця енергії рівнодення повинні бути серединою відповідних сезонів. Але затримка в зміні температури (викликана фізичними властивостями води і землі) затримує кліматичні сезони щодо астрономічних. Температурна затримка змінюється в залежності від конкретного місця, тому в одних культурах осіннє рівнодення розцінюється як середина осені, а в інших - як початок осені. До XVIII століття в Московській державі осінь (Есень) тривала від 23 вересня до Різдва Христового - тобто до 25 грудня. У кожному пори року вважалося по 91 дню і по пів на четверту години.

	[[Image:Jj5.JPEG]]		[[Image:Jj5.JPEG]]

User11 в 08:57, 18 марта 2011

2011-03-18T08:57:39Z

← Предыдущая		Версия 08:57, 18 марта 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 2 клас\|Українська література 2 клас. Повні уроки]]>> Українська література: Осінь щедра, осінь золотава. Повні уроки.'''	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 2 клас. Повні уроки\|Українська література 2 клас. Повні уроки]]>> Українська література: Осінь щедра, осінь золотава. Повні уроки.'''

	Тема: Осінь щедра, осінь золотава.		Тема: Осінь щедра, осінь золотава.

User11 в 08:56, 18 марта 2011

2011-03-18T08:56:28Z

← Предыдущая		Версия 08:56, 18 марта 2011
Строка 91:		Строка 91:
	=== Список використаних джерел: ===		=== Список використаних джерел: ===

-	Урок на тему : «Осінь щедра, осінь золотава» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл.. Урок на тему : «Осінні мотиви»» учитель української літератури Безлучко Т.О. Миколіївська гімназія № 4. Кращий подарунок: Загадки, вірші, оповідання.-Х:ПП «Поляков В.К» 2009. - 384с. Коротько В.Т.Осінні мотиви. .: Ранок, 2009.- 356с. Савченко О.Я. Читанка, Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 2 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c.	+	Урок на тему : «Осінь щедра, осінь золотава» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл.Урок на тему : «Осінні мотиви»» учитель української літератури Безлучко Т.О. Миколіївська гімназія № 4. Кращий подарунок: Загадки, вірші, оповідання.-Х:ПП «Поляков В.К» 2009. - 384с. Коротько В.Т.Осінні мотиви. .: Ранок, 2009.- 356с. Савченко О.Я. Читанка, Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 2 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c.

	<br>		<br>

-	<br> '~~'Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.~~'' <br><br>~~Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index.php?do=feedback напишите нам~~]~~. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки~~ и ~~пожелания к урокам~~, ~~смотрите здесь -~~ [http://xvatit.com/~~forum~~/ ~~Образовательный форум~~].	+	<br> ----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Куличенко Р. М.
		+
		+	Безлучко Т. О.
		+
		+	Поліщук І. В.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+
		+

	[[Category:Українська_література_2_клас]]		[[Category:Українська_література_2_клас]]

User3 в 13:12, 24 февраля 2011

2011-02-24T13:12:53Z

← Предыдущая		Версия 13:12, 24 февраля 2011
Строка 97:		Строка 97:
	<br> ''Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.'' <br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].		<br> ''Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.'' <br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

-	[[Category:~~Українська_література_3_клас~~]]	+	[[Category:Українська_література_2_клас]]

User3 в 11:42, 18 февраля 2011

2011-02-18T11:42:42Z

← Предыдущая		Версия 11:42, 18 февраля 2011
Строка 51:		Строка 51:
	Сиві гуси усе поле вкрили. (Туман)		Сиві гуси усе поле вкрили. (Туман)

-	***	+	***<metakeywords>Українська література 2 клас, Тема Осінь щедра осінь золотава, Повні уроки</metakeywords>

	В тихе надвечір’я В саду на подвір’ї Котиться колютина В яблука закутана. (Їжак)		В тихе надвечір’я В саду на подвір’ї Котиться колютина В яблука закутана. (Їжак)
Строка 95:		Строка 95:
	<br>		<br>

-	<br> ''Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.'' <br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].	+	<br> ''Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.'' <br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
-	[[~~категория~~: ~~Українська література 3 клас~~]]	+
		+	[[Category:Українська_література_3_клас]]

User3 в 11:41, 18 февраля 2011

2011-02-18T11:41:09Z

← Предыдущая		Версия 11:41, 18 февраля 2011
Строка 96:		Строка 96:

	<br> ''Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.'' <br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].		<br> ''Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.'' <br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
		+	[[категория: Українська література 3 клас]]

User3 в 11:40, 18 февраля 2011

2011-02-18T11:40:17Z

← Предыдущая		Версия 11:40, 18 февраля 2011
Строка 55:		Строка 55:
	В тихе надвечір’я В саду на подвір’ї Котиться колютина В яблука закутана. (Їжак)		В тихе надвечір’я В саду на подвір’ї Котиться колютина В яблука закутана. (Їжак)

-	***	+	***<metakeywords>Українська література, Українська література 2 клас, Тема Осінь щедра, осінь золотава, Повні уроки</metakeywords>

	Прийшов хтось, взяв щось, Бігти за ним, не знати за ким. (Вітер)		Прийшов хтось, взяв щось, Бігти за ним, не знати за ким. (Вітер)

User3 в 11:38, 18 февраля 2011

2011-02-18T11:38:50Z

← Предыдущая		Версия 11:38, 18 февраля 2011
Строка 59:		Строка 59:
	Прийшов хтось, взяв щось, Бігти за ним, не знати за ким. (Вітер)		Прийшов хтось, взяв щось, Бігти за ним, не знати за ким. (Вітер)

-	***	+	***<metakeywords>Українська література, Українська література 2 клас, Тема Осінь щедра, осінь золотава, Повні уроки</metakeywords>

	Без очей, без рук, А лізе на дрюк. (Квасоля		Без очей, без рук, А лізе на дрюк. (Квасоля
Строка 77:		Строка 77:
	[[Image:Jj4.JPEG]]		[[Image:Jj4.JPEG]]

-	Багато людей люблять осінь, хоча, власне, за що? Дощі рідко можуть порадувати нас, адже вони йдуть день за днем, година за годиною. Це набридає. Небо вже не блакитне - його теж офарбила осінь у свій відтінок - жовто-сірого. Хіба що золоті фарби навколо, ті звуки і запахи, що можна зустріти в парках ... Заради цього потрібна осінь. Вона народжує ніжні, трепетні почуття, любов до краси з переливами фарб. Доріжки та стежини замітають листя, вічно хлюпають носами перехожі йдуть повз, зачаровано дивлячись на жовтий світ навколо. Вечори наступають зовсім непомітно і швидко. Ранок скоро буде зустрічати нас сутінками Люблю теплий затишний літній ліс. Люблю блискучий чарівний зимовий ліс. Але особливо люблю ліс осінній. Заходжу в барвисте царство. Під ногами шарудять різнобарвне листя, розстилаючи всюди строкатим килимом. Стрункі берізки похитують свої пишні голівки. Але ось дме вітер і золотим дощем сиплються мені на голову різьблені листочки. А поруч тремтять червоними монетками листя осики. Крізь крони дерев пробивається боязкий сонячний промінь.	+	Багато людей люблять осінь, хоча, власне, за що? Дощі рідко можуть порадувати нас, адже вони йдуть день за днем, година за годиною. Це набридає. Небо вже не блакитне - його теж офарбила осінь у свій відтінок - жовто-сірого. Хіба що золоті фарби навколо, ті звуки і запахи, що можна зустріти в парках ... Заради цього потрібна осінь. Вона народжує ніжні, трепетні почуття, любов до краси з переливами фарб. Доріжки та стежини замітають листя, вічно хлюпають носами перехожі йдуть повз, зачаровано дивлячись на жовтий світ навколо. Вечори наступають зовсім непомітно і швидко. Ранок скоро буде зустрічати нас сутінками Люблю теплий затишний літній ліс. Люблю блискучий чарівний зимовий ліс. Але особливо люблю ліс осінній. Заходжу в барвисте царство. Під ногами шарудять різнобарвне листя, розстилаючи всюди строкатим килимом. Стрункі берізки похитують свої пишні голівки. Але ось дме вітер і золотим дощем сиплються мені на голову різьблені листочки. А поруч тремтять червоними монетками листя осики. Крізь крони дерев пробивається боязкий сонячний промінь.

-	[[Image:~~jj7~~.JPEG]]	+	[[Image:Jj7.JPEG]]

	Іду по стежці й помічаю біжать з усіх сторін заклопотані мурахи. А ось і мурашник. Як мало залишилося в ньому відкритих ходів. Піднімаю голову і бачу химерні мережива. Це потрудився павук. Розтягнув свої сіті від дерева до дерева. Що це там далеко? Чи не новорічна ялинка ? Підходжу ближче і бачу, що це горобина припала до ялинки і розклала на її вітах свої яскраві грона. Озираюся навколо та крізь опале листя помічаю величезний червоний капелюшок. Це червоноголовець - великий і міцний. Нехай росте. Прислухаюся і чую шум дерев, потріскування гілочок. Де-не-де чути голоси птахів. Раптом у лісі потемніло. Це непомітно підкралися хмаринки. А це що за звук? Це застукав по листю дощик. Пора додому. Ось така у нас з вами вийшла прогулянка. Осінь!.... Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали господарям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осені. Сіре небо все частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. Немов про щось замислився сумний і мовчазний ліс. Незабаром дерева позбудуться свого пишного оздоблення і відкриють свої гілки холодним дощам та хуртовинам. Повільно кружляє в повітрі кленовий листок. Старий дуб сумно поскрипує на узліссі, наче задумався перед тривалим зимовим сном. Біля покритого мохом трухлявого пенька вишикувались в ряд стрункі опеньки. Тут їх дуже багато, і всі так і просяться у кошик.Трава пожовкла і нахилилася до землі, тільки маленькі блідо-червоні зірочки вересу радують око. Високо в небі роблять прощальне коло зграї журавлів. Вони летять на південь і сумно курличут, нагадуючи в останній раз, що прийшла осінь. У таку хвилину до нас у душу заглядає світла печаль, і ми сумуємо і думаємо про життя і своє призначення на цій дивовижній землі.		Іду по стежці й помічаю біжать з усіх сторін заклопотані мурахи. А ось і мурашник. Як мало залишилося в ньому відкритих ходів. Піднімаю голову і бачу химерні мережива. Це потрудився павук. Розтягнув свої сіті від дерева до дерева. Що це там далеко? Чи не новорічна ялинка ? Підходжу ближче і бачу, що це горобина припала до ялинки і розклала на її вітах свої яскраві грона. Озираюся навколо та крізь опале листя помічаю величезний червоний капелюшок. Це червоноголовець - великий і міцний. Нехай росте. Прислухаюся і чую шум дерев, потріскування гілочок. Де-не-де чути голоси птахів. Раптом у лісі потемніло. Це непомітно підкралися хмаринки. А це що за звук? Це застукав по листю дощик. Пора додому. Ось така у нас з вами вийшла прогулянка. Осінь!.... Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали господарям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осені. Сіре небо все частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. Немов про щось замислився сумний і мовчазний ліс. Незабаром дерева позбудуться свого пишного оздоблення і відкриють свої гілки холодним дощам та хуртовинам. Повільно кружляє в повітрі кленовий листок. Старий дуб сумно поскрипує на узліссі, наче задумався перед тривалим зимовим сном. Біля покритого мохом трухлявого пенька вишикувались в ряд стрункі опеньки. Тут їх дуже багато, і всі так і просяться у кошик.Трава пожовкла і нахилилася до землі, тільки маленькі блідо-червоні зірочки вересу радують око. Високо в небі роблять прощальне коло зграї журавлів. Вони летять на південь і сумно курличут, нагадуючи в останній раз, що прийшла осінь. У таку хвилину до нас у душу заглядає світла печаль, і ми сумуємо і думаємо про життя і своє призначення на цій дивовижній землі.

User3 в 11:36, 18 февраля 2011

2011-02-18T11:36:52Z

← Предыдущая		Версия 11:36, 18 февраля 2011
Строка 77:		Строка 77:
	[[Image:Jj4.JPEG]]		[[Image:Jj4.JPEG]]

-	Багато людей люблять осінь, хоча, власне, за що? Дощі рідко можуть порадувати нас, адже вони йдуть день за днем, година за годиною. Це набридає. Небо вже не блакитне - його теж офарбила осінь у свій відтінок - жовто-сірого. Хіба що золоті фарби навколо, ті звуки і запахи, що можна зустріти в парках ... Заради цього потрібна осінь. Вона народжує ніжні, трепетні почуття, любов до краси з переливами фарб. Доріжки та стежини замітають листя, вічно хлюпають носами перехожі йдуть повз, зачаровано дивлячись на жовтий світ навколо. Вечори наступають зовсім непомітно і швидко. Ранок скоро буде зустрічати нас сутінками Люблю теплий затишний літній ліс. Люблю блискучий чарівний зимовий ліс. Але особливо люблю ліс осінній. Заходжу в барвисте царство. Під ногами шарудять різнобарвне листя, розстилаючи всюди строкатим килимом. Стрункі берізки похитують свої пишні голівки. Але ось дме вітер і золотим дощем сиплються мені на голову різьблені листочки. А поруч тремтять червоними монетками листя осики. Крізь крони дерев пробивається боязкий сонячний промінь. Іду по стежці й помічаю біжать з усіх сторін заклопотані мурахи. А ось і мурашник. Як мало залишилося в ньому відкритих ходів. Піднімаю голову і бачу химерні мережива. Це потрудився павук. Розтягнув свої сіті від дерева до дерева. Що це там далеко? Чи не новорічна ялинка ? Підходжу ближче і бачу, що це горобина припала до ялинки і розклала на її вітах свої яскраві грона. Озираюся навколо та крізь опале листя помічаю величезний червоний капелюшок. Це червоноголовець - великий і міцний. Нехай росте. Прислухаюся і чую шум дерев, потріскування гілочок. Де-не-де чути голоси птахів. Раптом у лісі потемніло. Це непомітно підкралися хмаринки. А це що за звук? Це застукав по листю дощик. Пора додому. Ось така у нас з вами вийшла прогулянка. Осінь!.... Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали господарям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осені. Сіре небо все частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. Немов про щось замислився сумний і мовчазний ліс. Незабаром дерева позбудуться свого пишного оздоблення і відкриють свої гілки холодним дощам та хуртовинам. Повільно кружляє в повітрі кленовий листок. Старий дуб сумно поскрипує на узліссі, наче задумався перед тривалим зимовим сном. Біля покритого мохом трухлявого пенька вишикувались в ряд стрункі опеньки. Тут їх дуже багато, і всі так і просяться у кошик.Трава пожовкла і нахилилася до землі, тільки маленькі блідо-червоні зірочки вересу радують око. Високо в небі роблять прощальне коло зграї журавлів. Вони летять на південь і сумно курличут, нагадуючи в останній раз, що прийшла осінь. У таку хвилину до нас у душу заглядає світла печаль, і ми сумуємо і думаємо про життя і своє призначення на цій дивовижній землі.	+	Багато людей люблять осінь, хоча, власне, за що? Дощі рідко можуть порадувати нас, адже вони йдуть день за днем, година за годиною. Це набридає. Небо вже не блакитне - його теж офарбила осінь у свій відтінок - жовто-сірого. Хіба що золоті фарби навколо, ті звуки і запахи, що можна зустріти в парках ... Заради цього потрібна осінь. Вона народжує ніжні, трепетні почуття, любов до краси з переливами фарб. Доріжки та стежини замітають листя, вічно хлюпають носами перехожі йдуть повз, зачаровано дивлячись на жовтий світ навколо. Вечори наступають зовсім непомітно і швидко. Ранок скоро буде зустрічати нас сутінками Люблю теплий затишний літній ліс. Люблю блискучий чарівний зимовий ліс. Але особливо люблю ліс осінній. Заходжу в барвисте царство. Під ногами шарудять різнобарвне листя, розстилаючи всюди строкатим килимом. Стрункі берізки похитують свої пишні голівки. Але ось дме вітер і золотим дощем сиплються мені на голову різьблені листочки. А поруч тремтять червоними монетками листя осики. Крізь крони дерев пробивається боязкий сонячний промінь.

-	{{#ev:youtube\| 0jjsJGWOHb8}}	+	[[Image:jj7.JPEG]]
		+
		+	Іду по стежці й помічаю біжать з усіх сторін заклопотані мурахи. А ось і мурашник. Як мало залишилося в ньому відкритих ходів. Піднімаю голову і бачу химерні мережива. Це потрудився павук. Розтягнув свої сіті від дерева до дерева. Що це там далеко? Чи не новорічна ялинка ? Підходжу ближче і бачу, що це горобина припала до ялинки і розклала на її вітах свої яскраві грона. Озираюся навколо та крізь опале листя помічаю величезний червоний капелюшок. Це червоноголовець - великий і міцний. Нехай росте. Прислухаюся і чую шум дерев, потріскування гілочок. Де-не-де чути голоси птахів. Раптом у лісі потемніло. Це непомітно підкралися хмаринки. А це що за звук? Це застукав по листю дощик. Пора додому. Ось така у нас з вами вийшла прогулянка. Осінь!.... Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали господарям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осені. Сіре небо все частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. Немов про щось замислився сумний і мовчазний ліс. Незабаром дерева позбудуться свого пишного оздоблення і відкриють свої гілки холодним дощам та хуртовинам. Повільно кружляє в повітрі кленовий листок. Старий дуб сумно поскрипує на узліссі, наче задумався перед тривалим зимовим сном. Біля покритого мохом трухлявого пенька вишикувались в ряд стрункі опеньки. Тут їх дуже багато, і всі так і просяться у кошик.Трава пожовкла і нахилилася до землі, тільки маленькі блідо-червоні зірочки вересу радують око. Високо в небі роблять прощальне коло зграї журавлів. Вони летять на південь і сумно курличут, нагадуючи в останній раз, що прийшла осінь. У таку хвилину до нас у душу заглядає світла печаль, і ми сумуємо і думаємо про життя і своє призначення на цій дивовижній землі.
		+
		+	{{#ev:youtube\| 0jjsJGWOHb8}}

	=== Запитання до уроку: ===		=== Запитання до уроку: ===

User3 в 11:35, 18 февраля 2011

2011-02-18T11:35:13Z

← Предыдущая		Версия 11:35, 18 февраля 2011
Строка 73:		Строка 73:
	[[Image:Jj6.JPEG]]		[[Image:Jj6.JPEG]]

-	Восени фотоапарат - найкращий друг. Потрібно закарбувати , хоча-б спробувати - ті моменти, ті посмішки, ті жовто-червоно-коричневі фарби. Вечорами помаранчеві ліхтарі висвітлюють парк. Світло ковзає по гілках, відбивається в твоїх іскристих очах. Ніби прокинувшись, пустотливі зелені травинки рвуться до неба. До сонця. Посеред жовтих відтінків осені це виглядає неймовірно красиво і незвично. Нехай йде дощ, ми впевнено йдемо по парку, розглядаючи пустотливо-розбиті ліхтарі, миготливі яскравими лампочками, шукаємо відображення зірок, місяця, будинків у сірих калюжах. Так, нехай ці дерева - всі-всі, скоро стануть голими, але ж вже через якихось три чи чотири місяці вони знову обростуть бруньками, а потім і квітками-листочками. Іноді люди зупиняються, щоб простежити за падінням жовтого листка. Можливо, для когось просто впав - а для того, того, хто зупинився - ціла вічність, наповнена водоспадом шуму протестуючих дерев і золотими барвами осені. Часто час завмирає, ми зупиняємося. Дивимося як переливаються на тлі жовтих ламп гілки, які встигли оголитися .	+	Восени фотоапарат - найкращий друг. Потрібно закарбувати , хоча-б спробувати - ті моменти, ті посмішки, ті жовто-червоно-коричневі фарби. Вечорами помаранчеві ліхтарі висвітлюють парк. Світло ковзає по гілках, відбивається в твоїх іскристих очах. Ніби прокинувшись, пустотливі зелені травинки рвуться до неба. До сонця. Посеред жовтих відтінків осені це виглядає неймовірно красиво і незвично. Нехай йде дощ, ми впевнено йдемо по парку, розглядаючи пустотливо-розбиті ліхтарі, миготливі яскравими лампочками, шукаємо відображення зірок, місяця, будинків у сірих калюжах. Так, нехай ці дерева - всі-всі, скоро стануть голими, але ж вже через якихось три чи чотири місяці вони знову обростуть бруньками, а потім і квітками-листочками. Іноді люди зупиняються, щоб простежити за падінням жовтого листка. Можливо, для когось просто впав - а для того, того, хто зупинився - ціла вічність, наповнена водоспадом шуму протестуючих дерев і золотими барвами осені. Часто час завмирає, ми зупиняємося. Дивимося як переливаються на тлі жовтих ламп гілки, які встигли оголитися .

-	[[Image:~~jj4~~.JPEG]]	+	[[Image:Jj4.JPEG]]

	Багато людей люблять осінь, хоча, власне, за що? Дощі рідко можуть порадувати нас, адже вони йдуть день за днем, година за годиною. Це набридає. Небо вже не блакитне - його теж офарбила осінь у свій відтінок - жовто-сірого. Хіба що золоті фарби навколо, ті звуки і запахи, що можна зустріти в парках ... Заради цього потрібна осінь. Вона народжує ніжні, трепетні почуття, любов до краси з переливами фарб. Доріжки та стежини замітають листя, вічно хлюпають носами перехожі йдуть повз, зачаровано дивлячись на жовтий світ навколо. Вечори наступають зовсім непомітно і швидко. Ранок скоро буде зустрічати нас сутінками Люблю теплий затишний літній ліс. Люблю блискучий чарівний зимовий ліс. Але особливо люблю ліс осінній. Заходжу в барвисте царство. Під ногами шарудять різнобарвне листя, розстилаючи всюди строкатим килимом. Стрункі берізки похитують свої пишні голівки. Але ось дме вітер і золотим дощем сиплються мені на голову різьблені листочки. А поруч тремтять червоними монетками листя осики. Крізь крони дерев пробивається боязкий сонячний промінь. Іду по стежці й помічаю біжать з усіх сторін заклопотані мурахи. А ось і мурашник. Як мало залишилося в ньому відкритих ходів. Піднімаю голову і бачу химерні мережива. Це потрудився павук. Розтягнув свої сіті від дерева до дерева. Що це там далеко? Чи не новорічна ялинка ? Підходжу ближче і бачу, що це горобина припала до ялинки і розклала на її вітах свої яскраві грона. Озираюся навколо та крізь опале листя помічаю величезний червоний капелюшок. Це червоноголовець - великий і міцний. Нехай росте. Прислухаюся і чую шум дерев, потріскування гілочок. Де-не-де чути голоси птахів. Раптом у лісі потемніло. Це непомітно підкралися хмаринки. А це що за звук? Це застукав по листю дощик. Пора додому. Ось така у нас з вами вийшла прогулянка. Осінь!.... Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали господарям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осені. Сіре небо все частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. Немов про щось замислився сумний і мовчазний ліс. Незабаром дерева позбудуться свого пишного оздоблення і відкриють свої гілки холодним дощам та хуртовинам. Повільно кружляє в повітрі кленовий листок. Старий дуб сумно поскрипує на узліссі, наче задумався перед тривалим зимовим сном. Біля покритого мохом трухлявого пенька вишикувались в ряд стрункі опеньки. Тут їх дуже багато, і всі так і просяться у кошик.Трава пожовкла і нахилилася до землі, тільки маленькі блідо-червоні зірочки вересу радують око. Високо в небі роблять прощальне коло зграї журавлів. Вони летять на південь і сумно курличут, нагадуючи в останній раз, що прийшла осінь. У таку хвилину до нас у душу заглядає світла печаль, і ми сумуємо і думаємо про життя і своє призначення на цій дивовижній землі.		Багато людей люблять осінь, хоча, власне, за що? Дощі рідко можуть порадувати нас, адже вони йдуть день за днем, година за годиною. Це набридає. Небо вже не блакитне - його теж офарбила осінь у свій відтінок - жовто-сірого. Хіба що золоті фарби навколо, ті звуки і запахи, що можна зустріти в парках ... Заради цього потрібна осінь. Вона народжує ніжні, трепетні почуття, любов до краси з переливами фарб. Доріжки та стежини замітають листя, вічно хлюпають носами перехожі йдуть повз, зачаровано дивлячись на жовтий світ навколо. Вечори наступають зовсім непомітно і швидко. Ранок скоро буде зустрічати нас сутінками Люблю теплий затишний літній ліс. Люблю блискучий чарівний зимовий ліс. Але особливо люблю ліс осінній. Заходжу в барвисте царство. Під ногами шарудять різнобарвне листя, розстилаючи всюди строкатим килимом. Стрункі берізки похитують свої пишні голівки. Але ось дме вітер і золотим дощем сиплються мені на голову різьблені листочки. А поруч тремтять червоними монетками листя осики. Крізь крони дерев пробивається боязкий сонячний промінь. Іду по стежці й помічаю біжать з усіх сторін заклопотані мурахи. А ось і мурашник. Як мало залишилося в ньому відкритих ходів. Піднімаю голову і бачу химерні мережива. Це потрудився павук. Розтягнув свої сіті від дерева до дерева. Що це там далеко? Чи не новорічна ялинка ? Підходжу ближче і бачу, що це горобина припала до ялинки і розклала на її вітах свої яскраві грона. Озираюся навколо та крізь опале листя помічаю величезний червоний капелюшок. Це червоноголовець - великий і міцний. Нехай росте. Прислухаюся і чую шум дерев, потріскування гілочок. Де-не-де чути голоси птахів. Раптом у лісі потемніло. Це непомітно підкралися хмаринки. А це що за звук? Це застукав по листю дощик. Пора додому. Ось така у нас з вами вийшла прогулянка. Осінь!.... Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали господарям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осені. Сіре небо все частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. Немов про щось замислився сумний і мовчазний ліс. Незабаром дерева позбудуться свого пишного оздоблення і відкриють свої гілки холодним дощам та хуртовинам. Повільно кружляє в повітрі кленовий листок. Старий дуб сумно поскрипує на узліссі, наче задумався перед тривалим зимовим сном. Біля покритого мохом трухлявого пенька вишикувались в ряд стрункі опеньки. Тут їх дуже багато, і всі так і просяться у кошик.Трава пожовкла і нахилилася до землі, тільки маленькі блідо-червоні зірочки вересу радують око. Високо в небі роблять прощальне коло зграї журавлів. Вони летять на південь і сумно курличут, нагадуючи в останній раз, що прийшла осінь. У таку хвилину до нас у душу заглядає світла печаль, і ми сумуємо і думаємо про життя і своє призначення на цій дивовижній землі.
		+
		+	{{#ev:youtube\| 0jjsJGWOHb8}}

	=== Запитання до уроку: ===		=== Запитання до уроку: ===