<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Око.Оптичні прилади. Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-15T17:16:21Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=212995&amp;oldid=prev</id>
		<title>User17 в 13:09, 31 января 2013</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=212995&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2013-01-31T13:09:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=212995&amp;amp;oldid=210420&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User17</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=210420&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 11:23, 19 декабря 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=210420&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-12-19T11:23:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 11:23, 19 декабря 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 100:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 100:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:Den 7 20 6.gif|300px|Зорова труба Кеплера]]&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;''Зорова труба Кеплера.''&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:Den 7 20 7.gif|300px|Телескопічна система]] &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:210419:newid:210420 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=210419&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 11:22, 19 декабря 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=210419&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-12-19T11:22:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=210419&amp;amp;oldid=139057&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=139057&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 15:17, 25 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=139057&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-25T15:17:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 15:17, 25 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 47:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 47:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відредаговано та надіслано Фролов Д. В.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відредаговано та надіслано Фролов Д. В.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления &lt;/del&gt;или &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;предложения к данному уроку&lt;/del&gt;, [http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;index&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;php?do=feedback напишите нам&lt;/del&gt;]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Фролов Д. В.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Бушуева Л. Г.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Романчук В.Є.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею &lt;/ins&gt;или &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме''']&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего&lt;/ins&gt;. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''&lt;/ins&gt;] &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;открывает двери для специалистов&amp;amp;nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp;  &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Фізика_7_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Фізика_7_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:104138:newid:139057 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=104138&amp;oldid=prev</id>
		<title>User6 в 12:44, 5 декабря 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=104138&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-12-05T12:44:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:44, 5 декабря 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.&amp;lt;br&amp;gt;Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.&amp;lt;br&amp;gt;По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.&amp;lt;br&amp;gt;Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.&amp;lt;br&amp;gt;Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''&amp;lt;br&amp;gt;''' Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. ''Далекозорість'' може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Den 7 20 2.jpg|300x396px|Den 7 20 2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.&amp;lt;br&amp;gt;Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.&amp;lt;br&amp;gt;По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.&amp;lt;br&amp;gt;Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.&amp;lt;br&amp;gt;Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''&amp;lt;br&amp;gt;''' Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. ''Далекозорість'' може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Den 7 20 2.jpg|300x396px|Den 7 20 2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Побачити хід променів світла та корекцію зору можно на наступному відео:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Побачити хід променів світла та корекцію зору можно на наступному відео: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|JVfI5PRGh3Y}}&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|JVfI5PRGh3Y}}&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Короткозоре'' око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.&amp;lt;br&amp;gt;Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — опра́вю, як показано на малюнку. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Короткозоре'' око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.&amp;lt;br&amp;gt;Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — опра́вю, як показано на малюнку. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Den 7 20 3.jpg|278x189px]]&amp;lt;br&amp;gt;До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.&amp;lt;br&amp;gt;Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].&amp;lt;br&amp;gt;Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року&amp;lt;br&amp;gt;Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується). &amp;lt;br&amp;gt;Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.&amp;lt;br&amp;gt;В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.&amp;lt;br&amp;gt;Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.&amp;lt;br&amp;gt;Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.&amp;lt;br&amp;gt;Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.&amp;lt;br&amp;gt;Історично елементами оптичного приладу є:&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; лінзи;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; призми;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; дзеркала.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Den 7 20 3.jpg|278x189px&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|Den 7 20 3.jpg&lt;/ins&gt;]]&amp;lt;br&amp;gt;До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.&amp;lt;br&amp;gt;Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].&amp;lt;br&amp;gt;Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року&amp;lt;br&amp;gt;Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується). &amp;lt;br&amp;gt;Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.&amp;lt;br&amp;gt;В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.&amp;lt;br&amp;gt;Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.&amp;lt;br&amp;gt;Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.&amp;lt;br&amp;gt;Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.&amp;lt;br&amp;gt;Історично елементами оптичного приладу є:&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; лінзи;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; призми;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; дзеркала.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Розглямо деякі оптичні прибори:&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Розглямо деякі оптичні прибори:&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 25:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 25:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Den 7 20 6.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Den 7 20 7.gif]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Den 7 20 6.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Den 7 20 7.gif]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Завдання:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;u&amp;gt;&lt;/ins&gt;'''Завдання:'''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Побудувати модель перископа,&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;використовыючи &lt;/del&gt;картон на кішенькові &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;дзеркала &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Побудувати модель перископа,&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;використовуючи &lt;/ins&gt;картон на кішенькові &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;дзеркал. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:101719:newid:104138 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User6</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=101719&amp;oldid=prev</id>
		<title>User6 в 09:20, 18 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=101719&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-18T09:20:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:20, 18 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Den 7 20 1.jpg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Den 7 20 1.jpg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.&amp;lt;br&amp;gt;Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.&amp;lt;br&amp;gt;По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.&amp;lt;br&amp;gt;Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.&amp;lt;br&amp;gt;Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''&amp;lt;br&amp;gt;''' Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. ''Далекозорість'' може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Den 7 20 2.jpg|300x396px]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.&amp;lt;br&amp;gt;Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.&amp;lt;br&amp;gt;По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.&amp;lt;br&amp;gt;Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.&amp;lt;br&amp;gt;Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''&amp;lt;br&amp;gt;''' Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. ''Далекозорість'' може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Den 7 20 2.jpg|300x396px&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|Den 7 20 2.jpg&lt;/ins&gt;]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev&lt;/del&gt;:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;youtube|JVfI5PRGh3Y}}&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Побачити хід променів світла та корекцію зору можно на наступному відео&lt;/ins&gt;:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''Короткозоре'' око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.&lt;/del&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|JVfI5PRGh3Y}}&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.&amp;lt;br&amp;gt;Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;опра́вою&lt;/del&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''Короткозоре'' око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.&lt;/ins&gt;Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.&amp;lt;br&amp;gt;Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;опра́вю, як показано на малюнку&lt;/ins&gt;. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Den &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;7_20_3&lt;/del&gt;.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.&amp;lt;br&amp;gt;Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].&amp;lt;br&amp;gt;Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року&amp;lt;br&amp;gt;Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується). &amp;lt;br&amp;gt;Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.&amp;lt;br&amp;gt;В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.&amp;lt;br&amp;gt;Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.&amp;lt;br&amp;gt;Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.&amp;lt;br&amp;gt;Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.&amp;lt;br&amp;gt;Історично елементами оптичного приладу є:&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; лінзи;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; призми;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; дзеркала.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Den &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;7 20 3&lt;/ins&gt;.jpg&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|278x189px&lt;/ins&gt;]]&amp;lt;br&amp;gt;До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.&amp;lt;br&amp;gt;Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].&amp;lt;br&amp;gt;Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року&amp;lt;br&amp;gt;Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується). &amp;lt;br&amp;gt;Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.&amp;lt;br&amp;gt;В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.&amp;lt;br&amp;gt;Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.&amp;lt;br&amp;gt;Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.&amp;lt;br&amp;gt;Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.&amp;lt;br&amp;gt;Історично елементами оптичного приладу є:&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; лінзи;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; призми;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; дзеркала.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Розглямо деякі оптичні прибори:&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Розглямо деякі оптичні прибори:&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Перископ''' - прилад, що дає можливість розглядати предмети, розташовані в горизонтальних площинах, що не збігаються з горизонтальною площиною ока спостерігача. Застосовується на підводних човнах для спостереження за поверхнею моря при зануреному стані човна, у сухопутній армії - для безпечного й непомітного спостереження за супротивником із захищених пунктів, у для дослідження недоступних внутрішніх частин виробів. &amp;lt;br&amp;gt;У найпростішій формі перископ складається з вертикальної труби із двома нахиленими під кутом в 45 градусів дзеркалами.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Den_7_20_4&lt;/del&gt;.png]]&amp;lt;br&amp;gt;У більше складних варіантах для відхилення променів замість дзеркал використаються призми, а одержуване спостерігачем зображення збільшується за допомогою системи лінз.&amp;lt;br&amp;gt;'''Зорова труба'''—оптичний прилад для спостереження об'єктів.&amp;lt;br&amp;gt;Зорова труба один з основних елементів конструкції телескопа й використається в біноклях, мікроскопах, ін.&amp;lt;br&amp;gt;Підзорна труба складається двох видів оптичних систем: об'єктива, що створює оптичне зображення об'єктів, і окуляра для збільшення цього зображення. Ці лінзи ставляться усередину тубуса — спеціального циліндра.&amp;lt;br&amp;gt;В залежносты&amp;amp;nbsp; від типу лінз розрізняють трубу Галилея й Кеплера&amp;lt;br&amp;gt;Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Перископ''' - прилад, що дає можливість розглядати предмети, розташовані в горизонтальних площинах, що не збігаються з горизонтальною площиною ока спостерігача. Застосовується на підводних човнах для спостереження за поверхнею моря при зануреному стані човна, у сухопутній армії - для безпечного й непомітного спостереження за супротивником із захищених пунктів, у для дослідження недоступних внутрішніх частин виробів. &amp;lt;br&amp;gt;У найпростішій формі перископ складається з вертикальної труби із двома нахиленими під кутом в 45 градусів дзеркалами.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Den 7 20 4&lt;/ins&gt;.png]]&amp;lt;br&amp;gt;У більше складних варіантах для відхилення променів замість дзеркал використаються призми, а одержуване спостерігачем зображення збільшується за допомогою системи лінз.&amp;lt;br&amp;gt;'''Зорова труба'''—оптичний прилад для спостереження об'єктів.&amp;lt;br&amp;gt;Зорова труба один з основних елементів конструкції телескопа й використається в біноклях, мікроскопах, ін.&amp;lt;br&amp;gt;Підзорна труба складається двох видів оптичних систем: об'єктива, що створює оптичне зображення об'єктів, і окуляра для збільшення цього зображення. Ці лінзи ставляться усередину тубуса — спеціального циліндра.&amp;lt;br&amp;gt;В залежносты&amp;amp;nbsp; від типу лінз розрізняють трубу Галилея й Кеплера&amp;lt;br&amp;gt;Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Den_7_20_6&lt;/del&gt;.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Den_7_20_7&lt;/del&gt;.gif]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Den 7 20 6&lt;/ins&gt;.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Den 7 20 7&lt;/ins&gt;.gif]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Завдання:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Побудувати модель перископа,використовыючи картон на кішенькові дзеркала&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Побудувати модель перископа,використовыючи картон на кішенькові дзеркала &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Список використаних джерел:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Список використаних джерел:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:101713:newid:101719 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User6</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=101713&amp;oldid=prev</id>
		<title>User6 в 09:14, 18 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=101713&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-18T09:14:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:14, 18 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Den 7 20 1.jpg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Den 7 20 1.jpg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.&amp;lt;br&amp;gt;Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.&amp;lt;br&amp;gt;По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.&amp;lt;br&amp;gt;Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.&amp;lt;br&amp;gt;Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''&amp;lt;br&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.&amp;lt;br&amp;gt;Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.&amp;lt;br&amp;gt;По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.&amp;lt;br&amp;gt;Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.&amp;lt;br&amp;gt;Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''&amp;lt;br&amp;gt;''' Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;Далекозорість&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'' &lt;/ins&gt;може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Den &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;7 20 2&lt;/ins&gt;.jpg&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|300x396px&lt;/ins&gt;]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. Далекозорість може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Den &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;7_20_2&lt;/del&gt;.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|JVfI5PRGh3Y}}&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|JVfI5PRGh3Y}}&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''Короткозоре'' око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.&amp;lt;br&amp;gt;Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — опра́вою.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:Den 7_20_3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.&amp;lt;br&amp;gt;Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].&amp;lt;br&amp;gt;Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року&amp;lt;br&amp;gt;Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується). &amp;lt;br&amp;gt;Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.&amp;lt;br&amp;gt;В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.&amp;lt;br&amp;gt;Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.&amp;lt;br&amp;gt;Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.&amp;lt;br&amp;gt;Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.&amp;lt;br&amp;gt;Історично елементами оптичного приладу є:&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; лінзи;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; призми;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; дзеркала.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Розглямо деякі оптичні прибори:&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''Перископ''' - прилад, що дає можливість розглядати предмети, розташовані в горизонтальних площинах, що не збігаються з горизонтальною площиною ока спостерігача. Застосовується на підводних човнах для спостереження за поверхнею моря при зануреному стані човна, у сухопутній армії - для безпечного й непомітного спостереження за супротивником із захищених пунктів, у для дослідження недоступних внутрішніх частин виробів. &amp;lt;br&amp;gt;У найпростішій формі перископ складається з вертикальної труби із двома нахиленими під кутом в 45 градусів дзеркалами.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Den_7_20_4.png]]&amp;lt;br&amp;gt;У більше складних варіантах для відхилення променів замість дзеркал використаються призми, а одержуване спостерігачем зображення збільшується за допомогою системи лінз.&amp;lt;br&amp;gt;'''Зорова труба'''—оптичний прилад для спостереження об'єктів.&amp;lt;br&amp;gt;Зорова труба один з основних елементів конструкції телескопа й використається в біноклях, мікроскопах, ін.&amp;lt;br&amp;gt;Підзорна труба складається двох видів оптичних систем: об'єктива, що створює оптичне зображення об'єктів, і окуляра для збільшення цього зображення. Ці лінзи ставляться усередину тубуса — спеціального циліндра.&amp;lt;br&amp;gt;В залежносты&amp;amp;nbsp; від типу лінз розрізняють трубу Галилея й Кеплера&amp;lt;br&amp;gt;Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:Den_7_20_6.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Den_7_20_7.gif]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''Завдання:'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Побудувати модель перископа,використовыючи картон на кішенькові дзеркала&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Список використаних джерел:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Список використаних джерел:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 26:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 41:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;4. Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: &amp;quot;Російсько-український фізичний словник&amp;quot;:. - К., 2006.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;4. Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: &amp;quot;Російсько-український фізичний словник&amp;quot;:. - К., 2006.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;5. Урок фізики по тему: &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;5. Урок фізики по тему: &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;quot;Око як орган зору й оптична система&amp;quot; Бушуева Людмила Геннадьевна&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:101709:newid:101713 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User6</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=101709&amp;oldid=prev</id>
		<title>User6 в 08:42, 18 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=101709&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-18T08:42:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 08:42, 18 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Мета: '''Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору.&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Мета: '''Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору.&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Око людини складається з очного яблука, з'єднаного зоровим нервом з головним мозком, і допоміжного апарата (віка, слізні органи й м'язи, що рухають очне яблуко). За формою очне яблуко має не зовсім правильну кулясту форму: передньо-задній розмір у дорослого в середньому 24,3 мм, вертикальний - 23,4 мм і горизонтальний - 23,6 мм; розміри очного яблука можуть бути більше або менше, що має значення для формування заломлюючої здатності ока - його рефракції .&amp;lt;br&amp;gt;Стінки ока складаються із трьох концентрично розташованих оболонок - зовнішньої, середньої й внутрішньої. Вони оточують уміст очного яблука - кришталик, склоподібне тіло, внутріочну рідину (водянисту вологу). Зовнішня оболонка ока - непрозора склера, що займає 5/6 його поверхні; у своєму передньому відділі з'єднується із прозорою роговицею. Разом вони утворять роговично-склеральну капсулу ока, що, будучи найбільш щільною й пружною зовнішньою частиною ока, виконує захисну функцію, становлячи як би кістяк ока. Склера сформована із щільних волокон, товщина її, у середньому близько 1 мм.&amp;lt;br&amp;gt;Склера сильно стоншена в області заднього полюса ока, де вона перетворюється в ґратчасту пластинку, через яку проходять волокна, що утворять зоровий нерв ока. Попереду склера покрита тонкою слизуватою оболонкою – конъюнктивою, яка переходить на внутрішню поверхню верхнього й нижнього вік.&amp;lt;br&amp;gt;Роговиця має передню опуклу й задню ввігнуту поверхню; товщина її в центрі близько 0,6 мм, на периферії - до 1 мм. По оптичних властивостях роговиця - найбільш сильне заломлююче середовище ока. Вона також є як би вікном, через яке в очі проходять промені світла. У роговиці немає кровоносних посудин, її живлення здійснюється за рахунок дифузії із судинної мережі, розташованої на границі між роговицею й склерою. Завдяки численним нервовим закінченням, розташованим у поверхневих шарах роговиці, вона сама чутлива зовнішня частина тіла. Навіть легке торкання викликає рефлекторне миттєве змикання вік, що попереджає влучення на роговицю сторонніх предметів й обгороджує неї від холодних і теплових ушкоджень.&amp;lt;br&amp;gt;Безпосередньо за роговицею перебуває передня камера ока - простір, заповнений прозорою рідиною, т.зв. камерною вологою. Задньою стінкою передньої камери є радужка; у центрі її розташована зіниця - круглий отвір діаметром близько 3,5 мм.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Око людини складається з очного яблука, з'єднаного зоровим нервом з головним мозком, і допоміжного апарата (віка, слізні органи й м'язи, що рухають очне яблуко). За формою очне яблуко має не зовсім правильну кулясту форму: передньо-задній розмір у дорослого в середньому 24,3 мм, вертикальний - 23,4 мм і горизонтальний - 23,6 мм; розміри очного яблука можуть бути більше або менше, що має значення для формування заломлюючої здатності ока - його рефракції .&amp;lt;br&amp;gt;Стінки ока складаються із трьох концентрично розташованих оболонок - зовнішньої, середньої й внутрішньої. Вони оточують уміст очного яблука - кришталик, склоподібне тіло, внутріочну рідину (водянисту вологу). Зовнішня оболонка ока - непрозора склера, що займає 5/6 його поверхні; у своєму передньому відділі з'єднується із прозорою роговицею. Разом вони утворять роговично-склеральну капсулу ока, що, будучи найбільш щільною й пружною зовнішньою частиною ока, виконує захисну функцію, становлячи як би кістяк ока. Склера сформована із щільних волокон, товщина її, у середньому близько 1 мм.&amp;lt;br&amp;gt;Склера сильно стоншена в області заднього полюса ока, де вона перетворюється в ґратчасту пластинку, через яку проходять волокна, що утворять зоровий нерв ока. Попереду склера покрита тонкою слизуватою оболонкою – конъюнктивою, яка переходить на внутрішню поверхню верхнього й нижнього вік.&amp;lt;br&amp;gt;Роговиця має передню опуклу й задню ввігнуту поверхню; товщина її в центрі близько 0,6 мм, на периферії - до 1 мм. По оптичних властивостях роговиця - найбільш сильне заломлююче середовище ока. Вона також є як би вікном, через яке в очі проходять промені світла. У роговиці немає кровоносних посудин, її живлення здійснюється за рахунок дифузії із судинної мережі, розташованої на границі між роговицею й склерою. Завдяки численним нервовим закінченням, розташованим у поверхневих шарах роговиці, вона сама чутлива зовнішня частина тіла. Навіть легке торкання викликає рефлекторне миттєве змикання вік, що попереджає влучення на роговицю сторонніх предметів й обгороджує неї від холодних і теплових ушкоджень.&amp;lt;br&amp;gt;Безпосередньо за роговицею перебуває передня камера ока - простір, заповнений прозорою рідиною, т.зв. камерною вологою. Задньою стінкою передньої камери є радужка; у центрі її розташована зіниця - круглий отвір діаметром близько 3,5 мм. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Den &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;7_20_1&lt;/del&gt;.jpg]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Den &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;7 20 1&lt;/ins&gt;.jpg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.&amp;lt;br&amp;gt;Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.&amp;lt;br&amp;gt;По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.&amp;lt;br&amp;gt;Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.&amp;lt;br&amp;gt;Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.&amp;lt;br&amp;gt;Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.&amp;lt;br&amp;gt;По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.&amp;lt;br&amp;gt;Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.&amp;lt;br&amp;gt;Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''&amp;lt;br&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. Далекозорість може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image&lt;/ins&gt;:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Den 7_20_2.jpg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev&lt;/del&gt;:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;youtube|JVfI5PRGh3YI}}&lt;/del&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;{{#ev:youtube|JVfI5PRGh3Y}}&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Список використаних джерел:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Список використаних джерел:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:101708:newid:101709 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User6</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=101708&amp;oldid=prev</id>
		<title>User6 в 08:22, 18 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=101708&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-18T08:22:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 08:22, 18 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Око. Вади зору. Окуляри. Оптичні прилади.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Око. Вади зору. Окуляри. Оптичні прилади.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Мета: '''Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору.&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Мета: '''Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору.&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Око людини складається з очного яблука, з'єднаного зоровим нервом з головним мозком, і допоміжного апарата (віка, слізні органи й м'язи, що рухають очне яблуко). За формою очне яблуко має не зовсім правильну кулясту форму: передньо-задній розмір у дорослого в середньому 24,3 мм, вертикальний - 23,4 мм і горизонтальний - 23,6 мм; розміри очного яблука можуть бути більше або менше, що має значення для формування заломлюючої здатності ока - його рефракції .&amp;lt;br&amp;gt;Стінки ока складаються із трьох концентрично розташованих оболонок - зовнішньої, середньої й внутрішньої. Вони оточують уміст очного яблука - кришталик, склоподібне тіло, внутріочну рідину (водянисту вологу). Зовнішня оболонка ока - непрозора склера, що займає 5/6 його поверхні; у своєму передньому відділі з'єднується із прозорою роговицею. Разом вони утворять роговично-склеральну капсулу ока, що, будучи найбільш щільною й пружною зовнішньою частиною ока, виконує захисну функцію, становлячи як би кістяк ока. Склера сформована із щільних волокон, товщина її, у середньому близько 1 мм.&amp;lt;br&amp;gt;Склера сильно стоншена в області заднього полюса ока, де вона перетворюється в ґратчасту пластинку, через яку проходять волокна, що утворять зоровий нерв ока. Попереду склера покрита тонкою слизуватою оболонкою – конъюнктивою, яка переходить на внутрішню поверхню верхнього й нижнього вік.&amp;lt;br&amp;gt;Роговиця має передню опуклу й задню ввігнуту поверхню; товщина її в центрі близько 0,6 мм, на периферії - до 1 мм. По оптичних властивостях роговиця - найбільш сильне заломлююче середовище ока. Вона також є як би вікном, через яке в очі проходять промені світла. У роговиці немає кровоносних посудин, її живлення здійснюється за рахунок дифузії із судинної мережі, розташованої на границі між роговицею й склерою. Завдяки численним нервовим закінченням, розташованим у поверхневих шарах роговиці, вона сама чутлива зовнішня частина тіла. Навіть легке торкання викликає рефлекторне миттєве змикання вік, що попереджає влучення на роговицю сторонніх предметів й обгороджує неї від холодних і теплових ушкоджень.&amp;lt;br&amp;gt;Безпосередньо за роговицею перебуває передня камера ока - простір, заповнений прозорою рідиною, т.зв. камерною вологою. Задньою стінкою передньої камери є радужка; у центрі її розташована зіниця - круглий отвір діаметром близько 3,5 мм.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.&amp;lt;br&amp;gt;Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.&amp;lt;br&amp;gt;По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.&amp;lt;br&amp;gt;Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.&amp;lt;br&amp;gt;Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Хід уроку'''&amp;amp;nbsp; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Око людини складається з очного яблука, з'єднаного зоровим нервом з головним мозком, і допоміжного апарата (віка, слізні органи й м'язи, що рухають очне яблуко). За формою очне яблуко має не зовсім правильну кулясту форму: передньо-задній розмір у дорослого в середньому 24,3 мм, вертикальний - 23,4 мм і горизонтальний - 23,6 мм; розміри очного яблука можуть бути більше або менше, що має значення для формування заломлюючої здатності ока - його рефракції .&amp;lt;br&amp;gt;Стінки ока складаються із трьох концентрично розташованих оболонок - зовнішньої, середньої й внутрішньої. Вони оточують уміст очного яблука - кришталик, склоподібне тіло, внутріочну рідину (водянисту вологу). Зовнішня оболонка ока - непрозора склера, що займає 5/6 його поверхні; у своєму передньому відділі з'єднується із прозорою роговицею. Разом вони утворять роговично-склеральну капсулу ока, що, будучи найбільш щільною й пружною зовнішньою частиною ока, виконує захисну функцію, становлячи як би кістяк ока. Склера сформована із щільних волокон, товщина її, у середньому близько 1 мм.&amp;lt;br&amp;gt;Склера сильно стоншена в області заднього полюса ока, де вона перетворюється в ґратчасту пластинку, через яку проходять волокна, що утворять зоровий нерв ока. Попереду склера покрита тонкою слизуватою оболонкою – конъюнктивою, яка переходить на внутрішню поверхню верхнього й нижнього вік.&amp;lt;br&amp;gt;Роговиця має передню опуклу й задню ввігнуту поверхню; товщина її в центрі близько 0,6 мм, на периферії - до 1 мм. По оптичних властивостях роговиця - найбільш сильне заломлююче середовище ока. Вона також є як би вікном, через яке в очі проходять промені світла. У роговиці немає кровоносних посудин, її живлення здійснюється за рахунок дифузії із судинної мережі, розташованої на границі між роговицею й склерою. Завдяки численним нервовим закінченням, розташованим у поверхневих шарах роговиці, вона сама чутлива зовнішня частина тіла. Навіть легке торкання викликає рефлекторне миттєве змикання вік, що попереджає влучення на роговицю сторонніх предметів й обгороджує неї від холодних і теплових ушкоджень.&amp;lt;br&amp;gt;Безпосередньо за роговицею перебуває передня камера ока - простір, заповнений прозорою рідиною, т.зв. камерною вологою. Задньою стінкою передньої камери є радужка; у центрі її розташована зіниця - круглий отвір діаметром близько 3,5 мм.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:Den 7_20_1.jpg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.&amp;lt;br&amp;gt;Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.&amp;lt;br&amp;gt;По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.&amp;lt;br&amp;gt;Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.&amp;lt;br&amp;gt;Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|JVfI5PRGh3YI}}&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;'''Частина 1. Заломлення світла.''' &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Список використаних джерел:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Список використаних джерел:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:101707:newid:101708 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User6</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=101707&amp;oldid=prev</id>
		<title>User6 в 08:12, 18 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D0%BE.%D0%9E%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=101707&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-18T08:12:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 08:12, 18 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Око. Вади зору. Окуляри. Оптичні прилади.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Око. Вади зору. Окуляри. Оптичні прилади.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Мета: '''Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку'''&amp;amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Мета: '''Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Око людини складається з очного яблука, з'єднаного зоровим нервом з головним мозком, і допоміжного апарата (віка, слізні органи й м'язи, що рухають очне яблуко). За формою очне яблуко має не зовсім правильну кулясту форму: передньо-задній розмір у дорослого в середньому 24,3 мм, вертикальний - 23,4 мм і горизонтальний - 23,6 мм; розміри очного яблука можуть бути більше або менше, що має значення для формування заломлюючої здатності ока - його рефракції .&amp;lt;br&amp;gt;Стінки ока складаються із трьох концентрично розташованих оболонок - зовнішньої, середньої й внутрішньої. Вони оточують уміст очного яблука - кришталик, склоподібне тіло, внутріочну рідину (водянисту вологу). Зовнішня оболонка ока - непрозора склера, що займає 5/6 його поверхні; у своєму передньому відділі з'єднується із прозорою роговицею. Разом вони утворять роговично-склеральну капсулу ока, що, будучи найбільш щільною й пружною зовнішньою частиною ока, виконує захисну функцію, становлячи як би кістяк ока. Склера сформована із щільних волокон, товщина її, у середньому близько 1 мм.&amp;lt;br&amp;gt;Склера сильно стоншена в області заднього полюса ока, де вона перетворюється в ґратчасту пластинку, через яку проходять волокна, що утворять зоровий нерв ока. Попереду склера покрита тонкою слизуватою оболонкою – конъюнктивою, яка переходить на внутрішню поверхню верхнього й нижнього вік.&amp;lt;br&amp;gt;Роговиця має передню опуклу й задню ввігнуту поверхню; товщина її в центрі близько 0,6 мм, на периферії - до 1 мм. По оптичних властивостях роговиця - найбільш сильне заломлююче середовище ока. Вона також є як би вікном, через яке в очі проходять промені світла. У роговиці немає кровоносних посудин, її живлення здійснюється за рахунок дифузії із судинної мережі, розташованої на границі між роговицею й склерою. Завдяки численним нервовим закінченням, розташованим у поверхневих шарах роговиці, вона сама чутлива зовнішня частина тіла. Навіть легке торкання викликає рефлекторне миттєве змикання вік, що попереджає влучення на роговицю сторонніх предметів й обгороджує неї від холодних і теплових ушкоджень.&amp;lt;br&amp;gt;Безпосередньо за роговицею перебуває передня камера ока - простір, заповнений прозорою рідиною, т.зв. камерною вологою. Задньою стінкою передньої камери є радужка; у центрі її розташована зіниця - круглий отвір діаметром близько 3,5 мм.&amp;lt;br&amp;gt;Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.&amp;lt;br&amp;gt;Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.&amp;lt;br&amp;gt;По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.&amp;lt;br&amp;gt;Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.&amp;lt;br&amp;gt;Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей&lt;/ins&gt;.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку'''&amp;amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Частина 1. Заломлення світла.''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Частина 1. Заломлення світла.''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:101695:newid:101707 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User6</name></author>	</entry>

	</feed>