Око.Оптичні прилади. Повні уроки - История изменений

User17 в 13:09, 31 января 2013

2013-01-31T13:09:43Z

User16 в 11:23, 19 декабря 2012

2012-12-19T11:23:12Z

← Предыдущая		Версия 11:23, 19 декабря 2012
Строка 100:		Строка 100:

	Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним.		Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним.
-
-	~~[[Image:Den 7 20 6.gif\|300px\|Зорова труба Кеплера]]~~
-
-	~~''Зорова труба Кеплера.''~~

	У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.		У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.
-
-	~~[[Image:Den 7 20 7.gif\|300px\|Телескопічна система]]~~

User16 в 11:22, 19 декабря 2012

2012-12-19T11:22:24Z

Внесённые изменения

User11 в 15:17, 25 марта 2011

2011-03-25T15:17:22Z

← Предыдущая		Версия 15:17, 25 марта 2011
Строка 47:		Строка 47:
	''Відредаговано та надіслано Фролов Д. В.''		''Відредаговано та надіслано Фролов Д. В.''

-	<br> ~~Если у вас есть исправления~~ или ~~предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишите нам~~].	+	<br> ----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+
		+	Фролов Д. В.
		+
		+	Бушуева Л. Г.
		+
		+	Романчук В.Є.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].  <br><br>

	[[Category:Фізика_7_клас]]		[[Category:Фізика_7_клас]]

User6 в 12:44, 5 декабря 2010

2010-12-05T12:44:24Z

← Предыдущая		Версия 12:44, 5 декабря 2010
Строка 11:		Строка 11:
	Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''<br>''' Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. ''Далекозорість'' може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.<br>[[Image:Den 7 20 2.jpg\|300x396px\|Den 7 20 2.jpg]]<br>		Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''<br>''' Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. ''Далекозорість'' може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.<br>[[Image:Den 7 20 2.jpg\|300x396px\|Den 7 20 2.jpg]]<br>

-	Побачити хід променів світла та корекцію зору можно на наступному відео:	+	Побачити хід променів світла та корекцію зору можно на наступному відео:

	{{#ev:youtube\|JVfI5PRGh3Y}}<br>		{{#ev:youtube\|JVfI5PRGh3Y}}<br>
Строка 17:		Строка 17:
	''Короткозоре'' око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.<br>Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — опра́вю, як показано на малюнку.		''Короткозоре'' око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.<br>Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — опра́вю, як показано на малюнку.

-	[[Image:Den 7 20 3.jpg\|278x189px]]<br>До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.<br>Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].<br>Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року<br>Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується). <br>Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.<br>В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.<br>Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.<br>Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.<br>Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.<br>Історично елементами оптичного приладу є:<br>•    лінзи;<br>•    призми;<br>•    дзеркала.<br>	+	[[Image:Den 7 20 3.jpg\|278x189px\|Den 7 20 3.jpg]]<br>До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.<br>Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].<br>Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року<br>Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується). <br>Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.<br>В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.<br>Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.<br>Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.<br>Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.<br>Історично елементами оптичного приладу є:<br>•    лінзи;<br>•    призми;<br>•    дзеркала.<br>

	Розглямо деякі оптичні прибори:<br>		Розглямо деякі оптичні прибори:<br>
Строка 25:		Строка 25:
	[[Image:Den 7 20 6.gif]]<br>Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.<br>[[Image:Den 7 20 7.gif]]		[[Image:Den 7 20 6.gif]]<br>Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.<br>[[Image:Den 7 20 7.gif]]

-	'''Завдання:'''	+	<u>'''Завдання:'''</u>

-	Побудувати модель перископа,~~використовыючи~~ картон на кішенькові ~~дзеркала~~	+	Побудувати модель перископа,використовуючи картон на кішенькові дзеркал.

	<br>		<br>

User6 в 09:20, 18 ноября 2010

2010-11-18T09:20:07Z

← Предыдущая		Версия 09:20, 18 ноября 2010
Строка 9:		Строка 9:
	[[Image:Den 7 20 1.jpg]]		[[Image:Den 7 20 1.jpg]]

-	Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''<br>''' Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. ''Далекозорість'' може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.<br>[[Image:Den 7 20 2.jpg\|300x396px]]<br>	+	Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''<br>''' Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. ''Далекозорість'' може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.<br>[[Image:Den 7 20 2.jpg\|300x396px\|Den 7 20 2.jpg]]<br>

-	~~{{#ev~~:~~youtube\|JVfI5PRGh3Y}}<br>~~	+	Побачити хід променів світла та корекцію зору можно на наступному відео:

-	''Короткозоре'' око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.<br>	+	{{#ev:youtube\|JVfI5PRGh3Y}}<br>

-	Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.<br>Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — ~~опра́вою~~.	+	''Короткозоре'' око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.<br>Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — опра́вю, як показано на малюнку.

-	[[Image:Den ~~7_20_3~~.jpg]]<br>До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.<br>Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].<br>Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року<br>Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується). <br>Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.<br>В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.<br>Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.<br>Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.<br>Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.<br>Історично елементами оптичного приладу є:<br>•    лінзи;<br>•    призми;<br>•    дзеркала.<br>	+	[[Image:Den 7 20 3.jpg\|278x189px]]<br>До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.<br>Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].<br>Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року<br>Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується). <br>Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.<br>В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.<br>Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.<br>Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.<br>Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.<br>Історично елементами оптичного приладу є:<br>•    лінзи;<br>•    призми;<br>•    дзеркала.<br>

-	Розглямо деякі оптичні прибори:<br>	+	Розглямо деякі оптичні прибори:<br>

-	'''Перископ''' - прилад, що дає можливість розглядати предмети, розташовані в горизонтальних площинах, що не збігаються з горизонтальною площиною ока спостерігача. Застосовується на підводних човнах для спостереження за поверхнею моря при зануреному стані човна, у сухопутній армії - для безпечного й непомітного спостереження за супротивником із захищених пунктів, у для дослідження недоступних внутрішніх частин виробів. <br>У найпростішій формі перископ складається з вертикальної труби із двома нахиленими під кутом в 45 градусів дзеркалами.<br>[[Image:~~Den_7_20_4~~.png]]<br>У більше складних варіантах для відхилення променів замість дзеркал використаються призми, а одержуване спостерігачем зображення збільшується за допомогою системи лінз.<br>'''Зорова труба'''—оптичний прилад для спостереження об'єктів.<br>Зорова труба один з основних елементів конструкції телескопа й використається в біноклях, мікроскопах, ін.<br>Підзорна труба складається двох видів оптичних систем: об'єктива, що створює оптичне зображення об'єктів, і окуляра для збільшення цього зображення. Ці лінзи ставляться усередину тубуса — спеціального циліндра.<br>В залежносты  від типу лінз розрізняють трубу Галилея й Кеплера<br>Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним.	+	'''Перископ''' - прилад, що дає можливість розглядати предмети, розташовані в горизонтальних площинах, що не збігаються з горизонтальною площиною ока спостерігача. Застосовується на підводних човнах для спостереження за поверхнею моря при зануреному стані човна, у сухопутній армії - для безпечного й непомітного спостереження за супротивником із захищених пунктів, у для дослідження недоступних внутрішніх частин виробів. <br>У найпростішій формі перископ складається з вертикальної труби із двома нахиленими під кутом в 45 градусів дзеркалами.<br>[[Image:Den 7 20 4.png]]<br>У більше складних варіантах для відхилення променів замість дзеркал використаються призми, а одержуване спостерігачем зображення збільшується за допомогою системи лінз.<br>'''Зорова труба'''—оптичний прилад для спостереження об'єктів.<br>Зорова труба один з основних елементів конструкції телескопа й використається в біноклях, мікроскопах, ін.<br>Підзорна труба складається двох видів оптичних систем: об'єктива, що створює оптичне зображення об'єктів, і окуляра для збільшення цього зображення. Ці лінзи ставляться усередину тубуса — спеціального циліндра.<br>В залежносты  від типу лінз розрізняють трубу Галилея й Кеплера<br>Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним.

-	[[Image:~~Den_7_20_6~~.gif]]<br>Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.<br>[[Image:~~Den_7_20_7~~.gif]]	+	[[Image:Den 7 20 6.gif]]<br>Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.<br>[[Image:Den 7 20 7.gif]]

-	'''Завдання:'''	+	'''Завдання:'''

-	Побудувати модель перископа,використовыючи картон на кішенькові дзеркала	+	Побудувати модель перископа,використовыючи картон на кішенькові дзеркала

-	<br>	+	<br>

	'''Список використаних джерел:'''		'''Список використаних джерел:'''

User6 в 09:14, 18 ноября 2010

2010-11-18T09:14:59Z

← Предыдущая		Версия 09:14, 18 ноября 2010
Строка 9:		Строка 9:
	[[Image:Den 7 20 1.jpg]]		[[Image:Den 7 20 1.jpg]]

-	Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''<br>'''	+	Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''<br>''' Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. ''Далекозорість'' може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.<br>[[Image:Den 7 20 2.jpg\|300x396px]]<br>
-	Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. Далекозорість може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.<br>[[Image:Den ~~7_20_2~~.jpg]]<br>	+

	{{#ev:youtube\|JVfI5PRGh3Y}}<br>		{{#ev:youtube\|JVfI5PRGh3Y}}<br>

-	<br>	+	''Короткозоре'' око не може чітко бачити віддалені предмети, тому що відбиті ними світлові промені фокусируются, не досягаючи сітківки. Це відбувається в тому випадку, якщо очне яблуко занадто длинно або занадто велике кут, під яким переломлюються світлові промені в кришталику. Увігнуті лінзи коректують короткозорість, випрямляючи світлові промені так, щоб вони фокусировались точно на сітківці.<br>
		+
		+	Окуляри—найпоширеніший з оптичних приладів, призначений для поліпшення людського зору й допомоги йому при оптичних недосконалостях ока, або для захисту очей від різних шкідливих впливів.<br>Прозорі пластини в окулярів називаються лінзами, а утримуючий їхній механізм — опра́вою.
		+
		+	[[Image:Den 7_20_3.jpg]]<br>До появи окулярів як прилади, що поліпшують зір, використалися окремі поліровані кристали або шматки скла для одного ока.<br>Окуляри були винайдені, очевидно, в Італії в XIII столітті. Передбачуваний рік винаходу — 1284, а творцем перших окулярів уважається Сальвино Д'Армате, хоча документальних підтверджень цим даним немає].<br>Перші документальні свідчення існування окулярів відносять до 1289 року<br>Окуляри відносять до оптичних приладів — пристроям, у яких випромінювання якої-небудь області спектра (ультрафіолетової, видимої, інфрачервоної) перетвориться (пропускається, відбивається, переломлюється, поляризується). <br>Оптичні прилади можуть збільшувати, зменшувати, поліпшувати (у рідких випадках погіршувати) якість зображення, давати можливість побачити шуканий предмет побічно.<br>В оптичних приладах не всі взаємодіючі зі світлом деталі є оптичними, спеціально призначеними для його зміни. Такими неоптичними деталями в оптичних приладах є оправи лінз, корпус і т.п.<br>Таким чином, оптичний прилад — конструктивним образом оформлена для виконання конкретного завдання оптична система.<br>Сукупність безладно розкиданих оптичних деталей не утворить оптичної системи.<br>Типи й різновиди оптичних систем досить різноманітні, однак звичайно виділяють оптичні системи, що зображують, які формують оптичне зображення й освітлювальні системи, що перетворять світлові пучки від джерел світла.<br>Історично елементами оптичного приладу є:<br>•    лінзи;<br>•    призми;<br>•    дзеркала.<br>
		+
		+	Розглямо деякі оптичні прибори:<br>
		+
		+	'''Перископ''' - прилад, що дає можливість розглядати предмети, розташовані в горизонтальних площинах, що не збігаються з горизонтальною площиною ока спостерігача. Застосовується на підводних човнах для спостереження за поверхнею моря при зануреному стані човна, у сухопутній армії - для безпечного й непомітного спостереження за супротивником із захищених пунктів, у для дослідження недоступних внутрішніх частин виробів. <br>У найпростішій формі перископ складається з вертикальної труби із двома нахиленими під кутом в 45 градусів дзеркалами.<br>[[Image:Den_7_20_4.png]]<br>У більше складних варіантах для відхилення променів замість дзеркал використаються призми, а одержуване спостерігачем зображення збільшується за допомогою системи лінз.<br>'''Зорова труба'''—оптичний прилад для спостереження об'єктів.<br>Зорова труба один з основних елементів конструкції телескопа й використається в біноклях, мікроскопах, ін.<br>Підзорна труба складається двох видів оптичних систем: об'єктива, що створює оптичне зображення об'єктів, і окуляра для збільшення цього зображення. Ці лінзи ставляться усередину тубуса — спеціального циліндра.<br>В залежносты  від типу лінз розрізняють трубу Галилея й Кеплера<br>Зорова труба Галилея. У її оптичній схемі використаються дві лінзи — опукла (збірна) і ввігнута . Зображення в такій трубі виходить прямим, збільшеним.
		+
		+	[[Image:Den_7_20_6.gif]]<br>Зорова труба Кеплера. У її оптичній схемі дві лінзи, але обидві вони опуклі. Телескопічна система, зібрана за схемою Кеплера, дає зворотне, збільшене зображення спостережуваного об'єкта.<br>[[Image:Den_7_20_7.gif]]
		+
		+	'''Завдання:'''
		+
		+	Побудувати модель перископа,використовыючи картон на кішенькові дзеркала
		+
		+	<br>

	'''Список використаних джерел:'''		'''Список використаних джерел:'''
Строка 26:		Строка 41:
	4. Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: "Російсько-український фізичний словник":. - К., 2006.<br>		4. Вакуленко М. О. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. проф. О. В. Вакуленка (додаток: "Російсько-український фізичний словник":. - К., 2006.<br>

-	5. Урок фізики по тему: <br>	+	5. Урок фізики по тему: "Око як орган зору й оптична система" Бушуева Людмила Геннадьевна<br>

	<br>		<br>

User6 в 08:42, 18 ноября 2010

2010-11-18T08:42:48Z

← Предыдущая		Версия 08:42, 18 ноября 2010
Строка 5:		Строка 5:
	'''Мета: '''Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору.<br>'''Хід уроку'''		'''Мета: '''Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору.<br>'''Хід уроку'''

-	Око людини складається з очного яблука, з'єднаного зоровим нервом з головним мозком, і допоміжного апарата (віка, слізні органи й м'язи, що рухають очне яблуко). За формою очне яблуко має не зовсім правильну кулясту форму: передньо-задній розмір у дорослого в середньому 24,3 мм, вертикальний - 23,4 мм і горизонтальний - 23,6 мм; розміри очного яблука можуть бути більше або менше, що має значення для формування заломлюючої здатності ока - його рефракції .<br>Стінки ока складаються із трьох концентрично розташованих оболонок - зовнішньої, середньої й внутрішньої. Вони оточують уміст очного яблука - кришталик, склоподібне тіло, внутріочну рідину (водянисту вологу). Зовнішня оболонка ока - непрозора склера, що займає 5/6 його поверхні; у своєму передньому відділі з'єднується із прозорою роговицею. Разом вони утворять роговично-склеральну капсулу ока, що, будучи найбільш щільною й пружною зовнішньою частиною ока, виконує захисну функцію, становлячи як би кістяк ока. Склера сформована із щільних волокон, товщина її, у середньому близько 1 мм.<br>Склера сильно стоншена в області заднього полюса ока, де вона перетворюється в ґратчасту пластинку, через яку проходять волокна, що утворять зоровий нерв ока. Попереду склера покрита тонкою слизуватою оболонкою – конъюнктивою, яка переходить на внутрішню поверхню верхнього й нижнього вік.<br>Роговиця має передню опуклу й задню ввігнуту поверхню; товщина її в центрі близько 0,6 мм, на периферії - до 1 мм. По оптичних властивостях роговиця - найбільш сильне заломлююче середовище ока. Вона також є як би вікном, через яке в очі проходять промені світла. У роговиці немає кровоносних посудин, її живлення здійснюється за рахунок дифузії із судинної мережі, розташованої на границі між роговицею й склерою. Завдяки численним нервовим закінченням, розташованим у поверхневих шарах роговиці, вона сама чутлива зовнішня частина тіла. Навіть легке торкання викликає рефлекторне миттєве змикання вік, що попереджає влучення на роговицю сторонніх предметів й обгороджує неї від холодних і теплових ушкоджень.<br>Безпосередньо за роговицею перебуває передня камера ока - простір, заповнений прозорою рідиною, т.зв. камерною вологою. Задньою стінкою передньої камери є радужка; у центрі її розташована зіниця - круглий отвір діаметром близько 3,5 мм.	+	Око людини складається з очного яблука, з'єднаного зоровим нервом з головним мозком, і допоміжного апарата (віка, слізні органи й м'язи, що рухають очне яблуко). За формою очне яблуко має не зовсім правильну кулясту форму: передньо-задній розмір у дорослого в середньому 24,3 мм, вертикальний - 23,4 мм і горизонтальний - 23,6 мм; розміри очного яблука можуть бути більше або менше, що має значення для формування заломлюючої здатності ока - його рефракції .<br>Стінки ока складаються із трьох концентрично розташованих оболонок - зовнішньої, середньої й внутрішньої. Вони оточують уміст очного яблука - кришталик, склоподібне тіло, внутріочну рідину (водянисту вологу). Зовнішня оболонка ока - непрозора склера, що займає 5/6 його поверхні; у своєму передньому відділі з'єднується із прозорою роговицею. Разом вони утворять роговично-склеральну капсулу ока, що, будучи найбільш щільною й пружною зовнішньою частиною ока, виконує захисну функцію, становлячи як би кістяк ока. Склера сформована із щільних волокон, товщина її, у середньому близько 1 мм.<br>Склера сильно стоншена в області заднього полюса ока, де вона перетворюється в ґратчасту пластинку, через яку проходять волокна, що утворять зоровий нерв ока. Попереду склера покрита тонкою слизуватою оболонкою – конъюнктивою, яка переходить на внутрішню поверхню верхнього й нижнього вік.<br>Роговиця має передню опуклу й задню ввігнуту поверхню; товщина її в центрі близько 0,6 мм, на периферії - до 1 мм. По оптичних властивостях роговиця - найбільш сильне заломлююче середовище ока. Вона також є як би вікном, через яке в очі проходять промені світла. У роговиці немає кровоносних посудин, її живлення здійснюється за рахунок дифузії із судинної мережі, розташованої на границі між роговицею й склерою. Завдяки численним нервовим закінченням, розташованим у поверхневих шарах роговиці, вона сама чутлива зовнішня частина тіла. Навіть легке торкання викликає рефлекторне миттєве змикання вік, що попереджає влучення на роговицю сторонніх предметів й обгороджує неї від холодних і теплових ушкоджень.<br>Безпосередньо за роговицею перебуває передня камера ока - простір, заповнений прозорою рідиною, т.зв. камерною вологою. Задньою стінкою передньої камери є радужка; у центрі її розташована зіниця - круглий отвір діаметром близько 3,5 мм.

-	[[Image:Den ~~7_20_1~~.jpg]]	+	[[Image:Den 7 20 1.jpg]]

-	Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''<br>'''	+	Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''<br>'''
-		+	Два найпоширеніші дефекти зору - це короткозорість і далекозорість . Їх можна виявити при визначенні гостроти зору в кабінеті офтальмолога по особливих таблицях. У Древньому Римі таких таблиць не було, і гостроту зору перевіряли по сузір'ю Великої Ведмедиці. При досить високій гостроті зору можна побачити поруч із зіркою Мицар (друга ліворуч у ручці ковша) слабеньку другу зірочку Алькор. По цій зірці древні римляны перевіряли гостроту зору у воїнів. Дуже більшу гостроту зору мають жителі степів і пустель. Далекозоре око - такий, у якого в ненапруженому стані зображення виходить за сітківкою. Ближня межа ясного бачення такого ока перебуває далі, ніж у нормального. Далека межа ясного бачення далекозорого ока завжди негативний, тобто перебуває не попереду ока, а позаду. Далекозорість може бути обумовлена меншою довжиною ока в порівнянні з довжиною нормального ока. Коректують далекозорість за допомогою лінз, що збирають. З віком, в основному через ущільнення кришталика, що губить здатність досить стискуватися, ближня крапка ясного бачення віддаляється від ока. Це явище називається стареча далекозорість.<br>[[Image:Den 7_20_2.jpg]]<br>
-	~~{{#ev~~:~~youtube\|JVfI5PRGh3YI}}~~<br>	+

		+	{{#ev:youtube\|JVfI5PRGh3Y}}<br>

		+	<br>

	'''Список використаних джерел:'''		'''Список використаних джерел:'''

User6 в 08:22, 18 ноября 2010

2010-11-18T08:22:33Z

← Предыдущая		Версия 08:22, 18 ноября 2010
Строка 3:		Строка 3:
	<metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Око. Вади зору. Окуляри. Оптичні прилади.</metakeywords><br>		<metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Око. Вади зору. Окуляри. Оптичні прилади.</metakeywords><br>

-	'''Мета: '''Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору.<br>'''Хід уроку'''	+	'''Мета: '''Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору.<br>'''Хід уроку'''

-	Око людини складається з очного яблука, з'єднаного зоровим нервом з головним мозком, і допоміжного апарата (віка, слізні органи й м'язи, що рухають очне яблуко). За формою очне яблуко має не зовсім правильну кулясту форму: передньо-задній розмір у дорослого в середньому 24,3 мм, вертикальний - 23,4 мм і горизонтальний - 23,6 мм; розміри очного яблука можуть бути більше або менше, що має значення для формування заломлюючої здатності ока - його рефракції .<br>Стінки ока складаються із трьох концентрично розташованих оболонок - зовнішньої, середньої й внутрішньої. Вони оточують уміст очного яблука - кришталик, склоподібне тіло, внутріочну рідину (водянисту вологу). Зовнішня оболонка ока - непрозора склера, що займає 5/6 його поверхні; у своєму передньому відділі з'єднується із прозорою роговицею. Разом вони утворять роговично-склеральну капсулу ока, що, будучи найбільш щільною й пружною зовнішньою частиною ока, виконує захисну функцію, становлячи як би кістяк ока. Склера сформована із щільних волокон, товщина її, у середньому близько 1 мм.<br>Склера сильно стоншена в області заднього полюса ока, де вона перетворюється в ґратчасту пластинку, через яку проходять волокна, що утворять зоровий нерв ока. Попереду склера покрита тонкою слизуватою оболонкою – конъюнктивою, яка переходить на внутрішню поверхню верхнього й нижнього вік.<br>Роговиця має передню опуклу й задню ввігнуту поверхню; товщина її в центрі близько 0,6 мм, на периферії - до 1 мм. По оптичних властивостях роговиця - найбільш сильне заломлююче середовище ока. Вона також є як би вікном, через яке в очі проходять промені світла. У роговиці немає кровоносних посудин, її живлення здійснюється за рахунок дифузії із судинної мережі, розташованої на границі між роговицею й склерою. Завдяки численним нервовим закінченням, розташованим у поверхневих шарах роговиці, вона сама чутлива зовнішня частина тіла. Навіть легке торкання викликає рефлекторне миттєве змикання вік, що попереджає влучення на роговицю сторонніх предметів й обгороджує неї від холодних і теплових ушкоджень.<br>Безпосередньо за роговицею перебуває передня камера ока - простір, заповнений прозорою рідиною, т.зв. камерною вологою. Задньою стінкою передньої камери є радужка; у центрі її розташована зіниця - круглий отвір діаметром близько 3,5 мм.~~<br>~~Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.~~<br>~~<br>'''~~Хід уроку''' ~~	+	Око людини складається з очного яблука, з'єднаного зоровим нервом з головним мозком, і допоміжного апарата (віка, слізні органи й м'язи, що рухають очне яблуко). За формою очне яблуко має не зовсім правильну кулясту форму: передньо-задній розмір у дорослого в середньому 24,3 мм, вертикальний - 23,4 мм і горизонтальний - 23,6 мм; розміри очного яблука можуть бути більше або менше, що має значення для формування заломлюючої здатності ока - його рефракції .<br>Стінки ока складаються із трьох концентрично розташованих оболонок - зовнішньої, середньої й внутрішньої. Вони оточують уміст очного яблука - кришталик, склоподібне тіло, внутріочну рідину (водянисту вологу). Зовнішня оболонка ока - непрозора склера, що займає 5/6 його поверхні; у своєму передньому відділі з'єднується із прозорою роговицею. Разом вони утворять роговично-склеральну капсулу ока, що, будучи найбільш щільною й пружною зовнішньою частиною ока, виконує захисну функцію, становлячи як би кістяк ока. Склера сформована із щільних волокон, товщина її, у середньому близько 1 мм.<br>Склера сильно стоншена в області заднього полюса ока, де вона перетворюється в ґратчасту пластинку, через яку проходять волокна, що утворять зоровий нерв ока. Попереду склера покрита тонкою слизуватою оболонкою – конъюнктивою, яка переходить на внутрішню поверхню верхнього й нижнього вік.<br>Роговиця має передню опуклу й задню ввігнуту поверхню; товщина її в центрі близько 0,6 мм, на периферії - до 1 мм. По оптичних властивостях роговиця - найбільш сильне заломлююче середовище ока. Вона також є як би вікном, через яке в очі проходять промені світла. У роговиці немає кровоносних посудин, її живлення здійснюється за рахунок дифузії із судинної мережі, розташованої на границі між роговицею й склерою. Завдяки численним нервовим закінченням, розташованим у поверхневих шарах роговиці, вона сама чутлива зовнішня частина тіла. Навіть легке торкання викликає рефлекторне миттєве змикання вік, що попереджає влучення на роговицю сторонніх предметів й обгороджує неї від холодних і теплових ушкоджень.<br>Безпосередньо за роговицею перебуває передня камера ока - простір, заповнений прозорою рідиною, т.зв. камерною вологою. Задньою стінкою передньої камери є радужка; у центрі її розташована зіниця - круглий отвір діаметром близько 3,5 мм.
		+
		+	[[Image:Den 7_20_1.jpg]]
		+
		+	Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.'''<br>'''
		+
		+	{{#ev:youtube\|JVfI5PRGh3YI}}<br>

-	~~'''Частина 1. Заломлення світла.'''~~

-	~~<br>~~

	'''Список використаних джерел:'''		'''Список використаних джерел:'''

User6 в 08:12, 18 ноября 2010

2010-11-18T08:12:29Z

← Предыдущая		Версия 08:12, 18 ноября 2010
Строка 3:		Строка 3:
	<metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Око. Вади зору. Окуляри. Оптичні прилади.</metakeywords><br>		<metakeywords>Фiзика, 7 клас, урок, на тему.Око. Вади зору. Окуляри. Оптичні прилади.</metakeywords><br>

-	'''Мета: '''Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору.<br><br>'''Хід уроку'''	+	'''Мета: '''Ознайомитися з людиским оком,розглянути як за допомгою оптичних пристроїв можливо корегувати вади зору.<br>'''Хід уроку'''
		+
		+	Око людини складається з очного яблука, з'єднаного зоровим нервом з головним мозком, і допоміжного апарата (віка, слізні органи й м'язи, що рухають очне яблуко). За формою очне яблуко має не зовсім правильну кулясту форму: передньо-задній розмір у дорослого в середньому 24,3 мм, вертикальний - 23,4 мм і горизонтальний - 23,6 мм; розміри очного яблука можуть бути більше або менше, що має значення для формування заломлюючої здатності ока - його рефракції .<br>Стінки ока складаються із трьох концентрично розташованих оболонок - зовнішньої, середньої й внутрішньої. Вони оточують уміст очного яблука - кришталик, склоподібне тіло, внутріочну рідину (водянисту вологу). Зовнішня оболонка ока - непрозора склера, що займає 5/6 його поверхні; у своєму передньому відділі з'єднується із прозорою роговицею. Разом вони утворять роговично-склеральну капсулу ока, що, будучи найбільш щільною й пружною зовнішньою частиною ока, виконує захисну функцію, становлячи як би кістяк ока. Склера сформована із щільних волокон, товщина її, у середньому близько 1 мм.<br>Склера сильно стоншена в області заднього полюса ока, де вона перетворюється в ґратчасту пластинку, через яку проходять волокна, що утворять зоровий нерв ока. Попереду склера покрита тонкою слизуватою оболонкою – конъюнктивою, яка переходить на внутрішню поверхню верхнього й нижнього вік.<br>Роговиця має передню опуклу й задню ввігнуту поверхню; товщина її в центрі близько 0,6 мм, на периферії - до 1 мм. По оптичних властивостях роговиця - найбільш сильне заломлююче середовище ока. Вона також є як би вікном, через яке в очі проходять промені світла. У роговиці немає кровоносних посудин, її живлення здійснюється за рахунок дифузії із судинної мережі, розташованої на границі між роговицею й склерою. Завдяки численним нервовим закінченням, розташованим у поверхневих шарах роговиці, вона сама чутлива зовнішня частина тіла. Навіть легке торкання викликає рефлекторне миттєве змикання вік, що попереджає влучення на роговицю сторонніх предметів й обгороджує неї від холодних і теплових ушкоджень.<br>Безпосередньо за роговицею перебуває передня камера ока - простір, заповнений прозорою рідиною, т.зв. камерною вологою. Задньою стінкою передньої камери є радужка; у центрі її розташована зіниця - круглий отвір діаметром близько 3,5 мм.<br>Радужка має губчату структуру й містить пігмент, залежно від кількості якого й товщини оболонки кольори око може бути темним (чорний, коричневий) або світлим (сірий, блакитний). У радужці перебувають також два м'язи, що розширюють і звужують зіницю, що виконує роль діафрагми оптичної системи око, - на світлі він звужується (пряма реакція на світло), обгороджуючи ока від сильного світлового роздратування, у темряві розширюється (зворотна реакція на світло), дозволяючи вловлювати дуже слабкі по яскравості світлові промені.<br>Внутрішня оболонка ока - сітківка - сприймаючий (рецепторний) апарат очей.<br>По анатомічній будові сітківка складається з десяти шарів, найбільш важливим з яких є шар зорових кліток, що складає зі світлочувстливих кліток - паличкових і колбочкових, що здійснюють також і сприйняття кольорів. У них відбувається перетворення фізичної енергії променів світла, що попадають в очі, у нервовий імпульс, що по зорово-нервовому шляху передається в потиличну частку головного мозку, де й формується зоровий образ.<br>Чечевіцеподібний кришталик - одна із частин діоптрического апарата ока - розташований безпосередньо за райдужною оболонкою. Кришталик складається із сумки, утвореною передньою й задньою капсулами, усередині якої укладені волокна, що нашаровуються одне на інше. Склоподібне тіло - безбарвна студениста маса - займає більшу частину порожнини ока. Попереду вона прилягає до кришталика, збоку й позаду - до сітчастої оболонки.<br>Руху очних яблук можливі завдяки апарату, що складається з 4 прямих й 2 косих м'язів. Скорочення окремих м'язів ока або ж їхніх груп забезпечують координовані рухи очей.<br><br>'''Хід уроку'''

	'''Частина 1. Заломлення світла.'''		'''Частина 1. Заломлення світла.'''