http://edufuture.biz/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%3A%D0%A2%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_-_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8. 2026-04-15T15:26:54Z История изменений этой страницы в вики MediaWiki 1.16.0 http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A2%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_-_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8.&diff=94168&oldid=prev 2010-11-01T15:00:52Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 15:00, 1 ноября 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &nbsp;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;<ins class="diffchange diffchange-inline">&amp;nbsp;&amp;nbsp;Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.</ins>&amp;nbsp;&amp;nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline"> Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. </del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; <ins class="diffchange diffchange-inline">письменники </ins>і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням.<ins class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;</ins></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline"> &amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! </del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline"> &amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline"> &amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. </del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline"> &amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline"> &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline"> &amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline"> &amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. </del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline"> &amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;</del>&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; <del class="diffchange diffchange-inline">пись¬менники </del>і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням.</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:94167:newid:94168 --> </table>

User2 http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A2%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_-_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8.&diff=94167&oldid=prev 2010-11-01T14:59:49Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 14:59, 1 ноября 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &nbsp;</div></td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>&nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. <del class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;</del>&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! <del class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;</del>&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.<del class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;</del>&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. <del class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;</del>&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».<del class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;</del>&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.<del class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;</del>&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...<del class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;</del>&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. <del class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;</del>&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. <del class="diffchange diffchange-inline">&lt;br&gt;&lt;br&gt;</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&#160;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>&nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &nbsp;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins>&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &nbsp;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins>&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins>&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &nbsp;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins>&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins>&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins>&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins>&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &nbsp;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins>&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням.</div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:94163:newid:94167 --> </table>

User2 http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A2%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_-_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8.&diff=94163&oldid=prev 2010-11-01T14:58:41Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 14:58, 1 ноября 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;<del class="diffchange diffchange-inline">[[Image:8.JPEG]] </del>Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;</div></td></tr> <tr><td colspan="2">&nbsp;</td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins>Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:94161:newid:94163 --> </table>

User2 http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A2%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_-_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8.&diff=94161&oldid=prev 2010-11-01T14:55:59Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 14:55, 1 ноября 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;<ins class="diffchange diffchange-inline">[[Image:8.JPEG]] </ins>Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:94156:newid:94161 --> </table>

User2 http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A2%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_-_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8.&diff=94156&oldid=prev 2010-11-01T14:50:50Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 14:50, 1 ноября 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">[[Image:1983JPEG]]</del>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:94151:newid:94156 --> </table>

User2 http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A2%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_-_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8.&diff=94151&oldid=prev 2010-11-01T14:47:12Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 14:47, 1 ноября 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">[[Image:1983JPEG]]</ins>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:94149:newid:94151 --> </table>

User2 http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A2%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_-_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8.&diff=94149&oldid=prev 2010-11-01T14:46:17Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 14:46, 1 ноября 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">[[Image:1JPEG]]</del>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:94147:newid:94149 --> </table>

User2 http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A2%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_-_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8.&diff=94147&oldid=prev 2010-11-01T14:45:04Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 14:45, 1 ноября 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">[[Image:1JPEG]]</ins>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:94145:newid:94147 --> </table>

User2 http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A2%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_-_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8.&diff=94145&oldid=prev 2010-11-01T14:37:29Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 14:37, 1 ноября 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">[[Image:1983JPEG]]</del>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:94144:newid:94145 --> </table>

User2 http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A2%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3_-_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8.&diff=94144&oldid=prev 2010-11-01T14:31:13Z

<p></p> <table style="background-color: white; color:black;"> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <col class='diff-marker' /> <col class='diff-content' /> <tr valign='top'> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td> <td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 14:31, 1 ноября 2010</td> </tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td> <td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr> <tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">[[Image:1983JPEG]]</ins>До кінця другого року навчання діти освоюють комплекс читацьких умінь, які забезпечують їх готовність до самостійного читання книг. Перейшовши в третій клас, учні виявляють цікавість до дитячих книг і позитивне відношення до самостійного читання; вони читають зі швидкістю не менше 40-50 слів в хвилину вголос і 45-60 слів в хвилину про себе. За два попередні роки діти встигають накопити досить місткий і широкий читацький кругозір, вони знають книги про Батьківщину, про подвиги, про дітей, про про тварин і рослини, про пригоди і чаклунство. Цей кругозір впорядкований. Восьмирічний читач звик зв'язувати будь-яку книгу з автором і з темою. Діти здатні згадати, уявити, назвати героїв прочитаних творів, впізнати знайомі епізоди і ситуації на ілюстраціях і по опису відтворити з питань учителя. і правильно назвати книгу, в якій вони описані. Третьокласник готовий приступити до рішення нової учбової задачі - освоєння процесу самостійного вибору і читання книг в позаурочний час по орієнтирах, які задає учитель.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Принципово мета позакласного читання в третьому класі не міняється: у учнів як і раніше повинні виробитися звичка, а потім потреба самостійно і осмислено вибирати і за усіма правилами читати доступні дитячі книги.&lt;br&gt;Зміст навчання складає учбова діяльність дітей (індивідуальна, групова, колективна) в доступному крузі читання з фондом конкретних дитячих книг.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга – це диво, яке створила людина. Коли ми були ще малими і не вміли читати, ми розглядали малюнки в книжках до казок, оповідань, слухали цікаві твори, які нам читали бабусі та дідусі. Щодня , все життя ми маємо справу з книгою, ми пересікаємося з нею в дитячих садочках, в школі та вдома. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Книга завжди поруч з нами. Вона - наш друг і порадник.&amp;nbsp; Навіть важко уявити, що дуже давно&amp;nbsp; на землі не було книжок, тому що&amp;nbsp; люди на той час не вміли їх робити. Але люди знаходили вихід з положення і &quot;сторінками&quot; найперших книг були стіни печер, вояцькі щити,&amp;nbsp; камені. На той час&amp;nbsp;&amp;nbsp; не було&amp;nbsp; ні паперу, ні олівців чи чорнил.. Писали на всьому. Пройшло трохи часу і люди почали писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були важкі та незручні! &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Згодом&amp;nbsp; почали з'являтися&amp;nbsp; книжки на папері з пергаменту - тонкої козячої та телячої шкіри, ще пізніше - книжки-сувої з папірусу - болотяної рослини, що росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті.&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Минуло дуже багато часу, поки з'явилися друковані книжки, такі, до яких ми звикли, кожного дня бачимо та користуємося ними.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Говорять, що був дивак, який розшукував першу книгу по всіх бібліотеках світу, він цілими днями сидів в завалах книг, його одяг і взуття покривалися пилом , але він так і не зміг втановити яка книга була першою. Він так і не знайшов першу книгу. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І.Я. Франко про книгу сказав так: «Книги — морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перла виносить».&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Народна мудрість називає книгу дивом, книга - твій друг і порадник, вона вчить, як&amp;nbsp; на світі жить. Книги читати - усе знати, книга - міст у світ знань, хороша книга - це свято.&lt;br&gt;&amp;nbsp; З книжок всі ми дізнаємося про далеке минуле, про те що в світі відбувається сьогодні, разом з собою вона веде нас в цікаву&amp;nbsp; подорож по країні, країні Знань: вона розповідає як вирощують хліб та будують будинки, чому йде дощ і чому світить сонце. Хто з нас не любить книжок? Книжок, в яких багато цікавих та барвистих&amp;nbsp; малюнків. Розкриєш першу-ліпшу сторінку&amp;nbsp; і&amp;nbsp; ти вже у&amp;nbsp; далекій казковій країні. А в цій країні живуть веселі маленькі чоловічки,&amp;nbsp; добрі та кумедні велетні, чи просто звичайні люди, такі як ти. Ростуть там чарівні яблука , велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Хоробрі лицарі б'ються там за правду з лихим ворогом та завойовують серця принцес...&lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; З давніх давен наші предки любили книги. Вони берегли книги , і щоб вона&amp;nbsp; зберігалася довше, титульна сторінка її зазвичай була із шкіри, вони цінували книгу - прикрашали коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною літерою, прикрашалася квітами. І перш ніж стати сучасною книга&amp;nbsp; пройшла довгий та складний шлях. &lt;br&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Найбільше в світі видання&amp;nbsp; — це багато¬томна збірка «Акти і публікації Британського парламенту 1800 — 1900 років». Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того щоб&amp;nbsp; їх прочитати , потрібно майже 6 років.&amp;nbsp; Видання цієї збірки складає 34 тисячі книг. Оправу цьго видання була із шкіри.&amp;nbsp; Перлиною слов’янської поліграфії вважаються байки Крилова, надруковані 130 років тому. Книга трішки більша за звичайну марку.&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Ми завдячуємо&amp;nbsp; пись¬менники і вчені , що маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що вони створили. А хороша книга — щирий друг і порадник людини, вона формує душу, розвиває розум. Треба запам’ятати, що своєю повагою до книги ми в першу чергу&amp;nbsp; шануємо&amp;nbsp; працю тих людей, що трудяться над її створенням. &lt;br&gt;&lt;br&gt;</div></td></tr> <!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:94143:newid:94144 --> </table>

User2