Класифікація квіткових рослин. Повні уроки - История изменений

User16 в 16:06, 9 сентября 2012

2012-09-09T16:06:00Z

User11 в 13:21, 4 марта 2011

2011-03-04T13:21:46Z

← Предыдущая		Версия 13:21, 4 марта 2011
Строка 99:		Строка 99:
	л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)		л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

-		+	<br>

	Відредаговано та надіслано Кравчук Я.		Відредаговано та надіслано Кравчук Я.
-	<div><div>~~Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index.php?do=feedback напишите нам].<~~/~~div><div>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам~~, ~~смотрите здесь -~~ [http://xvatit.com/~~forum~~/ ~~Образовательный форум~~].</~~div><div><~~/~~div><div><~~/~~div><~~/~~div> <div><br>~~</div>	+
		+	----
		+
		+	<u>'''Над уроком працювали'''</u><br>Яковлева Л. А. <br>Кравчук Я.Л.<br>Катеринець О.М.<br>
		+
		+	----
		+	<div><br></div> <div>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ. </div>
	[[Category:Біологія_7_клас]]		[[Category:Біологія_7_клас]]

User18 в 12:32, 24 января 2011

2011-01-24T12:32:52Z

← Предыдущая		Версия 12:32, 24 января 2011
Строка 21:		Строка 21:
	Сучасна класифікація квіткових рослин, з відео 1 ви дізнаєтесь загальні відомості про них,		Сучасна класифікація квіткових рослин, з відео 1 ви дізнаєтесь загальні відомості про них,

-	{{#ev:youtube\|k4FOrbv_TZc}}	+	{{#ev:youtube\|k4FOrbv_TZc}}

-	Відео 1. ''Основні представники квіткових.''	+	Відео 1. ''Основні представники квіткових.''

	заснована на синтезі даних всіляких дисциплін, у першу чергу даних порівняльної морфології, у тому числі морфології й анатомії репродуктивних і вегетативних органів, ембріології, палінології, органелографії й цитології. Поряд з використанням класичних методів морфології рослин з кожним днем усе ширше застосовується електронний мікроскоп,  як скануючий, так і трансмісійний, що дозволяє глянути на ультраструктуру багатьох тканин і клітин, включаючи пилкові зерна. У результаті можливості порівняльно-морфологічних досліджень нескінченно розширилися, що, у свою чергу, збагатило систематику коштовним фактичним матеріалом для побудови еволюційної класифікації. зокрема,  велике значення починає здобувати порівняльне вивчення клітинних органел, наприклад вивчення ультраструктури пластид у протопласті ситоподібних. Зростаюче значення набувають також методи сучасної біохімії, особливо хімії білків і нуклеїнових кислот. Починають широко застосовуватися серологічні методи. Нарешті, розширюється  застосування математичних методів і особливо комп'ютерної техніки.		заснована на синтезі даних всіляких дисциплін, у першу чергу даних порівняльної морфології, у тому числі морфології й анатомії репродуктивних і вегетативних органів, ембріології, палінології, органелографії й цитології. Поряд з використанням класичних методів морфології рослин з кожним днем усе ширше застосовується електронний мікроскоп,  як скануючий, так і трансмісійний, що дозволяє глянути на ультраструктуру багатьох тканин і клітин, включаючи пилкові зерна. У результаті можливості порівняльно-морфологічних досліджень нескінченно розширилися, що, у свою чергу, збагатило систематику коштовним фактичним матеріалом для побудови еволюційної класифікації. зокрема,  велике значення починає здобувати порівняльне вивчення клітинних органел, наприклад вивчення ультраструктури пластид у протопласті ситоподібних. Зростаюче значення набувають також методи сучасної біохімії, особливо хімії білків і нуклеїнових кислот. Починають широко застосовуватися серологічні методи. Нарешті, розширюється  застосування математичних методів і особливо комп'ютерної техніки.
Строка 29:		Строка 29:
	Відділ квіткові рослини (відео 2),		Відділ квіткові рослини (відео 2),

-	{{#ev:youtube\|GiCGVUSFMw8}}	+	{{#ev:youtube\|GiCGVUSFMw8}}

-	''Відео 2. Основні представники квіткових.''	+	''Відео 2. Основні представники квіткових.''

	або магноліофіти, підрозділяється на два класи: магноліопсіди, або дводольні (Magnoliopsida, або Dicotyledones), деяких з представників яких ви можете побачити на мал. 1 та 2,		або магноліофіти, підрозділяється на два класи: магноліопсіди, або дводольні (Magnoliopsida, або Dicotyledones), деяких з представників яких ви можете побачити на мал. 1 та 2,
Строка 57:		Строка 57:
	Однодольні походять від дводольних  і, імовірно, відгалузилися від них ще на зорі еволюції квіткових рослин. Наявність серед однодольних ряду сімейств із апокарпним гінецеєм і інші ознаки багатьох їхніх представників говорять про те, що однодольні могли відмежуватись тільки від таких дводольних, які характеризувалися цими ознаками. Детальніше про походження квіткових дивіться на відео 3.		Однодольні походять від дводольних  і, імовірно, відгалузилися від них ще на зорі еволюції квіткових рослин. Наявність серед однодольних ряду сімейств із апокарпним гінецеєм і інші ознаки багатьох їхніх представників говорять про те, що однодольні могли відмежуватись тільки від таких дводольних, які характеризувалися цими ознаками. Детальніше про походження квіткових дивіться на відео 3.

-	{{#ev:youtube\|-n6Kz-nV0jc }}	+	{{#ev:youtube\|-n6Kz-nV0jc }}

-	Відео 3. ''Походження квіткових.''	+	Відео 3. ''Походження квіткових.''

	Серед сучасних дводольних  найбільше число ознак, загальних з ознаками однодольних, мають представники порядку німфейних (мал. 5).		Серед сучасних дводольних  найбільше число ознак, загальних з ознаками однодольних, мають представники порядку німфейних (мал. 5).
Строка 79:		Строка 79:
	3 На чому заснована сучасна класифікація квіткових?		3 На чому заснована сучасна класифікація квіткових?

		+	<br>

		+	<br> '''Список літератури:'''

		+	1. Урок на тему: "Интересные сведения о растениях семейства Пасленовые" автор Яковлева Л. А.

-	~~'''Список літератури:'''~~	+	2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

-	~~1. Урок на тему: "Интересные сведения о растениях семейства Пасленовые" автор Яковлева Л~~. А.	+	3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2

-	2. М.М. ~~Мусієнко, П~~.С. ~~Славний, П~~.Г. ~~Балан, Біологія, 7 клас~~	+	Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

-	3. ~~Тимонин А~~.К. ~~Ботаника~~. ~~Том 4~~. ~~Систематика высших растений~~. ~~Книга 2~~	+	4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.

-	~~ Учебник для студ~~. ~~высш~~. ~~учеб~~. ~~заведений~~. ~~Издательский центр "Академия"~~. ~~2009. -~~- ~~352~~ с.	+	2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

-	4. ~~Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С~~.	+	5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия

-	~~2 - е изд~~.~~, перераб~~. ~~и доп~~. - М.: ~~КолосС~~, ~~2002~~. - ~~488~~ с.	+	л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

-	~~5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия~~

-	~~   л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)~~

-		+	Відредаговано та надіслано Кравчук Я.
-	<div><div>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].</div><div>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].</div><div></div><div>~~[[категория: Біологія 7 клас]]~~</div></div>	+	<div><div>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].</div><div>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].</div><div></div><div></div></div> <div><br></div>
-	<div><br></div>	+	[[Category:Біологія_7_клас]]

User18 в 11:51, 24 января 2011

2011-01-24T11:51:37Z

← Предыдущая		Версия 11:51, 24 января 2011
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки\|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Класифікація квіткових рослин. Повні уроки'''		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки\|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Класифікація квіткових рослин. Повні уроки'''

-	<br>	+	<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, 7 клас, Класифікація, квіткових рослин</metakeywords><br>

	'''''Мета:''''' зробити екскурс в історію класифікації квіткових, розказати про сучасні принципи класифікації.		'''''Мета:''''' зробити екскурс в історію класифікації квіткових, розказати про сучасні принципи класифікації.
Строка 21:		Строка 21:
	Сучасна класифікація квіткових рослин, з відео 1 ви дізнаєтесь загальні відомості про них,		Сучасна класифікація квіткових рослин, з відео 1 ви дізнаєтесь загальні відомості про них,

-	{{#ev:youtube\|~~GiCGVUSFMw8~~}}	+	{{#ev:youtube\|k4FOrbv_TZc}}
		+
		+	Відео 1. ''Основні представники квіткових.''

	заснована на синтезі даних всіляких дисциплін, у першу чергу даних порівняльної морфології, у тому числі морфології й анатомії репродуктивних і вегетативних органів, ембріології, палінології, органелографії й цитології. Поряд з використанням класичних методів морфології рослин з кожним днем усе ширше застосовується електронний мікроскоп,  як скануючий, так і трансмісійний, що дозволяє глянути на ультраструктуру багатьох тканин і клітин, включаючи пилкові зерна. У результаті можливості порівняльно-морфологічних досліджень нескінченно розширилися, що, у свою чергу, збагатило систематику коштовним фактичним матеріалом для побудови еволюційної класифікації. зокрема,  велике значення починає здобувати порівняльне вивчення клітинних органел, наприклад вивчення ультраструктури пластид у протопласті ситоподібних. Зростаюче значення набувають також методи сучасної біохімії, особливо хімії білків і нуклеїнових кислот. Починають широко застосовуватися серологічні методи. Нарешті, розширюється  застосування математичних методів і особливо комп'ютерної техніки.		заснована на синтезі даних всіляких дисциплін, у першу чергу даних порівняльної морфології, у тому числі морфології й анатомії репродуктивних і вегетативних органів, ембріології, палінології, органелографії й цитології. Поряд з використанням класичних методів морфології рослин з кожним днем усе ширше застосовується електронний мікроскоп,  як скануючий, так і трансмісійний, що дозволяє глянути на ультраструктуру багатьох тканин і клітин, включаючи пилкові зерна. У результаті можливості порівняльно-морфологічних досліджень нескінченно розширилися, що, у свою чергу, збагатило систематику коштовним фактичним матеріалом для побудови еволюційної класифікації. зокрема,  велике значення починає здобувати порівняльне вивчення клітинних органел, наприклад вивчення ультраструктури пластид у протопласті ситоподібних. Зростаюче значення набувають також методи сучасної біохімії, особливо хімії білків і нуклеїнових кислот. Починають широко застосовуватися серологічні методи. Нарешті, розширюється  застосування математичних методів і особливо комп'ютерної техніки.

-	Відділ квіткові рослини, або магноліофіти, підрозділяється на два класи: магноліопсіди, або дводольні (Magnoliopsida, або Dicotyledones), деяких з представників яких ви можете побачити на мал. 1 та 2,	+	Відділ квіткові рослини (відео 2),
		+
		+	{{#ev:youtube\|GiCGVUSFMw8}}
		+
		+	''Відео 2. Основні представники квіткових.''
		+
		+	або магноліофіти, підрозділяється на два класи: магноліопсіди, або дводольні (Magnoliopsida, або Dicotyledones), деяких з представників яких ви можете побачити на мал. 1 та 2,

	[[Image:Kl2.jpg\|center\|Kl2.jpg]]		[[Image:Kl2.jpg\|center\|Kl2.jpg]]
Строка 47:		Строка 55:
	Ці класи різняться, по суті, тільки комбінацією ознак. Вони ще не настільки сильно розійшлися в процесі еволюції, щоб можна було розмежувати їх по одній якій-небудь ознаці. Проте, систематики, як правило, з легкістю встановлюють приналежність тієї або іншої рослини до одного із цих класів. Утруднення викликають тільки німфейні й близькі сімейства (поєднані у порядок Nymphaeales), що займають  проміжне положення між дводольними й однодольними.		Ці класи різняться, по суті, тільки комбінацією ознак. Вони ще не настільки сильно розійшлися в процесі еволюції, щоб можна було розмежувати їх по одній якій-небудь ознаці. Проте, систематики, як правило, з легкістю встановлюють приналежність тієї або іншої рослини до одного із цих класів. Утруднення викликають тільки німфейні й близькі сімейства (поєднані у порядок Nymphaeales), що займають  проміжне положення між дводольними й однодольними.

-	Однодольні походять від дводольних  і, імовірно, відгалузилися від них ще на зорі еволюції квіткових рослин. Наявність серед однодольних ряду сімейств із апокарпним гінецеєм і інші ознаки багатьох їхніх представників говорять про те, що однодольні могли відмежуватись тільки від таких дводольних, які характеризувалися цими ознаками. Серед сучасних дводольних  найбільше число ознак, загальних з ознаками однодольних, мають представники порядку німфейних (мал. 5).	+	Однодольні походять від дводольних  і, імовірно, відгалузилися від них ще на зорі еволюції квіткових рослин. Наявність серед однодольних ряду сімейств із апокарпним гінецеєм і інші ознаки багатьох їхніх представників говорять про те, що однодольні могли відмежуватись тільки від таких дводольних, які характеризувалися цими ознаками. Детальніше про походження квіткових дивіться на відео 3.
		+
		+	{{#ev:youtube\|-n6Kz-nV0jc }}
		+
		+	Відео 3. ''Походження квіткових.''
		+
		+	Серед сучасних дводольних  найбільше число ознак, загальних з ознаками однодольних, мають представники порядку німфейних (мал. 5).

	[[Image:Kl1.jpg\|center\|Kl1.jpg]]		[[Image:Kl1.jpg\|center\|Kl1.jpg]]
Строка 64:		Строка 78:

	3 На чому заснована сучасна класифікація квіткових?		3 На чому заснована сучасна класифікація квіткових?
		+
		+
		+
		+
		+	'''Список літератури:'''
		+
		+	1. Урок на тему: "Интересные сведения о растениях семейства Пасленовые" автор Яковлева Л. А.
		+
		+	2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас
		+
		+	3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2
		+
		+	Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.
		+
		+	4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.
		+
		+	2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.
		+
		+	5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия
		+
		+	л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)
		+
		+
		+	<div><div>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].</div><div>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].</div><div></div><div>[[категория: Біологія 7 клас]]</div></div>
	<div><br></div>		<div><br></div>

User18 в 11:35, 24 января 2011

2011-01-24T11:35:24Z

User18 в 11:33, 24 января 2011

2011-01-24T11:33:42Z

← Предыдущая		Версия 11:33, 24 января 2011
Строка 19:		Строка 19:
	У першій половині XX ст. з'явився цілий ряд нових систем квіткових рослин, побудованих на принципах, сформульованих Бессі й Халліром. Із числа цих систем можна згадати систему професора Петроградського університету Христофора Гобі (1916) і систему англійського ботаніка Джона Хатчінсона (1926, 1934). У другій половині XX ст. з'являються системи А. Л. Тахтаджяна (1966, 1970, 1978), американських ботаніків Артура Кронквіста(1968) і Роберта Торна (1968, 1976), датського ботаніка Рольфа Дальгрена (1975, 1977) і ряд інших систем.		У першій половині XX ст. з'явився цілий ряд нових систем квіткових рослин, побудованих на принципах, сформульованих Бессі й Халліром. Із числа цих систем можна згадати систему професора Петроградського університету Христофора Гобі (1916) і систему англійського ботаніка Джона Хатчінсона (1926, 1934). У другій половині XX ст. з'являються системи А. Л. Тахтаджяна (1966, 1970, 1978), американських ботаніків Артура Кронквіста(1968) і Роберта Торна (1968, 1976), датського ботаніка Рольфа Дальгрена (1975, 1977) і ряд інших систем.

-	Сучасна класифікація квіткових рослин заснована на синтезі даних всіляких дисциплін, у першу чергу даних порівняльної морфології, у тому числі морфології й анатомії репродуктивних і вегетативних органів, ембріології, палінології, органелографії й цитології. Поряд з використанням класичних методів морфології рослин з кожним днем усе ширше застосовується електронний мікроскоп,  як скануючий, так і трансмісійний, що дозволяє глянути на ультраструктуру багатьох тканин і клітин, включаючи пилкові зерна. У результаті можливості порівняльно-морфологічних досліджень нескінченно розширилися, що, у свою чергу, збагатило систематику коштовним фактичним матеріалом для побудови еволюційної класифікації. зокрема,  велике значення починає здобувати порівняльне вивчення клітинних органел, наприклад вивчення ультраструктури пластид у протопласті ситоподібних. Зростаюче значення набувають також методи сучасної біохімії, особливо хімії білків і нуклеїнових кислот. Починають широко застосовуватися серологічні методи. Нарешті, розширюється  застосування математичних методів і особливо комп'ютерної техніки.	+	Сучасна класифікація квіткових рослин, з відео 1 ви дізнаєтесь загальні відомості про них,
		+
		+	{{#ev:youtube\|k4FOrbv_TZc}}
		+
		+	заснована на синтезі даних всіляких дисциплін, у першу чергу даних порівняльної морфології, у тому числі морфології й анатомії репродуктивних і вегетативних органів, ембріології, палінології, органелографії й цитології. Поряд з використанням класичних методів морфології рослин з кожним днем усе ширше застосовується електронний мікроскоп,  як скануючий, так і трансмісійний, що дозволяє глянути на ультраструктуру багатьох тканин і клітин, включаючи пилкові зерна. У результаті можливості порівняльно-морфологічних досліджень нескінченно розширилися, що, у свою чергу, збагатило систематику коштовним фактичним матеріалом для побудови еволюційної класифікації. зокрема,  велике значення починає здобувати порівняльне вивчення клітинних органел, наприклад вивчення ультраструктури пластид у протопласті ситоподібних. Зростаюче значення набувають також методи сучасної біохімії, особливо хімії білків і нуклеїнових кислот. Починають широко застосовуватися серологічні методи. Нарешті, розширюється  застосування математичних методів і особливо комп'ютерної техніки.

	Відділ квіткові рослини, або магноліофіти, підрозділяється на два класи: магноліопсіди, або дводольні (Magnoliopsida, або Dicotyledones), деяких з представників яких ви можете побачити на мал. 1 та 2,		Відділ квіткові рослини, або магноліофіти, підрозділяється на два класи: магноліопсіди, або дводольні (Magnoliopsida, або Dicotyledones), деяких з представників яких ви можете побачити на мал. 1 та 2,

-	[[Image:~~kl2~~.jpg\|center]]	+	[[Image:Kl2.jpg\|center\|Kl2.jpg]]

		+	Мал. 1 ''Знайомі та екзотичні представники родини розоцвітих.''

		+	[[Image:Kl3.jpg\|center\|Kl3.jpg]]

-	~~[[Image:kl3~~.~~jpg\|center]]~~	+	Мал. 2''Кактуси - родичі троянди.''

-	і ліліопсіди, або однодольні (Liliopsicla, або Monocotyledones), які показані на мал. 3 та 4.	+	і ліліопсіди, або однодольні (Liliopsicla, або Monocotyledones), які показані на мал. 3 та 4.

-	[[Image:~~kl4~~.jpg\|center]]	+	[[Image:Kl4.jpg\|center\|Kl4.jpg]]

-	[[Image:~~kl5~~.jpg\|center]]	+	Мал. 4 ''Пальми - однодольні рослини.''
		+
		+	[[Image:Kl5.jpg\|center\|Kl5.jpg]]
		+
		+	Мал. 4 ''Квіткові однодольні.''

	Ці класи різняться, по суті, тільки комбінацією ознак. Вони ще не настільки сильно розійшлися в процесі еволюції, щоб можна було розмежувати їх по одній якій-небудь ознаці. Проте, систематики, як правило, з легкістю встановлюють приналежність тієї або іншої рослини до одного із цих класів. Утруднення викликають тільки німфейні й близькі сімейства (поєднані у порядок Nymphaeales), що займають  проміжне положення між дводольними й однодольними.		Ці класи різняться, по суті, тільки комбінацією ознак. Вони ще не настільки сильно розійшлися в процесі еволюції, щоб можна було розмежувати їх по одній якій-небудь ознаці. Проте, систематики, як правило, з легкістю встановлюють приналежність тієї або іншої рослини до одного із цих класів. Утруднення викликають тільки німфейні й близькі сімейства (поєднані у порядок Nymphaeales), що займають  проміжне положення між дводольними й однодольними.
Строка 39:		Строка 49:
	Однодольні походять від дводольних  і, імовірно, відгалузилися від них ще на зорі еволюції квіткових рослин. Наявність серед однодольних ряду сімейств із апокарпним гінецеєм і інші ознаки багатьох їхніх представників говорять про те, що однодольні могли відмежуватись тільки від таких дводольних, які характеризувалися цими ознаками. Серед сучасних дводольних  найбільше число ознак, загальних з ознаками однодольних, мають представники порядку німфейних (мал. 5).		Однодольні походять від дводольних  і, імовірно, відгалузилися від них ще на зорі еволюції квіткових рослин. Наявність серед однодольних ряду сімейств із апокарпним гінецеєм і інші ознаки багатьох їхніх представників говорять про те, що однодольні могли відмежуватись тільки від таких дводольних, які характеризувалися цими ознаками. Серед сучасних дводольних  найбільше число ознак, загальних з ознаками однодольних, мають представники порядку німфейних (мал. 5).

-	[[Image:~~kl1~~.jpg\|center]]	+	[[Image:Kl1.jpg\|center\|Kl1.jpg]]
		+
		+	Мал. 5 ''Представник німфейних - лотос.''

	Однак усі представники цього порядку є спеціалізованими в багатьох відносинах водними рослинами й тому не можуть розглядатися як імовірні предки однодольних. Але загальне їхнє походження досить імовірне. Є всі підстави для припущення, що однодольні й порядок німфейних мають загальне походження від якихось більш примітивних наземних трав'янистих дводольних.		Однак усі представники цього порядку є спеціалізованими в багатьох відносинах водними рослинами й тому не можуть розглядатися як імовірні предки однодольних. Але загальне їхнє походження досить імовірне. Є всі підстави для припущення, що однодольні й порядок німфейних мають загальне походження від якихось більш примітивних наземних трав'янистих дводольних.

User18 в 01:45, 24 января 2011

2011-01-24T01:45:45Z

Внесённые изменения

User18 в 01:27, 24 января 2011

2011-01-24T01:27:30Z

← Предыдущая		Версия 01:27, 24 января 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки\|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Класифікація квіткових рослин. Повні уроки'''	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки\|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Класифікація квіткових рослин. Повні уроки'''
		+
		+
		+
		+	'''''Мета:''''' зробити екскурс в історію класифікації квіткових, розказати про сучасні принципи класифікації.
		+
		+	'''''Хід роботи:'''''
		+
		+	1 Розповісти про принципи та недоліки класифікації квіткових у XІХ ст.
		+
		+	2 Розповісти про реформаторів класифікації квіткових.
		+
		+	3 Розказати про сучасну класифікацію квіткових.
		+
		+	В XIX в. було багато спроб побудувати систему квіткових рослин з боку ботаніків, що ухвалювали еволюційне навчання. Особливо широку популярність одержали системи, створені німецькими ботаніками, серед яких особливо широку популярність і визнання одержала система А. Енглера. Однак істотним недоліком усіх цих систем було змішання двох понять - простоти й примітивності. Не враховувалася та обставина, що проста будова квітки, наприклад будова квітки казуарини, дуба або верби, може бути не первинною, а вторинною. Ігнорувалося значення редукції й вторинного спрощення, що мало велике значення в еволюції квітки, особливо у анемофільних рослин. Тому ці системи, у тому числі систему  Енглера, не можна назвати філогенетичними.
		+
		+	Ще в 1875 р. відомий німецький ботанік і натурфілософ Олександр Браун висунув деякі фундаментальні ідеї, що передбачили на кілька десятиліть основні принципи філогенетичної систематики квіткових рослин. Він дійшов висновку про примітивність квіток магнолієвих і споріднених сімейств і вторинності безпелюсткових і одностатевих квіток, які його сучасники, а раніше й він сам, вважали примітивними. Простоту цих квіток він вважав вторинною, результатом спрощення. Брауну належить афоризм: "У природі, як і в мистецтві, просте  може бути найбездоганнішим". Таким чином, Браун ясно розумів, що є два типи простоти будови: простота первинна, яку ми бачимо у дійсно прадавніх, примітивних форм, і простота вторинна, досягнута в результаті спрощення, як у квітці казуарини. Однак Браун незабаром (в 1877 г.) помер, не здійснивши реформи системи квіткових рослин на основі сформульованих їм принципів. Аналогічні ідеї були висловлені також німецьким ботаніком Карлом Вільгельмом Негелі (1884) і французьким палеоботаніком Гастоном де Сапорта (1885). Але обидва цих видатних ботаніка не були систематиками й не задавалися метою побудови еволюційної системи квіткових рослин. Честь реформи класифікації квіткових рослин на нових основах належить американському ботанікові Чарлзу Бессі й німецькому ботанікові Хансу Халліру. Їхні перші роботи із системи квіткових рослин з'явилися в 1893 г. (Бессі) і 1903 р. (Халлір), але найбільш повний огляд системи Халліра був опублікований у  1912 р.,  а Бессі - у 1915 р.
		+
		+	У першій половині XX ст. з'явився цілий ряд нових систем квіткових рослин, побудованих на принципах, сформульованих Бессі й Халліром. Із числа цих систем можна згадати систему професора Петроградського університету Христофора Гобі (1916) і систему англійського ботаніка Джона Хатчінсона (1926, 1934). У другій половині XX ст. з'являються системи А. Л. Тахтаджяна (1966, 1970, 1978), американських ботаніків Артура Кронквіста(1968) і Роберта Торна (1968, 1976), датського ботаніка Рольфа Дальгрена (1975, 1977) і ряд інших систем.
		+
		+	Сучасна класифікація квіткових рослин заснована на синтезі даних всіляких дисциплін, у першу чергу даних порівняльної морфології, у тому числі морфології й анатомії репродуктивних і вегетативних органів, ембріології, палінології, органелографії й цитології. Поряд з використанням класичних методів морфології рослин з кожним днем усе ширше застосовується електронний мікроскоп,  як скануючий, так і трансмісійний, що дозволяє глянути на ультраструктуру багатьох тканин і клітин, включаючи пилкові зерна. У результаті можливості порівняльно-морфологічних досліджень нескінченно розширилися, що, у свою чергу, збагатило систематику коштовним фактичним матеріалом для побудови еволюційної класифікації. зокрема,  велике значення починає здобувати порівняльне вивчення клітинних органел, наприклад вивчення ультраструктури пластид у протопласті ситоподібних. Зростаюче значення набувають також методи сучасної біохімії, особливо хімії білків і нуклеїнових кислот. Починають широко застосовуватися серологічні методи. Нарешті, розширюється  застосування математичних методів і особливо комп'ютерної техніки.
		+
		+	Відділ квіткові рослини, або магноліофіти, підрозділяється на два класи: магноліопсіди, або дводольні (Magnoliopsida, або Dicotyledones), і ліліопсіди, або однодольні (Liliopsicla, або Monocotyledones).
		+
		+	Ці класи різняться, по суті, тільки комбінацією ознак. Вони ще не настільки сильно розійшлися в процесі еволюції, щоб можна було розмежувати їх по одній якій-небудь ознаці. Проте, систематики, як правило, з легкістю встановлюють приналежність тієї або іншої рослини до одного із цих класів. Утруднення викликають тільки німфейні й близькі сімейства (поєднані у порядок Nymphaeales), що займають  проміжне положення між дводольними й однодольними.
		+
		+	Однодольні походять від дводольних  і, імовірно, відгалузилися від них ще на зорі еволюції квіткових рослин. Наявність серед однодольних ряду сімейств із апокарпним гінецеєм і інші ознаки багатьох їхніх представників говорять про те, що однодольні могли відмежуватись тільки від таких дводольних, які характеризувалися цими ознаками. Серед сучасних дводольних  найбільше число ознак, загальних з ознаками однодольних, мають представники порядку німфейних. Однак усі представники цього порядку є спеціалізованими в багатьох відносинах водними рослинами й тому не можуть розглядатися як імовірні предки однодольних. Але загальне їхнє походження досить імовірне. Є всі підстави для припущення, що однодольні й порядок німфейних мають загальне походження від якихось більш примітивних наземних трав'янистих дводольних.
		+
		+	Найближчі предки однодольних були швидше за все наземними рослинами, пристосованими до постійної або тимчасовій вологості. На думку Дж. Бьюса (1927), ранні однодольні були болотними рослинами або рослинами лісової галявини. Дж. Л. Стеббинс (1974) висловлює припущення, що перші однодольні з'явилися у вологому  середовищі, по берегам річок  і озер. Первинні однодольні були, імовірно, багаторічними кореневищними травами із цільними еліптичними листками, що мають дугасте жилкування, і розкиданими по поперековому розрізу стебла безсудинними  провідними пучками із залишковим внутрішнпучковим камбієм. Квітки були у верхівкових суцвіттях, 3- членні, з оцвітиною у двох колах, з андроцеєм із примітивних стрічкоподібних тичинок і з апокарпним гінецеєм із примітивних плодолистиків. Пилкові зерна були однобороздні  й у зрілому стані двоклітинні. Насіння мало рясний ендосперм.
		+
		+	'''Контролюючий блок:'''
		+
		+	1 Які недоліки були у класифікації квіткових ХІХ ст.?
		+
		+	2 Які важливі ідеї для класифікації висунув Олександр Браун?
		+
		+	3 На чому заснована сучасна класифікація квіткових?
		+	<div><br></div>

User18: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>Біологія>>[[Біо...»

2011-01-24T01:08:57Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>Біологія>>[[Біо...»

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Класифікація квіткових рослин. Повні уроки'''

← Предыдущая		Версия 11:35, 24 января 2011
Строка 19:		Строка 19:
	У першій половині XX ст. з'явився цілий ряд нових систем квіткових рослин, побудованих на принципах, сформульованих Бессі й Халліром. Із числа цих систем можна згадати систему професора Петроградського університету Христофора Гобі (1916) і систему англійського ботаніка Джона Хатчінсона (1926, 1934). У другій половині XX ст. з'являються системи А. Л. Тахтаджяна (1966, 1970, 1978), американських ботаніків Артура Кронквіста(1968) і Роберта Торна (1968, 1976), датського ботаніка Рольфа Дальгрена (1975, 1977) і ряд інших систем.		У першій половині XX ст. з'явився цілий ряд нових систем квіткових рослин, побудованих на принципах, сформульованих Бессі й Халліром. Із числа цих систем можна згадати систему професора Петроградського університету Христофора Гобі (1916) і систему англійського ботаніка Джона Хатчінсона (1926, 1934). У другій половині XX ст. з'являються системи А. Л. Тахтаджяна (1966, 1970, 1978), американських ботаніків Артура Кронквіста(1968) і Роберта Торна (1968, 1976), датського ботаніка Рольфа Дальгрена (1975, 1977) і ряд інших систем.

-	Сучасна класифікація квіткових рослин, з відео 1 ви дізнаєтесь загальні відомості про них,	+	Сучасна класифікація квіткових рослин, з відео 1 ви дізнаєтесь загальні відомості про них,

-	{{#ev:youtube\|~~k4FOrbv_TZc~~}}	+	{{#ev:youtube\|GiCGVUSFMw8}}

	заснована на синтезі даних всіляких дисциплін, у першу чергу даних порівняльної морфології, у тому числі морфології й анатомії репродуктивних і вегетативних органів, ембріології, палінології, органелографії й цитології. Поряд з використанням класичних методів морфології рослин з кожним днем усе ширше застосовується електронний мікроскоп,  як скануючий, так і трансмісійний, що дозволяє глянути на ультраструктуру багатьох тканин і клітин, включаючи пилкові зерна. У результаті можливості порівняльно-морфологічних досліджень нескінченно розширилися, що, у свою чергу, збагатило систематику коштовним фактичним матеріалом для побудови еволюційної класифікації. зокрема,  велике значення починає здобувати порівняльне вивчення клітинних органел, наприклад вивчення ультраструктури пластид у протопласті ситоподібних. Зростаюче значення набувають також методи сучасної біохімії, особливо хімії білків і нуклеїнових кислот. Починають широко застосовуватися серологічні методи. Нарешті, розширюється  застосування математичних методів і особливо комп'ютерної техніки.		заснована на синтезі даних всіляких дисциплін, у першу чергу даних порівняльної морфології, у тому числі морфології й анатомії репродуктивних і вегетативних органів, ембріології, палінології, органелографії й цитології. Поряд з використанням класичних методів морфології рослин з кожним днем усе ширше застосовується електронний мікроскоп,  як скануючий, так і трансмісійний, що дозволяє глянути на ультраструктуру багатьох тканин і клітин, включаючи пилкові зерна. У результаті можливості порівняльно-морфологічних досліджень нескінченно розширилися, що, у свою чергу, збагатило систематику коштовним фактичним матеріалом для побудови еволюційної класифікації. зокрема,  велике значення починає здобувати порівняльне вивчення клітинних органел, наприклад вивчення ультраструктури пластид у протопласті ситоподібних. Зростаюче значення набувають також методи сучасної біохімії, особливо хімії білків і нуклеїнових кислот. Починають широко застосовуватися серологічні методи. Нарешті, розширюється  застосування математичних методів і особливо комп'ютерної техніки.
Строка 33:		Строка 33:
	[[Image:Kl3.jpg\|center\|Kl3.jpg]]		[[Image:Kl3.jpg\|center\|Kl3.jpg]]

-	Мал. 2''Кактуси - родичі троянди.''	+	Мал. 2''Кактуси - родичі троянди.''

	і ліліопсіди, або однодольні (Liliopsicla, або Monocotyledones), які показані на мал. 3 та 4.		і ліліопсіди, або однодольні (Liliopsicla, або Monocotyledones), які показані на мал. 3 та 4.
Строка 39:		Строка 39:
	[[Image:Kl4.jpg\|center\|Kl4.jpg]]		[[Image:Kl4.jpg\|center\|Kl4.jpg]]

-	Мал. 4 ''Пальми - однодольні рослини.''	+	Мал. 4 ''Пальми - однодольні рослини.''

	[[Image:Kl5.jpg\|center\|Kl5.jpg]]		[[Image:Kl5.jpg\|center\|Kl5.jpg]]

-	Мал. 4 ''Квіткові однодольні.''	+	Мал. 4 ''Квіткові однодольні.''

	Ці класи різняться, по суті, тільки комбінацією ознак. Вони ще не настільки сильно розійшлися в процесі еволюції, щоб можна було розмежувати їх по одній якій-небудь ознаці. Проте, систематики, як правило, з легкістю встановлюють приналежність тієї або іншої рослини до одного із цих класів. Утруднення викликають тільки німфейні й близькі сімейства (поєднані у порядок Nymphaeales), що займають  проміжне положення між дводольними й однодольними.		Ці класи різняться, по суті, тільки комбінацією ознак. Вони ще не настільки сильно розійшлися в процесі еволюції, щоб можна було розмежувати їх по одній якій-небудь ознаці. Проте, систематики, як правило, з легкістю встановлюють приналежність тієї або іншої рослини до одного із цих класів. Утруднення викликають тільки німфейні й близькі сімейства (поєднані у порядок Nymphaeales), що займають  проміжне положення між дводольними й однодольними.
Строка 51:		Строка 51:
	[[Image:Kl1.jpg\|center\|Kl1.jpg]]		[[Image:Kl1.jpg\|center\|Kl1.jpg]]

-	Мал. 5 ''Представник німфейних - лотос.''	+	Мал. 5 ''Представник німфейних - лотос.''

	Однак усі представники цього порядку є спеціалізованими в багатьох відносинах водними рослинами й тому не можуть розглядатися як імовірні предки однодольних. Але загальне їхнє походження досить імовірне. Є всі підстави для припущення, що однодольні й порядок німфейних мають загальне походження від якихось більш примітивних наземних трав'янистих дводольних.		Однак усі представники цього порядку є спеціалізованими в багатьох відносинах водними рослинами й тому не можуть розглядатися як імовірні предки однодольних. Але загальне їхнє походження досить імовірне. Є всі підстави для припущення, що однодольні й порядок німфейних мають загальне походження від якихось більш примітивних наземних трав'янистих дводольних.