Звертання. Практичне засвоєння різних форм звертання.Повні уроки - История изменений

User13 в 18:16, 4 сентября 2012

2012-09-04T18:16:56Z

← Предыдущая		Версия 18:16, 4 сентября 2012
Строка 19:		Строка 19:
	[[Image:Zv1.JPEG]]		[[Image:Zv1.JPEG]]

-	Звертання - це слово чи [[Словосполучення.~~_Головні_й_залежні_слова_у_словосполученні~~.~~_Повні_уроки~~\|'''словосполучення''']], яке називає та особа, до якої звертається . У прикладі : ''Ваня, ти гарно працюєш на уроці''. Зверненням є слово Ваня. Звернення виражається зазвичай іменником в називному відмінку:''Ти дуже зайнятий, Павло?'' ; рідше прикметником у значенні іменника: ''Відпусти мене, рідна, у свiт широкий.'' Називний відмінок звернення відрізняється від називного відмінка підлягає своєю особливою, звертальною інтонацією: підвищенням або пониженням тону голосу, паузами. Порівняйте: ''Микола принесе мені книжку .- Коля, принеси мені книгу''.	+	Звертання - це слово чи [[Словосполучення. Головні й залежні слова у словосполученні. Повні уроки\|'''словосполучення''']], яке називає та особа, до якої звертається . У прикладі : ''Ваня, ти гарно працюєш на уроці''. Зверненням є слово Ваня. Звернення виражається зазвичай іменником в називному відмінку:''Ти дуже зайнятий, Павло?'' ; рідше прикметником у значенні іменника: ''Відпусти мене, рідна, у свiт широкий.'' Називний відмінок звернення відрізняється від називного відмінка підлягає своєю особливою, звертальною інтонацією: підвищенням або пониженням тону голосу, паузами. Порівняйте: ''Микола принесе мені книжку .- Коля, принеси мені книгу''.

	[[Image:Zv4.JPEG]]		[[Image:Zv4.JPEG]]
Строка 29:		Строка 29:
	{{#ev:youtube\| IXKKy2w3zP8}}		{{#ev:youtube\| IXKKy2w3zP8}}

-	Звернення не з'єднане граматичними зв'язками ні з одним з членів речення і тому не є його членом. Порівняйте приклади, в одному з яких слово бабуся є [[Речення,~~_його_граматичнa_основа_~~(~~підмет_і_присудок~~).~~_Повні_уроки~~\|'''підметом''']], а в іншому - зверненням:''Бабуся говорить зі мною пошепки. Люблю я тебе, бабусю.''	+	Звернення не з'єднане граматичними зв'язками ні з одним з членів речення і тому не є його членом. Порівняйте приклади, в одному з яких слово бабуся є [[Речення, його граматичнa основа (підмет і присудок). Повні уроки\|'''підметом''']], а в іншому - зверненням:''Бабуся говорить зі мною пошепки. Люблю я тебе, бабусю.''

	У обігу в нашій мові особлива роль, відмінна від ролі членів речення: всі члени речення служать для вираження думки; найбільше ж звичайне завдання звернення - спонукати співрозмовника слухати мову. Ось чому звертання часто виражається іменем, по батькові та прізвище: ''Невже, Марія Іванівна, хочеш і ти нас покинути?'' Звернення може супроводжуватися виразом ласки, докору, засудження і т. д. Це ставлення мовця до співрозмовника висловлюється за допомогою інтонації, суфіксів оцінки, визначень та програм, наприклад: ''Степанушка, рідній, не видай, милий! Сусіде, мій милий, будь ласка, дай поїсти!''		У обігу в нашій мові особлива роль, відмінна від ролі членів речення: всі члени речення служать для вираження думки; найбільше ж звичайне завдання звернення - спонукати співрозмовника слухати мову. Ось чому звертання часто виражається іменем, по батькові та прізвище: ''Невже, Марія Іванівна, хочеш і ти нас покинути?'' Звернення може супроводжуватися виразом ласки, докору, засудження і т. д. Це ставлення мовця до співрозмовника висловлюється за допомогою інтонації, суфіксів оцінки, визначень та програм, наприклад: ''Степанушка, рідній, не видай, милий! Сусіде, мій милий, будь ласка, дай поїсти!''

-	[[Image:Zv6.JPEG]]	+	[[Image:Zv6.JPEG\|350px]]

	Іноді звернення бувають розгорнуті в досить розлогі характеристики; в цих випадках звернення повторюється, при ньому може стояти декілька визначень. Звернення можливо не тільки до осіб, але в поетичної мови і до неживих предметів: в цьому випадку воно є одним із прийомів уособлення. ''Спасибі, сторона рідна, за твій лікуючий простір!'' ''Подруга думи дозвільної, чорнильниця моя, мій вік одноманітний тобою прикрасив я.'' Часто докір, жаль, докір чи обурення в адресу якої-небудь особи ми висловлюємо тим, що вимовляємо відповідним тоном назву або ім'я цієї особи. У таких випадках виходять пропозиції, які називаються вокативними. Їх не треба путати зі зверненнями.		Іноді звернення бувають розгорнуті в досить розлогі характеристики; в цих випадках звернення повторюється, при ньому може стояти декілька визначень. Звернення можливо не тільки до осіб, але в поетичної мови і до неживих предметів: в цьому випадку воно є одним із прийомів уособлення. ''Спасибі, сторона рідна, за твій лікуючий простір!'' ''Подруга думи дозвільної, чорнильниця моя, мій вік одноманітний тобою прикрасив я.'' Часто докір, жаль, докір чи обурення в адресу якої-небудь особи ми висловлюємо тим, що вимовляємо відповідним тоном назву або ім'я цієї особи. У таких випадках виходять пропозиції, які називаються вокативними. Їх не треба путати зі зверненнями.
Строка 63:		Строка 63:
	=== Письмові завдання до теми. ===		=== Письмові завдання до теми. ===

-	'''1. ~~[[Українська_література\|~~'''Прочитай''']], подумай, хто і де так говорить'''.	+	'''1. '''[[Українська література\|Прочитай]]''', подумай, хто і де так говорить'''.

	– Добрий день, діти! Сядьте рівно і приготуйтесь слухати.		– Добрий день, діти! Сядьте рівно і приготуйтесь слухати.
Строка 81:		Строка 81:
	- Бабусю, розкажи		- Бабусю, розкажи

-	'''3. Перепиши [[Речення,~~_його_граматичнa_основа_~~(~~підмет_і_присудок~~).~~_Повні_уроки~~\|~~'''~~речення''']] вставляючи розділові знаки. '''	+	'''3. Перепиши '''[[Речення, його граматичнa основа (підмет і присудок). Повні уроки\|речення]]'''вставляючи розділові знаки. '''

	1.Андрійку розкажи де ти відпочивав 2.Оксано ти прочитала книгу 3.Молодець Бажаю тобі Миколко стати чемпіоном 4.Доброго ранку синку 5.Люди бережіть природу 6.Розкажи мені люба бабусю куди відлітають птахи 7.Учись мій хлопче відмінником будь		1.Андрійку розкажи де ти відпочивав 2.Оксано ти прочитала книгу 3.Молодець Бажаю тобі Миколко стати чемпіоном 4.Доброго ранку синку 5.Люди бережіть природу 6.Розкажи мені люба бабусю куди відлітають птахи 7.Учись мій хлопче відмінником будь
Строка 95:		Строка 95:
	<br>		<br>

-	=== ''Список використаних джерел:'' ===	+	=== ''Список використаних джерел:'' ===

-	''Урок на тему : «Звертання. Форми звертання.» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл..''	+	''Урок на тему : «Звертання. Форми звертання.» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл..''

-	''Урок на тему : «Розділові знаки на письмі.» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл..''	+	''Урок на тему : «Розділові знаки на письмі.» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл..''

-	''Кращий подарунок: Загадки, вірші, оповідання.-Х:ПП «Поляков В.К» 2009. - 384с.''	+	''Кращий подарунок: Загадки, вірші, оповідання.-Х:ПП «Поляков В.К» 2009. - 384с.''

-	''Калач Р.Л. Рідна мова, мова калинова. Ранок, 2008.- 426с.''	+	''Калач Р.Л. Рідна мова, мова калинова. Ранок, 2008.- 426с.''

-	''Савченко О.Я. Читанка, Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с.''	+	''Савченко О.Я. Читанка, Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с.''

	''Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 2 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c.''		''Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 2 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c.''

User13 в 18:16, 4 сентября 2012

2012-09-04T18:16:29Z

← Предыдущая		Версия 18:16, 4 сентября 2012
Строка 95:		Строка 95:
	<br>		<br>

-	=== Список використаних джерел: ===	+	=== ''Список використаних джерел:'' ===

-	Урок на тему : «Звертання. Форми звертання.» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл..	+	''Урок на тему : «Звертання. Форми звертання.» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл..''

-	Урок на тему : «Розділові знаки на письмі.» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл..	+	''Урок на тему : «Розділові знаки на письмі.» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл..''

-	Кращий подарунок: Загадки, вірші, оповідання.-Х:ПП «Поляков В.К» 2009. - 384с.	+	''Кращий подарунок: Загадки, вірші, оповідання.-Х:ПП «Поляков В.К» 2009. - 384с.''

-	Калач Р.Л. Рідна мова, мова калинова. Ранок, 2008.- 426с.	+	''Калач Р.Л. Рідна мова, мова калинова. Ранок, 2008.- 426с.''

-	Савченко О.Я. Читанка, Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с.	+	''Савченко О.Я. Читанка, Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с.''

-	Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 2 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c.	+	''Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 2 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c.''

	<br>		<br>
Строка 125:		Строка 125:
	<br>		<br>

-	<br>	+	<br>
-	[[~~категория~~: ~~Українська мова 2 клас~~]]	+
		+	[[Category:Українська_мова_2_клас]]

User13 в 21:16, 16 июля 2012

2012-07-16T21:16:36Z

← Предыдущая		Версия 21:16, 16 июля 2012
Строка 19:		Строка 19:
	[[Image:Zv1.JPEG]]		[[Image:Zv1.JPEG]]

-	Звертання - це слово чи словосполучення, яке називає та особа, до якої звертається . У прикладі : ''Ваня, ти гарно працюєш на уроці''. Зверненням є слово Ваня. Звернення виражається зазвичай іменником в називному відмінку:''Ти дуже зайнятий, Павло?'' ; рідше прикметником у значенні іменника: ''Відпусти мене, рідна, у свiт широкий.'' Називний відмінок звернення відрізняється від називного відмінка підлягає своєю особливою, звертальною інтонацією: підвищенням або пониженням тону голосу, паузами. Порівняйте: ''Микола принесе мені книжку .- Коля, принеси мені книгу''.	+	Звертання - це слово чи [[Словосполучення._Головні_й_залежні_слова_у_словосполученні._Повні_уроки\|'''словосполучення''']], яке називає та особа, до якої звертається . У прикладі : ''Ваня, ти гарно працюєш на уроці''. Зверненням є слово Ваня. Звернення виражається зазвичай іменником в називному відмінку:''Ти дуже зайнятий, Павло?'' ; рідше прикметником у значенні іменника: ''Відпусти мене, рідна, у свiт широкий.'' Називний відмінок звернення відрізняється від називного відмінка підлягає своєю особливою, звертальною інтонацією: підвищенням або пониженням тону голосу, паузами. Порівняйте: ''Микола принесе мені книжку .- Коля, принеси мені книгу''.

	[[Image:Zv4.JPEG]]		[[Image:Zv4.JPEG]]
Строка 29:		Строка 29:
	{{#ev:youtube\| IXKKy2w3zP8}}		{{#ev:youtube\| IXKKy2w3zP8}}

-	Звернення не з'єднане граматичними зв'язками ні з одним з членів речення і тому не є його членом. Порівняйте приклади, в одному з яких слово бабуся є підметом, а в іншому - зверненням:''Бабуся говорить зі мною пошепки. Люблю я тебе, бабусю.''	+	Звернення не з'єднане граматичними зв'язками ні з одним з членів речення і тому не є його членом. Порівняйте приклади, в одному з яких слово бабуся є [[Речення,_його_граматичнa_основа_(підмет_і_присудок)._Повні_уроки\|'''підметом''']], а в іншому - зверненням:''Бабуся говорить зі мною пошепки. Люблю я тебе, бабусю.''

	У обігу в нашій мові особлива роль, відмінна від ролі членів речення: всі члени речення служать для вираження думки; найбільше ж звичайне завдання звернення - спонукати співрозмовника слухати мову. Ось чому звертання часто виражається іменем, по батькові та прізвище: ''Невже, Марія Іванівна, хочеш і ти нас покинути?'' Звернення може супроводжуватися виразом ласки, докору, засудження і т. д. Це ставлення мовця до співрозмовника висловлюється за допомогою інтонації, суфіксів оцінки, визначень та програм, наприклад: ''Степанушка, рідній, не видай, милий! Сусіде, мій милий, будь ласка, дай поїсти!''		У обігу в нашій мові особлива роль, відмінна від ролі членів речення: всі члени речення служать для вираження думки; найбільше ж звичайне завдання звернення - спонукати співрозмовника слухати мову. Ось чому звертання часто виражається іменем, по батькові та прізвище: ''Невже, Марія Іванівна, хочеш і ти нас покинути?'' Звернення може супроводжуватися виразом ласки, докору, засудження і т. д. Це ставлення мовця до співрозмовника висловлюється за допомогою інтонації, суфіксів оцінки, визначень та програм, наприклад: ''Степанушка, рідній, не видай, милий! Сусіде, мій милий, будь ласка, дай поїсти!''
Строка 63:		Строка 63:
	=== Письмові завдання до теми. ===		=== Письмові завдання до теми. ===

-	'''1. Прочитай, подумай, хто і де так говорить'''.	+	'''1. [[Українська_література\|'''Прочитай''']], подумай, хто і де так говорить'''.

	– Добрий день, діти! Сядьте рівно і приготуйтесь слухати.		– Добрий день, діти! Сядьте рівно і приготуйтесь слухати.
Строка 81:		Строка 81:
	- Бабусю, розкажи		- Бабусю, розкажи

-	'''3. Перепиши речення вставляючи розділові знаки. '''	+	'''3. Перепиши [[Речення,_його_граматичнa_основа_(підмет_і_присудок)._Повні_уроки\|'''речення''']] вставляючи розділові знаки. '''

	1.Андрійку розкажи де ти відпочивав 2.Оксано ти прочитала книгу 3.Молодець Бажаю тобі Миколко стати чемпіоном 4.Доброго ранку синку 5.Люди бережіть природу 6.Розкажи мені люба бабусю куди відлітають птахи 7.Учись мій хлопче відмінником будь		1.Андрійку розкажи де ти відпочивав 2.Оксано ти прочитала книгу 3.Молодець Бажаю тобі Миколко стати чемпіоном 4.Доброго ранку синку 5.Люди бережіть природу 6.Розкажи мені люба бабусю куди відлітають птахи 7.Учись мій хлопче відмінником будь

User3 в 13:13, 22 апреля 2011

2011-04-22T13:13:11Z

← Предыдущая		Версия 13:13, 22 апреля 2011
Строка 126:		Строка 126:

	<br>		<br>
		+	[[категория: Українська мова 2 клас]]

User3 в 13:11, 22 апреля 2011

2011-04-22T13:11:17Z

← Предыдущая		Версия 13:11, 22 апреля 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова\|Українська мова]]>>'''[[Українська мова 2 клас. Повні уроки\|'''Українська мова 2 клас.Повні уроки''']]'''>> Українська мова: Звертання. Практичне засвоєння різних форм звертання Повні уроки.'''	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|<metakeywords>Українська мова, Українська мова 2 клас, Тема Звертання, Практичне засвоєння різних форм звертання, Повні уроки</metakeywords>Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова\|Українська мова]]>>'''[[Українська мова 2 клас. Повні уроки\|'''Українська мова 2 клас.Повні уроки''']]'''>> Українська мова: Звертання. Практичне засвоєння різних форм звертання Повні уроки.'''

	=== Тема. ===		=== Тема. ===
Строка 45:		Строка 45:
	Крім імені, імені та по батькові, прізвища, як звернень до недавнього часу широко використовувалися слова товариш і громадянин, а також поєднання цих слів з іменниками, що позначають звання, професію, посаду. Наприклад:''Товаришу! Ви парасольку, залишили! Громадянин! Ви виходите на наступній зупинці? Громадянин суддя, прошу занести це в протокол. Товариш водій,у вас проїзні є?'' Громадянин, громадяни зберігаються у вживанні (типові звернення: громадяни пасажири, громадяни зустрічаючі і т.п.),хоча і є зверненнями досить офіційними. Звернення ж товариш, товариші поступаються місцем відродженим формам пан, панове:''Ви, пане міністр ...; Панове депутати, вашій увазі пропонується доповідь ..''.Ці форми звернення, однак, не можна визнати нейтральними й уживаними повсюдно: подібно витісняється словом товариш (товариші), звернення пан, панове більш характерні для офіційних ситуацій спілкування. У сучасному мовному побуті поширені також звернення молодий чоловік, дівчина, друг, земляк, папаша, матуся, синку(останні три слова не по відношенню до родичів), а також порівняно недавно увійшли до вжитку чоловік! жінка! ''(Мужчина! Здачу забули!)''. У межах літературно-нормованої мови знаходяться тільки звернення молодий чоловік і дівчина, а інші мають явний відтінок просторічної і в спілкуванні культурних людей використовуватися не повинні.		Крім імені, імені та по батькові, прізвища, як звернень до недавнього часу широко використовувалися слова товариш і громадянин, а також поєднання цих слів з іменниками, що позначають звання, професію, посаду. Наприклад:''Товаришу! Ви парасольку, залишили! Громадянин! Ви виходите на наступній зупинці? Громадянин суддя, прошу занести це в протокол. Товариш водій,у вас проїзні є?'' Громадянин, громадяни зберігаються у вживанні (типові звернення: громадяни пасажири, громадяни зустрічаючі і т.п.),хоча і є зверненнями досить офіційними. Звернення ж товариш, товариші поступаються місцем відродженим формам пан, панове:''Ви, пане міністр ...; Панове депутати, вашій увазі пропонується доповідь ..''.Ці форми звернення, однак, не можна визнати нейтральними й уживаними повсюдно: подібно витісняється словом товариш (товариші), звернення пан, панове більш характерні для офіційних ситуацій спілкування. У сучасному мовному побуті поширені також звернення молодий чоловік, дівчина, друг, земляк, папаша, матуся, синку(останні три слова не по відношенню до родичів), а також порівняно недавно увійшли до вжитку чоловік! жінка! ''(Мужчина! Здачу забули!)''. У межах літературно-нормованої мови знаходяться тільки звернення молодий чоловік і дівчина, а інші мають явний відтінок просторічної і в спілкуванні культурних людей використовуватися не повинні.

-	[[Image:~~zv5~~.JPEG]]	+	[[Image:Zv5.JPEG]]

	=== Розділові знаки при зверненні. ===		=== Розділові знаки при зверненні. ===

User3 в 13:09, 22 апреля 2011

2011-04-22T13:09:22Z

← Предыдущая		Версия 13:09, 22 апреля 2011
Строка 44:		Строка 44:

	Крім імені, імені та по батькові, прізвища, як звернень до недавнього часу широко використовувалися слова товариш і громадянин, а також поєднання цих слів з іменниками, що позначають звання, професію, посаду. Наприклад:''Товаришу! Ви парасольку, залишили! Громадянин! Ви виходите на наступній зупинці? Громадянин суддя, прошу занести це в протокол. Товариш водій,у вас проїзні є?'' Громадянин, громадяни зберігаються у вживанні (типові звернення: громадяни пасажири, громадяни зустрічаючі і т.п.),хоча і є зверненнями досить офіційними. Звернення ж товариш, товариші поступаються місцем відродженим формам пан, панове:''Ви, пане міністр ...; Панове депутати, вашій увазі пропонується доповідь ..''.Ці форми звернення, однак, не можна визнати нейтральними й уживаними повсюдно: подібно витісняється словом товариш (товариші), звернення пан, панове більш характерні для офіційних ситуацій спілкування. У сучасному мовному побуті поширені також звернення молодий чоловік, дівчина, друг, земляк, папаша, матуся, синку(останні три слова не по відношенню до родичів), а також порівняно недавно увійшли до вжитку чоловік! жінка! ''(Мужчина! Здачу забули!)''. У межах літературно-нормованої мови знаходяться тільки звернення молодий чоловік і дівчина, а інші мають явний відтінок просторічної і в спілкуванні культурних людей використовуватися не повинні.		Крім імені, імені та по батькові, прізвища, як звернень до недавнього часу широко використовувалися слова товариш і громадянин, а також поєднання цих слів з іменниками, що позначають звання, професію, посаду. Наприклад:''Товаришу! Ви парасольку, залишили! Громадянин! Ви виходите на наступній зупинці? Громадянин суддя, прошу занести це в протокол. Товариш водій,у вас проїзні є?'' Громадянин, громадяни зберігаються у вживанні (типові звернення: громадяни пасажири, громадяни зустрічаючі і т.п.),хоча і є зверненнями досить офіційними. Звернення ж товариш, товариші поступаються місцем відродженим формам пан, панове:''Ви, пане міністр ...; Панове депутати, вашій увазі пропонується доповідь ..''.Ці форми звернення, однак, не можна визнати нейтральними й уживаними повсюдно: подібно витісняється словом товариш (товариші), звернення пан, панове більш характерні для офіційних ситуацій спілкування. У сучасному мовному побуті поширені також звернення молодий чоловік, дівчина, друг, земляк, папаша, матуся, синку(останні три слова не по відношенню до родичів), а також порівняно недавно увійшли до вжитку чоловік! жінка! ''(Мужчина! Здачу забули!)''. У межах літературно-нормованої мови знаходяться тільки звернення молодий чоловік і дівчина, а інші мають явний відтінок просторічної і в спілкуванні культурних людей використовуватися не повинні.
		+
		+	[[Image:zv5.JPEG]]

	=== Розділові знаки при зверненні. ===		=== Розділові знаки при зверненні. ===
Строка 57:		Строка 59:
	5.Вигукові частки від звернення знаками пунктуації не відділяється: ''Як добре ти. про море нічне!''		5.Вигукові частки від звернення знаками пунктуації не відділяється: ''Як добре ти. про море нічне!''

-	''[[Image:~~zv7~~.JPEG]]''	+	''[[Image:Zv7.JPEG]]''

	=== Письмові завдання до теми. ===		=== Письмові завдання до теми. ===

User3 в 13:07, 22 апреля 2011

2011-04-22T13:07:49Z

← Предыдущая		Версия 13:07, 22 апреля 2011
Строка 33:		Строка 33:
	У обігу в нашій мові особлива роль, відмінна від ролі членів речення: всі члени речення служать для вираження думки; найбільше ж звичайне завдання звернення - спонукати співрозмовника слухати мову. Ось чому звертання часто виражається іменем, по батькові та прізвище: ''Невже, Марія Іванівна, хочеш і ти нас покинути?'' Звернення може супроводжуватися виразом ласки, докору, засудження і т. д. Це ставлення мовця до співрозмовника висловлюється за допомогою інтонації, суфіксів оцінки, визначень та програм, наприклад: ''Степанушка, рідній, не видай, милий! Сусіде, мій милий, будь ласка, дай поїсти!''		У обігу в нашій мові особлива роль, відмінна від ролі членів речення: всі члени речення служать для вираження думки; найбільше ж звичайне завдання звернення - спонукати співрозмовника слухати мову. Ось чому звертання часто виражається іменем, по батькові та прізвище: ''Невже, Марія Іванівна, хочеш і ти нас покинути?'' Звернення може супроводжуватися виразом ласки, докору, засудження і т. д. Це ставлення мовця до співрозмовника висловлюється за допомогою інтонації, суфіксів оцінки, визначень та програм, наприклад: ''Степанушка, рідній, не видай, милий! Сусіде, мій милий, будь ласка, дай поїсти!''

-	[[Image:~~zv6~~.JPEG]]	+	[[Image:Zv6.JPEG]]

	Іноді звернення бувають розгорнуті в досить розлогі характеристики; в цих випадках звернення повторюється, при ньому може стояти декілька визначень. Звернення можливо не тільки до осіб, але в поетичної мови і до неживих предметів: в цьому випадку воно є одним із прийомів уособлення. ''Спасибі, сторона рідна, за твій лікуючий простір!'' ''Подруга думи дозвільної, чорнильниця моя, мій вік одноманітний тобою прикрасив я.'' Часто докір, жаль, докір чи обурення в адресу якої-небудь особи ми висловлюємо тим, що вимовляємо відповідним тоном назву або ім'я цієї особи. У таких випадках виходять пропозиції, які називаються вокативними. Їх не треба путати зі зверненнями.		Іноді звернення бувають розгорнуті в досить розлогі характеристики; в цих випадках звернення повторюється, при ньому може стояти декілька визначень. Звернення можливо не тільки до осіб, але в поетичної мови і до неживих предметів: в цьому випадку воно є одним із прийомів уособлення. ''Спасибі, сторона рідна, за твій лікуючий простір!'' ''Подруга думи дозвільної, чорнильниця моя, мій вік одноманітний тобою прикрасив я.'' Часто докір, жаль, докір чи обурення в адресу якої-небудь особи ми висловлюємо тим, що вимовляємо відповідним тоном назву або ім'я цієї особи. У таких випадках виходять пропозиції, які називаються вокативними. Їх не треба путати зі зверненнями.
Строка 56:		Строка 56:

	5.Вигукові частки від звернення знаками пунктуації не відділяється: ''Як добре ти. про море нічне!''		5.Вигукові частки від звернення знаками пунктуації не відділяється: ''Як добре ти. про море нічне!''
		+
		+	''[[Image:zv7.JPEG]]''

	=== Письмові завдання до теми. ===		=== Письмові завдання до теми. ===

User3 в 12:35, 22 апреля 2011

2011-04-22T12:35:46Z

← Предыдущая		Версия 12:35, 22 апреля 2011
Строка 31:		Строка 31:
	Звернення не з'єднане граматичними зв'язками ні з одним з членів речення і тому не є його членом. Порівняйте приклади, в одному з яких слово бабуся є підметом, а в іншому - зверненням:''Бабуся говорить зі мною пошепки. Люблю я тебе, бабусю.''		Звернення не з'єднане граматичними зв'язками ні з одним з членів речення і тому не є його членом. Порівняйте приклади, в одному з яких слово бабуся є підметом, а в іншому - зверненням:''Бабуся говорить зі мною пошепки. Люблю я тебе, бабусю.''

-	У обігу в нашій мові особлива роль, відмінна від ролі членів речення: всі члени речення служать для вираження думки; найбільше ж звичайне завдання звернення - спонукати співрозмовника слухати мову. Ось чому звертання часто виражається іменем, по батькові та прізвище: ''Невже, Марія Іванівна, хочеш і ти нас покинути?'' Звернення може супроводжуватися виразом ласки, докору, засудження і т. д. Це ставлення мовця до співрозмовника висловлюється за допомогою інтонації, суфіксів оцінки, визначень та програм, наприклад: ''Степанушка, рідній, не видай, милий! Сусіде, мій милий, будь ласка, дай поїсти!'' Іноді звернення бувають розгорнуті в досить розлогі характеристики; в цих випадках звернення повторюється, при ньому може стояти декілька визначень. Звернення можливо не тільки до осіб, але в поетичної мови і до неживих предметів: в цьому випадку воно є одним із прийомів уособлення. ''Спасибі, сторона рідна, за твій лікуючий простір!'' ''Подруга думи дозвільної, чорнильниця моя, мій вік одноманітний тобою прикрасив я.'' Часто докір, жаль, докір чи обурення в адресу якої-небудь особи ми висловлюємо тим, що вимовляємо відповідним тоном назву або ім'я цієї особи. У таких випадках виходять пропозиції, які називаються вокативними. Їх не треба путати зі зверненнями.	+	У обігу в нашій мові особлива роль, відмінна від ролі членів речення: всі члени речення служать для вираження думки; найбільше ж звичайне завдання звернення - спонукати співрозмовника слухати мову. Ось чому звертання часто виражається іменем, по батькові та прізвище: ''Невже, Марія Іванівна, хочеш і ти нас покинути?'' Звернення може супроводжуватися виразом ласки, докору, засудження і т. д. Це ставлення мовця до співрозмовника висловлюється за допомогою інтонації, суфіксів оцінки, визначень та програм, наприклад: ''Степанушка, рідній, не видай, милий! Сусіде, мій милий, будь ласка, дай поїсти!''
		+
		+	[[Image:zv6.JPEG]]
		+
		+	Іноді звернення бувають розгорнуті в досить розлогі характеристики; в цих випадках звернення повторюється, при ньому може стояти декілька визначень. Звернення можливо не тільки до осіб, але в поетичної мови і до неживих предметів: в цьому випадку воно є одним із прийомів уособлення. ''Спасибі, сторона рідна, за твій лікуючий простір!'' ''Подруга думи дозвільної, чорнильниця моя, мій вік одноманітний тобою прикрасив я.'' Часто докір, жаль, докір чи обурення в адресу якої-небудь особи ми висловлюємо тим, що вимовляємо відповідним тоном назву або ім'я цієї особи. У таких випадках виходять пропозиції, які називаються вокативними. Їх не треба путати зі зверненнями.

	А зараз трішки відпочинемо.		А зараз трішки відпочинемо.

-	{{#ev:youtube\| q_IW_J9qlBc&feature }}	+	{{#ev:youtube\| q_IW_J9qlBc&feature }}

	=== Загальні імена іменники в ролі особистих звернень. ===		=== Загальні імена іменники в ролі особистих звернень. ===

User3 в 12:34, 22 апреля 2011

2011-04-22T12:34:26Z

← Предыдущая		Версия 12:34, 22 апреля 2011
Строка 23:		Строка 23:
	[[Image:Zv4.JPEG]]		[[Image:Zv4.JPEG]]

-		+	<br> Звернення може бути поширене пояснювальними словами: ''Трудів твоїх, мій друг, я не забуду''. Коли мова адресована не одному, а кільком особам, імена цих осіб зазвичай з'єднуються сполучникомі або між ними ставиться кома або знак оклику, наприклад: ''Ваня і Петя, я буду писати вам. Мама! Папа! Ідіть швидше сюди!'' У промові схвильованої людини звернення може повторюватися: ''Ох, няня, няня, я сумую.''
-	Звернення може бути поширене пояснювальними словами: ''Трудів твоїх, мій друг, я не забуду''. Коли мова адресована не одному, а кільком особам, імена цих осіб зазвичай з'єднуються сполучникомі або між ними ставиться кома або знак оклику, наприклад: ''Ваня і Петя, я буду писати вам. Мама! Папа! Ідіть швидше сюди!'' У промові схвильованої людини звернення може повторюватися: ''Ох, няня, няня, я сумую.''	+

	Давайте відпочинемо і переглянемо мультфільм.		Давайте відпочинемо і переглянемо мультфільм.
Строка 35:		Строка 34:

	А зараз трішки відпочинемо.		А зараз трішки відпочинемо.
		+
		+	{{#ev:youtube\| q_IW_J9qlBc&feature }}

	=== Загальні імена іменники в ролі особистих звернень. ===		=== Загальні імена іменники в ролі особистих звернень. ===

User3 в 12:32, 22 апреля 2011

2011-04-22T12:32:08Z

← Предыдущая		Версия 12:32, 22 апреля 2011
Строка 21:		Строка 21:
	Звертання - це слово чи словосполучення, яке називає та особа, до якої звертається . У прикладі : ''Ваня, ти гарно працюєш на уроці''. Зверненням є слово Ваня. Звернення виражається зазвичай іменником в називному відмінку:''Ти дуже зайнятий, Павло?'' ; рідше прикметником у значенні іменника: ''Відпусти мене, рідна, у свiт широкий.'' Називний відмінок звернення відрізняється від називного відмінка підлягає своєю особливою, звертальною інтонацією: підвищенням або пониженням тону голосу, паузами. Порівняйте: ''Микола принесе мені книжку .- Коля, принеси мені книгу''.		Звертання - це слово чи словосполучення, яке називає та особа, до якої звертається . У прикладі : ''Ваня, ти гарно працюєш на уроці''. Зверненням є слово Ваня. Звернення виражається зазвичай іменником в називному відмінку:''Ти дуже зайнятий, Павло?'' ; рідше прикметником у значенні іменника: ''Відпусти мене, рідна, у свiт широкий.'' Називний відмінок звернення відрізняється від називного відмінка підлягає своєю особливою, звертальною інтонацією: підвищенням або пониженням тону голосу, паузами. Порівняйте: ''Микола принесе мені книжку .- Коля, принеси мені книгу''.

-	[[Image:~~zv4~~.JPEG]]	+	[[Image:Zv4.JPEG]]

-	~~[[Image:Zv2.JPEG]]~~

	Звернення може бути поширене пояснювальними словами: ''Трудів твоїх, мій друг, я не забуду''. Коли мова адресована не одному, а кільком особам, імена цих осіб зазвичай з'єднуються сполучникомі або між ними ставиться кома або знак оклику, наприклад: ''Ваня і Петя, я буду писати вам. Мама! Папа! Ідіть швидше сюди!'' У промові схвильованої людини звернення може повторюватися: ''Ох, няня, няня, я сумую.''		Звернення може бути поширене пояснювальними словами: ''Трудів твоїх, мій друг, я не забуду''. Коли мова адресована не одному, а кільком особам, імена цих осіб зазвичай з'єднуються сполучникомі або між ними ставиться кома або знак оклику, наприклад: ''Ваня і Петя, я буду писати вам. Мама! Папа! Ідіть швидше сюди!'' У промові схвильованої людини звернення може повторюватися: ''Ох, няня, няня, я сумую.''