<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Загальна характеристика типу Членистоногі. Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-15T11:27:09Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=205112&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 16:39, 21 октября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=205112&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-10-21T16:39:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 16:39, 21 октября 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 7:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 7:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Мета уроку ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Мета уроку ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*Познайомитися із загальними ознаками Типа Членистоногі &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*Познайомитися із загальними ознаками Типа &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Загальна характеристика типу &lt;/ins&gt;Членистоногі&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.|Членистоногі]]''' &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*Виховання дбайливого відношення до навколишнього середовища&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*Виховання дбайливого відношення до навколишнього середовища&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 36:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 36:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|BURI3Je_kbs}} &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|BURI3Je_kbs}} &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео „Саранча”'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://xvatit.com/it/audio_television/ &lt;/ins&gt;Відео&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;] &lt;/ins&gt;„Саранча”'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 47:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 47:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео „Членистоногі”'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео „Членистоногі”'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Членистоногі - білатерально-симетричні, целомічні тварини з групи&amp;amp;nbsp; трохофорних, до якої належать також раніше вивчені кільчасті хробаки (Annelida) і молюски (Mollusca). Риси трохофорних тварин у членистоногих проявляються в добре вираженій метамерності будови і в особливостях ембріогенезу. За планом організації членистоногі дуже близькі до кільчастим черв'якам. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Членистоногі - білатерально-симетричні, целомічні тварини з групи&amp;amp;nbsp; трохофорних, до якої належать також раніше вивчені &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Загальна характеристика типу Кільчасті черви. Повні уроки|&lt;/ins&gt;кільчасті хробаки&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;(Annelida) і &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Загальна характеристика типу Молюски. Повні уроки|&lt;/ins&gt;молюски&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;(Mollusca). Риси трохофорних тварин у членистоногих проявляються в добре вираженій метамерності будови і в особливостях ембріогенезу. За планом організації членистоногі дуже близькі до кільчастим черв'якам. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 3.jpg|320px|Викопні трилобіти]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 3.jpg|320px|Викопні трилобіти]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 59:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 59:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео „Трилобіти”'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео „Трилобіти”'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;І не випадково в XIX ст. зоолог Ж. Кюв об'єднував кільчастих хробаків і членистоногих в один тип - Articulata, що означає «членисті». (Це свідчить про спорідненість цих груп тварин.) Незважаючи на велику подібність в організації з кільчастими хробаками, членистоногі в процесі еволюції набули багато прогресивних особливостей, які забезпечили їм широке освоєння екологічних ніш на Землі, вихід на сушу і в повітряне середовище. Розглянемо ці '''прогресивні особливості типу членистоногих.'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;І не випадково в XIX ст. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[http://xvatit.com/busines/jobs-career/ &lt;/ins&gt;зоолог&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]''' &lt;/ins&gt;Ж. Кюв об'єднував кільчастих хробаків і членистоногих в один тип - Articulata, що означає «членисті». (Це свідчить про спорідненість цих груп тварин.) Незважаючи на велику подібність в організації з кільчастими хробаками, членистоногі в процесі еволюції набули багато прогресивних особливостей, які забезпечили їм широке освоєння екологічних ніш на Землі, вихід на сушу і в повітряне середовище. Розглянемо ці '''прогресивні особливості типу членистоногих.'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1. Головна специфічна особливість членистоногих - '''хітинова кутикула''', яка виділяється шкірою - гіподермою. Кутикула складається з хітину - складного полісахариду, задубленних білків і інших речовин. Вона володіє високою еластичністю, міцністю і захищає тіло членистоногих від хижаків і від різних зовнішніх впливів.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 4.jpg|320px|Хитиновий панцир у річного рака.]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1. Головна специфічна особливість членистоногих - '''хітинова кутикула''', яка виділяється шкірою - гіподермою. Кутикула складається з хітину - складного полісахариду, задубленних білків і інших речовин. Вона володіє високою еластичністю, міцністю і захищає тіло членистоногих від хижаків і від різних зовнішніх впливів.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 4.jpg|320px|Хитиновий панцир у річного рака.]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 65:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 65:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 4. Хитиновий панцир у річного рака.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 4. Хитиновий панцир у річного рака.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У деяких видів членистоногих кутикула особливо міцна, тому що просочена солями кальцію, заліза, кремнію.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Кутикула складається з декількох шарів: зовнішнього шару - екзокутикулі з поперечно-волокнистої структурою і внутрішнього - ендокутикулу столбчатой структури, пронизаної поровим канальцями.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У деяких видів членистоногих кутикула особливо міцна, тому що просочена солями кальцію, заліза, кремнію.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У сухопутних членистоногих додатково є ще один шар - епікутикулу, який складається з ліпідних сполук і оберігає тіло від втрати вологи. У хітиновим покриві розрізняють ущільнені ділянки - склерити і тонкі м'які - мембрани, що розташовуються між сегментами, що забезпечує рухливість тіла. Хітинова кутикула, крім захисної функції, виконує ще й роль зовнішнього та внутрішнього скелета. До внутрішніх впячиванием хітинової кутикули зсередини прикріплюється мускулатура. Твердий зовнішній скелет членистоногих має суттєві переваги в міцності в порівнянні з хребетними, що мають внутрішній скелет. Це можна порівняти з міцністю технічних конструкцій: залізної труби і залізобетонної палі. Зростання членистоногих з-за нерозтяжного кутикули переривчастий і супроводжується линянням. У період ліньки стара кутикула відшаровується і скидається. Нова тонка кутикула, що утворилася під старою, деякий час не перешкоджає зростанню тварини до твердіння покривів.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Кутикула складається з декількох шарів: зовнішнього шару - екзокутикулі з поперечно-волокнистої структурою і внутрішнього - ендокутикулу столбчатой структури, пронизаної поровим канальцями.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У сухопутних членистоногих додатково є ще один шар - епікутикулу, який складається з ліпідних сполук і оберігає тіло від втрати вологи. У хітиновим покриві розрізняють ущільнені ділянки - склерити і тонкі м'які - мембрани, що розташовуються між сегментами, що забезпечує рухливість тіла. Хітинова кутикула, крім захисної функції, виконує ще й роль зовнішнього та внутрішнього скелета. До внутрішніх впячиванием хітинової кутикули зсередини прикріплюється мускулатура. Твердий зовнішній &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Скелет поясов и свободных конечностей. Полные уроки|&lt;/ins&gt;скелет&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;членистоногих має суттєві переваги в міцності в порівнянні з хребетними, що мають внутрішній скелет. Це можна порівняти з міцністю технічних конструкцій: залізної труби і залізобетонної палі. Зростання членистоногих з-за нерозтяжного кутикули переривчастий і супроводжується линянням. У період ліньки стара кутикула відшаровується і скидається. Нова тонка кутикула, що утворилася під старою, деякий час не перешкоджає зростанню тварини до твердіння покривів.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;2. '''Сегментація тіла членистоногих гетерономна.''' Групи сегментів розрізняються морфофункціонального і відособлені у відділи тіла, або Тагме. Зазвичай в тілі членистоногих розрізняють три відділи: голову, груди і черевце. На голові розташовані рот і органи чуття. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;2. '''Сегментація тіла членистоногих гетерономна.''' Групи сегментів розрізняються морфофункціонального і відособлені у відділи тіла, або Тагме. Зазвичай в тілі членистоногих розрізняють три відділи: голову, груди і черевце. На голові розташовані рот і органи чуття. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 77:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 79:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сегментарний складу грудного і черевного відділів мінливий. Число сегментів тулуба коливається від 3-5 до декількох десятків. Черевце закінчується анальної лопаттю, або тельсоном, який відповідає пігідієм кольчецов.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сегментарний складу грудного і черевного відділів мінливий. Число сегментів тулуба коливається від 3-5 до декількох десятків. Черевце закінчується анальної лопаттю, або тельсоном, який відповідає пігідієм кольчецов.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Розглянемо сигментацію на прикладі річного рака.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Розглянемо сигментацію на прикладі &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Лабораторна робота №5. Зовнішня будова рака річкового. Повні уроки|&lt;/ins&gt;річного рака&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]'''&lt;/ins&gt;.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 5.jpg|320px|Будова річного рака.]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 5.jpg|320px|Будова річного рака.]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 93:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 95:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Міксоцель підрозділена двома діафрагмами на синуси: перикардіальний, вісцеральний і периневральний. У перикардіальному синусі розташоване серце, в периневральної - черевний нервовий ланцюжок, а у вісцеральному - інші внутрішні органи. Залишки целома зберігаються в гонадах та нирках.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Міксоцель підрозділена двома діафрагмами на синуси: перикардіальний, вісцеральний і периневральний. У перикардіальному синусі розташоване серце, в периневральної - черевний нервовий ланцюжок, а у вісцеральному - інші внутрішні органи. Залишки целома зберігаються в гонадах та нирках.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;6. '''Травна система складається з трьох відділів. '''У передньому відділі відокремлені стравохід, жувальний шлунок. У середньому відділі кишечника відбувається травлення і всмоктування їжі. Роль травних залоз може виконувати печінка або особливі пилорические придатки.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;6. '''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Травна, транспортна, дихальна та видільна системи органів тварин. Повні уроки|&lt;/ins&gt;Травна система&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]] &lt;/ins&gt;складається з трьох відділів. '''У передньому відділі відокремлені стравохід, жувальний шлунок. У середньому відділі кишечника відбувається травлення і всмоктування їжі. Роль травних залоз може виконувати печінка або особливі пилорические придатки.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;7. '''Кровоносна система членистоногих незамкнена. '''Кровоносні судини розвинені слабко. Гемолімфа циркулює частково по судинах, а також по синусах міксоцелю в проміжках між органами. Є трубчасте многокамерное серце - видозмінений спинний кровоносну судину. Кров надходить у камери серця через парні бокові отвори - Остії з закриваються клапанами, а виштовхується через артерії в синуси міксоцелю.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;7. '''Кровоносна система членистоногих незамкнена. '''Кровоносні судини розвинені слабко. Гемолімфа циркулює частково по судинах, а також по синусах міксоцелю в проміжках між органами. Є трубчасте многокамерное серце - видозмінений спинний кровоносну судину. Кров надходить у камери серця через парні бокові отвори - Остії з закриваються клапанами, а виштовхується через артерії в синуси міксоцелю.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 101:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 103:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 6. Внутрішня будова стрибунця.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 6. Внутрішня будова стрибунця.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;8. '''Нервова система членистоногих,''' як і в кільчастих хробаків, '''представлена парними надглотковим гангліями''', створюючими мозок, і черевним нервовим ланцюжком, або драбиною, - у примітивних видів.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;Однак функціонально вона більш прогресивна, ніж у кільчастих хробаків. У членистоногих сильно розвинений мозок і розвинені нейросекреторні клітини, що забезпечують нейрогуморальну регуляцію функцій організму.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;8. '''Нервова система членистоногих,''' як і в кільчастих хробаків, '''представлена парними надглотковим гангліями''', створюючими мозок, і черевним нервовим ланцюжком, або драбиною, - у примітивних видів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Однак функціонально вона більш прогресивна, ніж у кільчастих хробаків. У членистоногих сильно розвинений мозок і розвинені нейросекреторні клітини, що забезпечують нейрогуморальну регуляцію функцій організму.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У межах типу спостерігається тенденція до злиття гангліїв черевного нервового ланцюжка (принцип олігомеризації) з подальшою функціональної диференціацією нервових клітин. Членистоногі характеризуються складною поведінкою і орієнтуються в просторі за допомогою розвиненої системи органів почуттів. У них є складні - фасеткові очі або прості - вічка, органи дотику, слуху, рівноваги, хімічного чуття.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У межах типу спостерігається тенденція до злиття гангліїв черевного нервового ланцюжка (принцип олігомеризації) з подальшою функціональної диференціацією нервових клітин. Членистоногі характеризуються складною поведінкою і орієнтуються в просторі за допомогою розвиненої системи органів почуттів. У них є складні - фасеткові очі або прості - вічка, органи дотику, слуху, рівноваги, хімічного чуття.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;9.'''Органи дихання членистоногих представлені зябрами у водних форм, легкими або трахеями - у мешканців наземної середовища. '''У деяких дрібних видів може бути шкірне дихання.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;9.'''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Будова і функції органів дихання. Презентація уроку|&lt;/ins&gt;Органи дихання&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]] &lt;/ins&gt;членистоногих представлені зябрами у водних форм, легкими або трахеями - у мешканців наземної середовища. '''У деяких дрібних видів може бути шкірне дихання.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;10. '''Органи виділення у більшості членистоногих представлені нирками -''' видозміненими целомодукти (1-2 пари). Для сухопутних форм характерні особливі органи виділення - мальпігієві судини, що заощаджують вологу в організмі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;10. '''Органи виділення у більшості членистоногих представлені нирками -''' видозміненими целомодукти (1-2 пари). Для сухопутних форм характерні особливі органи виділення - мальпігієві судини, що заощаджують вологу в організмі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:199066:newid:205112 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=199066&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 15:26, 26 сентября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=199066&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-09-26T15:26:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=199066&amp;amp;oldid=138061&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=138061&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 13:50, 22 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=138061&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-22T13:50:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 13:50, 22 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;3. Членисті кінцівки - важлива прогресивна особливість типу членистоногих. Вони вкриті кутикулою, і тому їх рухливість забезпечується членистого будови. Кінцівки членистоногих додатково виконують численні функції, крім локомоторной. Деякі кінцівки видозмінені в органи почуттів - антени, інші - в щелепи або виконують дихальну або статеву функції. Кінцівки за типом найчисленнішою важеля у членистоногих представляють один з досконалих типів органів руху серед тварин.&amp;lt;br&amp;gt;4. Мускулатура членистоногих диференційована на систему м'язів, що виконують різні функції. У голові найбільш сильно розвинені жувальні м'язи, а в грудному відділі - локомоторним. Окремі пучки подовжніх і дорсовентральной м'язів забезпечують рухливість сегментів тіла. Це істотно відрізняє членистоногих від черв'яків, що мають кожномускульний, мішок і пересуваються за рахунок скорочення всієї мускулатури тіла. М'язова тканина членистоногих поперечнополосатая, на відміну від гладкої мускулатури черв'яків. Це приклад конвергенції в будові мускулатури з хребетними тваринами. Проте відносна сила м'язів членистоногих часто в кілька разів перевищує м'язову силу ссавців. Наприклад, комахи можуть пересувати вантаж, у 14-25 разів перевищує їх власну вагу. Для мускулатури членистоногих характерна виключно висока частота скорочень, особливо для крилових м'язів у комах.&amp;lt;br&amp;gt;5. Порожнина тіла у членистоногих - Міксоцель - змішаного походження, що утворюється за рахунок злиття цілому із первинної порожниною.&amp;lt;br&amp;gt;Порожнинна рідина, що заповнює міксоцель, називається гемолімфою.&amp;lt;br&amp;gt;Міксоцель підрозділена двома діафрагмами на синуси: перикардіальний, вісцеральний і периневральний. У перикардіальному синусі розташоване серце, в периневральної - черевний нервовий ланцюжок, а у вісцеральному - інші внутрішні органи. Залишки целома зберігаються в гонадах та нирках.&amp;lt;br&amp;gt;6. Травна система складається з трьох відділів. У передньому відділі відокремлені стравохід, жувальний шлунок. У середньому відділі кишечника відбувається травлення і всмоктування їжі. Роль травних залоз може виконувати печінка або особливі пилорические придатки.&amp;lt;br&amp;gt;7. Кровоносна система членистоногих незамкнена. Кровоносні судини розвинені слабко. Гемолімфа циркулює частково по судинах, а також по синусах міксоцелю в проміжках між органами. Є трубчасте многокамерное серце - видозмінений спинний кровоносну судину. Кров надходить у камери серця через парні бокові отвори - Остії з закриваються клапанами, а виштовхується через артерії в синуси міксоцелю.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 6. Внутрішня будова стрибунця.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;3. Членисті кінцівки - важлива прогресивна особливість типу членистоногих. Вони вкриті кутикулою, і тому їх рухливість забезпечується членистого будови. Кінцівки членистоногих додатково виконують численні функції, крім локомоторной. Деякі кінцівки видозмінені в органи почуттів - антени, інші - в щелепи або виконують дихальну або статеву функції. Кінцівки за типом найчисленнішою важеля у членистоногих представляють один з досконалих типів органів руху серед тварин.&amp;lt;br&amp;gt;4. Мускулатура членистоногих диференційована на систему м'язів, що виконують різні функції. У голові найбільш сильно розвинені жувальні м'язи, а в грудному відділі - локомоторним. Окремі пучки подовжніх і дорсовентральной м'язів забезпечують рухливість сегментів тіла. Це істотно відрізняє членистоногих від черв'яків, що мають кожномускульний, мішок і пересуваються за рахунок скорочення всієї мускулатури тіла. М'язова тканина членистоногих поперечнополосатая, на відміну від гладкої мускулатури черв'яків. Це приклад конвергенції в будові мускулатури з хребетними тваринами. Проте відносна сила м'язів членистоногих часто в кілька разів перевищує м'язову силу ссавців. Наприклад, комахи можуть пересувати вантаж, у 14-25 разів перевищує їх власну вагу. Для мускулатури членистоногих характерна виключно висока частота скорочень, особливо для крилових м'язів у комах.&amp;lt;br&amp;gt;5. Порожнина тіла у членистоногих - Міксоцель - змішаного походження, що утворюється за рахунок злиття цілому із первинної порожниною.&amp;lt;br&amp;gt;Порожнинна рідина, що заповнює міксоцель, називається гемолімфою.&amp;lt;br&amp;gt;Міксоцель підрозділена двома діафрагмами на синуси: перикардіальний, вісцеральний і периневральний. У перикардіальному синусі розташоване серце, в периневральної - черевний нервовий ланцюжок, а у вісцеральному - інші внутрішні органи. Залишки целома зберігаються в гонадах та нирках.&amp;lt;br&amp;gt;6. Травна система складається з трьох відділів. У передньому відділі відокремлені стравохід, жувальний шлунок. У середньому відділі кишечника відбувається травлення і всмоктування їжі. Роль травних залоз може виконувати печінка або особливі пилорические придатки.&amp;lt;br&amp;gt;7. Кровоносна система членистоногих незамкнена. Кровоносні судини розвинені слабко. Гемолімфа циркулює частково по судинах, а також по синусах міксоцелю в проміжках між органами. Є трубчасте многокамерное серце - видозмінений спинний кровоносну судину. Кров надходить у камери серця через парні бокові отвори - Остії з закриваються клапанами, а виштовхується через артерії в синуси міксоцелю.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 6. Внутрішня будова стрибунця.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;8. Нервова система членистоногих, як і в кільчастих хробаків, представлена парними надглотковим гангліями, створюючими мозок, і черевним нервовим ланцюжком, або драбиною, - у примітивних видів.&amp;lt;br&amp;gt;Однак функціонально вона більш прогресивна, ніж у кільчастих хробаків. У членистоногих сильно розвинений мозок і розвинені нейросекреторні клітини, що забезпечують нейрогуморальну регуляцію функцій організму.&amp;lt;br&amp;gt;У межах типу спостерігається тенденція до злиття гангліїв черевного нервового ланцюжка (принцип олігомеризації) з подальшою функціональної диференціацією нервових клітин. Членистоногі характеризуються складною поведінкою і орієнтуються в просторі за допомогою розвиненої системи органів почуттів. У них є складні - фасеткові очі або прості - вічка, органи дотику, слуху, рівноваги, хімічного чуття.&amp;lt;br&amp;gt;9. Органи дихання членистоногих представлені зябрами у водних форм, легкими або трахеями - у мешканців наземної середовища. У деяких дрібних видів може бути шкірне дихання.&amp;lt;br&amp;gt;10. Органи виділення у більшості членистоногих представлені нирками - видозміненими целомодукти (1-2 пари). Для сухопутних форм характерні особливі органи виділення - мальпігієві судини, що заощаджують вологу в організмі.&amp;lt;br&amp;gt;11. Розмноження статеве. Більшість членистоногих роздільностатеві, рідше зустрічаються гермафродити. Деяким видам властиво партеногенетичний розмноження.&amp;lt;br&amp;gt;12. Розвиток частіше відбувається з метаморфозом, рідше пряме, без освіти личинок.&amp;lt;br&amp;gt;Тип Членистоногі поділяють на чотири підтипи: підтип Трілобітообразние (Trilobitomorpha), підтип Жабродишащіе (Branchiata), підтип хелицерових (Chelicerata) і підтип трахейні (Tracheata).&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 7. Павукоподібні.''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;8. Нервова система членистоногих, як і в кільчастих хробаків, представлена парними надглотковим гангліями, створюючими мозок, і черевним нервовим ланцюжком, або драбиною, - у примітивних видів.&amp;lt;br&amp;gt;Однак функціонально вона більш прогресивна, ніж у кільчастих хробаків. У членистоногих сильно розвинений мозок і розвинені нейросекреторні клітини, що забезпечують нейрогуморальну регуляцію функцій організму.&amp;lt;br&amp;gt;У межах типу спостерігається тенденція до злиття гангліїв черевного нервового ланцюжка (принцип олігомеризації) з подальшою функціональної диференціацією нервових клітин. Членистоногі характеризуються складною поведінкою і орієнтуються в просторі за допомогою розвиненої системи органів почуттів. У них є складні - фасеткові очі або прості - вічка, органи дотику, слуху, рівноваги, хімічного чуття.&amp;lt;br&amp;gt;9. Органи дихання членистоногих представлені зябрами у водних форм, легкими або трахеями - у мешканців наземної середовища. У деяких дрібних видів може бути шкірне дихання.&amp;lt;br&amp;gt;10. Органи виділення у більшості членистоногих представлені нирками - видозміненими целомодукти (1-2 пари). Для сухопутних форм характерні особливі органи виділення - мальпігієві судини, що заощаджують вологу в організмі.&amp;lt;br&amp;gt;11. Розмноження статеве. Більшість членистоногих роздільностатеві, рідше зустрічаються гермафродити. Деяким видам властиво партеногенетичний розмноження.&amp;lt;br&amp;gt;12. Розвиток частіше відбувається з метаморфозом, рідше пряме, без освіти личинок.&amp;lt;br&amp;gt;Тип Членистоногі поділяють на чотири підтипи: підтип Трілобітообразние (Trilobitomorpha), підтип Жабродишащіе (Branchiata), підтип хелицерових (Chelicerata) і підтип трахейні (Tracheata).&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 7. Павукоподібні.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 8.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 8. Вищі раки. '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 8.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 8. Вищі раки. '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 23:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 23:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Верхній ряд, зліва направо: звичайна мокриця (равноногие), норвезький криль (еуфазіевие), морська козочка (разноногіе), Погрібна мокриця (равноногие). Нижній ряд - десятиногі вищі раки, зліва направо: Широкопалий річковий рак, пальмовий злодій, блакитний краб-плавунець, тропічний наземний рак-відлюдник. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Верхній ряд, зліва направо: звичайна мокриця (равноногие), норвезький криль (еуфазіевие), морська козочка (разноногіе), Погрібна мокриця (равноногие). Нижній ряд - десятиногі вищі раки, зліва направо: Широкопалий річковий рак, пальмовий злодій, блакитний краб-плавунець, тропічний наземний рак-відлюдник. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Biologia/8_klass/8kl_biologia_prest_tema24.pptx '''''Cкачати презентацію можна клікнувши на текст &amp;quot;Скачати презентацію&amp;quot; і встановивши Microsoft PowerPoint''''']&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок № 1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1. Яка кількість видів членистоногих відомо в даний час?&amp;lt;br&amp;gt;2. Де живуть членистоногі?&amp;lt;br&amp;gt;3. Що представляють собою тіло і покриви членистоногих? &amp;lt;br&amp;gt;4. Які органи почуттів розвинуті в членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;5. Як здійснюється дихання членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;6. Яке значення членистоногіх в природі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» -- СПб.: Издательство «Лань», 2000.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, 1998. – 382 с&lt;/del&gt;.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, 2002&lt;/del&gt;. — 592 с: ил.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Урок на тему „Членистоногі”&amp;amp;nbsp; Сергеєва Любов Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ&amp;amp;nbsp; № 6, м.Львов&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, Україна&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Biologia/8_klass/8kl_biologia_prest_tema24.pptx '''''Cкачати презентацію можна клікнувши на текст &amp;quot;Скачати презентацію&amp;quot; і встановивши Microsoft PowerPoint''''']&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок № 1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1. Яка кількість видів членистоногих відомо в даний час?&amp;lt;br&amp;gt;2. Де живуть членистоногі?&amp;lt;br&amp;gt;3. Що представляють собою тіло і покриви членистоногих? &amp;lt;br&amp;gt;4. Які органи почуттів розвинуті в членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;5. Як здійснюється дихання членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;6. Яке значення членистоногіх в природі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» -- СПб.: Издательство «Лань», 2000.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль. &amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. — 592 с: ил.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Урок на тему „Членистоногі”&amp;amp;nbsp; Сергеєва Любов Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ&amp;amp;nbsp; № 6, м.Львов.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 29:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 29:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відредаговано та надіслано Борисенко І. М.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відредаговано та надіслано Борисенко І. М.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;---&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь &lt;/del&gt;- [http://xvatit.com/forum/ &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Образовательный форум&lt;/del&gt;]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Сергеєва Л. Д.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Борисенко І. М.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;-&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;---&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/forum/ &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''Образовательном форуме'''&lt;/ins&gt;]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&amp;amp;nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Біологія_8_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Біологія_8_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:103743:newid:138061 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103743&amp;oldid=prev</id>
		<title>User24 в 13:02, 24 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103743&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-24T13:02:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=103743&amp;amp;oldid=103705&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User24</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103705&amp;oldid=prev</id>
		<title>User24 в 09:57, 24 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103705&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-24T09:57:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:57, 24 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Верхній ряд, зліва направо: звичайна мокриця (равноногие), норвезький криль (еуфазіевие), морська козочка (разноногіе), Погрібна мокриця (равноногие). Нижній ряд - десятиногі вищі раки, зліва направо: Широкопалий річковий рак, пальмовий злодій, блакитний краб-плавунець, тропічний наземний рак-відлюдник. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Верхній ряд, зліва направо: звичайна мокриця (равноногие), норвезький криль (еуфазіевие), морська козочка (разноногіе), Погрібна мокриця (равноногие). Нижній ряд - десятиногі вищі раки, зліва направо: Широкопалий річковий рак, пальмовий злодій, блакитний краб-плавунець, тропічний наземний рак-відлюдник. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Biologia/8_klass/8kl_biologia_prest_tema24.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;ppt &lt;/del&gt;'''''Cкачати презентацію можна клікнувши на текст &amp;quot;Скачати презентацію&amp;quot; і встановивши Microsoft PowerPoint''''']&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок № 1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1. Яка кількість видів членистоногих відомо в даний час?&amp;lt;br&amp;gt;2. Де живуть членистоногі?&amp;lt;br&amp;gt;3. Що представляють собою тіло і покриви членистоногих? &amp;lt;br&amp;gt;4. Які органи почуттів розвинуті в членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;5. Як здійснюється дихання членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;6. Яке значення членистоногіх в природі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» -- СПб.: Издательство «Лань», 2000.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, 1998. – 382 с.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. — 592 с: ил.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Урок на тему „Членистоногі”&amp;amp;nbsp; Сергеєва Любов Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ&amp;amp;nbsp; № 6, м.Львов, Україна.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Biologia/8_klass/8kl_biologia_prest_tema24.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;pptx &lt;/ins&gt;'''''Cкачати презентацію можна клікнувши на текст &amp;quot;Скачати презентацію&amp;quot; і встановивши Microsoft PowerPoint''''']&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок № 1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1. Яка кількість видів членистоногих відомо в даний час?&amp;lt;br&amp;gt;2. Де живуть членистоногі?&amp;lt;br&amp;gt;3. Що представляють собою тіло і покриви членистоногих? &amp;lt;br&amp;gt;4. Які органи почуттів розвинуті в членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;5. Як здійснюється дихання членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;6. Яке значення членистоногіх в природі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» -- СПб.: Издательство «Лань», 2000.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, 1998. – 382 с.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. — 592 с: ил.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Урок на тему „Членистоногі”&amp;amp;nbsp; Сергеєва Любов Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ&amp;amp;nbsp; № 6, м.Львов, Україна.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:103704:newid:103705 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User24</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103704&amp;oldid=prev</id>
		<title>User24 в 09:46, 24 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103704&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-24T09:46:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:46, 24 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Верхній ряд, зліва направо: звичайна мокриця (равноногие), норвезький криль (еуфазіевие), морська козочка (разноногіе), Погрібна мокриця (равноногие). Нижній ряд - десятиногі вищі раки, зліва направо: Широкопалий річковий рак, пальмовий злодій, блакитний краб-плавунець, тропічний наземний рак-відлюдник. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Верхній ряд, зліва направо: звичайна мокриця (равноногие), норвезький криль (еуфазіевие), морська козочка (разноногіе), Погрібна мокриця (равноногие). Нижній ряд - десятиногі вищі раки, зліва направо: Широкопалий річковий рак, пальмовий злодій, блакитний краб-плавунець, тропічний наземний рак-відлюдник. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Biologia/8_klass/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;biologia_8kl_24&lt;/del&gt;.ppt '''''Cкачати презентацію можна клікнувши на текст &amp;quot;Скачати презентацію&amp;quot; і встановивши Microsoft PowerPoint''''']&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок № 1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1. Яка кількість видів членистоногих відомо в даний час?&amp;lt;br&amp;gt;2. Де живуть членистоногі?&amp;lt;br&amp;gt;3. Що представляють собою тіло і покриви членистоногих? &amp;lt;br&amp;gt;4. Які органи почуттів розвинуті в членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;5. Як здійснюється дихання членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;6. Яке значення членистоногіх в природі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» -- СПб.: Издательство «Лань», 2000.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, 1998. – 382 с.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. — 592 с: ил.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Урок на тему „Членистоногі”&amp;amp;nbsp; Сергеєва Любов Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ&amp;amp;nbsp; № 6, м.Львов, Україна.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Biologia/8_klass/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;8kl_biologia_prest_tema24&lt;/ins&gt;.ppt '''''Cкачати презентацію можна клікнувши на текст &amp;quot;Скачати презентацію&amp;quot; і встановивши Microsoft PowerPoint''''']&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок № 1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1. Яка кількість видів членистоногих відомо в даний час?&amp;lt;br&amp;gt;2. Де живуть членистоногі?&amp;lt;br&amp;gt;3. Що представляють собою тіло і покриви членистоногих? &amp;lt;br&amp;gt;4. Які органи почуттів розвинуті в членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;5. Як здійснюється дихання членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;6. Яке значення членистоногіх в природі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» -- СПб.: Издательство «Лань», 2000.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, 1998. – 382 с.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. — 592 с: ил.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Урок на тему „Членистоногі”&amp;amp;nbsp; Сергеєва Любов Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ&amp;amp;nbsp; № 6, м.Львов, Україна.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:103703:newid:103704 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User24</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103703&amp;oldid=prev</id>
		<title>User24 в 09:42, 24 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103703&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-24T09:42:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:42, 24 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 19:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 19:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;8. Нервова система членистоногих, як і в кільчастих хробаків, представлена парними надглотковим гангліями, створюючими мозок, і черевним нервовим ланцюжком, або драбиною, - у примітивних видів.&amp;lt;br&amp;gt;Однак функціонально вона більш прогресивна, ніж у кільчастих хробаків. У членистоногих сильно розвинений мозок і розвинені нейросекреторні клітини, що забезпечують нейрогуморальну регуляцію функцій організму.&amp;lt;br&amp;gt;У межах типу спостерігається тенденція до злиття гангліїв черевного нервового ланцюжка (принцип олігомеризації) з подальшою функціональної диференціацією нервових клітин. Членистоногі характеризуються складною поведінкою і орієнтуються в просторі за допомогою розвиненої системи органів почуттів. У них є складні - фасеткові очі або прості - вічка, органи дотику, слуху, рівноваги, хімічного чуття.&amp;lt;br&amp;gt;9. Органи дихання членистоногих представлені зябрами у водних форм, легкими або трахеями - у мешканців наземної середовища. У деяких дрібних видів може бути шкірне дихання.&amp;lt;br&amp;gt;10. Органи виділення у більшості членистоногих представлені нирками - видозміненими целомодукти (1-2 пари). Для сухопутних форм характерні особливі органи виділення - мальпігієві судини, що заощаджують вологу в організмі.&amp;lt;br&amp;gt;11. Розмноження статеве. Більшість членистоногих роздільностатеві, рідше зустрічаються гермафродити. Деяким видам властиво партеногенетичний розмноження.&amp;lt;br&amp;gt;12. Розвиток частіше відбувається з метаморфозом, рідше пряме, без освіти личинок.&amp;lt;br&amp;gt;Тип Членистоногі поділяють на чотири підтипи: підтип Трілобітообразние (Trilobitomorpha), підтип Жабродишащіе (Branchiata), підтип хелицерових (Chelicerata) і підтип трахейні (Tracheata).&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 7. Павукообразні.''&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 8.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 8. Вищі раки. '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;8. Нервова система членистоногих, як і в кільчастих хробаків, представлена парними надглотковим гангліями, створюючими мозок, і черевним нервовим ланцюжком, або драбиною, - у примітивних видів.&amp;lt;br&amp;gt;Однак функціонально вона більш прогресивна, ніж у кільчастих хробаків. У членистоногих сильно розвинений мозок і розвинені нейросекреторні клітини, що забезпечують нейрогуморальну регуляцію функцій організму.&amp;lt;br&amp;gt;У межах типу спостерігається тенденція до злиття гангліїв черевного нервового ланцюжка (принцип олігомеризації) з подальшою функціональної диференціацією нервових клітин. Членистоногі характеризуються складною поведінкою і орієнтуються в просторі за допомогою розвиненої системи органів почуттів. У них є складні - фасеткові очі або прості - вічка, органи дотику, слуху, рівноваги, хімічного чуття.&amp;lt;br&amp;gt;9. Органи дихання членистоногих представлені зябрами у водних форм, легкими або трахеями - у мешканців наземної середовища. У деяких дрібних видів може бути шкірне дихання.&amp;lt;br&amp;gt;10. Органи виділення у більшості членистоногих представлені нирками - видозміненими целомодукти (1-2 пари). Для сухопутних форм характерні особливі органи виділення - мальпігієві судини, що заощаджують вологу в організмі.&amp;lt;br&amp;gt;11. Розмноження статеве. Більшість членистоногих роздільностатеві, рідше зустрічаються гермафродити. Деяким видам властиво партеногенетичний розмноження.&amp;lt;br&amp;gt;12. Розвиток частіше відбувається з метаморфозом, рідше пряме, без освіти личинок.&amp;lt;br&amp;gt;Тип Членистоногі поділяють на чотири підтипи: підтип Трілобітообразние (Trilobitomorpha), підтип Жабродишащіе (Branchiata), підтип хелицерових (Chelicerata) і підтип трахейні (Tracheata).&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 7. Павукообразні.''&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio8 24 8.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 8. Вищі раки. '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Верхній ряд, зліва направо: звичайна мокриця (равноногие), норвезький криль (еуфазіевие), морська козочка (разноногіе), Погрібна мокриця (равноногие). Нижній ряд - десятиногі вищі раки, зліва направо: Широкопалий річковий рак, пальмовий злодій, блакитний краб-плавунець, тропічний наземний рак-відлюдник.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Верхній ряд, зліва направо: звичайна мокриця (равноногие), норвезький криль (еуфазіевие), морська козочка (разноногіе), Погрібна мокриця (равноногие). Нижній ряд - десятиногі вищі раки, зліва направо: Широкопалий річковий рак, пальмовий злодій, блакитний краб-плавунець, тропічний наземний рак-відлюдник. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Biologia/8_klass/biologia_8kl_24 '''''Cкачати презентацію можна клікнувши на текст &amp;quot;Скачати презентацію&amp;quot; і встановивши Microsoft PowerPoint''''']&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок № 1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1. Яка кількість видів членистоногих відомо в даний час?&amp;lt;br&amp;gt;2. Де живуть членистоногі?&amp;lt;br&amp;gt;3. Що представляють собою тіло і покриви членистоногих? &amp;lt;br&amp;gt;4. Які органи почуттів розвинуті в членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;5. Як здійснюється дихання членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;6. Яке значення членистоногіх в природі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» -- СПб.: Издательство «Лань», 2000.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, 1998. – 382 с.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. — 592 с: ил.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Урок на тему „Членистоногі”&amp;amp;nbsp; Сергеєва Любов Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ&amp;amp;nbsp; № 6, м.Львов, Україна.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Biologia/8_klass/biologia_8kl_24&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.ppt &lt;/ins&gt;'''''Cкачати презентацію можна клікнувши на текст &amp;quot;Скачати презентацію&amp;quot; і встановивши Microsoft PowerPoint''''']&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок № 1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1. Яка кількість видів членистоногих відомо в даний час?&amp;lt;br&amp;gt;2. Де живуть членистоногі?&amp;lt;br&amp;gt;3. Що представляють собою тіло і покриви членистоногих? &amp;lt;br&amp;gt;4. Які органи почуттів розвинуті в членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;5. Як здійснюється дихання членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;6. Яке значення членистоногіх в природі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» -- СПб.: Издательство «Лань», 2000.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, 1998. – 382 с.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. — 592 с: ил.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Урок на тему „Членистоногі”&amp;amp;nbsp; Сергеєва Любов Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ&amp;amp;nbsp; № 6, м.Львов, Україна.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:103582:newid:103703 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User24</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103582&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 20:17, 23 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103582&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-23T20:17:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=103582&amp;amp;oldid=103535&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103535&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 19:40, 23 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103535&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-23T19:40:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=103535&amp;amp;oldid=103517&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103517&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;Біологія&amp;gt;&amp;gt;[[Біо...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=103517&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-23T19:31:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96!&quot; title=&quot;Гіпермаркет Знань - перший в світі!&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F&quot; title=&quot;Біологія&quot;&gt;Біологія&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Біо...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 8 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Загальна характеристика типу Членистоногі. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Загальна характеристика типу Членистоногі&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;'''''Мета уроку'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Познайомитися із загальними ознаками Типа Членистоногі.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Виховання дбайливого відношення до навколишнього середовища&amp;lt;br&amp;gt;'''''Хід уроку.'''''&amp;lt;br&amp;gt;До типу членистоногих (Arthropoda) відносяться сегментовані тварини з щільним хітиновим покровом і членистими кінцівками. Це найбільш процвітаюча група тварин на Землі, що відрізняється великим видовим розмаїттям та високою чисельністю. В даний час відомо більше 1 млн. видів членистоногих, що в кілька разів перевищує число видів всіх інших типів тварин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 1. На частку членистоногих доводиться більше видів, ніж на решту всіх типів тварин, разом взяті (розовий колір).''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Немає рівних членистоногим і по екологічному різномаїттю. Вони населяють моря, океани, прісні води, грунт, поверхню суші. Чимало серед них і паразитичних форм. Серед членистоногих є плаваючі, плазують, що бігають, риючі, що літають, рідше малорухомі і нерухомі форми. Немає таких органічних речовин, якими б не харчувалися членистоногі. Їжею їм можуть служити не тільки живі тканини тварин і рослин, а й важноперетравлювані: деревина, віск, ріг, шкіра, волосся, перо. &amp;lt;br&amp;gt;Чисельність членистоногих надзвичайно висока. Так, в перегнійному шарі грунту на площі в 1 м&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt; може мешкати до 1 млн. особин дрібних грунтових кліщів і ногохвосток. У товщі морської води основу планктону становлять також дрібні членистоногі. Особливо численні веслоногі рачки, щільність яких може становити 30 тис. примірників на 1 м&amp;lt;sup&amp;gt;3&amp;lt;/sup&amp;gt; поверхневого шару води. Щільні скупчення на морському дні утворюють великі членистоногі - краби. Безліч членистоногих мешкає на рослинах і всередині рослинних тканин, в розкладаючихся органічних залишках. Висока чисельність багатьох літаючих комах: багатомільйонні зграї сарани, «хмари» комарів, мошок і москітів.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Малюнок 2. Насекомі.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Біологічне значення членистоногих у природних екосистемах велика і багатогранна. Як постійні й численні компоненти водних і сухопутних екосистем вони відіграють істотну роль у біологічному кругообігу і біоенергетичних процесах в природі. Багато видів водних членистоногих важливі як біофільтратори в очищенні вод від органічного забруднення. У грунті велика роль членистоногих у процесах грунтоутворення. Серед членистоногих багато об'єктів промислу та&amp;lt;br&amp;gt;промислового розведення. Негативне значення мають членистоногі - шкідники сільського та лісового господарства, а також паразити й переносники небезпечних захворювань людини і тварин.&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=BURI3Je_kbs&amp;lt;br&amp;gt;''Відео „Саранча”''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Загальна морфофізіологічні характеристика.&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=hGX1KRlOxZA&amp;lt;br&amp;gt;''Відео „Членистоногі”''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Членистоногі - білатерально-симетричні, целомічні тварини з групи&amp;amp;nbsp; трохофорних, до якої належать також раніше вивчені кільчасті хробаки (Annelida) і молюски (Mollusca). Риси трохофорних тварин у членистоногих проявляються в добре вираженій метамерності будови і в особливостях ембріогенезу. За планом організації членистоногі дуже близькі до кільчастим черв'якам. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 3. Викопні трилобіти.''&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=fuUjvJsLfls &amp;lt;br&amp;gt;''Відео „Трилобіти”''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;І не випадково в XIX ст. зоолог Ж. Кюв об'єднував кільчастих хробаків і членистоногих в один тип - Articulata, що означає «членисті». (Це свідчить про спорідненість цих груп тварин.) Незважаючи на велику подібність в організації з кільчастими хробаками, членистоногі в процесі еволюції набули багато прогресивних особливостей, які забезпечили їм широке освоєння екологічних ніш на Землі, вихід на сушу і в повітряне середовище. Розглянемо ці прогресивні особливості типу членистоногих.&amp;lt;br&amp;gt;1. Головна специфічна особливість членистоногих - хітинова кутикула, яка виділяється шкірою - гіподермою. Кутикула складається з хітину - складного полісахариду, задубленних білків і інших речовин. Вона володіє високою еластичністю, міцністю і захищає тіло членистоногих від хижаків і від різних зовнішніх впливів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 4. Хитиновий панцир у річного рака.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;У деяких видів членистоногих кутикула особливо міцна, тому що просочена солями кальцію, заліза, кремнію.&amp;lt;br&amp;gt;Кутикула складається з декількох шарів: зовнішнього шару - екзокутикулі з поперечно-волокнистої структурою і внутрішнього - ендокутикулу столбчатой структури, пронизаної поровим канальцями.&amp;lt;br&amp;gt;У сухопутних членистоногих додатково є ще один шар - епікутикулу, який складається з ліпідних сполук і оберігає тіло від втрати вологи. У хітиновим покриві розрізняють ущільнені ділянки - склерити і тонкі м'які - мембрани, що розташовуються між сегментами, що забезпечує рухливість тіла. Хітинова кутикула, крім захисної функції, виконує ще й роль зовнішнього та внутрішнього скелета. До внутрішніх впячиванием хітинової кутикули зсередини прикріплюється мускулатура. Твердий зовнішній скелет членистоногих має суттєві переваги в міцності в порівнянні з хребетними, що мають внутрішній скелет. Це можна порівняти з міцністю технічних конструкцій: залізної труби і залізобетонної палі. Зростання членистоногих з-за нерозтяжного кутикули переривчастий і супроводжується линянням. У період ліньки стара кутикула відшаровується і скидається. Нова тонка кутикула, що утворилася під старою, деякий час не перешкоджає зростанню тварини до твердіння покривів.&amp;lt;br&amp;gt;2. Сегментація тіла членистоногих гетерономна. Групи сегментів розрізняються морфофункціонального і відособлені у відділи тіла, або Тагме. Зазвичай в тілі членистоногих розрізняють три відділи: голову, груди і черевце. На голові розташовані рот і органи чуття. &amp;lt;br&amp;gt;Головний відділ складається з акрона і чотирьох сегментів. За останніми даними, акрон теж складне утворення, що складається з котрі злилися передротової лопаті, відповідної простоміуму аннелід, і двох сегментів.&amp;lt;br&amp;gt;Грудний відділ несе в основному локомоторну функцію, а в черевці розташовані внутрішні органи. У межах типу розчленовування тіла варіює від майже гомономністю сегментації у вимерлих трилобітів до гетерономной у більшості видів.&amp;lt;br&amp;gt;Сегментарний складу грудного і черевного відділів мінливий. Число сегментів тулуба коливається від 3-5 до декількох десятків. Черевце закінчується анальної лопаттю, або тельсоном, який відповідає пігідієм кольчецов.&amp;lt;br&amp;gt;Розглянемо сигментацію на прикладі річного рака.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 5. будова річного рака.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;3. Членисті кінцівки - важлива прогресивна особливість типу членистоногих. Вони вкриті кутикулою, і тому їх рухливість забезпечується членистого будови. Кінцівки членистоногих додатково виконують численні функції, крім локомоторной. Деякі кінцівки видозмінені в органи почуттів - антени, інші - в щелепи або виконують дихальну або статеву функції. Кінцівки за типом найчисленнішою важеля у членистоногих представляють один з досконалих типів органів руху серед тварин.&amp;lt;br&amp;gt;4. Мускулатура членистоногих диференційована на систему м'язів, що виконують різні функції. У голові найбільш сильно розвинені жувальні м'язи, а в грудному відділі - локомоторним. Окремі пучки подовжніх і дорсовентральной м'язів забезпечують рухливість сегментів тіла. Це істотно відрізняє членистоногих від черв'яків, що мають кожномускульний, мішок і пересуваються за рахунок скорочення всієї мускулатури тіла. М'язова тканина членистоногих поперечнополосатая, на відміну від гладкої мускулатури черв'яків. Це приклад конвергенції в будові мускулатури з хребетними тваринами. Проте відносна сила м'язів членистоногих часто в кілька разів перевищує м'язову силу ссавців. Наприклад, комахи можуть пересувати вантаж, у 14-25 разів перевищує їх власну вагу. Для мускулатури членистоногих характерна виключно висока частота скорочень, особливо для крилових м'язів у комах.&amp;lt;br&amp;gt;5. Порожнина тіла у членистоногих - Міксоцель - змішаного походження, що утворюється за рахунок злиття цілому із первинної порожниною.&amp;lt;br&amp;gt;Порожнинна рідина, що заповнює міксоцель, називається гемолімфою.&amp;lt;br&amp;gt;Міксоцель підрозділена двома діафрагмами на синуси: перикардіальний, вісцеральний і периневральний. У перикардіальному синусі розташоване серце, в периневральної - черевний нервовий ланцюжок, а у вісцеральному - інші внутрішні органи. Залишки целома зберігаються в гонадах та нирках.&amp;lt;br&amp;gt;6. Травна система складається з трьох відділів. У передньому відділі відокремлені стравохід, жувальний шлунок. У середньому відділі кишечника відбувається травлення і всмоктування їжі. Роль травних залоз може виконувати печінка або особливі пилорические придатки.&amp;lt;br&amp;gt;7. Кровоносна система членистоногих незамкнена. Кровоносні судини розвинені слабко. Гемолімфа циркулює частково по судинах, а також по синусах міксоцелю в проміжках між органами. Є трубчасте многокамерное серце - видозмінений спинний кровоносну судину. Кров надходить у камери серця через парні бокові отвори - Остії з закриваються клапанами, а виштовхується через артерії в синуси міксоцелю.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 6. Внутрішня будова кузнечика.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;8. Нервова система членистоногих, як і в кільчастих хробаків, представлена парними надглотковим гангліями, створюючими мозок, і черевним нервовим ланцюжком, або драбиною, - у примітивних видів.&amp;lt;br&amp;gt;Однак функціонально вона більш прогресивна, ніж у кільчастих хробаків. У членистоногих сильно розвинений мозок і розвинені нейросекреторні клітини, що забезпечують нейрогуморальну регуляцію функцій організму.&amp;lt;br&amp;gt;У межах типу спостерігається тенденція до злиття гангліїв черевного нервового ланцюжка (принцип олігомеризації) з подальшою функціональної диференціацією нервових клітин. Членистоногі характеризуються складною поведінкою і орієнтуються в просторі за допомогою розвиненої системи органів почуттів. У них є складні - фасеткові очі або прості - вічка, органи дотику, слуху, рівноваги, хімічного чуття.&amp;lt;br&amp;gt;9. Органи дихання членистоногих представлені зябрами у водних форм, легкими або трахеями - у мешканців наземної середовища. У деяких дрібних видів може бути шкірне дихання.&amp;lt;br&amp;gt;10. Органи виділення у більшості членистоногих представлені нирками - видозміненими целомодукти (1-2 пари). Для сухопутних форм характерні особливі органи виділення - мальпігієві судини, що заощаджують вологу в організмі.&amp;lt;br&amp;gt;11. Розмноження статеве. Більшість членистоногих роздільностатеві, рідше зустрічаються гермафродити. Деяким видам властиво партеногенетичний розмноження.&amp;lt;br&amp;gt;12. Розвиток частіше відбувається з метаморфозом, рідше пряме, без освіти личинок.&amp;lt;br&amp;gt;Тип Членистоногі поділяють на чотири підтипи: підтип Трілобітообразние (Trilobitomorpha), підтип Жабродишащіе (Branchiata), підтип хелицерових (Chelicerata) і підтип трахейні (Tracheata).&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 7. Павукообразні.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 8. Вищі раки. ''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Верхній ряд, зліва направо: звичайна мокриця (равноногие), норвезький криль (еуфазіевие), морська козочка (разноногіе), Погрібна мокриця (равноногие). Нижній ряд - десятиногі вищі раки, зліва направо: Широкопалий річковий рак, пальмовий злодій, блакитний краб-плавунець, тропічний наземний рак-відлюдник.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок № 1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1. Яка кількість видів членистоногих відомо в даний час?&amp;lt;br&amp;gt;2. Де живуть членистоногі?&amp;lt;br&amp;gt;3. Що представляють собою тіло і покриви членистоногих? &amp;lt;br&amp;gt;4. Які органи почуттів розвинуті в членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;5. Як здійснюється дихання членистоногих?&amp;lt;br&amp;gt;6. Яке значення членистоногіх в природі?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» -- СПб.: Издательство «Лань», 2000.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, 1998. – 382 с.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. — 592 с: ил.&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Урок на тему „Членистоногі”&amp;amp;nbsp; Сергеєва Любов Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ&amp;amp;nbsp; № 6, м.Львов, Україна.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відредаговано та надіслано Борисенко І. М.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	</feed>