Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика.Повні уроки - История изменений

User1 в 20:14, 29 октября 2012

2012-10-29T20:14:16Z

User1 в 19:55, 29 октября 2012

2012-10-29T19:55:03Z

User1 в 12:17, 14 декабря 2011

2011-12-14T12:17:01Z

← Предыдущая		Версия 12:17, 14 декабря 2011
Строка 35:		Строка 35:

	Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.		Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.
		+
		+	{{#ev:youtube\|BVPsvBQGwuI}}

	=== Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв) ===		=== Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв) ===

User11 в 10:00, 5 декабря 2011

2011-12-05T10:00:59Z

← Предыдущая		Версия 10:00, 5 декабря 2011
Строка 38:		Строка 38:
	=== Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв) ===		=== Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв) ===

-	~~Короткий вступ~~. ~~Пояснення цілі матеріалу~~, його ~~значення~~ в ~~світовому надбанні~~.	+	В наш час, мабуть, не знайдеться людини, котра не чула електронної музики.
		+
		+	'''''Проте чи правильно ми розуміємо це слово?'''''
		+
		+	'''''Чи розпізнаємо електронну мелодію з-поміж усіх інших?'''''
		+
		+	'''''Як ми сприймаємо електронну музику: як математику чи живу субстанцію?'''''
		+
		+	На всі ці запитання ми зможемо відповісти в кінці уроку.
		+
		+	<br> Для кожної музичної епохи характерний свій інструмент. Розквіт скрипки розпочався у часи Вівальді та віденських класиків, фортепіано прославили Шопен і Ліст. Сьогоднішні форми музичного мислення, його мова якісно відмінні від тих, які були притаманні, скажімо, бароко. І це не випадково. Вони найточніше відповідають духовній атмосфері XX століття — століття електрики, атома, нових машин і винаходів.
		+
		+	<br> Новому змістові відповідають нові форми музичного вираження. Зв'язок з певними традиціями можна знайти в будь-якій музиці, хоча в загальній історії її розвитку було чимало радикальних змін музичного складу, наприклад, перехід від одно - до багатоголосся). Не менш значними й важливими перемінами в еволюції музичного мислення позначений наш час: панування з XVII ст. гомофонно- гармонічного викладу (поділ голосів на головний та акомпанемент), поява модальної техніки, збагачення акордики зумовили розвиток музики, написаної поза ладовими та гармонічними зв'язками.
		+
		+	<br> Невпинне прагнення створити щось безпрецедентне, винайти нечувані звуки, тембри, зумовлені розвитком науки і техніки, інтерес до нових інструментів, пристроїв, котрі могли б збагатити засоби музичного вираження, безпосередньо наблизили композиторів, які вже пробували свої сили в серіальній техніці й пуантилізмі до ідеї електронної музики.

	=== Електронна музика ===		=== Електронна музика ===

-	~~Електро́нна му́зика~~ — це широкий термін, що позначає музику, створену з використанням електронного устаткування. За класичним визначення Е. Денисова електронна музика — це «музика, звукові об'єкти якої утворені електронними генераторами» . Матеріальною основою електронної музики є електронно вироблені, препаровані та синтезовані звуки. Будь-який звук, створений за допомогою електричного сигналу, може бути названий електронним. Тому термін електронна музика іноді помилково застосовують до музики, що виконується на звичайних акустичних інструментах, тільки тому, що в записі або при виконання використовувалися електронні підсилювачі (наприклад в джазі або в народній музиці).	+	<br>Електронна музика — це широкий термін, що позначає музику, створену з використанням електронного устаткування. За класичним визначення Е. Денисова електронна музика — це «музика, звукові об'єкти якої утворені електронними генераторами» . Матеріальною основою електронної музики є електронно вироблені, препаровані та синтезовані звуки. Будь-який звук, створений за допомогою електричного сигналу, може бути названий електронним. Тому термін електронна музика іноді помилково застосовують до музики, що виконується на звичайних акустичних інструментах, тільки тому, що в записі або при виконання використовувалися електронні підсилювачі (наприклад в джазі або в народній музиці). Принципи ж і цілі власне електронної музики «...полягають у створенні виключно засобами електрики тонів і звуків у механічній їхній реалізації, при якій виключається виконавець». Таке визначення нового творчого методу дав Герберт Аймерт — композитор і теоретик Кельнської студії.<br><br>

	=== Витоки ===		=== Витоки ===

User11 в 08:21, 5 декабря 2011

2011-12-05T08:21:02Z

← Предыдущая		Версия 08:21, 5 декабря 2011
Строка 16:		Строка 16:
	=== Задачі уроку ===		=== Задачі уроку ===

-	*Ознайомити ~~студентів~~ з історією музичної культури 20 століття.	+	*Ознайомити учнів з історією музичної культури 20 століття.
	*Розвинути художньо-історичне мислення учнів;		*Розвинути художньо-історичне мислення учнів;
	*Показати соціально-політичну обумовленість музично-історичного руху;		*Показати соціально-політичну обумовленість музично-історичного руху;

User11 в 08:17, 5 декабря 2011

2011-12-05T08:17:29Z

User14 в 10:39, 11 мая 2011

2011-05-11T10:39:45Z

← Предыдущая		Версия 10:39, 11 мая 2011
Строка 128:		Строка 128:
	*Урок на тему "Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м. Луцька Волинська область		*Урок на тему "Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м. Луцька Волинська область
	*Урок на тему "Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область		*Урок на тему "Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
-	*Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни	+	*Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни<br>
-	*Асафьев Б. Шопен в воспроизведении русских композиторов / Б. Асафьев // Как исполнять Шопена : учеб.-метод. пособие / сост. А. В. Зосимова. – М. : КЛАССИКА - ХХІ, 2005г.	+
	*Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.		*Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.
	*Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.		*Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.

User14 в 09:03, 10 мая 2011

2011-05-10T09:03:22Z

← Предыдущая		Версия 09:03, 10 мая 2011
Строка 116:		Строка 116:
	{{#ev:youtube\|vm_FzLya8y4&feature=player_embedded}}		{{#ev:youtube\|vm_FzLya8y4&feature=player_embedded}}

-	=== Поняття та терміни ===	+	=== Поняття та терміни ===

	'''Імітація'''		'''Імітація'''
Строка 126:		Строка 126:
	=== Список використаної літератури ===		=== Список використаної літератури ===

-	*Урок на тему "Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з ~~м.Луцька~~ м. Луцька Волинська область	+	*Урок на тему "Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м. Луцька Волинська область
	*Урок на тему "Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область		*Урок на тему "Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
	*Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни		*Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни
-	*Асафьев Б. Шопен в воспроизведении русских композиторов / Б. Асафьев // Как исполнять Шопена : учеб.-метод. пособие / сост. А. В. Зосимова. – М. : КЛАССИКА - ХХІ, ~~2005~~. ~~– С. 187 – 201~~	+	*Асафьев Б. Шопен в воспроизведении русских композиторов / Б. Асафьев // Как исполнять Шопена : учеб.-метод. пособие / сост. А. В. Зосимова. – М. : КЛАССИКА - ХХІ, 2005г.
	*Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.		*Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.
	*Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.		*Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.

User14 в 22:01, 7 мая 2011

2011-05-07T22:01:02Z

← Предыдущая		Версия 22:01, 7 мая 2011
Строка 52:		Строка 52:
	[[Image:Джон1 Кейдж.jpeg]]		[[Image:Джон1 Кейдж.jpeg]]

-	~~<meta charset="utf-8"></meta>~~Джон Кейдж	+	Джон Кейдж

	{{#ev:youtube\|HWGnN_W0EkE&feature=related}}<br>		{{#ev:youtube\|HWGnN_W0EkE&feature=related}}<br>
Строка 62:		Строка 62:
	[[Image:Pierre Schaffer1.jpeg]]		[[Image:Pierre Schaffer1.jpeg]]

-	~~<meta charset="utf-8"></meta>~~П'єр Шафер	+	П'єр Шафер

	{{#ev:youtube\|2oBcM1xxmeQ&feature=related}}		{{#ev:youtube\|2oBcM1xxmeQ&feature=related}}
Строка 70:		Строка 70:
	[[Image:Лучано Беріо .jpeg]]		[[Image:Лучано Беріо .jpeg]]

-	~~<meta charset="utf-8"></meta>~~Лучано Беріо	+	Лучано Беріо

	[[Image:Карлхайнца Штокхаузена1.jpeg]]		[[Image:Карлхайнца Штокхаузена1.jpeg]]

-	~~<meta charset="utf-8"></meta>~~Карлхайнц Штокхаузен	+	Карлхайнц Штокхаузен

	{{#ev:youtube\|WQKyYmU2tPg}}		{{#ev:youtube\|WQKyYmU2tPg}}
Строка 82:		Строка 82:
	[[Image:Карлхайнца Штокхаузен.jpeg]]		[[Image:Карлхайнца Штокхаузен.jpeg]]

-	~~<meta charset="utf-8"></meta> ~~Карлхайнц Штокхаузен	+	Карлхайнц Штокхаузен

	[[Image:Янісу Ксенакісу.jpeg]]		[[Image:Янісу Ксенакісу.jpeg]]

-	~~<meta charset="utf-8"></meta>~~Янісу Ксенакісу	+	Янісу Ксенакісу

	=== Музика майбутнього ===		=== Музика майбутнього ===
Строка 116:		Строка 116:
	{{#ev:youtube\|vm_FzLya8y4&feature=player_embedded}}		{{#ev:youtube\|vm_FzLya8y4&feature=player_embedded}}

-	===Поняття та терміни===	+	=== Поняття та терміни ===

	'''Імітація'''		'''Імітація'''

User14 в 21:57, 7 мая 2011

2011-05-07T21:57:03Z

← Предыдущая		Версия 21:57, 7 мая 2011
Строка 50:		Строка 50:
	В 1919 російський винахідник Лев Термен сконстроював терменвокс. В Парижі в 1928 було презентовано електромузичний інструмент Динафон. На концерті було зіграно два твори, спеціально написані для динафону: Характерні варіації для шести динафонів Ernesta Fromaigeata та балет «Металеві рози» Артура Онеггера. В 1929 заснована перша студія електронної музики Studiogesellschaft für Elektroakustische Musik в Дармштадті (Німеччина), в якій використовувались інструменти, сконструйовані Jörga Megera, серед яких — електрофон. В 1932 на Радіовиставці в Берліні виступав Електронний оркестр під керуванням Heinrich Hertz, даючи по десять концертів щоденно. Кожному з виступів передували лекції професора Gustawa Leithausera. До складу оркестру входили: 2 Терменвокси, Траутоніум, Гелертіон, електророяль, електропіаніно, електроскрипка та електрична віолончель. В 1939 році Джон Кейдж створив Imaginary Landscape #1, який вважається першою композицією, в яких було використано попередньо записані немузичні звуки (відтворювані з двох грамофонів).		В 1919 російський винахідник Лев Термен сконстроював терменвокс. В Парижі в 1928 було презентовано електромузичний інструмент Динафон. На концерті було зіграно два твори, спеціально написані для динафону: Характерні варіації для шести динафонів Ernesta Fromaigeata та балет «Металеві рози» Артура Онеггера. В 1929 заснована перша студія електронної музики Studiogesellschaft für Elektroakustische Musik в Дармштадті (Німеччина), в якій використовувались інструменти, сконструйовані Jörga Megera, серед яких — електрофон. В 1932 на Радіовиставці в Берліні виступав Електронний оркестр під керуванням Heinrich Hertz, даючи по десять концертів щоденно. Кожному з виступів передували лекції професора Gustawa Leithausera. До складу оркестру входили: 2 Терменвокси, Траутоніум, Гелертіон, електророяль, електропіаніно, електроскрипка та електрична віолончель. В 1939 році Джон Кейдж створив Imaginary Landscape #1, який вважається першою композицією, в яких було використано попередньо записані немузичні звуки (відтворювані з двох грамофонів).

-	[[Image:~~Джон1_Кейдж~~.jpeg]]	+	[[Image:Джон1 Кейдж.jpeg]]

-	<meta charset="utf-8"></meta>Джон Кейдж	+	<meta charset="utf-8"></meta>Джон Кейдж

	{{#ev:youtube\|HWGnN_W0EkE&feature=related}}<br>		{{#ev:youtube\|HWGnN_W0EkE&feature=related}}<br>
Строка 60:		Строка 60:
	1940-ві роки — новий етап розвитку електронних інструментів. Новітнє обладнання звукозапису намагаються використати для пошуків нових музичних форм, побудованих на перетворених звуках музичних інструментів або немузичних звуків. Цей напрямок пошуків дав початок т.зв. конкретній музиці. Піонером нового напрямку став французький композитор П'єр Шафер.		1940-ві роки — новий етап розвитку електронних інструментів. Новітнє обладнання звукозапису намагаються використати для пошуків нових музичних форм, побудованих на перетворених звуках музичних інструментів або немузичних звуків. Цей напрямок пошуків дав початок т.зв. конкретній музиці. Піонером нового напрямку став французький композитор П'єр Шафер.

-	[[Image:~~Pierre_Schaffer1~~.jpeg]]	+	[[Image:Pierre Schaffer1.jpeg]]

-	<meta charset="utf-8"></meta>П'єр Шафер	+	<meta charset="utf-8"></meta>П'єр Шафер

	{{#ev:youtube\|2oBcM1xxmeQ&feature=related}}		{{#ev:youtube\|2oBcM1xxmeQ&feature=related}}
Строка 68:		Строка 68:
	Іншим напрямком була власне електронна музика, творці якої працювали над штучною електричною генерацією звуку, його перетвореннями та організацією в цілісні музичні твори. Першою значною композицією цього напрямку електронної музики стали твори Карлхайнца Штокхаузена (який раніше працював в напрямку конкретної музиці) в 1953—1954 роках — Studie I та Studie II. В 1950 синтезатор RCA MkII був переданий до музичного центру Princeton Electronic навколо якого гуртуються композитори Otto Luening, Vladimir Ussachevsky, Milton Babbit та інші, створюючи авангардних електронинх композицій. В тому ж році італійський композитор Лучано Беріо відкриває студію електронної музики в Мілані. Через рік подібна студія відкривається в RTF, а в 1952 — в Кельні. В 1957 створена студія при Польському Радіо в Варшаві. У 1958 році на Всесвітній виставці у Брюсселі Едгар Варез та архітектор Ле Корбюзьє (автор ідеї візуальної акустики) демонстрували свій грандіозний проект — «Електронну поему».		Іншим напрямком була власне електронна музика, творці якої працювали над штучною електричною генерацією звуку, його перетвореннями та організацією в цілісні музичні твори. Першою значною композицією цього напрямку електронної музики стали твори Карлхайнца Штокхаузена (який раніше працював в напрямку конкретної музиці) в 1953—1954 роках — Studie I та Studie II. В 1950 синтезатор RCA MkII був переданий до музичного центру Princeton Electronic навколо якого гуртуються композитори Otto Luening, Vladimir Ussachevsky, Milton Babbit та інші, створюючи авангардних електронинх композицій. В тому ж році італійський композитор Лучано Беріо відкриває студію електронної музики в Мілані. Через рік подібна студія відкривається в RTF, а в 1952 — в Кельні. В 1957 створена студія при Польському Радіо в Варшаві. У 1958 році на Всесвітній виставці у Брюсселі Едгар Варез та архітектор Ле Корбюзьє (автор ідеї візуальної акустики) демонстрували свій грандіозний проект — «Електронну поему».

-	[[Image:~~Лучано_Беріо~~ .jpeg]]	+	[[Image:Лучано Беріо .jpeg]]

-	<meta charset="utf-8"></meta>Лучано Беріо	+	<meta charset="utf-8"></meta>Лучано Беріо

-	[[Image:~~Карлхайнца_Штокхаузена1~~.jpeg]]	+	[[Image:Карлхайнца Штокхаузена1.jpeg]]

-	<meta charset="utf-8"></meta>Карлхайнц Штокхаузен	+	<meta charset="utf-8"></meta>Карлхайнц Штокхаузен

	{{#ev:youtube\|WQKyYmU2tPg}}		{{#ev:youtube\|WQKyYmU2tPg}}
Строка 80:		Строка 80:
	Світлові ефекти, фотознімки, конструкція з ідеальною внутрішньою акустикою, величезна кількість гучномовців для кращої просторової організації звучання твору і найточнішого втілення задуму. Це одна з найперших спроб новими «молодими» засобами виразності втілити глибинні, загальнолюдські проблеми. В 1959—1969 роках для німецьких музикантів (Мауріціо Кагель, Bengt Hambreus Miko Kelemen, Josef Riedl) отримують доступ до електромузичної студії Сіменса, початково створеної для прикладної музики. В 1957 р. радянським інженером Є.В.Мурзіним був сконструйований фотооптичний синтезатор АНС. З 1967 по 1971 в Москві була відкрита спеціалізована Експериментальна студія електронної музики, в якій працювали композитори Альфред Шнітке, Софія Губайдуліна, Едісон Денисов та інші. Одночасно, з розвитком комп'ютерних технологій винаходять алгоритми, що дозволяють комп'ютерного створення музики. Щоправда більшості комп'ютерним композиціям крім технічної коректності бракувало витонченості. Найбільших успіхів в цьому напрямку вдалося досягти Янісу Ксенакісу. Найвидатнішими творцями електронної музики з часів її початку до 70-х років були: Едгар Варез, Олів'є Мессіан, Даріус Мійо, Артур Онеггер, Яніс Ксенакіс, Карлхайнц Штокхаузен, Джон Кейдж, Луїджі Ноно та інші.		Світлові ефекти, фотознімки, конструкція з ідеальною внутрішньою акустикою, величезна кількість гучномовців для кращої просторової організації звучання твору і найточнішого втілення задуму. Це одна з найперших спроб новими «молодими» засобами виразності втілити глибинні, загальнолюдські проблеми. В 1959—1969 роках для німецьких музикантів (Мауріціо Кагель, Bengt Hambreus Miko Kelemen, Josef Riedl) отримують доступ до електромузичної студії Сіменса, початково створеної для прикладної музики. В 1957 р. радянським інженером Є.В.Мурзіним був сконструйований фотооптичний синтезатор АНС. З 1967 по 1971 в Москві була відкрита спеціалізована Експериментальна студія електронної музики, в якій працювали композитори Альфред Шнітке, Софія Губайдуліна, Едісон Денисов та інші. Одночасно, з розвитком комп'ютерних технологій винаходять алгоритми, що дозволяють комп'ютерного створення музики. Щоправда більшості комп'ютерним композиціям крім технічної коректності бракувало витонченості. Найбільших успіхів в цьому напрямку вдалося досягти Янісу Ксенакісу. Найвидатнішими творцями електронної музики з часів її початку до 70-х років були: Едгар Варез, Олів'є Мессіан, Даріус Мійо, Артур Онеггер, Яніс Ксенакіс, Карлхайнц Штокхаузен, Джон Кейдж, Луїджі Ноно та інші.

-	[[Image:~~Карлхайнца_Штокхаузен~~.jpeg]]	+	[[Image:Карлхайнца Штокхаузен.jpeg]]

-	<meta charset="utf-8"></meta> Карлхайнц Штокхаузен	+	<meta charset="utf-8"></meta> Карлхайнц Штокхаузен

-	[[Image:~~Янісу_Ксенакісу~~.jpeg]]	+	[[Image:Янісу Ксенакісу.jpeg]]

-	<meta charset="utf-8"></meta>Янісу Ксенакісу	+	<meta charset="utf-8"></meta>Янісу Ксенакісу

	=== Музика майбутнього ===		=== Музика майбутнього ===
Строка 116:		Строка 116:
	{{#ev:youtube\|vm_FzLya8y4&feature=player_embedded}}		{{#ev:youtube\|vm_FzLya8y4&feature=player_embedded}}

-	Поняття та терміни	+	===Поняття та терміни===

	'''Імітація'''		'''Імітація'''

← Предыдущая		Версия 08:17, 5 декабря 2011
Строка 42:		Строка 42:
	=== Електронна музика ===		=== Електронна музика ===

-	Електро́нна му́зика — це широкий термін, що позначає музику, створену з використанням електронного устаткування. За класичним визначення Е. Денисова ~~Эелектронна~~ музика — це ~~«Музика~~, звукові об'єкти якої утворені електронними генераторами» . Матеріальною основою електронної музики є електронно вироблені, препаровані та синтезовані звуки Будь-який звук, створений за допомогою електричного сигналу, може бути названий електронним. Тому термін електронна музика іноді помилково застосовують до музики, що виконується на звичайних акустичних інструментах, тільки тому, що в записі або при виконання використовувалися електронні підсилювачі (наприклад в джазі або в народній музиці).	+	Електро́нна му́зика — це широкий термін, що позначає музику, створену з використанням електронного устаткування. За класичним визначення Е. Денисова електронна музика — це «музика, звукові об'єкти якої утворені електронними генераторами» . Матеріальною основою електронної музики є електронно вироблені, препаровані та синтезовані звуки. Будь-який звук, створений за допомогою електричного сигналу, може бути названий електронним. Тому термін електронна музика іноді помилково застосовують до музики, що виконується на звичайних акустичних інструментах, тільки тому, що в записі або при виконання використовувалися електронні підсилювачі (наприклад в джазі або в народній музиці).

	=== Витоки ===		=== Витоки ===
Строка 110:		Строка 110:
	Є деяка схожість між Reactable і Microsoft Surface, проте виріб іспанців "заточений" під звук, а ось аналог від корпорації Microsoft в першу чергу використовується для роботи з фотографіями. Reactable - мультисенсорна поверхня, яка реагує практично на все, особливо на функціональні вузли, створені спеціально для даної системи. Напевно, у ді-джеєв ще не було можливості так повно реалізувати свої уміння і бажання. Залишилося тільки дочекатися, коли дана система поступить у продаж.		Є деяка схожість між Reactable і Microsoft Surface, проте виріб іспанців "заточений" під звук, а ось аналог від корпорації Microsoft в першу чергу використовується для роботи з фотографіями. Reactable - мультисенсорна поверхня, яка реагує практично на все, особливо на функціональні вузли, створені спеціально для даної системи. Напевно, у ді-джеєв ще не було можливості так повно реалізувати свої уміння і бажання. Залишилося тільки дочекатися, коли дана система поступить у продаж.

-	Нижче приведено відеоролики з демонстрацією роботи Reactable ~~- на мою думку~~, ця система ще повинна "дороблятися", поки цілісної композиції почути не довелося.	+	Нижче приведено відеоролики з демонстрацією роботи Reactable, ця система ще повинна "дороблятися", поки цілісної композиції почути не довелося.

	{{#ev:youtube\|0h-RhyopUmc&feature=player_embedded#at=105}}		{{#ev:youtube\|0h-RhyopUmc&feature=player_embedded#at=105}}
Строка 128:		Строка 128:
	*Урок на тему "Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м. Луцька Волинська область		*Урок на тему "Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м. Луцька Волинська область
	*Урок на тему "Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область		*Урок на тему "Електронна музика . Інформатика та комп’ютерна музика" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
-	*Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни<br>	+	*Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни<br>
	*Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.		*Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.
	*Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.		*Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.