<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Багатоманітність речовини. Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-22T06:01:03Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=209322&amp;oldid=prev</id>
		<title>User17 в 12:18, 4 декабря 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=209322&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-12-04T12:18:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=209322&amp;amp;oldid=209295&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User17</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=209295&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 13:56, 30 ноября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=209295&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-11-30T13:56:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 13:56, 30 ноября 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 65:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 65:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Далі слід привести рівняння реакцій, що характеризують основні властивості кожного класу сполук.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Далі слід привести рівняння реакцій, що характеризують основні властивості кожного класу сполук.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Для оксидів такою властивістю є взаємодія з водою&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;: &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Для оксидів такою властивістю є взаємодія з водою.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:Him7 8 6&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;gif|320px|Приклади взаємодії оксидів з водою]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 5. Приклади взаємодії оксидів з водою.''&lt;/del&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;===Контролюючий блок №2===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;===Контролюючий блок №2===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:209294:newid:209295 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=209294&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 13:56, 30 ноября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=209294&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-11-30T13:56:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 13:56, 30 ноября 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;При вивченні неорганічних речовин було встановлено їх різноманіття. Дійсно, всі елементи періодичної системи здатні до взаємного з'єднання в самих різних поєднаннях. При цьому утворюються, як прості, так і складні речовини. Для багатьох простих речовин відомі їхні алотропні форми існування: вуглець - у формі графіту і алмазу і т.д. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;При вивченні неорганічних речовин було встановлено їх різноманіття. Дійсно, всі елементи періодичної системи здатні до взаємного з'єднання в самих різних поєднаннях. При цьому утворюються, як прості, так і складні речовини. Для багатьох простих речовин відомі їхні алотропні форми існування: вуглець - у формі графіту і алмазу і т.д. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 1.jpg|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;200px&lt;/del&gt;|Алотропні форми існування вуглецю]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 1. Алотропні форми існування вуглецю.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;До вашої уваги відео про ці алотропні форми вуглецю &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 1.jpg|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;320px&lt;/ins&gt;|Алотропні форми існування вуглецю]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 1. Алотропні форми існування вуглецю.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;До вашої уваги відео про ці алотропні форми вуглецю &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|A0_zmHys5Jo}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|A0_zmHys5Jo}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;В даний час відомо близько 400 алотропних видозмін простих речовин. Різноманіття складних речовин зумовлена їх різним якісним і кількісним складом. Наприклад, відомо для азоту п'ять форм оксидів: N2O, NO, N2O3, NO2, N2O5; для водню дві форми: Н2О і Н2О2 і ін. З точки зору теорії будови атома кількісний склад неорганічних сполук визначається кількістю електронів в електронній оболонці атома і кількістю протонів і нейтронів в атомному ядрі. Органічних речовин в даний час описано близько двох мільйонів, і щорічно вчені-хіміки усього світу синтезують близько 30000 нових речовин, в той час як неорганічних речовин налічується кілька сотень тисяч. У зв'язку з цим виникає питання: як пояснити таке різноманіття органічних речовин? Пояснюється це наступним. Так як до складу молекул органічних речовин в якості обов'язкового елемента входить вуглець, то, очевидно, він і визначає різноманіття, властивості і особливості органічних речовин. Вуглець в періодичній системі займає положення між типовими металами і неметалами. Як по відношенню до кисню, так і до водню він однаково чотиривалентним. Його атоми здатні з'єднуватися з атомами великого числа інших хімічних елементів. Крім того, атоми вуглецю здатні до взаємного з'єднання з утворенням лінійних, розгалужених і кільчастих ланцюжків, наприклад: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;В даний час відомо близько 400 алотропних видозмін простих речовин. Різноманіття складних речовин зумовлена їх різним якісним і кількісним складом. Наприклад, відомо для азоту п'ять форм оксидів: N2O, NO, N2O3, NO2, N2O5; для водню дві форми: Н2О і Н2О2 і ін. З точки зору теорії будови атома кількісний склад неорганічних сполук визначається кількістю електронів в електронній оболонці атома і кількістю протонів і нейтронів в атомному ядрі. Органічних речовин в даний час описано близько двох мільйонів, і щорічно вчені-хіміки усього світу синтезують близько 30000 нових речовин, в той час як неорганічних речовин налічується кілька сотень тисяч. У зв'язку з цим виникає питання: як пояснити таке різноманіття органічних речовин? Пояснюється це наступним. Так як до складу молекул органічних речовин в якості обов'язкового елемента входить вуглець, то, очевидно, він і визначає різноманіття, властивості і особливості органічних речовин. Вуглець в періодичній системі займає положення між типовими металами і неметалами. Як по відношенню до кисню, так і до водню він однаково чотиривалентним. Його атоми здатні з'єднуватися з атомами великого числа інших хімічних елементів. Крім того, атоми вуглецю здатні до взаємного з'єднання з утворенням лінійних, розгалужених і кільчастих ланцюжків, наприклад: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 2.jpg|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;200px&lt;/del&gt;|Приклади ланцюгів атомів вуглецю]] ''Малюнок 2. Приклади ланцюгів атомів вуглецю.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 2.jpg|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;320px&lt;/ins&gt;|Приклади ланцюгів атомів вуглецю]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Малюнок 2. Приклади ланцюгів атомів вуглецю.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; При цьому вуглецеві атоми зв'язуються один з одним за допомогою простих (одинарних), подвійних і потрійних хімічних зв'язків, наприклад: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; При цьому вуглецеві атоми зв'язуються один з одним за допомогою простих (одинарних), подвійних і потрійних хімічних зв'язків, наприклад: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 37:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 39:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хімічні речовини підрозділяються на прості і складні. Прості речовини — це речовини, утворені з атомів одного елемента. Наприклад, проста речовина вугілля утворене атомами елемента вуглецю, простої речовина залізо — атомами елемента заліза, простої речовина азот — атомами елемента азоту. Поняття “проста речовина” не можна ототожнювати з поняттям “хімічний елемент”. Проста речовина характеризується визначеною щільністю, розчинністю, температурами плавлення і кипіння і т.п. Ці властивості відносяться до сукупності атомів і для різних простих речовин вони різні. Хімічний елемент характеризується визначеним позитивним зарядом ядра атома порядковим номером), ступенем окислювання, ізотопною сполукою і т.д. Властивості елементів відносяться до його окремих атомів. Складні речовини, чи хімічні сполуки, — це речовини, утворені атомами різних елементів. Так, оксид міді (II) утворений атомами елементів міді і кисню, вода — атомами елементів водню і кисню. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хімічні речовини підрозділяються на прості і складні. Прості речовини — це речовини, утворені з атомів одного елемента. Наприклад, проста речовина вугілля утворене атомами елемента вуглецю, простої речовина залізо — атомами елемента заліза, простої речовина азот — атомами елемента азоту. Поняття “проста речовина” не можна ототожнювати з поняттям “хімічний елемент”. Проста речовина характеризується визначеною щільністю, розчинністю, температурами плавлення і кипіння і т.п. Ці властивості відносяться до сукупності атомів і для різних простих речовин вони різні. Хімічний елемент характеризується визначеним позитивним зарядом ядра атома порядковим номером), ступенем окислювання, ізотопною сполукою і т.д. Властивості елементів відносяться до його окремих атомів. Складні речовини, чи хімічні сполуки, — це речовини, утворені атомами різних елементів. Так, оксид міді (II) утворений атомами елементів міді і кисню, вода — атомами елементів водню і кисню. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 4.jpg|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;200px&lt;/del&gt;|Кристалічна решітка оксиду міді]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 4.jpg|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;320px&lt;/ins&gt;|Кристалічна решітка оксиду міді]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Малюнок 3. Кристалічна решітка оксиду міді'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Малюнок 3. Кристалічна решітка оксиду міді'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 53:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 55:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Використовуючи схему, можна коротко охарактеризувати речовини прості і складні, склад речовин різних класів, навести приклади.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Використовуючи схему, можна коротко охарактеризувати речовини прості і складні, склад речовин різних класів, навести приклади.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 5.jpg|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;200px&lt;/del&gt;|Схема розподілу речовин]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 4. Схема розподілу речовин''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 5.jpg|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;320px&lt;/ins&gt;|Схема розподілу речовин]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 4. Схема розподілу речовин''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Звернемо увагу на схему на якому зображена таблиця розподілу речовин: складні речовини у свою чергу також поділяються –&amp;lt;br&amp;gt;Оксиди - це складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких кисень.&amp;lt;br&amp;gt;Кислоти - це електроліти, при дисоціації яких з позитивних іонів утворюються тільки іони водню (Н +).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Звернемо увагу на схему на якому зображена таблиця розподілу речовин: складні речовини у свою чергу також поділяються –&amp;lt;br&amp;gt;Оксиди - це складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких кисень.&amp;lt;br&amp;gt;Кислоти - це електроліти, при дисоціації яких з позитивних іонів утворюються тільки іони водню (Н +).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 65:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 67:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Для оксидів такою властивістю є взаємодія з водою: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Для оксидів такою властивістю є взаємодія з водою: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 6.gif|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;200px&lt;/del&gt;|Приклади взаємодії оксидів з водою]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 5. Приклади взаємодії оксидів з водою.''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 6.gif|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;320px&lt;/ins&gt;|Приклади взаємодії оксидів з водою]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 5. Приклади взаємодії оксидів з водою.''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;===Контролюючий блок №2===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;===Контролюючий блок №2===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 77:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 79:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Розрізняють фізичні і хімічні властивості металів. У загальному випадку, властивості металів досить різноманітні. Розрізняють метали лужні, лужноземельні, чорні, кольорові, лантаноїди (або рідкоземельні метали - близькі за хімічними властивостями до лужноземельних), актиноїди (більшість з них - радіоактивні елементи), шляхетні й платинові метали.&amp;lt;br&amp;gt;Крім того, окремі метали проявляють як металеві, так і неметалеві властивості. Такі метали - амфотерні (або як кажуть - перехідні).&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Розрізняють фізичні і хімічні властивості металів. У загальному випадку, властивості металів досить різноманітні. Розрізняють метали лужні, лужноземельні, чорні, кольорові, лантаноїди (або рідкоземельні метали - близькі за хімічними властивостями до лужноземельних), актиноїди (більшість з них - радіоактивні елементи), шляхетні й платинові метали.&amp;lt;br&amp;gt;Крім того, окремі метали проявляють як металеві, так і неметалеві властивості. Такі метали - амфотерні (або як кажуть - перехідні).&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''[[Image:Him7 8 7.jpg|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;200px&lt;/del&gt;|Таблиця «Лужні метали»]]&amp;lt;br&amp;gt;Малюнок 6. Таблиця «Лужні метали»'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''[[Image:Him7 8 7.jpg|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;320px&lt;/ins&gt;|Таблиця «Лужні метали»]]&amp;lt;br&amp;gt;Малюнок 6. Таблиця «Лужні метали»'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У властивостях металів багато спільного: металевий блиск, будова кристалічної решітки, здатність у хімічних реакціях проявляти властивості відновника, при цьому окислюючись. У хімічних реакціях іони розчинених металів при взаємодії з кислотами солі, при взаємодії з водою (залежно від активності металу) утворюють луг або підстави.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У властивостях металів багато спільного: металевий блиск, будова кристалічної решітки, здатність у хімічних реакціях проявляти властивості відновника, при цьому окислюючись. У хімічних реакціях іони розчинених металів при взаємодії з кислотами солі, при взаємодії з водою (залежно від активності металу) утворюють луг або підстави.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 87:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 89:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Більшість неметалів - Гази; тверді ж неметали, як правило, тендітні, іноді прозорі і не проводять електрики. Неметали - прості хімічні речовини, які з металами мають схожість і відмінність. Відмінності у властивостях металів і неметалів стають зрозумілими, якщо знати будову їх атомів, їх електронну конфігурацію. Зовнішня електронна оболонка атомів металів заповнена менше ніж наполовину, тому, вступаючи в хімічні реакції, всі метали прагнуть позбутися від зовнішніх електронів, набуваючи стабільну електронну конфігурацію Таким чином, вони схильні утворювати позитивні іони. Саме ці зовнішні (рухливі) електрони відповідають за електропровідність металів, а також за їх механічні властивості. Навпаки, зовнішня електронна оболонка атомів неметалів практично не заповнена. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Більшість неметалів - Гази; тверді ж неметали, як правило, тендітні, іноді прозорі і не проводять електрики. Неметали - прості хімічні речовини, які з металами мають схожість і відмінність. Відмінності у властивостях металів і неметалів стають зрозумілими, якщо знати будову їх атомів, їх електронну конфігурацію. Зовнішня електронна оболонка атомів металів заповнена менше ніж наполовину, тому, вступаючи в хімічні реакції, всі метали прагнуть позбутися від зовнішніх електронів, набуваючи стабільну електронну конфігурацію Таким чином, вони схильні утворювати позитивні іони. Саме ці зовнішні (рухливі) електрони відповідають за електропровідність металів, а також за їх механічні властивості. Навпаки, зовнішня електронна оболонка атомів неметалів практично не заповнена. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 8.jpg|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;200px&lt;/del&gt;|Таблиця «Неметали. Галогени»]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 8.jpg|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;320px&lt;/ins&gt;|Таблиця «Неметали. Галогени»]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Малюнок 7. Таблиця «Неметали. Галогени»'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Малюнок 7. Таблиця «Неметали. Галогени»'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 93:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 95:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;До неметалів, зокрема, відносяться інертні гази, у яких на зовнішній електронній оболонці максимальне число електронів: у гелію два, у решти вісім. У хімічних реакціях неметали або приєднують електрони, перетворюючись в негативні іони, або утворюють ковалентний зв'язок. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;До неметалів, зокрема, відносяться інертні гази, у яких на зовнішній електронній оболонці максимальне число електронів: у гелію два, у решти вісім. У хімічних реакціях неметали або приєднують електрони, перетворюючись в негативні іони, або утворюють ковалентний зв'язок. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 10(2).jpg|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;200px&lt;/del&gt;|Приклади неметалів]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 10(2).jpg|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;320px&lt;/ins&gt;|Приклади неметалів]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 10(3).jpg|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;200px&lt;/del&gt;|Приклади неметалів]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 10(3).jpg|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;320px&lt;/ins&gt;|Приклади неметалів]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 10(6).jpg|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;200px&lt;/del&gt;|Приклади неметалів]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 10(6).jpg|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;320px&lt;/ins&gt;|Приклади неметалів]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 10(8).jpg|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;200px&lt;/del&gt;|Приклади неметалів]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 10(8).jpg|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;320px&lt;/ins&gt;|Приклади неметалів]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Малюнок 8. Приклади неметалів.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Малюнок 8. Приклади неметалів.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:209293:newid:209294 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=209293&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 13:55, 30 ноября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=209293&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-11-30T13:55:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=209293&amp;amp;oldid=136033&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=136033&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 15:30, 15 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=136033&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-15T15:30:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 15:30, 15 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 53:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 53:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 10(2).jpg]] [[Image:Him7 8 10(3).jpg|184x119px|Him7 8 10(3).jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Image:Him7 8 10(6).jpg]][[Image:Him7 8 10(8).jpg]] ''Малюнок 8. Приклади неметалів.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 10(2).jpg]] [[Image:Him7 8 10(3).jpg|184x119px|Him7 8 10(3).jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Image:Him7 8 10(6).jpg]][[Image:Him7 8 10(8).jpg]] ''Малюнок 8. Приклади неметалів.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №3'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть, що значить поняття&amp;amp;nbsp; «метали». Приведіть приклади.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які метали розрізняють?&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Що спільного у властивостях металів?&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкрийте поняття «неметали». Що саме складає їх більшу частку?&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Що потрібно знати, щоб розрізняти відмінності у властивостях металів і неметалів?&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Приведіть приклади неметалів.&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Придивіться до періодичної системи хімічних елементів. Запом`ятайте&amp;lt;br&amp;gt;розтушування&amp;amp;nbsp; металів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список джерел:'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Енциклопедія юного хіміка. – М., 1998.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Основи теоретичної хімії. Посібник. – М., 2000.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Астахов О.I. &amp;quot;Цiкавi роботи з хiмii&amp;quot; Киев:Радяньска школа 2001&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Агрономів А. Є. &amp;quot;Вибрані глави органічної хімії&amp;quot; М.: Хімія, 2000&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Аналітична хімія: Хімічні методи аналізу &amp;quot;М.: Хімія, 2003&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Андруз Дж., Брімблекумб П., Джікелз Т., Лісс П. &amp;quot;Введення в хімію навколишнього середовища &amp;quot;М.: Мир 1999&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ахметов Н.С. &amp;quot;Загальна та неорганічна хімія&amp;quot; М.: Вища школа, 2001&amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему: &amp;quot; Метали й неметали&amp;quot; Підготувала вчитель хімії Літвін Людмила Василівна .&amp;amp;nbsp; м. Маріуполь.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та надіслано Горбатко С. М.&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №3'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть, що значить поняття&amp;amp;nbsp; «метали». Приведіть приклади.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які метали розрізняють?&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Що спільного у властивостях металів?&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкрийте поняття «неметали». Що саме складає їх більшу частку?&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Що потрібно знати, щоб розрізняти відмінності у властивостях металів і неметалів?&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Приведіть приклади неметалів.&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Придивіться до періодичної системи хімічних елементів. Запом`ятайте&amp;lt;br&amp;gt;розтушування&amp;amp;nbsp; металів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список джерел:'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Енциклопедія юного хіміка. – М., 1998.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Основи теоретичної хімії. Посібник. – М., 2000.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Астахов О.I. &amp;quot;Цiкавi роботи з хiмii&amp;quot; Киев:Радяньска школа 2001&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Агрономів А. Є. &amp;quot;Вибрані глави органічної хімії&amp;quot; М.: Хімія, 2000&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Аналітична хімія: Хімічні методи аналізу &amp;quot;М.: Хімія, 2003&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Андруз Дж., Брімблекумб П., Джікелз Т., Лісс П. &amp;quot;Введення в хімію навколишнього середовища &amp;quot;М.: Мир 1999&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ахметов Н.С. &amp;quot;Загальна та неорганічна хімія&amp;quot; М.: Вища школа, 2001&amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему: &amp;quot; Метали й неметали&amp;quot; Підготувала вчитель хімії Літвін Людмила Василівна .&amp;amp;nbsp; м. Маріуполь.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та надіслано Горбатко С. М.&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь &lt;/del&gt;- [http://xvatit.com/forum/ &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Образовательный форум&lt;/del&gt;]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Горбатко С. М. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Літвін Л. В.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;-&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;---&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/forum/ &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''Образовательном форуме'''&lt;/ins&gt;]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&amp;amp;nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Хімія_7_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Хімія_7_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:99842:newid:136033 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=99842&amp;oldid=prev</id>
		<title>User13 в 20:53, 12 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=99842&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-12T20:53:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=99842&amp;amp;oldid=99841&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User13</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=99841&amp;oldid=prev</id>
		<title>User13 в 20:47, 12 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=99841&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-12T20:47:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=99841&amp;amp;oldid=99840&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User13</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=99840&amp;oldid=prev</id>
		<title>User13 в 20:45, 12 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=99840&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-12T20:45:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 20:45, 12 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;На цьому відео продемонстровано як оксид міді легко відновлюється воднем до міді &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;На цьому відео продемонстровано як оксид міді легко відновлюється воднем до міді &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=PlOH0ldh83s &amp;lt;br&amp;gt;Складні речовини складаються не з простих речовин, а з елементів. Наприклад, вода складається не з простих речовин водню і кисню, а з елементів водню і кисню. Назви елементів звичайно збігаються з назвами відповідних їм простих речовин (виключення: вуглець і одне з простих речовин кисню — озон).&amp;lt;br&amp;gt;Які ж бувають речовини?&amp;lt;br&amp;gt;Відповіддю на це питання може служити схема, в основі якої лежить класифікація речовин за кількісним та якісним складом.&amp;lt;br&amp;gt;Використовуючи схему, можна коротко охарактеризувати речовини прості і складні, склад речовин різних класів, навести приклади.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 4. Схема розподілу речовин''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Звернемо увагу на схему на якому зображена таблиця розподілу речовин: складні речовини у свою чергу також поділяються –&amp;lt;br&amp;gt;Оксиди - це складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких кисень.&amp;lt;br&amp;gt;Кислоти - це електроліти, при дисоціації яких з позитивних іонів утворюються тільки іони водню (Н +).&amp;lt;br&amp;gt;Підстави&amp;amp;nbsp; - це електроліти, при дисоціації яких з негативних іонів утворюються тільки гідроксид-іони (ОН-).&amp;lt;br&amp;gt;Солі - це електроліти, при дисоціації яких утворюються катіони металів і аніони кислотного залишку.&amp;lt;br&amp;gt;Далі слід привести рівняння реакцій, що характеризують основні властивості кожного класу сполук.&amp;lt;br&amp;gt;Для оксидів такою властивістю є взаємодія з водою:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 6.dif]]&lt;/del&gt;[[Image:Him7 8 6.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 5. Приклади взаємодії оксидів з водою.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №2'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; На які речовини розподіляються хімічні речовин?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкрийте поняття складних та простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як далі розподіляються прості речовини? Приведіть приклади&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як далі розподіляються складні речовини? Приведіть приклади&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть, що таке оксиди, кислоти, підстави та солі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=PlOH0ldh83s &amp;lt;br&amp;gt;Складні речовини складаються не з простих речовин, а з елементів. Наприклад, вода складається не з простих речовин водню і кисню, а з елементів водню і кисню. Назви елементів звичайно збігаються з назвами відповідних їм простих речовин (виключення: вуглець і одне з простих речовин кисню — озон).&amp;lt;br&amp;gt;Які ж бувають речовини?&amp;lt;br&amp;gt;Відповіддю на це питання може служити схема, в основі якої лежить класифікація речовин за кількісним та якісним складом.&amp;lt;br&amp;gt;Використовуючи схему, можна коротко охарактеризувати речовини прості і складні, склад речовин різних класів, навести приклади.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 4. Схема розподілу речовин''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Звернемо увагу на схему на якому зображена таблиця розподілу речовин: складні речовини у свою чергу також поділяються –&amp;lt;br&amp;gt;Оксиди - це складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких кисень.&amp;lt;br&amp;gt;Кислоти - це електроліти, при дисоціації яких з позитивних іонів утворюються тільки іони водню (Н +).&amp;lt;br&amp;gt;Підстави&amp;amp;nbsp; - це електроліти, при дисоціації яких з негативних іонів утворюються тільки гідроксид-іони (ОН-).&amp;lt;br&amp;gt;Солі - це електроліти, при дисоціації яких утворюються катіони металів і аніони кислотного залишку.&amp;lt;br&amp;gt;Далі слід привести рівняння реакцій, що характеризують основні властивості кожного класу сполук.&amp;lt;br&amp;gt;Для оксидів такою властивістю є взаємодія з водою:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 6.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 5. Приклади взаємодії оксидів з водою.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №2'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; На які речовини розподіляються хімічні речовин?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкрийте поняття складних та простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як далі розподіляються прості речовини? Приведіть приклади&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як далі розподіляються складні речовини? Приведіть приклади&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть, що таке оксиди, кислоти, підстави та солі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Частина 3&amp;lt;br&amp;gt;Метали й неметали'''''&amp;lt;br&amp;gt;Майже всі метали - тверді блискучі речовини, вони добре проводять електричний струм, ковкі і пластичні, за допомогою лиття з них можна отримувати вироби практично будь-якої форми. &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Розрізняють фізичні і хімічні властивості металів. У загальному випадку, властивості металів досить різноманітні. Розрізняють метали лужні, лужноземельні, чорні, кольорові, лантаноїди (або рідкоземельні метали - близькі за хімічними властивостями до лужноземельних), актиноїди (більшість з них - радіоактивні елементи), шляхетні й платинові метали.&amp;lt;br&amp;gt;Крім того, окремі метали проявляють як металеві, так і неметалеві властивості. Такі метали - амфотерні (або як кажуть - перехідні).&amp;lt;br&amp;gt;''[[Image:Him7 8 7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Малюнок 6. Таблиця «Лужні метали»'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Частина 3&amp;lt;br&amp;gt;Метали й неметали'''''&amp;lt;br&amp;gt;Майже всі метали - тверді блискучі речовини, вони добре проводять електричний струм, ковкі і пластичні, за допомогою лиття з них можна отримувати вироби практично будь-якої форми. &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Розрізняють фізичні і хімічні властивості металів. У загальному випадку, властивості металів досить різноманітні. Розрізняють метали лужні, лужноземельні, чорні, кольорові, лантаноїди (або рідкоземельні метали - близькі за хімічними властивостями до лужноземельних), актиноїди (більшість з них - радіоактивні елементи), шляхетні й платинові метали.&amp;lt;br&amp;gt;Крім того, окремі метали проявляють як металеві, так і неметалеві властивості. Такі метали - амфотерні (або як кажуть - перехідні).&amp;lt;br&amp;gt;''[[Image:Him7 8 7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Малюнок 6. Таблиця «Лужні метали»'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 15:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У властивостях металів багато спільного: металевий блиск, будова кристалічної решітки, здатність у хімічних реакціях проявляти властивості відновника, при цьому окислюючись. У хімічних реакціях іони розчинених металів при взаємодії з кислотами солі, при взаємодії з водою (залежно від активності металу) утворюють луг або підстави.&amp;lt;br&amp;gt;Це відео, приклад взаємодії лужних металів з водою. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У властивостях металів багато спільного: металевий блиск, будова кристалічної решітки, здатність у хімічних реакціях проявляти властивості відновника, при цьому окислюючись. У хімічних реакціях іони розчинених металів при взаємодії з кислотами солі, при взаємодії з водою (залежно від активності металу) утворюють луг або підстави.&amp;lt;br&amp;gt;Це відео, приклад взаємодії лужних металів з водою. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y &amp;lt;br&amp;gt;Більшість неметалів - Гази; тверді ж неметали, як правило, тендітні, іноді прозорі і не проводять електрики. &amp;lt;br&amp;gt;Неметали - прості хімічні речовини, які з металами мають схожість і відмінність. Відмінності у властивостях металів і неметалів стають зрозумілими, якщо знати будову їх атомів, їх електронну конфігурацію. Зовнішня електронна оболонка атомів металів заповнена менше ніж наполовину, тому, вступаючи в хімічні реакції, всі метали прагнуть позбутися від зовнішніх електронів, набуваючи стабільну електронну конфігурацію Таким чином, вони схильні утворювати позитивні іони. Саме ці зовнішні (рухливі) електрони відповідають за електропровідність металів, а також за їх механічні властивості. Навпаки, зовнішня електронна оболонка атомів неметалів практично не заповнена. &amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 8.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 7. Таблиця «Неметали. Галогени»''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;До неметалів, зокрема, відносяться інертні гази, у яких на зовнішній електронній оболонці максимальне число електронів: у гелію два, у решти вісім. У хімічних реакціях неметали або приєднують електрони, перетворюючись в негативні іони, або утворюють ковалентний зв'язок.&amp;lt;br&amp;gt; [[Image:Him7 8 10(2).jpg]] [[Image:Him7 8 10(3).jpg|184x119px&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]] [[Image:him7_8_10&lt;/del&gt;(&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;5&lt;/del&gt;).jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;him7_8_10&lt;/del&gt;(6).jpg]][[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;him7_8_10&lt;/del&gt;(8).jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 8. Приклади неметалів.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y &amp;lt;br&amp;gt;Більшість неметалів - Гази; тверді ж неметали, як правило, тендітні, іноді прозорі і не проводять електрики. &amp;lt;br&amp;gt;Неметали - прості хімічні речовини, які з металами мають схожість і відмінність. Відмінності у властивостях металів і неметалів стають зрозумілими, якщо знати будову їх атомів, їх електронну конфігурацію. Зовнішня електронна оболонка атомів металів заповнена менше ніж наполовину, тому, вступаючи в хімічні реакції, всі метали прагнуть позбутися від зовнішніх електронів, набуваючи стабільну електронну конфігурацію Таким чином, вони схильні утворювати позитивні іони. Саме ці зовнішні (рухливі) електрони відповідають за електропровідність металів, а також за їх механічні властивості. Навпаки, зовнішня електронна оболонка атомів неметалів практично не заповнена. &amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 8.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 7. Таблиця «Неметали. Галогени»''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;До неметалів, зокрема, відносяться інертні гази, у яких на зовнішній електронній оболонці максимальне число електронів: у гелію два, у решти вісім. У хімічних реакціях неметали або приєднують електрони, перетворюючись в негативні іони, або утворюють ковалентний зв'язок.&amp;lt;br&amp;gt; [[Image:Him7 8 10(2).jpg]] [[Image:Him7 8 10(3).jpg|184x119px&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|Him7 8 10&lt;/ins&gt;(&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;3&lt;/ins&gt;).jpg]]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&lt;/ins&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Him7 8 10&lt;/ins&gt;(6).jpg]][[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Him7 8 10&lt;/ins&gt;(8).jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 8. Приклади неметалів.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №3'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть, що значить поняття&amp;amp;nbsp; «метали». Приведіть приклади.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які метали розрізняють?&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Що спільного у властивостях металів?&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкрийте поняття «неметали». Що саме складає їх більшу частку?&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Що потрібно знати, щоб розрізняти відмінності у властивостях металів і неметалів?&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Приведіть приклади неметалів.&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Придивіться до періодичної системи хімічних елементів. Запом`ятайте&amp;lt;br&amp;gt;розтушування&amp;amp;nbsp; металів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список джерел:'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Енциклопедія юного хіміка. – М., 1998.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Основи теоретичної хімії. Посібник. – М., 2000.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Астахов О.I. &amp;quot;Цiкавi роботи з хiмii&amp;quot; Киев:Радяньска школа 2001&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Агрономів А. Є. &amp;quot;Вибрані глави органічної хімії&amp;quot; М.: Хімія, 2000&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Аналітична хімія: Хімічні методи аналізу &amp;quot;М.: Хімія, 2003&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Андруз Дж., Брімблекумб П., Джікелз Т., Лісс П. &amp;quot;Введення в хімію навколишнього середовища &amp;quot;М.: Мир 1999&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ахметов Н.С. &amp;quot;Загальна та неорганічна хімія&amp;quot; М.: Вища школа, 2001&amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему: &amp;quot; Метали й неметали&amp;quot; Підготувала вчитель хімії Літвін Людмила Василівна .&amp;amp;nbsp; м. Маріуполь.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та надіслано Горбатко С. М.&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №3'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть, що значить поняття&amp;amp;nbsp; «метали». Приведіть приклади.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які метали розрізняють?&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Що спільного у властивостях металів?&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкрийте поняття «неметали». Що саме складає їх більшу частку?&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Що потрібно знати, щоб розрізняти відмінності у властивостях металів і неметалів?&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Приведіть приклади неметалів.&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Придивіться до періодичної системи хімічних елементів. Запом`ятайте&amp;lt;br&amp;gt;розтушування&amp;amp;nbsp; металів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список джерел:'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Енциклопедія юного хіміка. – М., 1998.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Основи теоретичної хімії. Посібник. – М., 2000.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Астахов О.I. &amp;quot;Цiкавi роботи з хiмii&amp;quot; Киев:Радяньска школа 2001&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Агрономів А. Є. &amp;quot;Вибрані глави органічної хімії&amp;quot; М.: Хімія, 2000&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Аналітична хімія: Хімічні методи аналізу &amp;quot;М.: Хімія, 2003&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Андруз Дж., Брімблекумб П., Джікелз Т., Лісс П. &amp;quot;Введення в хімію навколишнього середовища &amp;quot;М.: Мир 1999&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ахметов Н.С. &amp;quot;Загальна та неорганічна хімія&amp;quot; М.: Вища школа, 2001&amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему: &amp;quot; Метали й неметали&amp;quot; Підготувала вчитель хімії Літвін Людмила Василівна .&amp;amp;nbsp; м. Маріуполь.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та надіслано Горбатко С. М.&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:99836:newid:99840 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User13</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=99836&amp;oldid=prev</id>
		<title>User13 в 20:42, 12 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=99836&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-12T20:42:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 20:42, 12 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;На цьому відео продемонстровано як оксид міді легко відновлюється воднем до міді &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;На цьому відео продемонстровано як оксид міді легко відновлюється воднем до міді &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=PlOH0ldh83s &amp;lt;br&amp;gt;Складні речовини складаються не з простих речовин, а з елементів. Наприклад, вода складається не з простих речовин водню і кисню, а з елементів водню і кисню. Назви елементів звичайно збігаються з назвами відповідних їм простих речовин (виключення: вуглець і одне з простих речовин кисню — озон).&amp;lt;br&amp;gt;Які ж бувають речовини?&amp;lt;br&amp;gt;Відповіддю на це питання може служити схема, в основі якої лежить класифікація речовин за кількісним та якісним складом.&amp;lt;br&amp;gt;Використовуючи схему, можна коротко охарактеризувати речовини прості і складні, склад речовин різних класів, навести приклади.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 4. Схема розподілу речовин''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Звернемо увагу на схему на якому зображена таблиця розподілу речовин: складні речовини у свою чергу також поділяються –&amp;lt;br&amp;gt;Оксиди - це складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких кисень.&amp;lt;br&amp;gt;Кислоти - це електроліти, при дисоціації яких з позитивних іонів утворюються тільки іони водню (Н +).&amp;lt;br&amp;gt;Підстави&amp;amp;nbsp; - це електроліти, при дисоціації яких з негативних іонів утворюються тільки гідроксид-іони (ОН-).&amp;lt;br&amp;gt;Солі - це електроліти, при дисоціації яких утворюються катіони металів і аніони кислотного залишку.&amp;lt;br&amp;gt;Далі слід привести рівняння реакцій, що характеризують основні властивості кожного класу сполук.&amp;lt;br&amp;gt;Для оксидів такою властивістю є взаємодія з водою:&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 6.dif]][[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;him7_8_6&lt;/del&gt;.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 5. Приклади взаємодії оксидів з водою.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №2'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; На які речовини розподіляються хімічні речовин?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкрийте поняття складних та простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як далі розподіляються прості речовини? Приведіть приклади&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як далі розподіляються складні речовини? Приведіть приклади&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть, що таке оксиди, кислоти, підстави та солі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=PlOH0ldh83s &amp;lt;br&amp;gt;Складні речовини складаються не з простих речовин, а з елементів. Наприклад, вода складається не з простих речовин водню і кисню, а з елементів водню і кисню. Назви елементів звичайно збігаються з назвами відповідних їм простих речовин (виключення: вуглець і одне з простих речовин кисню — озон).&amp;lt;br&amp;gt;Які ж бувають речовини?&amp;lt;br&amp;gt;Відповіддю на це питання може служити схема, в основі якої лежить класифікація речовин за кількісним та якісним складом.&amp;lt;br&amp;gt;Використовуючи схему, можна коротко охарактеризувати речовини прості і складні, склад речовин різних класів, навести приклади.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 4. Схема розподілу речовин''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Звернемо увагу на схему на якому зображена таблиця розподілу речовин: складні речовини у свою чергу також поділяються –&amp;lt;br&amp;gt;Оксиди - це складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких кисень.&amp;lt;br&amp;gt;Кислоти - це електроліти, при дисоціації яких з позитивних іонів утворюються тільки іони водню (Н +).&amp;lt;br&amp;gt;Підстави&amp;amp;nbsp; - це електроліти, при дисоціації яких з негативних іонів утворюються тільки гідроксид-іони (ОН-).&amp;lt;br&amp;gt;Солі - це електроліти, при дисоціації яких утворюються катіони металів і аніони кислотного залишку.&amp;lt;br&amp;gt;Далі слід привести рівняння реакцій, що характеризують основні властивості кожного класу сполук.&amp;lt;br&amp;gt;Для оксидів такою властивістю є взаємодія з водою:&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 6.dif]][[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Him7 8 6&lt;/ins&gt;.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 5. Приклади взаємодії оксидів з водою.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №2'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; На які речовини розподіляються хімічні речовин?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкрийте поняття складних та простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як далі розподіляються прості речовини? Приведіть приклади&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як далі розподіляються складні речовини? Приведіть приклади&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть, що таке оксиди, кислоти, підстави та солі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Частина 3&amp;lt;br&amp;gt;Метали й неметали'''''&amp;lt;br&amp;gt;Майже всі метали - тверді блискучі речовини, вони добре проводять електричний струм, ковкі і пластичні, за допомогою лиття з них можна отримувати вироби практично будь-якої форми. &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Розрізняють фізичні і хімічні властивості металів. У загальному випадку, властивості металів досить різноманітні. Розрізняють метали лужні, лужноземельні, чорні, кольорові, лантаноїди (або рідкоземельні метали - близькі за хімічними властивостями до лужноземельних), актиноїди (більшість з них - радіоактивні елементи), шляхетні й платинові метали.&amp;lt;br&amp;gt;Крім того, окремі метали проявляють як металеві, так і неметалеві властивості. Такі метали - амфотерні (або як кажуть - перехідні).&amp;lt;br&amp;gt;''[[Image:Him7 8 7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Малюнок &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;7&lt;/del&gt;. Таблиця «Лужні метали»'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Частина 3&amp;lt;br&amp;gt;Метали й неметали'''''&amp;lt;br&amp;gt;Майже всі метали - тверді блискучі речовини, вони добре проводять електричний струм, ковкі і пластичні, за допомогою лиття з них можна отримувати вироби практично будь-якої форми. &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Розрізняють фізичні і хімічні властивості металів. У загальному випадку, властивості металів досить різноманітні. Розрізняють метали лужні, лужноземельні, чорні, кольорові, лантаноїди (або рідкоземельні метали - близькі за хімічними властивостями до лужноземельних), актиноїди (більшість з них - радіоактивні елементи), шляхетні й платинові метали.&amp;lt;br&amp;gt;Крім того, окремі метали проявляють як металеві, так і неметалеві властивості. Такі метали - амфотерні (або як кажуть - перехідні).&amp;lt;br&amp;gt;''[[Image:Him7 8 7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Малюнок &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;6&lt;/ins&gt;. Таблиця «Лужні метали»'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У властивостях металів багато спільного: металевий блиск, будова кристалічної решітки, здатність у хімічних реакціях проявляти властивості відновника, при цьому окислюючись. У хімічних реакціях іони розчинених металів при взаємодії з кислотами солі, при взаємодії з водою (залежно від активності металу) утворюють луг або підстави.&amp;lt;br&amp;gt;Це відео, приклад взаємодії лужних металів з водою. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У властивостях металів багато спільного: металевий блиск, будова кристалічної решітки, здатність у хімічних реакціях проявляти властивості відновника, при цьому окислюючись. У хімічних реакціях іони розчинених металів при взаємодії з кислотами солі, при взаємодії з водою (залежно від активності металу) утворюють луг або підстави.&amp;lt;br&amp;gt;Це відео, приклад взаємодії лужних металів з водою. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y &amp;lt;br&amp;gt;Більшість неметалів - Гази; тверді ж неметали, як правило, тендітні, іноді прозорі і не проводять електрики. &amp;lt;br&amp;gt;Неметали - прості хімічні речовини, які з металами мають схожість і відмінність. Відмінності у властивостях металів і неметалів стають зрозумілими, якщо знати будову їх атомів, їх електронну конфігурацію. Зовнішня електронна оболонка атомів металів заповнена менше ніж наполовину, тому, вступаючи в хімічні реакції, всі метали прагнуть позбутися від зовнішніх електронів, набуваючи стабільну електронну конфігурацію Таким чином, вони схильні утворювати позитивні іони. Саме ці зовнішні (рухливі) електрони відповідають за електропровідність металів, а також за їх механічні властивості. Навпаки, зовнішня електронна оболонка атомів неметалів практично не заповнена. &amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 8.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;8&lt;/del&gt;. Таблиця «Неметали. Галогени»''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;До неметалів, зокрема, відносяться інертні гази, у яких на зовнішній електронній оболонці максимальне число електронів: у гелію два, у решти вісім. У хімічних реакціях неметали або приєднують електрони, перетворюючись в негативні іони, або утворюють ковалентний зв'язок.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;9&lt;/del&gt;.jpg&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|26x24px&lt;/del&gt;]]&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp; &lt;/del&gt;[[Image:Him7 8 10(&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;1&lt;/del&gt;).jpg]] [[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Him7 8 10&lt;/del&gt;(&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;2&lt;/del&gt;).jpg]] [[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Him7 8 10&lt;/del&gt;(&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;3&lt;/del&gt;).jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;9&lt;/del&gt;. Приклади неметалів.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=O0qKywNFQ3Y &amp;lt;br&amp;gt;Більшість неметалів - Гази; тверді ж неметали, як правило, тендітні, іноді прозорі і не проводять електрики. &amp;lt;br&amp;gt;Неметали - прості хімічні речовини, які з металами мають схожість і відмінність. Відмінності у властивостях металів і неметалів стають зрозумілими, якщо знати будову їх атомів, їх електронну конфігурацію. Зовнішня електронна оболонка атомів металів заповнена менше ніж наполовину, тому, вступаючи в хімічні реакції, всі метали прагнуть позбутися від зовнішніх електронів, набуваючи стабільну електронну конфігурацію Таким чином, вони схильні утворювати позитивні іони. Саме ці зовнішні (рухливі) електрони відповідають за електропровідність металів, а також за їх механічні властивості. Навпаки, зовнішня електронна оболонка атомів неметалів практично не заповнена. &amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 8.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;7&lt;/ins&gt;. Таблиця «Неметали. Галогени»''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;До неметалів, зокрема, відносяться інертні гази, у яких на зовнішній електронній оболонці максимальне число електронів: у гелію два, у решти вісім. У хімічних реакціях неметали або приєднують електрони, перетворюючись в негативні іони, або утворюють ковалентний зв'язок.&amp;lt;br&amp;gt; [[Image:Him7 8 &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;10(2)&lt;/ins&gt;.jpg]] [[Image:Him7 8 10(&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;3&lt;/ins&gt;).jpg&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|184x119px&lt;/ins&gt;]] [[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;him7_8_10&lt;/ins&gt;(&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;5&lt;/ins&gt;).jpg]]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;/ins&gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;him7_8_10&lt;/ins&gt;(&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;6).jpg]][[Image:him7_8_10(8&lt;/ins&gt;).jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;8&lt;/ins&gt;. Приклади неметалів.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №3'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть, що значить поняття&amp;amp;nbsp; «метали». Приведіть приклади.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які метали розрізняють?&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Що спільного у властивостях металів?&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкрийте поняття «неметали». Що саме складає їх більшу частку?&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Що потрібно знати, щоб розрізняти відмінності у властивостях металів і неметалів?&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Приведіть приклади неметалів.&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Придивіться до періодичної системи хімічних елементів. Запом`ятайте&amp;lt;br&amp;gt;розтушування&amp;amp;nbsp; металів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список джерел:'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Енциклопедія юного хіміка. – М., 1998.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Основи теоретичної хімії. Посібник. – М., 2000.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Астахов О.I. &amp;quot;Цiкавi роботи з хiмii&amp;quot; Киев:Радяньска школа 2001&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Агрономів А. Є. &amp;quot;Вибрані глави органічної хімії&amp;quot; М.: Хімія, 2000&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Аналітична хімія: Хімічні методи аналізу &amp;quot;М.: Хімія, 2003&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Андруз Дж., Брімблекумб П., Джікелз Т., Лісс П. &amp;quot;Введення в хімію навколишнього середовища &amp;quot;М.: Мир 1999&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ахметов Н.С. &amp;quot;Загальна та неорганічна хімія&amp;quot; М.: Вища школа, 2001&amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему: &amp;quot; Метали й неметали&amp;quot; Підготувала вчитель хімії Літвін Людмила Василівна .&amp;amp;nbsp; м. Маріуполь.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та надіслано Горбатко С. М.&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №3'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть, що значить поняття&amp;amp;nbsp; «метали». Приведіть приклади.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Які метали розрізняють?&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Що спільного у властивостях металів?&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкрийте поняття «неметали». Що саме складає їх більшу частку?&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Що потрібно знати, щоб розрізняти відмінності у властивостях металів і неметалів?&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Приведіть приклади неметалів.&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Придивіться до періодичної системи хімічних елементів. Запом`ятайте&amp;lt;br&amp;gt;розтушування&amp;amp;nbsp; металів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список джерел:'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Енциклопедія юного хіміка. – М., 1998.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Основи теоретичної хімії. Посібник. – М., 2000.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Астахов О.I. &amp;quot;Цiкавi роботи з хiмii&amp;quot; Киев:Радяньска школа 2001&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Агрономів А. Є. &amp;quot;Вибрані глави органічної хімії&amp;quot; М.: Хімія, 2000&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Аналітична хімія: Хімічні методи аналізу &amp;quot;М.: Хімія, 2003&amp;lt;br&amp;gt;6.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Андруз Дж., Брімблекумб П., Джікелз Т., Лісс П. &amp;quot;Введення в хімію навколишнього середовища &amp;quot;М.: Мир 1999&amp;lt;br&amp;gt;7.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ахметов Н.С. &amp;quot;Загальна та неорганічна хімія&amp;quot; М.: Вища школа, 2001&amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему: &amp;quot; Метали й неметали&amp;quot; Підготувала вчитель хімії Літвін Людмила Василівна .&amp;amp;nbsp; м. Маріуполь.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та надіслано Горбатко С. М.&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:99829:newid:99836 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User13</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=99829&amp;oldid=prev</id>
		<title>User13 в 20:37, 12 ноября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=99829&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-11-12T20:37:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 20:37, 12 ноября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; графіт&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; алмаз&amp;lt;br&amp;gt;Малюнок 1. Алотропні форми існування вуглецю.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;До вашої уваги відео про ці алотропні форми вуглецю &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Him7 8 1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; графіт&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; алмаз&amp;lt;br&amp;gt;Малюнок 1. Алотропні форми існування вуглецю.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;До вашої уваги відео про ці алотропні форми вуглецю &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=A0_zmHys5Jo &amp;lt;br&amp;gt;В даний час відомо близько 400 алотропних видозмін простих речовин. Різноманіття складних речовин зумовлена їх різним якісним і кількісним складом. Наприклад, відомо для азоту п'ять форм оксидів: N2O, NO, N2O3, NO2, N2O5; для водню дві форми: Н2О і Н2О2 і ін. З точки зору теорії будови атома кількісний склад неорганічних сполук визначається кількістю електронів в електронній оболонці атома і кількістю протонів і нейтронів в атомному ядрі. &amp;lt;br&amp;gt;Органічних речовин в даний час описано близько двох мільйонів, і щорічно вчені-хіміки усього світу синтезують близько 30000 нових речовин, в той час як неорганічних речовин налічується кілька сотень тисяч. У зв'язку з цим виникає питання: як пояснити таке різноманіття органічних речовин? &amp;lt;br&amp;gt;Пояснюється це наступним. Так як до складу молекул органічних речовин в якості обов'язкового елемента входить вуглець, то, очевидно, він і визначає різноманіття, властивості і особливості органічних речовин. Вуглець в періодичній системі займає положення між типовими металами і неметалами. Як по відношенню до кисню, так і до водню він однаково чотиривалентним. Його атоми здатні з'єднуватися з атомами великого числа інших хімічних елементів. Крім того, атоми вуглецю здатні до взаємного з'єднання з утворенням лінійних, розгалужених і кільчастих ланцюжків, наприклад:&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 2. Приклади ланцюгів атомів вуглецю.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;При цьому вуглецеві атоми зв'язуються один з одним за допомогою простих (одинарних), подвійних і потрійних хімічних зв'язків, наприклад:&amp;lt;br&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;gt;'''''&amp;lt;br&amp;gt;'''''&amp;lt;i&amp;gt;Малюнок 3.&amp;amp;nbsp; Приклад хімічних зв’язків.&amp;lt;/i&lt;/del&gt;&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть чим зумовлена різноманіття складних речовин?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Як пояснити таке різноманіття органічних речовин?&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Приведіть приклади ланцюгів атомів вуглецю.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Частина 2&amp;lt;br&amp;gt;Прості й складні речовини'''''&amp;lt;br&amp;gt;Хімічні речовини підрозділяються на прості і складні. &amp;lt;br&amp;gt;Прості речовини — це речовини, утворені з атомів одного елемента. Наприклад, проста речовина вугілля утворене атомами елемента вуглецю, простої речовина залізо — атомами елемента заліза, простої речовина азот — атомами елемента азоту. Поняття “проста речовина” не можна ототожнювати з поняттям “хімічний елемент”. Проста речовина характеризується визначеною щільністю, розчинністю, температурами плавлення і кипіння і т.п. Ці властивості відносяться до сукупності атомів і для різних простих речовин вони різні. Хімічний елемент характеризується визначеним позитивним зарядом ядра атома (порядковим номером), ступенем окислювання, ізотопною сполукою і т.д. Властивості елементів відносяться до його окремих атомів.&amp;lt;br&amp;gt;Складні речовини, чи хімічні сполуки, — це речовини, утворені атомами різних елементів.&amp;lt;br&amp;gt;Так, оксид міді (II) утворений атомами елементів міді і кисню, вода — атомами елементів водню і кисню.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 4.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;4&lt;/del&gt;. Кристалічна решітка оксиду міді'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=A0_zmHys5Jo &amp;lt;br&amp;gt;В даний час відомо близько 400 алотропних видозмін простих речовин. Різноманіття складних речовин зумовлена їх різним якісним і кількісним складом. Наприклад, відомо для азоту п'ять форм оксидів: N2O, NO, N2O3, NO2, N2O5; для водню дві форми: Н2О і Н2О2 і ін. З точки зору теорії будови атома кількісний склад неорганічних сполук визначається кількістю електронів в електронній оболонці атома і кількістю протонів і нейтронів в атомному ядрі. &amp;lt;br&amp;gt;Органічних речовин в даний час описано близько двох мільйонів, і щорічно вчені-хіміки усього світу синтезують близько 30000 нових речовин, в той час як неорганічних речовин налічується кілька сотень тисяч. У зв'язку з цим виникає питання: як пояснити таке різноманіття органічних речовин? &amp;lt;br&amp;gt;Пояснюється це наступним. Так як до складу молекул органічних речовин в якості обов'язкового елемента входить вуглець, то, очевидно, він і визначає різноманіття, властивості і особливості органічних речовин. Вуглець в періодичній системі займає положення між типовими металами і неметалами. Як по відношенню до кисню, так і до водню він однаково чотиривалентним. Його атоми здатні з'єднуватися з атомами великого числа інших хімічних елементів. Крім того, атоми вуглецю здатні до взаємного з'єднання з утворенням лінійних, розгалужених і кільчастих ланцюжків, наприклад:&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок 2. Приклади ланцюгів атомів вуглецю.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;При цьому вуглецеві атоми зв'язуються один з одним за допомогою простих (одинарних), подвійних і потрійних хімічних зв'язків, наприклад:&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть чим зумовлена різноманіття складних речовин?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp;Як пояснити таке різноманіття органічних речовин?&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Приведіть приклади ланцюгів атомів вуглецю.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Частина 2&amp;lt;br&amp;gt;Прості й складні речовини'''''&amp;lt;br&amp;gt;Хімічні речовини підрозділяються на прості і складні. &amp;lt;br&amp;gt;Прості речовини — це речовини, утворені з атомів одного елемента. Наприклад, проста речовина вугілля утворене атомами елемента вуглецю, простої речовина залізо — атомами елемента заліза, простої речовина азот — атомами елемента азоту. Поняття “проста речовина” не можна ототожнювати з поняттям “хімічний елемент”. Проста речовина характеризується визначеною щільністю, розчинністю, температурами плавлення і кипіння і т.п. Ці властивості відносяться до сукупності атомів і для різних простих речовин вони різні. Хімічний елемент характеризується визначеним позитивним зарядом ядра атома (порядковим номером), ступенем окислювання, ізотопною сполукою і т.д. Властивості елементів відносяться до його окремих атомів.&amp;lt;br&amp;gt;Складні речовини, чи хімічні сполуки, — це речовини, утворені атомами різних елементів.&amp;lt;br&amp;gt;Так, оксид міді (II) утворений атомами елементів міді і кисню, вода — атомами елементів водню і кисню.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 4.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;3&lt;/ins&gt;. Кристалічна решітка оксиду міді'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;На цьому відео продемонстровано як оксид міді легко відновлюється воднем до міді &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;На цьому відео продемонстровано як оксид міді легко відновлюється воднем до міді &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=PlOH0ldh83s &amp;lt;br&amp;gt;Складні речовини складаються не з простих речовин, а з елементів. Наприклад, вода складається не з простих речовин водню і кисню, а з елементів водню і кисню. Назви елементів звичайно збігаються з назвами відповідних їм простих речовин (виключення: вуглець і одне з простих речовин кисню — озон).&amp;lt;br&amp;gt;Які ж бувають речовини?&amp;lt;br&amp;gt;Відповіддю на це питання може служити схема, в основі якої лежить класифікація речовин за кількісним та якісним складом.&amp;lt;br&amp;gt;Використовуючи схему, можна коротко охарактеризувати речовини прості і складні, склад речовин різних класів, навести приклади.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;5&lt;/del&gt;. Схема розподілу речовин''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Звернемо увагу на схему на якому зображена таблиця розподілу речовин: складні речовини у свою чергу також поділяються –&amp;lt;br&amp;gt;Оксиди - це складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких кисень.&amp;lt;br&amp;gt;Кислоти - це електроліти, при дисоціації яких з позитивних іонів утворюються тільки іони водню (Н +).&amp;lt;br&amp;gt;Підстави&amp;amp;nbsp; - це електроліти, при дисоціації яких з негативних іонів утворюються тільки гідроксид-іони (ОН-).&amp;lt;br&amp;gt;Солі - це електроліти, при дисоціації яких утворюються катіони металів і аніони кислотного залишку.&amp;lt;br&amp;gt;Далі слід привести рівняння реакцій, що характеризують основні властивості кожного класу сполук.&amp;lt;br&amp;gt;Для оксидів такою властивістю є взаємодія з водою:&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 6.dif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;6&lt;/del&gt;. Приклади взаємодії оксидів з водою.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №2'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; На які речовини розподіляються хімічні речовин?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкрийте поняття складних та простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як далі розподіляються прості речовини? Приведіть приклади&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як далі розподіляються складні речовини? Приведіть приклади&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть, що таке оксиди, кислоти, підстави та солі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;http://www.youtube.com/watch?v=PlOH0ldh83s &amp;lt;br&amp;gt;Складні речовини складаються не з простих речовин, а з елементів. Наприклад, вода складається не з простих речовин водню і кисню, а з елементів водню і кисню. Назви елементів звичайно збігаються з назвами відповідних їм простих речовин (виключення: вуглець і одне з простих речовин кисню — озон).&amp;lt;br&amp;gt;Які ж бувають речовини?&amp;lt;br&amp;gt;Відповіддю на це питання може служити схема, в основі якої лежить класифікація речовин за кількісним та якісним складом.&amp;lt;br&amp;gt;Використовуючи схему, можна коротко охарактеризувати речовини прості і складні, склад речовин різних класів, навести приклади.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;4&lt;/ins&gt;. Схема розподілу речовин''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Звернемо увагу на схему на якому зображена таблиця розподілу речовин: складні речовини у свою чергу також поділяються –&amp;lt;br&amp;gt;Оксиди - це складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких кисень.&amp;lt;br&amp;gt;Кислоти - це електроліти, при дисоціації яких з позитивних іонів утворюються тільки іони водню (Н +).&amp;lt;br&amp;gt;Підстави&amp;amp;nbsp; - це електроліти, при дисоціації яких з негативних іонів утворюються тільки гідроксид-іони (ОН-).&amp;lt;br&amp;gt;Солі - це електроліти, при дисоціації яких утворюються катіони металів і аніони кислотного залишку.&amp;lt;br&amp;gt;Далі слід привести рівняння реакцій, що характеризують основні властивості кожного класу сполук.&amp;lt;br&amp;gt;Для оксидів такою властивістю є взаємодія з водою:&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Him7 8 6.dif&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]][[Image:him7_8_6.gif&lt;/ins&gt;]]&amp;lt;br&amp;gt;''Малюнок &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;5&lt;/ins&gt;. Приклади взаємодії оксидів з водою.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок №2'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; На які речовини розподіляються хімічні речовин?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкрийте поняття складних та простих речовин.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як далі розподіляються прості речовини? Приведіть приклади&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Як далі розподіляються складні речовини? Приведіть приклади&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Розкажіть, що таке оксиди, кислоти, підстави та солі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Частина 3&amp;lt;br&amp;gt;Метали й неметали'''''&amp;lt;br&amp;gt;Майже всі метали - тверді блискучі речовини, вони добре проводять електричний струм, ковкі і пластичні, за допомогою лиття з них можна отримувати вироби практично будь-якої форми. &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Розрізняють фізичні і хімічні властивості металів. У загальному випадку, властивості металів досить різноманітні. Розрізняють метали лужні, лужноземельні, чорні, кольорові, лантаноїди (або рідкоземельні метали - близькі за хімічними властивостями до лужноземельних), актиноїди (більшість з них - радіоактивні елементи), шляхетні й платинові метали.&amp;lt;br&amp;gt;Крім того, окремі метали проявляють як металеві, так і неметалеві властивості. Такі метали - амфотерні (або як кажуть - перехідні).&amp;lt;br&amp;gt;''[[Image:Him7 8 7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Малюнок 7. Таблиця «Лужні метали»'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Частина 3&amp;lt;br&amp;gt;Метали й неметали'''''&amp;lt;br&amp;gt;Майже всі метали - тверді блискучі речовини, вони добре проводять електричний струм, ковкі і пластичні, за допомогою лиття з них можна отримувати вироби практично будь-якої форми. &amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Розрізняють фізичні і хімічні властивості металів. У загальному випадку, властивості металів досить різноманітні. Розрізняють метали лужні, лужноземельні, чорні, кольорові, лантаноїди (або рідкоземельні метали - близькі за хімічними властивостями до лужноземельних), актиноїди (більшість з них - радіоактивні елементи), шляхетні й платинові метали.&amp;lt;br&amp;gt;Крім того, окремі метали проявляють як металеві, так і неметалеві властивості. Такі метали - амфотерні (або як кажуть - перехідні).&amp;lt;br&amp;gt;''[[Image:Him7 8 7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Малюнок 7. Таблиця «Лужні метали»'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:99826:newid:99829 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User13</name></author>	</entry>

	</feed>